Клініко-електроенцефалографічні порівняння у періоді віддалених наслідків повторної легкої закритої черепно-мозкової травми Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Проблеми екологп та медицини

© Смтовський Д. В. 616.714/.716+616.831]-001.31-073.97

КЛ1Н1К0-ЕЛЕКТР0ЕНЦЕФАЛ0ГРАФ1ЧН1 П0Р1ВНЯННЯ У ПЕР10Д1 В1ДДАЛЕНИХ НАСЛ1ДК1В П0ВТ0РН01 ЛЕГК01 ЗАКРИТ01 ЧЕРЕПН0-М03К0В01 ТРАВМИ

Смшовсъкий Д. В.

Харювська медична академт пюлядипломноТ осв1ти, Харюв

Представлены результаты исследования биоэлектрической активности головного мозга при помощи электроэнцефалографии в сравнении с клиническим проявлениями у больных с отдаленными последствиями повторной легкой закрытой черепно-мозговой травмы.

Ключевые слова: электроэнцефалография, клинические

Вступ

Черепно-мозкова травма с одною ¡з найбтьш ак-туальних проблем не лльки сучасноТ клМчноТ неврологи, а й сусптьства в цтому [2, 4]. Сьогоды травма головного мозку с проблемою всесв1тнього масштабу, бо де б не знаходилась людина ТТ завжди тдстер1гае висока загроза травмування. Прирют виробництва, пщвищеш темпи життя, зростаюча урбаызац1я, вмсь-ков1 конфл1кти, швидю соц1альы змЫи та ¡нш1 чинники зумовлюють послйне збтьшення черепно-мозкових травм та Тх наслщюв. За даними В003 щор1чно кть-кють травматичних ушкоджень головного мозку зрос-тае на 2%. 3 року в р1к зростае, на жаль, \ ктькютъ повторних черепно-мозкових травм, питома вага яких скпадае понад 20% [1] випадюв травматичного ушко-дження головного мозку. Вже не мае сумшв1в, що на-в1ть легка черепно-мозкова травма, а тим бтьш повторна, може привести до значних порушень та ускладнень, як1 нерщко приводять до тяжких наслщ-к1в. Повторна черепно-мозкова травма представляе собою нову та бтьш важку клУчну форму травматично! хвороби головного мозку, викпикаючи нов1 та посилюючи змЫи, що були викликаш попередньою травмою. Патогенетичш мехашзми повторно! череп-но-мозковоТ травми зумовлеш сумою вплив1в, що травмують, Тх кумуляц1сю та рядом незворотних ¡мун-них мехашзм1в \ приводять до р1зномаытних морфо-лопчних та функцюнальних змш з боку головного мозку [1, 3]. Порушення, викликаш травматичним уражен-ням головного мозку, нерщко схильы до прогресуван-ня, особливо пщ впливом ф1зичних, або психоемоцш-них фактор1в, та проявляються р1зномаытними синдромами. Р1зномаытнють переб1гу, важюсть прогнозу-вання, а ¡нколи й важюсть встановлення д1агнозу та мошторингу лкування хворих з наслщками повторних нейротравм, проведения рацюнальних реабт1тацм-но-вщновлювальних заход1в та ¡нш1 фактори вкрай потребують використання сучасних метод1в дослн джень [2, 4, 7]. Серед таких метод1в досл1джень поче-сне мюце займае електроенцефалограф1я (ЕЕГ), яка стала широко використовуватися у медичшй практик ще в 30-х роках минулого стсрччя та й сьогоды за-лишаеться одним з важливих та ¡нформативних ме-тод1в досл1дження.

Робота мозку супроводжуеться електричною акти-внютю, яку можна записати, а полм \ розшифрувати за допомогою електроенцефалографп. Це нейроф1зн олопчний метод досл1дження д1яльносл головного мозку, що оснований на сумарнм ресстраци бюелект-ричноТ активносл окремих дтянок мозку [6]. ЕЕГ представляе собою складну криву, яка складаеться з

проявления, повторная черепно-мозговая травма.

хвиль pi3H0i частоти та ампл1туди. ЕЕГ е ¡нформатив-ним методом при багатьох синдромах, пов'язаних з ураженням ЦНС, але найбтьшу ¡нформатившсть во-на надае при ептептичному синдром! та дае можли-BicTb встановлювати дтянки мозку, що провокують напад, досл1джувати динамку дм л^арських 3aco6iB, виршувати питання стосовно призупинення медика-ментозноТ терапп та щентифкувати ступень порушення функцюнування мозку м1ж нападами. Метод не е ¡нвазмним та гарно переноситься хворими, BiH досту-пний, розповсюджений та може бути виконаним нав1ть у л1жка хворого. Завдяки можливосл довготривалого мошторування ¡нформативнють цього методузростае. Змши бюелектричноТ активносл в вщдаленому nepiofli одиночно!' черепно-мозковоТ травми вивчались бага-тьма авторами [5, 8].

Цтлю цього дослщження е вивчення клш1чних прояв1в у хворих з вщдаленими наслщками повторно!' легко!' закритоТ черепно-мозковоТ травми та ix nopiB-няння 3i станом бюелектричноТ активносл головного мозку на основ! вивчення електроенцефалограм.

Об'ект i методи дослвдження

Наводяться спостереження за хворими, яю перенесли повторну легку черепно-мозкову травму, та, не мали до цього будь яких ¡нших оргаычних уражень центрально! нервовоТ системи. Було обстежено 30 ХВОрИХ - 19 (63,3%) ЧОЛОВТОВ i 11 (36,6%) ЖЫОК BiKOM Bifl 19 до 48 poKiB. Травми, в основному, були отрима-Hi у побул, в автомобтьних авар1ях, у спорл, та за кримшальних обставин. У бтьшосл хворих первинна та повторна травма мозку була KniHi4HO розцшена, як струс головного мозку, OKpiM 2 (6,6%) хворих ЧОЛОВН KiB, у яких одну з травм була д1агностовано, як забш головного мозку легкого ступеня. Значна частина хворих перенесла дв1 травми мозку, OKpiM чолов^а (3,3%), який nepeHic 3 струсу головного мозку (2 травми спортивж, 1 побутова) та жЫки (3,3%), яка перенесла 4 струсу головного мозку (1 травма кримшаль-на, 3 побутов1). Перша та повторна травми були отримаы у часовому ¡нтервал1 Bifl 2 мюяц1в до 5 poKiB, та Bifl повторно!' травми минуло бтьше року. Bei XBopi пюля отриманих травм мозку л^увались чи у нейрохн рурпчному, або невролопчному стацюнар1, чи амбу-латорно nifl наглядом невролога. За переваги провщ-ного KniHi4Horo синдрому хворих було роздтено на 2 групп: I група - 18 (60%) хворих з ознаками л1кворно-судинноТ дистензй'; II групу екпадали 12 (40%) хворих з ептептичними проявами. Б1льш1стъ хворих мали стац1онарний тип nepeöiry в1ддалених насл1дк1в повторно!' легко!' закритоТ черепно-мозковоТ травми. У деяких хворих nifl впливом ф1зичних, метеоролог1ч-

Том 10, №3-4, 2006 pin

статнють, патолопчш стопы знаки, хитання при проб1 Ромберга, незадовтьне виконання координаторах проб, тремор пальщв витягнутих рук та сплющених повк, дистальний ппергщроз, емоцшна лабтьнють.

У вах пац1енлв ц1еТ групи пюля виконання ЕЕГ бу-ло виявлено пароксизмальну активнють, як дифузну, так \ локапьну, у вигляд1 спайок, гострих хвиль та ком-плешв „гостра - повтьна хвиля". У 2 (6,6%) пац1енлв п1д час проведения досл1дження мали мюце коротко-строков1 напади втрати свщомосл з судомами.

Висновки

Електроенцефалограф1я е сучасним та ¡нформа-тивним методом досл1дження \ дае можпивють вияв-ляти змЫи, зумовлеы повторним травматичним ушко-дженням головного мозку. Вона допомагае в прогно-зуваны переб1гу, встановленш д1агнозу та моытору-ванш л1кування хворих, проведения рацюнальних реабт1тацмно-вщновлювальних заход1в. Дае змогу досл1джувати динамку дм л1карських засоб1в, виршу-вати питання стосовно призупинення медикаментоз-ноТ терапи та ¡дентиф1кувати ступень порушення фу-нкцюнування мозку м1ж нападами. Головними змшами на ЕЕГ у хворих з л1кворно-судинною дистенз1ею були загальномозков1 змши р1зного ступеня, у хворих з ет-лептичним синдромом ознаки локально! чи дифузноТ пароксизмальноТ активностк

них, або, частше, психоемоцмних фактор1в, вщм1ча-лись стани попршення та декомпенсацп pi3Ho'i трива-лосл та ¡нтенсивност1.

В nepiofli наслщюв повторних черепно-мозкових травм Bci XBopi були оглянут! неврологом з ретельним вивченням невролопчного статусу та було досл1джено бюелектричну активнють головного мозку за допомо-гою електроенцефалографи. Отримаы дат було nopi-вняно.

Результати дослвдження та ix обговорення

У хворих I групи головною скаргою був практично постмний, розлитого характеру головний бть, який посилювався частше пюля сну, пюля ф1зичного нава-нтаження, або р1зких змшах положения голови, напади ознобу. Головний бть нерщко супроводжувався запамороченням, нудотою та блюванням; також однн сю з пров1дних скарг було порушення зору. Xeopi ак-центували увагу лкаря на хиткють при ходьбу шум в вухах, вщчуття важкосл, або розпирання у головк Слщ також в1дм1тити, що пщвищена роздратованють, неможпивють швидко заснути, напади жару, серце-биття, швидка втома, вщчуття прилив1в, пщвищена ттливють долонь та стоп, зблщнення, або почерво-ншня к1нц1вок чи обличчя, вщчуття тревоги та неспо-кою були досить розповсюдженими скаргами. При невролопчному досл1джены малась розаяна симптоматика з боку черепних нерв1в, горизонтальний Hic-тагм, порушення конвергенци, симптоми орального автоматизму. Одноб1чна чи двоб1чна рефлекторна nipaMiflHa недостатнють, нерщко, з розширенням ре-флексогенних зон, стопы i кистьов1 патолопчш знаки, хитання та неможпивють встояти при npo6i Ромберга, мимопопадання при пальценосовм npo6i, тремор па-льц1в витягнутих рук та сплющених noeiK, дистальний ппергщроз та порушення дермограф1зму.

За даними ЕЕГ, майже Bci xeopi qic'i групи мали за-гальномозков1 змши з домшуванням низькоампл1туд-Hoi активност1, переважно, в лобно-скроневих та скронево-лм'яних вщведенням з обох боюв, майже симетрично. Також, мались явища дисфункцп сере-динно-стовбурових структур та десинхрошзаци ритмн ки з парадоксальною реащею при фотостимулюван-Hi. Грубих ознак пароксизмальноТ активное^ заресст-ровано не було.

До II групи були вщнесеш xeopi, яю, в основному, скаржились на локальш, або загальш судомы напади з втратою CBiflOMOCTi, у деяких хворих з прикусом язи-ку, губ або щк та сечовидтенням. Також, провщними скаргами були перюдичний головний бть, запаморо-чення, нудота та зниження пам'ял. KniHi4H0 мала Mic-це розаяна симптоматика з боку черепних нерв1в, одноб1чна чи двоб1чна рефлекторна nipaMiflHa недо-

Summary

CLINICAL AND ELECTROENCEPHALOGRAPHS COMPARISONS DURING THE PERIOD OF REMOTE CONSEQUENCES OF LIGHT CLOSED CRANIO-CEREBRAL RE-TRAUMA Smilovskiy D. V.

Key words: electroencephalography, clinical manifestation, cranio-cerebral re-trauma.

The results of investigation of bioelectrical activity of brain according to electroencephalography with comparison to clinical manifestation in patients with remote consequences of light closed cranio-cerebral re-trauma are given. Ukranian ministry of theHealth Public Service, Kharkiv Medical Academia Postgraduate Cource

1.

2.

Л1тература

Бабиченко Е.И, Хурина A.C. Повторная закрытая че-репно - мозговая травма. Саратов: Изд-во СГУ, 1982. -139 с.

Болезни нервной системы: Рук-во для врачей / Под ред. Н.Н.Яхно, Д.Р. Штульмана.-М.: Медицина, 2001.Т. 1.-743 с.

Горбунов В. И. Клинико-иммунологическое исследование при повторной легкой черепно-мозговой травме в остром периоде // Вопросы нейрохирургии.-1999.-№ 2.-С.17-21.

Деменко В.Д. Диагностиа и лечение больных с отдаленными последствиями черепно - мозговой травмы в условиях поликлиники // Врачебна практика. - 1998. -№ 2-3 С. 53 - 56.

Деменко В.Д., Базарний Н.Ф., Борисенко В.В., Закруть-ко Л.1, Померанцева О.В. Клшко - параклУчш cniBC-тавлення у вщдаленому nepiofli закритоТ черепно -мозковоТ травми // УкраТнський вюник психоневролог^'. - 2001. - Т 9, вип. 1 (26). - С. 24 - 26. Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии).-Т.: Изд-во ТРТУ, 1996.358 с.

Зозуля Ю.А. Современные возможности инструментальной диагностики заболеваний центральной нервной системы // ГПкування тад1агностика.-1997.-№ 1.-С.8-12. Померанцева О.В. В1ддален1 наслщки закритоТ череп-но-мозковоТ травми: клЫко-електроенцефалографчы пор1вняння // УкраТнський медичний часопис. - 2004. -№ 4. С. 102 - 103.

Материал надшшов до редакцИ 5.10.06