CC BY
19
®
ребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.248-07-053.5:575.2 ГРИГОЛА О.Г., КОЛОСКОВА О.К.
Буковинський державний медичний унверситет МОЗ Укра'/ни, м. Черн1вц
KAiHiKO-AHAMHECTMHHi ОСОБЛИВОСП ТА ОЩНКА
КОНТРОЛЮ БРОНЖАЛЬНОТ АСТМИ ФiЗИЧHOГO НАПРУЖЕННЯ В 0KOAßPiB i3 ПOAiMOРФiЗMOM rEHiB БiOTPAHCФOPMAЦiТ KCEHOБiOTИKiB
Резюме. Проведене комплексне клiнiко-сniрографiчне обстеження школярiв, якг хвортть на бронхiальну астму фЬзичного напруження, залежно вгд наявностi чи вiдсутностi полторфЬзму гетв ферментiв глютатюн-S-трансферази — GSTT1M1■ Показано, що астма перебгае тяжче у хворих и делещями вказаних гетв, частше мають мсце алергiчнiреакцП, проте дезобструктивний ефект тд час нападiв досягаеться швидше■ Самооцтка контролю захворювання зарiзними шкалами показала дещо суперечливi результати, проте об'ективЬзащя за допомогою спiрографiчного обстеження дозволила встановити ризик досягнення контрольованого перебгу хвороби в дтей 1з генотипом GSTT1+M1+ (спiввiдношення шанав — 3,33, вiдносний ризик — 1,8, абсолютний ризик — 29 %)■
Ключовi слова: дти, бронхiальна астма фiзичного напруження, контрольовансть захворювання■
Вступ
Бронхiальна астма (БА) — поширене хрошчне запальне захворювання дихальних шлях1в, що спо-стер1гаеться в дитячш популяци в межах вщ 3,4 до 37,6 % [1, 9, 14], що вимагае прямих та непрямих витрат, яю в розвинутих кра!нах сягають м1льярд1в долар1в [7]. На тл1 успадковано! схильност1 дане захворювання проявляе себе повторними нападами оборотно! броншально! обструкцп при контакт з певними подразниками (тригерами) [8], серед яких чшьне мюце посщае ф1зичне навантаження [15].
Бронх1альна астма ф1зичного напруження (БАФН), або астма, напади яко! провокуються ф1зич-ним навантаженням, розглядаеться як неоднорщна група з р1зними патогенетичними вар1антами захворювання [11, 13]. Якщо звичайна бронхоспастична реакц1я у хворого з порушенням бронхiальноl прохщ-ност1 виникае пщ час ф1зичного навантаження, то для хворих на бронхiальну астму ф1зичного напруження характерне и виникнення п1сля завершення навантаження або упродовж найближчих 10—15 хвилин п1сля нього. У зв'язку з цим повсякчас необГрунтовано та-кий тригер БА, як ф1зичне навантаження, л1кар1 та/ або батьки вилучають 1з повсякденного життя хворих, що пог1ршуе переб1г захворювання, призводить до детренованосп, гшодинами та насамкшець попр-шення показникiв якосп життя через кардинальну
змшу його стилю. Разом i3 тим вщомо, що бiльшiсть хворих на БАФН можуть повною мiрою виконувати фiзичнi вправи за умови попереднього використання засобiв, що попереджують розвиток бронхоспазму.
Згiдно з сучасними поглядами, внесок генетич-но! компоненти у розвиток i перебiг бронх1ально! астми сягае 40—60 % вщ yсiх чинниюв ризику, а гени, що пов'язаш з даним захворюванням (гени-кандидати), установили у бшьшосп хромосом [10]. Останшми роками прицшьну увагу дослщниюв привертае полiморфiзм генiв, що кодують фермен-ти детоксикацп в оргашзм^ впливаючи на функщо-нальну здатшсть останнiх. Зокрема, гени глутатюн-S-трансферази (GST), що кодують ферменти, згруповаш в альфа-, мю-, пi- i тета-класи (GSTA, GSTM, GSTP та GSTT), впливають на окислюваль-ний стрес у легенях i, таким чином, на формування бронхiальноl астми [5, 16].
Проте особливост бронхiальноI астми фiзичного напруження, зокрема в частиш контролю над захворюванням, за умови наявност полiморфiзмy генiв глyтатiон-S-трансферази (GSTMjта GSTT) вивченi недостатньо.
© Григола О.Г., Колоскова О.К., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Мета роботи: для покращання ефективностi ль кування бронхiальноi астми фiзичного напруження в дiтей вивчити клiнiчно-анамнестичнi особливост та оцiнити контроль над захворюванням за наяв-ностi полiморфiзму гешв GSTM1 та GSTT1.
Матер\ал \ методи
З дотриманням принципiв бюетики проведене комплекс не клiнiко-параклiнiчне обстеження 51 дитини з ознаками фенотипу бронхiальноi астми фiзичного напруження, яких госпiталiзували до пульмо-алергологiчного вщдшення Обласно! ди-тячо! клжчноГ лiкарнi м. Чершвщв. Частка хлоп-чикiв серед обстежених становила 68,3 %, дiвча-ток — 31,7 %. У мюьких поселеннях жили 46,7 % дггей, а решта (53,3 %) були жителями сгльськоГ мiсцевостi. Легкий персистуючий перебiг БАФН вiдмiчено у 7,5 % хворих, середньотяжкий — у 45,8 % i тяжкий — у 46,7 % обстежених пащеипв. Атотчна форма астми спостерiгалася з частотою 50,8 % випадюв, а змшана — у 49,2% спостере-жень. Бгльше половини хворих страждали вщ астми пiзнього початку (53,3 % випадюв), у вiцi вщ 3 до 6 рокiв захворювання дебютувало у 18,3 % хворих, а в ранньому вод — у 28,3 % дггей. До ста-щонару дiти надходили переважно у зв'язку iз за-гостренням БАФН (73,3 % хворих) i тгльки чверть пацieнтiв (26,7 %) — планово.
З використанням мультиплексной полiмеразноi ланцюгово! реакцп (ПЛР) в обстежених хворих ви-значали полiморфiзм промоторно! дiлянки генiв GSTT1 та GSTM1. Як позитивний контроль устш-носп ПЛР використовували амплiфiкацiю фраг-меипв гена BRCA1. Аналiз результатiв ПЛР проводили методом електрофорезу у 2% агарозному гелi за Машатгс та спiвавт. (1984). Гомозиготнi форми iз делецieю обох копiй гешв GSTT1 та GSTM1 (T1del, М1йе1) щентиф^вали за вiдсутнiстю вщповщного фрагмента на електрофореграмi. Натомiсть наяв-нiсть даних фрагментiв на електрофореграмах свщ-чила про гомо- або гетерозиготшсть за нормальною копieю гена, генотип позначали як Т1+ та М1+.
Залежно вiд наявностi чи вщсутносп поль морфiзму вивчених гешв фермеипв глутатюн^-трансферази сформовано двi групи порiвняння. До складу I групи (основна) увшшли 19 дггей, серед-нiй вiк яких становив 11,80 ± 0,65 року, яю страж-дали вщ БАФН, i в них не вiдмiчено делецш у до-слщжуваних генах, отже, !х генотип позначався як GSTT1+M1+. Хлопчиюв у данiй групi було 57,9 %, да-вчаток — 42,1 %, у мютах проживало 57,9 % хворих, а решта 42,1 % — у районах область Для планового обстеження в цш груш надшшли в стащонар 31,6 % хворих, а для кутрування нападу БАФН — 68,4 % дггей. Змшаний характер астма мала у 47,4 %, ато-шчний — у 52,6 % дггей.
У групу порiвняння (II) увшшли 32 дитини, яю хворi на БАФН, середнш вiк становив 10,6 ± 0,5 року (Р > 0,05), а генотип вирiзнявся наявнiстю делецiй хоча б в однш копи дослщжуваних генiв.
BapiaHra даного полiморфiзму позначалися так: GSTTjdelMjdel, GSTT1+M1del або GSTT1delM1+. У данш rpyni поpiвняння хлопчикiв було 62,5 %, а да-вчаток — 37,5 % (P > 0,05). РозподГл за мюцем проживания був аналопчним до основно! групи: 53,2 % хворих жили в мюьких, а 46,9 % — у сГльських поселеннях (P > 0,05). Кожна четверта дитина (25,0 %) надходила для планового обстеження та лГкування, а 75 % — у зв'язку i3 загостренням хвороби. Ато-пГчну форму захворювання мали 59,4 %, а змша-ну — 40,6 % дГгей (P > 0,05). Отже, за основними клшчними показниками сформоваш групи були порГВНЯННИМИ.
Визначення ступеня тяжкостГ БА, рГвня контролю над захворюванням, а також обсягу лiкyвaння здiйснювaли згГдно з наказами МОЗ Укра!ни № 767 вщ 25.12.2005 р. та № 128 вщ 19.03.2007 р. [2, 3] вщ-повГдно до pекомендaцiй Глобально! стратеги лжу-вання та профГлактики БА (GINA-2006 та i"i наступ-нГ верси) [1, 9]. Зокрема, ступГнь контpольовaностi БАФН визначали за допомогою питальникГв Asthma Control Test (АСТ) [6], анкети, що рекомендуеться Глобальною стратегГею лГкування та профГлактики бронхГально! астми (GINA) [12], а також бально! клшГко-шструментально! шкали контролю (К1Ш). Остання включала 7 запитань, що дозволяли ощ-нювати клшГчш симптоми БАФН в межах вГд 0 до 4 балГв, а також визначати показники функцГ! зовшш-нього дихання — об'ем форсованого видиху на 1-й секувдд (ОФВ1) та пГкову об'емну швидкГсть видиху (ПОШ). ОцГнка за К1Ш до 10 балГв свГдчила про до-сягнення контролю над захворюванням, 11—16 балГв асощювались з частковим, а понад 17 балГв — Гз неконтрольованим перебГгом БАФН.
Водночас АСТ для дггей вжом до 11 роюв охо-плював 7 запитань (на 4 з яких вщповщали батьки), а для дггей дорослГшого вГку — 5 запитань, вщповщ на якГ оцГнювалися вщ 1 до 5 балГв включно. Загаль-на сума балГв, що перевищувала 20, свГдчила про по-вний контроль, вГд 16 до 19 балГв — про частковий контроль, 15 i менше — про вщсутшсть контролю над захворюванням.
НатомГсть GINA-тест передбачав опитування за шГстьма запитаннями, що дозволяли встановити вщсутшсть денних, нГчних симптомГв, фГзичного обме-ження та загострень, використання швидкодГючих ГнгаляторГв менше нГж 2 рази на тиждень та показ-ник ОФВ1 вище вГд 80 %. Ощнювання проводилося за двобальною шкалою таким чином, що сума в 6 балГв свГдчила про повний контроль над захворюванням, 7—9 балГв — про частковий, а вище вГд 9 балГв — про вщсутшсть контролю над захворюванням.
Ощнку вираженостГ бронхообструкцп в напад-ному перГодГ БАФН у групах порГвняння впродовж стацГонарного лГкування здшснювали за бальною констеляцГйною шкалою [4].
Отримаш результати дослГдження аналГзувалися методом бГостатистики та клшГчноГ ешдемюлогп, а також за допомогою пакета програм Statistica 7.0 StatSoft, Inc. та Excel XP для Windows на персональ-
ному комп ютер1 з використанням параметричних 1 непараметричних метод1в обчислення. Ощнка ризику реал1зацп поди проводилась з урахуванням в1рог1дност1 величин в1дносного, атрибутивного ри-зик1в та сп1вв1дношення шанс1в (СШ), а також ви-значення 1х дов1рчих 1нтервал1в (95% Д1).
Результати та обговорення
За тяжшстю переб1гу БАФН в1рог1дних розб1ж-ностей у групах пор1вняння не виявлено, хоча у хво-рих 1з наявним пол1морф1змом вивчених ген1в фер-мент1в детоксикацИ випадки легкого персистування БАФН не спостер1гаються взагал1, середньотяж-кий переб1г хвороби був у 40,6 % дггей 1 тяжкий — у 59,4 %. Серед представниюв I клшчно! групи легкий переб1г БАФН в1дм1чено в 5,3 % дггей, серед-ньотяжкий 1 тяжкий — у 36,8 та 57,9 % дггей вщпо-вщно (Р > 0,05).
Нами не встановлено вщмшностей за вжом на початку захворювання та, вщповщно, тривал1стю переб1гу БАФН. Так, дебют БАФН у ранньому вщ1 вщм1чено в 36,8 % д1тей I групи та в 34,4 % — II, у вщ1 вщ 3 до 6 роюв — у 15,8 та 21,9 % хворих, а фенотип астми тзнього початку серед дггей вжом старше 6 рок1в в1дм1чено в 47,4 та 43,8 % випадюв вщповщ-но (у вс1х випадках Р > 0,05).
При анамнестичному обстеженш в1рогщних розб1жностей за частотою природного вигодову-вання в групах пор1вняння не встановлено. Так, до досягнення п1вр1чного в1ку грудне вигодовування отримували 36,8 % д1тей I та 43,3 % — II групи по-р1вняння, до 1 року — вщповщно 52,6 та 40,0 % хворих, решта знаходилися на штучному вигодовуванн1 (у вс1х випадках Р > 0,05).
За частотою народження д1тей у пору року, коли спостер1гаеться бшьша концентрац1я пилкових алерген1в у повир1, що пов'язана з цв1т1нням рослин (квггень — вересень), суттевих вщмшностей у групах пор1вняння не встановлено, хоча серед представни-к1в II клшчно! групи 59,3 % дггей народжувалися в 1нш1 сезони календарного року на противагу I груш, де таких випадюв було тшьки 47,1 % (Р > 0,05).
При цьому клтчш прояви ексудативно-ката-рального д1атезу, що в ранньому вщ1 асоц1юють переважно з ознаками атотчного дерматиту, спо-стер1галися в I груш у 36,8 % хворих, бшьше н1ж у половини (56,3 %) представниюв II групи пор1внян-ня (Р > 0,05). Супутш алерг1чн1 захворювання вщмь чено в 57,9 % дггей без пол1морф1зму ген1в фермен-т1в глутатюн-Б-трансферази та в 62,5 % випадюв у груп1 пор1вняння (Р > 0,05).
Вщсутшсть обтяженого власного алерголопчно-го анамнезу мала м1сце у 26,3 % дггей 1з генотипом GSTT1+M1+ та удв1ч1 рщше (13,3 %, Р > 0,05) серед представниюв групи пор1вняння. У дггей 1з поль морф1змом ген1в GSTT1M1 значно бшьше вщзнача-лися реакцп на харчов1 алергени (10,0 проти 5,3 % у I клшчнш груш, Р > 0,05), побутов1 тригери (43,3 проти 15,8 % вщповщно, Р < 0,05).
Отже, на основ1 наведених даних можна зробити висновок про бшьшу клш1чну виражен1сть атотч-ного конституц1йного типу в дггей 1з пол1морф1змом гешв детоксикацИ, що, можливо, пояснювалося бшьшим пресингом зовн1шн1х чинник1в, зокрема побутових алергешв 1 тютюнового диму.
Так, серед патогенних фактор1в оточення, що впливали на переб1г БАФН у представниюв клш1ч-них груп пор1вняння, привертало увагу те, що лише кожна друга дитина (50,0 %) I клш1чно'1 групи не вщ-чувала на соб1 згубного впливу тютюнового диму, виступаючи пасивним та/або активним курцем. У ц1й груш пасивних курц1в було 37,5 %, а власний досвщ тютюнопал1ння на момент обстеження вже мали 12,5 % школяр1в (Р > 0,05). У груш пор1вняння контакту з тютюновим димом не мали 37,5 % дггей, стшьки же виступали пасивними курцями, а актив-ними курцями була чверть хворих на БАФН (25,0 %, Р > 0,05).
Окр1м того, в еколопчно бшьш сприятливих умовах проживання знаходилася в1рогщно б1льша к1льк1сть пац1ент1в I групи (36,4 %) та лише 13,3 % дггей групи пор1вняння (Р < 0,05), натомють в умо-вах вираженого екогенного забруднення проживали 18,2 % дггей 1з генотипом GSTT1+M1+ та третина (33,3 %) хворих на БАФН 1з наявними делец1ями вивчених ген1в (Р > 0,05). Це сприяло тому, що прояви БАФН серед представниюв II клшчно! групи в 12,5 % випадюв в!дм1чалися цшор1чно, хоча в I груп1 переважала (70,6 %) осшньо-весняна сезонн1сть на-пад1в.
Бальна оц1нка тяжкост1 нападного перюду, що проводилася д1тям, яю над1йшли до в1дд1лення у зв'язку 1з загостренням, дозволила виявити вщмш-ност1 в тяжкост1 бронхообструктивного синдрому залежно в1д наявност1 чи вщсутносп пол1морф1зму ген1в фермент1в б1отрансформацИ ксенобютиюв (табл. 1). Зокрема, при наявнш тенденцИ до б1льш тяжкого переб1гу бронхообструктивного синдрому при надходженн1 до стацюнару через наявн1сть за-гострення БАФН у представник1в I клш1чно1 групи упродовж тижня л1кування щ ознаки набули статис-тично в1ропдно'1 значущост1.
Таблиця 1. Бальна о^нка вираженосп бронхообструкцИ в групах порiвняння впродовж стацюнарного
лкування (M ± m)
Групи хворих Дн стацюнарного лтування
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й
1 14,3 ± 1,7 13,4 ± 1,7 11,3 ± 1,7 9,0 ± 1,5 7,5 ± 1,8 6,2 ± 0,3 4,9 ± 0,6
II 11,4 ± 1,3 11,1 ± 1,2 9,20 ± 1,02 7,3 ± 0,8 5,5 ± 0,6 4,2 ± 0,3 3,2 ± 0,4
Р > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05 < 0,05
Таким чином, особливостГ клшГко-анамнестич-них даних стосовно перебГгу БАФН у дГтей груп по-рГвняння дозволили зробити висновок, що залежно вГд наявностГ чи вГдсутностГ полГморфГзму вивчених гешв ферментГв глyтатiон-S-тpансфеpази спостерь гаеться тенденцГя до бГльшо! вираженостГ алергГза-цГ! органГзму в дГтей Гз делецГями генГв GSTT1M1, що, можливо, пов'язано з пршими мГкро- та макроеко-логГчними умовами проживання та виховання цих дГтей. Разом Гз тим у перюдГ загострення напади в цих дГтей перебГгають легше, швидшою е вщповщь на застосоване лГкування та вГд 6-! доби лжування вираженГсть дезобструкцГ! е вГрогГдно кращою.
ОцГнка ступеня контролю БАФН у хворих, яю надГйшли до вГддГлення у позанападному перГодГ захворювання, за питальником АСТ практично збь галася в середшх результатах у сформованих групах порГвняння, проте нами вГдмГчено тенденщю до погГршення рГвня контролю захворювання в дГтей Гз делецГями у вивчених генах ферментГв бютранс-формацГ! антигешв. Так, середня сумарна бальна ощнка перебГгу БАФН дГтьми вжом до 11 рокГв та !х батьками за питальником АСТ у I груш станови-ла 19,0 ± 3,2 бала, а в груш порГвняння — 17,6 ± 1,5 бала (P > 0,05). Проте ощнка контролю БАФН дГтьми старшого вжу, навпаки, була кращою в представникГв II клшГчно! групи (17,2 ± 1,0 бала проти 15,4 ± 1,2 бала, P > 0,05), зокрема за показником щоденно! фГзично! обмеженостГ (4,3 ± 0,2 бала проти 3,2 ± 0,3 бала, P < 0,05).
За питальником GINA виявлена тенденцГя до покращання контролю БАФН у представникГв II клшГчно! групи пГдтвердилася. Так, середнш бал у дГтей Гз генотипом GSTT+M+ сягав 9,5 ± 0,4 бала, а у II груш — 8,8 ± 0,5 бала, а найбГльш вираженими були вГдмшностГ за показником обмеження фГзично! активносп, що в I груш ощнювався в 1,90 ± 0,08 бала, а в II — в 1,60 ± 0,13 бала (P < 0,05).
Всупереч вГдсутностГ розбГжностей за середшм балом ощнки контролю БАФН, розподГл частоти рГзного рГвня контролю БАФН у групах хворих залежно вГд наявностГ чи вГдсутностГ в них полГморфГзму генГв GSTT1M1 вщдзеркалював тенденщю до покращання контролю в II груш (табл. 2).
Середш показники клшГко-шструментально! шкали оцГнки ступеня контролю БАФН, що перед-бачала верифжащю клГнГчних ознак (наявнГсть ден-них та шчних симптомГв астми, частота викорис-тання бета2-агонГстГв, фГзична обмежешсть, частота загострень, госпГталГзацГй та потреба у позаплано-вих вГзитах до алерголога), збГгалися в групах порГв-
няння (16,1 ± 1,6 бала в I груш проти 16,0 ± 1,4 бала в II груш, P > 0,05). Проте за стрографГчними по-казниками вГдмГчено покращання рГвня контролю БАФН у дГтей Гз генотипом GSTT+M+ на проти-вагу пацГентам Гз наявним полГморфГзмом вивчених гешв ферментГв бютрансформащ! ксенобютиюв. Так, зменшення ПОШ у дГтей I групи ощнювалося в 1,8 ± 0,4 бала, а в II груш — у 2,9 ± 0,3 бала (P < 0,05), а сумарна стрографГчна ощнка контролю — вщпо-вщно у 2,9 ± 0,7 та 4,5 ± 0,5 бала (P < 0,05).
Таким чином, полГморфГзм генГв GSTT1M1 у дГтей, яю хворготь на БАФН, асощюеться з вГдсут-нГстю легкого персистування захворювання, напади якого у 12,5 % хворих спостерГгаються цГлорГчно, а також з тенденцГею до часпших клГнГчних проявГв ексудативно-катарального дГатезу й алерпчних ре-акцГй на харчовГ та побутовГ алергени при меншш експозицГ! пилку рослин при народженш дГтей. Майже 63 % таких дГтей знаходяться пГд впливом тютюнового диму, а кожна четверта е активним кур-цем, притому що в несприятливому екологГчному оточеннГ проживають 86,7 % хворих. Проте напади бронхГально! астми в цих дГтей перебГгають легше, швидше досягаеться дезобструктивний ефект, хоча контроль над захворюванням у мГжприступному пе-рГодГ за АСТ ощнювався по-рГзному дГтьми рГзного вГку.
Незважаючи на те, що за середшми показника-ми розподГлу бально! оцГнки контролю БАФН за питальниками GINA i АСТ вГропдних вГдмГнностей у групах не встановлено, ощнка контролю в дГтей Гз полГморфГзмом генГв GSTT1M1 (II клшГчна група) за питальником GINA була незначно кращою i рГвень контролю — вГрогГдно вищим за показником обмеження фГзично! активность Це, можливо, поясню-валося суб'ективнютю вщповщей дещо старших за вжом представникГв II групи при встановлених осо-бливостях !х способу життя.
Це частково пГдтвердилося за допомогою ст-рографГчного обстеження, що входило до ЮШ та дозволило дещо об'ективГзувати отриманГ резуль-тати контролю. Так, показники клшГчно-епГдемю-логГчного ризику контрольованого перебГгу БАФН за показниками спГрограми, що входять до ЮШ, у дГтей Гз генотипом GSTT+M+ (I клшГчна група) порГвняно з пащентами з полГморфГзмом указаних генГв становили: СШ 3,33 (95% Д! 0,9-12,9), вГд-носний ризик — 1,8 (95% ДI 0,7-4,2), абсолютний ризик — 29 %. Отже, сумарна стрографГчна ощнка контролю виявилася вГрогГдно кращою в пащенпв Гз генотипом GSTT+M+.
Таблиця 2. Р1вень контролю БАФН у групах порiвняння (%)
PiBeHb контролю 1група II група Р
GINA ACT GINA ACT
Контрольована - 30,0 9,1 35,7 > 0,05
Частково контрольована 62,5 25,0 51,5 35,7 > 0,05
Неконтрольована 37,5 45,0 39,4 28,6 > 0,05
Висновки
1. Виявлення пол1морф1зму ген1в GSTT1M1 до-зволяе встановити ризик недостатньо'1 контрольо-ваност1 бронх1ально! астми ф1зичного напруження (сп1вв1дношення шанс1в — 3,33, вщносний ризик — 1,8, абсолютний ризик — 29 %).
2. Наявнють пол1морф1зму ген1в GSTT1M1 асощ-юеться з тяжчим переб1гом БАФН, проте швидкими темпами дезобструкцп за використання стандартного полегшувального лжування пор1вняно з хво-рими з генотипом GSTT1+M1+.
3. У хворих на БАФН за наявносп делецшно-го пол1морф1зму ген1в GSTT1M1 слщ особливу вагу звернути на оздоровлення навколишнього сере-довища та нормал1защю способу життя.
4. Для об'ектив1зацп самооц1нки контролю бронх1ально! астми ф1зичного напруження доцшьно проводити стандартну сшрографш.
Перспективи подальших дослвджень полягають у вивченш особливостей м1сцевого запального про-цесу в бронхах у дггей, як1 страждають в1д БАФН, при пол1морф1зм1 вивчених ген1в фермент1в бю-трансформацп ксеноб1отик1в.
Список л1тератури
1. Глобальная стратегия лечения и профилактики бронхиальной астмы / Под ред. Чучалина А.Г. — М.: Атмосфера, 2007. — 104 с.
2. Наказ МОЗ Украгни № 128 в1д 19.03.2007 р. «Про за-твердження клшчних протоколгв надання медичног допомоги за спещальтстю «пульмонологи». — Режим доступу: ШрУ/тоъ gov.ua/ua/portal/dn_20070319_128.html
3. Наказ МОЗ Украгни № 767в1д 27.12.2005р. «Про затвер-дження протоколгв дгагностики та лжування алергологгчних хвороб у дтей». — Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20051227_767.html
4. Сидельников В.М. Практическая аллергология детского возраста /В.М. Сидельников, Л.А. Безруков, В.Г. Мигаль. — К.: Здоровье, 1985. — С. 22-23.
5. Coles B.F. Human alpha class glutathione S-transferases: genetic polymorphism, expression, and susceptibility to disease / B.F. Coles, F.F. Kadlubar // Methods Enzymol. — 2005. — Vol. 401. — P. 9-42.
6. Development and validation of a questionnaire to measure asthma control/E.F. Juniper, P.M. O'Byrne, G.H. Guyatt [et al.]// Eur. Respir. J. — 1999. — Vol. 14(4). — P. 902-907.
7. Economic burden ofasthma: a systematic review/K. Bahadori, M.M. Doyle-Waters, C. Marra [et al.]//BMC Pulmonary Med. — 2009. — Режим доступу: http://www.biomedcentral.com/1471-2466/9/24
8. Global strategy for asthma management and prevention (GINA, 2011) [електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.gin-asthma.org/pdf/GINA__Report_2011.pgf
9. Global variation in the prevalence and severity ofasthma symptoms: Phase Three of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC) / C.K.W. Lai, R. Beasley, J. Crane [et al.]// Thorax.. — 2009. — Vol. 64. — P. 476-483.
10. Identification of a novel asthma susceptibility gene on chromosome 1qter andits functional evaluation / J.H. White, M. Chiano, M. Wigglesworth [et al.] // Human Molecular. Genetics. — 2008. — Vol. 17, № 13. — P. 1890-1903.
11. Makker A..C. Mechanisms of exercise-induced asthma / A.C. Makker, S.T. Holgate//Eur. J. Clin. Invest. — 1994. — Vol. 24. — P. 571-585.
11. Measuring asthma control. Clinic questionnaire or daily diary?/ E.F. Juniper, P.M. O'Byrne, P.J. Ferrie[etal.]//Am. J. Respir. Crit. Care. Med. — 2000. — Vol. 162. — P. 1330-1334.
12. Moreira A. Exercise-induced asthma: why is it so frequent in Olympic athletes?/A. Moreira, L. Delgado, K.-H. Carlsen//Expert Rev. Resp. Med. — 2011. — Vol. 5, № 1. — P. 1-3.
13. National Asthma Educationand Prevention Program: Expert panel report III. Guidelines for the diagnosis and management ofasthma [електронний ресурс]/ National Heart, Lung, and Blood Institute. — October 2007. — Режим доступу: www.nhlbi.nih.gov
14. Paniti S. Perception of exercise induced asthma by children and their parents / S. Panditi, M. Silverman // Arch. Dis. Child. — 2003. — № 88. — P. 807-811.
15. The GSTP1 gene is a susceptibility gene for childhood asthma and the GSTM1 gene is a modifier of the GSTP1 gene / F. Kamada, Y. Mashimo, H. Inoue [et al.] // Int. Arch. Allergy Immunol. — 2007. — Vol. 144, № 4. — P. 275-286.
Отримано 12.03.13 ■
Григола Е.Г., Колоскова Е.К.
Буковинский государственный медицинский университет МЗ Украины, г. Черновцы
КЛИНИКО-АНАМНЕСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И ОЦЕНКА КОНТРОЛЯ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ ФИЗИЧЕСКОГО НАПРЯЖЕНИЯ У ШКОЛЬНИКОВ С ПОЛИМОРФИЗМОМ ГЕНОВ БИОТРАНСФОРМАЦИИ
КСЕНОБИОТИКОВ Резюме. Проведено комплексное клинико-спирографи-ческое обследование школьников, которые болеют бронхиальной астмой физического напряжения, в зависимости от наличия либо отсутствия полиморфизма генов ферментов глутатион-Б-трансферазы — GSTT1M1. Показано, что астма протекает тяжелее у больных с делециями указанных генов, чаще имеют место аллергические реакции, однако дезобструктивный эффект во время приступов достигается быстрее. Самооценка контроля над заболеванием по различным шкалам показала противоречивые результаты, однако объективизация с помощью спирогра-фического обследования позволила установить риск достижения контролированного течения заболевания у детей с генотипом GSTT1+M1+ (отношение шансов — 3,33, относительный риск — 1,8, абсолютный риск — 29 %).
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма физического напряжения, контроль заболевания.
Grygola O.G., Koloskova O.K.
Bukovinian State Medical University of Ministry of Healthcare of Ukraine, Chernivtsi, Ukraine
CLINICAL-ANAMNESTIC FEATURES AND EVALUATION OF CONTROL FOR EXERCISE-INDUCED BRONCHIAL ASTHMA IN SCHOOLCHILDREN WITH XENOBIOTICS BIOTRANSFORMATION GENES POLYMORPHISM
Summary. Complex clinical and spirographic investigation of schoolchildren suffering from exercise-induced bronchial asthma was carried out depending on the presence or the absence of genes polymorphism of the enzymes of glutation-S-transfer-ase — GSTTjM. The study showed that the course of the disease was more severe in the patients with the deletions of the named genes, the reactions of hypersensitivity were more often, but the desobstructive effect during the attack was reached quicker. The self-assessment of the control of the disease by different scales showed the controversial results, but the objecti-fication by the spirographic investigation allowed to define the risk of achieving the controlled course of the disease in children with genotype GSTT+M+ (odds ratio — 3.33, relative risk — 1.8, absolute risk — 29 %).
Key words: children, exercise-induced bronchial asthma, control of the disease.
