CC BY
238
© Танцура Л. М., Пилипець О. Ю., Третьяков Д. В., Трембовецька О. В.
УДК 616. 831 - 053. 2- 07 - 073. 97
Танцура Л. М., Пилипець О. Ю., Третьяков Д. В., Трембовецька О. В.
КЛ1Н1ЧН1 ТА ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 У Д1ТЕЙ 3 М1Н1МАЛЬНОЮ МОЗКОВОЮ ДИСФУНКЦ1СЮ
ДУ «1нститут неврологГГ, психттрГГ та наркологГГ НАМН УкраГни»
(м. Харк1в)
Дана робота е фрагментом НДР «Дослщити мехаызми, законом!рност! та чинники формуван-ня невролопчних та псих!чних прояв!в м^мально! мозково! дисфункци у д!тей», № держ. реестрацп 0114Ы001198 НАМН. МК. 1Ф. 14.
Вступ. Проблема м^мально! мозково! дисфунк-цЛ (ММД), незважаючи на багатор!чний стабтьний ¡нтерес дослщниюв до не!, залишаеться незмшно актуальною. Вивчення питань, як! стосуються ММД, пов'язано з певними складнощами. На тепершнм час остаточно не визначен! узагальнен! п!дходи до д!агностичних критерив та класифкаци ММД, в тому числ! рекомендацп щодо статистичного обл!ку згщ-но з МКХ-10. Найчастше, за нашими спостережен-нями, випадки ММД прир!внюються до «синдрому дефщиту уваги/пперактивност!» та класиф!куються у рубриках Р 90.0 та Р 90.1 у пщроздтах «Порушен-ня активност! та уваги» та «Пперюнетичний розлад поведЫки» [5, 7], що не зовс!м вщображае так звану «невролопчну» причину захворювання, його орга-ычну природу. Класиф!кац!я прояв!в ММД у рубриках й 99.8 (астеычний (церебростеычний) синдром) та й 90.9 (синдром вегетативних дисфункцм) також вщображае лише синдромальну характеристику проблеми. Випадки ММД, в залежност! вщ перева-жаючо! симптоматики, можуть класиф1куватися ще за ктькома рубриками МКХ: Р40-Р48, Р80. 1, Р80. 2, Р81.0 - Р81.2, Р82, Р98 та ¡ншими. В зв'язку з цим литературы дан!, згщно з якими розповсюдженють ц!е! патолог!! в дитячм популяци сягае вщ 10-30 до 50 % [2, 4, 8], скорш за все, не повнютю характеризуют реальну картину. Д!ти з ц!ею патолопею спо-стер!гаються в медичних закладах неврологами, псих!атрами, пед!атрами. Часто протягом тривало-го часу допомога !м надаеться лише психологами, педагогами та/або логопедами, що практично уне-можливлюе ч!тку оцшку загально! частоти ММД, !! окремих кл^чних вар!ант!в, особливостей переб!гу та прогнозу, розробку стандартизованих ¡, в той же час, цтьових п!дход!в до л!кування та психолого-пе-дагопчно! корекци.
Вщсутнм також вщпрацьований стандарт та алгоритм обстеження дгтей з ММД, що довол! часто призводить до проведення велико! низки досл!-джень, як! не е ¡нформативними та необхщними, а з
¡ншого боку - до ппод!агностики тих стан!в, як! можуть маскуватися ММД.
Основним методом дослщження функцюналь-ного стану центрально! нервово! системи була ! залишаеться електроенцефалограф!я (ЕЕГ), це досл!-дження призначаеться неврологами практично вс!м д!тям з будь-якими скаргами з боку нервово! системи, незалежно вщ вку. Однак ставлення до цього методу як до рутинного та стандартного, особливо у д!тей з нетяжкою, на перший погляд, невролопчною патолопею, може призводити до передчасного «за-спокоення» як лкаря, так ! батьюв на р!вн! д!агнозу «м!н!мальна мозкова дисфункц!я»
Особливост! бюелектрично! активност! головного мозку д!тей з ММД вивчаються з р!зних аспект!в протягом останых десятир!ч достатньо широко. Згщно з даними бшьшост! цих дослщжень, у д!тей з ц!ею патолопею переважають змши у вигляд! не-зртост!, порушень юрково-пщюрково! взаемоди, ¡ритативних прояв!в [1, 7], у великому в!дсотку ви-падк!в рееструеться картина ЕЕГ, яка е вар!антом вково! норми [3, 6]. В низц! досл!джень виявлено акцентування патолопчних змш в передых та пере-дньо-центральних вщдтах кори [1, 3]. Вщм!тимо, що найбтьшо! уваги в цих роботах придтено ви-вченню особливостей ЕЕГ д!тей з синдромом деф!-циту уваги ти пперактивнютю (СДУГ), в той же час ¡нш! клш!чн! вар!анти ММД та !х особливост! характеризован! досить фрагментарно.
На тепер!шн!й час не вщпрацьовано ч!ткого за-гальновизнаного визначення поняття ММД. Ми розглядаемо цю патолопю як кл!н!чно пол!морфн! прояви церебрально! дизрегуляци та функцюналь-но! незртост! ЦНС у вигляд! нетяжких поведшкових, когнгтивних, рухових розлад!в за можливост! !х ком-пенсацп в процес! розвитку дитини.
Мета роботи: диференц!йована оцшка особливостей ктмычно! картини та бюелектрично! актив-ност! головного мозку у дгтей з ММД.
Об'ект I методи досл1дження. Нами протягом останн!х 6 м!сяц!в було обстежено 27 д!тей з р!зними вар!антами ММД в!ком в!д 5 до 10 роюв, з них хлоп-чик!в - 19, д!вчаток - 8, д!тей дошк!льного в!ку - 11, молодшого шк!льного - 16. Особливютю ц!е! групи д!тей було те, що д!агноз ММД був виставлений !м
в мeдичниx зaклaдax за мicцeм пpoживaння, дiти знaxoдилиcя пiд диcпaнcepним cпocтepeжeнням пpoтягoм вiд кiлькox мicяцiв дo 3 po^, oтpимyвa-ли (в piзнoмy oбcязi) мeдикaмeнтoзнe лiкyвaння, пcиxoлoгiчний та лoгoпeдичний cyпpoвiд. Пpичинa-ми звepнeння бaтькiв за дoпoмoгoю y в^т дитя-чoÏ пcиxoнeвpoлoгiÏ та пapoкcизмaльниx cтaнiв ДУ «IHÏH HAMH» 6ули: бажання пiдтвepдити вcтaнoвлe-ний дiaгнoз та нeдocтaтня eфeктивнicть пpoвeдeниx на пoпepeднix eтaпax тepaпeвтичниx та кopeкцiйниx зaxoдiв. В poбoтi були викopиcтaнi клiнiкo-нeвpoлo-гiчний, клiнiкo-aнaмнecтичний, нeйpoфiзioлoгiчний (ЕЕГ) мeтoди дocлiджeння.
Результати дocлiджeнь та ïx oбгoвopeння. Ha пepший план cepeд cкapг бaтькiв oбcтeжeниx дгтей в бiльшocтi випaдкiв - y 24 дтей (88,9 %) виxoдили пoвeдiнкoвi poзлaди y виглядi poзгaльмoвaнocтi, пiдвищeнoÏ збyдливocтi, знижeнoгo caмoкoнтpoлю, нeкepoвaнocтi, чacтo - aгpecивниx пpoявiв пo вщ-нoшeнню дo oднoлiткiв та батьюв. У б дiтeй шюль-нoгo вiкy (31,3 %) бтьш чiткo визнaчaлиcя cкapги на пiдвищeнy втoмлювaнicть, виcнaжyвaнicть, пeвнi тpyднoщi в oвoлoдiннi шкiльнoю пpoгpaмoю пpи збepeжeннi гiпepaктивнocтi та пpoблeм з кoнцeн-тpaцieю уваги. В 51,9 % випадюв (14 дiтeй) батьками виcлoвлювaлиcя cкapги на мoвнi пopyшeння ^з-лади вимoви oкpeмиx гpyп звуюв, зaÏкaння). Чacтoю cкapгoю в oбcтeжeнiй гpyпi були тaкoж piзнoмaнiтнi poзлaди cнy: здpигyвaння пpи зacинaннi, пoвepxнe-вий coн, тpивoжнi (жaxливi) cнoвидiння, cнoxoдiння та cнoмoвлeння, жaxи, ц пopyшeння вiдмiчaли y 11 дтей (40,7 %). Батьки 12 дгтей (44,4 %) вiдмiчaли на-явнють y ниx piзнoмaнiтниx гiпepкiнeзiв, чacтiшe y м'язax oбличчя, плeчoвoгo пoяcy, та нaв'язливиx дiй. У 3 дгтей (11,1%) cпocтepiгaвcя cтiйкий ычний eнy-peз. Caмими пaцieнтaми aктивнo cкapги виcлoвлю-вaлиcя пoмiтнo pÍAine, нiж Ïx батьками. Haйчacтiшe цe були cкapги на пepioдичний гoлoвний бiль, на щo звepтaли увагу 13 дiтeй (48,1 %).
Aнaлiз aнaмнecтичниx дaниx дiтeй oбcтeжeнoÏ фупи виявив нaйбiльш чacтi та вaгoмi чинники, якi poзглядaютьcя нами як мoжливi eтioпaтoгeнeтичнi для MMД. Так y 15 мaтepiв (бб,6 %) cпocтepiгaлacя значуща пaтoлoгiя вaгiтнocтi та пoлoгiв (зaгpoзa пe-pepивaння вaгiтнocтi, гocтpi та зaгocтpeння xpoнiч-ниx зaxвopювaнь пiд чac вaгiтнocтi, фeтoплaцeнтap-на нeдocтaтнicть, гiпoкcичнo-iшeмiчнi i тpaвмaтичнi ypaжeння цeнтpaльнoÏ нepвoвoÏ cиcтeми дитини пщ чac пoлoгiв та mini). Опщ зазначити, щo бiльшicть батьюв poзцiнювaли пoдiбний пepeбiг aнтeпepи-нaтaльнoгo пepioдy як «пpaктичнo нopмaльний», «мaйжe y вcix так». Ha пpoблeми paнньoгo poзвиткy дiтeй вказували батьки 12 дгтей (44,4 %), cepeд ниx нaйчacтiшe вiдмiчaлиcя: нeзнaчнa зaтpимкa мoтo-pнoгo та пcиxoмoвнoгo poзвиткy дiтeй, пiдвищeння тoнycy в кiнцiвкax на пepшoмy poцi життя, пiдвищe-на нepвoвo-peфлeктopнa збудливють y виглядi poз-лaдiв cнy, здpигyвaнь як пpи дiÏ пeвниx пoдpaзникiв, так i cпoнтaнниx. 21 дитина (77,7 %) вiднocилacя, як зi отв бaтькiв, так i за даними aмбyлaтopниx кapт, дo дiтeй, яки чacтo та тpивaлo xвopiють, пpичoмy y 7 з
ниx (33,3 %) чacтi pecпipaтopнi зaxвopювaння вщзна-чaлиcя вжe на пepшoмy po^ життя. У 3 дiтeй (11,1 %) була виявлeнa пeвнa ^адгава oбтяжeнicть - cxoœa ктычна cимптoмaтикa y oднoгo aбo o6ox батьюв, яка y бтых^^ випaдкiв нe викликала cтypбoвaнocтi i нe пpизвoдилa дo пpизнaчeння лiкyвaння.
Cтpyктypa пaтoлoгiчниx cиндpoмiв, виявлeниx пpи зaгaльнocoмaтичнoмy, нeвpoлoгiчнoмy та п^-xoнeвpoлoгiчнoмy oглядax була piзнoмaнiтнoю, вoд-нoчac вcтaнoвлeнi найбтьш чacтi poзлaди. Cepeд ocoбливocтeй фiзичнoгo poзвиткy та coмaтичнo-гo cтaтycy вiдмiчaлиcя: зaпaльнi змiни cлизoвиx oбoлoнoк нocoкoвтки iз perïoнapнoю лiмфaдeнo-па^ею - y 19 дiтeй (70,4 %), oзнaки дифyзнoÏ ди^ плази з'eднyвaльнoÏ тканини - y 14 дгтей (51,9 %), пepioдичнi пpoяви aлepгiчнoгo дepмaтитy - y 7 дгтей (25,9 %), вiкoвa нeвiдпoвiднicть (вiдcтaвaння) y фи зичнoмy poзвиткy - y 6 дiтeй (22,2 %), cтигми ди-зeмбpioгeнeзy - y 2 дгтей (7,4 %)
В нeвpoлoгiчнoмy cтaтyci пepeвaжaли: ктыч-нi oзнaки лiквopнo-гiпepтeнзiйнoгo cиндpoмy - y 22 дгтей (81,5 %), пopyшeння тoнкoÏ мoтopики - y 19 дтей (70,4 %), кoopдинaтopнi poзлaди - y 16 дiтeй (59,3 %), пipaмiднa нeдocтaтнicть - y 10 дгтей (37,0 %), дизapтpiя piзнoгo cтyпeня - y 10 дiтeй (37,0 %). Cepeд ocoбливocтeй пcиxiки i пoвeдiнки нaйбiльш чacтими були: пpoяви cиндpoмy дeфiци-ту уваги з гiпepaктивнicтю - y 19 дiтeй (70,4 %), y 7 дтей (25,9 %) бyлo виявлeнo пeвнi oзнaки зaтpимки пcиxoмoвнoгo poзвиткy (бiдний cлoвникoвий зaпac, знижeння зaпacy знань та нaвичoк, як нaвчaльниx, так i пoбyтoвиx, тpyднoщi y oвoлoдiннi нoвими зна-ннями, пepш за в^, з мaтeмaтики), y 5 дтей (18,5 %) вiдмiчaлиcя дocить значн пpoяви цepeбpocтeнiчнo-гo cиндpoмy.
Для пoдaльшoгo aнaлiзy, бaзyючиcь на peзyль-тaтax пcиxoнeвpoлoгiчнoгo oглядy та craprax, вci дiти були poзпoдiлeнi на двi пiдгpyпи: пepшa - дiти з MMД з cиндpoмoм дeфiцитy уваги та ^epa^ тивнicтю (19 дтей), дpyгa - дiти з MMД бeз цьoгo cиндpoмy (8 дтей). Cлiд вiдмiтити, щo вжe на eтaпi peтeльнoгo oпитyвaння та пepвиннoгo пcиxoнeвpo-лoгiчнoгo oглядy в двox випaдкax виникли пiдoзpи щoдo пpиpoди та нoзoлoгiчнoÏ пpинaлeжнocтi ти-кoзниx гiпepкiнeзiв. Гiпepкiнeзи y циx дiтeй були ча^ тими (в oднoмy випадку - пpaктичнo пocтiйними), oxoплювaли мycкyлaтypy oбличчя (клiпaння oчимa, cпeцифiчнi гpимacи, пocмикyвaння нocy), тагаж вщ-мiчaлиcя пepioдичнi «здpигaння» в плeчoвoмy пoяci. Ця cимптoмaтикa пoeднyвaлacя з пpoявaми CДУГ. Aнaлiз aнaмнecтичниx дaниx виявив дoвoлi тpивa-лий (2,5-3 poки), xвилeпoдiбний пepeбiг зaxвopю-вання, мiнiмaльнy aнтeпepинaтaльнy oбтяжeнicть, ча^ pecпipaтopнi iнфeкцiÏ, aнгiни. Oб'eктивнo були виявлeнi xpoнiчнi зaпaльнi змiни cлизoвиx oбoлo-нoк нocoкoвтки, виpaжeнa гiпepтpoфiя пiднeбiнниx мигдaликiв, лiмфaдeнoпaтiя. Peкoмeндoвaнe та пpoвeдeнe дocлiджeння кpoвi виявили пiдвищeння piвню C-peaктивнoгo бiлкy та aнтиcтeптoлiзинy-O, пpи мiкpoбioлoгiчнoмy дocлiджeннi cлизy з нocy та зiвy видiлeнo культу пaтoгeннoгo cтpeптoкoкy. Ha
Pиc. 1. ЕЕГ дитини Mapiï Ш, S poêiâ.
ocнoвi кпiнiкo-aнaмнecтичниx та пapaклiнiчниx дaниx вcтaнoвлeнo дiaгнoз «PANDAS cиндpoм» Бyлo пpи-знaчeнo вiдпoвiднe aнтибaктepiaльнe лiкyвaння, щo в o6ox випaдкax пpизвeлo дo пoвнoгo зникнeння па-тoлoгiчниx cимптoмiв, пpoтягoм 2-3 мюящв ^ocie-peжeння - бeз peцидивy. Дaнi випадки е пpикпaдoм нeдooцiнки кпiнiчнoï кapтини та eтioпaтoгeнeтичниx чинниюв зaxвopювaння, щo пpизвeлo дo дiaгнocтy-вання 1\ШД, вiдпoвiднo, нaлeжнoгo дooбcтeжeння та лiкyвaння пpoвeдeнo нe бyлo. Пoкaзники EEГ циx дiтeй дo aнaлiзy вкпючeнi нe були.
Вам д^ям пpoвeдeнe cтaндapтнe eлeктpo-eнцeфaлoгpaфiчнe oбcтeжeння з викopиcтaнням 16-ти кaнaльнoгo eлeктpoeнцeфaлoгpaфa фipми «DX-Koмплeкcи», eлeктpoди вcтaнoвлювaлиcя за cтaндapтнoю cиcтeмoю 10-20 з мoнoпoляpним мoнтaжeм.
Викopиcтoвyвaлиcя cтaндapтнi функцюналь-нi нaвaнтaжeння: пpoбa вiдкpити oчi - зaкpити oчi; pитмiчнa фoтocтимyляцiя (на чacтoтax 6, 9 та 12 Гц); гiпepвeнтиляцiя пpoтягoм 3 xвилин. В цiлoмy анали зyвaлocя мiнiмyм 20 xвилин бeзпepepвнoгo зaпиcy. Пpи нaявнocтi cкapг на пeвнi pyxoвi фeнoмeни (п-пepкiнeзи, нaв'язливi pyxи тa/aбo дiÏ) oбoв'язкoвo пpoвoдивcя EEГ-вiдeoмoнiтopинг пpи нaявнocтi poзлaдiв ^y пpoвoдивcя вiдпoвiдний зaпиc - EEP вiдeoмoнiтopинг пiд чac дeннoгo тa/aбo нiчнoгo cнy дитини. Aнaлiз oтpимaниx за даними EEГ peзyльтaтiв включав в ceбe oцiнкy нacтyпниx пapaмeтpiв:
• вiдпoвiднicть чacтoтнo-aмплiтyдниx xapa^e-pиcтик EEГ вiкy пaцieнтa, в тому чиcлi piвeнь cфopмoвaнocтi зoнaльниx вiдмiннocтeй;
• нaявнicть, cтyпiнь та пepeвaжнa лoкaлiзa-цiя пapoкcизмaльнoï aктивнocтi на EEH пpи
цьoмy вpaxoвyвaлocя чи peecтpyeтьcя ця ак-тивнicть вжe на фoнoвoмy зaпиcy, чи виникае y вiдпoвiдь на фyнкцioнaльнi нaвaнтaжeння; • нaявнicть та лoкaлiзaцiя типoвиx eпiлeпти-
фopмниx EEГ- пaтepнiв. Пpи aнaлiзi зaпиciв, oтpимaниx пpи вiдeoмoнiтo-pингy, пpoвoдилocя cпiвcтaвлeння кпiнiчниx pyxoвиx та iншиx фeнoмeнiв та пoкaзникiв бioeлeктpичнoï aктивнocтi гoлoвнoгo мoзкy. Та^ж нами вpaxoвyвa-лиcя peзyльтaти eлeктpoeнцeфaлoгpaфiчниx oбcтe-жeнь, якi були пpoвeдeнi дiтям на пoпepeднix eтaпax.
Aнaлiзi oтpимaниx peзyльтaтiв дoзвoлив вiднecти дo вapiaнтiв вiкoвoï нopми EEГ 2 д^й (11,8 %) пep-i_uoï пiдгpyпи та 1 дитини (12,5 %) дpyгoï пiдгpyпи. У 11 д^й (70,6 %) пepшoï та 6 дтей (75 %) дpyгoï пщ-гpyпи бyлo виявлeнo лeгкi та пoмipнi зaгaльнoмoз-кoвi змЫи бioeлeктpичнoï aктивнocтi y виглядi нeдo-cтaтньoï cфopмoвaнocтi peгioнapниx вiдмiннocтeй, нeдocтaтня дecинxpoнiзaцiя пpи вiдкpивaннi oчeй, збiльшeння пpeдcтaвлeнocтi пoвiльнoгo альфа^ит-му i тeтa-aктивнocтi. У 4 дiтeй (23,5 %) пepшoï пщ-гpyпи та 1 дитини (12,5 %) дpyгoï пiдгpyпи зaгaльнo-мoзкoвi змiни poзцiнeнo як виpaжeнi - пepeвaжaння пoвiльнoxвильoвoï aктивнocтi, зглaджeнicть perïo-нapниx вiдмiннocтeй, apeaктивнicть на функцюналь-нi нaвaнтaжeння.
Ha pиcyнкy 1 пpeдcтaвлeнo пpиклaд нaйбiльш типoвиx виpaжeниx зaгaльнoмoзкoвиx змЫ y дитини 5 poкiв з ИИД, пoмipнo виpaжeним CДУГ. Звepтae на ceбe увагу пpaктичнa вiдcyтнicть pe^ioнapниx вiдмiн-нocтeй, eлeктpoeнцeфaлoгpaмa
Дoбpoякicнy пapoкcизмaльнy aктивнicть piзнo-гo cтyпeня виpaжeнocтi бyлo зaфiкcoвaнo y 3 д^й пepшoï пiдгpyпи (17,6 %) та 1 дитини дpyгoï пщфупи
Pиc. 2. EEr дитини ЮлГГ C., В poêiâ.
(12,б %). Boнa бута пpeдcтaвлeнa в фoнoвiй a! тивнocтi пepioдичними гocтpими xвилями в aль-фa-дiaпaзoнi бeз чiткиx aкцeнтiв, aбo з aкцeнтoм в лoбнo-cкpoнeвиx вiдвeдeнняx, пpи гiпepвeнтиляцiÏ cпocтepiгaлocя швидкe yпoвiльнeння aктивнocтi c виникнeнням poзpядiв виcoкиx тeтa, a пepioдичнo i дeльтa-xвиль aмплiтyдoю дo 2QQ-3QQ мкB з чтеим aкцeнтoм в пepeднix вiдцiлax.
Oтpимaнi дaнi cвiдчaть пpo дoвoлi знaчнy чacтoтy випaдкiв нeвiдпoвiднocтi EEГ-кapтини y дiтeй з MMД в^вм нopмi з тoчки зopy пpeдcтaвлeнocтi i cтyпeня зaгaльнoмoзкoвиx тa пapoкcизмaльниx poзлaдiв, щo вiдпoвiдae.
Taкoж xoтiлocя б aкцeнтyвaти yвaгy нa двox «ni-нiчниx випaдкax.
Випадок 1. Дитинa Юлiя C., 8 po^. бдиними cкapгaми бaтькiв 6ули тpyднoщi в нaвчaннi, виcнaжy-вaнicть, шктьний виклaдaч звepтaв yвaгy нa тe, щo дiвчинкa чacтo «нiби то нe чуе, щo дo нeÏ звepтaють-cя». Пoдiбнi пpoблeми cтaли пoмiтними пpoтягoм ocтaннix пiвpoкy бeз знaчyщиx пpичин. Oбтяжeний paннiй aнaмнeз, чacтi pecпipaтopнi iнфeкцiÏ. Cпaдкo-вють нe oбтяжeнa. B нeвpoлoгiчнoмy cтaтyci - лeгкa лiвocтopoння пipaмiднa нeдocтaтнicть. Iнтeлeкт вщ-пoвiдae вiкy. Ha двox пpeдcтaвлeниx EEH нeзнaчнi зaгaльнoмoзкoвi змiни, бyдь-якиx пapoкcизмaльниx фeнoмeнiв нe зaфiкcoвaнo. Дитинi нeвpoлoгoм був вcтaнoвлeний дiaгнoз: MMД - цepeбpocтeнiчний cиндpoм, зa б мicяцiв пpoвeдeнo 2 i<yp^ лiкyвaння з пpизнaчeнням нooтpoпниx пpeпapaтiв, бeз eфeктy.
Ha pиcyнкy 2 пpeдcтaвлeнo EEГ цieÏ дитини, яга бyлa пpoвeдeнa в нaшoмy вiццiлeннi. Ha 3-й xвилинi гiпepвeнтиляцiÏ зaфiкcoвaний типoвий клiнiкo-eлeк-тpoeнцeфaлoгpaфiчний пaтepн типoвoгo aбcaнcy. Пpи пoглиблeнoмy oпитyвaннi y бaтькiв з'яcoвaнo, щo пщ чac пoпepeднix oбcтeжeнь «зaпиc взaгaлi тa диxaльнe нaвaнтaжeння були знaчнo кopoтшими».
Bcтaнoвлeний дiaгнoз: Дитячa aбcaнc-eпiлeпciя.
Випадок 2. Дитинa Iгop K.,1Q poкiв. Caм Kno^ чик виcлoвлюe cкapги нa тpyднoщi пpи зacинaннi тa втoмлювaнicть пiд чac нaвчaльниx нaвaнтaжeнь. Бaтьки вiдмiчaють нecпoкiйний мн - пepioдичнo, iнoдi - дocить чacтo (дo кiлькox paзiв нa нiч) мoжe «пpиcicти в лiжкy», вiдмiчaютьcя якicь нeзpoзyмi-лi звуки, ц eпiзoди тpивaють дo 1-2 xвилин. Bищe-зaзнaчeнi poзлaди ^y - пpoтягoм ocтaнньoгo poкy, пюля пepeнeceнoÏ pecпipaтopнoÏ iнфeкцiÏ. Пeвнi тpyднoщi в нaвчaннi, виcнaжyвaнicть вiдмiчaлиcя вжe з пepшoгo клacy, oднaк ocтaннiм чacoм cyrre-вo зpocли. Aнтeпepинaтaльний aнaмнeз - бeз oco-бливocтeй. Дyжe чacтi pecпipaтopнi iнфeкцiÏ з pa^ ньoгo вiкy, iнфeкцiйний мoнoнyклeoз 2,б poки тoмy. Ha пpeдcтaвлeниx «дeнниx» EEГ - бeз пaтoлoгiчниx фopм a<тивнocтi. Дитинa cпocтepiгaeтьcя з пpивo-ду: MMД - cнoгoвopiння. Пpийoм piзниx зa мexaнiз-мoм дiÏ ceдaтивниx пpeпapaтiв — бeз eфe<тy.
Пpoвeдeнa cтaндapтнa EEP яга нe виявилa пa-тoлoгiчниx змш. Bpaxoвyючи чacтoтy тa cтpy<тypy пopyшeнь, peкoмeндoвaнo бyлo пpoвeдeння EEP вiдeoмoнiтopингy нiчнoгo cнy, пiд чac ягага (чepeз 4Q xвилин пicля зacинaння) y xлoпчикa вiдмiчaвcя
Pиc. З. EEr Iгopя K., 10 po^.
eпiзoд, кoли пicля «викpикy» paптoвo ciв нa лiжкy, вiдмiчaлocя витягyвaння ввepx-впepeд лiвoÏ pyки, пoвopoт гoлoви влiвo, piзкi швидкi «пeдaлюючi» pyxи нoгaми тpивaв eпiзoд дo 1 xвилини, пicля ньoгo ^o-cтepiгaвcя гучний «видиx» i xлoпчик знoв зacнyв. Пpиcyтня пiд чac зaпиcy EEГ мaтip пoвiдoмилa, щo «pagine нa вci цi pyxи yвaги нe звepтaлa, a ÏÏ ^xto дeтaльнo нe poзпитyвaв». Зaфiкcoвaнa eлe<тpo-eнцeфaлoгpaфiчнa кapтинa пpeдcтaвлeнa типoвoю eпiлeптичнoю a<тивнicтю y виглядi виcoкoaмплiтyд-ниx poзpядiв пiк-пoвiльнa xвиля пpaктичнo пo вcix вiдвeдeнняx з пoчaткoм тa мaкcимaльнoю aмплiтy-дoю в лoбниx вiдцiлax (pиc. З). Пoдaльшe oбcтeжeн-ня виявилo лaбopaтopнi oзнaки a<тивнocтi iнфeкцiÏ, викликaнoÏ вipycoм Eпштeйн-Бapp. Дaнi ядepнo-мaгнiтнo-peзoнaнcнoÏ тoмoгpaфiÏ - бeз пaтoлoгiÏ. Дiaгнoз: Cимптoмaтичнa eпiлeпciя, чacтi фoкaльнi (лoбнi) нaпaди внacлiдoк xpoнiчнoÏ пepcиcтyючoÏ вг pycнoÏ iнфeкцiÏ.
Haвeдeнi пpиклaди дeмoнcтpyють нeoбxiднicть бiльш peтeльнoÏ oцiнки клiнiкo-aнaмнecтичниx дaниx, yвaжнoгo динaмiчнoгo cпocтepeжeння, пpo-вeдeння eлe<тpoeнцeфaлoгpaфiчнoгo дocлiджeння y вiдпoвiднocтi дo вcix зaгaльнoвизнaниx вимoг Дia-гнoз MMД, вpaxoвyючи вce мoжливe piзнoмaнiття ÏÏ клiнiчнoÏ кapтини, нa нaш пoгляд, мoжe бути пpи-йнятним лишe зa yмoв впeвнeнocтi y вiдcyтнocтi ^urnx, бiльш cepйoзниx poзлaдiв.
Aнaлiз oтpимaниx peзyльтaтiв дoзвoляe нaм зpo-бити виcнoвки, якi, з ypaxyвaнням oбcягy вибipки, ми poзглядaeмo як пoпepeднi.
Bиcнoвки.
1. Cepeд дiтeй з MMД cпocтepiгaeтьcя знaч-нe пepeвaжaння пaцieнтiв, y якиx в CTpy^pi зa-xвopювaння мae мicцe cиндpoм дeфiцитy yвaги з гiпepa<тивнicтю.
2. Bcтaнoвлeння дiaгнoзy MMД нe мae виклю-чaти пoдaльший дiaгнocтичний пoшyк, ocoбливo зa вiдcyтнocтi пoзитивниx змш нa тлi aдeквaтнoгo мe-дикaмeнтoзнoгo лiкyвaння тa кopeкцiйниx зaxoдiв, щo пiдтвepджyeтьcя знaчним вiдcoткoм виявлeниx нaми пoмилкoвиx дiaгнoзiв - y 14,8 % пaцieнтiв.
3. Пpи вЫй piзнoмaнiтнocтi пoкaзникiв 6ío-eлeктpичнoÏ a<тивнocтi гoлoвнoгo мoзкy ^oCTe-piгaeтьcя пepeвaжaння oзнaк фyнкцioнaльнoÏ нeзpiлocтi, yпoвiльнeння фopмyвaння вiкoвoгo пa-тepнy EEP дocтaтньo виcoкa пpeдcтaвлeнicть пapoк-cизмaльниx фopм a<тивнocтi з aкцeнтoм y лoбниx вiдцiлax гoлoвнoгo мoзкy з пocилeнням y вiдпoвiдь нa фyнкцioнaльнi нaвaнтaжeння.
4. 3a нaявнocтi poзлaдiв ^y, pyxoвиx тa iншиx пaтoлoгiчниx фeнoмeнiв пiд чac cнy aбo нecпaння нe тiльки випpaвдaним, a й нeoбxiдним e зacтocyвaння мoнiтopингoвиx мeтoдик EEГ зaдля фiкcaцiÏ, чiткoгo дифepeнцiювaння циx пaтoлoгiчниx cтaнiв тa oбpaн-ня aдeквaтнoÏ тepaпeвтичнoÏ тa<тики.
Пepcпeктиви псдальших дocлiджeнь. B пep-cпeктивi плaнyeтьcя poзpoбкa чiткoгo дiaгнocтич-нoгo aлгopитмy для дiтeй з MMД тa iндивiдyaльниx тepaпeвтичниx пiдxoдiв в зaлeжнocтi вiд клiнiчниx пpoявiв пaтoлoгiÏ тa peзyльтaтiв пapaклiнiчниx мeтo-дiв дocлiджeння.
Л1тература
1. Григорьева Н. В. Клинико-электроэнцефалографическое исследование детской гиперактивности с дефицитом внимания : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.15 «Нервные болезни» / Н. В. Григорьева. - Москва, 1999. - 19 с.
2. Домитрак С. В. Минимальная мозговая дисфункция (факторы риска, клинические, нейрофизиологические и нейроп-сихофизиологические аспекты, лечение) : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.15 «Нервные болезни» / С. В. Домитрак. - Иркутск, 2012. - 20 с.
3. Евтушенко С. К. Синдром дефицита внимания и гиперактивности у детей с измененной и неизмененной ЭЭГ: новые подходы в терапии / С. К. Евтушенко, Е. В. Порошина, А. А. Омельяненко // Международный неврологический журнал. - 2010. - № 5 (35). - С. 56-61.
4. Заваденко Н. Н. Минимальные мозговые дисфункции у детей / Н. Н. Заваденко, А. С. Петрухин, О. И. Соловьев. -М. 1997. - 74 с.
5. Заваденко Н. Н. Гиперактивность и дефицит внимания в детском возрасте / Н. Н. Заваденко. - М.: 2005. - 256 с.
6. Минимальные мозговые дисфункции у детей : метод. Рекомендации / [О. П. Ковтун, О. А. Львова, А. В. Сулимов]. -Екатеринбург, 2003. - 34 с.
7. Мартинюк В. Ю. Мш1мальна мозкова дисфункц1я : навч. поабник / В. Ю. Мартинюк, С. М. Зшченко. - К.: 1нтермед, 2011. - 168 с.
8. Синдром дефицита внимания с гиперактивностью (СДВГ): этиология, патогенез, клиника, течение, прогноз, терапия, организация помощи : [экспертный доклад]. - М.: САР, 2007. - 64 с.
УДК 616. 831 - 053. 2- 07 - 073. 97
КЛ1Н1ЧН1 ТА ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 У Д1ТЕЙ 3 М1Н1МАЛЬНОЮ МОЗКОВОЮ ДИСФУНКЦЮЮ
Танцура Л. М., Пилипець О. Ю., Третьяков Д. В., Трембовецька О. В.
Резюме. Протягом 6 мюяц1в проведено комплексне обстеження 27 дггей з р1зними Bapiai-ггами м^маль-ho'i мозково! дисфункци вком вщ 5 до 10 роюв. У 70,4 % дтей в CTpyKTypi захворювання мав мюце синдром дефщиту уваги з пперактивнютю. Aнaлiз показниюв бiоелектpичноI активност головного мозку дiтей з мр нiмaльною мозковою дисфyнкцieю за даними електроенцефалографп показав переважання ознак функцР онально! незpiлостi, yповiльнення формування вкового патерну ЕЕГ, досить високу представленють паро-ксизмальних форм aктивностi з акцентом у лобних вдцшах головного мозку з посиленням у вщповщь на функцюнальы навантаження. У 14,8 % дгтей дiaгноз мiнiмaльноI мозково! дисфункци був встановлений по-милково, що свiдчить про необхiднiсть бтьш ретельного та повноцiнного обстеження дтей з цieю пaтологieю
Ключов1 слова: д™, мiнiмaльнa мозкова дисфyнкцiя, електpоенцефaлогpaфiя.
УДК 616. 831 - 053. 2- 07 - 073. 97
КЛИНИЧЕСКИЕ И ЭНЦЕФАЛОГРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ У ДЕТЕЙ С МИНИМАЛЬНОЙ МОЗГОВОЙ ДИСФУНКЦИЕЙ
Танцура Л. Н., Пилипец Е. Ю., Третьяков Д. В., Трембовецкая Е. В.
Резюме. На протяжении 6 месяцев проведено комплексное обследование 27 детей с разными вариантами минимальной мозговой дисфункции в возрасте от 5 до 10 лет. У 70,4 % детей в структуре заболевания имел место синдром дефицита внимания с гиперактивностью. Анализ показателей биоэлектрической активности головного мозга детей с минимальной мозговой дисфункцией по данным электроэнцефалографии показал преобладание признаков функциональной незрелости, замедление формирования возрастного паттерна ЭЭГ, достаточно высокую представленность пароксизмальных форм активности с акцентом в лобных отделах головного мозга с усилением в ответ на функциональные нагрузки. У 14,8 % детей диагноз минимальной мозговой дисфункции был установлен ошибочно, что свидетельствует о необходимости более тщательного и полноценного обследования детей с данной патологией.
Ключевые слова: дети, минимальная мозговая дисфункция, электроэнцефалография.
ийС 616. 831 - 053. 2- 07 - 073. 97
Clinical and Electroencephalographs Features in Children with Minimal Brain Dysfunction
Tantsura L. N., Pylypets O. Y., Tretyakov D. V., Trembovetska E. V.
Abstract. The aim of this work was a differentiated evaluation of clinical features and bioelectrical brain activity in children with minimal brain dysfunction. For 6 months was held a comprehensive survey of 27 children with different types of minimal brain dysfunction in age from 5 to 10 years. The diagnosis of minimal brain dysfunction was exhibited in medical institutions by places of residence, the children were followed up from a few months to 3 years, prepared in different volumes medical treatment, psychological and speech therapy care.
At the forefront of the complaints of parents of the children, that were surveyed in the majority of cases (88,9 %) came out behavioral disorders in the idea of disinhibition, irritability, decreased self-control - often aggressive manifestations in relation to peers and parents. In 31. 3 % of children of school age more clearly defined complaints
of fatigue, exhaustion, difficulties in mastering the school curriculum, with the persistent hyperactivity and attention problems.
Analysis of anamnesis data revealed significant pathology of pregnancy and childbirth in 55,6 % of cases, parents of 44 % of children indicated the problems of early development, 77,7 % of the children belonged to the group of often and long-term ill. Among the identified clinical syndromes significantly prevailed attention deficit hyperactivity disorder, it was noted in 70,4 % of children.
All children were held standard electroencephalographic survey using a 16-channel electroencephalograph, electrodes were installed in 10-20 system with a monopolar electrode assembly. The following parameters were evaluated: accordance of the frequency-amplitude characteristics of EEG to the age of the patient, including the level of development of zonal differences; presence, severity and predominant localization of paroxysmal activity, presence and localization of typical epileptiform EEG phenomena. During conducting the EEG monitoring were compared clinical motor and other phenomena with electroencephalographic parameters. The analysis of indicators of bioelectric brain activity of children with minimal brain dysfunction, according to EEG showed signs of dominance of functional immaturity, slowing the formation of age EEG pattern, a fairly high representation of paroxysmal activity, with a focus in the frontal areas of brain with increase in response to functional load.
Attracted the attention the cases of "masking" under the diagnosis of "minimal brain dysfunction" other pathological conditions. For example, in two children was established the presence of PANDAS syndrome, in other two children - typical epileptic seizures (in one case - absence epilepsy, in another - the focal frontal seizures during the night). Thus, in 14,8 % of children the diagnosis of minimal brain dysfunction was installed incorrectly, which indicates the need for a thorough and full examination of children with this pathology. In the presence of sleep disorders, motor and other pathological phenomena during sleep or wakefulness, the use of EEG monitoring techniques is not only justified but necessary with the purpose of fixation (fixing), clear differentiation of these pathological conditions and the choice of adequate treatment strategies.
Keywords: children, minimal brain dysfunction, electroencephalography.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 12. 09. 2014 р.
