CC BY
13
Науковий вкник Л^вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9613 http://nvlvet.com.ua
UDC 616.091. 611.8
Clinical sings and pathomorphology changes of pigs by the spontaneous ochratoxicosis
R.S. Dankovich
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 07.10.2019 Received in revised form
07.11.2019 Accepted 08.11.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-050-25-96-186 E-mail.: dancor1802@i.ua
Dankovich, R.S. (2019). Clinical sings and pathomorphologic changes of pigs by the spontaneous ochratoxicosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 75-80. doi: 10.32718/nvlvet9613
The most dangerous natural contaminants of food are mycotoxins - low molecular weight secondary toxic metabolite prodacted by organisms of the fungus kingdom that suppress or toxicly affect other living organisms. Mycotoxins are a significant danger of ochratoxins, the main producers of which are Aspergillus ochraceus and Pennicilium viridicatum. The pigs are very sensitive to the effects of ochratoxins, under the influence of which the most pronounced changes develop in the organs of the urinary system, as well as in the gastrointestinal tract, liver, immune and nervous systems. The pigs are very sensitive to the effects of ochratoxin A, under the influence of which the most pronounced changes develop in the organs of the urinary system, as well as in the gastrointestinal tract, liver, immune and nervous systems. In the course of the research, complex diagnostics of spontaneous ochratoxicosis was performed, based on the anamnesis data of the results of clinical (including biochemical), pathoanatomical, mycological and chemical-toxicological studies. As a result of mycological and mycotoxicological research in feeds fed to sows revealed the producer of ochratoxins Aspergillus ochraceus. The content of ochratoxin A in feed fed to sows varied from 8.32 mg/kg to 85.72 mg/kg, and in the kidneys its concentration was 4.34-48.33 mg/kg. With ochratoxicosis, the most striking clinical symptoms (polyuria and polydipsia, accompanied by a significant increase of serum creatinine) indicate significant renal involvement, and a increase of serum activity of alanine aminotransferase levels indicates the development of necrocytic changes of the hepatocits. In a pathologoanatomical study in the gastrointestinal tract was detected acute catarrhal or catarrhal-hemorrhagic inflammation and and in 28.57% of sows the ulcers of the fundus zone of the mucous membrane of the stomach, the development of which was accompanied by massive hemorrhage in the gastrointestinal tract. It developed in the kidneys hyalinosis and sclerosis of the vascular plexus of the renal glomeruli developed, as well as hyaline-drip dystrophy, necrotic changes of nephrocytes, polymorphocellu-lar infiltration of interstitium, which in 21.4% of sows was accompanied by the appearance of cystic in the kidneys. In the peripheral organs of the immune system, necrotic changes in the lymphoid elements were recorded. This indicates the immunosuppressive effect of ochratoxins, which also needs detailed study.
Key words: ochratoxins, sows, biochemical analysis of blood test, kidneys, anatomic pathology, dystro-phia adiposa hepatic.
Клшчш ознаки та патоморфолопчш змши у свиней за спонтанного охратоксикозу
Р.С. Данкович
Лъв1всъкий нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Lжщького, м. Львiв, Украгна
Найнебезпечшшими природними забруднювачами кормiв е мжотоксини - низъкомолекулярш вторинт токсичт метаболти плiсeнeвих мжроскотчних грибiв, що пригтчуютъ або токсично впливаютъ на iншi живi оргатзми. Серед мжотокситв значну
небезпеку становлять охратоксини, основними продуцентами яких е Aspergillus ochraceus та Pennicilium viridicatum. Свит е дуже чутливими до дп охраткоситв, за впливу яких найбтьш виражеш змти розвиваються в органах сечовог системи, а також в шлун-ково-кишковому тракту печтщ iмуннiй та нервовш системах. У процеd до^дження провели комплексну дiагностику спонтанного охратоксикозу, що базувалась на даних анамнезу, результатах клiнiчних, патологоанатомiчних, мтолог1чних та токсиколо-гiчних до^джень. Уна^док проведеного мiкологiчного та мiкотоксикологiчного до^дження в кормах, що згодовували свиноматкам, виявили продуцент охратокситв Aspergillus ochraceus. Вмкт охратоксину А в кормах, коливався вiд 8,32 мг/кг до 85,72 мг/кг, а у нирках його концентращя становила 4,34-48,33 мг/кг. За охратоксикозу найбтьш яскравi клШчш симптоми (полiурiя та полiди-пЫя, що супроводжувались достовiрним зростаннямрiвня креатинту та сечовини сироватки кровi) вказують на значне ураження нирок, а достовiрне зростання активностi алантамтотрансферази свiдчить про розвиток некротичних змт гепатоцитiв. Шд час проведення патологоанатомiчного до^дження встановлено розвиток гострого катарального або катарально-геморагiчного гастриту та ентериту. У 28,57% свиноматок виявили виразки фундальног зони слизовог оболонки шлунка, що супроводжувались кровотечею у просвШ шлунково-кишкового тракту. У печтщ реестрували жирову дистрофю та некрози гепатоцитiв, пролiфе-ращю епШелт жовчних ходiв, а також гостру застшну гтеремт. У нирках розвивався гiалiноз та склероз судинного сплеттня ниркових клубочмв, а також гiалiново-крапельна дистрофiя, некротичн змти нефроцитiв, полторфноклШинна тфтьтращя ттерстищю, що у 21,40% свиноматок супроводжуеться появою в нирках тстозних порожнин. В периферичних органах iмунноi системи реестрували некротичш змти лшфогдних елементiв. Це свiдчить про iмунодепресивну дю охратокситв. Зазначений аспект також потребуе детального вивчення.
Ключовi слова: охратоксини, свиноматки, бiохiмiчнi показники кровi, креатинт, патологiчна анатомiя, нирки, жирова дис-трофiя печтки.
Вступ
Серед негативних факторiв зовшшнього середо-вища, яш впливають на оргашзм тварин, значну небезпеку становлять мшотоксини - низькомолекулярш вторинш токсичш метаболии плюеневих мшроскош-чних грибiв. На сьогодш описано близько 400 мжото-ксишв, продуцентами яких е понад 10000 шташв, що належать до 350 видiв мшроскошчних грибiв. Для синтезу мшроскошчними грибами мшотоксишв необ-хвдт сприятливi умови, зокрема оптимальна температура та волопсть, наявшсть необхщного субстрату (Atanasova-Penichon et al., 2018; Aguzey et al., 2019; Gil-Serna et al., 2019; Kobashigawa et al., 2019).
Досить широко поширеними е охратоксини, осно-вними продуцентами яких е Aspergillus ochraceus, А. melleus, A. sulphureus, A. petrakii та Pennicilium viridicatum. О^м охратокситв, щ гриби також синтезу-ють цитринш та щавлеву кислоту. Найчастше у кормах виявляють охратоксин А, дещо рвдше охратоксини В i С. Охратоксини представляють групу спорвд-нених токсичних сполук iзокумаринiв, зв'язаних пеп-тидним зв'язком з L-феншалашном. О^м токсичних властивостей охратоксини володшть мутагенною та тератогенною дiею. Свиш е досить чутливими до дп охратокситв. У деяких кранах нефропатп свиней, спричинеш охратоксинами, мають ендемiчний характер (Andriichuk, 2008; Elaroussi et al., 2008; Frisvad et al., 2019).
У природних умовах основним шляхом надхо-дження мшотоксишв у оргашзм е алiментарний. Охратоксини досить швидко всмоктуються в шлунко-во-кишковому тракп, потрапляють в лiмфу та кров, зазнають метаболiчних перетворень в печшщ та ви-водяться, в основному, з сечею (Morsy et al., 2012; Marin et al., 2017; Hajok et al., 2019; Zhang et al., 2019).
Бiохiмiчнi ефекти, клтгинш та молекулярш механь зми впливу охратокситв на оргашзм тварин вивчено недостатньо. У зв'язку з цим детальне дослщження ктшчно1 картини, бiохiмiчних показник1в та патоло-гоанатомiчних змiн, якi розвиваються за охратоксико-зу свиней, мае наукове та практичне значення.
Мaтерiaл i методи дослiджень
Дocлiджeння пpoвeли нa cвинoмaткax (n = 10, вь кoм 2-3,5 po^), щo yтpимyвaлиcь y ННВЦ "Кoмap-шв^кий" тa ПАП "Aгpoпpoдcepвic". Шд 4ac пpoвeдeння дocлiджeння для вcтaнoвлeння нopми викopиcтoвyвaли кoнтpoльниx cвинoмaтoк, мaтepiaл вiд якт вiдбиpaли пiд 4ac зaбoю. Дocлiднi тa rampo-льш гpyпи фopмyвaлиcь зa пpинципoм aнaлoгiв. Кpoв для бioxiмiчнoгo дocлiджeння y дocлiдниx тa rampo-льниx твapин вiдбиpaли вpaнцi, дo пepшoï гoдiвлi, з вyшнoï вeни. Бioxiмiчнe дocлiджeння cиpoвaтки кpoвi пpoвoдили зa дoпoмoгoю бioxiмiчнoгo aнaлiзaтopa "Cobas Integra 400 plus".
Шд 4ac poзтинy cвинoмaтoк, який пpoвoдили зa мeтoдoм Шopa, вiдбиpaли фpaгмeнти opгaнiв для гicтoлoгiчнoгo дocлiджeння. Фiкcaцiю пpoвoдили y 10% вoднoмy poзчинi нeйтpaльнoгo фopмaлiнy, piдинi Бyeнa. Гicтoзpiзи вигoтoвляли зa дoпoмoгoю caннoгo мiкpoтoмa МС-2 тa мiкpoтoмa-кpiocтaтa МЗ-2, з вито-pиcтaнням нaпiвпpoвiдникoвoгo cтoликa ТОС-II. ric-тoзpiзи фapбyвaли гeмaтoкcилiнoм Еpлixa тa eoзинoм, cyдaнoм-Ш (Horalskyi et al., 2005; Mulish & Welsh, 2010). Тaкoж дocлiджyвaли кoнцeнтpoвaнi кopми, якi згoдoвyвaли cвиням. Видiлeння гpибiв iз зepнa здж-нювaли мeтoдoм вoлoгoï кaмepи. Етфин мiкpoфлo-py iз зepнa виявили шляxoм poзклaдaння нaтивниx зepeн y чaшки Пeтpi no пoвepxнi cepeдoвищa Чaпeкa. Для видiлeння eндoфiтнoï мiкpoфлopи зepнo пepeд пociвoм oбpoбляли 3% poзчинoм фopмaлiнy пpoтягoм тpьox xвилин. Пicля зaкiнчeння eкcпoзицiï мaтepiaл пpoмивaли cтepильнoю вoдoю, дo якoï дoдaвaли 5% poзчин aмiaкy. Кyльтивyвaння викoнyвaли в тepмoc-TaTax пpи 24 Ta 37 °С. У кoнцeнтpoвaниx кopмax, a тaкoж y ниpкax cвинoмaтoк зa дoпoмoгoю 1ФА пpoвo-дили визнaчeння вмicтy oxpaтoкcинy А.
Отpимaний цифpoвий мaтepiaл oбpoбляли cTarnc-тичнo з визнaчeнням cepeдньoï apифмeтичнoï (М), cтaтиcтичнoï пoмилки cepeдньoï apифмeтичнoï (m), дocтoвipнocтi piзницi (p) мiж cepeднiми apифмeтич-ними двox вapiaцiйниx pядiв зa кpитepieм дocтoвipнo-ctí (t) зa тaблицями Стьюдeнтa. Рiзницю мiж двoмa
величинами вважали в1ропдною за Р < 0,05; Р < 0,01; Р < 0,001 (Lapach et al., 2000). Шд час виконання експериментальних дослвджень дотримано вс1х бюетичних вимог стосовно до тварин, що ввдповь дають Закону Укра!ни "Про захист тварин в1д жор-стокого поводження" в1д 28.03.2006 р. та "£вропей-ськш конвенци про захист хребетних тварин" в1д 13.11.1987 р.
Результати та ix обговорення
Кттчно у свиноматок за охратоксикозу вщзнача-ли пригтчення, попршення апетиту, схуднення, д1а-рею. Дуже характерними були полвдипая та полур1я.
Також спостер1гали анем1чшсть слизових оболонок та шшри, зневоднення. В термшальш перюди хвороби вщзначали утруднене та часте дихання, в окремих тварин розвивалась атакс1я. У калових масах 28,57% дослщних свиноматок виявляли домшки кров1. Вияв-лет клшчш симптоми супроводжувались достов1р-ним зростанням р1вня креатиншу та сечовини сирова-тки кров1, що вказуе на значне ураження нирок, а достов1рне зростання активносп аланшамшотрансфе-рази сввдчить про розвиток некротичних змш гепато-ципв. Також у бюх1м1чному профш кров1 дослщних тварин в1дм1чали достов1рне зростання р1вня глюкози, сечовини, збшьшення активносп лужно! фосфатази та аспартатамшотрансферази (табл. 1).
Таблиця 1
Бюх1м1чш показники сироватки кров1 свиноматок за охратоксикозу, n = 10
Показник_Контроль_Дослщ
Глюкоза, ммоль/л (6,5) 3,7 ± 0,12 4,0 ± 0,14*
Сечовина, ммоль/л (8,8) 6,5 ± 0,17 11,3 ± 0,67***
Креатишн, мкМоль/л (норма 208) 154,1 ± 3,40 193,4 ± 5,72***
Лужна фосфатаза, МО/л 176 159,7 ± 3,10 181,9 ± 3,14***
АлАТ, Од/л 17,1 ± 0,59 39,5 ± 1,98***
АсАТ, Од/л 29,5 ± 1,67 39,2 ± 0,81***
Примтка: * Р < 0,05; ** Р < 0,01; *** Р < 0,001
За патологоанатом1чного дослвдження найбшьш ви-ражет змши виявили в органах сечовидшяння, трав-лення, 1мунно! та нервово! системах. Варто зазначити, що охратоксини, яш потрапляють в оргашзм з кормом (ал1ментарним шляхом), спричиняють запальш, а також некротичш змши в шлунково-кишковому трак-п. У вс1х дослщних тварин спостер1гали гостру запа-льну гшеремш фундально! зони шлунка, гшерсекре-цш слизу. У чотирьох свиноматок також виявляли глибош виразки фундально! зони шлунка, поява яких супроводжувалась значною кровотечею у просвгг шлунково-кишкового тракту та розвитком постгемо-рапчно! анемп. В тонких кишках розвивалось гостре катаральне або катарально-геморапчне запалення.
Рис. 1. Жирова дистроф1я та гостра застшна гше-рем1я печшки
Печшка була зб1льшена, неоднорвдно забарвлена (рис. 1, 2) у жовто-арий кол1р з вкраплениями та сму-гами червоного кольору, в'яло! консистенцп.
За пстолопчного дослщження у гепатоцитах спос-тер1гали розвиток альтеративних змш гепатоципв (переважно жирово! дистрофи та некроз1в), а також пом1рних дисциркуляторних процеав (гостро! веноз-но! гшеремп та поодиноких д1аиедезних крововили-в1в). За пстолопчного дослвдження в цитоплазм! гепатоципв виявляли вакуол1, в яких нагромаджувались нейтральт жири.
Рис. 2. Жирова дистроф1я та гостра застшна гше-рем!я печшки. Розширення та переповнення жовчю жовчного м1хура
Реестрували набухання ештелш жовчних ход1в, десквамацш останнього у просвгг жовчних шлях1в, а подекуди його прол1ферацш. У 6 дослвдних свиноматок синусовди, особливо у периферичних зонах окре-мих часточок печшки, були виразно розширеш, пере-повнен кров'ю. Також виявляли переповнення м1ж-часточкових вен еритроцитами.
Нирки у дослвдних тварин були неоднорвдно заба-рвлеш у блвдо-жовто-коричневий (рис. 3), а подекуди рожево-червоний кол1р. В окремих дшянках к1рково1 речовини нирки були строкап внаслвдок чергування дшянок блвдо-жовтого кольору з дшянками червоно-срого кольору. У трьох свиноматок в нирках знахо-дили др1бн1 шстозш порожнини. Волокниста капсула на деяких дшянках зшмалась важко - унаслвдок зро-щення ïï з поверхнею нирок. У корковому шар1 подекуди знаходили др1бш вогнища (розм1ром 1-3 мм) срого кольору. Консистенция нирок була ущшьнена, особливо у дшянках срого кольору, лише подекуди незначно в'яла. Ниркова миска та сечоводи були не-
значно розширеш, сечовий м1хур наповнений мутною сечею. Слизова оболонка сечовиввдних шлях1в на б1льшост1 д1лянок була гладка та блискуча, лише подекуди тьмяна, з поодинокими крововиливами.
За пстолопчного дослвдження нирок виявили розвиток палшозу ниркових клубочков, палшово-крапельноï дистрофiï ештелш проксимальних та дис-тальних канальцiв. Також рееструвались некротичш змiни нефроцитiв, бiльшiсть ниркових канальшв були заповненi гiалiновими цил1ндрами. У мгжканальцевш стромi спостерiгали вогнищеву шфшьтрашю сполучно1 тканини л1мфоцитами, макрофагами та нейтрофшами. Також в окремих далянках к1рково1 та мозково1 речовини збшьшувалась к1льк1сть фiбробластiв та колагено-вих волокон. Унаслвдок розростання сполучно1 тканини виявляли виражене здавленння окремих сегментiв ниркових канальцiв, а також збiрних ниркових канальшв. Траплялись кiстознi порожнини, що утворювались унаслвдок здавлення збiрних ниркових канальшв та порушення ввдтоку сечi.
Рис. 3. Нирка за охратоксикозу. Гематоксилш та еозин х 400
Рис. 4. Палшоз судин ниркового клубочка. Гематоксилш та еозин х 400
У легенях виявили розвиток гостро1 застшно1 гше-ремй' та набряку. Проте у свиноматок, в яких реестрували кровотечу з виразкових дефектiв шлунка (у 4 дослвдних тварин), дисциркуляторнi змiни були менш вираженими.
У 6 дослвдних свиноматок спостертали помiрне ро-зширення правого шлуночка та передсердя, незначне потоншення 1х спнки. У всiх дослвдних тварин мюкард був неоднородно забарвленим у блвдо-червоний колiр. За мiкроскопiчного дослвдження у мiокардi встановили розвиток зернисто1 дистрофй' кардiомiоцитiв. Ввдзна-чали вогнищеву шфшьтрашю строми л1мфоцитами та пстюцитами.
Пвд час макроскопiчного дослвдження головного мозку в 6 дослвдних свиноматок виявили гшеремш судин м'яко1 оболонки та речовини головного мозку. Речовина головного мозку була волога, подекуди з крововиливами.
За пстолопчного дослвдження головного мозку, виявили гшеремш переважно венозних судин, стази, а подекуди дiапедезнi крововиливи. В окремих ней-
ронах кори головного мозку, мозочка, довгастого мозку реестрували розвиток вакуольно1' дистрофй', рвдше некротичнi змiни (у таких клгганах спостерпа-ли зменшенi в об'емi пiкнотичнi змiни ядра з вираже-ною конденсацiею хроматину).
За пстолопчного дослвдження л1мфатичних вузлiв та селезшки виявляли стази у судинах м^оциркуля-торного русла, а також некротичш змши лiмфоïдних елементiв.
Лабораторна дагностика охратоксикозу грунтува-лась на виявленш в кормах грибiв-продуцентiв охра-токсишв, а також кiлькiсного визначення охратоксину А в кормах та в нирках свиноматок.
Насамперед проводили виав кормiв на середови-ще Чапека, видшення та iдентифiкацiю плiсеневих грибiв. Рiст грибiв за температури 37 °С розпочинався на 3-4 добу у виглядi пухкоï бiло-сiроï колонн з жов-туватим вiдтiнком. На 7-10 день колошя посилювала рют, набувала iнтенсивного жовтого кольору, з дещо зеленуватим вiдтiнком. За пстолопчного дослвдження вдентифшувати плiсеневi гриби Aspergillus ochraceus.
BapTO 3a3HanHTH, mo HaaBHiCTb TOKCHHyTBopraranHx rpnöiB b KopMax He rapaHTye 100% HaaBHOCTi BignoBig-hhx MiKOTOKCHHiB a6o ixHbOi KOH^mpami, aKi MO®yTb cnpHHHHHTH noripmeHHH CTaHy 3gopoB'a TBapHH. I Ha-BnaKH, BHgHMe 6flarononyHHa (to6to BigcyraicTb BHgH-mhx Heo36poeHHx okom ^im Ha KopMi) 3OBciM He rapaHTye BigcyTHOCTi MiKoToKCHHiB. BHaBneHHa oxpaTOKCH-Hy A y KopMax Ta HHpKax npoBogu^H 3a gonoMorora №A. y pe3y^bTaTi npoBegeHHa goCflig®eHHa BCraHOB^e-HO, mo b KopMax, aKi 3rogoByB&m CBHHOMaTKaM, koh^h-Tpaqia oxpaTOKCHHy A KO^HBa^acb Big 8,32 Mr/Kr go 85,72 Mr/Kr. y HupKax CBHHOMaTOK, aKi 3arHHynH BHac^i-goK oxpaTOKCHKO3y, BMicT oxparoKCHHy A CTaHOBHBHB 4,34 - 48,33 Mr/Kr.
Внсновкн
y CBHHOMaTOK, aKHM 3rogoByBanH KOH^ffipoBaHHH KopM, 3a6pygHeHHH nmCeHeBHMH rpu6aMH Aspergillus ochraceus Ta ix btophhhhmh MeTa6omTaMH oxpaTOKCH-HaMH, Han6iflbm aCKpaBi Kmrnnrn CHMnTOMH (nomypia Ta no^igunCia, mo CynpoBog®yBanHCb goCTOBipHHM 3poCTaHHaM piBHa KpeaTHHiHy Ta CenoBHHH CupoBaTKH KpoBi) BKa3yMTb Ha 3HanHe ypa®eHHa HupoK, a goCTOBi-pHe 3poCTaHHa aKTHBHOCTi anaHiHaMiHOTpaHC$epa3H
CBig^HTb npo po3bhtok anbrepamBHHx (HeKpoTHHHHx) 3MiH reпaтoцнтiв. yHaCmgoK tokchhhoi gii oxpaTOKCH-HiB y m^yHKOBO-KHmKOBOMy TpaKTi po3BHBaeTbCa roCTpe KaTapanbHe a6o KaTapa^bHO-reMoparinHe 3ananeHHa, a b nenmm ®HpoBa gHCrpo^ia, HeKpo3H reпaтoцнтiв, a TaKO® gH^HpKynaTopm 3MiHH. y 28,57% CBHHOMaTOK
BnaBH^H BHpa3KH ^yHga^bHOi 3OHH C^H3OBOi o6o^ohkm m^yHKa, mo CynpoBog®yBanHCb KpoBOTenera y mnyHKO-BO-KHmKOBHH TpaKT. y HHpKax po3BHBaeTbCa rianiHO3 Ta CK^epo3 CygHHHoro CnneTiHHa hhpkobhx K^y6oHKiB, a TaKO® ria^iHOBO-Kpane^bHa gHCTpo^ia, HeKpoTHHHi 3MiHH нe$poцнтiв, nomMop^HOKmraHHa iH^i^brpaqia iHTepCmmw Ta po3poCTaHHa CnonyHHoI TKaHHHH, mo y 21,4% CBHHOMaTOK CynpoBog®yeTbCa noaBora KiCTO3HHx nopo®HHH.
nepcnexmueu nodanbrnux docnidweHb. nepCneKTHB-hhmh HanpaMKaMH noganbmHx goCnig®eHb e BHBneHHa OCo6^HBOCTen BHHHKHeHHa Ta po3BHTKy y^b^po3HHx 3MiH m^yHKa, a TaKO® anbTepaTHBHHx 3MiH napeHxiMa-to3hhx e^eMeffriB HHpoK, neniHKH, opraHiB iMyHHOi Ta HepBOBOi CHCTeM 3a oxpaTOKCHKO3y, mo go3BonHTb po3-po6HTH Ta BnpoBagHTH e^eKTHBHi mKyBa^bHO-npo^i^aKTHHHi 3axogH 3a mo®^hbo! gii' Ha opraHi3M OxpaTKOCHHiB.
References
Aguzey, H.A., Gao, Z., Haohao, W., Guilan, C., Zhengmin, W., & Junhong, C. (2019). The effects of deoxynivalenol (DON) on the gut microbiota, morphology and immune system of chicken. Ann. Anim. Sci., 19(2), 305-318. doi: 10.2478/aoas-2019-0013.
Andriichuk, A.V. (2008). Mikobiota zerna yachmeniu, biosyntez i biolohichna diia okhratoksynu A:
Avtoreferat dys. kandydata veterynarnykh nauk: spets. 16.00.03 "Veterynarna mikrobiolohiia ta virusolo-hiia". Odesa (in Ukrainian).
Atanasova-Penichon, V., Legoahec, L., Bernillon, S., Deborde, C., Maucourt, M., Verdal-Bonnin M.-N., Pinson-Gadais, L., Ponts, N., Moing, A., & Richard-Forget, F. (2018). Mycotoxin Biosynthhesis and Central Metabolism Are Two Interlinked Pathways in Fusarium graminearum, as Demonstrated by the Extensive Metabolic Changes Induced by Caffeic Acid Exposure. American Society for Mycrobiology, 84(8), e01705-17. doi: 10.1128/AEM.01705-17.
Elaroussi, M.A., Mohamed, M.R., Elgendy, M.S., El. Barcouki, E.M., Abdou, A.M., & Hatab, M.H. (2008). Ochratoxicosis in Broiler Chickens: Functional and Histological Changes in Target Organs. International Journal of Poultry Science, 7(5), 414-422. doi: 10.3923/ijps.2008.414.422.
Frisvad, J.C., Hubka, V., Ezekiel, C.N., Hong, S.-B., Nováková, A., Chen, A.J., Arzanlou, M., Larsen, T.O., Sklenáí, F., Mahakarnchanakul, W., Samson, R.A., & Houbraken, J. (2019). Taxonomy of Aspergil-lus section Flavi and their production of aflatoxins, ochratoxins and other mycotoxins. StudiesinMycolo-gy, 93, 1-63. doi: 10.1016/j.simyco.2018.06.001.
Gil-Serna, J., García-Díaz, M., Vázquez, C., González-Jaén, M.T., & Patiño, B. (2019). Significance of Aspergillus niger ag gregates pecies as contaminants off ood productsin Spainreg arding their occurrence and their ability to produce mycotoxins. FoodMicrobiology, 82, 240-248. doi: 10.1016/j.fm.2019.02.013.
Hajok, I., Kowalska, A., Piekut, A., & Cwiel^g-Drabek, M. (2019). A risk assessmen to fdietary exposure to ochratoxin A forthe Polish population. Food Chemistry, 284, 264-269. doi: 10.1016/j.foodchem.2019.01.101.
Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., & Kononskyi, O.I. (2005). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii: navch. posib. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian).
Kobashigawa, E., Corassin, H.C., Franco, T.L., Dutra, R.U., & Fernandes de Oliveira, C.A. (2019). Aflatoxins and fumonisins in feed from a broiler operation system from Sao Paulo state, Brazil Ciencia Rural, Santa Maria, 49:02, e20180888. doi: 10.1590/0103-8478cr20180888.
Lapach, S.N., Chubenko, A.V., & Babich, P.N. (2000). Statisticheskie metody v mediko-biologicheskih issle-dovanijah s ispol'zovaniem Excel. Kyiv: MIRION (in Russian).
Marin, D.E., Pistol, G.C., Gras, M.A., Palade, M.L., & Taranu, I. (2017). Comparative effect of ochratoxin A on inflammation and oxidative stress parameter singut and kidney of pig lets. Regulatory Toxicology and Pharmacology, 89, 224-231.
doi: 10.1016/j.yrtph.2017.07.031.
Morsy, F.A., el Din, A.A.G., Farrag, A.R.H., Badawi, M.A., & Shaffie, N.M. (2012). Ochratoxin A toxic effect on rat kidneys and the potential protective effect of ginseng: Histopathologic, histochemical, and image
analysis morphometric studies. Macedonian Journal of Medical Sciences, 5(1), 40-48.
doi: 10.3889/MJMS.1857-5773.2012.0195. Mulish, M., & Welsh, U. (2010). Romeis. Mikroscopiche
technic. Heidelberg, 127-154. Zhang, T.-Y., Sun, X.-F., Li, L., Ma, J.-M., Zhang, R.-Q.,
Li, N., Liu, X.-L., Dyce, P.W., & Shen, W. (2019). Ochratoxin A Exposure Impairs Porcine Granulosa Cell Growthviathe Signaling Pathway. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 67(9), 2679-2690. doi: 10.1021/acs.jafc.8b06361.
