CC BY
9
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9323 http://nvlvet.com.ua
UDC 616.091. 611.8
Pathomorphology changes of pigs by the spontaneous ochratoxicosis
R.S. Dankovych
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 08.02.2019 Received in revised form
13.03.2019 Accepted 14.03.2019
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-050-25-96-186 E-mail.: dancor1802@i.ua
Dankovych, R.S. (2019). Pathomorphology changes of pigs by the spontaneous ochratoxicosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(93), 131-136. doi: 10.32718/nvlvet9323
Today, the actual environmental problem of the agro-industrial complex is the damage to the fodder of vegetable origin, as well as livestock production by mycotoxins - secondary metabolites of mold fungi. Owing to the widespread spread and severe toxic effects on animals and humans, the study of ochratoxins, the main producers of Aspergillus ochraceus and Pennicilium viridicatum, is intensively studied. The pigs are very sensitive to ochratoxins, the effects of which the most pronounced changes develop in the organs of the urinary system, as well as in the gastrointestinal tract, the liver, the immune and nervous systems. Diagnosis of ochratoxicosis should be comprehensive, based on anamnestic data, clinical, pathologoanatomical and chemico-toxicological studies. In the course of the study, the pathoanatomical changes that are developing in the body of sows for ochratoxicosis are studied in detail. Also, a mycological and mycotoxicologi-cal study was conducted in which the producer of ochertoxins Aspergillus ochraceus was detected in feeds. The content of ochratoxin A in feed fed to sows varied from 8.32 mg/kg to 85.72 mg/kg, and in the kidneys its concentration was 4.34-48.33 mg/kg. In a pathologoanatomical study in the kidneys, there was a discovery of gialinosis and sclerosis of renal glomeruli, as well as hyaline droplets degeneration, necrotic changes in epithelial proximal tubule, infiltration of interstitium by lymphocytes, macrophages, fibroblasts, focal growth of connective tissue, which was accompanied by the appearance of cystic cavities in 21.4% of animals. In the gastrointestinal tract, acute catarrhal or catarrhal-hemorrhagic inflammation was detected, and in 28.57% of sows the ulcers of the fundus zone of the mucous membrane of the stomach, the development of which was accompanied by massive hemorrhage in the gastrointestinal tract and posthemorrhagic anemia. Alterative (necrotic and degenerative changes) of hepatocytes, which were most pronounced in the periportal zone of the liver lobes, as well as acute congestive hyperemia, stasis in vessels of the microcircu-latory bed, focal infiltration of the stroma by lymphocytes and histiocytes, were recorded in the liver. In the peripheral organs of the immune system, necrotic changes in lymphoid cells were recorded, indicating an immunosuppressive effect of ochratoxins.
Key words: ochratoxicosis, pigs, kidneys, pathomorphology, ulcerative gastritis, glomerular gialinosis.
ПатоморфолоНчш змши у свиней за спонтанного охратоксикозу
Р.С. Данкович
Львiвський нацюнальний унгверситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
На съогодт актуальною екологгчною проблемою агропромислового комплексу е ураження кормгв рослинного походження, а та-кож продукцп тваринництва мгкотоксинами - вторинними метаболтами плгсеневих грибгв. Через значне поширення та виражений токсичний вплив на органгзм тварин та людей гнтенсивно проводиться дослгдження охратоксингв, основними продуцентами яких е плгсеневг гриби Aspergillus ochraceus та Pennicilium viridicatum. Свинг е дуже чутливими до охраткосингв, за впливу яких найбгльш виражем змгни розвиваютъся в органах сечовог системи, а також в шлунково-кишковому трактг, печгнцг, тунтй та нервовгй системах. Дгагностика охратоксикозу повина бути комплексною, базуватисъ на анамнестичних даних, результатах клгнгчних, патологоанатомгчних та хгмгко-токсикологгчних дослгджень. У процесг дослгдження детально вивчено патологоанатомгчнг
змти, як розвиваються в оргатзма свиноматок за охратоксикозу. Також проведено мтолог1чне та мiкотоксикологiчне дослi-дження у процеd якого в кормах виявили продуцент охратокситв Aspergillus ochraceus. Вмкт охратоксину А в кормах, як1 згодо-вували свиноматкам, коливалась вiд 8,32 мг/кг до 85,72 мг/кг, а у нирках його концентращя становила 4,34-48,33 мг/кг. За патолого-анатомiчного до^дження виявили гiалiноз та склероз судинного сплеттня ниркових клубочмв, а також гiалiново-крапельну дистрофю, некротичт змти нефроцитiв, тфтьтращю ттерстищю лмфоцитами, макрофагами, фiбробластами, вогнищеве розростання сполучног тканини, що у 21,4% тварин супроводжувалось появою в нирках тстозних порожнин. У шлунково-кишковому трактi виявили гостре катаральне або катарально-геморагiчне запалення, а у 28,57% свиноматок - виразки фундаль-ног зони слизовог оболонки шлунка, розвиток яких супроводжувався масивною кровотечею у шлунково-кишковий тракт та пост-гемораг1чною анемieю. У печтщ реестрували альтеративш (некротичш та дистрофiчнi змти) гепатоцитiв, що були найбтьш вираженими у перипортальнш зон печткових часточок, а також гостру застшну гтеремт, стази у судинах мжроциркулятор-ного русла, вогнищеву тфтьтращю строми лШфоцитами та гктюцитами. В периферичних органах тунног системи реестрували некротичш змти лмфогдних елементiв, що свiдчить про iмунодепресивну Ыю охратокситв.
Ключовi слова: охратоксикоз, свит, нирки, патоморфологiя, виразковий гастрит, гiалiноз судинного сплеттня ниркових клубочмв
Вступ
Серед негативних факторiв зовшшнього середо-вища, як впливають на оргашзм свиней, значну небе-зпеку становлять мжотоксини - вторинш низькомо-лекулярш метаболии мжроскопчних плюеневих грибiв, як володшть вираженими токсичними влас-тивостями. В останш роки через значне поширення та виражений токсичний вплив штенсивно проводиться дослвдження охратокситв, основними продуцентами яких е плiсеневi гриби Aspergillus ochraceus та Penni-cilium viridicatum. Оптимальною для росту Aspergillus ochraceus е температура 8-37 °С, а для токсиноутво-рення - 12-37 °С. Водночас оптимальш температурш рамки для Penicillium viridicatum е нижчими: для росту - 0-31 °С, для синтезу токсишв - 5-24 °С. Окремi штами Penicillium viridicatum досить штенсивно син-тезують охратоксини при температурi 5-10 °С (Andriichuk, 2008; Dankovych, 2010; Frisvad et al., 2019; Hajok et al., 2019).
Найчастше охратоксикоз трапляеться у свиней, дещо рцдне у курей, iндикiв, качок, велико! рогато! худоби та шших видiв тварин. Варто зазначити, що нефропатп свиней, спричинеш охратоксинами, у де-яких кра!нах мають ендемiчний характер. За впливу масивних доз охратоксину А рееструються катаральш та ерозивно-виразковi гастроентерити, дистрофiчнi та некротичш змши гепатоцилв, лiмфо!дних елементiв центральних та периферичних оргашв iмунно! системи тощо (Morsy et al., 2012; Marin et al., 2017; Wang et al., 2018; Gil-Serna et al., 2019; Zhang et al., 2019). Да-гностика охратоксикозу повина бути комплексною, базуватись на анамнестичних даних, результатах кль нiчних, патологоанатомiчних та хiмiко-токсикологiчних дослiджень. У зв'язку з цим детальне вивчення структурних змш, якi розвиваються за охра-токсикозу свиней, мае наукове та практичне значения.
MaTepia™ i методи дослщжень
Дослiджения провели на свиноматках (n = 14, вь ком 2-3,5 рошв), що утримувались у ННВЦ "Комар-швський" та ПАП "Агропродсервю". Пiд час прове-дення дослвдження для встановлення норми викорис-товували контрольних свиноматок, матерiал вiц яких вщбирали пiц час забою. Дослвдш та контрольнi гру-пи формувались за принципом аналогiв.
Розтин свиней проводили за методом Шора. Шма-точки органiв фiксували у 10% водному розчиш нейтрального формалшу. Гiстозрiзи виготовляли за допо-могою санного мiкротома МС-2 та мшротома-крiостата МЗ-2, з використанням нашвпровщникового столика ТОС-11. Гiстозрiзи фарбували гематоксилшом Ерлiха та еозином, суданом-Ш (Horalskyi et al., 2005; Mulish & Welsh, 2010; Bahriy & Dibrova, 2016). Мко-логiчно та мшотоксиколопчно дослiцжували концен-троваиi корми, яш згодовували свиням. Видiлення грибiв iз зерна здiйснювали методом волого! камери. Ешфггну мiкрофлору iз зерна виявили шляхом розк-лацания нативних зерен у чашки Петрi по поверхш середовища Чапека. Для видiлення ендофино! мжро-флори зерно перед поавом обробляли 3% розчином формалiну протягом трьох хвилин. Пiсля закiичения експозицп матерiал промивали стерильною водою, до яко! додавали 5% розчин ашаку. Культивування ви-конували в термостатах при 24 та 37 °С. У концентро-ваних кормах, а також у нирках свиноматок за допо-могою 1ФА проводили визначення вмюту охратокси-ну А.
Пiд час виконання експериментальних дослiцжень дотримано всiх бюетичних вимог стосовно до тварин, що ввдповщають Закону Укра!ни "Про захист тварин ввд жорстокого поводження" вщ 28.03.2006 р. та "£в-ропейськш конвенцi! про захист хребетних тварин" вщ 13.11.1987 р., Наказу Мшютра освiти i науки, мо-лодi та спорту Укра!ни 01.03.2012 р. № 249, зареест-рованого в М1тстерстш юстицй' Укра!ни 16 березня 2012 р. за № 416/20729 про "Порядок проведення науковими установами дослiдiв, експериментiв на тваринах".
Результата та Тх обговорення
Пiц час зовшшнього огляду трупiв свиноматок, яш загинули внаслiцок охратоксикозу, виявляли помiрне схуднення та загальну аиемiю. Щетина була скуйов-джена, довга та товста, навколо анального отвору до-сить часто шкра була забруднена редкими каловими масами, що мiстили домiшки кровi. Видимi слизовi оболонки були блiцi, в окремих тварин - з незначним жовтуватим вiцтiнком.
Найбiльш вираженi структурш змiни виявили в органах сечовидшення, травлення, а також в iмуннiй та нервовiй системах.
У чотирьох свиноматок (28,57%), яш загинули ра-птово, виявляли глибок1 виразки фундально! зони шлунка. Унаслвдок кровотеч! з виразкових уражень у порожниш шлунка та тонких кишок нагромаджува-лась значна шльшсть згорнуто! (рис. 1) або нашвзгор-нуто! кровь
в1зуал1зувались округл1 крапельки неитральних лшь д1в, що забарвлювались суданом-III у помаранчево-жовтиИ кол1р, що вказуе на розвиток паренх1матозно! жирово! дистрофи. У периферичних вщдшах часточок розвивались некротичш змши гепатоципв. Рееструва-ли набухання ештелш жовчних ход1в, десквамацш останнього у жовчш ходи, а подекуди Иого прол1фе-рацш. Окрем1 синусо'ди, особливо у периферичних зонах часточок, були розширеш, переповнеш кров'ю.
Нирки були зб!льшеш, забарвлеш переважно у блвдо-жовтий кол1р (рис. 3, 4), шод1 строкал, унасль док чергування д1лянок бл1до-жовтого кольору з дшя-нками арого або червоно-арого кольору.
Рис. 1. Шлунок заповнений згорнутою кров'ю унасл1док кровотеч! з виразкового дефекту
У зазначених свиноматок виявляли ознаки постге-морапчно! анеми. У вах тварин виявляли запальну гшеремш фундально! зони шлунка (рис. 2). Також реестрували катаральний або катарально-геморапчний гастрит та ентерит.
Рис. 2. Виражена запальна гшерем!я фундально! зони шлунка
Печшка була збшьшена, кра! заокруглеш, з повер-хш та на розр1з1 забарвлена у блвдо-жовтий або жов-то-коричневий кол1р. Консистенция печшки була дряблою. За пстолопчного дослщження препарапв пофарбованих гематоксилшом та еозином, у гепато-цитах виявляли нашвпрозор1 вакуол1. Шсля виготов-лення г1стозр1з1в за допомогою мшротома-крюстата та пофарбованих суданом-III у цитоплазм! гепатоципв
Рис. 3. Нирки забарвлеш неоднор!дно у блщо-жовтий кол!р, з вкрапленнями червоного кольору
Рис. 4. Юркова речовина нирок забарвлена у блвдо-жовтий кол!р з вкрапленнями червоного кольору
У трьох свиноматок (21,4%) в нирках знаходили др!бш шстозш порожнини. Волокниста капсула на
деяких д1лянках зшмаласы важко, унаслщок зрощен-ня ïï з поверхнею нирок. У корковому шар1 подекуди знаходили др1бш д1лянки (розм1ром 1-3 мм) срого колыору. Консистеншя нирок була ущшынена, особливо у дшянках арого колыору, лише подекуди не-значно дрябла.
Ниркова миска та сечоводи були незначно розши-реш, сечовий м1хур наповнений сечею. Кол1р сеч1 коливався - ввд прозоро-жовтого до жовто-мутно-червонуватого. Слизова оболонка сечовивщних шля-х1в на бшышосп д1лянок була гладка та блискуча, лише подекуди тымяна, з поодинокими крововилива-ми.
За пстолопчного дослщження нирок виявили ви-ражеш патолопчш змши в структурних елементах нефрона, а також у сполучнш тканиш штерстицш та судинах. Нирков1 тшыця були збшышеш, у 1х стром1 нагромаджувалисы об'емш ацидофшыш включення пал1ну (рис. 5).
Рис. 5. Палшоз судин ниркових клубочков. Гематоксилш та еозин х 200
Деяк нирков1 клубочки були майже повшстю за-повнеш палшом (рис. 6). Також вщзначали злиття петелы кашляр1в клубочшв, розростання у них сполу-чноï тканини. Унаслвдок цыого деяк1 нирков1 клубочки ставали лапчастими. Також вщзначали адгезш судинного сплетшня кашляр1в до зовшшныого листка капсули клубочка. Спостер1гали потовщення зовшш-ныого листка капсули ниркового т1лыця унаслщок прол1фераци епгтелш та розростання сполучноï тка-нини.
Навколо уражених ниркових також тшецы виявля-ли збшынення юлыкосп ф1бробласлв та колагенових волокон, розширення та переповнення еритроцитами стромалыних судин. У менш уражених ниркових тшы-цях спостер1гали набухання ештелш зовшшныого листка капсули клубочка. Зазначеш ештелюцити на-бували виразно куб1чно1' форм1, деяш з них дескваму-валисы у сечовий проспр, у якому також нагромаджу-валасы надм1рна кшышсты бшковш маси.
Рис. 6. Масивне нагромадження пал1ну у нирковому т1лыц1. Гематоксилш та еозин х 400
Виражеш змши розвивалисы у тубулярнш частит нефрона. У проксималыних звивистих каналыцях ввд-значали розвиток палшово-краиелыно1 дистрофп, за яко1 у цитоплазм1 нефроципв нагромаджувалисы паль нов1 ацидоф1лыш крапл1. Щггочкова облям1вка багатыох епггелюципв проксималыних звивистих каналышв була фрагментована або повшстю зруйнована. Доситы часто в1зуал1зувалисы нирков1 тубули 1з вираженими некро-тичними змшами нефротелш. У иросвт ниркових каналыщв нагромаджувалисы палшов1 цил1ндри, 1з домшками еритроципв та некротизованих нефроципв. Судини перитубулярно1' капшярно1 атки були розши-реш, переповнеш еритроцитами.
Ввдзначали вогнищеву шфшытращю м1жканалыце-во1 та навколоклубочково1 строми л1мфоцитами, макрофагами та нейтрофшами. В окремих зонах шрково1', рвдше мозково1' речовини збшышуваласы к1лык1сты ф1б-робласпв та колагенових волокон. Унаслвдок розростання сполучно1 тканини виявляли виражене здавленн-ня окремих сегменпв ниркових каналышв, а також зб1рних ниркових каналышв. Нирков1 каналыш у зазна-чених дшянках були значно розширеш, переповнеш палшовими цилшдрами, 1х епггелш ущшынювався. Траплялисы шстозш порожнини, що утворювалисы унаслвдок здавлення зб1рних ниркових каналышв та порушення ввдтоку сеч1.
У легенях виявили розвиток гостро1 заст1йно1 гше-ремй' та набряку. Проте у свиноматок, в яких реестру-вали кровотечу з виразкових дефекпв шлунка веноз-ний застш та набряк легены були менш вираженими.
У брижових та ниркових л1мфатичних вузлах за ма-кроскоп1чного дослвдження виявили серозне запалення. За пстолопчного дослвдження л1мфатичних вузл1в та селез1нки також виявляли стази у судинах мшроцирку-ляторного русла, а також некротичш змши л1мфовдних елеменпв.
За мшроскошчного дослвдження у мюкард1 встано-вили розвиток зернисто1 дистрофп кардюмюципв. Строма була вогнищево шфшытрована л1мфоцитами та пстюцитами.
За пстолопчного дослвдження головного мозку виявляли застшну гшеремш судин речовини головного
мозку, стази, периваскулярш набряки, некротичш змь ни окремих нервових клтгин р1зних вщдшв головного мозку.
Лабораторна д1агностика охратоксикозу грунтува-лась на виявленш в кормах гриб1в-продуцент1в охра-токсишв, а також шльшсного визначення охратоксину А в кормах та та в нирках.
Насамперед проводили виав корм1в на середови-ще Чапека, видшення та щентифжашю плюеневих гриб1в. Рют гриб1в за температури 37 °С розпочинався на 3-4 добу у вигляд1 пухко! бшо-аро! колонй' з жов-туватим ввдтшком. На 7-10 день колошя посилювала рют, набувала штенсивного жовтого кольору, з дещо зеленуватим ввдтшком. За пстолопчного дослвдження вдентифшувати пл1сенев1 гриби Aspergillus ochraceus.
Варто зазначити, що присутшсть токсинутворюю-чих гриб1в в кормах не гарантуе 100% наявносп вщ-повщних мжотоксишв або 1хньо! концентраци, яш можуть спричинити попршення стану здоров'я тва-рин. I навпаки, видиме благополуччя (тобто ввдсут-шсть видимих неозброених оком цвш на корм!) зовам не гарантуе ввдсутносп мжотоксишв, оск1льки пл1сенев1 гриби могли загинути при полшшенш зберь гання корм1в, а мжотоксини, володшчи шдвищеною ст1йк1стю до умов навколишнього середовища, зали-шились i можуть справляти значну патогенну д1ю.
Виявлення охратоксину А у кормах та нирках проводили за допомогою 1ФА. У результап проведення досл;дження встановлено, що в концентрованих кормах, яю згодовували свиноматкам, концентрацiя охратоксину А коливалась в;д 8,32 мг/кг до 85,72 мг/кг. У нирках свиноматок, яш загинули унаслвдок охратоксикозу, вмiст охратоксину А становивив 4,34-48,33 мг/кг.
Висновки
У свиноматок, яким згодовували концентрований корм, забруднений плюеневими грибами Aspergillus ochraceus та !х вторинними метаболiтами, охратокси-нами виявили виражений комплекс патологоанатомь чних змiн, що характеризуеться ураженням органiв сечовидiлення, травлення, а також iмунноl та нервово! систем. Зокрема, в нирках розвиваеться гiалiноз та склероз судинного сплетшня ниркових клубочшв, а також гiалiново-крапельна дистрофiя, некротичш змши нефроципв, iнфiльтрацiя iнтерстицiю лiмфоци-тами, макрофагами, фiбробластами, вогнищеве розро-стання сполучно! тканини, що у 21,4% свиноматок супроводжуеться появою шстозних порожнин. У шлунково-кишковому трактi розвиваеться гостре катаральне або катарально-геморагiчне запалення. У 28,57% свиноматок виявили виразки фундально! зони слизово! оболонки шлунка, з масивною кровотечею у шлунково-кишковий тракт та розвитком постгемора-пчно! анемп. У печiнцi переважають альтеративш (некротичнi та дистрофiчнi змiни) гепатоципв. У периферичних органах iмунно! системи також розви-ваються некротичнi змши лiмфоlдних елементiв, що свiдчить про iмунодепресивну д1ю охратоксинiв.
Пepcпeктивними нaпpямкaми пoдaльшиx дocлi-джeнь e вивчeння yльтpacтpyктypниx зм1н у ниpкax, шчшш, opгaнax 1мунно1' cиcтeми, головному мозку та мexaнiзмiв poзвиткy пaтoлoгiчниx ^о^ав за oxpaтo-кcикoзy.
References
Andriichuk, A.V. (2008). Mikobiota zerna yachmeniu, biosyntez i biolohichna diia okhratoksynu A: Avtoreferat dys. kandydata veterynarnykh nauk: spets. 16.00.03 "Veterynarna mikrobiolohiia ta virusolohiia". Odesa (in Ukrainian). Bahriy, M.M., & Dibrova, V.A. (2016). Metodyky morfolohichnykh doslidzhen: monohrafiia. Vinnytsia: Nova knyha (in Ukrainian). Dankovych, R.S. (2010). Suchasnyi stan ta perspektyvy vyvchennia okhratoksyniv, yikh metabolizmu ta patohennoi dii na orhanizm ssavtsiv ta ptytsi. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho, 12, 3(45), 54-61 (in Ukrainian). Frisvad, J.C., Hubka, V., Ezekiel, C.N., Hong, S.-B., Nováková, A., Chen, A.J., Arzanlou, M., Larsen, T.O., Sklenár, F., Mahakarnchanakul, W., Samson, R.A., & Houbraken, J. (2019). Taxonomy of Aspergil-lus section Flavi and their production of aflatoxins, ochratoxins and other mycotoxins. StudiesinMycolo-gy, 93, 1-63. doi: 10.1016/j.simyco.2018.06.001. Gil-Serna, J., García-Díaz, M., Vázquez, C., González-Jaén, M.T., & Patiño, B. (2019). Significance of Aspergillus niger ag gregates pecies as contaminants off ood productsin Spainreg arding their occurrence and their ability to produce mycotoxins. Food Microbiology, 82, 240-248. doi: 10.1016/j.fm.2019.02.013; Hajok, I., Kowalska, A., Piekut, A., & Cwiel^g-Drabek, M. (2019). A risk assessmen to fdietary exposure to ochratoxin A forthe Polish population. Food Chemistry, 284, 264-269.
doi: 10.1016/j.foodchem.2019.01.101. Horalskyi, L.P., Khomych, V.T., & Kononskyi, O.I. (2005). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii: navch. posib. Zhytomyr: Polissia (in Ukrainian).
Marin, D.E., Pistol, G.C., Gras, M.A., Palade, M.L., & Taranu, I. (2017). Comparative effect of ochratoxin A on inflammation and oxidative stress parameter singut and kidney of pig lets. Regulatory Toxicology and Pharmacology, 89, 224-231.
doi: 10.1016/j.yrtph.2017.07.031. Morsy, F.A., el Din, A.A.G., Farrag, A.R.H., Badawi, M.A., & Shaffie, N.M. (2012). Ochratoxin A toxic effect on rat kidneys and the potential protective effect of ginseng: Histopathologic, histochemical, andimageanalysismorphometricstudies Macedonian Journal of Medical Sciences, 5(1), 40-48. doi: 10.3889/MJMS.1857-5773.2012.0195. Mulish, M., & Welsh, U. (2010). Romeis. Mikroscopiche
technic. Heidelberg, 127-154. Wang, H., Zhai, N., Chen, Y., Fu, C., Huang, K. (2018).
OTA induces intestinal epithelial barrier dysfunction and tightjunction disruptionin IPEC-J2 cellsthrough ROS/Ca2+-mediated MLCK activation.
Environmental Pollution, 242, 106-112. doi: 10.1016/j.envpol.2018.06.062. Zhang, T.-Y., Sun, X.-F., Li, L., Ma, J.-M., Zhang, R.-Q.,
Li, N., Liu, X.-L., Dyce, P.W., & Shen, W. (2019). Ochratoxin A Exposure Impairs Porcine Granulosa Cell Growthviathe PI3K/AKT SignalingPathway. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 67(9), 2679-2690. doi: 10.1021/acs.jafc.8b06361.
