CC BY
12
йО! 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-125-129 УДК 616.24-036.12-007.271:616.12-008.331.1-078 Капустник В. А., Архiпкiна О. Л.
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ Р1ВНЮ ЕНДОТЕЛ1НУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ
ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ НА ТЛ1 ППЕРТОН1ЧНОТ ХВОРОБИ Нацiональний медичний ушверситет (м. Харкiв)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Стаття е фрагментом НДР кафедри внутршшх та професiйних хвороб ХНМУ: «Удоско-налення оцiнки кардюваскулярного ризику за хро-нiчного обструктивного захворювання легень» (№ державно'1 реестраци 011би004989).
Вступ. У теперiшнiй час завдяки здобуткам су-часноТ медицини збтьшуеться тривалiсть життя, а й, вщповщно, кiлькiсть хворих з патолопею декть-кох органiв та систем. До найрозповсюджешших у всьому свт коморбiтних захворювань належать п-пертошчна хвороба (ГХ) та хронiчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), що обумовлено сшльною вiковою категорiею цих хворих, схожими факторами ризику, лсним взаемозв'язком мiж респiраторною системою та системою кровообку. Серцево-судин-нi захворювання з розвитком судинних катастроф е лщером у структурi загальноТ смертности та не-зворотньоТ швалщизаци хворих на протязi багатьох десятилiть. Дослщження сучасних вчених у цьому питаны зосереджеш перш за все на вивченш струк-турно-функцюнальноТ ролi ендотелюцилв. Розви-ток ендотелiaльноТ дисфункци на сьогодшшнш день вважаеться вiзитною карткою бiльшостi захворювань системи кровообiгу.
Не викликае сумшву, що у оаб з пiдвищеним aртерiaльним тиском кнуе дисбаланс мiж субстан-цiями з вазодилятуючими властивостями та вазо-констрикторами. Багато aвторiв нaвiть розглядають порушення функци ендотелiю, як основний мехашзм становлення ГХ. Проте й прогресування ГХ призво-дить до бтьшого дисбалансу у роботi ендотелiоцитiв з розвитком ендотелiaльноТ дисфункцГТ. Пошкодже-ний ендотелш синтезуе значну кiлькiсть ендотелшу, що спричинюе вaзоконстрикцiю та змши гемодина-мiки. Проте, чи е ЕД у хворих на ГХ первинною або вторинною? [1]. Це питання, нажаль, лишаеться без вщповщк
Вiдомо, що ендотелiн (ЕТ) приймае участь у регу-ляцГТ кров'яного тиску. Надлишкова експресiя люд-ського ЕТ приводить до шдвищення кров'яного тиску через стимуляцш рецепторiв ЕТ типу А [2]. Проте ефект ЕТ не обмежуеться вазоконстрикщею, як при-йнято вважати. Вш також може володп"и протилеж-ним ефектом - вазодилятащею, а його надлишкова експреая спричиняе пошкодження оргaнiв-мiшеней у виглядi гiпертрофiТ' та фiброзу [3]. Поглинання ЕТ рецепторами типу В сприяе дилатаци артерш, запо-бкаючи його судиннозвужувальному ефекту, опо-середкованому через рецептори типу А. Дисбаланс
наведеного мехашзму, вочевидь, сприяе дисфункцГТ ендотелш та пщвищенню aртерiaльного тиску [4,5], але на сьогодш не вщомо, чому саме вщбуваеть-ся зв'язування ЕТ з тими чи шшими рецепторами. Тобто, не сам ЕТ володiе судиномоторною функщею, а його розподш серед рiзних рецепторiв та/або Тх чутливiсть до нього або його концентращя. Прямi до-кази того, що вiн може безпосередньо пщвищувати aртерiaльний тиск не були отримаш. Вiдомо, що ри вень ЕТ у кровi не вщображае у повному обсязi акти-вaцiю едю^альноТ системи та не завжди корелюе з рiвнем aртерiaльного тиску [6], проте нaслiдки його нaдмiрноТ продукцп не викликають сумшву. 1снують дaнi, що потенцiaл ЕТ у складних мiжмолекулярних взaемодiях може регулюватися шшими субстанщя-ми або чинниками, що впливають на його кшцевий ефект [7].
Сьогодш вщомо, що ЕТ в^грае важливу роль у пщвищенш aртерiaльного тиску не ттьки великого кола кровообку, а також спричиняе розвитку ле-геневоТ гiпертензГí [8,9]. Розподiл цього вазоактив-ного пептиду у системному кровоток може нaвiть викликати бронхоконстрикцю На жаль, бiльшiсть дослiджень, присвячених ролi ЕТ у хворих на ХОЗЛ, проводилися на шзшх ст^ях захворювання [10] та в бшьшосл випaдкiв aсоцiювaлися з легеневою ппер-тензiею. Ознаки ендотелiaльноí дисфункци присутш у багатьох хворих на ХОЗЛ, що пщвищуе ризик сер-цево-судинних подш, погiршуе перебiг основного захворювання та прогноз для щеТ категорп хворих.
Серед нaуковцiв усього свггу iснують рiзнi думки про мехашзм розвитку ЕД у хворих на ХОЗЛ. Було встановлено зв'язок ЕТ з розвитком запального про-цесу у дихальних шляхах, який набувае системного характеру [11]. Проте iншi вчеш вважають основним мехашзмом, що призводить до ЕД у хворих на ХОЗЛ, оксидативний стрес [12]. Ппокая, ще один потужний патогенетичний мехашзм, що провокуе ЕД. Вчеш з БразилГТ наполягають на тому, що саме ппокая активуе симпатичну нервову систему та провокуе розвиток системноТ ппертензи [13]. Проте бiльшiсть науковщв впевнеш, що поеднання вищенаведених фaкторiв у сукупност пошкоджуе еттелш судин. Крiм того, все бшьше дослiдникiв звертають увагу на ендотелiaльну дисфункцiю при легеневiй ппертензи [14]. I знову сучасна наука дае бшьше запитань, шж вщповщей.
Мета роботи: визначити рiвень ЕТ у хворих на ХОЗЛ та ХОЗЛ, поеднану з ГХ, та його роль у розвитку серцево-судинноТ патологи серед хворих на ХОЗЛ.
Об'ект i методи дослiдження. Досл1-дження проводилося на баз1 кл1н1ки НД1 ГП та ПЗ ХНМУ, де було обстежено 141 хворого на ХОЗЛ. Ус1 хвор1 мали р1вень бронхообструк-цп >50% ОФВ1 та вГдносилися до пац1ент1в з низьким ризиком (група А та В за рекомен-дац1ями GOLD). Ус1 обстежеш отримували медикаментозну терап1ю зг1дно з чинними рекомендац1ями (ß-мГметики, хол1нол1тики). На момент обстеження усi хворi знаходили-ся у фазi ремГси. В уах пaцieнтiв здiйснювали загальноклшГчш, лабораторш та шструмен-тaльнi дослiдження. Обстежеш хворi були подiленi на двi клiнiчнi групи. До основно! групи було залучено 82 патента, ям також страждали на ГХ I - II стадп. До групи ств-ставлення ввiйшло 59 хворих лише на ХОЗЛ. Група контролю сформована з 31 нормотензивно! особи з нормальними значеннями сшрографп, ствставних за вГком та статтю. ВмГст ЕТ у сировaтцi кровi визна-чали iмуноферментним методом за допомогою набору реaгентiв для ктьмсного визначення Endothelin (1-21) ELISA Assay Kit «Biomedica».
Ультразвукове дослiдження проводили на дГа-гностичному aпaрaтi Radmir UltimaPro. Розрахову-вали кiнцево-систолiчний (КСР) та кшцево-дГасто-лiчний (КДР) розмГри, товщу задньо! стiнки лiвого шлуночка (ТЗСЛШ), товщину мГжшлуночково! пере-тинки (ТМШП) в дГастолу, фрaкцiю викиду (ФВ) лГво-го шлуночка. Для визначення маси мюкарду лiвого шлуночка використовували формулу Devereux R. та сшвавт. (1983). 1ндекс маси мюкарда лiвого шлуночка (1ММЛШ) розраховували як вщношення ММЛШ до площi поверхнi тта, яку визначали за формулою DuBios (1916). Критерiями ппертрофп лiвого шлуночка вважали 1ММЛШ <125 г/м2 для чоловiкiв та <110 г/м2 для жiнок. Також визначали швидмсть трансми трального та транскустдального кровотоку та !х ств-вiдношення (Е, А, E/A). Тиск у легеневш артерГ! (ТЛА) визначали за A. Kitabatake.
Статистичний аналГз результaтiв проводили з використанням комп'ютерного пакету Statistica 6.1 (StatSoft, Inc., США). За критичний рiвень значущост при перевiрцi статистичних гiпотез приймали р<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. До-слiдження такого вГдомого вазоконстрикторного маркеру як ЕТ виявило його шдвищення у всГх хворих на ХОЗЛ порГвняно з групою контролю (табл. 1). Проте мГж клГнГчними групами статистично достовГр-но'| рГзницГ не було встановлено. Виявилось, що наяв-нГсть ппертошчно!' хвороби, яка традицГйно характе-ризуеться пщвищенням рГвня вазоконстриктора ЕТ, шяк не впливала на його рГвень у хворих на ХОЗЛ, що суперечить деяким дослщженням [15]. Такий результат виявився не очГкуваним, тому для оцшки значу-щост пГдвищеного рГвня ЕТ у вах обстежених хворих було проведено кореляцшний аналГз за СпГрменом в залежност вГд наявностГ факторГв ризику обох за-хворювань та клшГчно! характеристикою обстежених оаб. Так, вГтчизняш вченГ виявили порушення ендотелшзалежно! вазодилятацГ! у хворих на ХОЗЛ
Таблиця 1.
Кшшчна характеристика обстежених осiб
Показник Контрольна група (n=31) Група спГвставлення (n=59) Основна група (n=82)
Середнш в1к, роки 54±1,32 56,2±2,17 54,5± 2,05
1ндекс маси т1ла, кг/м3 26,9±3,41 30,1±2,11* 29,4±3,05*
ТютюнопалГння на момент обстеження 58,64% 71,18% 84,14%
1ндекс тютюнопалГння, пачко-рок1в 3,1±0,4 14,3±2,1* 19,6±1,8**
ОФВ„ % - 69,1±4,51 64,7±3,05
ЕТ, фмоль/л 0,43±0,02 0,74±0,05* 0,76±0,03*
Примiтка. * - рГзниця достовГрна з контрольною групою, р<0,05; ** - рГзниця достовГрна мГж клЫчними групами, р<0,05.
та у курцГв з незмГненими спГрографГчними даними, проте статистично значуща рГзниця мГж здоровими курцями та хворими на ХОЗЛ мала мкце лише при тяжкому перебГгу захворювання [16]. НещодавнГ до-слГдження швейцарських науковцГв у цьому питан-нГ показали, що поток залежна вазодилятацГя була бГльш порушена у оаб з ХОЗЛ, ям не палять, нГж у курцГв без ХОЗЛ [17]. Нами було встановлено мщ-ний кореляцГйний зв'язок мГж Гндексом палГння>10 пачко-рокГв та рГвнем ЕТ (r=0,53; р<0,05) у хворих основно! групи та кореляцГйний зв'язок слабо!' сили (r=0,26; р<0,06) у хворих групи спГвставлення. Таким чином, палшня може виступати як важливий чинник розвитку ЕД у хворих на ХОЗЛ. Тобто в умовах наявностГ захворювань дихально! системи, сприйнятли-вГсть органГзму до цигаркового диму зростае. Отри-маш данГ та данГ наших колег дозволяють зробити висновок, що тютюнопалГння без сумнГву призводить до пошкодження ендотелш з розвитком ЕД, а нега-тивний ефект тютюнопалГння посилюеться в умовах хрошчного запалення та ппоксп, притаманних для ХОЗЛ. Наше дослщження також показало розвиток ЕД у хворих на ХОЗЛ та виявило, що наявшсть ГХ у хворих з бронхолегеневою патолопею робить !'х су-дини бГльш уразливими до тютюнового диму, хоча рГвень циркулюючого ЕТ не вщрГзнявся вГд хворих на ХОЗЛ без ГХ.
1ндекс маси тГла теж мав позитивний кореляцГйний зв'язок з рГвнем ЕТ у груш хворих на ХОЗЛ (r=0,29; р<0,08) та мщний зв'язок у групГ з поеднаною патолопею (r=0,39; р<0,6). Нещодавно опублГкованГ данГ [18] демонструють домшування вазоконстрик-торних реакцГй у оаб з надлишковою масою тГла за вщсутносл ппертензи чи метаболГчних порушень. КрГм того, рГвень ЕТ у оаб з ожиршням незалежно вГд наявностГ чи вГдсутностГ захворювань дихально!' системи корелюе з тиском у легеневш артерГ! [19]. Таким чином, надлишкова маса тта значно попршуе серцево-судинний прогноз для хворих на ХОЗЛ. Об-меженГ у фГзичнш активностГ ще на початкових ста-дГях хворГ на ХОЗЛ схильш до накопичення надлиш-ково! маси тта, що шдвищуе ризик розвитку у них ендотелГально! дисфункцГ! та ГХ.
У той же час негативний кореляцГйний зв'язок однаково! сили спостерГгався мГж ЕТ та ОФВ1 у хворих основно! групи та групи спГвставлення (r=-0,30,
р<0,002 та r=-0,32; р<0,06, вгдповгц-но). Таким чином, вмкт ЕТ асоцгював-ся з piBHeM бронхообструкци у хворих на ХОЗЛ, проте суттево не вiдрiзнявся мiж клiнiчними трупами. Вгдомо, що ЕТ вoлoдiе бронхоконстрикторними властивостями, а гiпoксiя у свою черту пошкоджуе епiтелioцити.
Таким чином, виявлений нами пгдвищений рiвень ЕТ у всгх хворих на ХОЗЛ мав мгсце не залежно вiд наявностг ГХ. Тобто усi хвoрi на ХОЗЛ мають високу вiрoгiднiсть до реалгза-цп вазоконстрикторного пoтенцiалу ЕТ та саме захворювання повинно враховуватися клгнгцистами як до-датковий фактор ендотелгальноТ дис-функцгТ, що корелюе з ргвнем ОФВ1. За умови наявностг ГХ у хворих на ХОЗЛ збгльшуеться негативний потенцгал факторгв ризику (палгння та надлишкова маса тгла).
На наступному етапг дослгдження усгм хворим була проведена ехокардгографгя (табл. 2). Оцгнка структурних показникгв лгвого шлуночка виявила збгльшення його розмгргв за наступними показника-ми. ТЗСЛШ, ТМШП та 1ММЛШ у хворих з гзольованим перебггом ХОЗЛ були достовгрно бгльшг поргвняно з контролем. У груш хворих з коморбгтною патологгею ми спостерггали статистично значуще збгльшення цих показникгв, що обумовлено пгсля навантажен-ням на лгвий шлуночок пгдвищеним тиском. Оцгнка скорочувальноТ здатностг мгокарду виявила, що ФВ у хворих обох груп була збережена в той час, як мала мгсце тенденцгя до розширення порожнини ЛШ. Така помгрно виражена систолгчна дисфункцгя була бгльш вираженою у групг з поеднаним перебггом. Було ви-явлено сильну кореляцгю ргвню ЕТ та КСР ЛШ у хворих групи спгвставлення (r=0,53, р>0,05 ) та хворих основноТ групи (r=0,61, р>0,05). Оцгнка дгастолгчноТ функцгТ ЛШ виявила перерозподгл систолгчного на-повнення за рахунок передсердного компоненту та зниження спгввгдношення Е/А. Отриманг данг вказу-ють на перший тип дгастолгчноТ дисфункцгТ ЛШ у всгх хворих на ХОЗЛ незалежно вгд наявностг ГХ. Раннг до-клгнгчнг прояви дисфункцгТ ЛШ, вгроггдно, пов'язанг з ггпетрофгею мгокарду. Ремоделювання лгвих вгддглгв серця та формування його жорсткостг у хворих на ХОЗЛ асоцгювалося з ргвнем ЕТ та цей механгзм по-требуе ретельного вивчення.
Оцгнка правих вгддглгв серця виявила його змгни поргвняно з контролем, проте показники мгж група-ми суттево не вгдргзнялися. Розширення порожнини правого передсердя мало мгсце у обстежених осгб обох груп спостереження. Середнг значення товщи-ни стгнки ПШ хоча й не перевищували 5 мм, однак були достовгрно бгльшими у всгх хворих на ХОЗЛ по-ргвняно з групою контролю. Вивчення швидкгсних показникгв правого шлуночка виявило I тип дгасто-лгчноТ дисфункцгТ, як г у випадку з лгвим. Збгльшення тиску у легеневгй артергТ було достовгрно вищим у групг спгвставлення поргвняно з контролем та пере-
Таблиця 2.
Ехокардiографiчнi показники обстежених oci6
Показник Контрольна група (n=31) Група сп1вставлення (n=59) Основна група (n=82)
ЛП, мм 34,6±0,5 38,7±0,2* 39,1±0,2*
КСР ЛШ, мм 30,74±0,7 34,05±0,8* 38,52±0,4**
КДРЛШ, мм 47,4±0,62 51,32±0,8* 52,4±0,3*
ФВ ЛШ, % 65,71±2,37 64,92±0,54 64,59±1,05
ТЗСЛШ, мм 8,8±0,2 11,2±0,4* 12,7±0,2**
ТМШП, мм 9,1±0,4 11,6±0,3* 12,9±,06**
1ММЛШ, г/м2 117,6±8,5 140,31±5,24* 156,38±4,36**
Е/А ЛШ 1,72±0,03 0,81±0,04* 0,74±0,05*
ПП, мм 32,4±0,2 37,02±0,4* 37,13±0,54*
Товщина ст1нки ПШ, мм 3,6±0,4 4,76±0,2* 4,81±0,3*
Е/А ПШ 1,62±0,05 0,84±0,04* 0,82±0,05*
ТЛА, мм рт. ст. 15,42±2,37 23,91±0,54* 26,71±1,13*
Примггка. * - р1зниця достов1рна з контрольною групою, р<0,05; ** - р1зниця достов1рна м1ж кл1н1чними групами, р<0,05.
вищувало пороговг значення < 25 мм рт. ст. у станг спокою лише у групг з поеднаною патологгею. У групг хворих на ХОЗЛ та ГХ тиск у легеневгй артергТ корелю-вав з ргвнем ЕТ (r=0,41, р> 0,05).
Таким чином, за результатами ехокардгографгч-ного дослгдження нами виявлено ггпертрофгю лгво-го шлуночка у хворих на ХОЗЛ та розвиток доклгнгч-них проявгв систолгчноТ та дгастолгчноТ дисфункцгТ обох шлуночкгв. Хронгчна серцева недостатнгсть зг збереженою фракцгею викиду - складний клгнгч-ний синдром, асоцгйований з багатокомпонентним патогенезом. Трансформацгя об'емгв м'язового та нем'язового компонентгв мгокарду, втрата кардго-мгоцитами своТх властивостей та перебудова поза-клгтинного матриксу у хворих на ХОЗЛ без серцево-судинноТ патологи потребуе безумовно ретельного вивчення. Остаточно не з'ясована роль ЕТ та його ре-цепторгв у кардгологгчних хворих. В сучаснгй лгтера-тург описан суперечливг данг щодо лгкування хворих на серцеву недостатнгсть блокаторами ЕТ рецепторгв [20,21]. У бгльшостг дослгджень використовувались як селективнг, так г неселективнг блокатори рецепто-ргв ЕТ, проте единоТ думки щодо ефективностг блоку-вання А та/або В рецепторгв у хворих на серцеву не-достатнгсть не мае. Кореляцгя виявлених нами змгн з ргвнем ЕТ дозволяе припустити його патогенетичний вклад у розвиток серцевоТ недостатностг у хворих на ХОЗЛ. Пгдвищення ргвню ЕТ у хворих на ХОЗЛ, буз сумнгву, сприяе розвитку структурно-функцгональ-них змгн мгокарду, а наявнгсть ГХ прискорюе розвиток серцевоТ недостатностг серед цих хворих.
Пгдвищення ргвню ЕТ, яке ми констатували у хворих на ХОЗЛ, може бути обумовлено багатьма па-тогенетичними механгзмами та факторами ризику, притаманними цьому захворюванню. Нами було виявлено пряму залежнгсть ргвню ЕТ вгд гндексу палгн-ня >10 пачко-рокгв та гндексом маси тгла у обстежених осгб та Тх сильна кореляцгя за умови наявностг ГХ. Ргвень бронхообструкцгТ мав негативну кореляцгю однаковоТ сили у обстежених обох клгнгчних груп. Втрата еластичних властивостей з ремоделюванням судинноТ стгнки, мгокарду та бронхолегеневоТ ткани-
ни TicHO пов'язанi мiж собою. Виявлена гiпертрофiя лiвого шлуночка та диcфункцiя у po6oTi обох шлу-HO4KÎB також асоцшвалися з пщвищеним piBHeM ЕТ. Отже, роль ЕТ у хворих на ХОЗЛ не зводиться лише до вазоконстрикцп, хоча причини таких змш потребу-ють окремого обговорення. Таким чином, шдвище-ний piвeнь ЕТ у хворих на ХОЗЛ формуе сприятливе пщфунтя для peалiзацiï негативних фактоpiв та появi серцево-судинних захворювань з розвитком серце-воУ декомпенсацп. В свою чергу наявшсть ГХ у хворих на ХОЗЛ прискорюе навeдeнi змши, розвиток пуль-могенноУ ппертензи та погipшуe прогноз для хворих.
Висновки. Отриман данi cвiдчать, що шдвище-ний piвeнь ЕТ мав мicцe вже на раншх cтадiях ХОЗЛ, cтупiнь тдвищення мав помipний характер та асоци
ювався з iндeкcом тютюнопалiння >10 пачко-ромв та iндeкcом маси тша та мав негативну коpeляцiю з ОФВ1. Рiвeнь ЕТ аcоцiювавcя зi змiнами у мiокаpдi, що проявлялося зниженням cитолiчноï та дiаcтолiч-ноУ функцГГ серця та ремоделюванням лiвого шлуночка у вciх хворих на ХОЗЛ.
Перспективи подальших дослщжень. На сьогод-нiшнiй день не розкритим залишаеться питання про мехашзми ^щацм' пiдвищeного синтезу eндотeлiну у хворих на ХОЗЛ та мехашзми peалiзацiï його потен-цiалiв. У ключному аcпeктi потребуе подальшого ви-вчення монiтоpинг piвню ЕТ хворих на ХОЗЛ в аспект кардюваскулярного ризику.
Лiтература
1. Mordi I, Mordi N, Delles C. Endothelial dysfunction in human essential hypertension. J. of Hypertension. 34(8):1464-72.
2. Rautureau Y, Coelho SC, Fraulob-Aquino JC, Ku-Geng Huo, Rehman A, Offermanns S, et al. Inducible human endothelin-1 overexpression in endothelium raises blood pressure via endothelin type A receptors. Hypertension. 2015;66:347-55.
3. Iglarz M, Clozel M. At the heart of tissue: endothelin system and end-organ damage. Clin. Science. 2010;119(11):453-63.
4. Bellien J, lacob M, Monteil C, Rémy-Jouet I, Roche C, Duflot T, et al. Physiological role of endothelin-1 in flow-mediated vasodilatation in humans and impact of cardiovascular risk factors. J. of Hypertension. 2017 Jun;35(6):1204-12.
5. Miller E, Czopek A, Duthie KM, Kirkby NS, Elisabeth E. Fransen van de Putte, Christen S, et al. Smooth muscle endothelin B receptors regulate blood pressure but not vascular function or neointimal remodelin. Hypertension. 2017;69:275-85.
6. Davenport AP, Hyndman KA, Dhaun N, Southan C, Kohan DE, Pollock JS, et al. Endothelin. Pharmacol. Reviews. 2016;68(2):357-418.
7. Hanthazi A, Gomart S, Ménard CG, Jespers P, Springael J-Y, Naeije R, et al. Chemerin potentiates pulmonary artery reactivity to endothelin-1. Europ. Resp. J. 2015;46:PA2440.
8. Sitbon O, Morrell NW. Pathways in pulmonary arterial hypertension: the future is here. Europ. Resp. Review. 2012;21:321-7.
9. Guignabert C, Tu L, Girerd B, Ricard N, Huertas A, Montani D, et al. New Molecular Targets of Pulmonary Vascular Remodeling in Pulmonary Arterial Hypertension: Importance of Endothelial Communication. Chest. 2015 Feb;147(2):529-37.
10. Ugay LG, Kochetkova EA, Nevzorova VA, Maistrovskaia YV. Role of serum and tissue vascular remodeling markers in bone loss related to end-stage COPD. Eur. Resp. J. 2016;48:PA4612.
11. Kubysheva NI, Postnikova LB, Soodayeva SK. Znacheniye rastvorimykh molekul kletochnoy adgezii, metabolitov oksida azota, endotelina-1 i ikh assotsiatsy kak markerov progressirovaniya vospaleniya pri KhOBL. Sovremennye Tekhnologii V Meditsine 2017.9(2):105-17. [in Russiаn].
12. Guzik TJ, Grodzicki T. "Radical" Link Between Chronic Obstructive Pulmonary Disease and Cardiovascular Disease? Hypertension. 2014;63:444-6.
13. Moraes DJ, Bonagamba LG, da Silva MP, Mecawi AS, Antunes-Rodrigues J, Machado BH. Respiratory network enhances the sympathoinhibi-tory component of baroreflex of rats submitted to chronic intermittent hypoxia. Hypertension. 2016;68:1021-30.
14. Guignabert C, Tu L, Girerd B, Ricard N, Huertas A, Montani D, et al. New molecular targets of pulmonary vascular remodeling in pulmonary arterial hypertension: importance of endothelial communication. Chest. 2015 Feb;147(2):529-37.
15. Shpagina LA, Shpagin IS, Gerasimenko ON, Zuyeva MA. Sistemnye mekhanizmy sosudistykh narusheny pri sochetannykh formakh patologii. Vest. NGU. Seriya: biologiya, klinicheskaya meditsina. 2010;8(1):86-91. [in Russiаn].
16. Yefimov VV, Blazhko VI, Voyeykova LS, Krakhmalova YeO, Talalay IV, Bondar T.N. Pokazateli funktsii endoteliya i funktsionalnoye sostoyaniye respiratornoy sistemy pri razlichnoy stepeni tyazhesti ventilyatsionnykh narusheny u bolnykh KhOZL. Ukr. Ter. Zh. 2006 Ver. 3: 66-70. [in Russiаn].
17. Clarenbach CF, Senn O, Sievi NA, Camen G, van Gestel AJ, Rossi VA, et al. Determinants of endothelial function in patients with COPD. Eur Respir J. 2013 Nov;42(5):1194-204.
18. Iantorno M, Schinzari F, Mores N, Tesauro M, Di Daniele N, Campia U, et al. Changes in vasodilator reactivity and vasoconstrictor tone in metabolically healthy obesity and the metabolic syndrome. Circulation. 2015;132:A18950 Abstract 18950.
19. Carratù P, Ventura V, Maniscalco M, Dragonieri S, Berardi S, Ria R, et al. Relationship between echocardiographic assessment and plasma endothelin-1 levels in obese patients with or without obstructive sleep apnea. Eur Respir J. 2015 Sep;46(59):PA3757.
20. Handoko ML, de Man FS, Vonk-Noordegraaf A. The rise and fall of endothelin receptor antagonists in congestive heart failure. Eur Respir J. 2011;37:484-5.
21. Jiang BH, Tardif JC, Shi Y, Dupuis J. Bosentan does not improve pulmonary hypertension and lung remodelling in heart failure. Eur Respir J. 2011;37:578-86.
КЛ1Н1ЧН1 АСПЕКТИ Р1ВНЮ ЕНДОТЕЛ1НУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ НА ТЛ1 ППЕРТОН1ЧНО1 ХВОРОБИ Капустник В. А., Архшкша О. Л.
Резюме. У статт наведен дан власних дослщжень piвню ендотелшу у хворих на ХОЗЛ. Нами виявлено пщвищений piвeнь ендотелшу у вах хворих на ХОЗЛ, що не залежно вщ наявност гшертошчноУ хвороби. Тобто ус хвоpi на ХОЗЛ мають високу вipогiднicть до peалiзацiï вазоконстрикторного потенщалу ЕТ та саме за-хворювання повинно враховуватися клшщистами як додатковий фактор eндотeлiальноï дисфункцп, що коре-люе з piвнeм ОФВ1. За умови наявносл ГХ у хворих на ХОЗЛ збтьшуеться негативний потенщал фактоpiв ри-
зику (шдексом тютюнопалiння >10 пачко-poKiB та шдексом маси тiла). За результатами ехокардiографiчного дослiдження нами виявлено гiпертрофiю лiвого шлуночка у хворих на ХОЗЛ та розвиток докл^чних проявiв сиах^чноТ та дiастолiчноТ дисфункци обох шлуночшв, що теж корелювали з рiвнем ендотелiну.
Ключовi слова: хронiчне обструктивне захворювання легень, гiпертонiчна хвороба, ендотелш.
КЛИНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ УРОВНЯ ЭНДОТЕЛИНА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ НА ФОНЕ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ
Капустник В. А., Архипкина O. Л.
Резюме. В статье приведены данные собственных исследований уровня эндотелина у больных ХОБЛ. Нами выявлен повышенный уровень эндотелина у всех больных ХОБЛ независимо от наличия гипертонической болезни. Таким образом, все больные ХОБЛ имеют высокую вероятность к реализации вазоконстриктор-ного потенциала эндотелина и само заболевание должно учитываться клиницистами как дополнительный фактор эндотелиальной дисфункции, который коррелирует с уровнем ОФВ1. При наличии гипертонической болезни у больных ХОБЛ увеличивается отрицательный потенциал факторов риска (индекс курения >10 пачко-лет и индекс массы тела). По результатам эхокардиографического исследования нами выявлено гипертрофию левого желудочка у больных ХОБЛ и развитие доклинических проявлений систолической и диастоли-ческой дисфункции обоих желудочков, что тоже коррелировало с уровнем эндотелина.
Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, гипертоническая болезнь, эндотелин.
CLINICAL ASPECTS OF ENDOTHELIN LEVELS IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND ARTERIAL HYPERTENSION
Kapustnik V. A., Arkhipkina O. L.
Abstract. There is considerable evidence that the patients with COPD are at increased risk for cardiovascular events. Today COPD is more likely to be associated with arterial hypertension (AH). The role of endothelin in cardiovascular disease has been intensively studied. Endothelial dysfunction is much more complex process than it is described as rising of endothelin but there is still a lack of understanding about its pathophysiology.
The aim was to study the level of endothelin in patients with COPD and COPD with accompanying AH. The study involved 141 patients with COPD, who meet the criteria GOLD II. A study group consisted of 82 patients with COPD and concomitant AH (stage II). A group of comparison was formed from 59 patients suffering only from COPD. The control group included 31 normotensive persons with normal spirographic data. The quantitative determination of ET was measured in plasma using the Endothelin (1-21) ELISA Assay Kit «Biomedica» according to the manufacturer's protocol. Ultrasound examination of the heart was performed on a diagnostic apparatus Radmir UltimaPro. Left ventricle (LV) diastolic (DD) and systolic (SD) diameters, posterior wall thickness (PWS), interventricular septum (IVS), left ventricular ejection fraction (EF%) measurement were performed. LV mass was calculated by Devereux R. et al. and indexed for body surface area (left ventricular mass index - LVMI). Pulsed Doppler evaluation of LV and RV diastole indexes was performed.
We found an elevated level of endothelin in all patients with COPD, regardless of the presence of arterial hypertension. It was shown that all patients with COPD had a high risk of realizing vasoconstrictor potential of endothelin. Probably, rising of ET in COPD patients can be explained by affection of endothelium cells by persistent systemic inflammation, oxidative stress or hypoxia. COPD per se should be considered by physicians as an additional factor of development of endothelial dysfunction. Also, it was found negative correlation between ET and FEVj. Besides that, patients with COPD who had accompanying arterial hypertension had enhanced negative potential of cardiovascular risk factors (smoking and excess body weight). According to the results of echocardiographic study plasma levels of ET were linked to left ventricular hypertrophy in patients with COPD and the development of preclinical manifestations of systolic and diastolic dysfunction of both ventricles. Comorbid patients also had pulmonary arterial hypertension compared with those without arterial hypertension. The role of endothelin in COPD and cardiovascular risk or congestive heart failure requires further investigation.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, arterial hypertension, endothelin.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття наджшла 30.03.2018 року
