CC BY
24
McrrepiciAH конференцП / Proceedings of the Conference
У подалыпому стшка в1русолопчна вцщовгдь через 24 тижш теля завершения ПВТ (СВВ 24) сформувала-ся в 42 (95,5 %) пащентав, що шдтверджувалося нега-тивним результатом дослщження НСУ-Ь^А в кров11з застосуванням високочутливого тесту. Серед пащенпв, ян не вцщовши на ПВТ формуванням СВВ 24, були дв1 жшки, яй рашше не мали досвщу л1кувания будь-якими против1русиими засобами: хвора Н., 49 роыв, зд сядщями ф1брозу печшки ¥2—3, актившстю А1 та ви-соким в1русиим навантаженням та хвора Н., 62 роки, 31 стад1ями ф1брозу печшки Ю—1, актившстю А1 та низьким в1русним навантаженням. Проте слщзазначи-ти, що шсля завершения ПВТ у 11,4 % (5 ¡з 44) хворих заф1ксовано стШке пщвищення АлАТ у межах 1,5—2,5 норми, незважаючи на досягнення СВВ 24.
Висока в1русолопчна ефектившсть ЗБ-режиму ПВТ супроводжувалася розвитком небажаних явищ лшування. Тромбоцитоиешя розвинулася в 15 (30,1 %) хворих на тт ПВТ. Слщ зазначити, що тромбоцито-пенгя зафшзоваиа як при л1куванш хворих ¡з цирозом печшки (6) — зниження тромбоципв ¡з 127 х 109/л та 156 х 109/л до 86 х Ю'/л та 59 х 109/л вцщовщно, так 1 у пащенив без цирозу печшки (9) — зниження тромбоципв вщ норми до 80—70 х 109/л. Слад зазначити, що двох (4,5 %) пащенпв на початку л1кування турбував сверб1ж шири, що швидко вдалося вщкоригувати дез-лоратадином. У 1 (2,3 %) пащентки (Б., 58 роыв) натт швидко! та стшко! негативаци НСУ-1ША в кров1 збе-р1галася шдвищеною до 2,5 норми активнють АлАТ та вщзначено ман1фестац1ю геморапчного васкулпу. У 2 (4,5 %) пащенпв з1 стад1ями Б4 шсля завершения ш-кування при досягненш в1русолопчно1 та бкшлпчноТ вщговцр заф1ксовано появу асциту, що потребувало госштатзацп та проведения вщповщно! терапп.
Висновки. Кшшчний досвщ застосування ЗБ-режиму ПВТ у рамках виконання Державно! цшьово! програми свщчить про високу и ефектившсть у досягненш етмь нацп в1русу, а саме досягнення СВВ 24 вщбулося у 95,5 % пащенпв, проте демонструе певш проблеми щодо ви-никнення небажаних явигц лгкування, зокрема розвитку тромбоцитопенИ, машфестацй позапечшкових ирояв1в, появи асциту, що потребуе подальшого иакопичеиня досвщу застосування ще! схеми лгкування.
Рябоконь О,В., Б1локо6ило С, О, ЗапорЬький державний медичний унШерситет, м. ЗапорЬкжя, Укра/на
Клп-нчна характеристика переб1гу кору в дорослих у сучасних умовах
Актуалъшсть. К1р е висококонтагюзною шфеыц-ею ¡з значним ризиком розвитку тяжких ускладнень. До початку ¡мушзацп проти кору майже кожна друга людина хворша на ыр у дитинств!, у результат чого формувався пожиттевий ¡муштет, проте показиик летальности ввд Ще! хвороби був досить високим. Перюд
специф1чно1 ¡мунопрофшактики кору (1968—2002 pp.) характеризувався зниженням захворюваносп в 50,6 раза та смертносп в 140 раз1в, однак ochobhI детермь ианти ешдем1чного процесу кору збершалися.
Завдяки широкому вировадженню у евроиейсько-му perioHi вакцинацп проти кору та краснухи ВООЗ поставила за мету припинення мюцево! циркуляцп Bi-русу кору, тобто його еяшшацт, до 2010 року в цьому perioHi. Перюд еаптнацп (2003—2010 pp.) характеризувався не лише подалыним зниженням захворюваносп на Kip, а й змшою основних детермшант ешдпроцесу. У цей перюд завдяки стабшьно високому колективио-му шуштету KinbKicHi змши параметр1в ешдпроцесу перейшли в яысш, а саме вперше Kip перестав бути ди-тячою шфеыцею, серед ешдем1чних вогнищ стали пе-реважати вогнища з поодинокими випадками, сезонш фактори перестали виливати на прояви епщемгчного процесу у внутршшьор1чшй дииамгщ.
Незважаючи на певш досягнення у вирпненш питания щодо ешмшацц кору та краснухи у Свропей-ському perioHi, зокрема в Украгш, до 2010 року ця мета не була досягнута. Циклгчш епщемгчш шдйоми та ви-никнення окремих вогнищ кору зумовлеш накоиичен-ням сприйнятливого населения як наслщок недолтв ¡мунопрофшактики попередн1х ройв, що призвело до зниження шслявакцинального 1мун1тету. В Укра!ш спостер1галося декшька еп1дем1чних пщйом1в захворю-вания на Kip, останшй з яких почався у 2017 рощ.
Мета: пpoaнaлiзyвaти юпшчний nepeöir кору в дорослих на сучасному еташ.
Матер1али та методи. Щц спостереженням було 150 дорослих хворих на Kip, яи л1кувалися у вщдшенш № 1 3anopi3bKoi обласно! шфекцшно! iaiiHi4Hoi лйсарш иротягом 2017—2018 роив. BiK хворих був вад 18 до 58 роюв. Чоловшв було 64, ж1иок — 86. Д1агноз кору був установлений на шдстав1 кл1н1чних даиих i виявлення сиециф1чних IgM у 39 (26,0 %) хворих, на пщстав1 чгг~ ких клш1ко-епц1;ем1олопчних даних — у 93 (62,0 %), з урахуванням тииових юпшчних ирояв1в кору без чиких даних ешдемюлопчного анамнезу та без лабораторного шдгвердження — у 18 (12,0 %). Уйм хворим проведено традицшне лабораторне й шструментальне обстежен-ня. Отримаш дат опрацьован1 в nporpaMi Statistica for Windows 6.1 (StatSoft Inc., № AXXR712D833214FAN5).
Результати. Анал1з тяжкосл nepeöiry кору в дорослих хворих на Kip, ян були госттал1зоваш, показав, що переважав середньотяжкий nepeöir захворювання (121 — 80,6 %), при цьому тяжкий nepeöir був зафш-соваиий у 29 (19,4 %) пащенпв. У юпшчшй картин1 кору у Bcix дорослих в1дм1чався катаральний иер1од тривалютю вщ 1 до 6 дШ. При цьому слщ зазначити, що тривалють цього пер1оду певною Miporo залежала вщ тяжкосп nepeöiry захворювання, а саме при тяжкому nepeöiry кору середня триватсть цього перюду стано-вила 3,61 ± 0,30 до0и проти 2,80 ± 0,14 до0и при серед-ньотяжкому nepeöiry (р < 0,05).
Певною осоёливютю пер1оду висииу в дорослих ви-явилося зёереження симптому Фшатова — KorraiKa у 141 (94,0 %) хворого в nepini 2—4 дн1 вщ появи екзанте-
Vol 6, No 5, 2018
http://ai.zaslavsky.com.ua
289
Матерюли конференцм / Proceedings of the Conference
ми. Юпшчш прояви захворювання були типовими для кору, проте стушнь 1х вираженосп залежав вщ тяжкосп переб1гу захворювання. При тяжкому переб1гу кору в дорослих в1рогщн о частице (р < 0,05), шжпри середньо-тяжкому перебиу, рееструвалися р!з1 в очах (100 проти 68,0 %), осигшсть голосу (73,3 проти 25,3 %), одутлють тканин обличчя (80,0 проти 34,6 %), яскравють висипу (100 проти 68,0 %), наявшсть геморапчного компонента висипу (15,3 проти вщсутносп ще! ознаки), поява диспептичних прояв1в (32,0 проти 8,7 %).
Загалому66% (991з 150) дорослих хворих на юр за-ф1ксовано розвиток ускладнень. Проте анал1з усклад-нень, що розвинулися в дорослих хворих на юр, показав чгтку залежшсть частоти а. формування та спектра вщ тяжкост1 перебггу захворювання. Так, так! усклад-нення, як в1русна пневмошя (12 ¡з 29; 41,4 %) та цикли (1 ¡з 29; 3,4 %), розвинулися лише за умов тяжкого перебггукору. 1нпи ускладнення коручастппе (р < 0,05) розвивалися у хворих 13 тяжким переб1гом захворювання, хоча й виявлеш в низки пащенпв ¡з середньотяж-ким переб1гом захворювання, а саме гострий бронхи (17 13 29; 58,6 %, проти 511з 121; 42,1 %), гепатит (24 1з 29; 82,8 %, проти 49 1з 121; 40,5 %), ентерит (11 1з 29; 37,9 %, проти 5 13 121; 4,1%).
Гематолопчш змши у хворих на юр також мали залежшсть вщ тяжкосп переб1гу захворювання. Статистично значугцими (р < 0,05) виявилися частота виникнення та ступшь вираженосп тромбоцитопенп, що розвинулася у 72,4 % (21 13 29) хворих ¡з тяжким перебггом кору — до 90—168 х Ю'/л, проти 15,7 % (191з 121) пащенпв ¡з серед-ньотяжким перебггом — у межах 123—148 х 109/л. Кр1м того, слщ вщзначити частшшй розвиток мононуклеарно! реакцп в розпал захворювання при тяжкому переб1гу — у 20,7 % (6 в 29) проти 8,3 % (10 в 121) пащенпв Ь серед-ньотяжким перебиом захворювання.
Висновки. К1р у дорослих у 2017—2018 роках пере-важно мав середньотяжкий (у 80,6 % хворих) перебгг. Ускладнення кору були зафгксоваш у бшыпосп пащенпв (66,0 %), проте як частота !х розвитку, так 1 спектр мали читку залежшсть вщ тяжкосп перебиу захворювання. Гематолопчш змши при тяжкому перебшу захворювання характеризувалися часпшим (р < 0,05) розвитком тромбоцитопенй та появою мононуклеарно! реакцп.
Семенов В.М., Дмитраченко Т.И., Юпатов Ю.Г., Кучко И.В., Егоров С.К. Витебский государственный медицинский университет, г, Витебск, Республика Беларусь
Вирусная нагрузка у пациентов с хроническим гепатитом С и туберкулезом
Актуальность. Распространенность хронических вирусных гепатитов широко варьирует между европейскими странами, в то же время вследствие миграции населения в Европейском регионе происходит увеличение случаев инфицирования и заболевания туберкулезом.
Традиционно высокой остается заболеваемость туберкулезом и в странах Восточной Европы. Известно, что вирусный гепатит С может увеличивать риск заболевания туберкулезом, этому может способствовать и проведенная интерферонотерапия. Частота обнаружения серологических маркеров гепатита среди пациентов с туберкулезом составляет 1,6—4,2 %. Чаще всего коинфекция имеет место у лиц, употребляющих инъекционные наркотики, и людей, находящихся или находившихся в заключении, но не ограничивается данными категориями.
Известно, что коинфекция вирусом гепатита С (HCV) у пациентов с туберкулезом увеличивает риск гепатотоксичности, вызванной использованием противотуберкулезных препаратов, что может приводить к прекращению лечения. Влияние противотуберкулезной терапии на течение вирусного гепатита мало изучено. В то же время появление новых противовирусных препаратов может существенно повлиять на сложившиеся подходы к лечению пациентов с коинфекцией вирусного гепатита С и туберкулеза.
Цель: определение вирусологической активности у пациентов с коинфекцией гепатита С и туберкулеза на фоне противотуберкулезной терапии.
Материалы и методы. Исследование проведено на базе УЗ «Республиканская туберкулезная больница «Со-сновка» и кафедры инфекционных болезней УО «Витебский государственный ордена Дружбы народов медицинский университет» с января по сентябрь 2018 года.
В исследование включали пациентов с верифицированным диагнозом «инфильтративный туберкулез» (п = 12) и «казеозная пневмония» (n = 1) в возрасте от 29 до 69 лет (45,5 ± 10,8 года). У всех пациентов имело место бактериовыделение микобактерий туберкулеза и наличие anti-HCV. Среди пациентов было 10 мужчин (77 %) и 3 женщины (23 %). Длительность противотуберкулезной терапии была в пределах от 1 недели до 25 месяцев, в среднем составила 19,8 ± 8,3 месяца. Противотуберкулезные препараты принимали от 6 до 20 месяцев 6 человек, от 21 до 36 месяцев — 5 человек, два пациента только начали прием противотуберкулезных препаратов.
Количественное содержание рибонуклеиновой кислоты (РНК) вируса гепатита С в плазме крови определяли при помощи «Тест-системы для качественного и количественного определения РНК вируса гепатита С методом Real-Time PCR» (ООО «СИВитал», Беларусь).
Статистическую обработку результатов проводили с помощью пакета прикладных программ Statistica 10.0, MS Excel. Корреляционные зависимости оценивали с помощью ранговой корреляции Пирсона (г). Для всех видов анализа результаты считали статистически значимыми при р < 0,05.
Результаты. При анализе результатов исследования установлено, что концентрация РНК HCVy наблюдаемых нами пациентов с туберкулезом колебалась в пределах от 3,7 тыс. копий/мл до 53,2 млн копий/мл. У пациентов, получающих противотуберкулезное лечение в течение 6—20 месяцев, вирусная нагрузка составила 511 (14,9; 7628) тыс. копий/мл. У пациентов, принимающих
290
Aktual'naä Infektologiä, ISSN 2312-413Х (print), ISSN 2312-4148 (online)
Vol 6, No 5,2018
