CC BY
20
О.М. Приступюк
КЛ1Н1ЧН1 GСGБЛИВGСТI ФOPМУВAHHЯ AТЕPGГЕHHИХ ДИСЛ1П1ДЕМ1Й У ХВGPИХ HA ЦУKPOВИЙ ДIAБЕТ
Нацюналъний медичний утверситет iMeHi О.О. Богомольця, Knie
ВСТУП
Цyкpoвий дiaбeт (ЦД) нaлeжить дo нeiнфeк-цiйниx зaxвopювaнь зi cтaлoю тeндeнцieю дo зpocтaння poзпoвcюджeнocтi. B Укpaïнi 2005 poкy пoшиpeнicть ЦД cклaдaлa 2043,1 нa 100 тиа нa-ceлeння, 2011 poкy ^й пoкaзник зpic дo 2667,6 [1]. Пoкaзник пoшиpeнocтi зaxвopювaння poзpa-xoвyeтьcя нa пiдcтaвi дaниx cтaтиcтичнoï зв^-нocтi тa е бiльшим, шли здiйcнюeтьcя aктивнe виявлeння зaxвopювaння.
Згiднo зi cтaтиcтичними дaними MO3 y^arn^ чиceльнicть xвopиx нa ЦД y ^aírn пepeбyвae в мeжax близьш 2,2% вiд ycьoгo нaceлeння. Xoчa, вiдпoвiднo дo пpoвeдeнoгo eпiдeмioлoгiчнoгo дocлiджeння з aктивнoгo ви-явлeння ЦД, '^ia Cкpин", y людeй, як зoвciм нe зaпiдoзpювaли мoжливocтi дiaбeтy y ниx, a нaдтo в гpyпax pизикy poзвиткy ЦД, пoшиpe-нicть xвopoби cклaдae 13,69% [2]. Дocлiджeн-ням MRIFT (Multiple Risk Factor Intervention Triai), щo oxoплювaлo 347978 ocí6 i тpивaлo 12 poкiв, бyлo вcтaнoвлeнo, щo зa нaявнocтi oд-нaкoвиx чинниюв pизикy cepцeвo-cyдинниx зaxвopювaнь (apтepiaльнa гiпepтeнзiя, ди^-пiдeмiя, кypiння) y xвopиx нa ЦД pизик cepцe-вo-cyдиннoï пaтoлoгiï y 3-4 paзи вищий пopiв-нянo з людьми бeз ЦД [3]. Цe е cпoнyкaльним мoтивoм пoшyкy пpичин тaкoï piзницi. Heзa-пepeчним дoкaзoм yшкoджeнь cyдин вeликoгo тa cepeдньoгo кaлiбpy е poзвитoк aтepocклe-poтичниx ypaжeнь. Meтaбoлiчним вiддзepкa-лeнням пpoцeciв aтepoгeнeзy е нaявнicть диcлiпiдeмiï (ДЛП), тoбтo зpocтaння пoнaд фiзioлoгiчнy нopмy вмicтy y плaзмi кpoвi xo-лecтepинy, тpиглiцepидiв, зcyв cпiввiднoшeн-ня лiпoпpoтeïнoвиx фpaкцiй плaзми кpoвi y бiк збiльшeння кiлькocтi лiпoпpoтeïнiв низькoï (ЛПHЩ) i нaднизькoï щiльнocтi (ЛПHHЩ) з oд-нoчacним змeншeнням чacтки лiпoпpoтeïнiв виcoкoï щiльнocтi (ЛПBЩ).
Meтoю дaнoï po6o™ бyлo вивчeння пoкaз-никiв лiпiднoгo oбмiнy, xapaктepy диcлiпiдeмiï y xвopиx нa ЦД 1-гo тa 2-го типу (ЦД-1 i ЦД-2) тa
ïï зaлeжнocтi вiд cтaтi пaцieнтiв, ïx вiкy, cтaнy вyглeвoднoгo oбмiнy, iндeкcy мacи тiлa.
MATEPIAË I МЕТОДИ
Дocлiджeння пpoвeдeнo y пoпyляцiï xвopиx нa дiaбeт, якi мeшкaють y м. Kиeвi тa oтpимyвa-ли cтaцioнapнy й aмбyлaтopнy мeдичнy дoпo-мoгy y мicькoмy клiнiчнoмy eндoкpинoлoгiчнoмy цeнтpi. Koгopтy oбcтeжeниx cфopмoвaнo мeтo-дoм вiльнoï вибipки зa чepгoю звepтaння. Cклaд i кшькють oбcтeжeниx, poзпoдiл ïx зa в^м i тpи-вaлicтю ЦД нaвeдeнo y тaбл. 1.
Oбcтeжeння xвopиx cклaдaлocь iз зaгaльнo-гo клiнiчнoгo oглядy, oцiнки бioмeтpичниx пo-газнимв - вaги тa зpocтy з oбчиcлeнням пoкaз-никa iндeкcy мacи тiлa (IMT); oцiнки cтaнy вуг-лeвoднoгo oбмiнy зa вмicтoм глюшзи y кaпiляp-нiй i вeнoзнiй кpoвi; визнaчeння пoкaзникiв лiпiднoгo oбмiнy: вмicтy xoлecтepинy (XC) y плaз-мi кpoвi, вмicтy xoлecтepинy y фpaкцiï ЛПBЩ i cyмapнiй фpaкцiï ЛПHЩ i ЛПHHЩ - XC нeЛПBЩ. Kpoв для дocлiджeнь зaбиpaли з лiктьoвoï вeни нaтщe, пюля гoлoдyвaння щoнaймeншe 12 годин. Aнтикoaгyлянтoм був eтилeндiaмiнтeтpaoц-тaт нaтpiю (ЕДТА). Плaзмy вiд фopмeниx eлe-мeнтiв кpoвi вiддiляли цeнтpифyгyвaнням y peфpижepaтopнiй цeнтpифyзi. Фpaкцiï ЛП poз-дiляли ocaджeнням фpaкцiï ЛПHЩ i ЛПHHЩ ге-пapинoм тa ioнaми двoвaлeнтнoгo мaнгaнy [4]. Xoлecтepин y плaзмi кpoвi тa фpaкцiï ЛПBЩ ви-знaчaли зa мeтoдoм Лiбepмaнa-Бypxapдa. Biд пoкaзникa кoнцeнтpaцiï зaгaльнoгo xoлecтepи-ну (3XC) вiднiмaли XCЛПBЩ тa oтpимyвaли вмicт XC нeЛПBЩ. У чacтини aмбyлaтopниx xвopиx ми викopиcтoвyвaли peзyльтaти дocлiджeнь лтдо-гpaми, пpoвeдeниx y лiцeнзoвaниx i cepтифiкo-вaниx лaбopaтopниx зaклaдax. Haявнicть ДЛП y пaцieнтiв вcтaнoвлювaли зa пoкaзникa XC y плaз-мi кpoвi пoнaд 5,20 ммoль/л, вмicтy XCЛПBЩ мeншe вiд 1,02 ммoль/л для чoлoвiкiв i мантэ вiд 1,29 ммoль/л y жiнoк [5]. Дocтaтньo, aби oдин пoкaзник виxoдив зa мeжi знaчeнь, визнaниx зa нopмy, для вiднeceння пaцieнтa дo гpyпи "ДЛП".
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipyprá 4(37) 2011
23
Таблиця 1
Склад обстежених
Показник п (%) В^ (роки) Тривалють дiабету (роки)
до 25 26-45 46-65 понад 65 до 5 6-10 11-15 понад 15
Всього 7754 446 1984 3323 2001 1570 1503 1561 3120
обстежених (100) (6) (26) (43) (25) (20) (19) (21) (40)
Хво.1[Р на ЦД-1 5156 (100) 446 (9) 1426 (27) 1983 (38) 1301 (26) 1160 (22) 993 (18) 1070 (20) 1933 (21)
Чоловiки 2578 224 782 956 616 603 487 526 962
(100) (9) (31) (38) (22) (22) (19) (20) (39)
Жiнки 2578 (100) 222 (9) 644 (26) 1027 (41) 685 (24) 557 (23) 506 (20) 544 (20) 971 (37)
Хвор! на ЦД-2 3762 (100) - 849 (23) 1631 (49) 1282 (28) 701 (21) 601 (18) 790 (24) 1670 (37)
Чоловпки 592 52 270 270 135 92 132 233
(100) (8) (46) (46) (23) (16) (22) (39)
Жiнки 3170 797 1361 1012 566 509 658 1437
(100) (25) (41) (34) (17) (15) (19) (49)
Статистичн! обчислення зд!йснювали з викорис-танням метод!в параметричноТ статистики з оц!нкою в!рог!дност! в!дм!нностей статистичних даних за Стьюдентом.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Узагальнен! результати визначення ХС у плазм! кров! та у л!попротеТнових фракц!ях наведено у табл. 2.
Оск!льки за середн!м показником "загаль-ний холестерин плазми кров!" обстежен! па-ц!енти перебували у стан! ДЛП, було проанал!-зовано частотний розпод!л пац!ент!в за вм!стом ХС у плазм! кров!. Результати вказаного анал!зу наведено у табл. 3.
1з результат!в, наведених у таблиц! 3, видно, що серед хворих на ЦД-1 у стан! ДЛП перебували 69% чолов!к!в ! 70% ж!нок. Серед чоло-в1к1в, як! хвор!ють на ЦД-2, к!льк!сть пац!ент!в у
стан! ДЛП склала 62%, у жнок - 72%. Отже, лише близько третини хворих на ЦД, незалеж-но в!д його типу, за вм!стом ХС у плазм! кров! не перебували у стан! ДЛП. Найб!льшу групу пац!ент!в у стан! ДЛП за вм!стом ХС у плазм! кров! склали особи з показниками у межах 5,36,5 ммоль/л.
Детерм!нуючою ознакою ЦД е стан хрон!ч-ноТ г!пергл!кем!Т. Через це у виконаному досл!д-женн! проведено анал!з залежност! вм!сту ХС у плазм! кров! в!д показник!в гл!кем!Т. Результати наведено у таблиц! 4.
Стан компенсац!Т вуглеводного обм!ну виз-начали за такими критер!ями: "задов!льний" (глюкоза у кап!лярн!й кров! натще до 6,1 ммоль/л), "допустимий" (гл!кем!я до 7,8 ммоль/л) ! "неза-дов!льний" (понад 7,8 ммоль/л). Задов!льну ком-пенсац!ю д!абету мали приблизно 11% пац!ент!в серед ус!х обстежених. Допустимою компенса-
Таблиця 2
Вмют холестерину у плазм! кров1 та у фракц1ях л1попроте1н1в плазми кров1
у хворих на д1абет
Стать пацieнтiв
ХС (ммоль/л)
ХСЛПВЩ (ммоль/л) ХС неЛПВЩ (ммоль/л)
Чоловки Жiнки
Чоловiки Жiнки
5,58±0,003 5,99±0,013
6,41 6,2з
ь0,003 0,001
ЦД-1
1,94±0,005 2,20±0,001 ЦД-2 1.89 0,008 1.88 0,007
3,93±0,01 4,11±0,02
4,60±0,02 3,38±2,05
24
Кл!н!чна ендокринолог!я та ендокринна х!рург!я 4(37) 2011
Таблиця 3
К!льк!сний розпод!л пац!ент!в за вм!стом холестерину у плазм! кров!
Стать пащен^в Холестерин (ммоль/л)
до 5,2 5,3-6,5 понад 6,5
ЦД-1
Чоловiки 31% 60% 9%
Жiнки 30% 66% 4%
ЦД-2
Чоловки 38% 57% 5%
ЖЫки 28% 64% 8%
Таблиця 4
Вм!ст холестерину в плазм! кров! залежно в!д компенсацм д!абету
Стать Глiкемiя натще (ммоль/л)
пацiентiв до 6,1 6,2-7,8 р понад 7,8 р
ЦД-1
Чоловiки 5.50-0.01 п=347 5.55-0.003 п=776 р< 0.001 5.60-0.001 п=1455 р<0.001
Жiнки 5.50-0.003 п=280 5.50-0.001 п=964 р<0.001 5.70-0.001 п=1334 р<0.001
ЦД-2
Чоловiки 5.70-0.01 п=98 5.90-0.005 п=174 р<0.001 5.99-0.004 п=320 р<0.001
ЖЫки 4.86-0.003 6.50-0.003 р<0.00 1 7.50-0.003 р<0.001
п=380 п=2600 п=190
цт була у третини хворих. Найбшьше неком-пенсованих пацюнтш виявлено серед хворих на ЦД-1 - до 60%. Найкраще компенсованими ви-явилися жнки з дебетом 2-го типу, серед них частка осЮ ¡з некомпенсованим дебетом скла-ла лише 2%.
B¡домо, що частота атеросклеротичних ура-жень мае тенденцш до зростання з¡ збтьшенням в¡ку пац¡eнт¡в. Цю законом¡рн¡сть пщтверджено у виконаному досл¡дженн¡ (табл. 5). Слщ зазначи-ти, що старЫня е природним процесом, зупинити який або вплинути на його темп неможливо.
В обстежених пац¡eнт¡в було проаналюова-но вм¡ст ХС у плазм¡ кров¡ залежно в¡д 1МТ. Хворих розпод¡лили на три групи: особи з масою тша у межах нормальних показниюв (1МТ до 25 кг/м2), пац¡eнти з надм^ною масою т¡ла (1МТ 26-30 кг/м2) та хвор¡ з ожирЫням (1МТ понад 30 кг/м2) без розподту за ступенем ожир¡ння. Результати наведено у таблиц¡ 6.
Ненфекцмы хрон¡чн¡ хвороби в Украíн¡ е основними причинами смерт¡, переважно у чо-
лов¡к¡в працездатного в¡ку. Згщно з результатами досл¡дження Св^ового банку, у 82% випадк¡в причиною смерт е хрон¡чна ненфек-цмна хвороба. Цукровий д¡абет е одним ¡з хро-н¡чних захворювань, вн складае до 3,6% в¡д уск хрон¡чних хвороб [6]. ЦД займае значний пром¡жок життя людини, вн вимагае л¡кування та коректноí медично!' оп¡ки в¡д самого початку хвороби ¡ впродовж всього життя пацюнта. Тому спрямован¡сть терапевтичних ¡нтервенцм мае бути доц¡льною та найбшьш ефективною, у тому числ¡ з економнно)' точки зору. Як видно з виконаного дослщження, до чинниюв ДЛП, як¡ можуть бути модифкованими, у пац¡eнт¡в ¡з ЦД належать пперглкемт та надм¡рна маса тша. Зменшення маси т¡ла вимагае змн у жит-тевому устро'( пац¡eнта, розроблення та не-ухильного виконання програми схуднення. Досягнення нормоглкемп вимагае лише про-фес¡йних зусиль лкаря та розум¡ння пац¡eнтом необхщносл досягнення сталоí компенсац¡í цукрового дебету.
Kл¡н¡чна ендокринолог¡я та ендокринна х^урпя 4(37) 2011
25
Таблиця 5
Вм1ст холестерину у плазм! кров! хворих на цукровий д1абет залежно вщ BiKy
Стать BiK (роки)
пащен^в до 25 26-45 р 46-65 понад 65 р
ЦД-1
Чоловки 5,30±0,005 n=274 5,50±0,001 n=789 <0,001 5,70±001 n=1074 5,70±0,005 n=441 >0,05
ЖЫки 5,30±0,005 5,50±0,002 <0,001 ЦД-2 5,70±0,001 5,80±0,001 <0,001
n=320 n=722 n=732 n=804
Чоловки - 5,58±0,01 n=46 6,02±0,004 n=276 5,84±0,004 n=270 <0,001
Жнки 5,50±0,004 5,70±0,001 5,80±0,001 <0,001
n=682 n=1405 n=1083
Таблиця 6
Вмют холестерину у плазм! KpoBi хворих на цукровий д!абет залежно вщ маси тта
Стать Маса тiлa пaцieнтiв
пaцieнтiв нормальна нaдмiрнa р ожиршня р
Чоловки Жiнки
Чоловiки ЖЫки
5,20 0,002 п=152
5,50±0,002 n=550
5,81±0,006 n=23
5,48 0,004 n=795
5,73 0,001 n=834
5,62±0,002 n=375
6,12±0,004 n=66
5,56 0,002 n=485
ЦД-1
0,001
0,001
<0,001 ЦД-2 <0,001
5,75±0,009 n=1147
5,69±0,001 n=618
6,10±0,005 n=227
5,77±001 n=1698
0,001
<0,001
<0,001 <0,001
ВИСНОВКИ
1. Атерогенну спрямоваысть дислтщеми у 1. 70% хворих на цукровий д1абет 1-го та 2-го ти-
niB обумовлено збшьшенням вмюту холестерину в плазмi кровi, головним чином за рахунок холестерину неЛПВЩ.
2. Дислiпiдемiя атерогенного характеру 2 корелюе 3i станом компенсацií дiабету, у 60% пацieнтiв вiн е незадовiльним.
3. Атерогенна дислiпiдемiя корелюе з IMT 3. пацieнтiв, вмют холестерину в плазмi бiльший у хворих iз надмiрною вагою та ожирнням.
4. Hайважливiшою терапевтичною нтер-венцieю для корегування дислiпiдемiй атерогенного спрямування у хворих на цукровий 4 дiабет мае бути унормування показниюв глке-
мií та програма зменшення маси тiла у разi ожи-рiння.
^ITEPATyPA
.HapiH O.C., IJaHbKiB B.I., Cen'maHeHKO M.I., rpa^OBa O.O. AHa.ni3 Ai^bHOCTi SHA0KpMH0.n0riH-hoi c.yx6M YKpaiHM y 2010 poui Ta nepcneicmBM p03BMTKy MeA^HHOi aoiiomo™ xbopmm 3 eHAOK-Pmhhoo naTO.oriera // MixHapoAHMM eHAOKp^HO-.oriHHMM xypHa., - 2011. - №3(35). - C. 10-18. MaHbKOBCKufi 5.H. MconeAOBaHMe ADVANCE -hobhm py6ex b A0Ka3aTe.bH0M A^a6eT0.0rMM. http://www.health-ua.org/article/woman/112.html. Stamler J.H., Vaccaro O., Neaton J.D. Multiple Risk Factor Intervention Trial Research Group. Diabetes, other risk factors, and 12-yr cardiovascular mortality for men screened in the Multiple Risk Factor Intervention Trial // Diabet. Care. -1993. - Vol.16. - P. 434-444. Lopez-Virella ML. Cholesterol determination in high-density lipoproteins separated by three different methods.//Clin Chem. - 1977. - V.23. - P. 882-890.
26
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрургiя 4(37) 2011
5. Camila M. Manrique, James L. Rosenzweig, Guillermo E. Umpierrez. What is dyslipidemia? // J. Clinical Endocrinology & Metabolism. - 2009. - Vol.94(10). - P. 315-334.
6. Ochobhí причини ВИСОКОГО piBHfl CMGpTHOCTÍ в ÓKpaÍHi // Новости медицины и фармации. -2010. - №22(350). - C. 12-17.
РЕЗЮМЕ
Клинические особенности формирования дислипидемий атерогенной направленности у больных сахарным диабетом A.M. Приступюк
У больных сахарным диабетом 1-го и 2-го типа атерогенный характер дислипидемий определяется увеличением в плазме крови концентрации общего холестерина и холестерина неЛПВП. Атерогенная дислипидемия усугубляется при некомпенсированном диабете и увеличении ИМТ. Терапевтические
воздействия в первую очередь должны быть направлены на компенсацию сахарного диабета и лечение ожирения.
Ключевые слова: сахарный диабет, дислипи-демия.
SUMMARY
Clinical features of atherogenic dyslipidemia focus formation in patients with diabetes mellitus O. Pristupyuk
In patients with diabetes mellitus type 1 and type 2 atherogenic dyslipidemia is determined by the increase in plasma concentrations of total cholesterol and nonHDL-Ch. The atherogenic dyslipidemia exacerbated by diabetes uncompensated and increase in BMI. Therapeutic effects should firstly be directed to the compensation of diabetes and the obesity treatment
Key words: diabetes mellitus, dyslipidemia.
Дата надходження до редакцП 29.08.2011 p. Кл1н1чна ендокринолопя та ендокринна xipyprá 4(37) 2011
