Научная статья на тему 'Сравнительный анализ эффективности поликозанола и симвастатина в коррекции нарушений липидного обмена и параметров инсулиновой резистентности у больных сахарным диабетом 2-го типа с дислипопротеинемией'

Сравнительный анализ эффективности поликозанола и симвастатина в коррекции нарушений липидного обмена и параметров инсулиновой резистентности у больных сахарным диабетом 2-го типа с дислипопротеинемией Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
1106
44
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
САХАРНЫЙ ДИАБЕТ 2-ГО ТИПА / ДИСЛИПОПРОТЕИНЕМИЯ / ИНСУЛИНОВАЯ РЕЗИСТЕНТНОСТЬ / ПОЛИКОЗАНОЛ / СИМВАСТАТИН

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Сергиенко А. А., Сергиенко В. А., Гоцко М. Е., Урбанович А. М., Сегин В. Б.

Цель исследования сравнительный анализ влияния поликозанола, симвастатина и комбинации этих препаратов на динамику показателей липидного обмена, циркулирующего инсулина, инсулиновой резистентности (ИР) у больных СД 2-го типа с дислипопротеинемией (ДЛП). Обследованы 62 больных СД 2-го типа с ДЛП. В крови определяли концентрацию общего холестерина (ОХС), триацилглицеринов (ТГ), холестерина липопротеинов высокой плотности (ХСЛПВП) и холестерина липопротеинов низкой плотности (ХСЛПНП); содержание иммунореактивного инсулина (ИРИ), показатели ИР. Установлено, что у больных СД 2-го типа и ДЛП наблюдается отчетливое повышение концентрации циркулирующего ИРИ в крови, показателей ИР. Поликозанол в дозе 20 мг/сутки проявляет выраженное гиполипидемическое действие, которое проявляется достоверно значимым снижением концентрации ОХС, ХСЛПНП, ИРИ, коррекцией параметров ИР и увеличением содержания ХСЛПВП уже в первые 4 недели лечения и сохраняется в течение 3-месячного курса лечения. Эффективность поликозанола (20 мг/сутки в течение 3 мес) в лечении ДЛП, коррекции параметров ИР у больных СД 2-го типа сопоставима с таковой аналогичной дозы симвастатина. Использование в комплексном лечении больных СД 2-го типа и ДЛП поликозанола (20 мг/сутки) в сочетании с симвастатином (10 мг/сутки) в течение 12 недель способствует достижению более выраженного гиполипидемического эффекта, коррекции параметров ИР.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Сергиенко А. А., Сергиенко В. А., Гоцко М. Е., Урбанович А. М., Сегин В. Б.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Сравнительный анализ эффективности поликозанола и симвастатина в коррекции нарушений липидного обмена и параметров инсулиновой резистентности у больных сахарным диабетом 2-го типа с дислипопротеинемией»

О.О. Серпенко, В.О. Серпенко, М.е. Гоцко, А.М. Урбанович, В.Б. Сегш

ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ЕФЕКТИВНОСТ1 ПОЛ1КОЗАНОЛУ ТА СИМВАСТАТИНУ В КОРЕКЦП ПОРУШЕНЬ Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ, ПАРАМЕТР1В 1НСУЛ1НОВО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ З ДИСЛШОПРОТЕШЕМГСЮ

Львгвський нацюнальний медичний ушверситет гмеш Данила Галицького, Львгв

ВСТУП

Цукровий д1абет (ЦД) вважаеться чинником ризику ¡нфаркту мюкарда, прогностично р1вно-цнним ¡шем¡чн¡й xвороб¡ серця [1, 4]. B¡домо, що пров¡дна роль у патогенез¡ серцево-судин-них захворювань (ССЗ) за ЦД належить меха-н¡змам, пов'язаним ¡з г¡пергл¡кем¡eю та д^бе-тичною (атерогенною) дислтопротеТнемюю (ДЛП) - г¡пертриацилгл¡церинем¡я (пперТГ), низький р¡вень холестерину л¡попротеТн¡в висо-коТ щ¡льност¡ (ХСЛПВЩ) ¡ пщвищена концентра-ц¡я холестерину л¡попротеТн¡в низькоТ щ¡льност¡ (ХСЛПНЩ). Kр¡м традиц¡йниx чинниюв ризику розвитку атеросклерозу, для ЦД 2-го типу характеры специфны - пперглкемт, ппернсули нем¡я та ¡нсулнова резистентн¡сть (IP), ендоте-л^льна дисфункц¡я, порушення коагуляц¡йниx властивостей кров¡ тощо [3]. Aнал¡з низки до-сл¡джень виявив, що вериф¡кац¡я д^гнозу "ЦД 2-го типу" означае одночасне пщвищення ризику приеднання та/або прогресування 1ХС у чолов¡к¡в на 66% та у жнок на 20,3%. Приеднання та/або прогресування у хворих на ЦД 2-го типу ДЛП у 3-4 рази пщвищуе смертнють внаслщок ускладнень 1ХС пороняно з пацюнта-ми з ДЛП ¡ ф¡з¡олог¡чними показниками глюко-зо-толерантного тесту [10]. Пов¡домляeться, що ефективне лкування ДЛП, артер¡альноТ ппер-тенз¡Т супроводжуеться зниженням частоти розвитку макросудинних ускладнень.

Отже, зменшення ризику розвитку ССЗ у хворих на ЦД вимагае комплексного пщходу, зокрема контролю пров¡дниx атерогенних чин-ник¡в, зумовлюе необx¡дн¡сть активного викорис-тання засоб¡в первинноТ та вторинноТ профтак-тики атеросклерозу [2, 11]. Використання ста-тин¡в - ¡нпб^орщ ключового ферменту синтезу холестерину 3-пдрокси-3-метилглутарил-коен-зим A редуктази (ГМГ-КоА-редуктази) та активатора рецептор¡в ЛПНШ, у печищ вважаеться

первинною ланкою у фармакотерапп атероген-ноТ ДЛП завдяки доведеному позитивному впли-ву на вщдалений прогноз. Встановлено, що ста-тини знижують у плазм¡ кров¡ р¡вень окислених атерогенних ЛПНЩ, сприяють стабшюацп та, за деякими даними, регресп атеросклеротичноТ бляшки [2, 3, 16].

Проте ¡снують абсолютн¡ та вщносы проти-показання до використання статиыв: абсолютн¡ -захворювання печнки, в¡дносн¡ - вживання циклоспорину, гемф^розилу, н¡котиновоТ кис-лоти. Статини необхщно обережно призначати ж¡нкам репродуктивного в^ та молодим чоло-вкам (безпечн¡сть тривалого застосування не вивчено), що, без сумыву, обмежуе д^пазон застосування ¡нг¡б¡тор¡в ГМГ-КоА-редуктази [12, 13, 22].

Полкозанол - це природна сумш вищих пер-винних алфатичних спирт¡в, отриманих шляхом екстракци та очищення з цукровоТ тростини (Sac-charum officinarum L.). Пов¡домляeться, що при-значення пол¡козанолу в добовм доз¡ 10-20 мг супроводжуеться вираженим полтшенням лод-ного проф¡лю кровк Зокрема, пол¡козанол, як вважають, сприяе зменшенню концентрац¡Т за-гального холестерину (ЗХС), ХСЛПНЩ, збть-шенню вмюту ХСЛПНЩ, пригн¡ченню синтезу холестерину й утворення ХСЛПНЩ [14]. Полп шення показник¡в л¡п¡дного проф¡лю спостери гаеться у здорових добровольц¡в, хворих на ЦД 2-го типу та ДЛП, жЫок у постменопаузний пе-рюд ¡з г¡перxолестеринем¡eю, пац¡eнт¡в ¡з ком-б¡нованою г¡перxолестеринем¡eю та жировою ¡нфшьтрацюю печ¡нки [15]. Kр¡м того, показано, що використання полкозанолу в комплексному лкуваны хворих ¡з г¡перxолестеринем¡eю II типу сприяе в^огщному пол¡пшенню параметр^ ли п¡дного проф¡лю кров¡ (аналопчному або б¡льш вираженому за такий, що спостеркаеться на тл¡ вживання симвастатину, правастатину, лова-

статину, пробуколу або аципимоксу) з меншою кшькютю побнних ефектю [20]. Полкозанол та-кож впливае на чинники ризику ССЗ, зокрема зменшуе ¡нтенсивысть окислення ЛПНЩ, агре-гацп тромбоцит¡в, пошкодження ендотел¡ю та пролферацп гладеньком'язових кл¡тин (ГМК) [25]. Проте незважаючи на отримаы позитивн¡ результати, необхщы подальш¡ досл¡дження з метою визначення ефективност пол¡козанолу в лкуваны хворих на ЦД 2-го типу з дислтопро-теíнем¡ями.

Мета роботи - оцнка ефективност¡ полко-занолу пороняно ¡з симвастатином, а також ¿х комб¡нування у хворих на ЦД 2-го типу з дисли попроте'шемюю.

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ

Обстежено 62 хворих на ЦД 2-го типу ¡з ДЛП (середн¡й вк 56±7,2 року, середня тривал¡сть захворювання 8,4±4,9 року). Контрольну групу склали 10 практично здорових людей.

Д^гностику та визначення ступеня компен-сацп ЦД 2-го типу, вериф¡кац¡ю д^гнозу 1ХС проводили зг¡дно з [4]. Д^гноз 1ХС ¡ стаб¡льноí стенокардп напруги ставили за наявност¡ типо-воí кл¡н¡чноí симптоматики з урахуванням зм¡н лабораторно-¡нструментальних показник¡в, у тому чи^ результат¡в ЕКГ, проб ¡з ф¡зичним навантаженням. Використовували стандартну пробу з фгёичним навантаженням за Мастером. ЕКГ реестрували у стан¡ спокою, безпосередньо тсля ф¡зичного навантаження та через 2, 5 ¡ 10 хв. перюду в¡дновлення [4, 7]. Д^гноз ДЛП фунтувався на визначены л¡п¡дного спектра кров¡ перед початком дослщження та через 4 тижы дотримання г¡пол¡п¡дем¡чноí д¡eти [4, 9, 10].

До дослщження включено хворих, у яких попри дотримання дюти зберкався п¡двищений р¡вень ХСЛПНЩ>4,1 ммоль/л, а р^ень ТГ не перевищував 4,5 ммоль/л. Через 4 тижы стандартно)' пполтщемнно!' дютотерапп пацюн^в ¡з ЦД 2-го типу та ДЛП розподшили на 4 групи: 1-а група - 15 пацюнтю, як¡ отримували базову терап¡ю (цукрознижувальы препарати, Р-адре-ноблокатори, ¡нг¡б¡тори АПФ, ацетилсал¡цилова кислота, д¡уретини тощо) ¡ не отримували ппо-л¡п¡дем¡чноí терапп протягом всього терм¡ну досл¡дження; 2-а - 22 хворих, як¡ отримували на ™ базовоí терап¡í симвастатин у добовм доз¡ 20 мг; 3-я - 13 пацюнтю, як кр¡м базовоí тера-п¡í отримували полкозанол у добов¡й доз¡ 20 мг; 4-а - 12 пацюнтю, як¡ отримували на тл¡

базовой' терап¡í симвастатин у добов¡й доз¡ 10 мг ¡ пол¡козанол у добовм доз¡ 20 мг. Перюд спостереження склав 3 м¡с. Обстеження хворих здмснювали перед початком та по завершены дослщження. У раз¡ досягнення цшьового р¡вня ЛПНЩ<3,0 ммоль/л через 4 тижы лкування продовжували з призначенням симвастатину у фксоваый дозк

Критер¡í включення до дослщження: чолови ки та ж¡нки вком в¡д 45 до 65 роюв; ЦД 2-го типу; вериф¡кована ДЛП. Критери виключення: в¡дома г¡перчутлив¡сть до статиыв; ваг¡тн¡сть, лактац¡я; нестаб¡льна гемодинамка, тяжк¡ та ст¡йк¡ порушення ритму й провщнооп; порушення функц¡í нирок (кл^енс креатин¡ну <30 мл/хв.); захворювання печнки у фаз¡ загострення або пщвищення активност¡ трансам¡наз у два ¡ бшь-ше раз¡в понад верхню межу норми; л^вання пполтщемнними препаратами у терм¡ни мен-ше в¡д 2 м¡с. до моменту включення пацюнта до досл¡дження; ппо-ппертиреоз; гостр¡ стани (¡н-фекц¡йн¡ захворювання, травми, операцмы втру-чання) у перюд до 2 мю. перед початком дослщження. Критери припинення приймання препарат^: пщвищення показниюв аспартата-мнотрансферази (АСТ) ¡/або алаынамнотран-сферази (АЛТ) бшьше, н¡ж втрич¡ понад верхне значення норми, п¡двищення активност¡ креа-тинфосфок¡нази (КФК) б¡льше, н¡ж у 5 раз^ понад верхню межу норми; ознаки гострого запального процесу, ¡нфекцмы захворювання, потреба у проведены х^урпчного л^вання, розви-ток гострого коронарного синдрому. Стерпысть препарат¡в оц¡нювали на п¡дстав¡ даних клнко-лабораторних досл¡джень, опитування хворих та об'ективних даних.

Для виконання бюхЫчних обстежень забирали венозну кров хворих натще. Стан вугле-водного обмну оц¡нювали за показниками пре-та постпранд¡альноí гл¡кем¡í, концентраци HbA1c. Концентрац¡ю глюкози в кров¡ визначали глю-козооксидазним методом; ¡мунореактивного ¡нсул¡ну (IPI) - за допомогою тест-наборю Immunotech Insulin IRMA (Чехт). 1ндекс гомеостатич-ноí модел¡ оц¡нки IP (Homeostasis model assessment) - НОМА-IP розраховували за формулою: G0 х Ins0 / 22,5, де G0 - рюень глюкози в кров¡ натще (ммоль/л), Ins0 - вм¡ст IPI у кров¡ натще.

Вм¡ст л¡п¡д¡в визначали за допомогою реак-тив¡в ф^ми HUMAN (H¡меччина) на б¡ох¡м¡чному натвавтоматичному анал¡затор¡ Humanlayzer 2000. У кров¡ визначали концентрац¡ю ЗХС, ТГ,

ХСЛПВЩ i ХСЛПНЩ. BMiCT XC у склад ЛПНЩ розраховували за формулою V. Т. Friedewald: ХС ЛПНЩ (ммоль/л) = ЗХС - (ХСЛПВЩ + + ТГ/2,2), де ТГ/2,2 - BMiCT ХС у складi ЛПДНЩ. Обчислювали лiпiднi стввщношення: ТГ/ЛПНЩ, ТГ/ЗХС, ТГ/ЛПВЩ, ХСЛПНЩ/ХСЛПВЩ. Коефи uieHT атерогенностi (КА) розраховували за формулою A.M. Клiмова: КА = ЗХС - ХСЛПНЩ/ ХСЛПВЩ. З метою оцЫки безпеки та можливих побiчних ефектiв препарату визначали активнють АСТ, АЛТ, КФК, лужноТ фосфатази, рiвнi загаль-ного б^рубну та креатинiну.

Статистичний аналiз проводили варiацiйно-статистичним методом iз використанням пара-метричного критерiю Стьюдента та непара-метричного - Wilcoxon [6]. Для порiвняльного

аналiзу вiдносних величин використовували t-критерiй Фiшера зпдно з пакетом ANOVA (Mic-roCal Origin v. 8,0).

Дослiдження проведено згiдно з принципами Гельснксько'Т декларацiТ та вимогами Державного фармаколопчного центру МОЗ УкраТ-ни до кл^чних випробувань лiкiв [5, 28].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

У таблиц 1 i на рис. 1 наведено бiохiмiчнi параметри в групах обстежених перед початком лкування.

У результат проведених дослщжень у хво-рих на ЦД 2-го типу дiагностовано IV тип дисли попротеТнемiТ. Встановлено, що рiвень ЗХС ко-релюе iз вмютом ТГ (r=0,41, р=0,001), виявле-

Таблиця 1

Бюх1м1чш показники в трупах обстежених перед початком л1кування (M±m)

Хворi на ЦД 2-го типу (n=62)

Контрольна базова терапiя (n=15) симвастатин +

Параметр група (n=10) (n=22) (n=13) полшозанол (n=12)

1 -а група 2-а група 3-я група 4-а група

7,1±0,73 р<0,001 р, >0,05 р2>0,05 8,4±0,94

Глюкоза натще, ммоль/л 4,6±0,24 7,03±0,27 р<0,001 7,08±0,25 р<0,001 р1 >0,05 р<0,001 р, >0,05 р >0,05 р2 >0,05

ЗХС, ммоль/л 4,36±0,21 6,59±0,18 р<0,001 6,28±0,19 р<0,001 рп >0,05 6,31 ±0,26 р<0,01 р, >0,05 р2>0,05 6,81±0,26 р<0,001 р >0,05 13 >0,05 |2 >0,05

2,74±0,3 р<0,001 р, >0,05 р >0,05 2 2,81±0,32

ТГ, ммоль/л 1,48±0,29 2,52±0,12 р<0,01 2,21 ±0,1 р<0,05 р, >0,05 р<0,001 р, >0,05 р2 >0,05 Р, >0,05

ХСЛПНЩ, ммоль/л 2,44±0,2 4,6±0,16 р<0,001 4,47±0,17 р<0,001 р >0,05 4,13±0,2 р<0,001 р, >0,05 р,>0,05 2 4,72±0,26 р<0,001 р, >0,05 р2 >0,05 рЗ >0,05

ХСЛПВЩ, ммоль/л 1,24±0,08 0,84±0,03 р<0,001 0,8±0,02 р<0,001 р, >0,05 0,85±0,03 р<0,001 р, >0,05 р2>0,05 0,79±0,04 р<0,001 р, >0,05 р >0,05 р2 >0,05 3

КА 2,48±0,11 7,05±0,43 р<0,001 7,13±0,44 р<0,001 р >0,05 1 6,49±0,36 р<0,001 р, >0,05 р >0,05 2 7,43±0,51 р<0,001 р, >0,05 Р2 >0,05 R, >0,05

Примака: р - у пор/внянн/ з показниками контрольно/ групи. р1 - у пор/внянн/ з показниками 1-'i групи; р2 - у пор/внянн! з показниками 2-'i групи; р3 - у пор/вняннi з показниками 3-f групи.

нo виpaжeний пpямий лiнiйний зв'язoк мiж вмю-тoм ЗXC i XarmHÙI, (r=0,87, p=0,001).

Рис. 1. Koнцeнтpaцiя циpкyлюючoгo iнcyлiнy, пoкaзники iнcyлiнoвoï peзиcтeнтнocтi y кpoвi oбcтeжeниx: * - p<0,001 пopiвнянo з кoнтpoльнoю гpyпoю.

З pиcyнкy 1 виднo, щю в oбcтeжeниx xвopиx нa ЦД 2-гo типу тa ДЛП кoнцeнтpaцiя циpкyлю-ючoгo iнcyлiнy тa кoeфiцieнт HOMA-IP були ви poгiднo бiльшими, нiж y здopoвиx ocí6.

У тaблицi 2 i нa pиc. 2-4 нaвeдeнo дaнi щoдo змiн дeякиx пoкaзникiв мeтaбoлiзмy y xвopиx нa ЦД 2-гo типу тa ДЛП пicля 3-мicячнoгo лiкyвaн-ня cимвacтaтинoм, пoлiкoзaнoлoм, a тaкoж шм-бiнoвaнoгo пpизнaчeння cимвacтaтинy з пoлiкo-зaнoлoм.

Bcтaнoвлeнo, щo викopиcтaння y кoмплeк-cнoмy лiкyвaннi xвopиx нa ЦД 2-гo типу з ДЛП cимвacтaтинy y дoбoвiй дoзi 20 мг пpoтягoм

2 3 4

Рис. 2. Стутнь знижeння кoнцeнтpaцiï IPI в кpoвi xвopиx п 'юля 3-мicячнoгo зacтocyвaння cимвacтaтинy, пoлiкoзaнoлy тa ïx кoмбiнaцiï (%): § - p<0,05, §§ - p<0,001 пopiвнянo з

кoнтpoлeм; @ - p<0,05 пopiвнянo з cимвacтaтинoм; & - p<0,01 пopiвнянo з пoлiкoзaнoлoм.

3 мю. (2-a гpyпa) cпpияe вipoгiднoмy змeншeн-ню кoнцeнтpaцiï XCЛПHЩ y кpoвi нa 34,2% (p<0,001), TГ (-12,6%, p<0,05), ЗXC (-21,8%, p<0,001), IPI (-16,4%, p<0,001 ); HOMA-IP (-20,2%, p<0,001) тa збiльшeнню вмicтy XOmBLU, нa 9,3% (p<0,001).

Bикopиcтaння y кoмплeкcнoмy лiкyвaннi пa-цieнтiв iз ЦД 2-гo типу тa ДЛП пoлiкoзaнoлy y дoбoвiй дoзi 20 мг пpoтягoм 3 мic. (3-я гpyпa) cyпpoвoджyвaлocя вipoгiдним змeншeнням шн-цeнтpaцiï XO^H^l y кpoвi нa 26,9% (p<0,001), ЗXC (-17,1%, p<0,001), IPI (-11,4%, p<0,001 ); HOMA-IP (-10,8%, p<0,05); збiльшeнням вмicтy XO^BLU, (+8,4%, p<0,001), aлe вoднoчac нe

Taблиця 2

Змiни деяких пoкaзникiв мeтaбoлiзмy y xвopиx нa ЦД 2-ro типу тa ДЛП пюля 3-мicячнoгo лiкyвaння cимвacтaтинoм, пoлiкoзaнoлoм тa ïx кoмбiнaцieю (D%, M±m)

XBopi на ЦД 2-го типу Í3 ДЛП (n: =62)

Показник базова терашя (n=15) симвастатин (n=22) полiкозанол (n=13) симвастатин + полiкозанол (n=12)

1 -а група 2-а група 3-я група 4-а група

ХС ЛПНЩ. ммоль/л -8,3±1.44 -34.2±2.64§§§ -26.9±2.49§§§ -41.6±1.32§§§; *; &&

ХС ЛПВЩ. ммоль/л —4.09±0.97 +9.3±0.98§§§ +8,4±0,63§§§ + 14.9±0.82§§§; &&

ТГ. ммоль/л -8.3±1.17 -12,6±1,22§ -9.4±1.95 -16.2±2.11§§; &&

ЗХС. ммоль/л -6.9±1.01 -21.8±1.63§§§ -17.1±1.23§§§ -28.3±1.95§§§; а; &&&

1Р1, мкМО/мл -6.8±0.99 -16.4±1.87§§§ -11.4±1.37 ** -18.2±1.02§§§; &&&

Примака: § - p<0,05, §§ - p<0,01, §§§ - p<0,001 пopiвнянo з кoнтpoлем; * - p<0,05, ** - p<0,001 пopiвнянo з cимвacтaтинoм; & - p<0,01, && - p<0,001 пopiвнянo з пoлiкoзaнoлoм.

® «8 ЯН

шк да :

12 3 4

Рис. 3. Змiни пoкaзникiв KA в кpoвi xвopиx пюля 3-мicячнoгo зacтocyвaння cимвacтaтинy, пoлiкoзaнoлy тa ïx кoмбiнaцiï (%): § - p<0,001 пopiвнянo з кoнтpoлeм; @ - p<0,01 пopiвнянo з cимвacтaтинoм; & - p<0,001 пopiвнянo з пoлiкoзaнoлoм.

Иш ® ». а

т ж É

Рис. 4. Змiни пoкaзникiв HOMA-IP y кpoвi xвopиx пicля 3-мicячнoгo зacтocyвaння шм-вacтaтинy, пoлiкoзaнoлy тa ïx кoмбiнaцiï (%): § - p<0,001 пopiвнянo з кoнтpoлeм; @ - p<0,001 пopiвнянo з cимвacтaтинoм; & - p<0,001 пopiвнянo з пoлiкoзaнoлoм.

впливaлo нa кoнцeнтpaцiю TT (-9,4±1,95%, p>0,05). Oтpимaнi peзyльтaти cвiдчaть, щo пoлi-кoзaнoл cпpaвляe aнaлoгiчний cтaтинaм вплив нa лтщний oбмiн, кoнцeнтpaцiю циpкyлюючoгo iнcyлiнy тa cтyпiнь iнcyлiнoвoï peзиcтeнтнocтi. Heoбxiднo зayвaжити, щo пoлiкoзaнoл дoбpe пepeнocитьcя xвopими, пoбiчниx eфeктiв нe cпocтepiгaлocь.

Peзyльтaти дocлiджeння cтepпнocтi тepaпiï cимвacтaтинoм, пoлiкoзaнoлoм тa ïx кoмбiнaцieю нaвeдeнo y тaблицi 3.

З oглядy нa тe, щo тpивaлe пpиймaння CTa-тинiв yoxe cyпpoвoджyвaтиcя poзвиткoм пo-бiчниx eфeктiв, пoв'язaниx гoлoвним чинoм iз пiдвищeнням aктивнocтi AЛT, ACT i KÔK, мсж-ливicтю пpиeднaння тa/aбo пpoгpecyвaння paб-дoмioлiзy тa мioпaтiï [2], пaцieнтaм iз ЦД 2-го типу тa ДЛП нa тлi бaзoвoï тepaпiï пpизнaчaли cимвacтaтин y дoбoвiй дoзi 10 мг i пoлiкoзaнoл y дoбoвiй дoзi 20 мг пpoтягoм 3 мю. (4-a гpyпa). Bcтaнoвлeнo, щo кoмбiнoвaнe пpиймaння ^м-вacтaтинy з пoлiкoзaнoлoм cпpaвляe бiльш ви-paжeний пoзитивний вплив нa лiпiдний oбмiн, кoнцeнтpaцiю циpкyлюючoгo iнcyлiнy тa пapa-мeтpи IP, нiж викopиcтaння cимвacтaтинy aбo пoлiкoзaнoлy як мoнoтepaпiï (гpyпи 2 i 3). Зoк-peмa, cпocтepiгaлocя бiльш виpaжeнe змeншeн-ня кoнцeнтpaцiï XO^HILI, y кpoвi - нa 41,6% (p<0,001), TГ (-16,2%, p<0,01), ЗXC (-28,3%, p<0,001), IPI (-18,2%, p<0,001 ); HOMA-IP (-19,4%, p<0,001 ) тa збiльшeння вмicтy XOmBLU, нa 14,9% (p<0,001).

Biдoмo, щo шляxaми знижeння pизикy пpи-eднaння тa/aбo пpoгpecyвaння ДЛП зa ЦД 2-ro типу e дieтa, фiзичнa aктивнicть, кopeкцiя ^e-цифiчниx мeтaбoлiчниx пopyшeнь (гiпepглiкeмiï, пopyшeнь лiпiднoгo oбмiнy), cимптoмaтичнa тe-paпiя cyпyтнix зaxвopювaнь i cиндpoмiв. Для фapмaкoтepaпiï ДЛП викopиcтoвyють cтaтини, фiбpaти, ceквecтpaнти жoвчниx киcлoт, ышти-нoвy киcлoтy тa ïï пoxiднi, пpeпapaти дoвгoлaн-цюгoвиx ю-3 тa ю-6 пoлiнeнacичeниx жиpниx киcлoт, iншi лiкapcькi зacoби, щo впливaють нa лiпiдний oбмiн (пoлiкoзaнoл, пpeпapaти чacникy тoщo), aбo як aльтepнaтивy - ïx пoeднaння з iнгiбiтopaми пoглинaння XC [3, 8, 23].

Пoлiкoзaнoл, нa вiдмiнy вщ cтaтинiв, якi пpи-гнiчyють aктивнicть ГMГ-KoA-peдyктaзи, змeн-шуе cинтeз xoлecтepинy в пeчiнцi з aцeтaтy, a нe з мeвaлoнaтy (тoбтo нa cтaдiï пepeд yтвo-peнням мeвaлoнoвoï киcлoти) [46-48]. Kpiм тoгo, вш пpиcкopюe кaтaбoлiзм ЛП^Щ y cиpoвaтцi

Taблиця 3

Oцiнкa cтepпнocтi 3-мicячнoгo зacтocyвaння cимвacтaтинy, пoлiкoзaнoлy тa ïx кoмбiнaцiï

xвopими нa ЦД 2-го типу з ДЛП (% випaдкiв)

Стерпжсть Симвастатин (n=22) Полiкозанол (n=13) Симвастатин + пол^озанол (n=12)

добра 81.4% 97.8% 96.5%

задовiльна 19.6% 2.2%. 3.5%

KpoBi. Вважаеться, що полкозанол здатний втру-чатися в "штимнГ процеси синтезу та дегра-даци ГМГ-КоА-редуктази [17, 18]. До того ж вста-новлено, що в культуpi фiбpoбластiв полкоза-нол пoлiпшуe метабoлiзм ЛПНЩ, зокрема дозозалежно, активно впливае на процеси íx зв'язування, поглинання та деградаци [26]. Показано, що призначення добровольцям iз фiзio-лoгiчним вмiстoм холестерину 10 мг/добу, 20 мг/добу полкозанолу протягом 4 тижыв суп-роводжуеться вipoгiдним зменшенням концен-тpацií ЗХС i ТГ (10,7% i 11,3% вiдпoвiднo), ХСЛПНЩ i збiльшенням вмiсту ХСЛПВШ, [21].

Вплив пол '1козанолу на процеси окисления ЛПНЩ. Результати дослщжень in vivo та in vitro свщчать, що полкозанол сприяе зменшен-ню iнтенсивнoстi окислення ЛПНЩ. Зокрема, призначення щурам 250-500 мг/кг/добу полко-занолу протягом чотирьох тижыв супроводжу-валося значним пригыченням пpoцесiв окислення ЛПНЩ, утворення ЛПНЩ i дieнoвиx кон'юга-тiв [19, 20].

Вплив пол'1козанолу на стан агрегацИ' тромбоцит'1в. Повщомляеться, що полкозанол пригычуе агрегацю тpoмбoцитiв у здорових дoбpoвoльцiв, а також у пацieнтiв iз пперхоле-стеpинемieю II типу. Зокрема, спостер^аеться зменшення кoнцентpацií в кpoвi стабшьного ме-табoлiту тромбоксану А2 - тромбоксану В2 (TXB2) за вщсутнооп негативного ефекту на пpoдукцiю простациклЫу 12 (ПЦ12). Результати дoслiдження, проведеного серед 87 доброволь^в, яким при-значали пoлiкoзанoл (5 мг, 10 мг, 25 мг або 50 мг на добу протягом 7 дыв), показали, що полкозанол у добовм дoзi 10 мг, 25 мг i 50 мг сприяе значному зменшенню агрегаци тромбо-ци^в, викликанoí аденозиндифосфатом (АДФ) i адреналЫом, але не колагеном [20, 26]. У здорових доброволь^в, як отримували пoлiкoзанoл (10 мг/добу протягом 15 дыв), спостер^алося значне зменшення концентраци TXB2, агpегацií тpoмбoцитiв, зумовлено)' аpаxiдoнoвoю кислотою (АК) i колагеном, але не АДФ [20]. Полкозанол може мати переваги перед ацетилсалщиловою кислотою (АСК), осюльки сприяе зменшенню агрегаци тромбоци™, продукци TXB2 i, водночас, не впливае на синтез ПЦ12. Зокрема, показано, що призначення здоровим добровольцям плацебо (група А), або 20 мг полкозанолу (група В), або 100 мг АСК (група С), або 20 мг полкозанолу разом iз 100 мг АСК (група D) протягом семи дiб супроводжуеться бтьш вираженим зменшен-

ням агрегаци тромбоци™, зумовлено'( адренали ном i колагеном, у групах В i С, проте полкозанол, а не АСК, сприяв значному зменшенню АДФ-ндуковано'( агрегаци тромбоци^в. Поеднання полкозанолу й АСК виявилося значно ефектив-ышим, ыж мoнoтеpапiя АСК, у позитивному впли-вi на показники адреналн та АДФ-iндукoванoí агрегаци тромбоци^в [20, 27].

G свщчення, що пoлiкoзанoл сприяе зменшенню паpаметpiв агpегацií тpoмбoцитiв у па-цieнтiв iз гiпеpxoлестеpинемieю II типу. Зокрема, призначення полкозанолу в дoзi 10 мг протягом 30 дыв супроводжувалося значним зменшенням паpаметpiв агрегаци, викликано'( АК, колагеном i АДФ. Пopiвняльний аналiз ефектив-нoстi правастатину (10 мг/добу) та полкозанолу (10 мг/добу) виявив, що полкозанол справ-ляе бшьш виpаженi пoзитивнi ефекти на показники агрегаци тромбоци^в, iндукoванi високою та/або низькою концентра^ею АК, колагеном та АДФ, пopiвнянo з правастатином [20].

Вплив пол'1козанолу на прол1ферац1ю гладеньком'язових кл1тин. Призначення полкозанолу кролям з експериментальною моделлю атеросклерозу (5 або 25 мг/кг/добу протягом 15 дыв) супроводжувалося зменшенням неонтими в соный артери, що свщчить про пригычення проце^в пpoлiфеpацií НСМК [37]. Як видно з даних пopiвняльнoгo дослщження ефективнoстi ловастатину та пoлiкoзанoлу на кролях з експе-риментальним атеросклерозом, полкозанол ви-кликае вipoгiднo бтьом змiни плoщi неoiнтими [20].

Пперхолестеринем1я II типу. Бшьшють pандoмiзoваниx плацебо-контрольованих подвй них слiпиx дoслiджень iз пoлiкoзанoлoм (2-40 мг/добу) у па^ен^в iз пперхолестерине-мieю II типу проведено серед хворих iз показни-ками ЗХС>6 ммоль/л, ХСЛПНЩ>4 ммоль/л i ТГ<4,52 ммоль/л. Пoвiдoмляeться, що призначення полкозанолу сприяе суттевому зниженню концентраци ЗХС, ХСЛПНЩ, стввщношення ХСЛПНЩ/ХСЛПВЩ i ТГ/ХСЛПНЩ i збiльшенню вмiсту ХСЛПНЩ. Показано, що змни лiпiднoгo спектра кpoвi залежать вщ дози препарату, i найбiльший позитивний ефект вЫ справляе в дoзi 20 мг/добу. Аналiз pезультатiв короткочасних до-слiджень (5 мг/добу або 10 мг/добу протягом 6 або 8 тижыв) виявив, що використання полкозанолу у хворих iз гiпеpxoлестеpинемieю II типу сприяе зниженню piвня ЗХС - на 13% i 16%, ХСЛПНЩ ~ на 17% i 21% вщповщно. Призначення полкозанолу (20 мг/добу протягом 6 тижыв)

дозволило зменшити р^ень ХСЛПНЩ на 30% ¡ зб¡льшити вм¡ст ХСЛПВЩ - на 30%. Встановле-но, що призначення пол¡козанолу (5 мг/добу або 10 мг/добу протягом 1 року) супроводжуеться зниженням концентрацп ЗХС ¡ ХСЛПВЩ впродовж цього перюду, а максимальний ефект досягаеться через 6-8 тижыв л¡кування [24].

Пащенти з г/перхолестеринем/ео та пщ-вищеним р/внем печ/нкових фермент/в. На вщмшу вщ статин¡в, не виявлено небажаних ¡/або негативних ефектю пол¡козанолу на фун-кц¡ональний стан печ¡нки. Зокрема, показано, що використання полкозанолу (5 мг/добу або 10 мг/добу, або плацебо протягом 12 тижыв) у л^ваны хворих ¡з первинною пперхолестери-нем¡eю та п¡двищеним р¡внем печЫкових фер-мент¡в супроводжуеться значним полтшенням показник¡в л¡п¡дограми кров¡ та не справляе негативного впливу на активысть печ¡нкових фер-мент¡в, а у низц випадк¡в сприяе зниженню |'х активност¡, що може свщчити про пол¡пшення функц¡онального стану печнки [20].

Пол'1Козанол / серцево-судинн/ захворо-вання. На вщмЫу в¡д статиыв, пов¡домлення про ефективн¡сть пол¡козанолу в л^ваны ССЗ ¡ зни-жены смертност¡ пац¡eнт¡в е не численними. Повщомляеться, що призначення хворим ¡з ве-риф¡кованою !ХС 5 мг полкозанолу двм на добу (група А), або 5 мг полкозанолу двм на добу в поеднаны з¡ 125 мг АСК (група В), або 125 мг АСК (група С) протягом 20 мю. сприяе позитив-ним зм¡нам показниюв л¡п¡дограми кров¡. Серед хворих групи А була незначна частка па-цюнтш ¡з прогресуванням функцюнальноС ¡ше-м¡í, а значно частое спостер¡гали часткову ре-грес¡eю ¡шемп м¡окарда. Кр¡м того, толерантн¡сть до фюичного навантаження та функц¡я л^ого шлуночка значно пол¡пшились у груы А, на вщ-м¡ну вщ пац¡eнт¡в, як¡ отримували АСК (група С). Обстеження хворих перед ¡ пюля ф¡зичного навантаження (тред-м¡ле тест) продемонстру-вало зменшення частоти напад^ стенокард¡í, появи ¡шем¡чного ST-сегмента. Ц переваги були найб¡льш вираженими у пацюнтю групи В (поли козанол у поеднаны з АСК) [25].

Пол'1козанол / цукровий д/абет 2-го типу. Аналю результат^ рандом¡зованого, подвмно-сл¡пого, плацебо-контрольованого досл¡дження показав, що використання полкозанолу (5 мг двм на добу протягом 12 тижыв) у лкуваны хворих на ЦД 2-го типу з пперхолестеринемюю сприяе зменшенню концентрацп ЗХС, ХСЛПНЩ,

сгмввщношення ТГ/ХСЛПНЩ, ХСЛПНЩ/ХСЛПВЩ на 28,9%, 44,4%, 38,3%, \ 51,6% вщговщно, у той час як вм\ст ХСЛПВЩ зб\льшився на 23,5%. Кр\м того, знизився д\астол\чний артер\альний тиск (-5 мм рт. ст.), не виявлено негативного вгливу на стан комгенсацп ЦД. В ¡ншому ран-дом\зованому, годв\йно-сл\гому, глацебо-кон-трольованому дослщжены встановлено, що гризначення хворим на ЦД 2-го тигу з пгерхо-лестеринем\ею голкозанолу (5 мг дв\ч\ на добу гротягом 12 тижн\в) сгрияло в\рог\дному змен-шенню вм\сту ТГ \ ХСЛПНЩ (17,5% \ 21,8% вщговщно) \ незначному зб\льшенню концентрацп ХСЛПВЩ (р>0,05), не сугроводжувалося нега-тивними зм\нами ¡нших б\ох\м\чних гараметр\в кров\, розвитком небажаних явищ. Пор\вняльний анал\з ефективност\ гол\козанолу (10 мг/добу) та ловастатину (20 мг/добу) у хворих на ЦД 2-го тигу з пгерхолестеринем\ею гоказав, що голкозанол б\льш ефективно знижуе концентра-ц\ю ЗХС \ ХСЛПНЩ [24, 26].

Отже, отримаы результати свщчать, що гол-¡козанол у монотераыТ' та у комб\наци з\ стати-нами е високоефективним грегаратом у л\ку-ванн\ хворих на ЦД 2-го тигу з горушеннями л\г\дного обм\ну.

висновки

1. У хворих на ЦД 2-го тигу та д\абетичною (атерогенною) ДЛП сгостер\гаеться виражене тдвищення концентрацп циркулюючого 1Р1 в кров\ та НОМА-1Р.

2. Використання в комглексному л\куванн\ хворих на ЦД 2-го тигу з ДЛП симвастатину в добов\й доз\ 20 мг гротягом 12 тижн\в (на тл\ базовоТ терагп) сгрияе зниженню р\вня ЗХС на 21,8%, ХСЛНЩ - на 34,2%, ТГ - на 12,6%, зменшенню НОМА-1Р на 20,2%, зб\льшенню р\вня ХСЛПВЩ на 9,3% \ дозволяе досягти ц\льових р\вн\в ХСЛНВШ, у 81% вигадк\в.

3. Пол\козанол у доз\ 20 мг/добу гроявляе виражену гтолтщем\чну д\ю у хворих на ЦД 2-го тигу з ДЛП, яка гроявляеться в\рог\дним зменшенням концентрацп ЗХС, ХСЛПНЩ, 1Р1, НОМА-1Р \ збшьшенням вм\сту ХСЛПВЩ вже у герш\ 4 тижн\ гриймання та утримуеться гротягом 3-м\сячного курсу л\кування.

4. Ефективысть гол\козанолу (20 мг/добу гротягом 3 м\с.) у л\куванн\ ДЛП, корекц\Т гара-метр\в 1Р у хворих на ЦД 2-го тигу е гор\внян-ною з ефектом аналог\чноТ дози симвастатину.

5. Використання у комглексному л\куванн\

хворих на ЦД 2-го типу з ДЛП полкозанолу (20 мг/добу) у поеднанш 3i симвастатином (10 мг/добу) протягом 12 тижнiв (на ™i базовой' тeрапií) сприяе досягненню бiльш вираженого гiполiпiдeмiчного ефекту, корекци парамeтрiв н сулiновоí рeзистeнтностi.

6. Полкозанол добре переноситься хвори-ми, побiчних eфeктiв не мае. Зокрема, за час дослiджeння не виявлено суттевих небажаних явищ, пов'язаних iз вживанням препарату.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

7. З огляду на вщсутнють побiчних eфeктiв доцшьно вважати, що полiкозанол е практично незаменим фармакологiчним агентом у комплекс профiлактично-лiкувальних засобiв корек-ци дислiпопротeíнeмií у хворих на ЦД 2-го типу.

8. Полкозанол е високоефективним препаратом у лкуваны хворих на ЦД 2-го типу з по-рушеннями лiпiдного обмну. Oтриманi резуль-тати дозволяють рекомендувати призначення хворим на ЦД 2-го типу з ДЛП полкозанолу у дозi 20 мг на добу протягом 3 мюящв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Адипоюни та ix сгмввщношення у хворих з ме-табол1чним синдромом / М1тченко O.I., Романов В.Ю., Яновська K.O. та ¡н. // Укр. кардюл. журн. - 2011. - № 6. - C. 71-78.

2. Влияние терагии аторвастатином на уровень секреторной фосфолигазы А2 груггы IIA и модификацию ЛНП у гациентов с ишемичес-кой болезнью сердца / Пиркова A.A., Самойлова Е.В., Амелюшкина В.А. и др. // Кардиология. - 2007. - Т. 47, №4. - С. 37-40.

3. Д1абетична кардюмюга^я / O.O. Серпенко,

A.С. 6фiмов, Д.А. 6фiмов, В.О. Сергieнко. -Львiв - К.: Кварт, 2007. - 341 с.

4. Зубкова С.Т. Сердце гри эндокринных заболеваниях / С.Т. Зубкова, Н.Д. Тронько. - К.: Библиотечка грактикующего врача, 2006. - 200 с.

5. Клинические исгытания лекарств / Под ред.

B.И. Мальцева, Т.К. Ефимцевой, Ю.Б. Белоу-сова, В.Н. Коваленко. - 2-е изд., герераб. и дог. - К.: Морион, 2006. - 456 с.

6. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с исгользовани-ем Exel / С.Н. Лагач, А.В. Губенко, П.Н. Бабич. -К.: Морион, 2000. - 320 с.

7. Серпенко В.О. Дислтогроте'шеми гри цукро-вому дiабетi 2 тигу: основы нагрямки лкуван-ня (огляд лтератури та власних дослщжень) // Журн. НАМН Укра'ши. - 2012. - Т. 18, №2. -

C. 205-216.

8. Серпенко В.О. Довголанцюговi ю-3 вини голи ненасичен жирн кислоти: серцево-судинн за-хворювання i цукровий дiабет (огляд лтерату-ри та власних дослiджень) / В.О. Серпенко,

O.O. CeprieHKO, A.C. CôiMOB // XypH HAMH Yk-paÏHè. - 2011. - T. 17, №4. - C. 353-367.

9. CeprieHKO B.O. PaHHH AiarHOCTèKa ôyHKôiOHanb-HO-CTpyKTypHèx nopyrneHb cepueBO-cyAèHHOÏ CèC-TeMè y XBopèx Ha uyKpoBèé AiaöeT 2 Tèny (om^A ëiTepaTypè Ta BëacHèx AOCëiAœeHb / B.O. CeprieHKO, O.O. CeprieHKO, A.C. CôImob // XypH. AMH YKpaÏHè. - 2010. - T. 16, №4. - C. 630-650.

10. ck^öh^k B.A. CepueBO-CyAèHHi çaxBopoBaHHH npè öyKpoBOMy AiaöeTi / B.A. Ckmöhmk, T.M. co-ëOMeHHyK. - ËbBiB: ra/rnubKa BèAaBHèHa CniëKa, 2005. - 167 C.

11. Coko^ob E.l. noniKOAœeHHH MiOKapAy i CyAèH npè öyKpoBOMy AiaöeTi / E.l. Coko^ob // Tep. apx. -2005. - №12. - C. 9-13.

12. A pharmacoeconomic evaluation of statins in the treatment of hypercholesterolemia in the primary care setting in Spain / Tarraga-Lopez P.J., Celada-Rodriguez A., Cerdan-Oliver M. et al. // Pharmacoeconomics. - 2005. - Vol. 23, №3. -275-287.

13. A pharmacoeconomic evaluation of statins in the treatment of hypercholesterolaemia in the primary care setting in Spain / Tarraga-Lopez P.J., Celada-Rodriguez A., Cerdan-Oliver M. et al. // Pharmacoeconomics. - 2006. - Vol. 24, № 1. - 106.

14. Effect of policosanol on lipid levels among patients with hypercholesterolemia or combined hy-perlipidemia: a randomized controlled trial / Berthold H.K., Unverdorben S., Degenhardt R. et al. / JAMA. - 2006. - Vol. 295, №19. - P. 22622269.

15. Effects of addition of policosanol to omega-3 fatty acid therapy on the lipid profile of patients with type II hypercholesterolaemia / Castano G., Fernandez L., Mas R. et al. // Drugs. - 2005. -Vol. 6, №4. - P. 207-219.

16. Effects of atorvastatin and pravastatin on glucose tolerance, adipokine levels and inflammatory markers in hypercholesterolaemic patients / Ando H., Sugimoto K., Yanagihara H. et al. // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. - 2008. - Vol. 35, 7. -P. 1012-1017.

17. Effects of policosanol and lovastatin on lipid profile and lipid peroxidation in patients with dyslipi-demia associated with type 2 diabetes mellitus / Castano G., Menendez R., Mas R. et al. // Int. J. Clin. Pharmacol. Res. - 2002. - Vol. 22, №3-4. -P. 89-99.

18. Effects of policosanol 20 versus 40 mg/day in the treatment of patients with type II hypercholesterolemia: a 6-month double-blind study / Castano G., Mas R., Fernandez L. et al. // Int. J. Clin. Pharmacol Res. - 2001. - Vol. 21, №1. - P. 43-57.

19. Gouni-Berthold I. Policosanol: Clinical pharmacology and therapeutic significance of a new lipid-lowering agent / I. Gouni-Berthold, H.K. Berthold // Am. Heart J. - 2002. - Vol. 142, Issue 2. -P. 356-365.

20. Janikula M. Policosanol: A new treatment for cardi-

ovascular disease? // Altern. Med. Rev. - 2002. -№7(3). - P. 203-217.

21. Kassis A.N. Lack of cholesterol-lowering efficacy of Cuban sugar cane policosanols in hypercholesterolemia persons // A.N. Kassis, P.J. Jones / / Am. J. Clin. Nutr. - 2006. - Vol. 84, №5. -P. 1003-1008.

22. Low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) levels and LDL-C goal attainment among elderly patients treated with rosuvastatin compared with other statins in routine clinical practice / Harley C.R., Gandhi S., Blasetto J. et al. // Am. J. Geriatr. Pharma-cother. - 2007. - Vol. 5, №3. - P. 185-194.

23. Martinez-Hervas S. Significance of LDL-C lowering therapy in diabetic patients / S. Martinez-Hervas, R. Carmena, J.F. Ascaso // Clin. Lipid. -2011. - Vol. 6, №4. - P. 389-399.

24. Meta-analysis of natural therapies for hyperlipi-demia: plant sterols and stanols versus policosa-nol / Chen J.T., Wesley R., Shamburek R.D. et al. // Pharmacotherapy. - 2005. - Vol. 25, 2. -P. 171-183.

25. Policosanols as nutraceuticals: fact or fiction / C.P. Marinangeli, P.J. Jones, A.N. Kassis, M.N. Eskin // Crit. Rev. Food Sci. Nutr. - 2010. - Vol. 50,

3. - P. 259-267.

26. Reiner Z. Effects of rice policosanol on serum lipoproteins, homocysteine, fibrinogen and C-reac-tive protein in hypercholesterolaemic patients // Z. Reiner, E. Tedeschi-Reiner, Z. Romic // Clin Drug Investig. - 2005. - Vol. 25, №11. - P. 701-707.

27. Sugar cane policosanol failed to lower plasma cholesterol in primitive, diet-resistant hypercho-lesterolaemia: a double blind, controlled study / Francini-Pesenti F., Brocadello F., Beltramolli D. et al. // Complement Ther. Med. - 2008. -Vol. 16, №2. - P. 61-65.

28. World medical association declaration of Helsinki. Ethical principles for medical research involving human subjects. - WMA, 2004. - 32 p.

РЕЗЮМЕ

Сравнительный анализ эффективности поликозанола и симвастатина в коррекции нарушений липидного обмена и параметров инсулиновой резистентности у больных сахарным диабетом 2-го типа с дислипопротеинемией

А.А. Сергиенко, В.А. Сергиенко, М.Е. Гоцко, A.M. Урбанович, В.Б. Сегин

Целью исследования был сравнительный анализ влияния поликозанола, симвастатина и комбинации этих препаратов на динамику показателей липидного обмена, циркулирующего инсулина, инсулиновой резистентности (ИР) у больных СД 2-го типа с дис-липопротеинемией (ДЛП). Обследованы 62 больных СД 2-го типа с ДЛП. В крови определяли концентрацию общего холестерина (ОХС), триацилглицеринов (ТГ), холестерина липопротеинов высокой плотнос-

Дата надходження до редакцП 17.02.2013 р.

ти (ХСЛПВП) и холестерина липопротеинов низкой плотности (ХСЛПНП); содержание иммунореактив-ного инсулина (ИРИ), показатели ИР. Установлено, что у больных СД 2-го типа и ДЛП наблюдается отчетливое повышение концентрации циркулирующего ИРИ в крови, показателей ИР. Поликозанол в дозе 20 мг/сутки проявляет выраженное гиполипидеми-ческое действие, которое проявляется достоверно значимым снижением концентрации ОХС, ХСЛПНП, ИРИ, коррекцией параметров ИР и увеличением содержания ХСЛПВП уже в первые 4 недели лечения и сохраняется в течение 3-месячного курса лечения. Эффективность поликозанола (20 мг/сутки в течение 3 мес.) в лечении ДЛП, коррекции параметров ИР у больных СД 2-го типа сопоставима с таковой аналогичной дозы симвастатина. Использование в комплексном лечении больных СД 2-го типа и ДЛП поликозанола (20 мг/сутки) в сочетании с симваста-тином (10 мг/сутки) в течение 12 недель способствует достижению более выраженного гиполипиде-мического эффекта, коррекции параметров ИР.

Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, дислипопротеинемия, инсулиновая резистентность, поликозанол, симвастатин.

SUMMARY

Comparative analysis of policosanol and simvastatin effectiveness in the correction of lipid parameters disorders and insulin resistance parameters in patients with type 2 diabetes mellitus and dyslipoproteinemia A. Serhiyenko, V. Serhiyenko, M. Hotsko, A. Urbanovich, V. Segin

The aim of the study was to conduct a comparative analysis of policosanol and simvastatin monotherapy effectiveness and their combination on the dynamics of lipid metabolism, circulating insulin, insulin resistance (IR) parameters in patients with type 2 diabetes mellitus (DM) and dyslipoproteinemia (DLP). The study involved 62 patients with type 2 DM and DLP. In the blood of patients, the levels of total cholesterol (TC), triacylgly-cerol (TG), high density lipoprotein cholesterol (HDLC) and low density lipoprotein cholesterol (LDLC) the content of immunoreactive insulin (IRI), the indicators of IR. Found that in patients with type 2 DM and DLP been a distinct increase in circulating levels of IRI, IR indices. Policosanol at 20 mg/day shows expressive lipid-lowe-ring effect, which manifests itself fairly significant reduction in TC concentration, HSLPNP circulating IRI correction parameters TS and increasing content HSLPVG in the first week of the 4th of appointment and maintained over a 3-month course of treatment. The effectiveness of policosanol (20 mg/day for 3 months) in the treatment of birefringence, the correction parameters of IR in patients with type 2 DM compared with the same dose of simvastatin. The use in treatment of patients with type 2 DM and DLP policosanol (20 mg / day) in combination with simvastatin (10 mg / day) for 12 weeks, contributes to a more pronounced lipid-lo-wering effect, the correction parameters of IR..

Key words: type 2 diabetes mellitus, dyslipoproteinemia, insulin resistance, policosanol, simvastatin.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.