CC BY
428
10
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №1, 2009
УДК 617.559-003.4-089
Шсти крижового каналу Лешко М.М. Кишська обласна клш1чна лшарня
Шсти крижового каналу — це патолог!чн! утворення, розташован! в крижовому канал! пери-неврально [20, 43, 45]. 1х виявляють у 4,6-9% дорос-лого населення [27, 37]. 1.М. Tarlov [43] стверджував, що найчаст!ше переб!г таких к!ст безсимптомний. Проте, !нод! вони зумовлюють появу р!зноман!тних симптом!в, зокрема, кор!нцевий б!ль, парестез!!, розлади сечовипускання, порушення дефекац!! [4, 5, 7, 18, 19, 21, 27, 35, 36, 42, 50]. 3 появою магн!торезо-нансно! томограф!! (МРТ) к!сти крижового каналу як причину радикулопат!! виявляють значно част!ше [9, 11, 12, 16, 19, 20, 22-24, 29, 30, 32, 37, 38, 46].
Класифшащя к1ст крижового каналу. Ориг!-нальний опис периневральних юст зд!йснив 1.М. Tarlov у 1938 р. на основ! результат!в патологоанатом!чного досл!дження 30 спостережень в Монреальському невролог!чному !нститут! [43]. Автор вважав, що к!сти крижового каналу розташован! у периневральному простор! крижового каналу, тобто, м!ж ендо- ! периневр!ем, ! зв'язан! з нервовим кор!нцем чи сп!нальним гангл!ем. Характерною особлив!стю периневральних к!ст Тарлова е присутн!сть нервових волокон кор!нця в ст!нц! к!сти [9 ,20, 41-45]. П!зн!ше 1.М. Tarlov [42, 43, 45] в!докремив периневральн! юсти в!д мен!нгеальних дивертикул!в.
Периневральн! к!сти, на думку 1.М. Tarlov, мають непряме сполучення з субарахно!дальним простором, тому п!д час м!елограф!: вони не заповнюються контрастною речовиною або запов-нюються нею через значний час [15, 17]. Натом!сть, мен!нгеальн! дивертикули мають пряме сполучення з субарахно!дальним простором ! тому п!д час м!елограф!! заповнюються одразу [13]. Ще одн!ею особлив!стю периневральних к!ст е те, що вони, на в!дм!ну в!д мен!нгеальних дивертикул!в, локал!зуються дистальн!ше в!д сп!нального гангл!ю, тобто, там, де кор!нець вже не мае дурального покриву. Натом!сть, мен!нгеальн! дивертикули мають сполучення або з терм!нальними в!дд!лами дураль-ного м!шка, або з дуральними виворотами кор!нц!в. Як правило, мен!нгеальн! дивертикули вкрит! твердою оболонкою спинного мозку, а периневральн! к!сти — оболонкою з сполучно: тканини [20, 41].
Незважаючи на намагання 1.М. Tarlov розпод!-лити сакральн! к!сти, !снують розб!жност! в точному визначенн! к!ст крижового каналу. Так, в тепер!шн!й час к!сти Тарлова називають периневральними к!стами [7, 14, 41-45, 49, 50], дивертикулами нервових кор!нц!в [38], мен!нгеальними к!стами [26], сакральними к!стами [34, 35], павутинопод!бними к!стами [30-32] ! нав!ть павутинопод!бними м!шками [16]. Розроблен! дв! класиф!кац!!, спрямован! на стандартизац!ю ! створення номенклатури к!ст. R. Goyal та сп!вавтори [9, 20] вид!лили п'ять категор!й к!ст.
1. Периневральн! к!сти, або к!сти Тарлова.
2. Розширення дурального вивороту кор!нця.
3. 1нтрадуральн! арахно!дальн! к!сти.
4. Екстрадуральн! арахно!дальн! к!сти.
5. Травматичн! к!сти нервового кор!нця. МЖ Nabors та сп!вавтори [20] розпод!лили сп!-
нальн! мен!нгеальн! к!сти на три категор!! (рис. 1).
1. Екстрадуральн! мен!нгеальн! к!сти без не-рвовових кор!нц!в.
2. Екстрадуральн! мен!нгеальн! к!сти з нерво-вими кор!нцям.
3. 1нтрадуральн! мен!нгеальн! к!сти.
МГЦ ¡НП74Л»Ч4 РЫСТЛ
Не« ¡игральчи н дикррчкуг?
Рис. 1. Схема класифшаци шст крижового каналу [45].
Сучасн! автори стверджують, що за даними КТ-м!елограф!! виявлене сполучення субарахно!дальних простор!в як за наявност! мен!нгеальних диверти-кул!в, так ! периневральнах к!ст, тому г!потезу 1.М. Tarlov зараз вважають нев!рною [9, 20, 41-45].
Особливост патогенезу юст крижового каналу. Люмбосакральне мен!нгоцеле та мен!нгом!елоцеле е найб!льш частими к!стозними утвореннями оболонок спинного мозку. Дизраф!чн! к!сти, до яких належать ! к!сти крижового каналу, виявляють р!дше. В крижовому канал! можуть локал!зуватись мен!нгеальн! ! периневральн! к!сти (Тарловська). Як можлив! причини утворення мен!нгеальних та периневральних к!ст автори наводять вроджен! аномал!!, пов'язан! з персистенц!ею ембр!ональних борозн [4], прол!ферац!ею павутинно! оболонки мозку або спадковими розладами сполучно! тканини, дегенеративн! зм!ни, пов'язан! з !шем!чною дегенерац!ею сп!нальних гангл!!в, травматичн! под!!, пов'язан! з надривом кор!нця [19], або за наявност! периневральних к!ст — !нтраневральну чи субарахно!дальну кровотечу, ятрогенн!, вна-
слщок розриву твердо! оболонки мозку шд час оперативного втручанш [20]. 1.М. Tarlov вщзначав, що затримка жиророзчинно! контрастно! речовини може спричинити запальний процес внaслiдок облiтерaцiI сполучення мiж шнуючими кiстaми та субарахно!дальним простором, що зумовлюе симптоматичне збiльшення кiсти. 3 метою висвгг-лення патогенезу юст Тарлова були зaпропоновaнi численнi гшотези, якi пояснювали !х формування як наслщок iшемiчноI дегенерацп, запалення або крововиливу [2, 4, 20, 28].
Iншi автори припускали, що юсти Тарлова формуються внaслiдок арахно'1дально'1 пролiферaцiI або обструкцп периневрального лiкворотоку [26]. М. Nabors та спiвaвтори [20] шдтримують гiпотезу про те, що юсти Тарлова е хворобою росту, хоча вони не були описан у дггей, так само, як не встановлений ч^кий взаемозв'язок мiж шстами Тарлова та спiнaльним дизрaфiзмом. Проте, у лiтерaтурi описaнi спостереження поеднання симптоматичних юст Тарлова та спшального дизрaфiзмy
K.J. Strully та сшвавтори [39], D.T. Smith [37] стверджують, що кiсти Тарлова формуються внаслщок пiдвищення гiдростaтичного тиску спинномозково! рiдини. Цю гiпотезу вони обгрунтували такими фактами. По-перше, мшроскошчне сполучення мiж кiстою та субарахно!дальним простором, яке виявлене за даними мiелогрaфiI, пiдтверджуе, що спинномозкова рщина може перемiщувaтися вздовж нервового коршця i спричиняти його дила-тaцiю внaслiдок пiдвищеного гiдростaтичного тиску або вроджено! слaбостi оболонки нервового коршця. По-друге, частота, з якою виявляють кiсти нервового корiнця, розташоваш вздовж спинного мозку, та !х розмiри корелюють з кефалокаудальним грaдiентом гiдростaтичного тиску спинномозково! рiдини [34].
F. Schreiber, B. Haddad [34], а також Z.E. Taheri та сшвавтори [40] довели, що шд час проведення мiелогрaфiI кiсти, зрештою, заповнюються рентгено-контрастною речовиною, це шдтверджуе iснувaння сполучення мiж просвггом кiсти та субарахно!даль-ним простором. Проте, таке сполучення недостатне для забезпечення негайно! вiзуaлiзaцiI кiсти при цьому дослщженш. 3 часом, протягом годин, дшв чи тижнiв пульсовий тиск спинномозково! рщини поступово сприяе потраплянню рентгеноконтрастно! речовини у субпериневральний прослр. Цей феномен уповiльненого заповнення при проведенш мiелогрaфiI використовують для диференцшно! дiaгностики мiж кiстою Тарлова та меншгеальним дивертикулом.
Деякi автори вважали, що шсти Тарлова е причиною б^атеральних aднексiaльних та пресакральних [43] новоутворень, хоча в^ьне сполучення мiж цими кiстaми та дуральним мшком, про що згадувалось в обох повщомленнях, свiдчить, що цi утворення були швидше менiнгеaльними дивертикулами, шж кiстaми Тарлова.
Кл1н1чн1 особливост1 KicT крижового каналу. Kiсти крижового каналу не мають специфiчних зовнiшнiх проявiв, зaднi елементи хребта та м'яю тканини, що його вкривають, залишаються незмшеними [34].
У бiльшостi спостережень переб^ кiсти безсимптомний. I.M. Тarlov [43] стверджував, що тaкi шсти можуть спричиняти сакральну
рaдикулопaтiю. Вш був першим, хто звернув увагу на клШчне значення цих уражень, задокументувавши спостереження, коли шсля видалення юсти зник taia^ 3 того часу опублшоваш повiдомлення про бшьш нiж 90 спостережень, у яких встановлений безпосереднш зв'язок мiж наявшстю таких кiст та ознаками компресп нервових корiнцiв [34].
Нaйчaстiше юсти розташоваш на коршцях SII i SIII [35], хоча !х локaлiзaцiя може бути рiзною [8, 15, 20, 22, 25, 35, 39, 44, 45]. Лише 20% юст мають клШчш прояви. Як правило, це коршцевий бшь в стегш, гомшщ, стопi, сенсорна чи рщше моторна рaдикулопaтiя. Часто виникають локальний б^ь в мiсцi розташування юсти, у дшянщ вiдхiдникa, сечового мiхурa та прямо! кишки, дисфункцiя сечовипускання, розлади дефекацп (рис. 2) [1, 2, 5, 7, 21, 27, 33-35, 38-42, 44, 45, 50]. Виражешсть симптсшв може зб^ьшуватися при напруженш, пiдняттi важких предметiв, довгому сидшш [19, 39]. Iнколи виникають переломи крижово! кiстки внaслiдок II ерозп [9,28]. Kiсти крижового каналу проявляються також шд час проведення електронейромiогрaфiчного дослiдження зменшенням aмплiтуди потенщалу д^ та швидкостi проведення збудження по крижових коршцях [5, 49]. При цистографп вщзначають дисфункцiю сечового мiхурa [5, 19].
Рис. 2. Сегментарна шнервац1я орган1в малого таза [http://tarlovcystfoundation.org].
Дiагноcтика KicT крижового каналу.
Рентгеногрaфiя мае значення в дiaгностицi кiст крижового каналу, оскiльки у 10-18% хворих вони спричиняють ерозт крижово! юстки, що дiaгностують шд час оглядово! рентгенограф^ [1, 6, 17, 35, 38, 45].
F. Schreiber i B. Haddad [34] першими встановили, як юсти крижового каналу накопичують контрастну речовину шд час мiелогрaфiI [23, 34-36, 38, 39, 45]. 3а тривал^тю накопичення контрастно! речовини проводили диференцшну дiaгностику, вiдрiзняли периневральну юсту вiд менiнгеaльного дивертикула [1, 23, 24, 35, 45, 49]
Комп'ютерна томогрaфiя (КТ) i МРТ рiзнi за iнформaтивнiстю методи дiaгностики екстрадураль-них новоутворень спинного мозку. M.W. Nabors та спiвaвтори [20] рекомендують МРТ для щентифшацп виявленого спинномозкового новоутворення, шсля чого проводять KТ-мiелогрaфiю для подальшо! диференцiaцiI ураження.
КТ дозволяе виявити ерозш крижово! юстки. При поеднанш КТ з мiелогрaфiею можливо чiтко дiaгностувaти кiсти, розташоваш в крижовому канал^ дослiдити !х форму та протяжнiсть [7, 24, 36, 49]. Також можливо чико встановити зв'язок
12
Лешко М.М.
юсти зi спшальним субарахно!дальним простором [19, 27, 33].
МРТ за шформатившстю перевищуе всi iншi дiaгностичнi методи. Юсти проявляються низьким сигналом на Т1-зважених зображеннях i високим сигналом — на Т2-зважених [27]. МРТ також дае точне уявлення про вщношення юсти до дурального мшка та дозволяе оцшити об'ем рщини в нiй [26]. Можливо також виявити деструкцш кiстки, розширення крижового каналу та мiжхребцевих отворiв [20, 27].
Причин виникнення юст крижового каналу багато, зокрема, крововиливи в оболонки коршщв, що проходять в крижовому кaнaлi [34, 41, 44, 45, 47, 48], iшемiчнi змши в коршцях [43], травматичне пошкодження [23, 34, 39]. Найб^ьш iмовiрними вважають вроджеш аномалп стiнки дурального мшка чи нервiв крижового каналу [15, 25, 38]. Деяю автори звертають увагу на недостатшсть сполучно! тканини [3, 8, 10, 17, 22, 30, 31, 46], шдвищення тиску спинномозково! рщини в дуральному мшку [25, 27, 32, 37, 38].
nepe6ir KicT крижового каналу. Протягом значного часу переб^ кiсти крижового каналу безсимптомний. Проте, з появою МРТ стало очевидно, що з часом юсти зб^ьшуються, що неминуче спричиняе заповнення всього крижового каналу, поступово виникають клМчш прояви. Першим з них, як правило, е бшь, у подальшому з'являються радикулярш симптоми, розлади функцп оргашв таза. В цiлому для них характерний прогредiентний перебiг [2, 33, 38, 45].
Тактика лшування шст крижового каналу. Тактика лiкувaння юст е предметом палких дискусш. Для лшування кiст крижового каналу застосовують методи люмбоперитонеального дренування навггь люмбоперитонеального шунтування. Автори аргументують це тим, що за зниження тиску спинномозково! рщини зменшуеться пдростатична пульсуюча хвиля i темпи накопичення рщини в кiстi [2, 4]. 3 шших методiв запропоноваш пункцiя кiсти пiд контролем KT, асшращя II вмiсту, iн'екцiя фiбринового клею [26, 27]. На жаль, ефект такого лшування короткочасний. 3 нейрохiрургiчних методiв використовують декомпресивну ламшектомш [23, 36]. Проте, ефективнiсть II в iзольовaному виглядi низька. 3апропоноваш резекцiя кiсти [41, 42], мiкрохiрургiчнa фенестрaцiя [19, 45, 46]. Описан вaрiaнти хiрургiчноI пластики стiнок юсти та облггерацп вiльного простору в крижовому кaнaлi клаптем м'яза. Вважають, що нейрохiрургiчне лiкувaння обов'язкове, якщо дiaметр кiсти бiльше 1,5 см.
Список лггератури
1. Abbott K.H., Retter R.H., Leimbach W.H. The role of perineural sacral cysts in the sciatic and sacrococcygeal syndromes. A review of the literature and report of 9 cases // J. Neurosurg. — 1957. — V.14. — P.5-21.
2. Bartels R.H., van Overbeeke J.J. Lumbar cerebrospinal fluid drainage for symptomatic sacral nerve root cysts: an adjuvant diagnostic procedure and/or alternative treatment? Technical case report// Neurosurgery. — 1997.
— V.40. — P.861-865.
3. Bergland R.M. Congenital intraspinal extradural cyst. Report of three cases in one family // J. Neurosurg.
— 1968. — V.28. — P.495-499.
4. Caspar W., Papavero L., Nabhan A. et al. Microsurgical excision of symptomatic sacral perineural cysts: a study of 15 cases // Surg. Neurol. — 2003. — V.59. — P.101-106.
5. Cattaneo L., Pavesi G., Mancia D. Sural nerve abnormalities in sacral perineural (Tarlov) cysts // J. Neurol. — 2001.
— V.248. — P.623-624.
6. Dastur H.M. The radiological appearances of spinal extra-dural arachnoid cysts // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry.
— 1963. — V.26. — P.231-235.
7. Davis D.H., Wilkinson J.T., Teaford A.K. et al. Sciatica produced by a sacral perineural cyst // Tex. Med. — 1987.
— V.83. — P.55-56.
8. Gortvai P. Extradural cysts of the spinal canal // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1963. — V.26. — P.223-230.
9. Goyal R.N., Russell N.A., Benoit B.G. et al. Intraspinal cysts: a classification and literature review // Spine.
— 1987. — V.12. — P.209-213.
10. Howieson J., Norrell H.A., Wilson C.B. Expansion of the subarachnoid space in the lumbosacral region // Radiology. — 1968. — V.90. — P.488-492.
11. Kono K., Nakamura H., Inoue Y. et al. Intraspinal extradural cysts communicating with adjacent herniated disks: imaging characteristics and possible pathogenesis // Am. J. Neuroradiol. — 1999. — V.20. — P.1373-1377.
12. Krings T., Lukas R., Reul J. et al. Diagnostic and therapeutic management of spinal arachnoid cysts // Acta Neurochir. (Wien). — 2001. — V.143. — P.227-235.
13. Kumar K., Malik S., Schulte P.A. Symptomatic spinal arachnoid cysts: report of two cases with review of literature // Spine. — 2003. — V.28. — P. 25-29.
14. Langdown A.J., Grundy J.R., Birch N.C. The clinical relevance of Tarlov cysts // J. Spin. Disord. Tech. — 2005.
— V.18. — P.29-33.
15. Lombardi G., Morello G. Congenital cysts of the spinal membranes and roots // Br. J. Radiol. — 1963. — V.36.
— P.197-205.
16. McCrum C., Williams B. Spinal extradural arachnoid pouches. Report of two cases // J. Neurosurg. — 1982.
— V.57. — P.849-852.
17. Mitchell G.E., Lourie H., Berne A.S. The various causes of scalloped vertebrae with notes on their pathogenesis // Radiology. — 1967. — V.89. — P.67-74.
18. Morio Y., Nanjo Y., Nagashima H. et al. Sacral cyst managed with cyst-subarachnoid shunt // Spine. — 2001.
— V.26. — P.451-453.
19. Mummaneni P.V., Pitts L.H., McCormack B.M. et al. Micro-surgical treatment of symptomatic sacral Tarlov cysts // Neurosurgery. — 2000. — V.47. — P.74-79.
20. Nabors M.W., Pait T.G., Byrd E.B. et al. Updated assessment and current classification of spinal meningeal cysts // J. Neurosurg. — 1988. — V.68. — P.366-377.
21. Nadler S.F., Bartoli L.M., Stitik T.P. et al. Tarlov cyst as a rare cause of S1 radiculopathy: a case report // Arch. Phys. Med. Rehabil. — 2001. — V.82. — P.689-690.
22. Nathan H., Rosner S. Multiple meningeal diverticula and cysts associated with duplications of the sheaths of spinal nerve posterior roots // J. Neurosurg. — 1977. — V.47.
— P.68-72.
23. Nishiura I., Koyama T., Handa J. Intrasacral perineural cyst // Surg. Neurol. — 1985. — V.23. — P.265-269.
24. North R.B., Kidd D.H., Wang H. Occult, bilateral anterior sacral and intrasacral meningeal and perineural cysts: case report and review of the literature // Neurosurgery.
— 1990. — V.27. — P.981-986.
25. Nugent G.R., Odom G.L., Woodhall B. Spinal extradural cysts // Neurology. — 1959. — V.9. — P.397-406.
26. Patel M.R., Louie W., Rachlin J. Percutaneous fibrin glue therapy of meningeal cysts of the sacral spine // Am. J. Roentgenol. — 1997. — V.168. — P.367-370.
27. Paulsen R.D., Call G.A., Murtagh F.R. Prevalence and percutaneous drainage of cysts of the sacral nerve root sheath (Tarlov cysts) // Am. J. Neuroradiol. — 1994.
— V.15. — P.293-297.
28. Peh W.C., Evans N.S. Tarlov cysts — another cause of sacral insufficiency fractures? // Clin. Radiol. — 1992.
— V.46. — P.329-330.
29. Raja I.A., Hankinson J. Congenital spinal arachnoid cyst: report of two cases and review of literature // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1970. — V.33. — P.105-110.
30. Rengachary S.S., O'Boynick P., Karlin C.A. et al. Intrasa-cral extradural communicating arachnoid cyst: case report // Neurosurgery. — 1981. — V.8. — P.236-240.
31. Rexed B. Arachnoidal proliferations with cyst formation in human spinal nerve roots at their entry into the intervertebral foramina. Preliminary report // J. Neurosurg.
— 1947. — V.4. — P.414-421.
32. Rexed B.A., Wennstrom K.G. Arachnoidal proliferations and cystic formation in the spinal nerve-root pouches of man // J. Neurosurg. — 1959. — V.16. — P.73-84.
33. Rodziewicz G.S., Kaufman B., Spetzler R.F. Diagnosis of sacral perineural cysts by nuclear magnetic resonance // Surg. Neurol. — 1984. — V.22. — P.50-52.
34. Schreiber F., Haddad B. Lumbar and sacral cysts causing pain // J. Neurosurg. — 1951. — V.8. — P.504-509.
35. Seaman W.B., Furlow L.T. The myelographic appearance of sacral cysts // J. Neurosurg. — 1956. — V.13.
— P.88-94.
36. Siqueira E.B., Schaffer L., Kranzler L.I. et al. CT characteristics of sacral perineural cysts. Report of two cases // J. Neurosurg. — 1984. — V.61. — P.596-598.
37. Smith D.T. Cystic formations associated with human spinal nerve roots // J. Neurosurg. — 1961. — V.18.
— P.654-660.
38. Strully K.J. Meningeal diverticula of sacral nerve roots (perineural cysts) // J.A.M.A. — 1956. — V.161. — P.1147-1152.
39. Strully K.J., Heiser S. Lumbar and sacral cysts of menin-geal origin // Radiology. — 1954. — V.62. — P.544-549.
40. Taheri Z.E., Riemenschneider P., Ecker A. Case reports and technical notes: myelographic diagnosis of sacral peri-neural cyst // J. Neurosurg. — 1986. — N9. — P.93-95.
41. Tarlov I.M. Cysts (perineural) of the sacral roots: another cause (removable) of sciatic pain // J.A.M.A. — 1948.
— V.138. — P.740-744.
42. Tarlov I.M. Cyst of the sacral nerve roots: clinical significance and pathogenesis // Arch. Neurol. Psychiatry.
— 1952. — V.68. — P.94-108.
43. Tarlov I.M. Perineural cysts of the spinal nerve roots // Arch. Neurol. Psychiatry. — 1938. — V.40. — P.1067-1074.
44. Tarlov I.M. Sacral Nerve-Root Cysts: Another Cause of the Sciatic or Cauda Equina Syndrome. — Springfield, IL: Charles C. Thomas, 1953. — P.56-116.
45. Tarlov I.M. Spinal perineural and meningeal cysts // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1970. — V.33. — P.833-843.
46. Voyadzis J.M., Bhargava P., Henderson F.C. Tarlov cysts: a study of 10 cases with review of the literature // J. Neurosurg. (Spine 1). — 2001. — V.95 — P.25-32.
47. Wilkins R.H. Intraspinal cysts // Neurosurgery / Eds. R.H. Wilkins, S.S. Rengachary. — N.Y.: McGraw-Hill, 1985.
— P.2061-2070.
48. Wilkins R.H. Prevalence and percutaneous drainage of cysts of the sacral nerve root sheath (Tarlov cysts) // (Commentary) Am. J. Neuroradiol. — 1994. — V.15.
— P.298-299.
49. Willinsky R.A., Fazl M. Computed tomography of a sacral perineural cyst // J. Comput. Assist. Tomogr. — 1985.
— V.9. — P.599-601.
50. Yucesoy K., Naderi S., Ozer H. et al. Surgical treatment of sacral perineural cysts. A case report // Kobe J. Med. Sci. — 1999. — V.45. — P.245-250.
Шсти крижового каналу
Лешко М.М.
Кшвська обласна клШчна лшарня Висвгглеш сучасш погляди на термшологш, класифшацш, патогенез, клшшу, д1агностику та лшування юст крижового каналу меншгеального походження.
Ключов1 слова: тста крижового каналу, периневральна тста, тста Тарлова, арахногдальна тста, метнгеальний дивертикул.
Кисты крестцового канала
Лешко М.М.
Киевская областная клиническая больница Отражены современные взгляды на терминологию, классификацию, патогенез, клинику, диагностику и хирургическое лечение кист крестцового канала менингеального происхождения.
Ключевые слова: киста крестцового канала, периневральная киста, киста Тарлова, арахноидальная киста, менингеальный дивертикул.
Sacral canal cysts Leshko M.M.
Kiev regional clinical hospital
Modern views on the terminology, classification, pathogenesis, clinical picture, diagnosis and surgical treatment of sacral canal cysts of meningeal origin are presented.
Key words: sacral canal cyst, perineural cyst, Tarlov cyst, arachnoidal cyst, meningeal diverticulum.
