CC BY
96
ЛЕКЦП
© Гринь В. Г. УДК 611. 81/82 Гринь В. Г.
ОБОЛОНИ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ. ДЖЕРЕЛА УТВОРЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЦИРКУЛЯЦП ЦЕРЕБРОСП1НАЛЬНО1 Р1ДИНИ
Вищий державний навчальний заклад УкраГни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Дана тема являеться надзвичайно актуальною, тому що епщемп гострих респiраторних Ыфекцм, прогресуючий атеросклероз, iнсульти, СН1Д та mini захворювання викликають патологiчнi змши в обо-лонах мозку людини i цереброспiнальнiй рiдинi.
Спинний мозок окутаний трьома оболонами (meninges): тверда оболона (dura mater), павутинна оболона (arachnoidea), i м'яка оболона (pia mater). Тверда оболона спинного мозку покривае у виглядi мшка зовы спинний мозок. Вона не прилягае впри-тул до стЫок хребтового каналу, яю покритi окiстям. Тверда оболона являе собою закритий знизу ци-лшдричний мiшок, що повторюе форму хребетного каналу. Цей мшок починаеться вiд краю великого отвору i продовжуеться до рiвня II - III крижового хребця. У ньому розташовуеться не ттьки спинний мозок, нижнм рiвень якого вщповщае I - II попере-кових хреб^в, але й кiнський хвют. Нижче II - III крижового хребця тверда оболонка продовжуеться ще близько 8 см у виглядi так звано'| зовншньо|' кшцево'| нитки. Вона тягнеться до II куприкового хребця, де зростаеться з його оюстям. Тверда оболона мозку побудована за рахунок щтьно'| волокнисто'! сполуч-но|' тканини. Пiд твердою оболоною розташований субдуральний простiр [1, 6].
Павутинна оболона спинного мозку. Павутинна оболона розташовуеться до середини вщ твердо'!, мютить в собi спинний мозок, корiнцi спинномоз-кових нервiв, у тому числi корЫц кiнського хвоста, i спинномозкову рщину. Вiд спинного мозку павутинна оболона вщцтяеться широким пiдпавутиним простором, а вщ твердо! оболони - пщтвердообо-лонним (субдуральним) простором. Пщ павутинною оболоною знаходиться спинний мозок, покритий зрощеною з його поверхнею м'якою, або судинною, оболоною. Ця сполучнотканинна оболона склада-еться iз зовнiшнього поздовжнього i внутрiшнього колового шару пучюв сполучнотканинних колагено-вих волокон; вони зрощен один з одним i з мозко-вою тканиною.
М'яка оболона спинного мозку покрита з поверх-Hi ендотелieм, безпосередньо покривае спинний мозок, заходить у його борозни i мозкову речовину, утворюючи навколо судин периваскулярн лiмфа-тичнi простори.
Головний мозок мае також три оболони - тверду, павутинну i м'яку. Тверда оболона головного мозку е фiброзною мембраною, що прилягае зсередини до юсток черепа. Внутршня поверхня оболони (з боку субдурального простору) вистелена ендотелiем. Тверда оболона головного мозку мае зовншню ка-пiлярну i внутрiшню капiлярну сiтки. Тверда оболона головного мозку - це волокниста пластинка, прилегла до внутршньо'! поверхн черепа, безпосередньо до його склоподiбноI пластинки. При вщцтены II вщ черепа вона знiмаеться легше, нiж зовнiшне окiстя кiсток черепа, що пояснюеться нерiвномiрним роз-подтом в нiй шарпеевих волокон, яю тут дуже тонкi i е у вщносно малiй кiлькостi. Тверда оболона е од-ночасно зовншньою оболонкою головного мозку i оюстям, що вистилае порожнину черепа. Тверда оболона не скрiзь однаково щтьно зрощена з юст-ками черепа. Найбтыш мiцний цей зв'язок бтя його основи, на виступах, в област швiв i на мющ про-ходження через отвори черепа нервiв i судин, на як вона продовжуеться у виглядi манжетки. З юстками даху черепа тверда оболона зрощена рихло. Таке нетривке з'еднання твердо! оболонки головного мозку з черепом слугуе пщставою видтити тут так званий епiдуральний прос^р, або капiлярну щiлину, виражену переважно в област даху черепа. Каптяр-на щiлина мiстить безлiч шарпеевих волокон, крово-носних судин i нервiв i невелику кiлькiсть рщини. При пораненнях i переломах черепа, коли пошкоджуеть-ся середня меншгеальна артерiя, кров легко про-никае мiж черепом i твердою оболоною, виникають ряснi екстрадуральнi гематоми, яю можуть здавлю-вати мозок [7].
Похщы твердо! оболони головного мозку: пазухи, вщростки. Венознi пазухи: верхню стрiлову пазуху (sinus sagittalis superior); нижню стрiлову пазуху
(sinus sagittalis inferior); пряму пазуху (sinus rectus); потиличну пазуху (sinus occipitalis); поперечну пазуху (sinus transversus); печеристу пазуху (sinus cavernosus); сигмоподiбну пазуху (sinus sigmoideus); верхню кам'янисту пазуху (sinus petrosus superior); нижню кам'янисту пазууа (sinus petrosus inferior); CTiK пазух (confluens sinuum), що e непарним i роз-мщений на внутрiшньому потиличному виступ в мiсцi злиття верхньо! стршово!, прямо!, потилично! та поперечно! пазух. Стiнки пазух, утворенi зовнш ым i внутрiшнiм листками твердо! оболони головного мозку, не мають м'язових елементiв, вистеленi зсередини ендотелieм. Просвiти пазух зiяють. В пазухах e рiзно! форми трабекули i перетинки. Функцiя пазух - вщведення кровi вiд головного мозку, су-динно! сiтки твердо! оболони головного мозку. Вони пов'язан з венами юсток i м'якими тканинами черепа i частково дренують !х.
Топографiчно венознi пазухи можна роздтити на двi основнi групи: пристшков^ тобто пазухи, якi без-посередньо примикають до стiнки черепа; пазухи, що входять до складу втьних кра!в внутршньоче-репних вщростюв твердо! оболони, тобто не приле-mi до стiнки черепа.
Вщростки, що виступають в порожнину черепа i роздiляють внутрiшньочерепнi структури: серп великого мозку, який розташований у поздовжнiй щiлинi великого мозку i вiдокремлюe праву та лiву пiвкулi великого мозку: серп мозочка (falx cerebelli), який заходить в задню вирiзку мозочка i вщокрем-люе праву та лiву твкугм мозочка; намет мозочка (tentorium cerebelli), який заходить у поперечну щ^ лину великого мозку; дiафрагма Ыдла (diaphragma sellae), яка закривае гiпофiзну ямку, вiдмежовуючи гiпофiз вiд промiжного мозку. У цiй дiафрагмi е отвiр, через який проходить лмка, до яко! прикрiплений п-пофiз; трiйчаста порожнина (cavum trigeminale), що утворена розщепленням черепно! твердо! оболони в дтянц трiйчастого втиснення i розмiщуeться на переднiй поверхнi кам'янисто! частини скронево! кiстки бiля верхiвки кам'янисто! частини.
Павутинна оболона натягнута над звивинами головного мозку, але не заходить у борозни. Вона роз-дтяе субдуральний i субарахно!дальний простори. В оболонi немае кровоносних судин, вона утворена арахноендотелiальними клгтинами i пучками колаге-нових фiбрил, товщина i кiлькiсть яких варюють на рiзних дiлянках. На !! поверхнi е так зван реактивнi структури у виглядi арахно!дальних ворсин i арахно!-дальних (пахюнових) грануляцiй. Останнi е випинан-ням лептомеынкса i можуть вдаватися в субдуральний прос^р, в пазухи. Функ^я пахiонових грануляцiй i ворсинок павутинно! оболони полягае в регуляци тиску цереброспiнально! рiдини на поверхн мозку. Ворсинки i грануляцi! павутинно! оболони сприяють всмоктуванню i перекачуванню цереброспiнально! рiдини у венознi пазухи. Функцюнальне значення цих утворень також полягае у фксацм («пщвшуван-ы») головного мозку в порожнинi черепа, а також у забезпеченн вщтоку цереброспiнально! рiдини з су-барахно!дального простору.
Розширення пiдпавутинного простору, назива-ються цистернами. Видiляють TaKi цистерни: задню мозочково-мозкову цистерну; велику цистерну (cisterna cerebellomedullaris; cisterna magna); бiчну мозочково-мозкову цистерну (cisterna cerebellomedullaris lateralis); цистерну перехрестя (cisterna chiasmatica); мiжнiжкову цистерну (cisterna inter-peduncularis); цистерну бiчноI ямки великого мозку (cisterna fossae lateralis cerebri); оточну цистерну (cisterna ambiens); мосто-мозочкову цистерну (cisterna pontocerebellaris); навколомозолисту цистерну (cisterna pericallosa); чотиригорбкову цистерну; цистерна велико! вени великого мозку (cisterna quadri-geminalis; cisterna venae magnae cerebri); цистерну юнцево! пластинки (cisterna laminae terminalis).
М'яка оболона вистилае як звивини, так i борозни головного мозку, прилягаючи безпосередньо до прикордонно! глiaльноI мембрани мозку. В II тов|Щ крiм пiaльних клiтин е пучки колагенових фiбрил i власна каптярна сiткa. Через не! проходять в мозок aртерiaльнi судини i виходять венозн [1, 6, 7].
Оболони головного мозку несуть захисно-бар'ерну функцю, створюючи лiкворогемaтичний, лiквороткaнинний i пстогематичы бар'ери. Перший мае вщношення до вiдтоку цереброспiнaльноI рщи-ни з субарахнощального простору, другий - до об-мiнних процесiв мiж цереброспiнaльною рiдиною i межуючими з нею тканинними елементами лепто-меншкса, третiй - до обмiнних процеЫв мiж кров'ю кaпiлярiв та межуючими тканинними елементами твердо': i м'яко'| мозкових оболон.
Нaйбiльш частими причинами рiзних вад розви-тку головного мозку е неправильна закладка нерво-воI системи або ураження II в перюд ембрiонaльного розвитку внаслщок змiн генетичноI iнформaцiI (по-рушення гiстогенезу i цитоaрхiтектонiки головного мозку) або вплив зовншых чинникiв, деяких Ыфек-цiй, перенесених мaтiр'ю пщ час вaгiтностi (токсо-плазмоз, краснуха, цитомегaлiя, вiрусний гепатит), впливу юызуючого випромiнювaння, травм, а також у результат шкiдливого впливу деяких хiмiчних ре-човин [2].
До основних вад розвитку головного мозку вщ-носяться вади розвитку системи шлуночюв головного мозку i кори великого мозку, мозковi гриж^ вро-дженi кiсти.
Вадами розвитку системи шлуночюв е: поренце-фaлiя - поява юст рiзних розмiрiв в головному мозку, як зв'язaнi з бiчними шлуночками мозку.
Гiдроцефaлiею, або водянкою головного мозку, називають патолопчний стан, що характеризуеться збiльшенням ктькост рiдини в порожнинi черепа. Розрiзняють: а) загальну гiдроцефaлiю зi збтышен-ням вмiсту рiдини в шлуночках мозку i субaрaхноI-дальному простор^ б) внутрiшню, або шлуночкову форму, при яюй е нaдмiрний вмют рiдини всерединi шлуночкiв; в) рщко спостерiгaеться зовнiшня гщро-цефaлiю з нaдмiрним вмiстом рiдини в субaрaхноI-дальному просторi при нормальному вмют II в шлуночках, яке розвиваеться ex vacuo при атрофп мозку.
Вади розвитку мозкових оболон в iзольовано-му виглядi зустрiчаються рщко, зазвичай вони по-еднуються з вадами розвитку головного мозку. Повне або часткове недорозвинення твердо! оболони головного мозку супроводжуеться дефектами черепа (вкнами черепа). Через Ц дефекти можуть вибухати м'яка оболона головного мозку, речови-на мозку (грижа головного мозку). В област спинного мозку вади розвитку виявляються локальним розщепленням твердо! оболони спинного мозку, iнодi разом з павутинною частiше в попереково-крижовм областi, рiдше в шийнiй. Цей дефект супроводжуеться розщепленням дужок хреб^в, iнодi й зовнiшнiх м'яких тканин. При цьому в отвiр роз-щеплених тканин може вибухати м'яка мозкова оболона (meningocele), одна або разом з дтянкою спинного мозку (meningomyelocele). Одним з видiв патологи е арахнощальы кюти, що утворюються вна-слiдок дизембрiогенеза системи мозкових оболон. Ця вада розвитку характеризуемся розщепленням павутинно! оболони, зовышнм та внутрiшнiй листки яко! формують порожнини рiзних розмiрiв, що при-зводить до порушення лiквороциркуляцi!, здавлення сусщых дiлянок головного мозку.
Дiагноз вад розвитку головного мозку, зазвичай не викликае труднощiв. Для уточнення дiагнозу гриж головного мозку та деяких вад розвитку шлу-ночково! системи необхiдно додаткове обстежен-ня, яке включае кранiографiя, томограф^ черепа, комп'ютерну рентгенiвську та магнггно-резонансну томографiю голови, пневмоенцефалографiя, вен-трикулографю, ангiографiю, пункцiю грижового ви-пинання [4, 5]. Для контрастування лкворних шляхiв можна використовувати гази - водорозчинн речо-вини, повiтря, кисень, гелм.
Пневмоенцефалографiя. Рентгенологiчне досл^ дження шлуночкiв мозку i пiдпавутинного простору за допомогою введення повiтря в субарахно!даль-ний простiр.
Мiелографiя. Введення контрастно! речовини в пщпавутинний прос^р спинного мозку з подальшою рентгенографiею хребта дае можливiсть уточнити характер i локалiзацiю патологiчного процесу.
Вентрикулографiя. Рентгеноконтрастне досл^ дження шлуночкiв мозку застосовуеться в основному в диференцмнм дiагностицi оклюзiйно! та вщ-крито! (сполучено!) гiдроцефалi!.
Комп'ютерна та магнггно-резонансна томогра-фi! е цшними, дуже iнформативними методами до-слiдження лiкворопровiдних шляхiв, особливо шлу-ночково! системи головного мозку. При запальних захворюваннях головного мозку дозволяе визна-чити розмiри шлуночково! системи i цистерн, а при наявност блоку лiкворних шляхiв встановити його рiвень.
Запалення мозкових оболон - меншпт, найчаст^ ше мають шфекцмно-токсичну етiологiю. Видiляють лептоменiнгiт (арахно!дит) - запалення павутинно! i м'яко!; пахiменiнгiт - запалення твердо! оболони головного мозку.
Лептоменшггг характеризуеться дифузними за-пальними змшами м'яко! мозково! оболони, судин субарахно!дального простору, крайових зон головного мозку i корiнцiв черепних нервiв. Розрiзняють церебральний та спшальний арахно!дит.
Пахiменiнгiт - запалення твердо! оболони головного (церебральний пахiменiнгiт) i спинного (спiнальний пахiменiнгiт) мозку. Виникае при трав-мi, атеросклерозу декомпенсованих вадах серця, хворобах крову шфекцмних хворобах рiзно! етюло-ги, пiдвищеннi внутрiшньочерепного тиску рiзного походження.
Мозковi оболони можуть вражатися доброякю-ними i злоякiсними пухлинами. У твердо! мозково! оболони або !! вщростках, рiдше в м'якiй оболону виникають менiнгiоми, якi ростуть в сторону мозку, вщтюняючи i здавлюючи його. Макроскопiчно ме-нiнгiома зазвичай являе собою добре вщмежований щтьний вузол округло! форми рiзних розмiрiв [5, 8].
Лiквор (цереброспiнальна, спинномозкова р^ дина) являе собою своерщну бiологiчну рiдину, що вiдрiзняеться вщ усiх iнших рiдин органiзму та не-обхiдна для правильного функцюнування мозково! тканини. Основним мiсцем продукцп ЦСР е судиннi сплетення бiчних, III i IV шлуночкiв, де !! утворюеться вiд 60 до 80 %. Поза сплетеннями ЦСР продукуеться в основному у трьох мюцях: у дальних кровоносних судинах, епендимальних кгмтинах i мозковiй штер-стицiальнiй рiдинi.
Об'ем утворення ЦСР варюе вiд 0,2 до 0,8 мл/хв. i вiд 240 до 1152 мл/добу. У дорослих людей загаль-на ктькють лiквору становить 110-160 мл (це 10 % маси головного мозку), а у дггей - 80-92 мл. Онов-лення його складу вщбуваеться 3-7 разiв на добу, найчастше 3,5 раза. Розподт лiквору в лкворнм системi такий: бiчнi шлуночки - 20-30 мл, III i IV шлу-ночки - 3-5 мл, пщпавутиновий простiр головного мозку - 20-30 мл, пщпавутиновий прос^р спинного мозку - 50-70 мл [3, 5].
Спинномозкова рщина (liquor cerebrospinalis) виконуе таю функци: захисну - амортиза^я ударiв та струсiв мозку; утворення гщростатично! оболон-ки навколо мозку, його корЫ^в та судин, завдяки чому зменшуеться натяг корЫ^в та судин; утворення оптимального рщкого середовища, що оточуе структури центрально! частини нервово! системи, завдяки чому пщтримуеться постiйний iонний баланс, який забезпечуе нормальну дiяльнiсть нейро-нiв i mi!; виведення метаболтв, що утворюються в мозковм тканинi; iнтегративну - перенесення гор-монiв та iнших бiологiчно активних речовин.
Установлено, що юнуе рух лквору, обумовлений його безперервним утворенням i резорбцiею. Цей процес вщбуваеться у такому напрямк з бiчних шлу-ночкiв через мiжшлуночковi отвори у III шлуночок i з нього через водопровщ великого мозку у IV, звiдки через серединне i бiчнi отвори IV шлуночка у мозоч-ково-довгасто-мозкову цистерну. З останньо! ЦСР пересуваеться вгору до верхньобоково! поверхнi мозку i вниз до юнцевого шлуночка [5].
Лiтература
1. Анатомiя людини / В. Г. Ковешнков, I. I. Бобрик, А. С. Головацький [та Ы.]; за ред. В. Г. Ковешшкова. - Луганськ: Вiртуальна реальшсть, 2008. - Т. 3. - 400 с.
2. Анатомiя людини з кшшчним аспектом / Я. I. Федонюк, В. Г. Ковешнков, В. С. Пикалюк [та ш.]; за ред. Я. I. Федонюка та В. С. Пикалюка. - Тернопть: Богдан, 2009. - 920 с.
3. Горбачев В. И. Современные представления о фильтрации и сорбции спинномозговой жидкости при заболеваниях нервной системы / В. И. Горбачев, И. В. Христенко, Е. В. Федичева // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 2004. - № 4. - С. 66-71.
4. МНжнародна анатомiчна номенклатура / за редак^ею I. I . Бобрика, В. Г. Ковешшкова. - КиУв: Здоров'я, 2001. - 327 с.
5. Нервовi хвороби / С. М. ВЫничук, 6. Г. Дубенко, 6. Л. Мачерет [та ш.]; за ред. С. М. Вшничука, 6. Г. Дубенка. -К.: ЗдоровГя. - 2001. - 696 с.
6. Неттер Ф. Атлас анатомп людини / Френк Неттер [пер. з англ. А. А. Цегельський]. - Львiв: Науттус, 2004. - 592 с.
7. Привес М. Г. Анатомия человека / М. Г. Привес, Н. К. Лысенков, В. И. Бушкович. - Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. - 720с.
8. Черкасов В. Г. Функцюнальна анатомiя перифермноУ нервовоУ системи / В. Г. Черкасов. - КиУв, 2005. - 136 с.
УДК 611. 81/82
ОБОЛОНИ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ. ДЖЕРЕЛА УТВОРЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЦИРКУЛЯЦП ЦЕРЕБРОСПШАЛЬНОТ РЩИНИ
Гринь В. Г.
Резюме. На nwcTaBi даних лтератури в статт наведен сучасн погляди на особливост будови оболон головного, спинного мозку, 1х похщних та шляхи циркуляцiI цереброспiнальноI рщини.
Ключевые слова: головний мозок, спинний мозок, цереброспшальна рiдина.
УДК 611. 81/82
ОБОЛОЧКИ ГОЛОВНОГО И СПИННОГО МОЗГА. ИСТОЧНИКИ ОБРАЗОВАНИЯ И ПУТИ ЦИРКУЛЯЦИИ ЦЕРЕБРОСПИНАЛЬНОЙ ЖИДКОСТИ
Гринь В. Г.
Резюме. На основании литературных данных в статье приведены современные взгляды на особенности строения оболочек головного, спинного мозга, их производных и пути циркуляции цереброспинальной жидкости.
Ключевые слова: головной мозг, спинной мозг, цереброспинальная жидкость.
UDC 611. 81/82
Meninges of the Brain and Spinal Cord. Sources of Formation and Ways of Circulation of Cerebrospinal Fluid
Grin V. G.
Abstract. This topic is extremely important because of the epidemic of acute respiratory infections, progressive atherosclerosis, strokes, AIDS and other diseases which cause pathological changes in the human brain, meninges and cerebrospinal fluid.
The spinal cord is surrounded by three meninges: the dura mater, the arachnoid mater, and the pia mater. The brain also has three meninges - dura, arachnoid and pia mater.
Dura mater that covers the brain has next derivatives: sinuses, processes. Venous sinuses: superior sagittal sinus; inferior sagittal sinus; straight sinus; occipital sinus; transverse sinus; сavernous sinus; sigmoid sinus; superior petrosal sinus; inferior petrosal sinus; confluence of sinuses.
Processes: cerebral falx, which is located in the longitudinal cerebral fissure and divides the right and left hemispheres of the brain; falx cerebelli, which enters to posterior cerebellar notch and divides the right and left hemispheres of the cerebellum; cerebellar tentorium, which enters transverse fissure of cerebrum; diaphragma sel-lae, which roofs the hypophysial fossa, and separates hypophysis from diencephalon. This diaphragm has a hole through which passes a pituitary stalk, which is attached to hypophysis; trigeminal cave is formed by the splitting of cranial dura mater in area of trigeminal impression and is located on the front surface of the petrous part of the temporal bone, near the apex of petrous part.
Openings in the subarachnoid space are called cisterns. There are the following cisterns: posterior cerebello-medullary cistern; cisterna magna; lateral cerebellomedullary cistern; chiasmatic cistern; interpeduncular cistern; cistern of lateral cerebral fossa; ambient cistern; pontocerebellar cistern; pericallosal cistern; quadrigeminal cistern; cistern of the great cerebral vein; cistern of lamina terminalis.
Meninges performs a protective and barrier function, creating blood- cerebrospinal fluid, histo-cerebrospinal fluid and histohematogenous barriers.
The main malformations of the brain include development defects of the ventricular system of the brain and the cerebral cortex, brain herniation, congenital cysts, hydrocephalus. Inflammation of meninges - meningitis most often has infectious and toxic etiology. There is leptomeningitis (arachnoiditis) - inflammation of the arachnoid and
pia mater; pachymeningitis - inflammation of the dura mater of the brain. For further diagnosis of defects of the brain and ventricular system additional examination is needed, including craniography, cranial tomography, X-ray computed tomography and magnetic resonance imaging of the head, pneumoencephalography, ventriculography, angiography, puncture of hernial protrusion.
Cerebrospinal fluid (CSF, liquor) is a kind of biological fluid that is necessary for proper functioning of the brain tissue. In adults, the total number of CSF is 110-160 ml, and in children - 80-92 ml. The distribution of cerebrospinal fluid in liquor system is as follows: the lateral ventricles - 20-30 ml, III and IV ventricles - 3-5 ml, subarachnoid space of the brain - 20-30 ml, subarachnoid space of the spinal cord - 50-70 ml.
Cerebrospinal fluid performs the following functions: protection - depreciation of shock and concussion; formation of hydrostatic shell around the brain, its roots and blood vessels, reducing tension of roots and vessels; formation of optimal liquid environment, which surrounds the structures of the central part of the nervous system, so that the constant ionic balance is maintained, which ensures normal functioning of neurons and glia; excretion of metabolites produced in the brain tissue; integrative - transfer of hormones and other biologically active substances.
Key words: brain, spinal cord, cerebrospinal fluid.
Рецензент - проф. Костиленко Ю. П.
Стаття надшшла 13. 03. 2014 р.
