Каріотип та ембріогенез нематоди Ph. lusiana (Vismanis 1966) Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 619:616.98

Тафшчук Р.1., к.вет.н., Юськт 1.Д., д.вет.н. © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

iмет С.З.Гжицького

КАР1ОТИП ТА ЕМБР1ОГЕНЕЗ НЕМАТОДИ Ph. lusiana (Vismanis 1966)

У статтi наведено дат про еперше проведет до^дження карютипу та ембрюгенезу самки Ph. lusiana Зясоеаш ембрiоцитологiчнi особлиеостi генезису щег нематоди.

Ключовi слова: нематода Ph. lusiana хромосоми,ембрюгенез,мейоз,

Вступ. Важливим напрямком, розвиток якого тшьки починаеться, е цитогенетичне дослщження нематод риб. Точш знання життевого циклу Ph. lusiana, без сумшву, необхщш для ращонально! боротьби з цим гельмштом шляхом пошуку нематоцидних антгельмштиюв, Вивчення цитогенетичних структур та ембрюлопчш методи дослiдження мають виршальне значення. i ix результати необхщш для розшифрування молекулярних основ передачi спадковоi шформацп у паразитiв, розумшня iнтимниx взаемовiдносин у системi "паразит-хазяш", особливо в системi паразит-риба.[1,2,6] Дослщження з генетики та ембрюлогп паразиив дають iмпульс для розвитку нових методiв лiкування при паразитозах.[3] Аналiз даних лiтератури, встановив, що карютип та ембрiогенез цього виду нематоди рашше не був дослiджений. [5]

Точш знання життевого циклу Ph. lusiana, без сумшву, необхщш для рацiональноi боротьби з цим гельмштом шляхом пошуку нематоцидних антгельмштиюв, i тут ембрюлопчш методи дослщження мають виршальне значення. Враховуючи це, ми простежили процес ембрюгенезу в яйцях, у сташ дшення самки фшометри з моменту виходу ii в мюце постiйноi локалiзацii - в лусочковi кишеньки шкiри.

Матер1ал i методи. Для карiоцитологiчниx дослiджень матерiалом послужили нативнi самки Ph. lusiana отримаш з лусочкових кишеньок швазовваних коропiв в кiлькостi 110 шт. Препарати хромосом готувались з яець сухопов^ряним методом. У нашiй модифшаци [4] Хромосоми вивчались при збшьшенш 10 х40; i 10^100 у яйцях в сташ дшення на стадiяx 16-32 бластомерiв. Для мжроскошчних дослiджень використовували мiкроскоп Jenamed-2 (Karl Zells Jenna). Фотографування за допомогою мiкрофотонасадки МФН 11 та цифоi камери

Карiотипування проводили за загальноприйнятою методикою з пiдбором гомологiчниx пар за принципом найбiльшоi подiбностi, враховуючи абсолютну (La) й вiдносну (Lm) довжину, iндекс спiралiзацii. Результати вимiрювань хромосом в 100 метафазних пластинках обробляли статистично.

© Тафшчук Р.1., Юськ1в 1.Д., 2010

267

Результати дослщжень Так, при дослщженш карютипу було встановлено, що хромосоми даного виду нематоди голоюнетичш, не мають чiтко лок^зовано! центромери. В диплощному наборi яець знайдено 7 i 8 хромосом, мiж довжиною чотирьох пар яких юнуе вiрогiдна рiзниця. Результати вимiрювань хромосом в 100 метафазних пластинках подаш в таблицi 1

Таблиця1

Метричш ознаки ^ хромосом РН. 1ж1ана__

Хромосоми Абс. довжина мкм. (границ1) Стандарте вщхилення Коефь щент варь ацш Коефь ц1ент Студента Вщносна довжина (границ)!, %) Стандарт е вщхи-лення Коефщент вар1ацш

I 3,85±0,095 (3,7-4,0) 0,25±0,040 6,49 1,0 63,15±0,62 (60,10 - 66,20) 1,3±0,30 2,05

II 3,50±0,70 (3,4-3,6) 0,20±0,010 5,71 0,70 45,6±0,35 (43,1 - 47,8) 1,1 ±0,25 2,64

III 3,15±0,050 (3,0-3,3) 0,18±0,08 5,71 0,70 43,4±0,43 (42,2 - 44,5) 0,90±0,20 2,07

IV 2,75±0,030 (2,6-2,9) 0,13±0,05 4,72 0,60 38,5±0,45 (37,4 - 39,7) 1,05±0,22 2,72

Отже, тип утворення стаи РИ. 1ш1апа визначаеться як ХХ-ХО. Самка в даному випадку мае - 2п=8, а самець - 2п=7 хромосом. 1ндекс сmралiзацil становив 71,43%, що говорить про значну варiабельнiсть хромосом (див рис 1, 2)

Рис. 1. Карштип самця РЬ. 1ш1апа. Рис. 2. Карштип самки РЬ. 1ш1апа

2п=8, метафаза. 10x100 2п=7, метафаза. 10x100

268

При дослщженш ембрюгенезу ще! нематоди, встановлено що И яйця-голобластичного типу з тонкою лшощною оболонкою, що обумовлюе швидкий розвиток личинок. Дiлення повне рiвномiрне, видоспецифiчне, яке зустрiчаеться у нематод. На рис. 3 ми бачимо яйця на стади 16-и бластомер. Будова яець, яю знаходяться в проксимальнш частиш матки вiдрiзняеться значним полiморфiзмом. Як видно з рис. 4 мiж яйцями на стади 32-х бластомер наявш i т^ якi мають по 16 бластомер. Водночас е i не заплщнеш яйця з тонкою оболонкою, тд якою видно нитки хроматину (Рис 5). У дистальнш частинi матки в заплщнених яйцях спостерiгаеться рiзка перебудова цитоплазматичних структур. У них можна побачити ф^ури мейозу та м^озу. Так на рис 6 показано яйце в стади лептотени, а на Рис.7 - на стади пах^ени в уах бластомерах. Це наводить на думку про синхрошзацш дшення. При дослщженш карютипу в попередньому дослiдi нами було встановлено, що самки мають в диплощному наборi 8 хромосом, а самщ - 7 хромосом. Це означае, що диференщащя статi проходить пщ час заплiднення. Мiкроскопiчне дослщження препаратiв яець фiлометри встановило той факт, що зигот жшочо! стаи було у 4 рази бшьше, шж чоловiчоl. На Рис. 8 видно юнцеве формування личинок на стади гаструли. Яйця стають видовжеш, нiби "mдковоподiбш", вiдбуваеться занурення в глибину статевого зародку i насування на кра! бластопору клiтин хвостово! ектодерми. На Рис. 9 видно рабдитисовi личинки, якi е недиференцшоваш i вiдрiзняються вiд доросло! нематоди будовою головного кiнця.

Висновки

Отже, нами вперше було дослiджено карютип та ембрiональнi стади розвитку Рк. lusiana.

Одержаш данi представляють штерес для подальших морфологiчниих та цитогенетичних дослщжень при скриiнгу антгельмiнтних препараив за фшометрощозно! швази коропа.

Рис. 3. Заплщнене яйце фiлометри на стади 16-ти бластомер. Тиснений препарат,ацетоорсеТн, 10 х 100, мжрофото.

269

Рис. 4. Заплщнеш яйця в днстальнш частиш матки на стадiяx 16-ти та 32-х бластомерiв. Тиснений препарат, 10 х 100, ацетоорсе'ш,

мiкрофото

Рис. 5. Незаплщнене яйце, суxоповiтряний препарат, азур-еозин, 10 х 100, мшрофото.

270

-«л — -

с* Ф

* &.Щ '• ¿ф Ъ

Ф гг

^ 3 I? ф *

'»з & $ & ' 1 V

«ж _ *

Рис. 6. Яйце в стади лептотени, суxоповiтряний препарат, азур-еозин, 10 х 100,

мжрофото.

Рис. 7. Яйце в стади пахтгени, сухоповггряний препарат, азур-еозин, 10 х100.

271

VffiS 'i-V ___

Рис. 8. Формування личинок на стадй' гаструли, тиснений препарат, ацетоорсеУн, 10 х 40, мжрофото.

Г

¿Г

дгг

s ill ii

Рис. 9. Рабдитисова личинка Ph. lusiana, тиснений препарат, ацетоорсеУ'н,

10 х 40, м1крофото.

Л1тература

1. Васильков Г.В. Филометроидоз карпов. Автореф. дис. доктора вет. наук М., 1973, - С. 40.

2. Висманис К. О. Цикл развития возбудителя филометроидоза и физиологическое состояние карпов - в кн.: Рыбохоз. исслед. в басс. Балт. моря». - Рига. Зинатне, 1981 №16. С. 75-81.

3.Molnaer K; Moravec-F Skrjabillanus cyprini n.sp. (Nematoda: Dracunculoidea) from the scales of common carp Cyprinus carpio (Pisces) from Hungary //Systematic-Parasitology. - 1997, Vol.38: №2, Р.147-151.

272

4.Mutafova T. Meiosis and some aspects of cytological mecanisms of chromosomal sex determination in nematode species // International Journal for parasitology-1995.Vol. 25 №4. P. 453-462

Nakao M. Uemura T. Yano

5.Чиненков В.А. О строении хромосомного аппарата TOXOCARA MYSTAX(ZEDER, STILES.1907 и TOXOCARA CANIS (WERNER, ) STILES, 1905 //материалы 4 създа медициннских паразитологов М 1979, С-118-120.

6. Ивасик В.М., Сковронский Р.В., Свирепо Б.Г., Ворона К.И. К изучению цикла развития Philometra lusii Vismanis. В кн.: проблемы паразитологии. К.: Наукова Думка. 1967. - С. 462.

Summary

The karyotype and embriogenesis Ph. lusiana was investigated by cytogenetic metods. It has been staled that the type for sex forming is determined as XX (2n=8) -XO (2n=7). The investigated karyotype and embriogenesis in comparison with olter fish nematodes shows definite peculiavities.

Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2010

273