CC BY
29
УДК 619:639.3.636.09:576.353:639.371.5
Тафшчук Р.1., к. вет. н., доцент кафедри паразитологи та iхтiопатологil ® Юськт 1.Д., д. вет. н., професор кафедри паразитологи та iхтiопатологil Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
ím. С.З. Гжицького
ВПЛИВ М1ГРУЮЧИХ ЛИЧИНОК PHILOMETROIDES CYPRINI НА ПОКАЗНИКИ МГГОТИЧНО1 АКТИВНОСТ1 В СОМАТИЧНИХ КЛ1ТИНАХ КОРОПА (CYPRINUS CARPIO L.)
Представлено результати експериментальних дослгджень початкоеог фази фтометрогдозу коропа, яка пое'язана з м1грац1ею личинок Philometroides cyprini. Встаноелено, що м1грацп личинок фыометрогдес спричиняють порушення мтотичног актиеност1, яка прояеляеться е змн фаз мтозу: профази, метафази, анафази, телофази у селезтщ, зябрах, нирках, кишечнику коропа та е збыьшенш загального р1еня патолог1чних м1тоз1е.
Ключовi слова: короп, фтометрогдоз, мтотична актиетсть, хромосоми, селезшка, зябра, нирки, кишечник, соматичт клтини.
Вступ. Мутагенна небезпека паразиив i питання про 1'х роль в хромосомнш патологи залишаеться невивченим [1, 2, 3]. Гельмштози риб, зокрема фшометрощоз коропа (Philometroides cyprini Ishii, 1931; син. Philometroides lusiana Vismanis, 1966) [4] широко розповсюджений як в природних водоймах, так i в рибницьких ставах, що викликае штерес з дослщження 1'х здатност викликати пошкодження геному хазя!на. На сьогодшшнш день дослщжень на корот у цьому напрямку не проводилось, не зважаючи на те, що таю даш необхщш для проведення селекцшно-племшно! роботи i виведення порщ коропа, резистентних до гельмшив, а також пошуку специфiчного лжування.
Тому метою даноУ роботи було вивчити карюпатичш наслiдки пiд валивом мiгруючих личинок Philometroides cyprini на соматичш клiтини коропа.
Матер1ал i методи. Об'ектом дослщження був короп-дворiчка, живою масою 230-280 г, експериментально заражений личинками Philometroides cyprini. Зараження коропа личинками Philometroides cyprini проводили ентеральним уведенням швазованих рачкiв-циклопiв в кшькосп 60-80 штук на рибу за допомогою сечостатевого катетера. Результатившсть зараження риб контролювали компресiйним методом дослщжуючи органи на наявнiсть в них м^руючих личинок Philometroides cyprini третьо! стади [5, 6, 7]. Всього було сформовано п'ять груп дослщних i стшьки ж контрольних груп, кожна з яких налiчувала 10 риб. Дослщи ставилися в проичних, добре аерованих басейнах при температурi 20°С. Для цитогенетичних дослщжень у риб вщбирались куски тканин зi селезiнки, нирок, кишечника, зябер на 7-у, 15-у, 21-у, 30-у i 60-у добу швази. Для вивчення м^отично! активностi популяцiй соматичних кл^ин
® Таф1йчук Р.1., Юсьшв 1.Д., 2010
323
користувалися загальноприйнятою методикою [8]. Статистичну обробку одержаних цифрових даних проводили на комп'ютер^ Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при р < 0,05 -*, р < 0,01 - ** та р< 0,001 - ***.
Результати дослiдження При клшчному спостереженнi коропа, iнвазованого личинками фшометрощес встановлено, що найбiльшi змши в поведiнцi спостерiгались з 7-о! по 21-у добу швази. У риб вщзначали плавальнi рухи по колу на поверхш води акварiумiв, збуджений стан, риби часто лягали на бж. Описана поведiнка тсля 21-1 доби швази зникала i бiльше не спостерiгалась.
При мжроскошчному дослiдженнi препаратiв, отриманих вiд дослщних i контрольних груп риб на 7-у добу швази iз селезшки, зябер, нирок та кишечника показало, що мiж ними спостерiгалась ктотна рiзниця (табл 1). Так, вiрогiдно зростае в усiх органах дослщно! групи кiлькiсть анафаз i телофаз та зменшуеться кiлькiсть профаз i метафаз (Р<0,001). Мiтотичний iндекс у вищеназваних органах коропа дослщно! групи не вiдрiзнявся вiд контрольно!, проте коефщент фаз знижувався.
Таблиця 1
Показники 1\птотнчно1 активного оргашв коропа на 7-у добу мiграцi'l' личинок фiлометро'l'дес (М±щ, р) _
Групи риб Органи коропа Фази мггоз1в %о Мгго-тичний вдекс (М1) % Кое-фщент фаз (КФ)%
Профази Метафази Анафази Телофази
Контроль (п=10) селе-зшка 47,6±0,45 41,4±0,40 12,3±0,20 1,7±0,20 10,3 0,63
зябра 49,0±0,50 36,0±0,30 14,1±0,25 1,2±0,15 10,03 0,55
нирки 50,2±0,55 38,8±0,35 10,3±0,35 1,1±0,20 10,04 0,70
кишечник 51,6±0,40 38,3±0,40 10,1±0,20 2,1±0,20 10,21 0,54
Дослщ (п=10) селе-зшка 40,1±0,35 *** 38,5±0,25 *** 13,6±0,20 *** 8,5±0,30 ** 10,07 0,35
зябра 38,1±0,40 *** 37,1±0,40 * 18,5±0,25 *** 6,9±0,20 *** 10,06 0,29
нирки 38,1±0,45 * 40,2±0,35 *** 15,5±0,35 *** 7,1±0,15 *** 10,09 0,34
кишечник 15,8±0,40 38,2±0,35 38,4±0,25 ** 8,1±0,25 *** 10,05 0,116
При цьому кiлькiсть патологiчних мiтозiв i !х рiвень порiвняно з контролем вiрогiдно збшьшуеться у 1,5-3,5 раза (рис. 1). Серед них найбшьш часто зустрiчались такi види, як вiдставання хромосом в метафаз^ анафазi та анафазш мости.
324
8
6
4
2
0
И селезшка □ зябра Шнирки Екишмвник
Рис. 1. ПатолоНчш мггози, зв'язаш з пошкодженням хромосом (п=10) на 7-у добу м1граци личинок фшометроУдес. В1дставання хромосом: 1 - в метафаз1 (контроль); 2 - в метафаз1 (дослщ); 3 - в анафаз! I телофаз1 (контроль); 4 - в анафаз! I телофаз1 (дослщ); 5 -Фрагментащя хромосом (%о).
При дослщженш оргашв коропа на 15-у добу швази у другш дослщнш грут також встановлено достов1рне зниження кшькосп профаз у вЫх органах I збшьшення анафаз I телофаз (р<0,001) пор1вняно з контролем (табл. 2). Проте кшькють метафаз змшювалася нев1рогщно. М1тотичний шдекс, як [ в попереднш грут, був майже незмшним [ коливався вщ 10,06% до 10,18%. Коефщент фаз знижувався у вЫх дослщжуваних органах майже в 2,5 раза.
Однак в1рогщно зростав р1вень патолопчних м1тоз1в пор1вняно з контролем (рис. 2) у р1зних органах вш коливався неоднаково. Найменше зрю у зябрах - в 1,3 раза проти контрольно! групи, а найбшьше - селезшщ, нирках, кишечнику - в середньому у 5 раз1в.
Таблиця 2
Показники мгготичноУ активност оргашв коропа на 15-у добу м1грацй* личинок фшометро'щес (М±т, р_
Групи риб Органи коропа Фази мггозш %о Мгго-тичний вдекс (М1) % Кое-фщент фаз (КФ)%
Профази Метафази Анафази Телофази
Контроль (п=10) селезшка 47,5±0,50 39,8±0,40 13,0±0,20 1,6±0,20 10,19 0,59
зябра 48,5±0,45 38,2±0,35 13,1±0,25 1,1±0,10 10,09 0,61
нирки 50,4±0,50 38,1±0,13 11,2±0,20 2,6±0,15 10,23 0,64
кишечник 50,8±0,40 39,0±0,40 10,1±0,15 1,5±0,10 10,14 0,54
Дослщ (п=10) селезшка 38,2±0,40 *** 39,3±0,25 16,3±0,35 *** 8,0±0,25 *** 10,18 0,32
зябра 35,5±0,35 *** 37,2±0,40 20,3±0,20 *** 7,5±0,20 *** 10,05 0,26
нирки 21,1±0,25 *** 38,1±0,45 35,51±0,40 *** 7,1±0,30 *** 10,18 0,139
кишечник 17,5±0,20 *** 38,5±0,40 36,5±0,25 *** 8,1±0,30 *** 10,06 0,125
325
9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
1 2 3 4 5 ЕЗ селезiнка ЕЛ1 зябра Ш нирки □ кишечник
Рис. 2. ПатолоНчш мггози, зв'язан1 з пошкодженням хромосом (п=10) на 15-у добу м1грацн личинок фшометроТдес.
В1дставання хромосом: 1 - в метафаз1 (контроль); 2 - в метафаз1 (дослщ); 3 - в анафаз1 1 телофаз1 (контроль); 4 - в анафаз1 1 телофаз1 (дослщ); 5 - Фрагментащя хромосом (%о).
На 21-у добу швазп коропа личинками фшометро'щес (табл. 3) цитогенетичш показники в органах третьо'1 дослщно! групи були под1бш до показниюв двох попередшх дослщних груп тобто зменшувались профази 1 збшьшувались анафази 1 телофази в ус1х дослщних органах (р<0,001). Р1вень патолопчних мггоз1в пор1вняно з контролем зростав у в 4,5 раза у нирках 1 в 5,5 раза в кишечнику. Найменший р1вень !х зростання спостер1гався у зябрах - в 1,5 раза (рис. 3). Мгштичний шдекс пор1вняно з контролем мав недостов1рну р1зницю, а коефщент фаз знижувався.
Таблиця 3
Показники мгготичнот активност1 орган1в ко
Групи риб Органи коропа Фази м1тоз1в %о М1то-тичний вдекс (М1) % Кое-фщент фаз (КФ) %„
Профази Метафази Анафази Телофази
Контроль (п=10) селе-зшка 48,0±0,45 40,1±0,40 13,5±0,25 1,5±0,10 10,31 0,59
зябра 49,2±0,50 37,1±0,45 14,6±0,20 1,3±0,15 10,22 0,54
нирки 50,9±0,55 37,8±0,35 11,2±0,15 1,4±0,10 10,13 0,70
кишечник 50,5±0,40 39,1±0,40 10,1±0,20 2,0±0,20 10,17 0,74
Дослщ (п=10) селе-зшка 14,8±0,20 *** 40,1±0,45 38,5±0,30 *** 8,1±0,20 *** 10,15 0,12
зябра 15,3±0,30 *** 38,0±0,35 40,6±0,25 *** 7,5±0,25 *** 10,14 0,11
нирки 16,2±0,25 *** 38,5±0,35 38,7±0,25 *** 8,2±0,15 *** 10,16 0,12
кишечник 15,5±0,25 *** 37,5±0,45 38,5±0,40 *** 8,8±0,20 *** 10,03 0,11
ропа
326
12 10 8
6 4 2 0
Н селезшка □ зябра ■ нирки Е2 кишювник
Рис. 3. Патолог1чн1 м1този, зв'язаш з пошкодженням хромосом (п=10)
на 21-у добу м1граци личинок фшометро'вдес. В1дставання хромосом: 1 - в метафаз1 (контроль); 2 - в метафаз1 (дослщ); 3 - в анафаз! I телофаз1 (контроль); 4 - в анафаз! I телофаз1 (дослщ); 5 -Фрагментащя хромосом (%о).
Таблиця 4
Показники мгготично!' активност оргашв коропа
Групи риб Органи коропа Фази мггозш %о Мгго-тичний вдекс (М1) % Кое-фщент фаз (КФ)%
Профази Метафази Анафази Телофази
Контроль (п=10) селезшка 48,5±0,45 41,1±0,50 13,1±0,30 1,4±0,15 10,41 0,62
зябра 49,3±0,55 37,1±0,35 14,5±0,25 1,2±0,20 10,24 0,55
нирки 51,2±0,55 37,7±0,40 11,2±0,20 1,9±0,10 10,20 0,68
кишечник 51,8±0,40 38,8±0,45 9,9±0,45 2,1±0,15 10,26 0,75
Дослщ (п=10) селезшка 31,0±0,40 *** 40,5±0,55 26,1±0,35 *** 7,1±0,25 *** 10,47 0,20
зябра 29,3±0,35 *** 36,4±0,40 28,5±0,30 *** 7,9±0,30 *** 10,21 0,18
нирки 30,8±0,30 *** 37,1±0,35 26,8±0,45 *** 8,2±0,35 *** 10,29 0,19
кишечник 25,2±0,35 *** 37,5±0,30 32,5±0,30 *** 6,1±0,25 *** 10,17 0,16
На 30-у добу швази коропа личинками фшометрощес у четвертш дослщнш грут м1ж цитогенетичними показниками контрольно! I дослщно! групи спостеркалась тенденщя до вир1внювання сшввщношень профаз, метафаз, анафаз I телофаз, однак р1зниця була достов1рна у вЫх органах (табл. 4). Коефщент фаз продовжував залишатись низьким пор1вняно з контролем. Проте почав знижуватись р1вень патолопчних м1тоз1в у пор1внянш з
327
попередшми дослщними групами коропа. В середньому вш зростав до 3,0 разiв (рис. 4).
Н селезшка □ зябра АН нирки ЕЗ кишкiвник
Рис. 4. ПатолоНчш м1този, зв'язан1 з пошкодженням хромосом (п=10) на 30-у добу м1граци личинок фшометроУдес.
В1дставання хромосом: 1 - в метафазi (контроль); 2 - в метафазi (дослщ); 3 - в анафазi i телофазi (контроль); 4 - в анафазi i телофазi (дослiд); 5 -Фрагментащя хромосом (%о).
Слiд вiдзначити, що на 60-ту добу швази коропа личинками фшометрощес в цитогенетичних показниках дослщжуваних соматичних клiтинах iз селезшки, зябер, нирок та кишечника в порiвняннi з контролем не було виявлено будь-яких вiрогiдних змiн (див. табл. 5, рис. 5).
Таблиця. 5
Показники мгготичноУ активност оргашв коропа на 60-у добу м1грацй* личинок фшометро'щес (М±т, р) _
Групи риб Органи коропа Фази мггозш %о Мгго-тичний вдекс (М1) % Кое-фщент фаз (КФ)%
Профази Метафази Анафази Телофази
Контроль (п=10) селезшка 48,8±0,55 39,6±0,45 12,2±0,25 1,5±0,20 10,20 0,64
зябра 49,0±0,50 37,5±0,40 13,2±0,20 1,9±0,25 10,16 0,57
нирки 50,2±0,45 37,5±0,35 11,1±0,30 2,5±0,20 10,13 0,64
кишечник 51,3±0,55 38,4±0,40 9,8±0,35 2,3±0,25 10,18 0,74
Дослщ (п=10) селезшка 48,2±0,50 39,1±0,40 12,8±0,25 1,6±0,25 10,17 0,60
зябра 48,5±0,45 36,9±0,30 14,0±0,30 2,0±0,35 10,15 0,53
нирки 50,0±0,55 37,2±0,35 11,8±0,35 2,6±0,30 10,16 0,60
кишечник 51,5±0,50 37,8±0,45 10,1±0,30 2,1±0,25 10,15 0,70
Висновки.
1. При експериментально вiдтворенiй мпрацшнш формi фшометрощозу встановлено вплив личинок PЫlometroides cyprini на цитогенетичнi показники
328
м^отично! активност популяци соматичних кл^ин оргашв коропа, яка проявляеться у порушенш спiввiдношень фаз м^озу в селезiнцi, зябрах, нирках, кишечнику, яю е кровотворними та iмунокомпетентними.
2. Мiгруючi личинки Philometroides cyprini здатнi iндукувати мутаци в соматичних кл^инах коропа викликаючи вiрогiдне пiдвищення рiвня патолопчних м1тоз1в та змшу коефкцента фаз.
Рис. 5. ПатолоНчш м1този, зв'язан1 з пошкодженням хромосом (n=10) на 60-у добу м1гращ1 личинок фшометроУдес.
В1дставання хромосом: 1 - в метафазi (контроль); 2 - в метафазi (дослщ); 3 - в анафазi i телофазi (контроль); 4 - в анафазi i телофазi (дослiд); 5 -Фрагментащя хромосом (%0).
Перспективи подальших досл1джень будуть спрямованi на вивчення морфолопчних змiн органiв iмуногенезу коропа за мпрацп личинок фшометрощес.
Л1тература
1. Степанов А.В. Характеристика хромосомного аппарата хозяина при трихоцефалезной инвазии / А.В. Степанов : материалы XI конф. Укр. общ. паразитологов. - К. - 1993. - С. 156.
2. Декларацшний патент Укра!ни на винахщ № 34814 А вщ 15.03.2001. СпоЫб виготовлення прямих препарата метафазних хромосом риб / Секретарюк К.В., Тафшчук Р., Седнева 1.А; заявник i патентовласник ЛДАВМ iм.. С.З. Гжицького. - 4 с.
3. Сивкова Т.Н. Кариопатическое действие соматического экстракта личинок анизакид на костный мозг мышей и протективное действие витаминов - антиоксидантов / Т.Н. Сивкова // Российский паразитологический журнал. -2008. - № 4 - С.63-67.
329
4. Moravec F., Cervinka S. Female morphology and systematic status of Philometroides cyprini (Nematoda: Philometridae), a parasite of carp // Dis Aquat Org. - 2005. - Vol. 67. - Р. 105-109.
5. К изучению цикла развития Philometroides lusiana Vismanis /[ Ивасик В.М., Сковронский Р.В., Свирепо Б.Г., Ворона К.И.]; Проблемы паразитологии. - К.: Наукова думка, 1967. - С. 462.
6. Васильков Г.В. Филометроидоз карпов: автореф. дисс. на соискание учен. степени док. вет. наук. - Москва, 1973. - 40 с.
7. Висманис К.О. Цикл развития возбудителя филометроидоза и физиологическое состояние карпов / К.О. Висманис // Рыбохоз. исслед. в басс. Балт. моря. - Рига: Зинатне, 1981. - № 16. - С. 75-81.
8. Руководство по изучению генетических эффектов в популяции человека. - Женева: ВОЗ, 1989. - 121 с. 9
P.I. Tafiychuk, I.D. Yuskiv, Lviv State National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
THE IMPACT OF MIGRATION LARVAE PHILOMETROIDES ON CYPRINI SCORE OF MITOTIC ACTIVITY OF SOMATIC CELL CARP
(CYPRINUS CARPIO L.)
Summary
The results of experimental studies initial phase philometroidosis carp that related to migration of larvae Philometroides cyprini. Found that of migration of larva philometroidosis violation mitotic activity, which in manifested in the changing phases of mitosis: prophase, metaphase, anaphase, telophase, in the spleen, gills, kindneys, of carp and increase the overall level ofpathological mitosis.
Стаття надшшла до редакцИ 20.04.2010.
330
