CC BY
18ТОРТОВИВЧЕННЯ ТА COPTO3HABCTBO
УДК 001.4 (477): 582.717.7: 634.72
В. М. Меженський, доктор с'льськогосподарських наук Нацюнальний уыверситет бюресурав i природокористування УкраТни [email protected]
До питания впорядкування укра'Гнських назв рослин. Повщомлення 3. Назви видiв роду Ribes L.
Розглянуто номенклатуру й систему роду Ribes s.l., застосування назв аборигенних та нтродукованих вид'в, з яких сформовано яг'дт культури промислового значення - афус, пор1чки та смородина. Впорядковано науков1 назви вид'в на основ1 украшськоi родовое назви Пор1чки. Наведено укртнсьм назви 64 таксон1в видового та р1зновидного ранг'в. Для г1брид1в установлено нототаксони: xRibelaria Mezhenskyj, nothosubg. nov. (= subg. Ribes x subg. Grossularia) i xCalocalyx Mezhenskyj, nothosect. nov. (= sect. Calobotrya x sect. Symplocalyx).
Ключов1 слова:
Ribes, Grossularia, порiчки, смородина, афус, номенклатура.
Вступ. Смородина, nopÍ4^ й афус е тради-цмними япдними культурами украТнського садiв-ництва. Вони займають площу близько 5,4 тис. га, з якоТ щорiчно збирають понад 30 тис. т. япд. Ц рослини добре b^mí з давых-давен, тому що входять до природноТ флори УкраТни.
У виробничих виданнях, науковм та популярна лiтературi вони фiгурують пiд рiзними назва-ми, що потребуе впорядкування. Контроверзы погляди фахiвцiв на таксономiчне положення цих видiв позначаються на назвах рослин. ВЬчизняы ботанiки традицмно розрiзняють роди Ribes L. i Grossularia Mill., тодi як в ^^mí UPOV представ-никiв цих таксоыв вiдносять до роду Ribes.
Це потребуе, з одного боку, адаптування украТнських наукових назв рослин вщповщно до сучасноТ класифкацп, з другого - унормування украТнськоТ таксономп на загальних принципах.
Мета роботи полягае в приведены украТнських наукових назв у вщповщысть до латин-ських назв видiв роду Ribes s.l.* та вдосконаленн термнолопчноТ системи назв ягiдних культур.
Результати дослiджень. Згiдно з номенкла-турним перелiком судинних рослин УкраТни [1] в природнм флорi краТни трапляються G. uva-crispa (L.) Mill., R. alpinum L. s.l. i R. lucidum Kit., що, вiрогiдно, е ТТ синоымом, R. petraeum Wulfen s.l. i конспецифiчнi з нею R. carpaticum Kit., R. nigrum L., R. spicatum Robson, що належить до R. rubrum aggr. У культурi поширен G. uva-crispa subsp. reclinata (L.) Dostál (= G. reclinata (L.) Mill.), R. rubrum L. (= R. domesticum (Waltr.)
* s.l. - лат. sensu lato (в широкому сена)
Jancz., R. sativum Syme, R. sylvestre (Lam). Mert. & W.DJ.Koch, R. vulgare Lam.), R. aureum Pursh, R. odoratum Wendl., R. sanguineum Pursh та ще близько 15 b^AÍb, як вирощують у ботанчних закладах.
До Державного реестру copTÍB рослин УкраТни [2] станом на 2014 р. занесено сорти япдних культур, вщнесеы до агрусу звичайного (вщ-хиленого) - R. uva-crispa L., порiчок червоних -R. sylvestre (Lam.) Mert. & W.D.L.Koch та смороди-ни чорноТ - R. nigrum L.
Погляди ботаыюв на положення цих ви-дiв у ^^mí квiткових рослин змiнювалися. Ранше Тх вiдносили до родини Ломикамене-вi (Saxifragaceae) порядку Rosales [3-5], нин - до родини Афусов1 (Grossulariaceae) порядку Saxifragales [1, 6]. В^чизняы вченi тради-цмно визнають роди Ribes i Grossularia, хоч, за сучасними даними [7, 8], пщр^ Grossularia входить до складу роду Ribes. Оскльки родо-ва назва Grossularia е нелептимною, назву родини Grossulariaceae DC., утвореноТ в^д не!', за-консервували. Тому назву родини Ribesiaceae Marquis переведено в синонми.
Дослiдники зафксували численнi народнi фiтонiми, що стосуються поширених у природ-нiй флорi УкраТни R. nigrum (грибiзлi, г^еци, опорички, пантеролi, помушор, пузанка, сморода, чорнушка та iн.), R. rubrum (боба, бозички, внниця, вннички, евiрниця, квасанка, кендери-сов, патарайка, пожичка, попорiчки, порицi, пу-пурiчки, спорички, футурайки, шпуришки, явiр-ниця та т.), R. uva-crispa (афест, анфш, вафиш,
До питання впорядкування украТнських назв рослин. Повщомлення 3. Назви видiв роду Ribes L.
ваприна, вепринки, гаГрис, ГаГадзник, ГарГачки, ГерГечки, г1Гачи, ентГрус, кiкацка, космак, опре-на, оприка, яГрост, яприни та н.) [9, 10].
Науковими украТнськими назвами цих япд-них рослин е афус, пор1чки та смородина. Назву афус запозичено через польську мову з талм-ськоТ, де вихiдне слово означае «незрший виноград» через кислий смак плодiв, зовнi подiбних до виноградових [11]. Вщповщником латинськоТ лiтери «g» в украТнсьюй мовi е лтера «г'», яку свого часу примусово вилучили з ужитку, тому афус донин часто передають у спотворенм формi агрус. Назва смородина мае праслов'ян-ське походження й стввщноситься з R. nigrum, яка, на вщмну вiд iнших видiв, мае пахучi залоз-ки. Назва пор1чки е запозиченням з польськоТ мови, де означае власне аГрус, тобто дику рос-лину роду Ribes, що росте понад рiчками [11]. У сучасних польськiй та бшорусьюй мовах для позначення цих япдних культур застосовують назви порiчки (тобто, польською porzeczka, 6i-лоруською парэчкИ) червонi, бiлi, чорнi, тодi як у росiйськiй мовi - смородина красная, белая, чёрная [12-14]. В украТнсьюй мовi смородиною називають R. nigrum, iншi аборигеннi види Ribes s.str.* - порiчками [5, 10]. В нших слов'янських мовах назви цих рослин мають iншi коренi.
Першу спробу впорядкувати украТнську бота-нiчну номенклатуру було зроблено в 1928 р. [15]. Для роду Ribes запропонували двi назви - Смородина i Порiчки, вщносячи до смородини R. nigrum i R. aureum (нтродукований вид), до порiчок -R. alpinum, R. petreum i R. rubrum. Водночас, вид цього ж роду - R. grossularia - назвали агрус.
£вген Бордзиловський [5], який описав родину Ломикаменевi у «Флорi УРСР», вирiзнив у нм пiдродину Ribesiodeae з родами Ribes i Grossularia. За таким подшом рiд Grossularia от-римав назву Агрус, а рщ Ribes - Смородина, По-рiчки. См поширених в УкраТн аборигенних та нтродукованих видiв роду Ribes було названо порiчками: R. vulgare, R. pubescens, R. carpaticum, R. lucidum, R. alpinum, R. sanguineum, R. aureum, один - R. nigrum - смородиною.
Пкля смерт £. Бордзиловського описи видiв роду Ribes для основних видань з описом фло-ри УкраТни здмснював Андрiй Барбарич [3, 4, 6]. У першому виданы «Визначника рослин УРСР» (1950) вЫ пристав до позицп, докорЫно вщмн-ноТ вiд поглядiв Бордзиловського, назвавши вс сiм описаних видiв роду Ribes (Смородина, По-рiчки) смородинами. Тшьки для смородини чер-
* s.str. - лат. sensu stricto (у вузькому сена)
воноХ та смородини опушеноХ вн HaBiB як синонн ми, вщповщно, nорiчки i порiчки дики У другому виданы Визначника, що вийшов друком у 1965 р., рщ Ribes також мав подвмну назву Смородина, Порички. Але видoвi епiтети вах восьми наве-дених видiв було узгоджено з родовою назвою смородина. В^м, для п'яти видiв вказано сино-нiмiчнi назви: порички звичайни, порички пухнати, порички карпатськи, порички альпшськй та порички криваво-червони. У третьому виданы 1987 року п'ять з восьми наведених видiв мають синоы-мiчну назву пoрiчки: порички блискучи, порички червони, порички колосисти, порички карпатськи, порички криваво-червони. Назву винятково смородина в уах трьох виданнях Визначника мають три види: аборигенна смородина чорна та нтро-дукован смородина золотиста й смородина за-пашна. Хоч Барбарич з часом розширив коло видiв з назвою порички, але перевагу все ж таки выдавав родовм нaзвi смородина. Водночас нав'язувалися невлaстивi украТнсьюй мoвi назви, зокрема смородина червона, смородина била [6].
На подив, з новЬньоТ «Дендрофлори УкраТни» та сучасного словника назв рослин флори УкраТни назва порички зникла взагалк Автори цих видань уах представниюв роду Ribes s.str. називають смородинами. Так, ВЬалм Федоровський [16] у «Дендрoфлoрi УкраТни» наводить найширший перелк украТнських назв видiв Ribes, переважно нтродукованих, що складаеться з 35 назв. Укра-Тнсью видoвi епiтети е перекладами вщповщних латинських епiтетiв. Для деяких видiв додано си-нoнiмiчнi назви: R. rubrum - смородина звичайна, R. altissimum - чорна кислиця. R. saxatile названо смородиною камЯною, або скельною; водночас назву смородина камЯна сыввщнесено також з R. petreum. Невживання автором назви пoрiч-ки, вочевидь, е людським чинником, тому що досшдник тривалий час жив i досшджував види Ribes у Росп, де Тх називають смородинами. Наведено назви 13 видiв роду Grossularia, узгоджен з назвою афус, причому G. reclinata мае подвмну назву з розмщенням на першому мкц назви, що не вщповщае латинському епiтетoвi - агрус европейський, або видхилений.
Автори тримовного словника судинних рослин [17] ставили за мету привести украТнсью назви в якомога бшьшу вщповщысть з авторською латиною, що варто вiтaти, але не можна пого-дитися з Тхым намаганням вiдмoвитися вiд вжи-вання назв рослин у множиы, властивого украТнсьюй системi фiтoнiмiв. Керуючись таким вига-даним положенням, вони замнили Дзвоники на
До питання впорядкування украТнських назв рослин. Повщомлення 3. Назви видiв роду Ribes L.
Дзвоник, Миколайчики на Синьоголовник, Пв-ники на 1рис тощо*. Bipor^HO, на тiй же пiдставi позбулися назви nopi4^ на користь Смородини.
Пoдiбнi спроби змiнити нацioнальну номенклатуру роду Ribes s.str. шляхом вщмови вiд назви «пopiчки» суперечать принципами добору родо-вих назв Й. Плянера [10]. Зокрема, в раз^ якщо piд мае юлька назв, то серед них треба обрати ту, яка найкраще вщповщае усiм (чи бiльшoстi) видам цього роду. Специфiчний запах рослини, вщ якого походить назва «смородина», властивий лише одному видoвi у флopi УкраТни - R. nigrum. Назва «пopiчки», що пов'язана з мкцезростанням рослин, бiльшoю мipoю вщповщае видам роду Ribes. Саме так називають усi iншi абopигеннi ви-ди роду Ribes s.str., поширюючи ТТ й на Ыдроду-кован види [5]. До pечi, смородина належить до секци Botrycarpum, тoдi як пopiчки - до типовоТ секцiТ Ribes пiдpoду Ribes роду Ribes. Типом роду е R. rubrum L. Для позначення цього виду А. Барба-рич [3] застосував однослвну назву пopiчки, що е властивим для назв добре вщомих аборигенних видiв, наприклад, дуб, терен, черешня.
Назву «афус» застосовують до видiв роду Grossularia, вона не поширюеться на види роду Ribes s.str. Оскльки Grossularia нин poзмiщенo в межах роду Ribes s.l., на види афусу переходить родова назва «пopiчки» (табл.).
У свт створено близько 300 сортв пopiчoк. Основними Тхнiми прабатьками е пopiчки черво-нi, кoлoсистi й скельн. Пopiчки чеpвoнi (R. rubrum L.) описав Карл Лнней, але монограф роду Ribes Едвард Янчевський [19] вживав цю назву для позначення пopiчoк колосистих. Його наслдували й iншi фахiвцi, що призвело до тривалоТ плутанини.
Непорозумння збiльшуеться внаслiдoк зби гу назви культури «червон пopiчки» з украТн-ською назвою виду R. rubrum, пд якою фахiвцi poзумiли piзнi види. У XV стoлiттi саме R. rubrum уперше ввели в культуру, i вiд них походить знач-на кiлькiсть сopтiв червоних, рожевих i бiлих пopiчoк, тобто назви культур не мають безпо-середнього зв'язку з видовим ептетом. Так, на-щадком пopiчoк червоних е бкт пopiчки, наприклад, 'Holländische Weiße', 'Blanche Versailles'. Трохи пзнше окультурили пopiчки скельнi й по-piчки кoлoсистi. У полтшення сортименту пори чок важливим е внесок великоплодого piзнoви-ду пopiчoк червоних з IталiТ, вiд якого походить широковщомий американський сорт 'Fay' ('Fay's
* Автори словника не виправили згдно 3Í своею концепцею, вiрогiдно через недогляд, назви Глечики, Ка-перси, Китятки, Сокирки, Чорнобривщ.
Prolific') та його не менш знаний нащадок гол-ландського походження 'Jonkheer van Tets'. Саме з цими сортами пов'язано походження бшьшос-т украТнських сортiв порiчок, причому значна Тхня кiлькiсть мае мiжвидове походження. Пбри-ди мiж основними вихщними видами порiчок отримали нотовидовi назви: R. xholosericeum, до яких належить сорт 'Holländische Rote', R. xgondouinii, R. xhoughtonianum. Не знайден в природi порiчки Варшевича (R. warscewiczii) ни-нi не визнають за окремий вид, розглядаючи як пдвид (R. spicatum subsp. spicatum) [8]. Завдяки нтенсивно забарвленим плодам Тх використо-вували в селекцп й украТнськ селекцiонери, створивши порiчки 'Вишневi', 'Святковi', 'Улю-бленi'. Тривидове походження (R. petraeum x rubrum x spicatum) мае 'Снжанка', чотиривидове (R. multiflorum x petraeumx rubrum x spicatum) -'Дарниця', 'Самбурськ', 'Чародейка', 'Ярославна'.
У виробництвi сорти за забарвленням пло-дiв зазвичай подшяють на червонi, бiлi та роже-вi порiчки, причому сорти з червоними плодами за походженням переважно е мiжвидовими гбридами, а бiльшiсть сортiв бiлих i рожевих по-рiчок походять, як правило, вщ порiчок червоних, хоч альбносы форми мають рiзнi види по-рiчок. Забарвлення плодiв визначаеться похщ-ними цiанiдiна, причому сорти, що походять вщ R. rubrum i R. spicatum мiстять чотири пгменти, а вiд R. petraeum - шшсть пiгментiв. Червон порiч-ки мають плоди в^ ясно- до темно-червоних, а ягоди бших порiчок е швидше жовтими, хоч у деяких сортв Тх описують як «майже бiлi» [20]. У написаннi назв важливо дотримуватися уста-леного порядку слiв. Якщо прикметник передуе iменнику, то мова йде про культуру, наприклад, «червон порiчки», якщо навпаки, то це видова назва - «порiчки червон» (Ribes rubrum).
Порiчки чорнi (R. nigrum) мають синонiмiчну однослiвну назву смородина, яка стала назвою культури. Завдяки ТТ ункальност в украТнсьюй номенклатура додавання прийменника чорна е зайвим на вщмну вiд росмськоТ мови, де назви «смородина чёрная», «чёрная смородина» вживають як видову назву та для позначення культури. Порiчки чорн е родоначальними для майже всх сортв смородини, яких вщомо понад 600, у тому числ 'Белорусская сладкая', 'Вернсаж', 'Полтава 800', 'Санюта', 'Ювшейна Копаня', 'Brödtorp', 'Öjebyn' та н. У селекцп смородини застосовують iншi види порiчок, що е носями цiнних ознак, зокрема стйкост до бю-тичних чинникiв довклля. Так, у родоводi сортiв
До питання впорядкування украТнських назв рослин. Повщомлення 3. Назви видiв роду Ribes L.
Таблиця
Назви аборигенних та iнтродукованих в УкраТж видiв i гiбридiв роду Ribes s.l. i деяких ягiдних культур
Назви видiв i гiбридiв роду Ribes s.l. Назви культур
латинсью украТнсью
П1ДР1Д BERISIA (SPACH) JANCZ. - АЛЬП1ЙСЬК1 ПОР1ЧКИ
секцiя Berisia Spach - Альпiйськi порiчки
Ribes alpinum L., syn. Ribes lucidum Kit. nopi4^ альпшсью
Ribes diacanthum Pall. nopi4^ двоголковi (двошиповО
Ribes heterotrichum C.A.Mey. nopi4^ рiзноволоd
Ribes komarovii Pojark. nopi4^ Комарова
Ribes laciniatum Hook.f. & Thomson, syn. Ribes tenue Jancz. nopi4^ розрiзнi
Ribes maximowiczianum Kom. порiчки Максимовичевi
Ribes orientale Desf. порiчки CX^Hi
Ribes saxatile Pall. порiчки наскельн
секщя Hemibotrya Jancz. - Японськ nopÎ4^
Ribes fasciculatum Siebold & Zucc. порiчки пучковi
П1ДР1Д RIBES (= RIBESIA (BERLAND.) JANCZ.) - ПОР1ЧКИ
секцiя Ribes - nopÏ4^, або Червож порiчки
Ribes xqondouinii Jancz. [= Ribes petraeum x rubrum] порiчки Гондуша
Ribes xholosericeum Otto & Dietr. [= Ribes petraeum x spicatum] порiчки шовковист
Ribes xhouqhtonianum Jancz. [= Ribes rubrum x spicatum] порiчки Хотоновi
Ribes latifolium Jancz. порiчки широколистi
Ribes mandshuricum (Maxim.) Kom. порiчки маньчжурсью
Ribes meyeri Maxim. порiчки Мейера
Ribes palliflorum Pojark. порiчки блiдоквiтковi
Ribes petraeum Wulfen порiчки скельнi (скаловi, скелястi, кам'янi, кам'янисл)
Ribes petraeum var. altissimum (Turcz. ex Pojark.) Jancz., syn. Ribes altissimum Turcz. ex Pojark. порiчки скельнi найвищi*
Ribes petraeum var. atropurpureum (C.A.Mey.) C.K.Schneid., syn. Ribes atropurpureum C.A.Mey. порiчки скельн темно-пурпуровi* червоы, бiлi або рожевi порiчки (залежно в id забарвлення яг id), або порiчки
Ribes petraeum var. biebersteinii (Berland.) C.K.Schneid., syn. Ribes biebersteinii (Berland.) C.K.Schneid. порiчки скельнi Бiберштейна*
Ribes petraeum var. carpathicum (Kit. ex Schult.) C.K.Schneid., syn. Ribes carpathicum Kit. ex Schult. порiчки скельнi карпатськi*
Ribes rubrum L., syn. Ribes vulgare Lam., Ribes sylvestre (Lam.) Mert. & W.D.J.Koch порiчки червонi
Ribes spicatum E.Robson, syn. Ribes rubrum sensu Jancz. & auct. recent nonnull., non L. порiчки колосистi
Ribes spicatum subsp. hispidulum (Jancz.) Hämet-Ahti, syn. Ribes hispidulum (Jancz.) Pojark. порiчки щетинясто-волосистi*
Ribes spicatum subsp. lapponicum Hyl., syn. Ribes qlabellum (Trautv. & C.A.Mey) Hedl. порiчки лапландсью*
Ribes spicatum subsp. palczewskii (Jancz.) Malyschev, syn. Ribes palczewskii (Jancz.) Pojark. порiчки Пальчевського*
Ribes spicatum subsp. spicatum, syn. Ribes pubescens (Hartm.) Hedl. порiчки колосистi *
Ribes triste Pall. порiчки скорботнi
Ribes warscewiczii Jancz. ~ Ribes spicatum subsp. spicatum порiчки Варшевича
секщя Calobotrya (Spach) Jancz. - Декоративн nopi4^
Ribes nevadense Kelloq порiчки невадськi
Ribes sanquineum Pursh порiчки криваво-червонi
Ribes sanquineum var. qlutinosum (Benth.) Loudon, syn. Ribes qlutinosum Benth. порiчки криваво-червон залозистi*
HOTOceK^fl xCalocalyx Mezhenskyj, nothosect. nov. [= sect. Calobotrya x sect. Symplocalyx]
Ribes xqordonianum Lem. [= Ribes odoratum x sanquineum] порiчки Гордоновi
секщя Botrycarpum A.Rich. (= Coreosma (Spach) Jancz.) - Смородина, або Чорн nopÎ4^
Ribes americanum Mill. порiчки американсью американська смородина
Ribes bracteosum Douqlas порiчки приквiтниковi
Ribes xcoeruleum Pavlova [= Ribes dikusha x niqrum] порiчки блакитнi
Ribes dikuscha Fisch. ex Turcz. порiчки дикуша смородина
Ribes hudzonianum Rich. порiчки гудзоновi
Ribes janczewskii Pojark. порiчки Янчевського
До питання впорядкування украТнських назв рослин. Повщомлення 3. Назви видiв роду Ribes L.
Закшчення таблицi
Ribes nigrum L. порiчки чорн, або смородина
Ribes pauciflorum Turcz. ex Pojark. порiчки мaлоквiтковi
Ribes procumbens Pall. порiчки лежaчi
Ribes ussuriense Jancz. порiчки уссуршсью
секщя Symplocalyx Berland. - Золотист nopÍ4^
Ribes aureum Pursh. порiчки золотист (золотавО золотистi порiчки (золотиста смородина)
Ribes aureum var. villosum DC., syn. Ribes aureum Lindl. non Pursh, Ribes odoratum H.L.Wendl. ex Bartl. & H.L.Wendl. порiчки золотист волохат* (порiчки зaпaшнi)
НОТОП1ДР1Д xRIBELARIA MEZHENSKYJ, NOTHOSUBG. NOV. - РИБЕЛЯР1Я [= SUBG. RIBES x SUBG. GROSSULARIA]
Ribes xculverwellii MacFarlane [= Ribes nigrum x uva-crispa] порiчки Калвервелла афусосмородина (рибелярiя, йошта)
Ribes xnidigrolaria Rud.Bauer & A.Bauer [= Ribes divaricatum x nigrum x uva-crispa] порiчки aфусосмородиновi
П1ДР1Д GROSSULARIA (MILL.) PERS. - АГРУС
секщя Grossularia (Mill.) Nutt. - Афус
Ribes xarcuatum Jancz. [= R. hirtellum x missouriense], syn. Grossularia xarcuata (Jancz.) A.Berger порiчки дугоподiбнi афус
Ribes cynosbati L., syn. Grossularia cynosbati (L.) Mill. порiчки шипшиновi
Ribes aciculare Sm., syn. Grossularia accularis (Sm.) Spach порiчки голчaстi
Ribes burejense F.Schmidt, syn. Grossularia burejensis (F.Schmidt) A.Berger порiчки буреVнськi
Ribes divaricatum Douglas, syn. Grossularia divaricata (Douglas) Coville & Britton порiчки розчепiренi
Ribes hirtellum Michx., syn. Grossularia hirtella (Michx.) Spach порiчки волосистi (волохaтi)
Ribes inerme Rydb., syn. Grossularia inermis (Rydb.) Coville & Britton порiчки нешипувaтi
Ribes xinnominatum Jancz. [= R. divaricatum x uva-crispa], syn. Grossularia innominata (Jancz.) A.Berger порiчки ненaзвaнi
Ribes missouriense Nutt. ex Torr. & A.Gray, syn. Grossularia missouriensis (Nutt.) Coville & Britton порiчки мксуршсью
Ribes niveum Lindl., syn. Grossularia nivea (Lindl.) Spach порiчки бiлоснiжнi
Ribes oxycanthoides L. порiчки глодоподiбнi
Ribes xrobustum Jancz. [= Ribes inerme x niveum], syn. Grossularia xrobusta (Jancz.) A.Berger порiчки могутнi
Ribes xrusticum Jancz. [= R. hirtellum x uva-crispa], syn. Grossularia xrustica (Jancz.) A.Berger порiчки сiльськi
Ribes stenocarpum Maxim., syn. Grossularia stenocarpa (Maxim.) A.Berger порiчки вузькоплодi
Ribes xsuccirubrum Zabel ex Jancz. (= Ribes divaricatum x niveum), syn. Grossularia succirubra (Zabel ex Jancz.) A.Berger порiчки cоковиточервонi (червоносоковi)
Ribes xutile Jancz. [= Ribes cynosbati x uva-crispa], syn. Grossularia utilis (Jancz.) A.Berger порiчки корисн
Ribes uva-crispa L., syn. Grossularia reclinata (L.) Mill., Ribes grossularia L. порiчки виногрaдо-кучерявi (кучерявогроноподiбнi)
* Таксони рангом нижче виду називають, зазначаючи Тхнш ранг, наприклад, Ribes petraeum var. altissimum = порiчки скельнi рiзновид найвищi або Ribes spicatum subsp. hispidulum = порiчки колосистi пшвид щетинясто-волосистi. Щоб запобiгти громiздкостi, застосовують украVнськi триномiнальнi назви без наведення рангу, але в такому разi за назвою не можна визначити ранг таксону. Тому ми взяли за основу ботанчну працю [18], даючи рiзновидам триномiнальнi назви: порiчки скельнi найвищi, а пiдвидам - бшомшальы, де видовий епiтет замщено пiдвидовим: порiчки щетинясто-волосистi.
'Приморский чемпион' i 'Сластёна' е R. dikuscha, 'Ben Lomond' i 'Titania' - R. ussuriense. Тривидо-ве походження мають сорти 'Чудное мгновение' (R. dikusha х nigrum х pauciflorum) i 'Josta' (R. divaricatum x nigrum x uva-crispa), чотири-видове - 'Кипиана' (R. dikusha х glutinosum х nigrum х oxyacanthoides). Сорти афусосморо-дини морфолопчно бiльш схожi на смородину, анж афус. Назву одного з сортв афусосморо-дини 'Josta' нерiдко застосовують як назву куль-
тури - йошта. У разi об'еднання родiв Ribes i Grossularia нотородова назва Ribelaria, яку ми [21] ранше запропонували для афусосмороди-нових пбридiв, е зайвою. Але назва Ribelaria е придатною для позначення таксона нотопдро-дового рангу.
Культура афусу е найчисленнiшою за кль-кстю сортiв, яких створено майже 5 тисяч. Най-вражаючих успiхiв у селекцп досягнуто у XVIII-XIX стол^тях у Великiй Британп, коли масу плодiв
До питання впорядкування украТнських назв рослин. Повщомлення 3. Назви видiв роду Ribes L.
було збшьшено в кiлька pa3ÍB порiвняно з ди-корослими формами R. uva-crispa. Поширення американськоТ борошнистоТ роси - сферотеки, збудник якоТ був завезений на початку ХХ сто-лiття в Европу, порвало культуру европейського афусу, що виявився нестмким до щеТ хвороби. Тому в селек^ю афусу залучили твычноаме-риканськi види як донори стмкост до збудника сферотеки. Важливу роль у вдосконаленн сортименту в^грав сорт 'Houghton', що походить вщ схрещування R. hirtellum х uva-crispa. Серед нащадюв вiд повторних схрещувань 'Houghton' з европейськими сортами афусу дiбрано бага-то нових сор^в. До щеТ роботи було залучено й iншi американськi види: R. divaricatum, R. niveum, R. inerme, R. cynosbati тощо. Деяю пбриди от-римали нотовидовi назви: R. xinnominatum, R. xrobustum, R. xrusticum, R. xsuccirubrum, R. xutile. Сучасн украТнсью сорти афусу мають складне походження, поеднуючи гени европейського та американських видiв, завдячуючи ос-таннiм стiйкiстю до збудника сферотеки. В^м, деякi сорти, наприклад, 'Артемiвський', 'Бахмут-ський', 'Донецький первенець', що мають чисто европейськi корен походження, продовжують вирощувати в аматорсьюй культурi в регiонах з низькою вологiстю повiтря, де рослини менш уражуються хворобою. Деякi американськi види стали донорами ознаки нешипуватост^ що дало змогу створити сучаснi сорти багатовидового походження, яю поеднують стмюсть до бютич-них i абютичних чинникiв довкiлля, рясне пло-доношення, високу якiсть плодiв зi зменшеною кiлькiстю або вiдсутнiстю шипiв.
Золотись порiчки, що походять з ^вычноТ Америки, в УкраТн iнтродуковано на початку Х1Х столiття. Використовують Тх з декоративною метою, оскiльки рослини мають велик та яскра-во забарвлен золотаво-жовтi квiтки, завдяки яким рослина й отримала назву золотись по-рiчки. Через жаростiйкiсть, стмюсть до пов^ря-ноТ й фунтовоТ посухи Тх вводили в захисн на-
садження на п1вдн1 й п1вденному сход| краТни. Порiчки золотист! використовують як пщщепу для штамбових форм аГрусу, пор1чок та сморо-дини. Садiвники-аматори культивують Тх як пло-дову рослину. Першi плодов! сорти було д!бра-но в середин XIX аошття в США. Найбшьшого поширення набув 'Crandall', який взносили до R. odoratum. Цей видовий еттет пов'язаний з н-шою характерною осо6лив1стю золотистих по-р1чок - ароматичнiстю кв1ток. Нин1 R. odoratum вважають р1зновидом R. aureum, власне пор1чок золотистих. Таким чином, ус сорти золотистих пор1чок, включно з тими, для яких вказувалося мiжвидове походження (R. aureum х odoratum), належать до одного виду.
£вропейська смородина е сприйнятливою до стовпчастоТ 1рж1, що уражуе веймутову сосну. Для подолання епфтотмних захворювань веймутовоТ сосни, яка е економiчно важли-вою шпильковою породою в П1вн1чн1й Амери-ц1, насадження нтродукованоТ смородини було повнстю винищено. На замiну смородин! тут стали вирощувати аборигены види, зокрема R. americanum. Перший сорт пор1чок американських 'American Black' було дiбрано в США в першм третин XIX аошття. Сорт 'Плутон' росм-ськоТ селекцп зареестрували в РФ у 2004 р. Нин1 спорщнену з порiчками чорними, тобто смородиною, окультурену R. americanum виокремлю-ють п1д назвою «американська смородина».
Висновки. Сортимент яг1дних культур -аГрусу, пор1чок (61лих, рожевих i червоних) та смородини, як1 вирощують в УкраТнi в промис-лових масштабах, базуеться, як правило, на м1ж-видових гiбридах Ribes s.l. У зв'язку з прийнят-тям широкоТ концепцп роду Ribes украТнсью видов! назви аборигенних та нтродукованих вид1в i пбрид!в варто впорядкувати на основ! родовоТ назви Пор!чки, яка в!дпов!дае принципам добору родових назв у нацюнальних номенклатур-них системах.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Mosyakin S. L. Vascular plants of Ukraine. A nomencla-tural checklist / S. L. Mosyakin, M. M. Fedoronchuk ; M. G. Kholodny Inst. Bot. - Kyiv, 1999. - 345 p.
2. Державний реестр copTiB придатних для поширення в УкраТн у 2013 р. (реестр е чинним станом на 23.04.2014) / Держ. ветерин. та фкосаыт. служба УкраТни. - К., 2014. - URL: http://vet.gov.ua/sites/ default/files/ReestrEU-2014-04-23_full.pdf.
3. Барбарич А. I. Родина 23. Ломикаменев1 - Saxifra-gaceae / А. I. Барбарич // Визначник рослин УРСР. - К. : Госсельхозиздат УССР, 1950. - С. 161-167.
4. Барбарич А. I. Родина 70. Ломикаменевi - Saxifra-gaceae / А. I. Барбарич // Визначник рослин УкраТни. - К. : Урожай, 1965. - С. 337-343.
5. Бордзиловський G. I. Родина 61. Ломикамене-вi - Saxifragaceae DC. / G. I. Бордзиловський //
До питання впорядкування украТнських назв рослин. Повщомлення 3. Назви видiв роду Ribes L.
7.
Флора УРСР. - К. : Вид-во АН УРСР, 1953. - Т. 5. -С. 467-496.
Барбарич А. И. Семейство 87. Крыжовниковые (АгрусовО - Grossulariaceae / А. И. Барбарич // Определитель высших растений Украины. - К. : Наук. думка, 1987. - С. 150-151.
Schultheis L. M. Molecular phylogeny and bio-geography of Ribes (Grossulariaceae), with an emphasis on Gooseberries (subg. Grossularia) / L. M. Schultheis, M. J. Donoghue // Syst. Bot. - 2004. - Vol. 29, No 1. -P. 77-96.
Species records of Ribes // GRIN - Germplasm Resources Information Network / USDA, ARS, Nat. Genet. Res. Progr. - URL : http://www.ars-grin.gov/ cgi-bin/npgs/html/splist.pl?10469 (13 Nov. 2014). Смик Г. К. Корисн та рщюсы рослини УкраТни: Словник-довщник народних назв / Г. К. Смик. - К. : Укр. радян. енциклопедiя, 1991. - 412 с.
10. Кобiв Ю. Словник украТнських наукових i народних назв судинних рослин / Ю. Кобiв. - К. : Наук. думка, 2004. - 800 с.
11. Етимолопчний словник украТнськоТ мови: в 7 т. / 1н-т мовознавства iм. О. О. Потебн. - К. : Наук. думка, 1982-2012.
12. Парэчк. - URL : https://be.wikipedia.org/wiki/Парэч-к (апош. змян. 30 студз. 2014).
13. Porzeczka. - URL : https://pl.wikipedia.org/wiki/
9.
Porzeczka (ostat. zmodyfik. 14 cze 2014).
14. Смородина. - URL : http://ru.wikipedia.org/wiki/ Смородина (послед. изм. 12 окт. 2014).
15. Словник ботаычноТ номенклатури (Проект). - К. : Держ. вид-во УкраТни, 1928. - 313 с.
16. Федоровський Ф. Д. Родина Grossulariaceae A. P. de Candoll. - Агрусовi / Ф. Д. Федоровський // Ден-дрофлора УкраТни. Дикоросл та культивован дерева й кущК ПокритонаСнн. Частина II. - К. : Фко-соцоцентр, 2005. - C. 6-27.
17. Тримовний словник назв судинних рослин флори УкраТни / С. М. Зиман, Я. П. Дщух, Д. М. Гродзин-ський [та ш.]. - К. : Фкосоцюцентр, 2008. - 319 с.
18. Конспект флоры Иркутской области (сосудистые растения) / под ред. Л. И. Малышева. - Иркутск : Изд-во Иркут. гос. ун-та, 2008. - 327 с.
19. Janczewski E. Monographie des grosseilliers Ribes L. / E. Janczewski // Mém. Soc. Phys. Hist. Nat. Genève. - 1907. - Vol. 35, fasc. 3. - P. 199-517.
20. Кип Э. Смородина и крыжовник / Э. Кип // Селекция плодовых растений. - М. : Колос, 1981. -С. 274-371.
21. Меженский В. Н. Коллекция нетрадиционных плодовых культур в Артемовском научно-исследовательском центре Института садоводства УААН / В. Н. Меженский // Пром. ботаника. - 2005. -Вып. 5. - С. 109-113.
УДК 001.4 (477): 582.717.7: 634.72 В. Н. Меженский. К вопросу упорядочивания украинских названий растений. Сообщение 3. Названия видов рода Ribes L. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин : наук.-практ. журн. - 2014. - № 4 (25). - С. 9-15.
Рассмотрена номенклатура и система рода Ribes s.l., применение названий аборигенных и интродуцированных видов, из которых сформированы ягодные культуры промышленного значения - крыжовник, черная и красная смородина. Упорядочены научные названия видов на основе украинского родового названия Порички. Приведены украинские названия 64 таксонов в ранге вида и разновидности. Для гибридов установлены нототак-соны: xRibelana Mezhenskyj, nothosubg. nov. (= subg. Ribes x subg. Grossularia) и xCalocalyx Mezhenskyj, nothosect. nov. (= sect. Calobotrya x sect. Symplocalyx).
Ключевые слова: Ribes, Grossularia, красная
смородина, смородина, крыжовник, номенклатура.
UDC 001.4 (477): 582.717.7: 634.72 V. M. Mezhenskyj. Considering the issue of aligning Ukrainian plant names. Communication 3. Names for Ribes L. species // Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn : naukovo-praktychnyi zhurnal (Plant Varieties Studying and Protection : journal of applied research). - 2014. -№ 4 (25). - P. 9-15.
The nomenclature and the system of genus Ribes s.l., application of indigenous and introduced plant names, from which such commercial small fruit crops as gooseberry, black and red currant have been formed, is considered. Scientific names based on Ukrainian generic name Porichky are streamlined. Ukrainian names for 64 taxa at the rank of species and variety were given. For hybrids nothotaxa xRibelaria Mezhenskyj, nothosubg. nov. (= subg. Ribes x subg. Grossularia) and xCalocalyx Mezhenskyj, nothosect. nov. (= sect. Calobotrya x sect. Symplocalyx) were defined.
Keywords: Ribes, Grossularia, red currant, currant, gooseberry, nomenclature.
Hagrnw.na 28.11.14
