CC BY
21УДК 001.4 (477): 634.1/7 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97324
До питания впорядкування украшських назв рослин. Пов1*домлення 8. Назви плодових культур
В. М. Меженський
Наи,1'ональний университет 6iopecypcie i природокористування Укртни, вул. Героев Оборони, 15, м. Kuib, Украина, 03041, e-mail: [email protected]
Мета. Проанал1'зувати укражсью назви плодових культур, сорти яких проходять науково-техт'чну експертизу. Результати. Назви плодових культур утворюють окрему терм1'нолоп'чну систему на основ1 одноствних назв плодових рослин. Назви нових 1'нтродукованих плодових культур зазвичай запозичують з мови n'ei кражи, де культура виникла й зв1дки вона пошири-лася, або на основ1 латинсько'' родово'' назви. Висновки. Зареестроват в Укра'1'н1 сорти плодових рослин можна розпод1лити м1'ж 48 культурами. Формування назв плодових культур розпочалося за прадавт'х час'в 1 тривае донит. Назви культур, як правило, е одноствними; двоствт бувають як виняток, у них прикметник передуе 1меннику. Назви плодових культур 1 назви ботат'чних таксот'в е специф1'чними, належать до р1зних термжолопчних систем 1 виконують р1знп функц'У. Ключов! слова: назва, плодова культура, таксон, номенклатура.
Вступ
У с1льськогосподарському виробництв! для позначення рослин застосовують сортов! назви й назви таксошв р1зного рангу (родового, видового, внутршньовидового тощо) та назви культур. Номенклатурш кодекси (М1жнародний кодекс номенклатури водо-ростей, гриб1в та рослин, М1жнародний кодекс номенклатури культурних рослин) ре-гулюють назви рослин трьох основних р1в-шв: рвд, вид i сорт. Для набуття прав на сорт рослин заявник подае документи, в яких наводить назву боташчного таксону (виду) латинською та украшською мовами зидно з додатком 5 [1].
Назви культур та трив!альш украшсьш назви таксошв не регулюються номенклатур-ними кодексами, проте потребують упоряд-кування. Нервдко дехто вважае, що назвою культури е ввдповвдна видова назва, що при-зводить до намагань «виправити» назву культури, надавши ¿й «наукопод!бностЪ>. Так, культурам «смородина», «волоський гор!х», «садов! сунищ», «цукров! буряки», «озима пше-ниця» тощо, дають псевдовидов! назви - в!д-пов!дно «смородина чорна», «гор!х волоський», «суниця садова», «буряк цукровий», «пшениця озима». У цш публшаци буде роз-глянуто назви плодових культур, сорти яких зареестроваш в Укра!ш, шляхи !х утворення та виправлено украшсьш видов! назви.
Мета роботи - проанал!зувати практику написання назв плодових культур у Державному реестр! сорив рослин, придатних для
Volodymyr Mezhenskyj http://orcid.org/0000-0002-3154-1120
поширення в Укра'1ш (ДР) та впорядкувати украшсьш назви таксошв плодових рослин.
Результати дослиджень
Плодов! культури е одшею з груп ильсь-когосподарських культур, сорти яких занесено до Др. У ДР на 2016 р. [2] наведено 36 плодових культур (табл. 1).
Насамперед варто зазначати, що групу найменовано «Плодов! та яидш», начебто яидш культури не е складовою ширшого поняття - плодов! культури. Культури роз-м!щено в усталеному порядку - п!сля зер-няткових йдуть к!сточков!, пот!м яг!дн! й гор!хов!. Дал! у цьому випуску ДР розм!ще-но зб!рну групу, що складаеться з кшькох зерняткових, к!сточкових ! яг!дних культур, яка передуе винограду.
Анал!з таблиц! 1 сввдчить, що назвою культури е:
- родова назва (14, 29, 33)*;
- б!ном!нальна видова назва, що повн!стю ввдповвдае латинськш (1, 2, 3, 4, 9, 15, 17);
- б!ном!нальна видова назва, що повн!стю в!дпов!дае застаршш латинськш (5, 7, 10, 34);
- б!ном!нальна видова назва, що не в!дпо-ввдае латинському видовому ештету (16, 19, 20, 22, 23, 24, 36);
- односл!вна видова назва (6, 8, 18, 30);
- назва р!зновиду (11);
- ибридна формула (25, 26, 27, 28);
- дв! р!зн! видов! назви (б!ном!нальна видова, що не ввдповвдае латинському видовому еп!тету) та односл!вна видова, яка не стосуеться ще! латинсько! назви (30, 31);
* Тут ! дал! цифри в дужках е посиланнями на вщповадну назву в таблиц! 1.
Таблиця 1
Назви плодових культур у Державному реестр! сорп'в рослин, придатних для поширення в УкраТт (2016)*
Назва культури Латинська назва таксона
Плодов!" та япдт
1 Яблуня домашня** Malus domestica Borkh.**
2 Груша звичайна** Pyrus communis L.**
3 Айва довгаста** Cydonia oblonqa Mill.***
4 Хеномелес японська** Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl.**
5 Абрикос звичайний** Prunus armeniaca L. (Armeniaca vulqaris Lam.**)
6 Алича (слива розлога)** Prunus divaricata Ledeb.**
7 Вишня звичайна** Prunus cerasus L.*** (Cerasus vulqaris L.)**
8 Черешня** Prunus avium L.*** (Cerasus avium (L.) Moehch)**
9 Слива домашня** Prunus domestica L.**
10 Персик звичайний** Persica vulqaris Mill.** (Prunus persica (L.) Batsch)***
11 Нектарин** Prunus persica (L.) Batsch var. nucipersica (Suckow) Sc.**
12 Дерен справжт'й (кизил)** Cornus mas L.**
13 Агрус звичайний*** Ribes uva-crispa L.***
14 Актит'д1'я** Actinidia Lindl.**
15 Жимолость голуба** Lonicera caerulea L.**
16 Калина звичайна** Viburnum opulus L.**
17 Лимонник китайський** Schisandra chinensis (Turcz.) Baill.**
18 Малина** Rubus idaeus L.**
19 0бл1'пиха крушиновидна** Hippophae rhamnoides L.**
20 Пор1'чки червон!** Ribes sylvestre (Lam.) Mert. & W.D.J. Koch***
21 Смородина чорна** Ribes niqrum L.** (Ribes dikuscha Fisch. ex Turcz.; Ribes ussuriense Jancz.)***
22 Суниця садова*** Fraqaria ananassa Duch.***
23 Гор1'х грецький** Juqlans reqia L.**
24 Л1'щина велика (фундук)*** Corylus maxima Mill.**
25 Айва довгаста х яблуня домашня** Cydonia oblonqa Mill. x Malus domestica Borkh.**
26 Вишня ланез1'ана х вишня степова** Prunus lannesiana x Prunus fruticosa (Pall.) Woron.**
27 Актин1Д1'я пурпурова х актиния гостра** Actinidia purpurea Rehd. x Actinidia arquta Planch.***
28 Вишнево-черешневий п'брид** Prunus avium L. x Prunus cerasus L. (Prunus x qondouinii (Poit. & Turpin) Rehder***
29 Яблуня (п'дщепа)** Malus Mill.**
30 Чорниця Vaccinium corymbosum L.
31 Лохина високоросла Vaccinium corymbosum L.
32 Ожина звичайна** Rubus subqenus Eubatus sect. Moriferi & Ursini***
33 Айва (т'дщепа)** Cydonia Mill.**
34 Фейхоа Селлова** Feijoa sellowiana Berq.**
35 Ожина Rubus subqenus Eubatus sect. Moriferi & Ursini
36 Виноград справжт'й** Vitis vinifera L.**
* 3i збереженням орфографп'1 документ'в; ** 3б1'гаеться або *** не збiгaeтьcя з рекомендац'ями [3].
- дв1 назви, одна бшомшальна за формою, але штучно утворена, друга - родова, якими позначено одну Í3 секщй роду (32, 35).
П1д час заповнення заявки на сорт потр1б-но наводити таксон, до якого цей сорт на-лежить. Варто зважати на те, що боташчна номенклатура з часом зазнае змш. Зокрема, шсточков! культури, як рашше ввдносили до род1в Prunus s.str., Cerasus, Armeniaca, Pérsica, ниш. об'еднано в одному рода Prunus s.l. Стар! видов! назви переведено в синошми, тому недощльно вживати назви вишня зви-чайна (7), персик звичайний (10), агрус зви-чайний (10), вишня ланезЬана (26), вишня степова (26), фейхоа Селлова (34).
Назви культур пов'язаш з народною номенклатурою й виникли до становлення нау-
К0В01 системи найменувань. Немае жодно! потреби шдганяти i'x пвд сучасн ботанчМ назви, тим паче, що боташчна номенклатура е нестаб^ьною. Сприйняття черешнi людьми залишаеться незмiнним, будь-то вишня пта-шина (Cerasus avium) чи слива пташина (Prunus avium). Так само фаxiвцi й нефаxiв-щ однозначно й легко розшзнають абрикосу, вишню, бросквину (персик) та сливу.
Додаток 5 [1] ммтить перелiк украшських та латинських назв таксошв плодових рос-лин, що рекомендуються для використання шд час заповнення документiв заявки на сорт рослин. 1х розподшено мiж групами «плодовi та япдш», «виноград», «декоратив-нi та лшарськЪ», «шшЪ>. Цей перелiк мае певш вади, зокрема, у багатьох випадках за-
76
СОРТОВИВЧЕННЯ тл охоронл прлв на сорти рослин, 2017, T. 13, № 1
Ta6fluu,a 2
n^oflOBi Ky^bTypw, copTM akmx 3apeecTp0BaH0 B YKpaiHi
Ha3Ba KynbTypM PlK peecTpaöii YKpa'ÍHcbKa Ha3Ba TaKcoHa ^aTMHcbKa Ha3Ba TaKcoHa
1 AéBa 1954 AéBa floBracra Cydonia oblonqa Mil!.
2 Drift 2001 Drift Crataegus L.
3 Tpywa 1938* Tpyrna 3BMnaéHa Pyrus communis L.
4 ßÖiyHfl 1938 fláiyHA HM3bKa (cmhohím ß6iyHA floMamHfl) Malus pumila L. (syn. Malus domestica Borkh.)
5 ßnoHCbKa aéBa 2001 ßnoHcbKa aéBa, a6o XeHoMei Chaenomeles Lindl.
6 lift^enu flóiyíi 1976 ß6iyHfl Malus L.
7 lifl^enu rpywi 1980 AéBa Cydonia Mill.
8 ßöiyHeaMBa 2010 AáiyHeaéBa PyqeHKoBa, a6o Öufloi PyfleHKiB xCydolus rudenkoana Mezhenskyj
9 AöpuKoca 1938 CiMBa BipMeHcbKa (cmhohím A6pMKoca 3BMnaéHa) Prunus armeniaca L. (syn. Armeniaca vulqaris Lam.)
10 Ainna** 1954 CiMBa BM0HeíocHa, a6o Aiuna Prunus cerasifera Ehrh. (syn. Prunus divaricata Ledeb.)
11 BpocKBMHa (lepcuK) 1938 CiMBa nepcbKa (cmhohím BpocKBMHa 3BMnaéHa, a6o nepcMK 3BMHaéHMé) Prunus persica (L.) Batsch (syn. Persica vulqaris Mill.)
12 BeiMKoniofla ainna 1969 CiMBa pociécbKa Prunus xrossica Eremin
13 Buwrn-flioKM, a6o fllOKM*** 1938 CiMBa ToHflyÍHa (cmhohím Bmwha ToHflyÍHa) Prunus xqondouinii (Poit. & Turpin) Rehder
14 Bmwha**** 1938 CiMBa BM0HeBa (cmhohím Bmwha 3BMnaéHa) Prunus cerasus L. (syn. Cerasus vulqaris Mill.)
15 HeKTapuía***** 1980 CiMBa nepcbKa roio6pocKBMHoBa (cmhohímm BpocKBMHa 3BMnaéHa roio6poKBMHoBa; lepcuK 3BMHaéHMé HeKTapMHoBué to^o) Prunus persica var. nucipersica (Suckow) C.K.Schneider (syn. Persica vulqaris var. nucipersica (Suckow) Buia; Persica vulqaris subsp. nectarina (Aiton) Shoferistov)
16 CiMBa 1938 CiMBa floMarnHA, a6o CiMBa Prunus domestica L.
17 HepemHA 1938 CiMBa nTamMHa, a6o HepewHA (cmhohím Bmwha nTamMHa) Prunus avium (L.) L. (syn. Cerasus avium (L.) Moench)
18 nifl^enu «cimboboí» rpynu 1990 ri6puflM ciMBM Prunus L. subg. Prunus
19 nifl^enu «BMWHeBoí» rpynu 2006 ri6pMflM BM0HÍ Prunus L. subg. Cerasus (Mill.) A.Gray
20 flepeH 1999 flepeH noioBÍnué Cornus mas L.
21 3u3M0a 2008 3M3M0 10106a Ziziphus jujuba Mill.
22 KaiMHa 1999 KaiMHa KieHoBa (cmhohím KaiMHa 3BMnaéHa) Viburnum opulus L.
23 MaciMHa 1994 MaciMHa eBponeécbKa Olea europaea L.
24 Arpyc 1938 Pifl lopinKM niflpifl Afpyc // lopinKM BMHorpaflo-KynepflBÍ (cmhohím Afpyc BÍflXMieHMé) Ribes L. subg. Grossularia (Mill.) Pers. // Ribes uva-crispa L. (syn. Grossularia reclinata (L.) Mill.)
25 A3MMÍHa 2008 A3MMÍHa TpuionaTeBa Asimina triloba (L.) Dunal
26 AKTMHiflifl 1992 AKTMHÍflifl Actinidia Lindl. sect. Leiocarpae Dunn
27 TpaHaTHMK 1994 TpaHaTHMK 3epHacTMé Punica qranatum L.
28 KuMoiocTb 2000 Kmmoioctü 6iaKMTHa Lonicera caerulea L.
29 KiBi 2000 AKTMHÍflifl KMTaécbKa Actinidia chinensis Planch. (syn. Actinidia deliciosa (A.Chev.) C.F.Liang & A.R.Ferguson).
30 ^mmoh 2003 ÖMTpyc (ömtpoh) immoh, a6o ^mmoh Citrus xlimon (L.) Burm.f.
31 ^mmohhmk 1998 ^mmohhmk KMTaécbKMé Schisandra chinensis (Turcz.) Baill.
32 ^oxuHa 2008 Pifl ^oxMHa ceKöifl CuHboniofli ioxmhm Vaccinium L. subg. Vaccinium sect. Cyanococcus A.Gray
33 MaiMHa 1938 O^MHa iflMHcbKa, a6o MaiMHa Rubus idaeus L.
34 Oáiinuxa 1988 LUeöb «ocTÍponofli6HMé Hippophae rhamnoides L.
35 OwMHa 1938 O^MHa Rubus L.
36 riopinKM 1938 lopinKM Ribes L. subg. Ribes sect. Ribes
37 CMOKÍBHMUA 1994 OÍKyc KapiécbKMé, a6o Cmokíbhmua Ficus carica L.
38 ÑMopoflMHa 1938 lopinKM nopíi, a6o CMopoflMHa Ribes niqrum L.
39 CyHMöi 1938 CyHMöi aíaíacoBÍ Fraqaria xananassa (Weston) Duchesne ex Rozier
ISSN 2518-1017 Plant Varieties Studying and protection, 2017, Vol. 13, No 1
77
* Як вих1'дну дату районування традиц'йних культур узято 1938 р. [4], хоч сортименти для окремих репотв розробляли ще в 1928 р., 1924 р. та в дореволюц'йний перюд [5].
** Нин' вс сорти, що е в остантй редакцй ДР, позначен! як сорти алич! е сортами великоплодо'' алич!.
*** Сорти дююв були в районуванж 1938 р.; як окрему культуру 1'х вид1лено в 2010 р., коли було зареестровано сорт 'Афродпа'.
**** Нин! переважна б!льш!сть сорлв вишн у ДР е вишнями-дюками.
***** Уперше сорт нектарини 'Нектарин Ки1'вський' районовано в 1980 р., дотепер в!н розмщений в одтй груш разом !з сортами бросквини. Сорти нектарини виокремлено як оабну культуру в 2001 р. ****** уперше кормовий сорт 'Хармвська 3' районовано в 1966 р.; у 2001 р. зареестровано плодов! сорти шовковиц! яких не виокремлено вщ кормових.
Зактнчення таблицi 2
Назва культури Рж реестрацп' УкраТнська назва таксона .TlaTMHCbKa Ha3Ba TaKCOHa
40 Фейхоа 2010 Ака Зелловова Acca sellowiana (O.Berg) Burret (syn. Feijoa sellowiana O.Berg).
41 Хурма 1994 Хурма как! (синотми Хурма схщна, або японська) Diospyros kaki Thunb. non L.f.
42 Шипшина 1974 Шипшина травнева Rosa majalis Herrm.
43 Шовковиця****** 1966 Шовковиця б1ла, або Шовковиця Morus alba L.
44 Волоський гор!х 1976 Гор1х царський (синотми Волоський гор1х, Грецький гор!х) Juglans regia L.
45 Мигдаль 1954 Слива солодка (синотм Мигдаль звичайний) Prunus dulcis (MiU.) D.A.Webb (syn. Amygdalus communis L.)
46 Фундук 1981 Лщина авелланська, або Лщина Corylus avellana (L.) H.Karst.
47 Виноград 1938 Виноград виноносний, або Виноград Vitis vinifera L.
48 Пщщепи винограду 1978 Виноград Vitis L. ssp.
м:сть назв видiв наведено назви родiв або на-зви культур; трапляються неправильш видо-вi назви; перелiк синонiмiв деяких видiв е надмiрно роздутим i ммтить назви, якi ста-новлять пльки iсторичний iнтерес, натомiсть важливi синошми вiдсутнi або в iншиx видiв ix не наведено взагалi; трапляються помилки та роияшзми тощо. У перелшу вiдсутнi дея-кi види, сорти яких зареестровано в Укра'ш, натомить вибiрково занесено види, сорти яких, ймовiрно, не потраплять на реестращю взагалi.
Aналiз назв плодових рослин, ям культи-вують в Укра'ш, свiдчить про нагальну потребу ¿хнього впорядкування та виправлення рiзного виду помилок. У таблиц 2 перелiче-но плодовi культури, сорти яких рееструва-ли в Укра'ш, з наведенням укра'нських i латинських назв та основних синонiмiв так-сонiв рiзного рiвня.
Айва. Pia; Cydonia е монотиповим, тобто складаеться з одного виду, тому назва Айва однозначно вказуе на C. oblonga Mill. [6].
Глщ. Зареестроваш сорти належать до трьох видiв роду Crataegus секцй' Crataegus - C. submollis var. arnoldiana, C. pensylvanica, C. punctata. Ix можна було назвати Амери-канським глодом, щоб виокремити в:д ш-ших груп плодових глодiв, наприклад, Ки-тайського глоду чи Азароля. Проте р:зно-манiтнi сорти рiзниx таксономiчниx груп можна об'еднати разом як Гл^д, враховуючи, що вш е другорядною культурою [6].
Груша. Óci зареестроваш сорти належать до Pyrus communis, KpiM мiжвидового ибри-да P. communis х pyrifolia 'Kiffer'. У pa3i реестрування сорпв P. pyrifolia в Украш i'x доц1льно виокремити як Сх1дну грушу (Ки-тайська груша, Японська груша чи Наш1) [6].
Яблуня. Сорти культурно! яблунi в1дносять до культигенно! Malus pumila L. (syn. Malus domestica Borkh.) [7, 8]. У сучасних сортах e домiшок гешв M. floribunda Siebold ex Van Houtte, M. xrobusta (Carriére) Rehder, M. xprunifolia (Willd.) Borkh. та шших видiв яблунi, але так1 сорти не варто виокремлювати в шш1 таксони. Декоpaтивнi сорти яблуш, бросквини, жимолоcтi та шших плодових культур розмщують у розд^ декоративних культур.
Японська айва. Зареестроваш сорти належать до ылькох видiв i гiбpидниx груп роду Chaenomeles, як варто розглядати разом як Японська айва, або Хеномел [8].
Пвдщепи rpyrni. П1дщепи зерняткових культур варто виокремити з в1дповвдних культур i розмгстити шсля зерняткових культур. П1дщепи гpушi недощльно pозмiщувaти як серед cоpтiв гpушi (Pyrus communis), оск1ль-ки вони належать до Cydonia oblonga -'1С 2-10', '1С 4-6' [2, c. 323], так i мiж сортами айви - 'Eline' [2, c. 324], тим б^ьше, що е окрема група для шдщеп, куди внесено 'BA 29' [2, с. 339]. У paзi реестрування шдщеп груш^ що належатимуть до шших так-сошв, вони теж будуть розмщеш у ввдповвд-нiй гpупi - Шдщепи гpушi.
ГОдщепи яблуш. Bci шдщепи яблуш так само мають бути в rpyni Пiдщепи яблунi, а не розпод1леш Miœ пiдщепами - 'M. 9', 'ММ. 106' [2, c. 339] та сортами яблуш -'54-118', 'Д 471', 'Д 1071' [2, с. 320].
Яблунеайва. Зареестровано один сорт -xCydolus rudenkoana Mezhenskyj 'УУПРОЗ-6', як гiбpид айви з яблунею [6, 7]. Його не можна в1днести до П1дщеп гpyшi або Шд-щеп яблyнi, оск1льки його зареестровано як yнiвеpcальнy шдщепу зерняткових культур. Тому 'УУПРОЗ-6' може бути виокремлений в окрему групу, наприклад, П1дщепа зерняткових культур.
Абрикоса. Варто застосовувати назву культури у ввдповвднш фоpмi жшочого роду -Абрикоса [9]. Дpiбноплодi форми Prunus ar-meniaca, як використовують насамперед як наciннeвy шдщепу, називають жерделями.
Алича. Алича е найпошиpенiшою насшне-вою п1дщепою «сливово'1» групи. Cоpтiв Prunus cerasifera в сучасному ДР немае, тому варто вилучити цю назву з реестру, щоб уникати плутанини м:1ж дpiбноплодою п1д-щепною аличею i великоплодими плодови-ми сортами ибридного походження [7].
Бросквина (Персик). У переважнш б^ь-шосп слов'янських мов, включно з укра'ш-ською, Prunus persica називають саме брос-квиною та ïï дериватами [9]. Поширену назву персик варто наводити як синошм, щоб не заплутувати виробничникв.
Великоплода алича. Сучасний сортимент не метить сорив власне алич:, тому нову культуру варто називати Великоплодою, або Пбридною, аличею, тому що вона походить ввд схрещування алич: з китайською сливою (= Prunus cerasifera x salicina) :з залу-ченням шших вид:в сливи [6, 7, 9]. Так: сорти м:жвидового походження в1дносять до нотовиду Prunus xrossica G.V.Eremin. У Росшськш Федераци ¿х називають сливою руською (правильшше росшською), тод: як в б1льшосп шоземних краш з теплшим кл:-матом так: ибридогенш сорти не виокрем-люють в1д японсько'1' (китайсько'1) сливи.
Вишш-дюки, або Дюки. У 2014 р. установлено окрему групу Вишнево-черешневий иб-рид [2], зг1дно з походженням в1д схрещування Prunus avium х cerasus, до яко'1 першим занесено сорт 'Афродгга'. Так: ибриди в1дом: як Дюки, або Вишш-дюки. Переважна б1ль-шмть зареестрованих рашше сорив вишш за походженням е дюками, тому ¿х варто перенести в нову групу або об'еднати разом [7, 9].
Вишня. У районованому сортимент: дюки поступово випснили сорти вишш, але в ДР вони розмщеш шд назвою Вишня. Варто
пepeнecти copти вишнe-чepeшнeвиx ибри-дiв до ново'1 групи aбo oб'eднaти paзoм у гру-пi Bишня i Дюки, ocкiльки oднoзнaчнo в1д-мeжyвaти дюки в1д вишнi й чepeшнi бyвae cклaднo чepeз ïxню фeнoтипoвy мiнливicть, що кoливaeтьcя в1д мopфoлoгiчниx oзнaк вишш до оз^к чepeшнi [Т, 9].
^ктарина. У кpaïнax-виpoбникax брож-вини чacткa гoлoплoдиx copтiв пocтiйнo зpocтae. У ДP ïx видiлeнo як oкpeмy культуру з 2001 р., xoч дoнинi 'Heктapин Ки'1'в-cький', який було зapeecтpoвaнo щр в 1980-x pp., пoзнaчeнo як тер^к. Bapтo вжи-вaти ^зву культури в жiнoчoмy poдi як Heктapинa, що влacтивo нaцioнaльнiй crn-тeмi нaзв плoдoвиx pocлин [6, Т, 9].
Слива. Bиди ^иви, що здaвнa вирощують в Укршш, мaють oднocлiвнi нaзви - тepeн, тepнocливa, aличa, cливa. Ïx дoбpe знaють i лeгкo poзpiзняють зa фeнoтипoм. Тому одно-cлiвнa нaзвa культури Cливa oднoзнaчнo в^-зуе нa re^a^on^^ Prunus domestica i ж пот-peбye дoдaткoвиx визнaчeнь. Copти диплоЦд-но!" Kитaйcькoï (япон^ко!) cливи (P. salicina), що мaють вaжливe eкoнoмiчнe знaчeння в ш-шик кpaïнax cвiтy, в Укршш ж peecтpyвaли [9].
Пiдщeпи кicтoчкoвиx КУЛЬТУР «cливoвoï» групи. B Укpaïнi зapeecтpoвaнo нaciннeвy пiдщeпy бpocквини Prunus kansuensis x da-vidiana 'Пiдщeпний 1' тa клoнoвi пiдщeпи ^иви [(P. americana x xsimonii) x (P. cerasifera xsalicina)] 'Beceннee Плaмя' тa мигдaлю й бpocквини P. xpersicoides 'GF 6ТТ'. Biдoмi тaкoж пiдщeпи, що пoxoдять в1д cxpeщy-вaнь P. armeniaca x pumila, P. armeniaca x cerasifera, P. cerasifera x pumila, P. cerasifera x munsoniana, P. cerasifera x persica, P. cerasifera x tomentosa, P. cerasifera x (P. pumila x salicina), P. incana x tomentosa тощо, якиx нeмae y ДP. Зa пoтpeби, вapтo poзглядaти ïx paзoм, як П^дщ^пи кicтoчкoвиx культур «cливoвoï» групи [Т].
Пiдщeпи кicтoчкoвиx культур «вишнeвoï» групи. B Укршш зapeecтpoвaнo клoнoвi шд-щeпи Prunus fruticosa x serrulata 'BCË 2', P. cerasus x fruticosa 'Cтyдeнiкiвcькa', P. canes-cens x cerasus 'Gi. 5' i 'Gi. 6'. У ДP ïx подано по piзниx гpyпax: 'BCË 2' видiлeнo oкpeмo [2, c. 338], 'Cтyдeнiкiвcькa' пoтpaпилa до вишш [2, c. 326], a 'Gi. 5' i 'Gi. 6' - до чepeшнi [2, c. 328]. У cвiтoвoмy caдiвництвi нaбyвaють по-шиpeння клoнoвi пiдщeпи, що пoxoдять в1д cxpeщyвaнь P. avium x canescens, P. avium x mahaleb, P. avium x pseudocerasus, P. cerasus x maackii, P. maackii x (P. cerasus x fruticosa), P. pseudocerasus x (P. canescens xincisa) тощо. BapTO poзглядaти ïx paзoм, як Пiдщeпи rnc-тoчкoвиx культур «вишнeвoï» групи [Т].
Дерен. За наявност! питомо! украшсько! назви дерен немае потреби зам!нювати ii тюркською назвою кизил [6, 7].
Зизифа. Украшська назва рослини зб!гае-ться з ii грецькою назвою «зизифа, зизи-фон», яку використано в латин!зован!й нау-ков!й назв! роду Ziziphus. Набула поширен-ня транскрибована з латиниц! назва «зизи-фус», яку правильн!ше в!дтворювати без латинсько! флекс!! як «зизиф». Традиц!йно слова, що позначають плодов! культури, належать до ж!ночого роду, тому в!дпов!дн!-шою назвою культури е «зизифа», що дае змогу розр!зняти назву культури й родову назву [6, 7]. Рос!яни ознайомилися з новою плодовою культурою в Узбекистан!, запози-чивши для ii позначення м!сцеву назву ynaöi. В Украш! культура зизифи розвинулася зав-дяки сортам, завезеним безпосередньо з Китаю, без узбецького посередництва, тому немае п!дстав прикладати до ще! культури саме узбецьку назву т!льки тому, що ii вжи-то в рос!йськ!й л!тератур!.
Калина. Ус! зареестрован! в Украш! сорти в!дносять до Viburnum opulus L. Хоч в Укра!-н! трапляються й !нш! види калини, а у св!-т! е плодов! сорти, що належать до !нших вид!в, самодостатньою назвою культури е просто Калина [6, 7].
Маслина. У св!т! нараховують близько 40 вид!в маслини, але в Украш! !нтродуковано т!льки Olea europaea L., тому назвою культури може бути односл!вна назва Маслина [6, 7].
А^рус. Сорти европейського Ribes uvacris-pa L. e нест!йкими до американсько! борош-нисто! роси, через що вони занепали п!сля контактування з !нтродукованим з П!вн!ч-но! Америки збудником ще! хвороби. Культуру а^русу вдалося врятувати завдяки г!б-ридизац!! з! ст!йкими американськими видами R. hirtellum, R. divaricatum, R. niveum, R. inerme, R. cynosbati тощо [10].
Азимша. З 9 в!домих вид!в роду Asimina L. в Украш! культивують азим!ну трилопатеву (A. triloba (L.) Dunal) [7, 11].
Актишд1я. До ц!е! групи належать види секц!! Leiocarpae Dunn роду Actinidia Lindl.: актин!д!я гостра (A. arguta (Siebold & Zucc.) Planch. ex Miq.), актин!д!я пол!гамна (A. po-lygama (Siebold & Zucc.) Maxim) та актин!-д!я колом!кта (A. kolomikta (Maxim. & Rupr.) Maxim.). A. purpurea Rehder e синон!мом A. arguta, тому вс! сорти, як! зареестровано в Украш!, належать до актин!ди гостро!, за винятком актин!ди пол!гамно! 'Помаранче-ва' [6, 7, 11]. Немае жодних п!дстав ! потреби розпод!ляти !х по р!зних групах [2, с. 332, с. 338].
Гpaнaтник. Kyльтивyють т1льки Punica granatum L., тому нaзвoю кyльтypи мoжe 6УТИ нaзвa poдy [7, ll].
Жимолость. Copти ïcтiвнoï жимoлocтi в1д-нocять дo пoлiмopфнoï жимoлocтi блaкитнoï (Lonicera caerulea L.), як paнiшe пoдiляли нa дeкiлькa caмocтiйниx видiв [7, ll]. Дeкopa-тивш copти з те^ивними плoдaми вiднocять дo iншиx видiв, тoмy плoдoвy жимoлocть мсжня нaзивaти пpocтo Жимoлocтю aбo кпв-нoю, чи Блaкитнoю жимoлocтю.
Kiâi. Дo ceкцïï Stellatae Y.L.Li poдy Actinidia Lindl. нэлажить A. chinensis Planch., в^ дoмa в кyльтypi як кiвi. Cвoгo чacy бyлo ви-дiлeнo як oкpeмий вид A. deliciosa (A.Chev.) C.F.Liang & A.R.Ferguson, якя, нa вiдмiнy в1д A. chinensis з глaдeнькими плoдaми, мae плoди з жopcткooпyшeнoю шкipoчкoю. Hинi ^й кoмплeкc cпopiднeниx тaкcoнiв знoвy ввaжaють oдним видoм - aктинiдieю китяй-cькoю, який пoдiляють нa piзнoвиднocтi -щeтиняcтa (var. setosa H.L.Li) з диплoïдним нaбopoм xpoмocoм; китaйcькa (var. chinensis), rn;o мae 2x i 4x; нiжнa (var. deliciosa (A.Chev.) A.Chev.) з 6x нaбopoм xpoмocoм [7].
Лимон. Citrus xlimon (L.) Burm.f. мae oднo-cлiвнy нaзвy лимсн, якa e нaйкpaщoю для кyльтypи [7].
Лимонник. В У^ят iнтpoдyкoвaнo т1льки oдин вид poдy Schisandra Michx. з 25 вiдoмиx нayцi, aлe мaлoзимocтiйкиx i тaкиx, щo нe кyльтивyютьcя в Укpaïнi, видiв. Toмy poдoвa нaзвa, як нaзвa кyльтypи, бeзпoмилкoвo oзнa-чae caмe лимoнник китaйcький [7, ll].
Лoxинa. Для poдy Vaccinium L. нaйoпти-мaльнiшoю yкpaïнcькoю нaзвoю e лoxинa [7, ll, l2]. Ïï ж мoжнa вживяти для пoзнaчeння кyльтypи copтiв, rn;o пoxoдять в1д aмepикaн-cькиx видiв iз ceкцïï Cyanococcus, тoмy rn;o y^ain^»! aбopигeннi види (V. uliginosum L. - лoxинa бaгнoвa (дpaгoвиннa), aбo пpocтo лo-xnna !з ce^ii' Vaccinium тя V. myrtillus L. -лoxинa миpтoвa, aбo чopниця !з ce^ii Cyanococcus) в У^ят нe культивують. У ДP [2, c. 339] нaвeдeнo copти V. corymbosum L. як тяк!, шр нaлeжaть дo piзниx кyльтyp - 4op-ниця i Лoxинa виcoкopocлa. Haзвa чopниця нeмae жoднoгo cтocyнкy дo aмepикaнcькиx copтiв, a eпiтeт «^mo^po^a» e нe няй^я-щим, aджe, пo-пepшe, якщo пpив'язyвaтиcя дo видoвoï нязви, тo цe бyдe лoxинa щиткoвa. Пo-дpyгe, бiльшicть cop™ V. corymbosum hort. e жлядними мiжвидoвими гiбpидaми. тpeтe, cepeд циx гiбpидiв e нe тальки вито^-pocлi copти, a й cepeдньo- тя низькopocлi, тим бiльшe, щo виcoкopocлy лoxинy щe годшя-ють ня дв! гpyпи - швшчну й пiвдeннy вито-^po^y, щo нaлeжaть дo piзниx тaкcoнiв.
80
СортовивчЕння та охорона прав на сорти рослин, 2017, T. 13, № 1
Якщо вважати за дощльне показати ввдмш-HicTb штродукованих сорив ввд мюцево!" ло-хини, то культуру можна назвати Американ-ською, чи Великоплодою лохиною.
Малина. Культура мае традицшно одно-cлiвну назву цього виду шдроду Idaeobatus (Focke) Focke роду Rubus L. - Малина.
Облшиха. Нащональну ботанiчну номенклатуру варто будувати, надаючи родам рос-лин нащональш назви. Такою назвою для аборигенного виду Hippophae rhamnoides L. е щець жоcтiроподiбний. Вживання запози-чено'1 родово'1 назви «облшиха» за наявносп питомо'1 укра'1нсько'1 назви «щець» е невмо-тивованим роciянiзмом. Видовий ештет «rhamnoides» потрiбно перекладати як «жос-тiроподiбний», а не «крушиноподiбний», оcкiльки Rhamnus - це жосир, а не крушина (Frangula). Натомicть назва «облшиха» як назва плодово'1 культури е рiвноправною складовою укра'1нсько'1 cадiвничоï термшо-логи. Культура ^eï рослини поширилася з Роси пiд роciйcькою назвою рослини, яка вдало щдкреслюе морфолоичш оcобливоcтi плодоносних гiлок, що рясно вкрип плодами [7, 11].
Ожина. У походженнi cортiв ожини брали участь види пiдродiв Rubus (секци Caesii, Rubus, Alleghenienses, Arguti, Flagellares, Cana-denses, Cuneifolii, Setosii, Verotriviales, Ursini) та Idaeobatus [7, 11]. Посилання на секци Moriferi & Ursini [2] iз застарших класифша-цiй цього складного для систематикв роду не додають ясность Першими в 1938 р. було районовано ожиномалиновий гiбрид 'Техас' та двовидовий ибрид 'Изобильная'. Сорти, що занесено до ДР у 2010-2015 рр., мають у ро-доводi по декiлька видiв з рiзних cекцiй.
Пор1чки. Сортовi порiчки походять вiд по-рiчок червоних (Ribes rubrum L., syn. R. vulgare Lam., R. sylvestre (Lam.) Mert. & W.D.J.Koch), порiчок скельних (R. petraeum Wulfen) i порiчок колосистих (R. spicatum E. Robson, syn. R. rubrum sensu Jancz. & auct. recent nonnull., non L.) [10]. Шд назвою R. rubrum боташки мали на увазi рiзни види, що спричинило тривалу плутанину. Саме цей вид першим було введено в культуру, ввд ньо-го походить значна кшьмсть cортiв; багато сучасних сортв мають мiжвидове походження. У виробництвi сорти зазвичай подiляють на червош, бiлi та рожевi порiчки за забарв-ленням плодiв, причому сорти з червоними плодами за походженням е переважно мiж-видовими пбридами, а бiльшicть cортiв бших i рожевих порiчок походить зазвичай ввд по-рiчок червоних, хоч у рiзних видах трапляються альбшосш форми.
Смошвниця. З численного на види роду Ficus L. в Укра1ш заради плод:в найчастгше культивують Ficus carica L., ввдомий як Смо-к:1вниця, Винна ягода, 1нжирове чи ФиЪве дерево тощо. Його плоди називають смоквами, шжиром, фи'ами. Смошвниця й смоква е пра-слов'янськими назвами готського походжен-ня; шжир - запозичення з тюркських мов, Ф:-^а - через посередництво французько1 [7, 11].
Смородина. Пор:чки чорш (Ribes nigrum L.) мають синошм:чну односл:вну назву смородина, яка е назвою культури. Додавання до не1 прийменника чорна е зайвим. У похо-дженш ряду сорив брали участь шш: види пор:чок секцй' Botrycarpum A.Rich.: R. diku-scha Fisch. ex Turcz., R. pauciflorum Turcz. ex Pojark., R. ussuriense Jancz., але так: ибриди виробничники не вид:ляють з-пом:ж Сморо-дини [10].
Суниць Культигенний вид суниц: ананасов: (Fragaria xananassa (Weston) Duchesne ex Rozier) вит:снив з культури суниц: мускусш (F. moschata Weston), як: вирощували до них пвд назвою (садов:) полунищ. Тому суниц: ананасов:, як: культивують як Садов: сунищ, :нод: називають полуницями, що додае плу-танини, адже полунищ е синон:м:чною наз-вою дикорослих суниць зелених (F. viridis Weston) [13]. В аматорськш культур: вирощу-ють др:бноплод: л:сов: сунищ F. vesca var. alpina (Weston) Pers.
Фейхоа. Давню видову назву Feijoa sellowiana O.Berg переведено у синошми Acca sellowiana (O.Berg) Burret. Ц: таксоном:чш змши не зачшають назви культури, якою за-лишаеться Фейхоа [7, 11].
Хурма. Зареестроваш сорти належать до хурми как:, або сходно" чи японсько' (Diospyros kaki Thunb. non L.f.) та ii г:брид:в р:зних поколшь з хурмою в:рджинською (D. virginiana L.). Найдощльшше поеднати
ix шд родовою назвою Хурма [7, 11].
Шипшина. В Украш: зареестровано сорти
в:там:нно1' шипшини травнево" (Rosa majalis Herrm., syn. R. cinnamomea L.) та ii м1жви-дових г:брид:в. Заради плод:в вирощують також шш: види шипшини, зокрема R. villo-sa L., R. rugosa Thunb. тощо. У культур: ix варто називати родовою назвою [7, 11].
Шовковиця. Зареестроваш сорти кормово1' й плодово1' шовковищ належать до шовковищ б:-ло!" (Morus alba L.) та ii пбридав з шовковицею швденною (M. australis Poir., syn. M. bombycis Koidz.). Культивують також ибриди M. alba
x rubra та M. nigra. Загальною назвою для сор-тв р:зного походження е родова назва [7, 11].
Волоський ropix. В украшськш мов: для позначення виду - гор:1ха царського (Juglans
regia L.), само! рослини (дерева), його плода та культури в щлому вживають трив1альш назви волосъкий gopix та грецъкий dopix, з яких перевагу варто надати першш.
Мигдаль. Змiна видово! назви рослини на Слива солодка (Prunus dulcis (Mill.) D.A.Webb, syn. Amygdalus communis L.) не змшюе тра-дищйно! назви культури - Мигдаль [9].
Фундук. Дикорослу лщину авелланську, або звичайну (Corylus avellana (L.) H.Karst.) зазвичай називають горгшпиком, або xicoeuM гopixoм, протиставляючи культурному фундуку, який ввдносили до лщини найбшьшо! (C. maxima Mill.). За сучасними даними, ев-ропейськ сорти мають у pодоводi пол:1морфну C. avellana малоазшського та середземномор-ського походження. За ними зберпаеться назва Фундук [7].
Виноград. Сорти традицшного сортименту належать до винограду виноносного (Vitis vinifera L.). Для шдвищення стшкосп до не-сприятливих чиннишв довшлля застосову-ють м1жвидову пбридизащю, залучаючи до схрещувань виноград амурський (V. amuren-sis Rupr.), виноград наскельний (V. rupestris Scheele), виноград лябруска (V. labrusca L.) тощо, частка гешв яких у геном: деяких сорив може досягати 50%, але м:жвидов: ибри-ди столового та винного винограду за участю винограду виноносного зазвичай не виокрем-люють в1д останнього [11].
Пщщепи винограду. П1дщепи винограду, як правило, е м:жвидовими пбридами. Так, в Укршш зареестровано сорти Vitis xinstabilis Ardenghi, Galasso, Banfi & Lastrucci (= V. riparia x rupestris), V. xkoberi Ardenghi, Galasso, Banfi & Lastrucci (= V. berlandieri x riparia), V. vinifera x rupestris, (V. berlandieri x riparia) x [(V. vinifera x riparia) + (V. berlandieri x rupestris) + V. riparia] [7, 11]. Ус.х ¿х об'еднують в одну групу П1дщепи винограду.
Назви плодових культур, що зб^аються з трив:альними назвами вид:в плодових рослин, мають давню гсторт, пов'язану з початком сад:вництва. Це, як правило, односл:вш назви - яблуня, груша, вишня, слива, калина, малина, ожина, шипшина тощо. Багато з них належать до найдавшшого пласту лексики - шдоевропейсько! та праслов'янсько!. Натомить бшомшальна система назв рослин, впроваджена Карлом Лшнеем, склалася у другш половин: XVIII - на початку XIX ст. Номенклатурш кодекси регламентують шляхи забезпечення таксошв найкращою назвою на основ: ii оприлюднення, позначення номенклатурного типу та принципу прюритету. Це потребуе приведення у в1дпов1дшсть раш-ше наданих назв, що призводить до неста-
бiльнocтi бoтaнiчнoï нoмeнклaтypи i викли-кяе нepoзyмiння з бoкy caдiвникiв. Бiльшicть змш з нoмeнклaтypниx ^ичин вжe здiйcнe-нo, aлe тeпep тypбyють змши тaкcoнoмiчнoгo xapaктepy, ocкiльки в мipy нaкoпичeння ня-шиx знянь змiнюютьcя caмi cиcтeми ^я^ф^ кaцïï. Moлeкyляpнi мeтoди дocлiджeнь y дeя-киx випaдкax пpивeли дo кopiннoгo пepeгля-ду тaкcoнoмiчнoгo стяну тa/aбo paнгy тaкcoнy.
Пpиклaдaми icтoтниx змш y бoтaнiцi, щo ст^уют^я плoдiвництвa, е нядяння пepeвaги пpiopитeтнiй нязв! Malus pumila з пepeвeдeн-ням y cинoнiми Malus domestica; включeння Feijoa sellowiana дo poдy Acca; включeння Corylus maxima дo виду Corylus avellana; o6^-няння poдiв Grossularia i Ribes; пiдтвepджeння дoцiльнocтi poдy Prunus s.l. !з включвнням дo ньoгo poдiв Armeniaca, Amygdalus, Persica, Cerasus тoщo. Утoчнeнo цитувяння aвтopiв тяк-coнiв, нaпpиклaд, Fragaria xananassa (Weston) Duchesne ex Rozier зaмicть F. ananassa Duch. Bиpiшyютьcя питяння впopядкyвaння нaцioнaльнoï бoтaнiчнoï нoмeнклaтypи [6-l3].
Oфopмлeння зяявки ня copт пoтpeбye ня-вeдeння бoтaнiчнoï нязви тaкcoнy видoвoгo aбo poдoвoгo piвня. Öe ycклaднюe пpoцeдy-py для зяявнишв, тoмy щo нaйчacтiшe вoни кopиcтyютьcя зacтapiлoю дoвiдкoвoю лгге-paтypoю i чepeз нecтaбiльнicть нoмeнклaтy-pи те зявжди мoжyть вкязяти пpaвильнy нязву. Дo щe бiльшиx ycклaднeнь пpизвo-дять випядки пoлiгiбpиднoгo пoxoджeння copтiв зя yчacтю двox aбo кiлькox вид!в. У циx випaдкax пepeвaгy ввддяють тoмy тяк^-ну, oзнaки якoгo нaйбiльшoю мipoю влacти-в! нoвoмy copтy, aбo вкязують нoтoтaкcoн чи нaвoдять гiбpиднy фopмyлy.
^мяе пoтpeби в пpиcтocoвyвaннi нязв плo-дoвиx кyльтyp п1д пpaвильнi cyчacнi нязви тaкcoнiв, ocкiльки цe дв! piзнi нoмeнклaтypнi cиcтeми. Iнoдi нязвя кyльтypи е дaлeкoю в1д нayкoвoï видoвoï нязви (фундук, щeць, cмoкiв-ниця). Kyльтypa, тoбтo гpyпa кyльтypниx poc-лин, oxoплюe тaкcoни piзнoгo paнгy, та^ик-ляд, piд aбo нoтopiд (гл1д = Crataegus, ягон-cькa яйвя = Chaenomeles, яблyнeaйвa = xCydo-lus), пiдpiд aбo ceкцiю (пiдщeпи «вишнeвoï» гpyпи = Prunus subg. Cerasus, aipyc = Ribes subg. Grossularia, лoxинa = Vaccinium subg. Vaccinium sect. Cyanococcus), вид aбo готовид (гpyшa = Pyrus communis, вeликoплoдa яличя = Prunus xrossica, вишш-дюки = Prunus xgon-douinii), iнoдi тaкcoн paнгoм нижчe зя видoвий (нeктapинa = Prunus persica var. nucipersica).
Пpинaлeжнicть copтy нaйчacтiшe визнячя-eтьcя тaкcoнoм видoвoгo piвня, нявггь зя yмo-ви мiжвидoвoгo пoxoджeння. Зaлeжнo в!д пoшиpeння й вaжливocтi pocлин i зя няяв-
82
СоРтовиВЧЕннЯ тл охоронл ПРЛВ нл сорти рослин, 2017, T. 13, № 1
носи виразних ввдмшностей види одного роду вважають окремими культурами (Prunus = слива, вишня, черешня; Ribes = а^рус, пор:чки, смородина; Rubus = ожина, малина, Actinidia = актиния, юв^. 1нод: ввдбуваеть-ся подальше подр:бнення з виокремленням нових культур, наприклад, великоплодо1 алич:, вишень-дюк:в, нектарини. Зб:рн культури (шдщепи «сливово"» й «вишнево1» груп, пвдщепи винограду) та культури друго-рядного значення (гл:д, хеномел, шипшина) складаються з шлькох вид:в i нотовид:в.
Плодов: культури мають назви, як: збгга-ються з односл:вними назвами вид:1в (айва, абрикоса, черешня). Двосл:вн назви культур бувають як виняток (японська айва, велико-плода алича, волоський гор:х), коли прик-метник додано для шдкреслення певних особ-ливостей рослини (походження або якосп плод:в) i розр:знення в:д айви, алич:, горгха (лкового гор:ха, горгшника, лщини). Варто зазначати, що у двосл:вних назвах культур прикметник передуе :меннику, шакше назва культури буде виглядати як бшомшальна видова назва. Осшльки культурою може бути сукупшсть шлькох таксошв, вживання саме тако1 посл:довно1 комбшаци сл:в (прикмет-ник+:менник) дае можливкть в:др:знити ii ввд виду, який позначено комбшащею :мен-ник+прикметник (або :менник). Наприклад, «червош пор:чки» - це культура, сорти яко1 можуть походити ввд кхлькох р:зних вид:в, тод: як «пор:чки червош» - це Rubus rubra.
З уведенням у культуру плодово1 рослини назву ново! культури утворюють, запозичив-ши ii з мови пс! краши, де культура виникла й зввдки поширилася, наприклад, лимонник, облшиха (з Роси), дюк, нектарина (з Англи), кМ (з Ново! Зеланди), фундук (з Туреччини), або на основ: латинсько1 назви, наприклад, актиния (Actinidia), зизифа (Ziziphus), ази-мша (Asimina), фейхоа (Feijoa).
У ДР сорти плодових культур для зруч-носп варто розмщувати за усталеною схемою: зернятков:, ккточков:, ягвдш, гор:хо-в:, виноград; щдщепи наводять наприкшщ шдгрупи. У кожнш шдгруш культури роз-мщують за украшською абеткою; у шдгру-ш к:сточкових спочатку вносять представ-никв роду Prunus, поим rnmi к:сточков: культури. 1ншим способом е розмщення вих плодових культур разом зидно з укра-шськими назвами за абеткою [1].
Висновки
Зареестрован: в Укрш'ш сорти плодових рос-лин належать до 48 культур. Формування назв плодових культур, що почалося задовго до за-
провадження бшомшально1 номенклатури, ся-гае прадавшх часгв i тривае дониш. Назви плодових культур i назви ботанiчних таксонiв належать до рiзних термiнологiчних систем i виконують рiзнi функцп, тому важливо, щоб вони не призводили до непорозумшь. Назви культур е переважно односл:1вними; двослiвнi бувають як виняток, у них прикметник передуе iменнику. Двокомпонентш утворення для позначення назв культур за моделлю «прик-метник+iменник» дають змогу уникнути плу-танини; ¿х легко в1др:знити в1д бiномiнальних наукових назв вид:в, у яких на першому мгсщ вжито iменник. Варто виправити помилки й недоречностi в оф1ц1йних документах, що сто-суються охорони прав на сорти рослин.
Використана литература
1. Правила складання та подання заявки на сорт рослин // Наказ MiH-ва аграр. пол1'тики УкраТни. - № 287. - 26 kbi't. 2007 р.
2. Державний реестр сорлв рослин, придатних для поширення в Украй'нп на 2016 р. (реестр е чинним станом на 22.02.2016) / Держ. ветерин. та ф"|'тосатт. служба УкраТни. - К., 2016. - URL : http://vet.gov.ua/sites/default/files/ Reestr%2022.02.16.pdf.
3. Лещук Н. В. Наукове об^рунтування гармот'заф'Т назв бота-т'чних таксотв в1'дпов1'дно до м1'жнародних вимог UP0V / Н. В. Лещук, Н. В. Павлюк, M. А. Броновицька // Сортовив-чення та охорона прав на сорти рослин. - 2012. - № 3. - С. 65-73. doi: 10.21498/2518-1017.3(17).2012.58840
4. Асортименти плодових i яп'дних культур УРСР / Б. Й. Шаб-ловський, £. Ф. Дем'янець, M. M. Ардатьев [та ""н.] ; УкрНД1 плодово-япдного господарства. - К. ; X. : Держс'льгоспви-дав УРСР, 1938. - Вип. 27. - 335 с.
5. Симиренко В. Л. Часткове сортознавство плодових рослин : У 2-х т. Т. 1 : Яблуня / В. Л. Симиренко. - К. : Аграрна наука, 1995. - 455 с.
6. Нетрадиф'йт плодов"" культури (рекомендаф'Т з селекф'Т та вирощування садивного матер1'алу / В. М. Меженський, Л. 0. Меженська, M. Д. Мельничук, Б. С. Якубенко. - К. : Ф"|'тософ'оцентр, 2012. - 80 с.
7. Mеженський В. M. Mалопоширенi плодов"" культури : навч. пос'бник / В. M. Mеженський, Л. 0. Mеженська. - К. : Комп-ринт, 2016. - 544 с.
8. Mеженський В. M. До питання впорядкування украТнських назв рослин. Пов""домлення 5. Назви зерняткових культур / В. M. Mеженський // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2015. - № 3-4. - С. 4-11. doi: 10.21498/2518-1017.3-4(28-29).2015.58405
9. Mеженський В. M. До питання впорядкування украТнських назв рослин. Пов""домлення 2. Назви вид|'в роду Prunus L. / В. M. Mеженський // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2014. - № 3. - С. 15-24. doi: 10.21498/2518-1017.3(24).2014.56001
10. Mеженський В. M. До питання впорядкування украТнських назв рослин. Пов""домлення 3. Назви вид|'в роду Ribes L. // В. M. Mеженський / Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2014. - № 4. - С. 9-15. doi: 10.21498/2518-1017.4(25).2014.55461
11. Mеженський В. M. Нетрадифйт япдт культури: рекомендаф'Т з селекф'Т та розмноження / В. M. Mеженський, Л. 0. Mеженська, Б. С. Якубенко. - К. : Компринт, 2014. - 119 с.
12. Mеженський В. M. До питання упорядкування украТнських назв рослин. Пов""домлення 1. Назви вид|'в роду Vaccinium L. / В. M. Mеженський // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2014. - № 2. - С. 56-63. doi: 10.21498/2518-1017.2(23).2014.56160
13. MeœeHCbKMé B. M. flo nièTaHHfl BnopflflKyBaHHA yKpa'iHCbKMX
H33B pOCëMH. ÏOBiflOMëeHHfl 4. TaKCOHOMlHHe pi3HOMamTTfl Ta HaçBè BMflÏB pOfly Fragaria L. / B. M. MeœeHCbKèé // COpTO-BMBHeHHA Ta OXOpOHa npaB Ha COpTè pOCëèH. - 2015. - № 1-2. - C. 15-21. doi: 10.21498/2518-1017.1-2(26-27).2015.55859
References
1. Pravyla skladannia ta podannia zaiavky na sort roslyn [Rules of drawing up and filing an application for a plant variety registration]. (2007). The order of the Ministry of Agrarian Policy of Ukraine. No 287. April 26, 2007. [in Ukrainian]
2. Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini u 2016 rotsi [State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2016]. (2016). URL: http://vet.gov. ua/sites/default/files/Reestr%2022.02.16.pdf [in Ukrainian]
3. Leshchuk, N. V., Pavliuk, M. A., & Bronovytka, M. A. (2012). Scientific rationale for harmonizing names of botanic taxa in line with international UPOV requirements. Plant Varieties Studying and Protection, 3, 65-73. doi: 10.21498/2518-1017.3(17).2012.58840 [in Ukrainian]
4. Shablovskyi, B. Yo., Demianets, Ye. F., Ardatiev, M. M., Donchuk, I. N., Hushchyn, M. Yu., Tarasenko, M. P., & Petrenko, M. Ye. (1938). Asortyment plodovykh i yahidnykh kultur URSR [Assortments of fruit and small fruit crops of Ukraine]. Kyiv; Kharkiv: Derzhsilhospvydav URSR. [in Ukrainian]
5. Symyrenko, V. L. (1995). Chastkove sortoznavstvo plodovykh kultur. T. 1: Yablunia [Particular variety investigation of fruit crops. Vol. 1. Apples]. Kyiv: Ahrarna Nauka. [in Ukrainian]
6. Mezhenskyj, V. M., Mezhenska, L. O., Melnychuk, M. D., & Yakubenko, B. Ye. (2012) Netradytsiini plodovi kultury
(rekomendatsii z selektsii ta vyroshchuvannia sadyvnoho materialu) [Rare Fruit Crops: recommendations on breeding and propagation]. Kyiv: Phytosociocentr. [in Ukrainian]
7. Mezhenskyj, V. M., & Mezhenska, L. O. (2016). Maloposhyreni plodovi kultury [Rare Fruit Crops]. Kyiv: Comprint. [in Ukrainian]
8. Mezhenskyj, V. M. (2015). On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 5. Species names for pome fruit crops. Plant Varieties Studying and Protection, 3-4, 4-11. doi: 10.21498/2518-1017.3-4(28-29).2015.58405 [in Ukrainian]
9. Mezhenskyj, V. M. (2014). On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 2. Species names of the genus Prunus L. Plant Varieties Studying and Protection, 3, 15-24. doi: 10.21498/2518-1017.3(24).2014.56001 [in Ukrainian]
10. Mezhenskyj, V. M. (2014). On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 3. Names for Ribes L. species. Plant Varieties Studying and Protection, 4, 9-15. doi: 10.21498/2518-1017. 4(25).2014.55461 [in Ukrainian]
11. Mezhenskyj, V. M., Mezhenska L. O., & Yakubenko, B. Ye. (2014). Netradytsiini yahudni kultury: rekomendatsii z selektsii ta rozmnozhennia [Rare Small Fruit Crops: recommendations on breeding and propagation]. Kyiv: Comprint. [in Ukrainian]
12. Mezhenskyj, V. M. (2014). On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 1. Names for Vaccinium L. species. Plant Varieties Studying and Protection, 2, 56-63. doi: 10.21498/2518-1017. 2(23).2014.56160 [in Ukrainian]
13. Mezhenskyj, V. M. (2015). On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 4. Taxonomic diversity and species names for the genus Fragaria L. Plant Varieties Studying and Protection, 1-2, 15-21. doi: 10.21498/2518-1017.1-2(26-27).2015.55859 [in Ukrainian]
УДК 001.4 (477): 634.1/7
Меженский В. H. К вопросу упорядочения украинских названий растений. Сообщение 8. Названия плодовых культур // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2017. - Т. 13, № 1. - С. 75-84. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97324
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина, e-mail: [email protected]
Цель. Проанализировать украинские названия плодовых культур, сорта которых проходят научно-техническую экспертизу. Результаты. Названия плодовых культур образуют отдельную терминологическую систему на основе однословных названий плодовых растений. Названия новых интродуцированных плодовых культур обычно заимствуют из языка той страны, где культура возникла и откуда она распространилась, или на основе латинского родового названия. Выводы. Зарегистрированные в Украине сорта плодовых растений можно распределить
между 48 культурами. Формирование названий плодовых культур началось с незапамятных времен и длится до сих пор. Названия культур, как правило, однословные; двухсловные бывают в порядке исключения, в них прилагательное предшествует существительному. Названия плодовых культур и названия ботанических таксонов являются специфическими, принадлежат к разным терминологическим системам и выполняют разные функции.
Ключевые слова: название, плодовая культура, таксон, номенклатура.
UDC 001.4 (477): 634.1/7
Mezhenskyj, V. M. (2017). On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 8. Fruit crops names. Plant Varieties Studying and Protection, 13(1), 75-84. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.L2017.97324
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 15 Heroiv Oborony Str., Kyiv, Ukraine, 03041, e-mail: [email protected]
Purpose. To analyze the Ukrainian names of the fruit crops which varieties are undergoing scientific and technical examination. Results. Names of fruit crops form a separate terminological system based on one-word fruit plant names. Names of new introduced fruit crops usually are borrowed from the language of that country where the crop has extended and whence it has spread, or on the basis of a Latin generic name. Conclusions. The registered varieties of fruit
plants in Ukraine belong to 48 crops. Formation of names of fruit crops has begun in ancient times and is continuing until now. Crop names, as a rule, consist of one word; two-word names occur as an exception, if so, an adjective should be placed ahead of a noun. Names of fruit crops and the name of botanic taxa are specific, belong to different terminological systems and perform different functions.
Keywords: name, fruit crop, taxon, nomenclature.
Hadiuwna 2.02.2017 flozodxeHQ do dpyKy 3.03. 2017
