CC BY
41
А.С. Гусак
ЩОДО СТРАХУВАННЯ АКТИВ1В ПРИ УПРОВАДЖЕНН1 ПРОЕКТ1В У ВУГЛЕДОБУВАННЯ В УМОВАХ КОНЦЕСП
Вiтчизняна вугiльна промисловють пов'язана с комплексом ризиюв, якi впливають на приплив швестицш за проектами з И розвитку: складнi гiрничо-геологiчнi умови, що змшю-ються пiсля вiдпрацювання вугшьних пластiв, висока зноше-шсть основних фоцщв та застарiла технологiя видобутку, плиннiсть кадрового потенцiалу. Комплекснi ризики, яю мають мiсце у вугледобувнш сферi, знижують ефективнiсть функцiонування пщприемств галузi, призводять до масштаб-них за збитками i трагiчних за наслщками виробничих аварiй, що змушуе вiдмовлятися вiд реашзацп iнвестицiйних проектсв у вуглевидобуваннi. Органiзацiйно-технiчними заходами не завжди можна повнiстю знизити вплив ризикових чинникiв на перебiг швестицшних проектiв та подальшу експлуатацiйну дiяльнiсть шахти. Через обмеженiсть iнвестицiйних ресурав у пiдприeмствах вугшьно! промисловостi особливо! актуальнос-тi набувають економiчнi шструменти захисту та управлiння ризиками швестування проектiв, що дозволяють як запоб^ти настанню несприятливих господарчих ситуацiй, так i компен-сувати можливi фiнансовi втрати пiд час реашзацп проекив.
Одним iз традицiйних iнструментiв економiчного захисту iнвестицiйних проектiв, зокрема у видобувних галузях, е страхування. Наразi важливе значення надаеться питанням об-грунтування страхового захисту активiв, якi залучаються до впровадження швестицшних проекив у вуглевидобуваннi, ви-значення ролi учасникiв концесiйних вiдносин в умовах ств-працi на засадах державно-приватного партнерства при ураху-ванш галузево! специфiки та оргашзацшно-правово! форми реашзацп страхового захисту.
© А.С. Гусак, 2014
AHani3 публ^цш свiдчить, що питaння CTpaxyBaHra íh-вестицiй y до6увних гaлyзях pозглянyто обмеженим колом pо-6ít, де пеpевaжно aкцентyeться yBara Ha ^ое^тах тафтодобув-но1' пpомисловостi [1; 2] Ta пpоектaх з видо6утку pyдних кота-лин [3]. Кpiм того, в pоботaх A.C. Miллеpмaнa [4], Т.А. Cпiциноï [5] тa iнших pозглянyто специфiкy стpaхyвaння ^оекив, що pеaлiзyються Ha зaсaдaх деpжaвно-пpивaтного пapтнеpствa без ypaхyвaння ïx гaлyзевоï специфiки. Вaжливе знaчення сьогоднi мaють дослiдження стpaxового зaxистy íh-вестицшних пpоектiв з вуглевидобутку, якi б ypaxовyвaли ra-лузеву специфiкy тa специфiкy оpгaнiзaцiйно-пpaвовоï фоpми ïx pеaлiзaцiï.
Метою стaттi e pозpобкa пiдxодiв до фоpмyвaння CTpa-хового зaxистy aктивiв, якi зaлyчaються до впpовaдження шве-стицiйниx пpоектiв у вyглевидобyвaннi в yмовax концеси.
3a стpaтегiчною знaчyщiстю вyгiлля у pозвинениx ^aï-Hax з pинковою економiкою влaсником вyгiльниx pодовищ e деpжaвa. 3aлежно вiд конкpетниx зaвдaнь pозвиткy вугледо-бувно1' гaлyзi тa специфiки ^оектсв вiдповiдaльнiсть i оpгaнi-зaцiя стpaxового зaxистy iнвестицiй визнaчaeться пеpевaжно деpжaвою. До pозбyдови стpaxового зaxистy швестицш у вуг-левидобyвaннi можуть зaлyчaтися комеpцiйнi стpaxовики, по-сеpедники стpaxового pинкy тa деpжaвнi стpaxовi комгани. Для pозвиткy i фiнaнсyвaння гaлyзi деpжaвa, як пpaвило, зaлy-4ae пpивaтниx iнвестоpiв до спiвпpaцi Ha зaсaдax деpжaвно-пpивaтного пapтнеpствa. 3a тaкиx умов вiдповiдaльнiсть зa економiчнy безпеку aктивiв, пеpедaниx в yпpaвлiння np™a^ ному iнвестоpовi, мae pозподiлятися мiж деpжaвою тa зaлyче-ним до спiвпpaцi iнвестоpом, який фaктично мae здiйснювaти yпpaвлiння iнвестицiйним ^оектом, зокpемa yпpaвляти prn^ кaми дaного пpоектy.
3гiдно с методологieю Св^ового бaнкy пpоект може pоз-глядaтися як пpоект деpжaвно-пpивaтного пapтнеpствa, якщо пpивaтнa компaнiя беpе Ha себе 4acraHy експлyaтaцiйниx p^ зикiв paзом з експлyaтaцiйними витpaтaми тa aсоцiйовaними
ризиками. Це не залежить вщ того, експлуатуе приватна ком-панiя державний об'ект самостiйно або разом з державним органом через володшня пакетом акцш компани - власника об'-екта, або iншим способом [6]. Крiм того, незбалансований роз-подiл ризикiв мiж учасниками проекту може призводити до виникнення конфлжив мiж державою i приватним швестором, що ставить пiд загрозу реалiзацiю подiбних проектiв взагалi.
Аналiзувати ризики рiзних форм державно-приватного партнерства доцшьно з використанням класифжацп, прийнято! Св^овим банком, сутнiсть яко! полягае не стшьки у вiддiленнi основних форм реашзацп iнвестицiйних проектiв, скiльки в характеристик принципiв розподiлу ризикiв мiж державою та приватним сектором [7]. В Укра1ш вiтчизняним законодавст-вом передбачеш основнi форми державно-приватного партнерства, вiдомi у мiжнароднiй практищ: концесп, угоди про розподiл продукцп, сервiснi угоди як форми цившьного права, правовою основою яких е Конститущя Украши, Господарсь-кий, Цившьний, Податковий кодекси Украши, Закон Украши «Про концесп», що передбачае подальше прийняття галузевих нормативних актiв [8].
Для в^чизняно! вугледобувно! галузi передбачеш спе-цифiчнi (додатковi) механiзми регулювання форм державно-приватного партнерства, правову основу яких складають Кодекс Украши про надра [9], Гiрничий закон Украши [10] та Закон Украши «Про особливост оренди чи концесп об'екив паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у держав-нiй власностп» де в останньому концеЫя розглядаеться як основна форма державно-приватного партнерства.
Надання прав на розв^вання i видобуток корисних ко-палин на пiдставi концесп - явище не нове для пост-радянських краш, у тому чи^ для Украши. На початку мину-лого стол^тя як у дореволюцшнш Росп, так i у початковий перюд радянсько! влади укладалися договори з надання кон-цесш До найбiльш iстотних умов, за якими концеЫя вiдрiзня-
eться вщ iншиx фоpм деpжaвно-пpивaтного пapтнеpствa, вщ-несено [11]:
збеpеження пpaвa влaсностi Ha об'eкт концесп (adrara) зa концесieдaвцем;
збеpеження пpaвa влaсностi Ha доходи вiд експлyaтaцiï об'eктa концеси зa концесiонеpом;
piвнопpaвнiсть стоpiн концесiйноï угоди; дотpимaння бaлaнсy фiнaнсовиx pизикiв тa iнтеpесiв стоpiн концесшнох' угоди.
Щодо пеpевaг тa недолив концесiï у вyгледобyвнiй пpомисловостi пpийнятною склaднiстю зaстосyвaння конце-сiйниx договоpiв у цiй гaлyзi e необхщшсть ypaxyвaння спе-цифiки пpедметa договоpy - дiлянки нaдp, що визнaчaeться особливим пpaвовим pежимом нaдp, пpaво Ha якi нaдaeться зa договоpом гipничоï концесп. HaApa, в силу чинного зaконо-дaвствa, вилyченi iз цивiльного обiгy: згiдно зi ст. 4 Кодексу y^ai™ «^о нaдpa» нaдpa e виключною влaснiстю нapодy Укpaïни i нaдaються тiльки у коpистyвaння. Haдpa тaкож ви-стутють об'eктом pегyлювaння пyблiчно-пpaвовиx еколопч-них ноpм пpaвa в гaлyзi нaдpокоpистyвaння. Концедент, як деpжaвний оpгaн, вистyпae як сyб'eкт пyблiчного пpaвa тa зa чинним зaконодaвством пpи y^a^HHi договоpy концесп мae зa мету зaдоволення пyблiчного iнтеpесy тa pеaлiзaцiï сощэль-ноï функцп влaсностi, a не лише «егоштичного» економiчного iнтеpесy .
Н. Mедведeвa тa iншi дослiдники aкцентyють yвaгy Ha тому, що нaдpa як piзновид ^^одних pесypсiв вистyпaють пpиpодним дифеpенцiйним об^ктом екологiчного, a не суто цившьного чи господapського пpaвa, xочa це не виключae впливу ноpм цившьного тa господapського пpaвa Ha ripHmi концесiйнi пpaвовiдносини у цiломy [12]. Оскшьки нaдpa e пpиpодним об^ктом, що мae пpиpодне походження i постш-ний екологiчний зв'язок iз пpиpодним сеpедовищем, гipничi концесiйнi пpaвовiдносини e склaдовою пpиpодоpесypсниx вiдносин, як e пpедметом сaме екологiчного пpaвa. Як нaслi-
док, концесюнери повинш мати спецiальну еколопчну право-суб'ектшсть користувача природних ресурЫв (надр). Вона не лише надае право спецiального природокористування для за-доволення власних приватних потреб, а й зобов'язуе концесю-нера дотримуватись спецiальних екологiчних вимог природо-користувача: рацiонального використання та охорони надр, забезпечення еколопчно1 безпеки. У зв'язку з цим статус кон-цесюнера, як i концедента, вiдтворюе специфжу гiрничих кон-цесiйних вiдносин.
Таким чином, концеая в гiрничiй промисловост в основному залишаеться публiчно-адмiнiстративним договором порiвняно з iншими галузями. Цей факт певним чином знижуе самостiйнiсть концесiонера i пiдвищуе ризиковшть його вкла-день у проекти на умовах концесп' порiвняно з шшими формами державно-приватного партнерства. При наявност об'ективно! ризиковостi вкладень у вуглевидобуток (тривалий життевий цикл проекив, об'ективно високий рiвень ризиково-стi через недостатню прогнозованiсть запаЫв та прничо-геологiчних умов видобутку, вщносно невисока галузева норма рентабельност проектiв, тривалий перiод окупноси, масш-табнiсть iнвестицiй) концесiйний мехашзм реалiзацil проектiв мае додаткове ризикове навантаження на швестора. Для в^чи-зняних проектiв воно суттево посилюеться у зв'язку з тим, що, як згадувалося ранiше, навiть за укладення договору концесп' користувач надр мае отримувати лщензш на ведення розробки вугiльного родовища.
У той же час концесшна форма реалiзацil проектiв надае появу додаткових ризиюв i для держави як власника надр. Як зазначено А.А. Твердовим та С.Б. НЫчшевим, будь-яка кори-сна копалина (руда, вугшля та ш.) стае власнiстю користувача надр у момент ll' вiддiлення вщ гiрничого масиву, незважаючи на те, чи знаходиться родовище у власност користувача або надаеться йому у тимчасове користування (оренда, концесiя та ш.) [13]. Найчастiше основнi фонди компанп не представля-ють економiчного iнтересу вiдокремлено вiд сировинно! бази,
пщ яку вони були оформлеш: гiрничi виробки i значна частина об'екив поверхневого комплексу не являють собою самостш-но! цiнностi, !х лшвщацшна вартiсть на момент вiдпрацювання пласив е вкрай низькою. За тако! ситуацп можливе неякiсне виконання концесюнером його зобов'язань за договором державно-приватного партнерства з вiдпрацювання запаав: фактично, пiсля вiдпрацювання запасiв швестор зобов'язаний повернути державi нелiквiдний i непридатний для подальшого використання за призначенням майновий комплекс. В шших галузях вартiсть виробничих активiв, що створюються пiд час ведення концесшного проекту, значно вища: iнвестор мае зда-ти державi певний шфраструктурний об'ект (наприклад, при будiвництвi автомапстралей), що вiдповiдае певним критерiям якост i повноцiнно функцiонуе. Якщо реалiзацiя вугледобув-ного проекту призведе до певних негативних побiчних наслщ-юв соцiального чи екологiчного характеру, вщповщальшсть надрокористувача, за вiдсутностi спецiальних механiзмiв И на-стання, е вкрай обмеженою i вiдшкодовувати збитки матиме концеЫедавець. Це також створюе додатковi ризики для дер-жави як власника надр тд час реалiзацil концесiйних проектiв у вуглевидобуваннi.
Специфша об'екта концесiйних вiдносин у вугледобув-нiй галузi не завжди дозволяе повною мiрою використовувати переваги цього оргашзацшно-правового механiзму, а саме за-безпечувати баланс ризикiв мiж концесюнером i концесiедав-цем. Проблеми обгрунтованого розподiлу ризикiв концесil у першу чергу стосуються саме захисту активiв, яю передаються державою у користування приватному швесторов^ оскiльки концесiедавець не е дотичним до результаив (експлуатацшних доходiв) подiбних проектiв.
На основi викладеного пропонуеться методичний пiдхiд до формування страхового захисту активiв, яю залучаються до впровадження iнвестицiйних проекив у вуглевидобуваннi в умовах концесп (рис. 1).
Рис. 1. Схема формування страхового захисту швестицшних актив1в
Для досягнення поставлених цшей моделювання роз-подiлу ризиюв може бути застосований методичний пщхвд, що використовуеться в теорп та практищ проектного управлiння та вщомий як структурне проектне моделювання [14]. У межах даного пщходу передбачаеться структуризащя проекту, тобто побудова моделi даного проекту шляхом виокремлення логiчно взаемопов'язаних дiй та заходiв - як альтернативних, так i тих, що припускають сумiсне виконання у межах проекту та причинно-наслщкових зв'язюв мiж ними.
На рiзних етапах спiвпрацi за iнвестицiйними проектами виникае необхщшсть розподiлу ризиюв мiж концесiонером i концесiедавцем i визначення вiдповiдальностi кожного з них в умовах сшвпращ на засадах державно-приватного партнерства ( рис. 2). Визначення ролi учасниюв концесшних вiдносин в умовах спiвпрацi на засадах державно-приватного партнерства дозволить здшснити обгрунтований розподiл ризикiв мiж учасниками концесiйних вiдносин i вщповщно запобiгти ви-никненню конфлiктiв мiж ними пiд час здiйснення проекту.
Рис. 2. Етапи реалгзацп концестних вгдносин в твестицтних проектах
При побудовi страхового захисту проектсв з вуглевидо-бутку, що ре^зуються на умовах концесп, значна роль выводиться страхуванню ризикiв вiдповiдальностi - як взаемно! вiдповiдальностi концесiонера та концеаедавця, так i страху-вання ризиюв вiдповiдальностi концесiонера перед третiми особами.
Цей мехашзм доцшьно використовувати, оскшьки стра-хування вiдповiдальностi учасникiв концесшно! угоди дозволить чiтко розмежувати ризики, пов'язанi з володiнням та екс-плуатацiею активiв, що складають об'ект концесп, або залу-чаються для ведення проекту певною стороною угоди. Крiм
того, невщ'емним ключовим активом будь-якого вугледобув-ного пiдприемства, що ранiше функцюнувало i вiдтепер пере-даеться в концеаю, е його репутацiя. Вщтак, страхування вщ-повiдальностi за окремими сощальними та екологiчними ризи-ками певною мiрою спрямоване на захист дшово! репутацп об'екта концесп як окремого активу, що також передаеться у використання концесюнеру.
Висновки. Результати проведеного дослщження обумо-вили постановку таких напрямiв подальшого дослiдження: по-будова моделi розподiлу ризикiв мiж концесiонером та конце-сiедавцем у втизняних проектах з вуглевидобутку; вибiр ос-новних видiв страхування, що дозволять здшснити розподiл визначених ризиюв мiж учасниками iнвестицiйного проекту у вуглевидобуванш; надання практичних рекомендацiй щодо комплексного використання страхових iнструментiв у регу-люваннi концесiйних вiдносин держави i приватного сектору при оргашзацп iнвестицiйних проектiв у вуглевидобутку на засадах концесп.
Л1тература
1. Крюков В. Теория и практика страхования нефтегазодобычи на шельфе России / В. Крюков // Нефтегазовая геология. Теория и практика. - 2007. -№ 2. - С. 11-27.
2. Жуков А. Параметры страховой защиты от рисков при реализации нефтегазовых проектов / А. Жуков // Росшський економiчний штернет-журнал за 2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://e-rej.ru/Articles/2011/Zhukov.pdf.
3. Атоян Р.Э. Виды страхования и страховые риски / Р.Э. Атоян // Горный информационно-аналитический бюллетень. - 2002. - № 1. - С. 31-33.
4. Миллерман А. Страхование и техническое регулирование в проектах государственно-частного партнерства / А. Миллерман // Управление риском. - 2011. - № 1. - С.2-6.
5. Спицына Т.А. Страхование инвестиционных проектов, реализуемых на основе концессионных соглашений / Т.А. Спицына // Организация продаж страховых продуктов. -2009. - №1. - С. 89-93.
272
6. Офщшний сайт «Державно-приватне партнерство» Св^ового банку // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/resources/ ppi_ methodology.aspx.
7. Варнавский В. Государственно-частное партнерство: некоторые вопросы теории и практики / В. Варнавский // Мировая экономика и международные отношения. -2011. - № 9. -С. 41-50.
8. Закон Укра!ни «Про особливост оренди чи концесп об'екив паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державнш власностЬ) вщ 08.07.2011 р. № 3687-VI // Вщомост Верховно! Ради Укра1ни // 2012. - № 18. - Ст.157.
9. Кодекс Украши «Про надра» вщ 27.07.1994 р. № 132/94-ВР // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. - 1994. -№ 36 - Ст. 340. - (3Í змш i допов.).
10. Прничий Закон Укра!ни вiд 06.10.1999 р. № 1127-XIV // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1999. - № 50. -Ст. 433.
11. Лихачев В. Практический анализ современных механизмов государственно-частного партнерства в зарубежных странах, или Как реализовать ГЧП в России / В. Лихачев, М. Азанов // Финансы, экономика, безопасность. - 2005. - № 1 (6). - С. 2-8.
12. Медведева Н.П. Поняття прничо! концесп: !! юри-дична природа та особливост концесшних правовщносин / Н.П. Медведева // Держава i право: зб. наук. пр. Юридичш i пол^ичш науки. - К.: 1н-т держави i права iм. Корецького НАН Укра!ни. - 2006. - № 34. - С. 411-418.
13. Твердов А.А. Методы оценки вклада запасов в стоимость горных компаний / А.А. Твердов, С.Б. Никичишев, А.В. Жура [Електронний ресурс] // Офщшний сайт консор-щуму IMC Montan. - Режим доступу: http://www.imcmontan.ru/team/ publication/22.pdf.
14. Архипов А.В. Структурное моделирование инновационных проектов / А.В.Архипов, С.Н. Монастырский // Управление проектами. - 2008. - №4(13). - С. 54-61.
НадШшла до редакцП 11.11.2014 р.
