CC BY
42
--Менеджмент шновацш -
УДК 330.341.1:346.57:622.33
Ю. З. Драчук,
доктор економтних наук,
I. М. Кочешкова, Н. В. Трушкша,
1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв
УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВУГ1ЛЬНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 НА ЗАСАДАХ ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
До^дження виконано в рамках науково-до^дног роботи 1ЕПНАН Украгни «Розвиток публтно-приватного партнерства у процес модертзацй вугтъног промисловостi та тепловог енергетики» (№ держреестрацИ 0115U001638).
Постановка проблеми. Розвиток сучасно! еко-номiки зумовлюе необхвднютъ визначення ступеня втручання держави у функщонування риншв з метою забезпечення !х конкурентности. В умовах за-гострення глобально! фiнансово-економiчно! кризи тдприемницъкий сектор набувае статусу рiвно-правного партнера держави у вирiшеннi стратепч-них завданъ соцiалъно-економiчного розвитку. За-провадженi у багатъох кра!нах свгту плани антикри-зових дiй та посткризового ввдновлення економiки передбачаютъ розширення спiвробiтництва мiж державою, тдприемницъким сектором i громадянсъ-ким суспшъством, що можливо лише на основi фор-мування партнерсъких вiдносин у якост державно-приватного (ДПП) та/або публiчно-приватного партнерства (ППП), яке мае стати дiевим механiзмом розвитку шфраструктури та надання суспшъних по-слуг.
Значне поширення ППП у свт пов'язане не лише з прагненням держави залучати фiнансовi ре-сурси приватного сектору до вирiшення суспшъно значущих завданъ соцiалъно-економiчного розвитку, а й з необхвднютю використання складних орга-нiзацiйних, управлiнсъких та виробничих техноло-гiй. Про важливють ППП як механiзму сощально-економiчного розвитку кра!ни свiдчатъ численнi концептуальш, програмнi, нормативнi та методичнi документи як нащонального, так i мiжнародного рiвня: декларацп самiтiв 020, спрямоваш на розроб-ку антикризових заходiв; спецiалънi закони та iншi нормативн акти про ДПП (Боснiя i Герцеговина, Бразилiя, Грецiя, Сгипет, Латвiя, Мексика, №меч-чина, Польща, Республша Корея, Румунiя, Словенiя, США, Хорватия та iн.); концепци та програми розвитку ДПП (Австралiя, Iндiя, Iрландiя, Нiмеччина та iн.); кодекси ДПП (для оргашв мiсцевого самовря-дування Фiлiппiн); довiдники з реалiзацi! проектов ДПП.
Посткризове ввдновлення та забезпечення кон-курентоспроможного соц1ально-економ1чного розвитку Укра'ни потребують прискорено! модершза-Щ1 шфраструктури нацюнально! економ1ки. В умовах деф1циту необхвдних державних кошт1в впрова-дження нових прогресивних мехашзм1в ствробгт-ництва м1ж державою, мюцевою владою та б1зне-сом, залучення приватних 1нвестиц1й у традицшно «державш» сфери економ1чно! д1яльност1 е викли-ком часу й для Укра'ни. Публ1чно-приватне партнерство розглядаеться як споаб виршення постав-лених проблем.
Наявнють тдприемницько! шщативи, достат-нш розвиток малого i середнього б1знесу, використання д1евих механiзмiв !х державного стимулю-вання мають бути основними засадами втiлення iнновацiйних процеав. А iнтенсивний iнновацiйний розвиток Укра'ни можливий за рахунок проведення глибоких реформ в економiцi, спрямованих на ста-новлення мiцного i конкурентоспроможного малого i середнього бiзнесу, заходiв щодо втiлення iннова-щйних проекпв через систему стимулювання шно-вацшних тдприемств.
У сучасних складних умовах розвитку еконо-мiки Укра'ни потребуе виваженого пiдходу шнова-щйна стратепя вiдновлення i розвитку паливно-енергетичного комплексу з урахуванням можливос-тей держави i приватного бiзнесу. У вугшьнш галузi питання сучасно! стратеги шноващйного розвитку пов'язанi з вибором техшки, технологи робiт, орга-шзацп виробництва, механiзмами державного регу-лювання iнвестицiйних процесiв.
Свiтовий досвiд свiдчить, що одним iз шляхiв активiзацi! iнвестидiйного забезпечення вугледо-бувних тдприемств е спiвробiтництво державного та недержавного секторiв у якост публiчно-приват-ного партнерства. Застосування такого механiзму
дозволяе за рахунок взаемовилдно1 спiвпрацi дер-жави та приватних партнерiв прискорити техноло-гiчне оновлення пiдприемств галузi, тим самим по-лiпшити кiлькiснi та якюш показники вугшьно1 про-дукцп та прискорити промислове зростання на реп-ональному та нацiональному рiвнi.
При цьому держава вiдiграе найважливiшу роль у створеннi умов для устшно! реалАзацл про-грами публiчно-приватного партнерства: при вдос-коналенн законодавства, створенш спецiальних ш-ституцiй на тдтримку ППП i розробцi механiзмiв фшансово1 пiдтримки. Це необхiдно для оптимального розподшу ризишв мiж державними та приват-ними партнерами, що, в концевому рахунку, знижуе вартють iнновацiйного проекту для платнишв по-даткiв i споживачiв.
У той же час, для того щоб приватний сектор був защкавлений iнвестувати в iнновацiйнi проекти, необхвдно на законодавчому рiвнi забезпечити спри-ятливi умови ведения бiзнесу, при яких ризики шве-стора зводяться до комерцiйно прийнятних. Таш, що забезпечують учасникам довгостроковi взаемови-пдт вiдносини i збалансований розподiл ризишв i доходiв - що не в останню чергу цiкавить iнвесторiв.
Дослiдження, якi проводяться фахiвцями Свро-пейського банку реконструкцп та розвитку, сввд-чать, що з прийняттям iнвестицiйних рiшень швес-торами вважаються регулятивнi / юридичн ризики першочерговими порiвняно з макроекономiчними, валютними або полгтичними. Тому актуальним приймаеться розгляд законодавчих аспектов приватного фшансування iнновацiйних проектiв виключно важливими основами ефективно! участi приватного сектора в «публАчних» проектах.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Ас-пекти державно-приватного партнерства як основного мехашзму одержання iнвестицiй, що дозволяе посилити мотиви i стимули по здшсненню Аннова-щйно1 дiяльностi у вугшьнш галузi, знаходяться в полi зору дослвднишв, серед яких слiд ввдзначити: О. Амошу, Н. Безбах, О. Вшник, В. Вишневського, М. Гракову, Р. Джабрашова, С. Gрмiлова, I. Запат-рiну, О. Карого, Д. Лятна, В. Ляшенка, А. МаврАну, М. Маiсурадзе, А. Мостепанюк, Н. Мущинську, П. Надолiшнього, А. Павлюка, О. Пильтяй, К. Про-цак, Л. Стариченка, С. Тринчук, В. Устименка, Л. Федулову, Б. Шевченка та багатьох iнших.
Науковцями дослiджено та узагальнено свгто-вий досвiд реалАзацл проектов на засадах публАчно-приватного партнерства [1, с. 63; 2, с. 247; 3, с. 298], виявлено основн проблеми, що перешкоджають розвитку ППП в Укра1ш [4, с. 176; 5; 6, с. 81], об-Грунтовано доцiльнiсть удосконалення законодавчо1 та нормативно-правово1 бази, яка сприятиме тдви-щенню ефективностi функцiонування державного сектору економжи [7, с. 112; 8, с. 12].
Уточнено сферу застосування угод про пуб-лiчно-приватне партнерство та фактори, ям негативно впливають на успiшнiсть реалАзацп передбаче-них цими угодами проектiв ППП в Укра1ш [9; 10, с. 37].
ДослАджено перспективи реалАзацл антикризо-вого потенциалу публiчно-приватного партнерства в шновацшних та iнфраструктурних сферах нащона-льно! економiки [11, с. 19; 12, с. 87], визначено передумови реалАзацл публiчно-приватного партнерства у вугшьнш промисловост Укра1ни та сфор-мульовано напрями вдосконалення нацiонального законодавства у сферi ППП [13, с. 39].
Надано рекомендацл щодо розвитку та практичного впровадження механiзмiв фiнансування пу-блiчно-приватного партнерства в Укра1ш з викорис-танням шструменпв шститущйно1, оргатзацшно1 та фшансово1 державное' пiдтримки. Запропоновано заходи державно1 пол^ики, реалiзацiя чого дозволяе прискореному практичному запровадженню ос-новних форм ППП з метою залучення приватних ш-вестицшних ресурсiв для модершзацп економiки держави [14, с. 65; 15; 16, с. 124].
Разом з тим кр1м самих розробок учених по-трАбн ще ввдповвдш законодавчi рiшення щодо за-провадження публiчно-приватного партнерства, що й обумовило вибАр теми даного наукового до-слiдження.
Мета даноТ роботи - розробка пропозицш щодо вдосконалення нормативно-правового забезпе-чення iнновацiйного розвитку вугшьно1 промисло-вост на засадах публiчно-приватного партнерства.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Публiчно-приватне партнерство визначено ключо-вим мехашзмом реалАзаци политики модершзацп економши Укра1ни, рiшення важливих сощально-економiчних проблем. Високу ефективнiсть ППП як форми взаемодп держави та бАзнесу доведено пере-довим досввдом багатьох кра1н свгту.
Сьогодн актуалАзувались об'ективн обставини для запровадження мехашзм1в ППП. Для реалАзацл масштабних модершзацшних проектов в рАзних секторах економАки необхвдш значн швестицшш ресу-рси, потужним джерелом яких може стати приватний бАзнес. Водночас, в умовах тслякризового розвитку зростае защкавленють бАзнесу до державно1 тдтримки, що дозволяе знизити ризики приватних швестицш, тдвищити надшшсть швестищйних проектов для кредитних оргашзацш Розвиток ДПП по залученню Анвестицш визначено одним Аз основ-них напрямАв реалАзацп Програми розвитку швести-щйно1 та шновацшно1 дАяльност в Укра1ш та Нащ-ональних проектов [15].
Термш «державно-приватне партнерство» ви-користовуеться ввдповвдно до Закону Укра1ни «Про державно-приватне партнерство» ввд 01.07.2010 р.
№ 2404-1У. Як зазначено у «Концепцп розвитку державно-приватного партнерства в Укра!ш на 2012— 2017 роки», «у нормотворчш дiялъностi доцiлъним вважаеться використання термiну «публiчно-при-ватне партнерство», де бшьшою мiрою ввдобража-еться весь дiапазон вiдносин у рамках цього сус-пiлъного явища з урахуванням участi органiв мюце-вого самоврядування та громадськосп» [17].
Пiд публiчно-приватним партнерством пропо-нуеться розглядати «альтернативу у якост залу-чення нових джерел приватного фiнансування та уп-равлiння iз збереженням за державним сектором як прав власносп, так i контролю щодо визначення щ-лей i завдань проекту». ППП «дозволяе створити «ефект важеля» i залучати приватний капiтал для тдвищення ефективностi використання бюджетних коштгв, а також реалiзовувати переваги вiд залу-чення спецiалiзованих приватних пiдприемств для управлiння та надання iнфраструктурних послуг» [14, с. 64].
В Укра!ш протягом тривалого часу форму-ються правовi засади для розвитку окремих форм ППП. Прийняття Закону Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» та численних вiдповiдних пiдзаконних акт!в засвiдчило прагнення широкого впровадження ППП в Укра!ш. На момент прийняття Закону у 2010 р. в Укра!ш юнувало законодавче за-безпечення договiрних вiдносин держави i приватного сектору у сферi концесп, оренди, спшьно! дiя-льносп, але ввдсутнш був единий пiдхiд до взаемодп держави та приватного сектору на засадах публiчно-приватного партнерства.
На даному етат до законодавчо! бази розвитку ППП ввдносяться: Конституцiя Укра!ни, Цивiлъний кодекс Укра!ни, Господарський кодекс Укра!ни, за-конодавчi акти Укра!ни, серед яких:
- Закон Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» вiд 01.07.2010 р. № 2404-У1 - визначае правовi, економiчнi та органiзацiйнi засади взаемодп держави та приватних партнерiв, регулюе ввдно-сини, пов'язанi з тдготовкою, виконанням i розiр-ванням договорiв, що формуються в рамках ДПП, а також установлюе гарантл дотримання прав i закон-них штереив сторiн цих договорiв;
- Закон Украши «Про угоди про розподш продукт!» вiд 14.09.1999 р. № 1039-Х1У (зi змiнами) -регулюе ввдносини, що виникають у процес укла-дання, виконання та припинення дп угод про розподш продукцп з пошуку, розввдки та видобування ко-рисних копалин у межах територп Укра!ни, и континентального шельфу та виключно! (морсько!) еконо-мiчноl зони;
- Закон Украши «Про концесп» ввд 16.07.1999 р. (у редакцп ввд 08.07.2011 р.) - визначае поняття та правовi засади регулювання ввдносин концесil державного та комунального майна з метою
тдвищення ефективносп його використання i за-безпечення потреб громадян Укра!ни у товарах (роботах, послугах);
- Закон Украши «Про концесп на будiвництво i експлуатацiю автомобшьних дорiг» вiд 14.12.1999 р. (у редакцл вiд 15.01.2009 р. № 891-У1) - визначае особливоси будiвниuтва та/або екс-плуатацil автомобшьних дор^ загального користу-вання на умовах концесп;
- Закон Украши «Про особливосп передачi в оренду чи концесiю об'ект^в централiзованого водо-, теплопостачання i водовiдведення, що пере-бувають у комуналънiй власност^» ввд 21.10.2010 р. № 2624-У1, де передбачено спрощений порядок пе-редачi в оренду чи концесiю зазначених об'ект^в, встановлення умов захисту катталовкладень приватного iнвестора.
Окремi питання розвитку ДПП регулюються також постановами та розпорядженнями Кабiнету Мiнiстрiв Украши, положеннями та наказами цент-ральних органiв виконавчо! влади, рiшеннями мю-цевих органiв виконавчо! влади та оргашв мiсцевого самоврядування. Загалом лише на загальнодержав-ному рiвнi налiчуеться кiлъка десятков нормативних акт^в, що безпосередньо регулюють питання ППП.
Ряд прийнятих нормативних документов (методик i процедур) пов'язанi iз реалiзацiею ППП:
- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження Порядку надання приватним партнером державному партнеру шформацл про вико-нання договору, укладеного в межах державно-приватного партнерства» ввд 9 лютого 2011 р. № 81, де визначено процедуру надання приватним партнером державному партнеру шформацп про виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Державний партнер готуе зв^ про ви-конання договору, який надаеться уповноваженому органу виконавчо! влади з питань державно-приватного партнерства, що веде мониторинг, узагальнюе та оприлюднюе результати здiйснення державно-приватного партнерства. Затверджена форма звiту, перелiк показниив.
- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження Методики виявлення ризишв, пов'яза-них з державно-приватним партнерством, !х оцiнки та визначення форми управлiння ними^» вiд 16 лютого 2011 р. № 232.
Методикою визначено види можливих ризишв, пов'язаних з державно-приватним партнерством, методи !х отнки та форми управлiння ними. Методика застосовуеться пвд час проведення аналiзу ефективност^ державно-приватного партнерства, прийняття ршень про його здшснення, розподiл ри-зикiв мiж державним i приватним партнерами, укла-дення договору мiж ними.
- Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про затвердження Порядку надання державно! тдтрим-ки здшсненню державно-приватного партнерства» вiд 17 березня 2011 р. № 279. Порядок визначае процедуру надання державно! тдтримки здiйсненню державно-приватного партнерства щодо об'екпв державно! власносп, форми надання державно! тд-тримки.
Постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни «Деякi питання оргашзацп здiйснення державно-приватного партнерства» ввд 11 квiтня 2011 р. № 384, де надано мехашзм тдготовки та проведения конкурсу з визначення приватного партнера для здiйснения державно-приватного партнерства, визначення пе-реможця конкурсу та укладання вiдповiдних дого-ворiв.
Вiдповiдно до цих документов ще на етапi тд-писання угоди про ДПП приватному партнеровi по-трiбно пройти складн процедури узгоджень, в той же час вш не одержуе вiд держави необхвдних гарантий щодо виконання з !! боку зобов'язань. Згiдно з затвердженим порядком спочатку йде тдписання контракту про ДПП та розпочинаеться його реалiза-щя, пiсля чого державою приймаеться рiшения про надання фшансово! пiдтримки, що не ввдповвдае ба-зовiй сутносп ДПП.
Зпдно аналiзу, в Укра!нi склався певний досвiд залучення бiзнесу до розвитку рiзного виду еконо-мiчно! дiяльностi. За даними Свiтового банку, в Ук-ра!ш за 1990-2011 рр. реалiзовано 40 шфраструк-
турних проект за участю приватного сектору, а за-гальнi обсяги iнвестицiй у щ проекти становили 12,1 млрд дол. США, з яких понад 90% припадало на телекомушкацшний сектор.
В iнших кра!нах з рiвнем доходу на одну особу нижче середнього загальний обсяг iивестицiй в ш-фраструктурш проекти за участю приватного сектора в 1990-2011 рр. дорiвнював 588,5 млрд дол. США. Натомють серед кра!н з рiвнем доходу на душу населення вище середнього особливо слiд ввд-значити Бразилiю (27,1% iнвестицiй в шфраструк-турнi проекти за участю приватного сектору), Китай (9,7%) та Туреччину (6,4%) [17].
Отже, щ статистичш данi свiдчать про незадо-вiльиий рiвеиь залучення приватного сектору до шновацшних проектiв в Укра!ш. Незважаючи на ю-нування певного досвiду залучення бiзнесу до шновацшних проектов в Укра!м, окремi з них виявилися невдалими. Загальногалузевi складност ведення господарсько! дiяльностi в Укра!ш та вiдсутиiсть на-лежних передумов для довгострокового i взаемови-гiдного спiвробiтництва мiж державою та приват-ними партнерами ставали на перешкодi розвитку цивiлiзоваиих форм взаемодп мiж ними.
Прийняття Закону Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» i вiдповiдиих пiдзакоииих акпв також не сприяло активiзацi! iнновацiйно! дь яльност та реалiзацi! проектов на засадах ППП. Ос-новнi причини гальмування розвитку ППП в Укра!ш наведено нижче (рис. 1).
Рис. 1. Причини, як стримують ефективний розвиток публiчно-приватного партнерства в УкраТш
За умов юнування розгалуженого законодав-ства про концеси у рiзиих сферах економiчно! дiяль-носп, оренду майна, спшьну дiяльнiсть та iнвести-щйну дiяльиiсть, як в тш чи iншiй мiрi можна ввд-нести до форм ППП, в Укра!'ш прийнято рамковий закон, покликаний узагальнити та систематизувати сферу публiчно-приватного партнерства - Закон Ук-ра!ни «Про державно-приватне партнерство».
Ввдповвдно до цього закону державно-приватне партнерство - це ствробгтництво мiж державою Ук-ра!на, територiальиими громадами в особi ввдповвд-них оргашв державно! влади та оргашв мiсцевого самоврядування (державними партнерами) та юри-дичними особами, крiм державних i комунальних пiдприемств, або фiзичними особами - тдприем-цями (приватними партнерами), що здiйсиюеться на основi договору в порядку, встановленому даним законом та iншими законодавчими актами.
Закон дае досить широкий i невичерпний пере-лш сфер застосування ДПП, зокрема, включення сфери видобутку природних ресурсiв, яка не завжди розглядаеться як традищйна сфера ДПП. Закон не встановлюе критерпв чiткого розмежування сфер за критерiем доцiльностi запровадження у них ДПП, на ввдм^ вiд мiжнародного досвiду, вiдповiдно до якого ДПП поширюеться на рииковi сегменти еко-номiки, пов'язан зi створенням, ввдновленням та модернiзацiею iнфраструктури або наданням пуб-лiчних послуг.
Законом запроваджено принципи та пiдходи до ДПП, окреслено важливють обов'язкового поперед-нього аналiзу ефективностi проектов ДПП, визна-чення приватного партнера на умовах конкурсу, а також передбачено особливу державну тдтримку проектiв ДПП.
Широке визначення термша «державно-прива-тне партнерство» i розма!ття форм договiрних ввд-носин у рамках ДПП, що передбачеш законом, ускладнюють формування единого пiдходу до роз-робки органiзацiйно-методичного забезпечення роз-витку ДПП в Укра!ш.
Не виршено належним чином питання ствввд-ношення Закону Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» iз спещальними законами в сферi ДПП. Закон дозволяе виносити на розсуд державного партнера застосування цього закону до того чи шшого проекту. Згiдно з законом проекти, якi формально ввдповвдають ознакам ДПП, можуть викону-ватися без застосування прииципiв, пiдходiв та порядку, передбачених законом, в разi якщо е вщпо-вiдне рiшеиня державного партнера. У такому разi застосовуеться безпосередньо Закон Укра!ни «Про концесi!».
Закон Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» не регламентуе дотримання принципiв ДПП поза його рамками при здшсненш концеси, оренди, спiльно! дiяльностi тощо. Закон мае й iншi
недолiки. Так, закон чгтко не окреслюе коло суб'екпв, якi мають право бути державними партнерами у проектах державного рiвня, не передбачае застосування шституцшного партнерства, норми для двох i бiльше оргашв державно! влади виступати од-ночасно на сторон державного партнера, обмежуе участь державних та комунальних тдприемств у проектах ДПП. На виконання Закону Укра!ни «Про державно-приватне партнерство» розроблено тдза-конт акти, якi регламентують методичн1 та оргаш-зацiйно-управлiнськi аспекти ДПП, але !х дiевiсть залишаеться на низькому рiвиi через недолiки да-ного закону та окремих нормативно-правових акт!в.
Успiшиий розвиток ППП як мехашзму активi-зац1! iивестицiйно! дiяльностi та залучення приват-них iнвестицiй у стратепчно важливi для держави сфери на iнновацiйних засадах можливий лише за умов забезпечення балансу iитересiв держави i приватного iнвестора.
Правова форма здiйснення ППП мае забезпе-чити для iнвестора привабливють, безпеку вкла-дення коштiв в державну власшсть i реалiзувати ос-новну мету проекту, тобто розвивати ту сферу, яка стратегiчно важлива для держави. Для цього держава повинна сприймати приватного iнвестора як рiвноправного партнера. Вимагаючи ввд нього вико-нання передбачених угодою зобов'язань, держава мае, зi свого боку, гарантувати виконання власних зобов'язань в повному обсязi.
Напрями активiзацi! iниовацiйного розвитку рiзних сфер промисловосп на засадах ППП, у тому чи^ паливно-енергетичного комплексу, наведено нижче (рис. 2).
Для вдосконалення нормативно-правового ре-гулювання мае враховуватися як напрям узгодження та систематизацi! законодавства у сферi ППП, так i гармонiзацi! вгтчизняного законодавства з правилами та законодавством €С.
З огляду на наявш суперечност^ у нормативно-правовш базi, практичну неможливiсть швидко! iм-плементац1! положень Закону Укра!ни «Про дер-жавно-приватне партнерство» до шших спецiальних законiв, що регламентують господарсьи вiдносини держави та приватного сектору, слад розвивати ме-хан1зми ППП на основi цього закону, який повинен мати характер рамкового закону, що передбачае: - удосконалення закону у частит: бiльш чiткого визначення повноважень орган1в влади, що залучаються до проектов ППП на в«х ста-дiях, як на центральному, так i на мiсцевому рiвнi;
розширення часового горизонту вiдносин у рамках ППП;
уточнення ознак ППП у частит делегування функцш i повноважень держави щодо розвитку ш-фраструктури та надання суспшьних (публiчних) послуг приватному сектору;
Рис. 2. Шляхи пщвищення ефективностi iнновацiйного розвитку в^чизнянот промисловостi
на засадах публiчно-приватного партнерства
уточнения перелiку сфер застосування догово-рiв ППП;
запровадження можливост реалiзащ! шститу-цiоиальиого партнерства та створення спецiальиого венчурного спiльного (публiчно-приватного) проектного (створеного з метою ре^зацп конкретного проекту) пiдприeмства, надання державним тдпри-емствам права бути учасниками договорiв ППП на сторон державного партнера;
- узгодження положень закону з положеннями спецiальних закошв, якi регламентують договiрнi вiдносиии держави i приватного сектора у сферi концесп, спшьно! дiяльностi, оренди, розподiлу про-дукцп;
- запровадження шструментарто методолопч-но! пiдтримки iнновацiйних проектов за окремими формами ППП, що матиме рекомендацiйний характер i розроблятиметься уповноваженим органом;
- нормативне упорядкування питань прав влас-ност на активи в рамках проекту на засадах ППП;
- удосконалення мехашзму вирiшения спорiв, що виникають iз договору ППП, укладеного нерезидентом Укра!ни або пiдприемством з шоземними ш-вестицiями, який мае передбачати можливють пере-дачi спорiв на розгляд до мiжнародного комерцш-ного арбiтражу;
- удосконалення бюджетного та податкового законодавства (у тому числi у частииi пiдкрiпления фшансовими ресурсами прав i обов'язкiв державних утворень, що виступають сторонами у договорах ППП) для полшшення iнвестицiйного клiмату та формування ефективного мехашзму державно! шд-тримки ППП;
- подальший розвиток законодавства щодо впровадження стимулюючого тарифного регулю-вання.
На думку фахiвщв Нацiонального iнституту стратегiчних дослiджень, «для практичного запровадження основних форм ДПП з метою залучення приватних iнвестицiйних ресурсiв для модернiзацi! укра!нсько! економiки необхвдне проведення цше-
спрямовано! послвдовно1 державно! полгтики роз-витку ДПП. Вона мае бути спрямована на форму-вання сприятливого економ1чного та управлшсь-кого середовища для розроблення й реал1зацИ' проектов ДПП» [15].
З метою вдосконалення шституцшного та правового забезпечення тдготовки й реал1зац1! проектов ДПП необхвдно [15]:
- чгтко визначати повноваження оргашв влади, як залучаються на вах етапах пiдготовки та реаль зацп проекттв ДПП на державному, регюнальному i мюцевому рiвнях з метою усунення дублювання функцш; визначати органи, якi можуть укладати до-говiр ДПП в якостт його сторони;
- створення Центру державно-приватного партнерства при Державному агентствi з iнвестицiй та управлiння нащональними проектами Украши, що втшюватиме проекти з ДПП, в тому чи^ в рамках реалiзацiï Нащональних проектов; налагодження спiвпрацi Центру з Мiжнародним центром ДПП Св-ропейсь^' економiчноï комiсiï ООН (UNECE International PPP Centre of Excellence);
- Держiнвестпроекту налагодження ствпращ з мiжнародними фiнансовими установами, такими як СБРР, Свгтовий банк, iншими мiжнародними ор-ганiзацiями для отримання фiнансовоï i техшчно'' пiдтримки проектов ДПП;
- опрацювання можливостей спрощення зако-нодавчо-нормативноï бази ДПП;
- розроблення й затвердження регiональних програм комплексного оновлення основних фондiв та розбудови шфраструктури;
- внесення коректив до навчальних планiв за-кладiв, що готують фахiвцiв для державного та му-нiципального управлiння шляхом запровадження спецiалiзованих курсiв з механiзмiв ДПП;
- запровадження програми пiдвищення кваль фшацп працiвникiв мiсцевих органiв виконавчоï влади та оргашв мiсцевого самоврядування з питань впровадження ДПП;
- забезпечення тдготовки та розповсюдження посiбникiв iз застосування форм ДПП в рiзних сферах економiки, таких як транспортна iнфраструк-тура, житлово-комунальне господарство тощо.
У Концепцiï розвитку державно-приватного партнерства в Украш на 2012-2017 роки одшею з прюритетних сфер визначено енергетичний сектор. Зважаючи на критерiï вiдбору прiоритетних сфер, а також актуальнють проблем у вугшьнш галузi, як потребують розв'язання, потребу в модернiзацiï шахтного фонду галуз^ слiд визнати, що вугшьна га-лузь, без сумнiву, потребуе залучення ресурсiв приватного сектору.
Але наразi в Основних напрямах бюджетноï политики на 2016 рiк (схвалено розпорядженням Кабь нету мiнiстрiв Украши вiд 31 березня 2015 р. № 314-
р), якi розроблено ввдповвдно до Програми дiяльно-ст Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни, Коалiцiйно! угоди та Стратеги сталого розвитку «Укра!на-2020» та якi Грутуються на положеннях програм спiвпрацi з Мiжнародним валютним фондом та iншими мiжна-родними фiнансовими органiзацiями, питанням не тшьки розвитку державно-приватного партнерства у вугшьнш галуз^ а взагалi !! iнноващйному розвитку не придiлено достатньо! уваги. В них тшьки перед-бачено «подальше реформування вугiльно! галузi шляхом:
прийняття закону щодо державно! шдтримки вугiльно! галузi;
пiдготовки до приватизацп усiх вугледобувних пiдприемств;
прийняття ршень щодо лiквiдацi! шахт, як не приватизовано;
прийняття нормативно-правових акттв та про-ведення вiдповiдних структурних перетворень пiд час реформи мiжбюджетних вiдносии щодо реалiза-ц1! проектов лiквiдацi! пiдприемств вугiльно! та тор-фодобувно! промисловост i утримання водоввдлив-них комплексiв у безпечному режим на умовах спiвфiнансувания з мюцевими органами влади;
збалансування фiнансового стану державних вугiльних пiдприемств у разi вiдмови вiд фшансу-вання за рахунок кошттв бюджету !х операшйних витрат;
оптимiзацi! цiноутворення на вугiльну продук-цiю до рiвня, необхiдного для беззбитково! роботи вугледобувних пiдприемств».
Також треба ввдзначити, що перелiк основних нормативно-правових акттв, як регулюють дiяль-нiсть паливно-енергетичного комплексу, не попов-нювався новими актами з 2011 року, хоча нагальна потреба у цьому е. В першу чергу це стосуеться питань врегулювання державно-приватного партнерства в галузг Так, на сайт Мiнiстерства енергетики та вугiльно! промисловостi Укра!нi ввд 24.06.2015 р. е «Запрошення потенцшних iнвесторiв до участi в тендерi для придбання активiв вугледобувно! галуз^ що перебувають у державнiй власностт: перелiк шахт», але без ввдповвдного нормативно-законодав-чого врегулювання цих питань навряд чи можна сподiватися на защкавлешсть з боку потенцiйних ш-весторiв.
У проект Концепцi! Державно! цшьово! еконо-мiчно! програми реформування вугшьно! промисловост на 2015-2020 роки [18] також не придшено на-лежно! уваги державно-приватному партнерству у вугшьнш галузг
Деякi кроки щодо врегулювання державно-приватного партнерства в кра!ш здшснюються, так 3 ве-ресня 2015 року на повторне друге читання направлено проект Закону Укра!ни про внесення змш до деяких законодавчих акттв Укра!ни щодо зняття ре-
гуляторних бар'ерiв для розвитку державно-приватного партнерства в Укра!ш та стимулювання швес-тицiй [19].
Дмитром Орендарцем, старшим юристом ЮК «Клиффорд Чанс», виконано детальний аналiз пере-ваг i недолiкiв цього законопроекту [20], де ввдзна-чаеться, що якщо рашше виникало питання, чи може спещальна проектна компанiя, створена перемож-цем конкурсу з ввдбору приватного партнера, висту-пати стороною вiдповiдного договору державно-приватного партнерства, то законопроект вирiшуе цю проблему, передбачаючи, що приватним партнером може виступати не лише безпосередньо перемо-жець конкурсу, але i створена ним проектна компа-шя, в якш такий переможець прямо або опосередко-вано володiе 100% статутного капiталу.
До одше! з регуляторних проблем, що робить проекти державно-приватного партнерства в Укра-!ш не цiкавими для iнвесторiв, вiдноситься заборона на перехiд права власносп на об'ект державно-приватного партнерства до приватного партнера на пе-рюд дi! договору. Така норма йде врозрiз з передовою свгтовою практикою, не даючи приватному партнеровi можливосп притягувати дешевше бор-гове фшансування для реалiзацi! проектiв.
У цьому випадку приватному партнеровi шчого передавати фiнансовим установам в забезпечення сво!х зобов'язань з такого фшансування. Законопроект передбачае можливють передачi об'екта державно-приватного партнерства у власнють або ко-ристування приватному партнеру на термш дi! договору, з подальшою його передачею публiчному партнеровi. Якщо ця норма залишиться в проголо-сованому документ!, участь в iнфраструктурних та iнших проектах державно-приватного партнерства в Укра!ш стане привабливiшими для фiнансових уста-нов та iнвесторiв, якi зможуть залучати проектне фь нансування тд такi проекти.
Варто вiдмiтити, що в законопроект! зроблено спробу передбачення механiзму вступу ново! особи в договiр на сторонi приватного партнера. Автори законопроекту вказали, що фшансова установа може виступати на сторош приватного партнера i може звернутися до державного партнера з пропози-цiею про замiну приватного партнера у раз^ якщо вiн не виконуе сво! зобов'язання за договором. Але цього недостатньо для передачi прав за договором державно-приватного партнерства в забезпечення третей особь Тому, в цiй частит законопроект пот-ребуе доопрацювання.
До очевидних позитивних рис законопроекту варто також ввднести те, що в ньому автори перед-бачили гнучшший мехашзм компенсацл iнвестицiй приватному партнеровi. Зокрема, законопроектом передбачена можливють встановлення в договорi
державно-приватного партнерства альтернативного порядку компенсацл iнвестицiй.
Також з метою надання iнвесторам, якi мають намiр брати участь в довгострокових проектах, бшь-шого комфорту й упевненост у збереженнi ïx швес-тицш, авторами законопроекту передбачено вне-сення змiн до положень, якi гарантують незмiннiсть законодавства, за винятком випадшв, коли законо-давчi змiни передбачають сприятливiшi умови для iнвестора. Крiм того, у свiтлi iснуючиx в Украш жо-рстких валютних обмежень, норми, що мiстяться в законопроект^ ям передбачають нерозповсюджен-ня будь-яких валютних обмежень на учасникiв проектов державно-приватного партнерства, мають бути хорошим стимулом для залучення потенщйних iнвесторiв.
Для подолання проблем швестищйного забезпечення iнновацiйного розвитку вугiльноï галузi на засадах ППП дощльним е, на думку М. Граково", залучення третьоï особи - галузевого профiльного мь нiстерства, оскшьки наведений орган забезпечува-тиме шформащйну пiдтримку реалiзацiï проекту на в«х стадiяx виконання [13, с. 40].
Залученням до ППП профiльного мшстерства здiйснюватиметься аналiз вiдповiдностi реалiзацiï шновацшного проекту цiлям галузевого розвитку; контролюватиметься доцiльнiсть застосування тех-нiко-теxнологiчниx ршень проекту; здiйснювати-меться ефективнiсть реалiзацiï проекту на всix ета-пах тощо. Головними функцiями профiльного мшь стерства в процесi реалiзацiï ППП е внутршнш аудит проекту, шспектування його виконання, що при наявност! необxiдного досвiду стимулювати-меться тдвищення ефективност^ спiвробiтництва, у тому чи^ для приватного учасника.
Вiдповiдно до чинного законодавства основною формою ствробгтництва в рамках публiчно-приватного партнерства е спiвпраця на основi дого-вiрниx взаемовiдносин. Разом з тим доцiльне враху-вання шституцюнального аспекту взаемодiï при спiльнiй дiяльностi, оскiльки в практицi управлiння вугледобувними тдприемствами сформовано пози-тивний досвщ щодо створення iнтегрованиx структур.
У той же час, незважаючи на увесь позитив законопроекту, прориву у сферi державно-приватного партнерства не станеться, поки уповноваженими державними органами не вiдбудеться полгтична воля в реалiзацiï таких проектов.
З урахуванням iснуючоï потреби в реструкту-ризацiï вугiльноï галузi, вiдповiдноï модернiзацiï шахтного фонду галузi для шновацшного розвитку вугiльноï промисловост^, практичного досвiду застосування публiчно-приватного партнерства до-цiльним е розробка певних пропозицiй щодо засто-
сування такого партнерства у сферi iнновацiйного розвитку вугiльноï промисловостi.
Одним з ефективних механiзмiв публiчно-при-ватного партнерства у сферi iнновацiйного розвитку вугiльноï галузi е укладання концесiйних угод. Практичний приклад впровадження концесiйного механiзму - розвиток ДП «Ровенькиантрацит» та ДП «Свердловантрацит», якi передано ДТЕКу на умовах концеси. ДТЕК перемогла в конкур« з кон-цесiï тдприемств «Свердловантрацит» i «Ровенькиантрацит». При цьому капiтальнi iнвестицiï в «Ровенькиантрацит» у 2012-2016 рр. становлять 2,998 млрд грн, «Свердлов-антрацита» - 2,729 млрд грн. «Ефективнiсть, дисциплша i безпека на тдприемст-вах, куди прийшов приватний iнвестор, вище, нтж на державних» [21].
У концеийнш угодi зазначено, що компашя-концесiонер мае брати активну участь у розвитку ву-гiльних територш, на яких знаходяться ïï тдприем-ства. Для мiсцевоï влади в ствпращ з великим бiз-несом основт прiоритети - це цшсний розвиток пiдприемств, соцiальна сфера та захист штереав те-риторiï. Закон Украши «Про державно-приватне партнерство» дозволяе залучати у вугiльну галузь значш обсяги приватного капiталу.
Крiм iнвестицiй у розвиток виробництва i в систему безпеки, екологто й iншi сфери, концесь онер активiзуе участь у реалiзацiï соцiальних програм, а саме: розвитку охорони здоров'я та освгти. Сам концесюнер защкавлений у розвитку такоï важ-ливоï соцiальноï складово", як освiта. ДТЕК мае на-мiр впроваджувати у виробництво новi сучаснi технологи, а працювати з ними зможуть тшьки тдгото-вленi, освiченi i висококвалiфiкованi працiвники. Кошти, як надходять до держбюджету вiд передачi вугшьних пiдприемств у концесiю, мають бути спрямоваш безпосередньо на розвиток територш, у яких працюють цi тдприемства.
До основних недолiкiв концесiйного законо-давства в Украïнi можна ввднести: визначення пра-вових норм е надмiрно детальним та iмперативним, що на практищ може ускладнити реалiзацiю iннова-цiйного проекту в рамках концесiйноï угоди; тому можна навести встановлення вичерпного набору критерiïв при проведенш концесiйного конкурсу;
iстотне обмеження вибору сторонами шстру-менпв умов концесiйноï угоди; наприклад, не допу-скаеться пiд заставу об'екта концесiйноï угоди, а також уступка прав з угоди приватним iнвестором на iнвестицiйнiй стадiï проекту;
ввдсутнють можливостi прямоï плати конце-дента концесiонеру в рамках проектов, де ввдсутне зовнiшне джерело доходу;
iмперативне регулювання процедури вiдбору кандидатури концесюнера;
вiдсутнiсть встановлення спецiального правового режиму для концеийних проектов; законодав-ство не охоплюе всi аспекти бюджетного, земельного, податкового, еколопчного законодавства, як можуть мати суттеве значення в контекст концесiй-ного проекту;
обмеження привабливостi сфери для мiжнарод-них iнвесторiв;
встановлення для концесiонера виключного пе-релiку зобов'язань за концесшною угодою.
Як показуе аналiз, концесшне законодавство Украши не вiдповiдае передовим мiжнародним стандартам за критерiями: правила виршення спо-рiв; забезпечення фшансування та заходи державноï пiдтримки; проектна документацiя; процедура вибору концесюнера; визначення та сфера регулювання; шституцюнальна шфраструктура; концепцiя або стратепя розвитку публiчно-приватного партнерства.
З метою розширення сфери застосування кон-цесiйного механiзму, створення найбiльш сприятли-вих умов для залучення приватних iнвестицiй при реалiзацiï iнновацiйних проектов у вугiльнiй галузi доцiльна розробка комплексу пропозицш, спрямо-ваних на закрiплення таких норм, - можливють:
- реалiзацiï iнновацiйних проектiв з викорис-танням механiзму вiдкладених платежiв, де вiдшко-дування витрат приватного iнвестора на створення iнфраструктурних об'екпв здiйснюеться за рахунок податкових надходжень вiд впровадження проектiв в цшому;
- знаходження об'ект^в концесiйноï угоди на момент укладання концесiйноï угоди, на право оперативного управлшня в державних пiдприемствах;
- розширення перелшу об'ект^в концесiйноï угоди шляхом введення поняття «iнше майно»;
- укладання концесiйноï угоди за приватною шщативою на пiдставi пропозицiï особи, яка ввдпо-вiдае вимогам, що пред'являються законодавством концесiонеру;
- забезпечення гарантл окупност^ iнвестицiй концесiонера i отримання виручки, передбаченоï угодою;
- розширення перелшу обов'язкових умов кон-цесiйноï угоди;
- пред'явлення концесiонером вимог конце-дента iз змiни ютотних умов концесiйноï угоди, у разi якщо реалiзацiя концесiйноï угоди стала не-можливою у встановленi в нш термiни в результатi виникнення деяких обставин;
- укладання прямих угод, якi визначають право на замiну концесiонера без проведення конкурсу на вимогу оргашзацл, яка фiнансуе;
- участi на сторош концедента множинностi осiб (передбачено спшьний конкурс на право укладання концесiйноï угоди, за тдсумками якого з
кожною публiчною установою укладаеться окрема концесiйна угода);
- переважного права викупу концесюнером концесiйноï угоди.
З метою забезпечення залучення iнвестидiй на тривалий строк у законопроект! про концеси необ-хвдно введения можливост переважного права викупу концесюнером об'екта концесiйноï угоди за ринковою вартютю тсля зашнчення термiиу дiï та-коï угоди за умови сумлiнного виконання таким концесюнером умов концесiйноï угоди.
Висновки. Для виршення проблем ефектив-ного iнновацiйного розвитку на засадах публiчно-приватного партнерства в Укра1ш доцiльна розроб-ка також комплексу заxодiв:
- удосконалення нормативно-правового регу-лювання меxанiзмiв ППП для актишзаци iнновацiй-ноï дiяльностi;
- встановлення чiткого розподiлу повноважень у системi державного управлiния ППП;
- формування единого пiдxоду до розвитку ш-ституцiонального середовища ППП, визначення прiоритетниx сфер iнновацiйного розвитку та поши-рення ППП, особливостей розвитку ППП у рiзниx сферах економiчноï дiяльностi на iнновацiйнiй ос-новi;
- визначення напрямiв удосконалення мехашз-мiв пiдтримки i гарантш держави;
- визначення напрямiв полшшення ефективно-стi взаемодiï держави та приватного сектору щодо шщювання та реалiзацiï iнновацiйниx проектов на засадах ППП;
- тдвищення iнституцiйноï спроможност ор-ганiв державноï влади та мюцевого самоврядування щодо використання сучасних меxанiзмiв реалiзацiï iнновацiйниx проектов на засадах ППП;
- створення умов для залучення суспшьних об'еднань для формування необхвдного шституцю-нального середовища та реалiзацiï iнновацiйниx проектов на засадах ППП.
З проведеного аналiзу, ефективним меxанiзмом публiчно-приватного партнерства е застосування концесшних угод. При цьому до ключових чинни-кiв, що впливають на успiшнiсть ïx реалiзацiï, вiдно-сяться:
- наявнiсть нормативно-правовоï бази, що ви-значае, зокрема, порядок шщаци та укладання кон-цеайних угод, де чiтко прописанi принципи ïx укладання, термiни, ввдповвдальш суб'екти;
- наявнiсть спецiалiзованиx державних оргашв або структур, що мають необхвдш компетенци та повноваження для опрацювання та супроводження проектов на принципах публiчно-приватного партнерства, у тому чи^ концесiйниx проектов, або спе-цiалiзованоï органiзацiï, яка надае ввдповвдний пере-
лiк консультацiйниx послуг (принцип «квалiфiкова-ного замовника»);
- полгтична воля державних органiв, як покли-канi враховувати позитивнi результати i вигоди вiд укладання концесшних угод, серед яких вiдтiк iнве-стицiй i мiнiмiзацiя навантаження на бюджет реп-ону; скорочення ризишв, розрахунок та управлiния якими бере на себе приватний партнер;
- стабшьна полiтична кон'юнктура в даному регюш i вiдсутнiсть видимих полiтичниx ризишв, ям можуть негативно впливати на процес виконання концесiйноï угоди, наприклад, неможливiсть про-довження термiну дп ранiше одержаних дозволiв на концесто; змiна умов оподаткування юридичних оаб;
- висока iнвестицiйна привабливiсть i стшкий кредитний рейтинг регiоиу, що дозволяе гаранту-вати повернення швестищйних коштОв концесiонера в об'ект шфраструктури;
- наявнiсть конкуренцiï мiж приватними ком-панiями, здатними брати участь у реалiзацiï конце-сiйниx угод - що дозволяе проведенню конкурсноï процедури i вибору iнвестора, який найбiльш ефек-тивно може брати участь у реалiзацiï iнновацiйного проекту на основi концесiйноï угоди;
- системний пiдxiд до розвитку iнновацiйноï ш-фраструктури та залучення для цих цiлей позабю-джетних кошт!в (наявнiсть стратегiï розвитку шно-вацiйноï iнфраструктури регiоиу або програми залучення позабюджетних iнвестицiй, у тому чи^ iз за-стосуванням меxанiзмiв ППП).
У результат проведеного дослвдження нада-ються пропозицiï щодо вдосконалення концесiйного законодавства в Украïнi, серед яких:
- можливють бшьш широкого використання коштОв iнвестицiйниx фондiв для всебiчноï тдго-товки проектов на принципах ППП за допомогою квалiфiкованиx консультантов або пошук iншиx джерел фiнансування;
- прийиятнiсть умов для залучення фшансування i можливосп застави прав щодо концеси - до-цшьно продовження роботи з посиленням i розши-ренням пакету забезпечення, який може бути нада-ний кредиторам; необxiднi вiдповiднi змiни в зако-нодавствi, що роблять можливим заставу прав ви-моги, переведення боргу (замiна концесiонера) за концеайною угодою i запорука рахуншв;
- закрiплення положення законодавства, що дозволяе пряму угоду мiж кредитором i концедентом i право кредиторiв на пряме управлiння в разi невико-нання зобов'язання концесюнером;
- розробка змш в украшському законодавствi, де визначатимуться та гарантуватимуться компен-сацiя концесiонеру у зв'язку з виникненням додат-кових витрат при реалiзацiï концесiйниx проектов, ям не враховано в паспорт ввдповвдного проекту.
На даному етат на законодавчому piBHi не вироб-лено позицш з питання фiнансування додаткових витрат, що виникають при реалiзацп концесiйних угод. Паспорти шноващйних проектов не передбача-ють можливосп збшьшення державного фшансу-вання. Також невiдоме джерело бюджетних коштгв у тих випадках, коли концедент зобов'язаний випла-тити штраф концесюнеру у зв'язку з невиконанням обов'язку, покладеного на нього концесiйною угодою;
- удосконалення правил проведения концесш-них конкурсiв з метою тдвищення конкуренцп та розширення складу учаснишв конкурсiв. На даний час проблемними питаннями е недостатня кшькють або повна вiдсутнiсть яшсних критерпв, процедури «конкурентного дiалогy»;
- чгтке закрiпления того, що типовi концеайш угоди повиннi мати однозначно рекомендацшний, а не обов'язковий характер;
- можливють вибору сторонами угоди мiжна-родного арбiтражу для вирiшения спорiв;
- удосконалення механiзмiв та шструметгв державно! шдтримки у видi розширення !х спектру, облiку iнфляцi! витрат, гнучкост при встановленнi тарифiв, можливосп надання гараитiй рефшансу-вання;
- стимулювання залучення коштiв пенсiйних фондiв через випуск iнфраструктурних облiгацiй для забезпечення реалiзацi! iнновацiйних проектов;
- змiцнення гарантiй компенсацп та удосконалення !х механiзмiв, у тому чи^ при розiрваннi концесiйних угод, витрат, пов'язаних з довгостроко-вим припиненням договорiв не з вини концесюнера, валютш ризики, спрощену вигоду, компенсацiю для погашення боргових зобов'язань;
- введення стосовно до концесш особливого механiзму оподаткування - з податку на прибуток, з податку на майно, амортизацiю, особливi мехашзми прискореного повернення податку на додану вар-тють.
Лiтература
1. Запатрша 1.В. Публiчно-приватне партнерство в Укра!ш перспективи застосування для реаль зацп iнфраструктурних проектiв i надання публiч-них послуг / I.B. Запатрiна // Економiка i прогнозу-вання. - 2010. - № 4. - С. 62-86. 2. Мущинська Н.Ю. Дослiдження сучасного стану розвитку вщно-син державно-приватного партнерства в Шмеччиш та Укра!нi / Н.Ю. Мущинська // Збiрник наукових праць Луцького нацiонального технiчного ушверси-тету. - Економiчнi науки. - Сер. Економша та менеджмент. - Вип. 8 (30). - Луцьк, 2011. - С. 246-256. 3. Мостепанюк А.В. Державно-приватне партнерство як мехашзм тдвищення конкурентоспроможно-ст економiки кра!ни / А.В. Мостепанюк // Теорети-
чнi та прикладш питання економiки: зб. наук. праць.
- Вип. 26. - К.: Видавничо-полiграфiчний центр «Ки!вський ушверситет», 2011. - С. 296-304. 4. Устименко В. Проблеми та перспективи впровадження державно-приватного партнерства у ввдно-сини у сферi господарювання / В. Устименко, Р. Джабрашов // Схiд. - 2011. - № 1 (108). - С. 175178. 5. Надолшнш П. Публiчно-приватне партнерство в Укра!ш: теоретико-методологiчнi засади i умови iнституцiалiзацп [Електронний ресурс] / П. Надолшнш, Н. Пiроженко // Теоретичнi та прикладш питання державо-творення: зб. наук. праць. -2012. - Вип. 10. - Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/e-journals/tppd/2012_10/zmist/R_1/02%20Na ^ lishni.pdf. - Назва з екрану. 6. Макурадзе М.Ю. Проблемш питання розвитку державно-приватного партнерства в Укра!ш / М.Ю. Маiсурадзе // Страте-гiя економiчного розвитку Укра!ни. - 2013. - № 33.
- С. 81-87. 7. Вшник О.М. Технологи державно-приватного партнерства (правовi аспекти) / О.М. Вшник // Демографiя та сощальна економша. - 2012.
- № 1 (17). - С. 110-119. 8. Макурадзе М.Ю. Пере-думови розвитку державно-приватного партнерства в Укра!ш / М.Ю. Маiсурадзе // Економша та держава. - 2014. - № 2. - С. 11-14. 9. Безбах Н.В. Ме-тодолопчш аспекти оргашзацп державно-приватного партнерства [Електронний ресурс] / Н.В. Безбах // Науковi розвщки з державного та мунщипаль-ного управлшня: зб. наук. праць. - 2011. - № 1. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_ Сит/№^/2011_1/34^£ - Назва з екрану. 10. Карий О.1. Проекти державно-приватного партнерства: ключовi проблеми практично! реалiзацi! / О.1. Карий, К.В. Процак, А.О. Маврша // Економiчний аналiз: зб. наук. праць. - Тернопшь: Видавничо-по-лiграфiчний центр Тернопiльського нацiонального економiчного ушверситету «Економiчна думка», 2015. - Т. 20. - С. 35-44. 11. Шевченко Б.О. Потен-щал державно-приватного партнерства як шстру-мент антикризових заходiв / Б.О. Шевченко // Еко-номiчний вiсник НГУ. - 2009. - № 1. - С. 17-23. 12. Федулова Л.1. Особливост державно-приватного партнерства в науково-технолопчнш та шноващйних сферах Укра!ни / Л.1. Федулова, С.В. Трин-чук // Стратегiчнi прюритети. - 2011. - № 1 (18). -С. 85-93. 13. Гракова М. Розвиток державно-приватного партнерства у вугшьнш промисловосп / М. Гракова // Схщ. -2013. - № 5 (125). - С. 38-43. 14. Пильтяй О. Фiнансовi мехашзми публiчно-при-ватного партнерства / О. Пильтяй // Вюник КНТЕУ.
- 2012. - № 3. - С. 63-74. 15. Павлюк А. Щодо розвитку державно-приватного партнерства як мехашзму активiзацi! iнвестицiйно! дiяльностi в Укра!ш аналгт. записка / А. Павлюк, Д. Ляшн; Нац. ш-т стра-тепчних дослiджень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/816. - Назва
з екрану. 16. Срмшов С.Ф. Розробка основних на-прямiв розвитку державно-приватного партнерства в Украш / С.Ф. Срмшов // Право та державне управ-лiння. - 2012. - № 1. - С. 123-128. 17. Концепщя розвитку державно-приватного партнерства в Укра-ïrn на 2012-2017 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ppp-ukraine. org/wp-content/ up loads/2015/03/PPP-Development-Concept-2012-2017. pdf. - Назва з екрану. 18. Концепщя Державноï щ-льовоï економiчноï програми реформування вугшь-ноï промисловост на 2015-2020 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/ minugol/ control/publish/article?art_id=245027382. -Назва з екрану. 19. Проект Закону Украши про вне-сення змiн до деяких законодавчих актОв Украши щодо зняття регуляторних бар'ерiв для розвитку державно-приватного партнерства в Украш та сти-мулювання iнвестидiй [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/ webproc4_1? pf3511=56439. - Назва з екрану.
20. Орендарец Д. Сможет ли принятие Закона о государственно-частном партнерстве стимулировать инвестиции в Украину / Д. Орендарец [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://delo.ua/ukraine/ smozhet-li-prinjatie-zakona-o-gosudarstvenno-chastno m-partnerstv-291602/delo.ua. - Назва з екрану.
21. Мехашзми державно-приватного партнерства впроваджуються у вугшьнш галузi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=244830510. - Назва з екрану.
Драчук Ю. З., Кочешкова I. М., Трушкша Н. В. Удосконалення нормативно-правового забезпечення шновацшного розвитку вугщьноТ промисловосп на засадах публiчно-приватного партнерства
Виконано аналiз дiючого нормативно-правового забезпечення шновацшного розвитку промис-ловост на засадах публiчно-приватного партнерства. До^джено та узагальнено зарубiжний досвiд реалiзацiï iнновацiйниx проектов на засадах ППП. Надано пропозицп щодо вдосконалення правового
забезпечення iнновацiйного розвитку вугледобув-них пiдприeмств на засадах публiчно-приватного партнерства.
Ключовi слова: вугшьна промисловiсть, iннова-цiйний розвиток, нормативно-правове забезпечення, публiчно-приватне партнерство.
Драчук Ю. З., Кочешкова И. Н., Трушкина Н. В. Совершенствование нормативно-правового обеспечения инновационного развития угольной промышленности на основе публично-частного партнерства
Выполнен анализ действующего нормативно-правового обеспечения инновационного развития промышленности на основе публично-частного партнерства. Исследован и обобщен зарубежный опыт реализации инновационных проектов на основе ПЧП. Даны предложения по совершенствованию правового обеспечения инновационного развития угледобывающих предприятий на основе публично-частного партнерства.
Ключевые слова: угольная промышленность, инновационное развитие, нормативно-правовое обеспечение, публично-частное партнерство.
Drachuk Yu. Z., Kocheshkova I. N., Trushkina N. V. Improving the regulatory framework of the innovative development of the coal industry on the basis of public-private partnerships
An analysis of the current regulatory framework of the innovative development of the industry is made on the basis of public-private partnerships. Foreign experience in the implementation of innovative projects based on PPP is investigated and generalized. Proposals to improve the legal provision of innovative development of coal mines are on the basis of public-private partnerships.
Keywords: coal industry, innovative development, regulatory support, public-private partnership.
Стаття надшшла до редакци 11.08.2015
Прийнято до друку 16.09.2015
