CC BY
68
УДК 378.091 (477)
ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНО1 ПАРАДИГМИ УКРА1НСЬКО1 ВИЩО1 ШКОЛИ
Г. I. Лисенко, к .i .н., доц., С. П. Волкова, ст. викл.
Ключовi слова: парадигма, концептуальна модель освти, педагогiчне мислення, гуматстично-тновацтна освта, особистiсно-орieнтована гуматстична парадигма, фундаменталiзацiя.
Постановка проблеми. Початок ХХ1 столбя змшив погляд людства на завдання в №CTeMÍ вищо! освгш. Стало зрозумшо, що науково-технiчний прогрес не в змозi вирiшити суспiльнi проблеми, i справдi найважливiшою цiннiстю в сучасному свт е людина, яка здатна рацюнально пiдходити до вирiшення актуальних проблем людства. У процес формування тако! людини головна роль належить саме освт, зокрема - вищiй. Але за якою концептуальною моделлю осв^и розвиваеться сучасна вища школа Укра!ни i чим зумовлений вибiр ще! моделi педагогiчного мислення? Спробуемо знайти вiдповiдi на поставленi питання.
Аналiз публiкацiй. Питання формування i розвитку осв^ньо! парадигми досить грунтовно висвплено в педагогiчнiй лiтературi: зокрема, в контекст Болонського процесу [1-3], як умова оргатзацп шклюзивно! освiти [4], а також виходячи iз фшософського тлумачення [7].
Мета статт - проанатзувати основнi парадигми освiти, що склались впродовж iсторичного розвитку сустльства, а також визначити суть i складовi сучасно! парадигми украшсько! вищо! школи.
Виклад матерiалу. Термiн «парадигма» (вщ грец. paradigma - приклад, зразок) означае строго наукову теорiю, втшену в системi понять, яю виражають найбшьш суттeвi риси дiйсностi (це загальне фшософське визначення). 1нше значення використовуеться для характеристики загальновизнаних наукових досягнень, що дають спiльнотi фахiвцiв модель постановки проблем та гх ршень протягом певного перiоду часу (у такому значенш термш вживаеться в педагопчнш теори для позначення концептуальних моделей освгш) [6]. В науковш лiтературi паралельно вживаються поняття «педагогiчна парадигма» й «освггня парадигма». В публiкацiях останнiх роюв здiйснено спроби розкрити змiст поняття «освггня парадигма», смислове значення якого необхщно узгодити з таким поняттям як «педагогiчна парадигма». При збереженш загального значення термiна «парадигма» як системи взГрщв, методiв, прийомГв та спосо6Гв пояснення, змют поняття «освГтня парадигма» знаходить свое висвiтлення у контекст iснування осв^ньо-юторичного процесу як синтез онтолопчних i iндивiдуальних аспекпв педагогiчного мислення i поведiнки [4].
У ходГ юторичного розвитку сустльства та освГти як його найважлившого шституту склалися рГзн парадигми освгш, серед яких найбiльш поширет такi:
1) традицiоналiстсько-консервативна парадигма, основна складова яко! - система витриманих часом знань, вмшь i навичок, а також моральних iдеалiв i життевих цiнностей, що сприяють як Тндивщуальному розвитку, так i збереженню соцiального порядку, що дозволяють забезпечити функцюнальну грамотнiсть i соцiалiзацiю студешгв як пасивних об'ектiв педагопчно! дГяльностц
2) рацiоналiстична (бiхевiористична, поведiнкова) парадигма ¡з головним принципом освГти - регулювання зовтшшх умов процесу i реакци на нього студентiв ¡з метою набуття ними спосо6Гв поведшки в рГзних умовах сучасного сустльства. Основними методами такого навчання виступають треншг, тестовий контроль, iндивiдуальне навчання, коригування;
3) феноменологячна (гуманiстична парадигма) розглядае педагога та студента як рiвноправних суб'екпв освГтнього процесу, оскшьки в i! основГ - гуматстичний тдхщ до студента на загальному тл професшно! шдготовки i в контекст формування професiйних i сощальних компетентностей як передумови творчо! i особисто! самореалiзацil. Гуманiстична парадигма передбачае свободу i творчий пошук як студентв, так i педагогiв. Вона орiентована на творчють, духовний розвиток особистосп, на мiжособистiсне спiлкування, дiалог, допомогу i тдтримку в самоосвт i самовдосконаленнi людини. Саме ця концептуальна модель освгш тд назвою особистiсно-орiентована гуманiстична парадигма наразi утверджуеться в Украшц
4) технократична парадигма, в основГ яко! - репродуктивна дГяльнють студентiв ¡з метою засвоення еталонних знань, необхiдних для подальшого удосконалення практики, причому у
№ 12 лзудень 2014
свiтоглядi пеpевaжaють теxнологiï цивiлiзaцiï над загальнолюдськими цшностями. Людина цiннa не сама по ot6í як yнiкaльнa iндивiдyaльнiсть, а лише як фaxiвець, носiй певного еталонного (yсеpедненого, стaндapтизовaного) знання або поведшки. Певнi елементи цieï пapaдигми влaстивi, на жаль, i нашш системi iнженеpноï освiти, яка с^ямована пеpевaжно на пpофесiйнy пiдготовкy спещалюта, а не на його особистюне фоpмyвaння [б];
5) нeiнституцiональна пapaдигмa оpieнтовaнa на оpгaнiзaцiю освiти поза тpaдицiйними соцiaльними iнститyтaми, зокpемa школами i вишами. Вона пеpедбaчae отpимaння освiти людиною за допомогою меpежi Internet, в yмовax так званж «вiдкpитиx шкш», дистaнцiйного навчання тощо. Пpи нaявностi певниx пеpевaг тако1' освiти (iндивiдyaлiзaцiя навчання та його змюту, вибip зpyчного для навчання чaсy) ця пapaдигмa, paзом iз тим, позбавляе стyдентa головно1' умови yспiшноï освiти та особистiсного pозвиткy - безпосеpеднього контакту з викладачем;
6) навчання «через здтснення eidKpummie» (Джеpом Бpyннеp). Згiдно iз цieю пapaдигмою, студенти повиннi пiзнaвaти свiт, набувати знання чеpез влaснi вiдкpиття, що вимагають нaпpyження всix пiзнaвaльниx сил й одночасно плщно впливають на pозвиток пpодyктивного мислення. Твоpче навчання, за Бpyннеpом, вiдpiзняeться як вщ засвоення «готовиx знань», так i вщ навчання шляxом подолання тpyднощiв тим, що студенти на основi накопичення та оцiнки дaниx iз певно1' пpоблеми фоpмyють вiдповiднi узагальнення i нaвiть виявляють зaкономipностi, що вжодять за paмки дослiджyвaного мaтеpiaлy [б].
Розгляд сyчaсниx пapaдигм освiти дозволяе зpобити висновок ^о те, що сьогоднi освiтa для людини являе собою не ^осто певну суму знань, yмiнь i навичок, а й псжолопчну готовшсть до безпеpеpвного ïx накопичення, оновлення, пеpеpобки, iншими словами, до постшно1' сaмоосвiти, сaмовиxовaння, сaмоpозвиткy i вдосконалення особистосп [б]. Але в yмовax iнновaцiйниx змiн piзниx сфеp суспшьного життя актуально, на думку сучаснж дослiдникiв, додати iнновaцiйнy складову до особистiсно-оpieнтовaноï гyмaнiстичноï пapaдигми, яка yтвеpджyeться y нaцiонaльнiй вищiй школi.
Вагомою складовою сучасно1' пapaдигми yкpaïнськоï осв^и е випеpеджaльний pозвиток системи освгги. Нaйвaжливiшою особливiстю випеpеджaльноï освiти е фундамешашзащя, яка повинна суттево тдвищити ïï якiсть, модеpнiзyвaти змiст осв^и, пpивести ïï y вiдповiднiсть iз новiтнiми досягненнями сучасно1' науки, кyльтypи i соцiaльноï пpaктики. В yмовax невизнaченостi, кpитичниx i стpесовиx ситyaцiяx, коли людина стикаеться з новими складними ^^одними i соцiaльними явищами, нayковi знання i високi етичш пpинципи е нaдiйною опоpою [7].
Сеpед iншиx вaжливиx елементiв, як фоpмyють сучасну пapaдигмy yкpaïнськоï вищо1' школи, слiд назвати тaкi: 1) в^облення ново1' системи цiнностей y молодi i новиx вiдносин мiж викладачем i студентом; 2) фоpмyвaння тако1' мотивaцiï навчання, яка оpieнтовaнa на aктyaлiзaцiю власно1' системи цшностей; 3) подолання теxнокpaтизмy освiти; 4) забезпечення осв^нього пpоцесy новими методиками з гуманютичним спpямyвaнням; 5) оpieнтaцiя на цiлiсно-pозyмовий та моpaльно-естетичний змют навчання, пpивнесення в нього елемешгв дyxовноï сaмобyтностi та pеaльноï сaмодiяльностi [1; 3; 7].
Сучасники визнають необxiднiсть пеpеосмислення пpоцесy навчання - воно повинно мати на мет не нав'язування стyдентовi знань, а pозвиток його пpиpодниx здiбностей, pозвиток його вмiння навчатися впpодовж усього життя, що спpиятиме фоpмyвaнню його в подальшому як висококвaлiфiковaного конкypентоспpоможного фaxiвця [2]. У стосyнкax мiж викладачем i студентом повинен вщбутись коpiнний пеpелом: зaмiсть пеpедaчi знань вщ пеpшого дpyгомy повинна pозвивaтись активна спiвпpaця, в pезyльтaтi яко1' студент здобувае знання, фоpмye умшня i навички, а викладач оволодiвae мaйстеpнiстю. Спiльним об'ектом дiяльностi викладача i студента виступае фax, на оволодшня яким спpямовaнa спiвпpaця [2]. За новою пapaдигмою вищо1' освгги, що сфоpмyвaлaсь y свiтi останшм часом (aвтоpaми яко1' е aмеpикaнськi вченi Р. Бap i Д. Таг), на студешгв пеpеклaдaeться вщповщальшсть за ïx навчання, виклaдaчi ствоpюють активне навчальне сеpедовище, фоpмyють потяг i твоpче ставлення до навчання. Тому зaxiднi yнiвеpситети пеpеxодять на цшодобовий доступ до бiблiотек, Iнтеpнетy та iншоï iнфpaстpyктypи навчання для забезпечення максимально ефективно1' сaмостiйноï pоботи стyдентiв.
Щодо становлення ново1' пapaдигми вiтчизняноï вищо1' школи, значним ^оком на цьому шляxy стала поява сфатеичного документа - «Нaцiонaльноï докфини pозвиткy освiти», який заклав тдвалини ново1' пapaдигми освiти - оpieнтaцiï на новий тип гyмaнiстично-iнновaцiйноï
освiти, И конкурентносп в европейському та св^овому просторах, виховання поколiння молодi, що буде захищеним i мобiльним на ринку пращ, здатним робити особистюний духовно св^оглядний вибiр, матиме необхiднi знання, навички й компетентносп для навчання протягом життя [4]. Вiдповiдно до Нащонально! стратеги розвитку освiти в Укра!ш на перiод до 2021 року основними !! завданнями е:
- приведення мережi вищих навчальних закладiв i системи yправлiння вищою осв^ою у вiдповiднiсть iз потребами розвитку нащонально! економши та запитiв ринку пращ;
- створення дослiдних ушверситетв, розширення автономи вищих навчальних закладiв;
- перегляд та затвердження нового перелшу професiй педагогiчних i науково-педагопчних працiвникiв;
- розроблення стандартiв вищо! освiти, зорiентованих на компетентнiсний шдхщ, узгоджених iз новою структурою рiвнiв вищо! освiти та з Нащональною рамкою квалiфiкацiй;
- розширення взаемоди вищих навчальних закладiв з установами Нащонально! академи наук Укра!ни та Нащонально! академи педагопчних наук Укра!ни щодо розвитку наукових дослiджень у сферi вищо! освiти;
- залучення роботодавцiв до спiвпрацi з вищими навчальними закладами, зокрема, до учасп у розробленнi стандартiв вищо! осв^и, органiзацi! проходження практики студентами, виршенш питань надання першого робочого мюця випускникам;
- подальше вдосконалення процедур i технологiй зовнiшнього незалежного ощнювання навчальних досягнень випyскникiв навчальних закладiв системи загально! середньо! освiти, як виявили бажання вступити до вищих навчальних закладiв, як передумови забезпечення рiвного доступу до здобуття вищо! осв^и;
- переоснащення навчально!, науково-методично! та матерiально-технiчно! бази вищих навчальних закладiв [5].
Висновок. Таким чином, проблема сучасно! парадигми укра!нсько! вищо! школи потребуе не тiльки глибокого !! осмислення широким загалом науково-педагопчних пращвниюв нашо! кра!ни, а й максимально! активiзацi! сyспiльних зусиль задля !! втiлення в реали вггчизняно! вищо! освiти з метою виходу останньо! на свiтовий конкурентоспроможний рiвень.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Андрущенко В. Вища освгга в пост-Болонському просторi / В. Андрущенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/PhilEdu/2005_2/2005_02_0005.pdf
2. Волович В. Болонський процес i нова парадигма осв^и в Укра!ш / В. Волович // Сощолопя: теорiя, методи, маркетинг: щокв. наук.-теорет. Часопис / НАН Укра!ни, 1н-т соцiологi!. - 2004. - № 4. - С. 189-199.
3. Згуровський М. З. Болонський процес: головш принципи та шляхи структурного реформування вищо! освгги Укра!ни / М. З. Згуровський. - К. : НТУУ «КП1», 2006. - 544 с.
4. Мельник Н. I. Гумашстична парадигма осв^и як умова ефективно! органiзацi! iнклюзивно! осв^и в Укра!нi / Н. I. Мельник [Електронний ресурс]. - Режим достyпy:http://www.psyh.kiev.ua/Мельник_Н._I._Гyманiстична_парадигма_освiти_як_yмова_еф ективно!_оргашзаци_шклюзивно!_осв^и_в_Укра!ш
5. Нацiональна стратепя розвитку освiти в Укра!нi на перюд до 2021року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
6. Основы педагогики высшей школы / Л. Л. Товажнянский, О. Г. Романовський, В. В. Бондаренко, О. С. Пономарьов, З. О. Черваньова. - Харюв : НТУ ХП1, 2005. - 600 с. - Рос. мовою. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://buklib.net/books/36624/
7. Сподш Л. А. Нова осв^ня парадигма у фшософському дискурс / Л. А. Сподш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2012_66/Gileya66/F46_doc.pdf
№ 12 грудень 2014
SUMMARY
The formulation of the problem. In the process of formation of a rational man who is capable to solve urgent problems of humanity the main role belongs to education, in particular - higher. But it is necessary to consider the conceptual model on which modern higher education of Ukraine is developing. The analysis of recent research. The formation and development of educational paradigm is thoroughly covered in the pedagogical literature, particularly in the context of the Bologna process [1; 2; 3], as a condition of inclusive education [4] and based on the philosophical interpretation [7]. The purpose of the article is to analyze the basic paradigm of education that emerged in the world during the historical development of society, and to identify the nature and structure of the modern paradigm of Ukrainian higher education. The conclusions. In innovative changes in various spheres of social life it is necessary to add an innovative ingredient to student-centered humanistic paradigm, which was confirmed in the national high school. The problem of the modern paradigm of Ukrainian higher education requires not only a deep understanding by the public of teaching staff in our country, but also maximum efforts to intensify its public expression into realities of national higher education in order to reach the competitive world level of it.
REFERENCES
1. Andrushhenko V. Vyshha osvita v post-Bolons komu prostori [Higher Education in postBologna area] / V. Andrushhenko [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum%20/PhilEdu/2005_2/2005_02_0005.pdf
2. Volovych V. Bolons kyj proces i nova paradygma osvity v Ukrayini [The Bologna Process and the new paradigm of education in Ukraine] / V. Volovych // Sociologiya: teoriya, metody, marketing: shhokv. nauk.-teoret. chasopys / NAN Ukrayiny, In-t sociologiyi. - 2004. - № 4. - P. 189 - 199.
3. Zgurovskyj M. Z. Bolonskyj proces: golovni pryncypy ta shlyaxy strukturnogo reformuvannya vyshhoyi osvity Ukrayiny [The Bologna Process principles and ways of structural reform of higher education of Ukraine] / M.Z. Zgurovs'ky'j. - K.: NTUU «KPI», 2006. - 544 p.
4. Melnyk N. I. Gumanistychna paradygma osvity yak umova efektyvnoyi organizaciyi inklyuzyvnoyi osvity v Ukrayini [Humanistic paradigm of education as a condition of effective inclusive education in Ukraine] / N. I. Mefnyk [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.psyh.kiev.uaMeFny,k_N._I._Gumanisty,chna_parady,gma_osvity,_yak_umova_efekty,v noyi_organizaciyi_inklyuzy' vnoyi_osvity' _v_Ukrayini
5. Nacionafna strategiya rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021roku [The National Strategy for the Development of Education in Ukraine until 2021] [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
6. Osnovy pedagogyky vysshej shkoly [Fundamentals of Pedagogic of high school] / L. L. Tovazhnyanskyj, O.G. Romanovskyj, V.V. Bondarenko, O.S. Ponomarov, Z.O. Chervanova. -Xarkiv: NTU «XPI», 2005. - 600 s. - Ros. movoyu. [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://buklib.net/books/36624/
7. Spodin L. A. Nova osvitnya paradygma u filosofs'komu dyskursi [The new educational paradigm in philosophical discourse] / L.A. Spodin [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2012_66/Gileya66/F46_doc.pdf
УДК 378:37.091.2(477)
ВИХОВАННЯ СТУДЕНТ1В В УМОВАХ ВХОДЖЕННЯ УКРА1НИ ДО еВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ
В. А. Бабенко, к. i. н., доц.
Ключовi слова: студентство, молодь, навчально-виховний процес, гумантарна складова, нащональне виховання.
Постановка проблеми. Важливим завданням вищо! школи у надзвичайно складний для краши час, завданням, виконання якого вимагае, з одного боку, пошуку i приведення в дда
