CC BY
50та медико-біологічні проблеми фізичного
виховання і спорту ____________________________________________________________________
Вивчення взаємозв’язку між девіантною поведінкою та спрямованістю тренувального процесу юних спортсменів (із результатів ретроспективних спостережень автора)
Хорошуха М.Ф.
Національний педагогічний університет імені М.ПДрагоманова
Анотації:
Представлено аналіз і розділ юних спортсменів підліткового віку за кількістю скоєних ними кримінальних правопорушень.
Проаналізовано результати ретроспективних спостережень, здійснених нами протягом 30 років (з 1981 по 2011р.р.). Встановлено факт специфічності впливу тренувальних навантажень різної спрямованості на прояви девіантної поведінки спортсменів. Висвітлено думку автора статті, що підлітки видів спорту швидкісно-силового характеру і, зокрема, видів єдиноборств (бокс,вільна боротьба), які схильні до скоєння правопорушень,можуть складати «групу підвищеного ризику».
Ключові слова:
девіантна поведінка, ретроспективні дослідження, спортсмени, підлітковий вік.
Хорошуха М.Ф. Изучение взаимосвязи между девиантным поведением и направленностью тренировочного процесса юных спортсменов (с результатов ретроспективных исследований автора). Представлен анализ и распределение юных спортсменов подросткового возраста за количеством совершенных ими криминальных правонарушений. Проанализированы результаты ретроспективных наблюдений, совершенных нами на протяжении 30 лет (с 1981 по 2011 г.г.). Установлено факт специфичности воздействия тренировочных нагрузок различной направленности на проявление девиантного поведения спортсменов. Высветлена мысль автора статьи, что подростки видов спорта скоростно-силового характера и, в частности, видов единоборств (бокс, вольная борьба), которые склонные к совершению правонарушений, могут составлять «группу повышенного риска».
девиантное поведение, ретроспективные исследования, спортсмены, подростковый возраст.
Khoroshukha M.F. Studying the interconnection between the deviant behaviour and the direction of the young sportsmen's training process (due to the author's retrospective observations). There is presented the analysis and the distribution of young sportsmen teenagers according to the number of crimes committed by them. The results of the retrospective observations conducted for 30 years (1981-2011) have been analyzed. The fact, of the specific influence of the training loadings having different directions has been established. There has been enlightened the author's point of view that the teenagers engaged in the speed-and-force sporting activities and, particularly, in single combat ones (boxing, freestyle wrestling) inclined to breaking laws may compose “the group of the excessive risk”.
deviant behavior, retrospective observations, sportsmen, teenage.
І ПЕДАГОГІКА I
ПСИХОЛОГІЯ
Вступ.
На сучасному етапі розвитку суспільства, для якого притаманним є корупція, наркоманія, нестабільність соціально-економічного та політичного розвитку, криза та інші асоціальні явища, як ніколи збільшується кількість як правопорушень серед молоді, так і тих хто попадає до в'язниць та психіатричних лікарень. Наглядним може бути той факт, що підлітки у віці 14-17 років складають всього 7% населення країни, а скоюють більше 14% всіх злочинів та близько 20% підлітків, що відносяться до “групи ризику”, стоять на обліку в органах МВС [7]. Емпіричними дослідженнями зарубіжних авторів[17] доведено, що майже в усіх литовських школах (в рівній мірі це стосується й українських шкіл - авт.) існують непоодинокі випадки прояву знущання серед підлітків, які займаються і не займаються спортом.
До цих пір залишається спірним питання: чи заняття різними видами спорту впливають на особистіс-ні характеристики індивіда чи, навпаки, особистісні якості з самого початку впливають на вибір спортивної спеціалізації.
Без сумніву, заняття спортом впливають як на розвиток суспільства, так і особистості зокрема. При цьому варто відмітити, що сучасні теоретики спорту вищих досягнень вбачають двоїсту природу спорту. Так, наприклад, Дутчак М.В. висвітлює це так: «У фізичному вихованні з античних часів до сьогодення спостерігається діалектична єдність та протистояння гуманістичної та дегуманістичної орієнтації розвитку. Рівень домінування того чи іншого напряму залежить від багатьох чинників, серед яких провідне місце посідають соціально-економічні відносини у суспільстві та цілі, © Хорошуха М.Ф., 2012
які визначаються перед системою фізичного виховання різних груп населення» [6, с. 13]. Інші стверджують, що спорт реально забезпечує «динамічний баланс між асоціативними і конфліктними елементами» [16, с.256-264] і тим самим виступає в ролі, з одного боку, «дезінтегратора», а з іншого - «згуртовувача» в суспільстві. І дальше, як відмічає Візитей М.М. [3], спорт має двоїсту соціальну природу: з одного боку він виступає як антиварварський чи антисадистський засіб по відношенню до слабкої людини, з іншого здатний визивати агресію, грубість, садизм тощо.
У підсумку до вище висвітленого автори зазначають: «...що спорт вищих досягнень має величезний, ще повністю незрозумілий, потенціал, завдяки якому він здатен впливати не тільки на фізичне здоров'я та вдосконалення людського тіла, але й на особистість людини - її відчуття, емоції, цінності, настанови, поведінку, моральні принципи тощо. В сучасних умовах змагальна діяльність у спорті вищих досягнень є для сучасної людини джерелом самоствердження, моральної сили, філософії успіху, перемоги й гідного програшу не тільки на спортивній арені, але й у буденному житті. Спортивна діяльність вчить членів соціуму демократичності, толерантності, професіоналізму, вмінню конкурувати, перемагати й програвати, конфліктувати й співпрацювати між собою» [4,с.31].
Можна вважати, що сказане вище в рівній мірі відноситься й до дитячо-юнацького спорту. Адже саме цей спорт готовить тих, кого ми називаємо «резервістами Олімпійського спорту». Невипадково, що раніше існуючі школи-інтернати спортивного профілю у свій час були реорганізовані в училища олімпійського резерву.
32012
и
Дослідженнями останнього часу показано пагубну роль різних форм агресії як одного із факторів, що негативно відбивається на здоров'ї підростаючого покоління [9], а також може бути однією із причин їх кримінальних правопорушень[10] .
В попередніх наших дослідженнях [14] встановлено, що між спрямованістю тренувального процесу юних спортсменів та розвитком агресивності існує взаємозв'язок. Але при цьому фактично не вивченою залишається проблема впливу тренувальних навантажень різної спрямованості на прояви девіантної поведінки та можливості профілактики її у спортсменів -підлітків.
Робота виконана за планом НДР Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - вивчити вплив тренувальних навантажень різної спрямованості на можливість розвитку девіантної поведінки юних спортсменів підліткового віку за даними багаторічних спостережень.
Методи та організація дослідження. Методологічною основою дослідження є аналіз наукової літератури з проблем вивчення різних соціологічних аспектів спорту і, зокрема, впливу спорту на особистість, а також власні спостереження автора статті, що ґрунтуються на достовірності поданих ним даних.
Дослідження проводилися на базі Броварського вищого училища фізичної культури (раніше Броварської школи - інтернату спортивного профілю та Броварського училища олімпійського резерву) протягом 30 років (з 1981по 2011р.р.). Під нашим спостереженням перебували юні спортсмени (хлопці і дівчата) віком від 13 до 17 років, які, згідно класифікації видів спорту за А.Г.Дембо (1980), були розподілені на дві групи:
• група А - види спорту швидкісно-силового характеру: легка атлетика (біг 100 і 200 м, стрибки, штовхання ядра і метання диска), бокс, вільна боротьба.
• група Б - види спорту на витривалість: легка атлетика (біг 800,1500,3000, і 5000 м, спортивна ходьба), плавання, лижний спорт, велосипедний спорт, академічне веслування;
Результати дослідження.
В практиці сучасних психологічних та педагогічних наук широкого використання набули такі поняття як: «девіантність», «делінквентність», «групи соціального ризику», врешті «важковиховні» та «ди-задаптовані» діти. Як стверджують деякі автори [1], серед сучасних дослідників немає єдності підходів до з'ясування суті вищевказаних термінів. А тому скористаємося даними довідкової літератури. Так, під девіантною поведінкою будемо розуміти «дії і вчинки людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам або визнаним шаблонам і стандартам поведінки» [13, с.59]. В зв'язку з тим, що «делінквентність» є різновидом девіантної поведінки, останнє поняття -більш широке в порівнянні з терміном «делінквентна поведінка». При цьому варто зазначити, що під останнє поняття підпадають як правопорушники, так і обдаровані (в тому числі й особи, що займаються спортом) діти та підлітки.
Результати багаторічних досліджень (табл.) «говорять самі за себе». Юні спортсмени, тренувальний процес яких переважно спрямований на розвиток
швидкісно-силових якостей (група А) мають найбільшу, в порівнянні з видами спорту на витривалість (група Б), кількість правопорушень, за які передбачається карна відповідальність, а саме 88,9 % або 8 із 9 (загальної кількості) випадків правопорушень (рис. 1).
Причинами цього, на нашу думку, можуть бути раніше відомі дані із багатьох робіт. Так однією із причин може бути високий рівень агресивності, який є притаманний саме для тих видів спорту, що переважно розвивають швидкісно-силові якості [14]. В свою чергу, агресивність, як відмічають дослідники [2], у більшості випадків залежить від вмісту у крові чоловічого статевого гормону тестостерону. Рівень у крові останнього суттєво підвищується в процесі занять фізичними навантаженнями лише силового характеру [8]. За даними досліджень Сейфулли Р.Д. та Орджо-нікідзе 3.Г. [11], тестостерон, як відомо,відповідає не лише за розвиток статевих органів чоловіка, його специфічну чоловічу (еректильну) функцію та дизфунк-цію, фізичних якостей (сили,швидкості, витривалості), але також за прояв агресивності та кримінальну поведінку його. Не випадково, що синтетичні аналоги тестостерону - анаболічні стероїди включені до списку допінгових засобів у відповідності з класифікацією ВАДА (Всесвітнє антидопінгове агентство) [5,12].
У представників видів спорту швидкісно-силового характеру і, зокрема, видів єдиноборств реєструється також низький рівень особистісної тривожності [15]. Останній, як відомо, в поєднанні з високою агресивністю може безпосередньо впливати на осо-бистісні і поведінкові характеристики спортсменів, одним із яких є епатаж - (фр. epatage - скандальна витівка; поведінка, що порушує загальновизнані норми та правила). Як відмічають деякі автори [2], високий рівень тестостерону, що у більшості випадків поєднується з вираженим проявом вербальної агресії, саме й відмічається у спортсменів видів єдиноборств (боксерів та борців). Останні - спільнотні, напорисні, самовпевнені в собі, ті , що можуть постояти за себе та інших, не бажають дотримуватись звичних правил поведінки людини, а також (що можливо є головним в їх житті - авт.) мати високий авторитет серед однолітків, колег тощо.
Той факт, що серед спортсменів-підлітків, що скоїли кримінальні правопорушення (див. табл.), не було жодної спортсменки, наводить нас на думку, що такі правопорушення у більшості випадків можуть бути результатом гормональних впливів на організм. Як відомо, вміст тестостерону у крові чоловіків більш ніж в 10 разів вищий, ніж у жінок.
Висновки.
1. Результати ретроспективних спостережень в цілому вказують на факт специфічності впливу тренувальних навантажень різної спрямованості на прояв девіантної поведінки юних спортсменів.
2. Той факт, що серед правопорушників були лише спортсмени чоловічої статі , який раз свідчить про те, що на формування агресивності і девіантної поведінки підлітків, як уже відмічалося раніше [2,11], не останню роль відіграє чоловічий статевий гормон тестостерон.
3. І на кінець, те що, високий рівень кримінальних
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Рис. 1. Питома вага скоєних юними спортсменами кримінальних правопорушень (в %)
Таблиця 1
Характеристика кримінальних правопорушень та їх розподіл серед юних спортсменів 13-17 років видів спорту швидкісно-силового характеру (група А) та видів спорту на витривалість (група Б) за даними ретроспективних досліджень (1981-2011р.р.)
№ п/п Види правопорушень Стаття Кримінального кодексу України Правопорушники (види спорту) Дата скоєння правопорушень, роки*
Група А Група Б
1 Хуліганство(часті групові роз-борки інколи за погодженням обох сторін-авт.), тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної не поваги до суспільства вчинені групою осіб Ч.2,ст.296 Бокс, вільна боротьба - 80-і рр.
2 Згвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства... вчинені групою осіб Ч.3, ст.152 Вільна боротьба - 80-і рр.
3 Групове зараження венеричною хворобою як наслідок згвалтування Ч.3, ст..152 Вільна боротьба - 80-і рр.
4 Хуліганство (див.№1) Ч.2, ст.296 Бокс, вільна боротьба - 90-і рр.
5 Публічне або вчинення групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначенні для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів (у гуртожитку-авт.) ст.316 Вільна боротьба - 90-і рр.
6 Незаконне заволодіння транспортним засобом Ч.1, ст.289 Легка атлетика - 90-і рр.
7 Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (побиття тренера його вихованцями-авт.) ст.122 Легка атлетика - 90-і рр.
8 Хуліганство.. ..(вулична бійка-авт.) (див.№1) Ч.2, ст.296 Бокс - 2000-і рр.
9 Вживання алкогольних напоїв у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів. (у гуртожитку-авт.) ст.316 - Лижні гонки 2000-і рр.
* Дата скоєння правопорушень наводиться у хронологічному порядку
правопорушень спостерігається серед спортсменів видів спорту, що переважно розвивають швидкісно-силові якості і, зокрема, видів єдиноборств ( бокс, вільна боротьба), на думку автора статті, ці спортсмени, скоріше за все, можуть поповнити «групу підвищеного ризику».
32012
II
Подальші дослідження передбачається провести у напряму вивчення взаємозв’язку між випадками раптової смерті спортсменів у молодому віці та спрямованістю їх тренувального процесу.
Література:
1. Будаг'янц ГМ. Здоровий спосіб життя-основна умова профілактики девіантної поведінки підлітка (історичний аспект) // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2010. - № 6. - С. 25-28.
2. Бэрон Р.б Ричардсон Д. Агрессия. - СПб: Питер, 2001. - 352 с.
3. Визитей Н.Н. Социология спорта. - Киев: Олимпийская литература, 2005.-247с.
4. Візитей М.М., Качуровський Д.О. Спорт вищих досягнень і його соціально-культурна місія в нових умовах розвитку суспільства // Педагогіка, психологія та медико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2009. - № 12. - С. 27-31.
5. Платонов В. Допинг и борьба с ним в современном спорте: взгляд на проблему // Спортивна медицина. - 2003. - №1. - С. 41-67.
6. Дутчак М.В. Протиріччя та особливості гуманізації фізичного виховання та спорту // Спортивна наука України. - 2008. - №4.
- С. 12-26.
7. Кабачков В.А., Тюленьков С.Ю., Куренцов В.А. Влияние занятий различными видами спорта на психическую устойчивость и физическую подготовленность подростков с асоциальным поведением //Теория и практика физ. культуры. - 2003. - №10. - С. 60-63.
8. Карелсон К.М., Виру А.А., Смирнова Т.А. Влияние силовых упражнений на уровень в крови гормонов, регулирующих белковый обмен // Актуальные проблемы функциональных резервов спортсмена. - Л.: изд. ГДОИФК им.П.Ф. Лесгафта, 1985.
- С. 80-83.
9. Кривцова О.Я. Психологічні особливості тривожності та агресивності першокурсників //Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу: матеріали II Всеукр. наук.- практ. конф. з міжнар. участю. -Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. - С. 156-162.
10. Романовская И.В. Детская агрессивность, как причина преступного поведения // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. - 2000. - №492. - С. 128-129.
11. Сейфулла Р.Д., Орджоникидзе З.Г. Эректильные дисфункции у спортсменов и принципы их фармакологической коррекции // Спортивна медицина. - 2006. - №2. - С. 96-99.
12. Сейфулла Р.Д., Орджоникидзе З.Г, Дружинин А.Е., Рожкова Е.А., Родченков ГМ. Классификация и методы определения допинговых средств // Спортивна медицина. - 2007. - №2. - С. 77-82.
13. Капська А.Й. Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів. - К.: Український державний центр соціальних служб для молоді України, 2000. - 260 с.
14. Хорошуха М.Ф. До природи агресивності юних спортсменів 1316 років, які спеціалізуються в різних видах спорту: порівняльний аналіз власних досліджень 90-х і 2000-х років (повідомлення третє) // Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - №6. - С. 131-135.
15. Хорошуха М.Ф. Вплив тренувальних навантажень різної спрямованості на рівень тривожності юних спортсменів 13-16 років //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2011 . - №7. - С. 89-92.
16. Heinila K. Sport and International Understanding // Sport and Humanism: Proceeding of the International Workshop of Sport Sociology in Japan. - Gotenda, 1988. - P 256-264.
17. Tilindiene I., Valantiniene I., Emeljanovas A. Display of bullying among athletes, non- athletes and risk group adolescents // Наука і освіта. - 2010. - №6/ LXXXIII, серпень. - С. 197-203.
Информация об авторе: Хорошуха Михаил Федорович
horoshuha@gmail.com Национальный педагогический университет ул. Пирогова 9, г.Киев, 01601, Украина.
Поступила в редакцию 04.01.2012г
References:
1. Budag’ianc G.M. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2010, vol.6, pp. 25-28.
2. Beron R.B, Richardson D. Agressiia [Aggression], Saint Petersburg, Peter, 2001, 352 p.
3. Vizitej N.N. Sociologiia sporta [Sport sociology], Kiev, Olympic literature, 2005, 247 p.
4. Vizitej M.M., Kachurovs’kij D.O. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2009, vol.12, pp. 27-31.
5. Platonov V. Sportivnaia medicina [Sports Medicine], 2003, vol.1, pp. 41-67.
6. Dutchak M.V. Sportivna nauka Ukrayini [Sport science of Ukraine], 2008, vol.4, pp. 12-26.
7. Kabachkov V.A., Tiulen’kov S.Iu., Kurencov V.A. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 2003, vol.10, pp. 60-63.
8. Karelson K.M., Viru A.A., Smirnova T.A. Aktual’nye problemy funkcional’nykh rezervov sportsmena [Actual problems of functional reserves of sportsman], Leningrad, 1985, pp. 80-83.
9. Krivcova O.Ia. Osvi ta i zdorov 'ia: formuvanni a zdorov 'i a di tej, pidli tkiv ta molodi v umovakh navchal’nogo zakladu [Education and health: forming of health of children, teenagers and youth in the conditions of educational establishment], Summy, 2008, pp. 156-162.
10. Romanovskaia I.V. Visnik Kharkivs’kogo universitetu [Bulletin of Kharkiv university], 2000, vol.492, pp. 128-129.
11. Sejfulla R.D., Ordzhonikidze Z.G. Sportivnaia medicina [Sports Medicine], 2006, vol.2, pp. 96-99.
12. Sejfulla R.D., Ordzhonikidze Z.G., Druzhinin A.E., Rozhkova E.A., Rodchenkov G.M. Sportivnaia medicina [Sports Medicine], 2007, vol.2, pp. 77-82.
13. Kaps’ka A.J. Slovnik-dovidnik dlia social’nikh pracivnikiv ta social’nikh pedagogiv [Dictionary for special workers and social pedagogues], Kiev, USCSSYU Publ., 2000, 260 p.
14. Khoroshukha M.F. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2010, vol.6, pp. 131-135.
15. Khoroshukha M.F. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol.7, pp. 89-92.
16. Heinila K. Sport and International Understanding, Sport and Humanism: Proceeding of the International Workshop of Sport Sociology in Japan, Gotenda, 1988, pp. 256-264.
17. Tilindiene I., Valantiniene I., Emeljanovas A. Display of bullying among athletes, non- athletes and risk group adolescents, Science and sport, 2010, vol.6/LXXXIII, August, pp. 197-203.
Information about the author: Khoroshukha M.F.
horoshuha@gmail.com National Pedagogical University Pirogov str. 9, Kiev, 01601, Ukraine.
Came to edition 04.01.2012.
