Изучение взаимосвязи между агрессивностью и тревожностью у юных спортсменов 13-16 лет с различной направленностью тренировочного процесса Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Вивчення взаємозв’язку між агресивністю і тривожністю у юних спортсменів 13-16 років з різною спрямованістю тренувального процесу

Хорошуха М.Ф.

Національний педагогічний університет імені М.ПДрагоманова

Анотації:

Показано вплив тренувальних навантажень різної спрямованості на розвиток агресивності та особистісної тривожності

спортсменів. У експерименті приймали участь 279 юних спортсменів у віці 13-16 років та 62 учні загальноосвітньої школи того ж віку, які не займалися спортом. Тестування проводилися на початку навчального року.

Проаналізовано результати

лонгітюдинальних досліджень, здійснених нами у 90-х та 2000-х роках. Встановлено, що між якістю агресивності спортсмена та високим рівнем його особистісної тривожності існує від'ємний кореляційний зв'язок.

Ключові слова:

агресивність, особистісна

тривожність, лонгітюдинальні дослідження, спортсмени, учні, підлітковий вік.

Хорошуха М.Ф. Изучение взаимосвязи между агрессивностью и тревожностью у юных спортсменов 13-16 лет с различной направленностью тренировочного процесса. Показано влияние тренировочных нагрузок различной направленности на развитие агрессивности и личностной тревожности спортсменов. В эксперименте принимали участие 279 юных спортсменов в возрасте 13-16 лет и 62 ученика общеобразовательной школы этого же возраста, которые не занимались спортом. Тестирования проводились в начале учебного года. Проанализированы результаты лонгитюдинальных исследований, совершённые нами в 90-х и 2000-х годах. Установлено, что между качеством агрессивности спортсмена и высоким уровнем его личностной тревожности существует отрицательная корреляционная связь.

агрессивность, личностная тревож-

ность, лонгитюдинальные исследования, спортсмены, ученики, подростковый возраст.

Khoroshukha M.F. Studying the interrelation between the aggressiveness and nervousness of the young sportsmen aged 13-16 undertaking the training process of different directions. It is the influence of the training loads of the sportsmen's aggressiveness and nervousness. 279 aged 13-16 sportsmen took part in the experiment and 62 pupils of the comprehensive school of the same age, the latter ones never going in for sport. The anonymous tests were contracted at the beginning of the school year. The analyzed results of the longitudinal researches conducted by us in the 90s and 2000s. It should be stated that there exists the negative correlative connection between the sportsman's quality of aggressiveness and a high level of his personal nervousness.

aggressiveness, personal nervousness, longitudinal researches, sportsmen, pupils, teenage.

Вступ.

Дослідженню особистісних якостей спортсменів, зокрема, агресивності та тривожності відводиться великий арсенал робіт вітчизняних і зарубіжних науковців. Серед них: Л. Берковітц, М.М. Візитей, Дж. Доллард, Кретті Брайент Дж., Н.Ю. Шумакова, ГВ. Коробейніков, Є.І. Львовська, В.А. Кабачков та ін. Узагальнюючим висновком їх робіт є наступне: спортсмени високого ґатунку є більш агресивними, ніж представники масових видів та ті, хто не займається спортом [10, 12, 11], а також характеризуються найвищими показниками особистісної тривожності, що свідчить про стійку схильність їх сприймати велике коло ситуацій як загрозу і, відповідно, реагувати на різні ситуації станом тривоги [7]; найбільш високі показники тривожності реєструються у представників циклічних видів спорту в порівнянні зі спортсменами ациклічних видів [4]; є дані, які вказують на те, що рівень тривожності не залежить від кваліфікації спортсменів [6] та не усі види спортивної діяльності сприяють всебічному формуванню психоемоційного стану підлітків [3] тощо.

В попередніх наших дослідженнях [9], що були адресовані проблемі вивчення природи агресивності юних спортсменів був встановлений факт специфічності впливу тренувальних занять різної спрямованості на розвиток агресивності. Проте, аналіз літературних досліджень свідчить про відсутність даних щодо вивчення взаємозв’язку між показниками, що характеризують агресивність і тривожність юних спортсменів, які спеціалізуються в різних видах спортивної діяльності. Отримання відповідної інформації, з одного боку, необхідно для подальшого розуміння факту специфічності впливу

© Хорошуха М.Ф., 2011

тренувальних навантажень різної спрямованості на фізичний та психоемоційний стани організму спортсменів-підлітків, з іншого, для можливого використання індивідуальних особливостей проявів агресії та тривожності спортсменів з позиції їх психолого-педагогічної взаємодії в управлінні навчально-тренувальним процесом.

Робота виконана відповідно до плану НДР Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи - проаналізувати особливості взаємозв’язку між рівнями агресивності і тривожності юних спортсменів13-16 років, що спеціалізуються в різних видах спорту, за даними досліджень, проведених у 90-х і 2000-х роках.

Методи та організація дослідження:

• аналіз наукової та науково-методичної літератури з проблем формування духовних і особистісних якостей спортсменів;

• психолого-педагогічне тестування: дослідження

агресивності спортсменів за модифікованим тестом Розенцвейга та особистісної тривожності, відповідно, за тестом Ч.Спілбергера.

• методи статистики.

Оцінка агресивності обстежуваних проводилася за запропонованим нами індексом якості агресивності (ІЯА) наступним чином:

• 0 балів - агресивність відсутня;

• до 0,5 - низький рівень агресивності;

• від 0,6 до 1,2 - агресивність у «нормі»(умовно);

• від 1,3 і більше-високий рівень агресивності.

Оцінка рівня особистісної тривожності проводилась за шкалою Ч.Спілбергера:

проблеми фізичного виховання і спорту № 4 / 2011

• до 30 балів-низький рівень тривожності;

• від 30 до 45 - середній рівень тривожності;

• вище 45 - високий рівень тривожності.

Дослідження проводилися на базах Броварського вищого училища фізичної культури та загальноосвітніх шкіл №9 і 3 м. Бровари всередині 90-х (19951996) та 2000-х (2007-2008)роках. Під нашим спостереженням знаходилися юні спортсмени 13-16 років (279чол.), які були розподілені на дві групи в залежності від спрямованості їх тренувального процесу (згідно класифікації видів спорту за А.Г.Дембо [2]): група А-види спорту на витривалість (велосипедний і лижний спорт, плавання); група Б-швидкісно-силові види спорту (легка атлетика: біг 100 і 200 м., стрибки, штовхання ядра і метання диска; бокс, вільна боротьба). Контрольну групу склали 62 практично здорових учнів ЗОШ того ж віку, що й спортсмени, які не займалися спортом. Усі дослідження проводилися у перші місяці (вересень-жовтень) кожного навчального року.

Результати дослідження.

За даними досліджень проведених у 2000-х роках (табл.1) знаходимо, що у представників видів спорту на витривалість (група А) відмічаються низькі показники рівня агресивності (ІЯА знаходиться в межах від 0,1 до 0,3 балів) та середні, що відповідають аналогічному рівню (від 30 до 45 балів) за шкалою Ч. Спілбер-гера, показники особистісної тривожності.

Що стосується розподілу юних спортсменів даної групи за рівнями тривожності, то як показує аналіз отриманих даних, низький рівень реєструється лише у плавців і становить всього 4,5%, на долю середнього рівня тривожності відводиться від 59,1 до 66,7% обстежуваних та високого, відповідно, від 33,3 до 36,4%.

У спортсменів швидкісно-силових видів спорту (група Б) реєструються високі показники ІЯА (від 1,7 до 3,5 балів), що в цілому вказує на високий рівень їх агресивності ,та середній, аналогічно групі А, рівень тривожності. Але на відміну від представників групи А, у групі Б високий рівень тривожності відмічається у невеликій кількості осіб (від 16,7 до18,2%).

Аналізуючи та порівнюючи результати досліджень минулих років (табл.2) можна відзначити те, що не існує суттєвих відмінностей між показниками агресивності та тривожності юних спортсменів 90-х і 2000-х років. Як і раніше знаходимо одну й ту саму законо-

мірність: низьким показникам рівня агресивності відповідають більш високі показники високого рівня осо-бистісної тривожності і, навпаки, високим значенням ІЯА - низькі показники високого рівня тривожності.

У школярів ЗОШ (контрольна група) не встановлено, раніше виявленого у спортсменів, факту специфічного, обумовленого спрямованістю тренувального процесу, взаємозв'язку між рівнями агресивності та тривожності.

Більш ілюстративно характеристика вираженості агресивності та високого рівня особистісної тривожності підлітків,що займаються різними видами спорту представлена на рисунку. В цілому можна заключити, що між якістю агресивності підлітків та високим рівнем їх особистісної тривожності існує від'ємний кореляційний зв'язок.

Якщо вважати ,що тривожність як складова психічного здоров'я [5] не є негативною [7] ,на відміну від агресивності, рисою особистості, тоді низький рівень її у представників швидкісно-силових видів спорту обумовлений тим, що їх спортивна діяльність часто потребує вирішення складних ситуаційних задач, які нерідко здійснюються в умовах дефіциту часу (наприклад , у видах єдиноборств) і є однією з необхідних умов для досягнення високих спортивних результатів. І дальше, високий рівень тривожності та низький рівень агресивності, які є характерною психічною ознакою особистостей, що спеціалізуються у видах спорту на витривалість, на нашу думку, є результатом специфічного впливу тренувальних навантажень різної спрямованості на організм людей різного віку і професійної зайнятості [8,1]. Можна також передбачити, що високі рівні особистісної тривожності спортсменів даної групи можуть лише опосередковано впливати на їх спортивні досягнення.

Висновки.

Більш високий рівень особистісної тривожності і низький рівень агресивності мають спортсмени видів спорту на витривалість. І навпаки, для спортсменів швидкісно-силових видів спорту характерним є високі рівні агресивності , яким відповідають більш низькі показники тривожності.

Інформація про особливості прояву агресивності та тривожності юних спортсменів в залежності від спрямованості їх тренувального процесу може бути однією

Таблиця 1

Характеристика прояву рівнів агресивності (за індексом якості агресивності - ІЯА) та особистісної тривожності у юних спортсменів 13-16років та їх однолітків-учнів загальноосвітньої школи, які не займаються спортом (контроль) за даними досліджень 2000-х років; Х ± т, %о

Показники Види спорту на витривалість (А) Швидкісно-силові види спорту (Б) Контроль (п=30)

Лижний спорт: гонки 5 і 10 км (п=12) Велоспорт: гонки: 50 і 75 км (п=20) Плавання: 200, 400 і 1500м (п=22) Л/атлетика: біг 100 і 200 м, стрибки, штовхання ядра і метання диска (п=24) с 2) « 9 и м ^ Вільна боротьба (п=23)

ІЯА 0,3 ± 0,04 0,3 ± 0,03 0,1 ± 0,03 1,7 ± 0,16 2,4 ± 0,21 3,5 ± 0,18 0,7 ± 0,19

РОТ 40,1 ± 1,99 41,2 ± 1,57 41,9 ± 1,74 40,3 ± 1,24 40,0 ± 1,00 41,1 ± 1,68 39,2 ± 1,03

Низький р. — — 4,5(1) — — — 3,3(1)

Середній р. 66,7(8) 65,0(13) 59,1(13) 83,3(20) 81,8(18) 82,6(19) 86,7(26)

Високий р. 33,3(4) 35,0(7) 36,4(8) 16,7(4) 18,2(4) 17,4(4) 10,0(3)

Примітка. У дужках наведено дані про кількість осіб.

Таблиця 2

Характеристика прояву рівнів агресивності (за індексом якості агресивності - ІЯА) та особистісної тривожності у юних спортсменів 13-16років та їх однолітків-учнів загальноосвітньої школи, які не займаються спортом (контроль) за даними досліджень 90-х років: Х ± т, %

Показники Bиди спорту на витривалість (A) Швидкісно-силові види спорту (Б) Контроль (n=32)

Лижний спорт: гонки 5 і 10 км (n=19) Bелоспорт: гонки: 50 і 75 км (n=23) Плавання: 200, 400 і 1500 м. (n=27) Л/атлетика: біг 100 і 200 м, стрибки, штовхання ядра і метання диска (п=33) с 8) И (N 9 її BrnBrn боротьба (п=26)

MA 0,5 ± 0,04 0,4 ± 0,03 0,4± 0,04 2,4± 0,1б 2,б ± 0,18 3,2 ± 0,23 1,0 ± 0,08

РОТ 39,б ± 0,97 42,1 ± 0,88 41,4 ± 0,90 40,8 ± 0,8б 40,7 ± 0,б1 41,8 ± 0,84 42,3 ± 0,95

Низький р. — — — — — — —

Середній р. 57,9 (11) 52,2 (12) 59,3 (1б) 90,9(30) 92,9(2б) 96,2(25) 71,9(23)

Bисокий р. 42,1 (8) 47,8(11) 40,7(11) 9,1(3) 7,1(2) 3,8(1) 28,1(9)

Примітка. У дужках наведено дані про кількість осіб.

90-і роки

2000-і роки

4,0

3,0

2,0

1,0

Aгресивнiсть І Тривожність І Aгресивнiсть

0,4+

0,03

43,5

14

Тривожність

0,3+ 2,5+

0,0б

35,2

17,4

50

40

30

20

н

о

о

о

CÛ

5

6 Л

я

<D

«

Рис. Характеристика еираженості агресивності (за індексом якості агресивності -ІЯА) та високого рівня особистісної тривожності юних спортсменів 13-16 років, які спеціалізуються у видах спорту на витривалість ( ) так швидкісно-силових видах ( ) за даними досліджень 90-хі2000-хроків

0

0

із необхідних умов гармонійного поєднання фізичних і психічних якостей підростаючого покоління.

Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення впливу занять різними видами спорту на прояви асоціальної поведінки спортсменів-підлітків.

Література:

1. Булич Э.Г Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в её стимуляции / Э.Г. Булич, И.В. Муравов. - К.: Олимпийская литература, 2003. - 424 с.

2. Дембо А.Г Актуальные проблемы современной спортивной медицины / А.Г Дембо. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 295 с.

3. Кабачков В.А. Влияние занятий различными видами спорта на психическую устойчивость и физическую подготовленность подростков с асоциальным поведением / В.А. Кабачков, С.Ю. Тюленьков, В.А. Куренцов //Теория и практика физ.культуры. -2003. - № 10. - С. 60-63.

4. Львовская Е.И. Уровень тревожности и показатели липидной пероксидации у спортсменов, специализирующихся в циклических и ациклических видах / Е.И. Львовская, М.В. Тренева // Спортивна медицина. - 2009. - № 1-2. - С. 65-68.

5. Психология здоровья: учебник для вузов / ГС. Никифоров, Л.И. Августова, Р.А. Березовская и др. - С Пб.; М.; Х.; Минск: Питер, 2003. - 606 с.

6. Ткаченко С.В. Дослідження рівня емоційної тривожності борців в змагальних умовах / С.В. Ткаченко, Н.В. Ніколаєнко //ЧДПУ

імені Т.Г.Шевченка. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - № 44. - С. 10б-109. - (Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт).

7. Улізько Biра. Стан емоційного напруження спортсменок-тенісисток високої кваліфікації / Biра Улізько, Георгій Коробейніков //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - № б. - С. 128-130.

8. Xорошуха М.Ф. Особенности изменений физической работоспособности и её кардиореспираторного обеспечения у юных спортсменов под влиянием тренировочных нагрузок различной направленности: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.12 «Лечебная физкультура и спортивная медицина» / М.Ф. Xорошуха. - М., 1989. - 24 с.

9. Xорошуха М.Ф. До природи агресивності юних спортсменів 13-1б років, які спеціалізуються в різних видах спорту: порівняльний аналіз власних досліджень 90-х і 2000-х років(повідомлення третє) / М.Ф. Xорошуха //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - № б. - С. 131-135.

10. Шумакова Н.Ю. Bзаимосвязь физических упражнений с агрессивным поведением подростков / Н.Ю. Шумакова //Теория и практика физ.культуры. - 2002. - № 9. - С. 53-5б.

11. Snyder E. Social Aspects of sport / E.Snyder, E.Spreitzer. - Englewood Cliffs (N.Y.): Prentice Hall, 1978. - 214 p.

12. Lueshen G. Checting in sport / G.Lueshen // Social Problem in Atlet-ics: Essays in the Sociology of sport. - Urbana Chicago-London: Univ. Illinois Press, 197б. - P. 71-73.

Поступила в редакцию 03.03.2011 г.

Xорошуха Михайло Федорович [email protected]