CC BY
15
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-006:616.12-005 DOI: 10.22141/2224-0586.1.88.2018.124978
Пилипенко С.О.
Державнаустанова«1нститутмедично!радюлоп! 1м. С.П. Григорьева Нацюнально! академ! медичних наук Укра!ни», м. Харк1в, Укра!на
Змши показниюв кардюгемодинамки в онколопчних хворих i3 синдромом верхньоТ порожнистоТ вени
Резюме. Подат матерiалu долдження, що характеризують змши показни^в кардогемодина-мжи при синдромi верхньог порожнистог вени в онкологiчних хворих.
Ключовi слова: синдром верхньог порожнистог вени; кардшгемодинамжа;хвилинний об'ем серця; центральний венозний тиск; артерiальний тиск; фракщя викиду; серцева недостаттсть.
Вступ
Синдром верхньо! порожнисто! вени (СВПВ), або кава-синдром, — клшчна картина, що розвива-еться внаслщок порушення кровотоку у верхнш по-рожнистiй венi й безiменних венах. Найбiльш часто синдром верхньо! порожнисто! вени спостертаеть-ся в оаб у вiцi 30—60 роюв, причому в чоловiкiв вш розвиваеться в 3—4 рази частше, нж у ж1нок [4].
Причиною стиснення або закупорки верхньо! порожнисто! вени е внутршньочерепна пухлина (80 %), а також аневризма аорти, рiзно! етюлогп ме-дiастинiт, первинний тромбоз верхньо! порожнисто! вени, лiмфогранулематоз, адгезшний перикардит та iншi [11, 12].
Чим швидше розвиваеться блокада верхньо! порожнисто! вени i чим нижче розташовано перешкоду для кровотоку, тим драматичшша й тяжча клшч-на картина [1, 3].
У формуванш СВПВ можуть брати участь один або кшька механiзмiв:
— вдавлення верхньо! порожнисто! вени ззовнi збшьшеними лiмфовузлами середостiння при ви-никненш в них метастазiв;
— проростання стiнки вени злоякiсною пухли-ною й зменшення !"! просвiту зсередини;
— тромбоз вени на тлi шдвищення згортання кровi, характерного для злояюсних захворювань, i особливо пухлин травно! системи та яечникiв.
Розгорнутий синдром верхньо! порожнисто! вени не залишае сумнiвiв у дiагнозi:
— обличчя й шия хворого настшьки рiзко набря-клi, що здаеться, шби голова лежить на плечах;
— шюра синюшна через скупчення венозно! кровi, i на нш видно судинний рисунок роздутих вен;
— руки набрякають менше, тому що вщтоку венозно! кровi з них допомагають скелетнi м'язи, але якщо хворий пiднiме !х або нахилиться вперед, прояви СВПВ посиляться;
— хворi скаржаться на головний бшь, запаморо-чення, шум у вухах, зниження слуху, тиск у грудях;
— хворi млявi, сонливi, загальмованi, у тяжких випадках виникають розлади свщомосп й судоми;
— набряк голосових зв'язок робить голос си-плим;
— набряк стравоходу ускладнюе проходження харчово! грудки;
— застшш явища в легенях супроводжуються кашлем, задишкою й наростанням дихально! недо-статностi.
Стан хворих часто настшьки тяжкий, що немае часу на докладне обстеження й з'ясування морфолог!! пухлини [2]. Необхщно швидко покращити венозний вiдтiк вщ верхньо! порожнисто! вени, усу-нути дихальну недостаттсть i можливий набряк ле-гень, вiдновити кровообiг головного мозку. А най-
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцГГ: Пилипенко Серий Олександрович, ДУ «1нститут медичног радюлоги iM. С.П. Григор'ева Нацюнально'Г академи медичних наук УкраТни», вул. Пушкшська, 82, м. Харкiв, 61024, УкраГна; e-mail: imr@ukr.net
For correspondence: Serhii Pilipenko, State Institution "Grigoriev Institute of Medical Radiology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Pushkinska st., 82, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: imr@ukr.net
частiше спостерiгаються порушення показникiв кардюгемодинамжи [11, 13].
Мета досЛдження: визначити значущi пaтофiзiо-логiчнi кардiогемодинамiчнi змши при СВПВ.
Матерiали та методи
Нами було проведено обстеження 25 онколопч-них хворих i3 СВПВ, яким проводили операци на органах грудно! клiтки (ОГК) та черева. yci хворi перебували на лжуванш у вщдшенш анестезiологГi та штенсивно! терапп ДУ «1нститут медично! радю-логп iM. С.П. Григор'ева НАМН Укра!ни».
У першу чергу були ощнеш показники систо-лiчного та дiастолiчного артерiального тиску (САТ i ДАТ), насичення кровi киснем, показники центрального венозного тиску (ЦВТ), фракцп викиду (ФВ) та хвилинного об'ему серця (ХОС) [4].
Результати та обговорення
Кaрдiогемодинaмiкa е основою, через яку ре-aлiзуeться велика кшьюсть вaрiaнтiв органно! не-достатность У зв'язку з цим у першу чергу подамо динамжу показниюв, що характеризують серце-
во-судинну систему в ранньому шсляоперацшно-му перiодi на тлi штенсивно! терапп. Показники артерiального тиску за перiод спостереження були в середньому в межах норми (табл. 1). Стабшь-носп гемодинамжи досягали проведенням шфу-зшно-трансфузшно! терапп, застосуванням су-диноактивних i кардiотонiчних препаратiв. У всiх пащенпв була помiрна тахiкардiя, бiльшою мiрою виражена в 1-шу добу тсля операци [3]. Бiльш суттевих змш зазнавали показники центрально! гемодинамiки (табл. 1). Ударний об'ем серця на вах етапах дослвдження залишався в межах норми в уах пащенпв i мало розрiзнявся в групах. Показники ХОС були вищими вщ норми в онко-хворих тсля мультиорганно! операци на органах грудно! кл^ки та середостiння в першi три доби й на 10-ту добу пiсля операци. Серцевий шдекс (С1) був нижчим вщ норми на 5-ту — 7-му добу спостереження. Загальний периферичний судинний отр протягом усього перюду спостереження залишався на рiвнi нижньо! межi норми. До 3 i тс-ля 10 дiб у пацiентiв вiдзначався гiпердинамiчний тип кровообиу [5, 7].
Таблиця 1. Динамка показникв KpoBoo6iry в контрольнй грут (n = 25) та п'щгрупах з операц 'ями на ОГК (n = 10) та середостнн (n = 8) на етапах до^дження
Показники KpoBoo6iry Група До операцм Пщ час операцГГ 1-ша доба 3-тя доба 5-та доба
САТ, мм рт.ст. Контроль 135,0 ± 4,3 120,0 ± 3,7 115,0 ± 3,9 120,0 ± 3,6 130,0 ± 3,8
ОГК 140,0 ± 4,2 100,0 ± 4,2 105,0 ± 3,6 110,0 ± 3,9 120,0 ± 4,0
СередостЫня 128,0 ± 3,1 93,0 ± 3,2 100,0 ± 3,3 95,0 ± 3,7 110,0 ± 3,8
ДАТ, мм рт.ст. Контроль 80,0 ± 3,1 75,0 ± 3,4 70,0 ± 3,5 80,0 ± 4,1 76,0 ± 4,2
ОГК 90,0 ± 3,2 70,0 ± 3,9 65,0 ± 3,4 70,0 ± 3,6 80,0 ± 4,0
СередостЫня 75,0 ± 3,1 80,0 ± 3,3 85,0 ± 3,2 75,0 ± 3,9 75,0 ± 3,8
Пульс, уд/хв Контроль 74,0 ± 3,5 76,0 ± 3,0 75,0 ± 3,8 74,0 ± 3,1 72,0 ± 3,2
ОГК 86,0 ± 3,0 82,0 ± 3,2 84,0 ± 2,8 82,0 ± 3,4 80,0 ± 3,8
СередостЫня 96,0 ± 4,1 104,0 ± 2,9 100,0 ± 3,4 98,0 ± 3,2 90,0 ± 2,8
ЦВТ, мм вод.ст. Контроль 30,0 ± 2,2 40,0 ± 2,1 45,0 ± 2,3 35,0 ± 2,4 30,0 ± 2,1
ОГК 50,0 ± 2,3 40,0 ± 2,5 30,0 ± 2,6 35,0 ± 2,4 35,0 ± 2,3
СередостЫня 60,0 ± 2,1 50,0 ± 2,2 25,0 ± 2,1 25,0 ± 2,3 30,0 ± 2,0
Сатурафя змшаноТ KpOBi, % Контроль 99,0 ± 2,0 98,0 ± 2,1 99,0 ± 2,2 99,0 ± 2,0 99,0 ± 2,1
ОГК 96,0 ± 2,2 93,0 ± 2,8 93,0 ± 2,1 95,0 ± 2,0 95,0 ± 2,3
СередостЫня 98,0 ± 2,5 97,0 ± 2,2 98,0 ± 2,1 98,0 ± 2,3 98,0 ± 2,2
ФВ, % Контроль 74,0 ± 3,2 75,0 ± 3,6 74,0 ± 2,9 72,0 ± 3,1 72,0 ± 3,6
ОГК 66,0 ± 2,4 68,0 ± 2,9 64,0 ± 3,2 64,0 ± 3,8 65,0 ± 2,9
СередостЫня 69,0 ± 3,5 64,0 ± 2,6 69,0 ± 2,9 70,0 ± 3,0 69,0 ± 3,2
ХОС Контроль 4,8 ± 2,1 4,6 ± 2,6 4,7 ± 2,3 4,7 ± 2,0 4,8 ± 2,2
ОГК 4,5 ± 2,0 4,1 ± 2,6 4,2 ± 2,2 4,3 ± 2,3 4,3 ± 2,0
СередостЫня 3,9 ± 2,4 3,8 ± 2,2 4,4 ± 2,1 4,5 ± 2,2 4,6 ± 2,3
Таблиця 2. Динамка показник'в KpoBoo6iry в контрольнй грут (n = 22) та п'щгрупах з операцями на верхньому (n = 9) та середньому (n = 7) поверхах черевно/ порожнини на етапах до^дження
Показники KpoBoo6iry Група До операцп Пщ час операцп 1-ша доба 3-тя доба 5-та доба
САТ, мм рт.ст. Контроль 130,0 ± 4,2 120,0 ± 3,7 120,0 ± 3,8 120,0 ± 3,7 130,0 ± 3,8
Верхшй поверх 140,0 ± 3,9 130,0 ± 4,1 135,0 ± 3,8 110,0 ± 3,9 120,0 ± 4,1
Середшй поверх 125,0 ± 3,1 115,0 ± 3,2 120,0 ± 3,3 125,0 ± 3,7 130,0 ± 3,8
ДАТ, мм рт.ст. Контроль 80,0 ± 3,0 85,0 ± 3,8 75,0 ± 3,7 74,0 ± 4,0 74,0 ± 4,1
Верхшй поверх 80,0 ± 3,2 70,0 ± 3,9 78,0 ± 3,4 82,0 ± 3,6 80,0 ± 4,3
Середшй поверх 75,0 ± 3,1 55,0 ± 3,3 60,0 ± 3,2 60,0 ± 3,9 70,0 ± 3,7
Пульс, уд/хв Контроль 72,0 ± 3,7 70,0 ± 2,8 72,0 ± 3,2 74,0 ± 2,8 68,0 ± 3,3
Верхшй поверх 82,0 ± 3,8 88,0 ± 3,1 86,0 ± 3,0 78,0 ± 3,1 80,0 ± 2,9
Середшй поверх 78,0 ± 4,1 82,0 ± 2,9 84,0 ± 3,4 80,0 ± 3,2 74,0 ± 2,8
ЦВТ, мм вод.ст. Контроль 30,0 ± 2,2 40,0 ± 2,7 45,0 ± 2,3 30,0 ± 2,4 30,0 ± 2,1
Верхшй поверх 40,0 ± 2,2 50,0 ± 2,5 45,0 ± 2,2 35,0 ± 2,1 40,0 ± 2,3
Середшй поверх 55,0 ± 2,1 50,0 ± 2,8 35,0 ± 2,4 40,0 ± 2,3 30,0 ± 2,2
Сатурафя змшаноТ KpOBi, % Контроль 99,0 ± 2,0 98,0 ± 2,1 99,0 ± 2,1 99,0 ± 2,3 99,0 ± 2,1
Верхшй поверх 96,0 ± 2,4 97,0 ± 2,3 97,0 ± 2,1 96,0 ± 2,1 97,0 ± 2,5
Середшй поверх 98,0 ± 2,5 97,0 ± 2,2 98,0 ± 2,4 98,0 ± 2,2 98,0 ± 2,1
ФВ, % Контроль 74,0 ± 3,2 75,0 ± 3,6 74,0 ± 3,2 72,0 ± 3,1 73,0 ± 3,6
Верхшй поверх 68,0 ± 2,4 69,0 ± 2,9 71,0 ± 3,2 70,0 ± 3,8 70,0 ± 2,5
Середшй поверх 70,0 ± 2,9 72,0 ± 2,7 69,0 ± 2,4 70,0 ± 3,1 71,0 ± 3,2
ХОС Контроль 4,8 ± 2,1 4,6 ± 2,2 4,7 ± 2,1 4,7 ± 1,9 4,8 ± 2,0
Верхшй поверх 4,5 ± 2,0 4,6 ± 2,6 4,7 ± 2,2 4,0 ± 2,3 4,3 ± 2,0
Середшй поверх 4,8 ± 2,4 4,6 ± 2,2 4,6 ± 2,0 4,5 ± 2,3 4,6 ± 2,1
Як видно з табл. 1 i 2, найбшьш значш коливання гемодинамжи вщбувались в групах, де операцп проводились на органах середостшня та органах груд-но! клики: середш цифри САТ — 86,0 ± 2,5 мм рт.ст. при р < 0,05. Це пояснюеться тим, що оперативне втручання вiдбувалось у великих рефлексогенних зонах. Пщгрупи, у яких оперативне втручання вщ-бувалось на верхнiх та середшх поверхах черевно! порожнини, вiрогiдно не вiдрiзнялися, САТ стано-вив 132,0 ± 3,7 мм рт.ст. [5, 6].
Хвор^ у яких проводилось оперативне втручання на нижньому поверс черевно! порожнини та органах малого таза, вiрогiдно не вiдрiзнялись вiд хворих з оперативним втручанням на верхньому та нижньому поверхах черевно! порожнини [8].
Центральний венозний тиск зростав у хворих з оперативним втручанням на органах середостшня та становив 95,0 ± 3,7 мм вод.ст. при р < 0,05, що пояснюеться недостатшстю правих вщдшв серця за рахунок змши кровообяу та результатом декомпре-си в системi верхньо! порожнисто! вени в тсляопе-рацiйному перiодi [8, 9].
У хворих, у яких оперативш втручання проводились на черевнш порожниш, центральний венозний тиск становив 19,0 ± 2,4 мм вод.ст., р < 0,05, що пояснюеться незначною гiповолемiею в ранньому тс-ляоперацшному перiодi [10, 14].
Рисунок 1. Частота порушень кардiогемодинамiки у хворих на етапах до^дження
Порушення кардюгемодинам^ були виявленi в середньому в 65 % хворих упродовж усього перiоду спостереження [11]. Динамжа частоти серцево-су-динних порушень подана на рис. 1.
Висновки
Отже, кардюгемодинамжа в ранньому тсля-операцiйному перiодi мае хвилеподiбний перебiг з перюдами пiдйому й пригнiчення кровообiгу. На 5-ту — 7-му добу тсля операцп вiдзначили при-гнiчення кровооб^ порiвняно з контрольною гру-пою з вiрогiдним зниженням С1 до 2,6—2,7 л/хв/м2. Гiподинамiчний тип кровообпу спостерiгався в найбiльш тяжких пащенпв i тих, якi потiм померли, що треба враховувати при шфузшно-трансфу-зiйнiй терапп. При лжуванш хворих пiсля муль-тиорганно! операцп слiд прагнути переведення гiподинамiчного типу кровооб^ в нормо- або п-пердинамiчний.
Конфлiкт iнтересiв. Автор заявляе про вщсут-нiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
Список лператури
1. Анестезиология и реаниматология: науч.-метод. пособие / Е.В. Никитина, А.Н. Мамась, В.Я. Родионов и др. — Витебск: ВГМУ, 2016. — Ч. 2. — 329 с.
2. Стаднж С.М. Гостра шемiя мозку в клтщ кардоло-гiчно'i реашмаци та ттенсивног терапН: фактори розвитку, прояви, на^дки та застосування нейропротективног' терапН: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.15/ С.М. Стаднж; Нац. мед. акад. тслядиплом. освти т. П.Л. Шупика. — К., 2012. — 20с.
3. Псевдотромбоз верхньоi nолоi вени як прояв кризи легенево'i гтертензи тсля створення верхнього двонаправ-леного кава-пульмонального анастомозу / А.А. Морозов, А.К.. Латипов, А.В. Василець та т. //Артерiальна гтертен-зЫ. — 2015. — Т. 21, № 1. — С. 89-92.
4. Ахобеков А.А. Добавочная левая верхняя полая вена у пациентки с синдромом слабости синусового узла /А.А. Ахобеков, Т.И. Копалиани // Бюл. мед. интернет-конференций. — 2016. — Т. 6, № 3. — С. 350-352.
5. Гемодинамическая коррекция вродженных пороков сердца з одножелудочковой гемодинамикой в сочетании с двусторонней верхней полой веной/В.П. Подзолков, М.М. Зеле-никин, И.А. Юрлов и др. // Бюл. НЦССХ им. А.Н. Бакулева
^т
РАМН. Сердечно-сосудистые заболевания. — 2015. — Т. 16, № 4. — С. 17-26.
6. Случай успешного эндоваскулярного лечения окклюзий верхней полой вены у пациентки с синдромом верхней полой вены / М.А. Сокольская, Л.А. Бокерия, Б.Г. Алекян и др. // Бюл. НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН. Сердечно-сосудистые заболевания. — 2012. — Т. 13, № S3. — С. 80.
7. Клинический опыт проведения симультанных операций у больных з сердечно-сосудистым пороком и злокачественными новообразованиями других органов [Елек-тронний ресурс]/ И.В. Шумаков, В.Г. Ким, С.В. Краснов и др. // Вестник КАЗНМУ. — 2013. — № 3. — Режим доступу: http://kaznmu.kz/press/2013/03/13. — Назва з екрана.
8. Прогностическое значение смешанного нестабильного типа гемодинамики в раннем послеоперационном периоде у онкологических больных/Е.Г. Беляев, М.В. Петрова, С.Л. Швырев, Т.В. Зарубина // Вестник Рос. научного центра рентгенорадиологии МЗ России. — 2014. — № 1. — С. 2.
9. Сидорак А.Д. Ытраоперацшш ускладнення в хiрургii аневризм дистальних сегментiв передньо'iмозковог' артерН/
A.Д. Сидорак, В.В. Мороз, О.А. Щмейко // Ендоваскуляр. нейрорентгенохiрургiя. — 2015. — № 2. — С. 16-22.
10. Симультанное хирургическое лечение больных раком пищевода и желудка с конкурирующими сердечно-сосудистыми заболеваниями / В.В. Жарков, Ю.П. Островский,
B. Т. Малькевич и др. // Казанский мед. журн. — 2011. — Т. 92, № 6. — С. 834-838.
11. Бурдулi Н.М. Синдром верхньог' порожнистог' вени / Н.М. Бурдулi//КлМчна медицина. — 2015. — Т. 93, № 12. —
C. 61-63.
12. Результати хiрургiчноголжуванняхворихз солiдними злояккними пухлинами оргашв грудног клтини з синдромом верхнып порожнистог вени / В.А. Тарасов, А.С. Богданович, А.Ю. Литвинов, I.A. Ларн // Клнчна медицина. — 2012. — Т. 90, № 11. — С. 26-30.
13. Неходжтнсьт лiмфоми з периферичних Т-клтин з переважним ураженням середостння / Л.А. Мазурок, Г. С. Тумян, Е.Н. Сорокн та н. // Клн. онкогематологiя. Фундаментальш до^дження i клн. практика. — 2008. — Т. 1, № 3. — С. 211-217.
14. Гемодинамiчний мошторинг у практищ нтенсивног терапН критичних сташв / I.A. Йовенко, Ю.Ю. Кобеляць-кий, А.В. Царьов та н. // Медицина невiдкладних сташв. — 2016. — № 5. — С. 42-46.
Отримано 03.12.2017 ■
Пилипенко С.А.
Государственное учреждение «Институт медицинской радиологии им. С.П. Григорьева Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков, Украина
Изменения показателей кардиогемодинамики у онкологических больных с синдромом верхней полой вены
Резюме. Представлены материалы исследования, ха- Ключевые слова: синдром верхней полой вены; карди-
рактеризующие изменения показателей кардиогемо- огемодинамика; минутный объем сердца; центральное динамики при синдроме полой вены у онкологических венозное давление; артериальное давление; фракция вы-
больных. броса; сердечная недостаточность
S.O. Pilipenko
State Institution "Grigoriev Institute of Medical Radiology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Changes in cardiohemodynamic indicators of oncological patients with superior vena cava syndrome
Abstract. Background. The superior vena cava syndrome is a clinical pattern that develops as a result of violation in the blood flow of the superior vena cava and unnamed veins. The cause of compression or block of superior vena cava is intracranial tumor (80 %), as well as aortic aneurysm, mediastinitis of various etiologies, primary thrombosis of the superior vena cava, lymphogranulomatosis, adhesive pericarditis, and others. The faster the block of the superior vena cava develops and the lower is an obstacle to the blood flow, the more dramatic and severe the clinical picture is. The condition of patients is often so severe that there is no time for a detailed examination and finding out the morphology of the tumor. It is necessary to quickly improve the venous outflow from the superior vena cava, to eliminate respiratory failure and possible edema of the lungs, to restore the blood flow to the brain. The one we observe most often is a violation of cardiac hemodynamics. Materials and methods. We carried out a survey of 25 oncologic patients with superior vena cava syndrome who underwent surgery on thoracic and abdominal organs. First of all, the indicators of systolic and diatonic pressure, oxygen saturation, the parameters of central venous pressure, function of exhalation and cardiac output were evaluated. Cardiac hemodynamics is the basis through which a large number of organ failure is realized. The stability of hemodynamics was achieved by infusion-transfusion therapy, the use of vascular and cardiotonic drugs. More significant changes were found among the indicators of central hemodynamics. Results. The most significant fluctuations of hemodynamics occurred in the groups where the surgeries were performed on mediastinal and thoracic organs, the mean figures of the systolic blood pressure were 86.0 ± 2.5 mmHg at p < 0.05. This is due to the large reflexogenic zones in which
surgical intervention was performed. Subgroups in which surgical intervention was performed on the upper and middle levels of the abdominal cavity did not differ significantly, and systolic blood pressure was 132.0 ± 3.7 mmHg. Central venous pressure increased in patients with surgical intervention on mediastinal organs and amounted to 95.0 ± 3.7 mmH2O at p < 0.05 that is explained by insufficiency of right heart due to blood circulation changes and as a result of decompression in the system of the superior vena cava in the postoperative period. In patients in whom surgery was performed on the abdominal cavity, central venous pressure was 19.0 ± 2.4 mmH2O, r < 0.05, which was due to insignificant hypovolemia in the early postoperative period. Violations of cardiac hemodynamics were detected in an average of 65 % of patients during observation period. Patients undergoing surgical intervention on the lower levels of the abdominal cavity and pelvic organs did not significantly differ from that of with operations on the upper and lower levels of the abdominal cavity. Conclusions. Thus, the violation of cardiac hemodynamics in the early postoperative period occurs wav-ily, with periods of increase and inhibition of blood circulation. At 5—7 days after the surgery, the blood flow was suppressed as compared to the control group with a significant decrease in cardiac index to 2.6—2.7 l/min/m2. The hypodynamic type of blood circulation was observed in most severe patients and in the dead, which should be taken into account during infusiontransfusion therapy. In the treatment of patients after multiple organ surgery, it is necessary to seek the change a hypodynamic type of blood circulation to a normal or hyperdynamic one. Keywords: superior vena cava syndrome; cardiac hemodynamics; cardiac output; central venous pressure; arterial pressure; ejection fraction; heart failure
