CC BY
73
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet8814
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:636.7:612.141:616-71
Indirect evaluation method and parameters of blood pressure and its indexes in dogs
O.A. Dubova, A.A. Dubovyi, D.V. Feshchenko
Zhytomyr National Agroecological Univercity, Zhytomyr, Ukraine
Dubova, O.A., Dubovyi, A.A., & Feshchenko, D.V. (2018). Indirect evaluation method and parameters of blood pressure and its indexes in dogs. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 80-84. doi: 10.32718/nvlvet8814
The article presents the results of studies on the adaptation of the automatic tonometer Longevita BP-1305 with replaceable marking cuffs I(C1I) and C(C1C) for the oscillometric method of blood pressure measuring in dogs of different sizes. Reference indicators are defined. The proposed method is indirect and is based on the measurement of air pressure required to compress the artery and stop the blood flow in it. The initial recorded tone displays the maximum, or systolic, pressure (Sys). The process of stopping the registration of pulse tremors occurs at the time of restoration of the artery lumen and corresponds to the minimal, or diastolic, blood pressure (Dia). The use of the oscillometric method completely eliminates the human factor for the measurements. These cuffs allow to cover the whole range of the dogs circles subulnar zone of different breeds. The ratio of width to circumference is 42-45%, which is the optimal value. The cuff of the device was applied to the left forearm area. Measurements were carried out three times, calculating the arithmetic mean of the results to account for the error caused by the stress state of animals. Experienced dogs were in the usual lying position. All healthy animals were monitoredfor blood pressure in the morning (9-10 hours), afternoon (14-15 hours) and evening (19-20 hours). Under the influence of aggressive factors of excessive force, inadequate violent chaotic reactions of the body occur, which leads to a state of shock. Periodic measurement of mean blood pressure in combination with other routine studies can identify patients at risk of decompensation at the stage when resuscitation is still possible. Systolic, diastolic blood pressure and pulse rate were measured. The mean blood pressure and Allgover shock index were calculated. We did not find a significant difference in blood pressure depending on body weight. Also, these figures fluctuate unreliably during the day and are the largest in the morning with a tendency to decrease in the evening. We have established the reference values of blood pressure of clinically healthy dogs at the level of the narrowed norm (M ± a), taking into account the permitted number of the studied animals (n = 120). The shock index of Allgover in healthy animals is in the range of 0.6-0.9. The growth of the indicator indicates an increase in shock phenomena.
Key words: dogs, mean blood pressure, systolic blood pressure, diastolic blood pressure, pulse, shock state, shock index of Allgover, narrowed norm, reference indicators.
Непрямий метод оцшки та показники артерiального тиску, його щдекав у собак
О.А. Дубова, А.А. Дубовий, Д.В. Фещенко
Житомирський нацюнальний агроекологгчний унгверситет, м. Житомир, Украша
У cmammi наведет результати до^джень з адаптаци автоматичного тонометра Longevita BP-1305 3i змтними манжетами маркування 1(С11) та С(С1С) для осцилометричного методу вимiрювaння aрmерiaльного тиску у собак рiзних розмiрiв. Визна-чено референтж показники. Запропонований споаб е непрямим i Грунтуешься на вимiрi тиску повтря, що необхiдне для стискання артери i припинення в нт току кровi. Початковий зареестрований тон вiдобрaжaе максимальний, або cиcmолiчний, тиск (Sys). Припинення реестрацп пульсових пошmовхiв виникае в момент вiдновлення проcвimу артери i вiдповiдaе мттальному, або дiac-mолiчному, тиску кровi (Dia). Застосування осцилометричного методу повтстю виключае людський фактор за проведення вимi-рiв. Ц манжети дозволяють охопити увесь спектр окружностей тдлттьовог зони собак рiзних порiд. Вiдношення ширини до окружноcmi становить 42-45°%, що е оптимальною величиною. Манжету приладу накладали на тдлжтьову зону лiвого передплiч-
Article info
Received 20.08.2018 Received in revisedform
13.09.2018 Accepted 14.09.2018
Zhytomyr National Agroecological Univercity, Korolyova str., 39, Zhytomir, 10025, Ukraine. Tel.: +38-098-788-55-95 E-mail: [email protected]
чя. Витрювання проводили тричi, вираховуючи середньоарифметичне значения отриманих результатiв для урахування похибки, спричиненог стресовим станом тварини. Достдн собаки перебували в звичайному лежачому положены. Уст здоровим тваринам проводили мотторинг артерiального тиску вранщ (9-10 година), вдень (14-15 година) та ввечерi (19-20 година). За умов впливу агрестних факторiв надмiрно'i сили вiдбуваються неадекватн бурхливi хаотичн реакцп оргатзму, що призводить до шокового стану. Перюдичне вимiрювання середнього артерiального тиску в поеднанщ з тшими рутинними до^дженнями дозволяе вияви-ти пацiентiв з ризиком розвитку декомпенсацп на тш стадп, коли реаншащя ще можлива. Вимiрювали систолiчний, дiастолiчний артерiальний тиск та частоту пульсу. Вираховували середнш артерiальний тиск та шоковий тдекс Альговера. Ми не виявили достовiрноi рiзницi у показниках артерiального тиску залежно вiд маси тта. Також щ показники недосmовiрно коливаються протягом доби i е найбтьшими зранку з тенденщею до зниження надвечiр. Нами було встановлено референтж показники артер> ального тиску ктжчно здорових собак на рiвш звуженого нормативу (М ± о), враховуючи дозволену для цього кшькгсть до^дже-них тварин (п = 120). Шоковий тдекс Альговера у здорових тварин перебувае у межах 0,6-0,9. Зростання показника свiдчиmь про наростання шокових явищ.
Ключовi слова: собаки, середнш арmерiальний тиск, сисmолiчний арmерiальний тиск, дiасmолiчний арmерiальний тиск, пульс, шоковий стан, шоковий ндекс Альговера, звужений норматив, референтж показники.
Вступ
Кров - внутршне середовище оргашзму, утворене рщкою сполучною тканиною. Притаманш функцп вона може здшснювати лише за умови ii постшного руху кровоносними судинами. Судини в канальцевш систем^ серце як насос та власне кров - ланки апарату регулювання, який мае назву гемодинамостат (Zajchik and Churilov, 2005).
Актуальшсть теми. Ввдповщно до закошв пдро-динам1ки рух кров1 судинами визначаеться двома силами: р1зницею тиску на початку та у шнщ судини i пдравл1чним опором, що перешкоджае току кровг Вщношення рiзницi тиску до опору визначае об'емну швидшсть току рщини, що тече судинами за одиницю часу. Ця залежшсть отримала назву основного пдро-динашчного закону.
Кров'яний (артерiальний) тиск - це тиск кровi на стшки кровоносних (артерiальних) судин оргашзму. Величина його залежить вщ трьох основних факторiв: частоти i сили серцевих скорочень, величини перифе-ричного опору, тобто тонусу стшок судин, та об'ему циркулюючо! кровi (Lee et al., 2005; Zajchik and Churilov, 2005).
Показники артерiального тиску та його щдексш змшюються за умови впливу на оргашзм тварини агре-сивних факторш. Ввдомо (Blann et al., 2003; Zajchik and Churilov, 2005; Carcillo et al., 2007; Oliveira et al., 2008), що таю фактори спричиняють неадекватш бурхливi хаотичш реакцп оргашзму, що приводить до шокового стану - патологичного процесу, що супроводжуеться прогресивним порушенням життево важливих функцш. За таких умов бюлопчно активш речовини, що е домь нуючими за розвитку шоку, ведуть до перерозподiлу i централiзацil кровообпу, навiть зi збитками для бага-тьох органiв. Важкiсть шокового стану ощнюеться iндексом Альговера ("шоковим шдексом") (Inwald et al., 2009; Rhodes et al., 2017).
Отже, вимiрювання та оцiнка артерiального тиску та його iндексiв мають надзвичайне значения у клшь чнiй практицi лшаря ветеринарно! медицини для оць нки загального стану тварини i встановлення необхвд-ностi проведення заходiв невщкладно! терапii (Vingfild, 2000).
Мета роботи - визначення фiзiологiчних значень артерiального тиску собак та iндексiв гемодинамiки, адаптация електронного автоматичного тонометру для проведення дослвджень.
Матерiал i методи дослвджень
Матерiалом дослвджень стали 120 собак вжом 28 рошв рiзних порiд i статi. Було сформовано 2 групи тварин: I - собаки з масою 10-20 кг, n = 70, II - 30-50 кг, n = 50.
Артерiальний тиск визначали нешвазшним осци-лометричним методом з використанням автоматичного тонометра Longevita BP-1305, що мае живлення ввд електромережi для виключення похибок, пов'язаних зi слабкiстю акумуляторiв. Застосовували манжети маркування: I (C1I) - окружшсть передплiччя 1119 см, ширина 8 см, та С (С1С) - окружшсть перед-плiччя 17-24 см, ширина 11 см. Ц манжети дозволя-ють охопити увесь спектр окружностей пвдлжтьово! зони собак рiзних порiд. Вiдношення ширини до окружносп становить 42-45%, що е оптимальною величиною (Vingfild, 2000; Saka et al., 2005; Kato et al., 2010).
Манжету приладу накладали на пвдлжтьову зону лiвого передплiччя. Вимiрювання проводили тричi, вираховуючи середньоарифметичне значення отрима-них результатiв для урахування похибки, спричинено! стресовим станом тварини. Дослщш собаки перебували в звичайному лежачому положенш
Уам здоровим тваринам проводили монiторинг артерiального тиску вранцi (9-10 годин), вдень (14-15 годин) та ввечерi (19-20 годин). Час вимiру вибирали умовно (Vingfild, 2000; Korneva and Kuznetsova, 2016).
Визначали систолiчний (Sys), дiастолiчний (Dia) тиск, частоту пульсу (Р). Розраховували середнiй артерiальний тиск за формулою (Vingfild, 2000):
Середнш АТ = (Sys - Dia) / 3 + Dia.
Шоковий шдекс Альговера (Cai and Harrison, 2000; Hermann and Lerman, 2001; Oliveira et al., 2008; Brierley et al., 2009) визначали формулою:
!ндекс Альговера = Р / Sys.
Статистичну обробку отриманих результапв проводили з використанням пакета прикладних програм Statistica 13.3. Достовiрнiсть результатiв ошнювали за t-критерiем Ст'юдента на 5% довiрчому рiвнi.
Результата та Тх обговорення
Величина кров'яного тиску вщображае багато па-раметрiв гемодинашчно! складово! життедiяльностi оргаиiзму (Hermann and Lerman, 2001; Blann et al., 2003; Zajchik and Churilov, 2005; Kato et al., 2010;
Korneva and Kuznetsova, 2016). Прийнято ви]шрювати максимальний та мiнiмальний тиск. Досить шформа-тивним i застосованим у клiнiчнiй практицi е непря-мий метод вимiру, що грунтуегься на вимiрi тиску повiтря, яке необхвдне для стискання артери i припинення в нiй току кров^ Початковий тон, який прослу-ховуеться пiсля стискання артери, виникае тд час проходження кровi поштовхами через стиснену арте-рiю та ввдображае максимальний, або систолiчний тиск. Припинення звукових явищ виникае в момент ввдновлення просвiту артeрiй i вiдповiдае мшмаль-ному, або дiастолiчному, тиску кровi (Vingfild, 2000; Hermann and Lerman, 2001; Korneva and Kuznetsova, 2016).
Осшльки аускультативний метод вимiрювання тиску значно залежить вiд людського фактора, останшм часом надають перевагу вимiрюванням осцилометри-чним методом (Vingfild, 2000). За такого способу артeрiальний тиск вимiрюеться електронним тонометром. Прилад рееструе пульсацii в манжeтi, як з'являються, коли кров проходить через стиснуту дiлянку судини. Таким чином, шдиввдуальш якостi спeцiалiста, який проводить вимiрювання, а саме: зiр, слух, рухи - значення не мають. Також прилад здат-ний визначати артeрiальний тиск за слабких тошв Короткова (Vingfild, 2000).
Визначення середнього артeрiального тиску як один з елеменпв клiнiчного огляду мае надзвичайне дiагностичнe значення. Непрямого монiторингу
кров'яного тиску потребують тварини з нестабшьним або потeнцiйно нeстабiльним серцево-судинним статусом (травматичш пошкодження, панкреатит, захво-рювання нирок, розширення шлунка, заворот кишок, гшопреоз тощо). Непрямий метод вимiрювання кров'яного тиску показаний пащентам за виконання 1м загально! анестези.
У тварин, що перебувають в критичних станах, се-рeднiй артeрiальний тиск пiдтримуеться в нормальних межах компенсаторними мехашзмами до моменту виникнення важких порушень. Пeрiодичнe вимiрю-вання середнього артeрiального тиску в поеднанш з iншими рутинними дослiджeннями дозволяе виявити пащенпв з ризиком розвитку дeкомпeнсацii на тiй стадii, коли рeанiмацiя ще можлива (Vingfild, 2000; Oliveira et al., 2008).
Ми провели адаптащю автоматичного тонометра Longevita BP-1305 для вимiрювання артeрiального тиску у собак. Загальновщомою е думка про похибки вимiрювання i коливання показникiв залежно вiд зовнiшнiх факторiв, як то: час доби, стрес, присут-нiсть або вiдсутнiсть власника/доглядача тощо.
За проведення власних дослщжень ми намагалися створити оптимальнi умови, мiнiмiзувати фактор стресу. Для вирiвнювання даних вимiри проводили тричi постль. Умови дослiджeнь були однаковими.
Результата значень артeрiального тиску та його шдекав у тварин з рiзною масою тiла навeдeнi у таб-лицi 1.
Таблиця 1
Показники артeрiального тиску та його iндeксiв у клiнiчно здорових собак залежно вщ маси тiла (M ± m)
Показник_Собаки масою 10-20 кг, n = 70 Собаки масою 30-50 кг, n = 50
Sys, мм рт. ст. 135,6 ± 4,7 122,4 ± 2,6
Dia, мм рт. ст. 85,5 ± 4,1 85,9 ± 5,7
Пульс, уд./хв 100,2 ± 3,4 96 ± 5,6
Середнш артeрiальний тиск, мм рт. ст. 105,8 ± 3,8 97,4 ± 4,5
Шоковий шдекс (шдекс Альговера) 0,76 ± 0,17 0,79 ± 0,2
Як видно з наведених результата (табл. 1), досто-вiрноi рiзницi в показниках артeрiального тиску та його iндeксiв залежно вщ маси тiла не встановлено.
Незважаючи на те, що величина артeрiального тиску е одним з досить сталих eлeмeнтiв гомеостазу, все ж виявляються пeвнi коливання залежно ввд часу доби. Результати вимiрiв навeдeнi в таблицi 2.
Таблиця 2
Коливання показнишв артeрiального тиску собак залежно вiд часу доби, n = 30
Показник_ранок_день_вeчiр
Sys, мм рт. ст. 130,6 ± 3,8 119,8 ± 4,4 122,3 ± 4,0
Dia, мм рт. ст. 87,3 ± 3,2 86,1 ± 2,2 84,3 ± 3,2
Пульс, уд./хв 106,3 ± 5,4 95,2 ± 3,1 91,2 ± 3,5
Середнш АТ, мм рт.ст. 102,5 ± 5,7 98,8 ± 4,8 98,2 ± 3,3
1ндекс Альговера 0,8 ± 0,07 0,79 ± 0,1 0,76 ± 0,13
Аналiзуючи отриманi данi, потрiбно вiдмiтити, що коливання показникiв артeрiального тиску та iндeксу Альговера вiдрiзняються нeдостовiрно впродовж доби, хоча е найбшьшими зранку i мають тендецио до зниження до вeчiрнiх годин.
Враховуючи той факт, що достовiрноi рiзницi у показниках артeрiального тиску залежно вiд маси тша та часу доби не встановлено, ми визначили контроль-нi показники артeрiального тиску клiнiчно здорових собак, M ± m, n = 120 (табл. 3), на рiвнi звуженого нормативу (M ± с).
Таблиця 3
Звужеш нормативнi показники артерiального тиску клiнiчно здорових собак, n = 120
Показник M ± m а Звужений норматив *
Sys, мм рт. ст. 126,8 ± 1,8 19,8 105 - 145
Dia, мм рт. ст. 88,5 ± 1,3 14,3 75 - 100
Середнш АТ, мм рт.ст. 102,1 ± 1,8 19,8 80 - 120
Пульс, уд./хв 101,6 ± 1,6 17,6 85 - 120
!ндекс Альговера 0,79 ± 0,01 0,11 0,7 - 0,9
Примтка: * - результата заокруглеш для зручносп використання
Середнiй артерiальний тиск е величиною розраху-нковою. Вона визначае перфузшний тиск для основ-них оргаиiв. Для пiдтримки мшмального кровотоку у нирках, мозку та печшщ середнiй АТ повинен стано-вити 60 мм рт. ст., а для адекватно! коронарно! перфу-зii потрiбний мiнiмальний дiастолiчний тиск 40 мм рт. Ст (Vingfild, 2000).
У зв'язку з тим, що рiвень артерiального тиску не завжди вiдповiдае важкосп стану хворо! тварини i не завжди вiдображае ступiнь крововтрати, оскшьки може бути централiзацiя кровообiгу, необхщно оцши-ти величину крововтрати залежно вiд характеру пош-кодження i гемодинамiчних показникiв.
Визначення об'ему крововтрати засноване на вщ-ношеннi частоти пульсу до рiвня систолiчного артерь ального тиску (iндекс Альговера, або шоковий ш-декс). У клшчно здорових тварин вiн становить 0,60,9. Зростання iндексу Альговера сввдчить про нарос-тання шокових явищ (Carcillo et al., 2007; Inwald et al., 2009; Rhodes et al., 2017).
Узагальнюючи результати проведених дослвджень, ми можемо зазначити, що непрямий метод оцiнки артерiального тиску визначае деяш змiннi величини, що належать до кровотоку. Величину кров'яного тиску, грунтуючись на даних непрямого методу вимь ру, розраховують так (Vingfild, 2000):
Артергальний тиск = серцевий викид * розтягне-тсть судин * об 'ем кров1
Осцилометричний метод е досить точним, хоча вимагае повторних вимiрювань для вирiвнювання та точносп показник1в з поправкою на стрес-фактори у тварини.
Визначенi нами показники нормального артерiа-льного тиску та його iндексiв у собак ввдображають стан систем гемодинамiки органiзму, що е одшею з важливих складових гомеостазу.
Використання автоматичного електронного тонометра Longevita BP-1305 зi змiнними манжетами залежно ввд окружиостi пiдлiктьовоi зони адекватно i точно вiдображае значення показник1в артерiального тиску в собак i може бути рекомендований до викори-стання в клiнiцi як зручний, недорогий, безболюний i нетравматичний метод. Тонометр може бути викорис-таний за будь-яких умов, що збiльшуе практичну цiннiсть методу.
Висновки
1. Для непрямого дослвдження артерiального тиску в собак адаптований осцилометричний метод з використанням автоматичного електронного тономе-
тра Longevita BP-1305 зi змiнними манжетами класу I(C1I) та С(С1С), що дозволяе охопити увесь спектр окружностей шдлжтьово! зони у собак.
2. Дослвдження проводяться за накладаиия ма-нжети на пiдлiктьову зону лiвого передплiччя у трьох повторах з пвдрахунком середнiх результатiв.
3. Показники артерiального тиску не мають дос-товiрних вiдмiнностей залежно ввд маси тварини або часу доби.
4. Клшчно значущими е визначення середнього артерiального тиску та шдексу Альговера, що визна-чають гемодинамiчний статус органiзму собаки.
Перспективи подальших досл1джень полягають у встановленш гемодинамiчного статусу собак за рiзних важких патологш i виявленш шокових осей усклад-нень шляхом використання показникiв артерiального тиску та його шдекав. Своечасний монiторинг цих параметрiв дозволить виявити та оцiнити стушнь важкостi ускладнення i застосувати заходи невщклад-но! терапii хворо! тварини, чим запоб^и загибелi.
References
Blann, A.D., Nadar, S., & Lip, G.Y. (2003). Pharmacological modulation of platelet function in hypertension. Hypertension, 42(1), 1-7. doi: 10.1161/01 .HYP.0000077901.84467.E1. Brierley, J., Carcillo, J.A., Choong K. et al. (2009). Clinical practice parameters for hemodynamic support of pediatric and neonatal septic shock: 2007 update from the American College of Critical Care Medicine. Crit. Care Med., 37(2), 666-688. doi: 10.1097/CCM.0b013e31819323c6. Carcillo, J.A., Han, K., Lin, J., & Orr, R. (2007). Goal-directed management of pediatric shock in the emergency department. Clinical Pediatric Emergency Medicine, 8(3), 165-175. doi: 10.1016/j.cpem.2007.07.002. Hermann, J., & Lerman, A. (2001). The endothelium: Dysfunction and beyong. J. Nuclear Cardiology, 8, 197-206. doi: 10.1067/mnc.2001.114148. Cai, H., & Harrison, D.G. (2000). Endothelial Dysfunction in Cardiovascular Diseases: The Role of Oxidant Stress. CircRes, 87, 840-844. doi: 10.1161/01.RES.87.10.840. Inwald, D.P., Tasker, R.C., Peters, M.J., & Nadel, S. (2009). Emergency management of children with severe sepsis in the United Kingdom: the results of the Paediatric Intensive Care Society sepsis audit. Arch. Dis. Child., 94(5), 348-53. doi: 10.1136/adc.2008.153064. Kato, T., Niizuma, S., Inuzuka, Y. et al. (2010). Analysis of metabolic remodeling in compensated left ventricular
HayKOBHH bîchhk .nHYBME iMeHi C.3. iW^Koro, 2018, T 20, № 88
hypertrophy and heart failure. Circ Heart Fail., 3(3), 42030. doi: 10.1161/CIRCHEARTFAILURE.109.888479.
Lee, K.W., Blann, A.D., & Lip, G.Y. (2005). High pulse pressure and nondipping circadian blood pressure in patients with coronary artery diseases: Relationship to thrombogenesis and endothelial damage / dysfunction. Am. J. Hypertens, 18(1), 104-115. doi: 10.1016/j.amjhyper.2004.09.003.
Oliveira, C.F., Nogueira de Sa, F.R., Oliveira, D.S. et al (2008). Time- and fluid-sensitive resuscitation for hemodynamic support of children in septic shock: barriers to the implementation of the American College of Critical Care Medicine / Pediatric Advanced Life Support Guidelines in a pediatric intensive care unit in a developing world. Pediatr Emerg Care, 24(12), 810815. doi: 10.1097/PEC.0b013e31818e9f3a.
Rhodes, A., Evans, L., Alhazzani, W., Levy, M. et al. (2017). Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Managments of Sepsis and Septic
Shock. Critical Care Medicine, 45(3), 486-552. doi: 10.1097/CCM.0000000000002255. Saka, B., Oflaz, H., Erten, N., Bahat, G. et al. (2005). Non-invasive evaluation of endothelial function in hypertensive eldery patients. Arch. Gerontol. Geriatr., 40(1), 61-71. doi: 10.1016/j.archger.2004.05.008. Vingfild, V.E. (2000). Sekrety neotlozhnoj veterinarnoj pomoshhi. M. SPb.: "Izdatel'stvo BINOM" - "Nevskij dialekt", 567-575 (In Russian). Zajchik, A.Sh., & Churilov, L.P. (2005). Patofiziologija. Tom 3. Mehanizmy razvitija boleznej i sindromov. Kniga 1. Patofiziologicheskie osnovy gematologii i onkologii. JeLBI. SPb (In Russian). Korneva, V.A., & Kuznetsova, T.Yu. (2016). Otsenka pokazatelei zhestkosty arteryalnoi stenky pry sutochnom monytoryrovanyy arteryalnoho davlenyia. Terapevtycheskyi arkhyv, 9, 119-124 (in Russian).
