CC BY
12
на нарушение углеводного обмена и морфологическое состояние эндокринного аппарата поджелудочной железы в условиях экспериментального СД 2-го типа. Вместе с тем, на основании микроморфометрического анализа, можно сделать вывод, что по выразительности положительного влияния на состояние эндокринной части поджелудочной железы крыс при экспериментальном СД типа 2 новая композиция Галевит преобладает фитосредство на основе козлятника лекарственного.
Ключевые слова: поджелудочная железа, стрептозотоцин, сахарный диабет 2 типа, козлятник лекарственный, черника обыкновенная, таурин, липосомальная форма
Стаття надшшла 28.01.2019 р.
carbohydrate metabolism disorders and morphological condition of the pancreas endocrine apparatus in the conditions of experimental type 2 diabetes mellitus. At the same time, on the basis of micromorphometric analysis, it can be concluded that the expression of the positive effect on the condition of the rat pancreas' endocrine part in experimental type 2 diabetes mellitus, the new Halevit composition is dominated by a phytochemical based on goat's rue.
Key words: pancreas, streptotrozine, type 2 diabetes mellitus, goat's rue, blueberry, taurine, liposomal form.
Рецензент Срошенко Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-203-208 УДК 599.23:611.717.1+547.476.3
I .В. . 1у к Чип п-ва. В. А. I l;u i> хова. О.1. Кова. п.чу к1. У.М. Ду 1ч;|к2 I liiiirniiii.iMiiiii у шверсикч (|)i;iMilium виховаиия i спорт У краши. К'иТв, 'llllll. «Iiiciiiiy i Гпо.ким iii мешиии» К'швськш о шпиона. п.шиоушверсинчу hii'iii Тараса Шевчеика. К'иТв. 1мчвс1.к-им натоин. imuin ме.шчиим у шверсинч iMoni Данила I а. мии.кш о. . 1мчв
ЗМ1НИ Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ ПЛЕЧОВИХ К1СТОК ЩУР1В П1Д ВПЛИВОМ ЖОВТОГО
БАРВНИКУ ТАРТРАЗИНУ
e-mail: lukjantseva@gmail.com
Тривале введення статевозршим бшим щурам жовтого барвнику тартразину (Е102) в дозах 750 мг/кг i 1500 мг/кг супроводжуеться значним дозозалежним порушенням хiмiчного складу исток, а саме - призводить до суттевого зниження вмюту органiчних та мшеральних речовин, пiдвищення кiлькостi пдрофшьних елементiв з одночасною гiпергiдратацieю юстково! тканини. K0M6iH0BaHe застосування разом з тартразином фармаколопчного коректора антиоксидантно! дп селенази достовiрно посилювало мiнералiзацiю дослiджених кiсток, призвело до зростання вмюту органiчних i мiнеральних речовин, знижених впливом Е102, а також знизило стутнь пперпдратацп кiсток, спричинений збшьшенням вмiсту натрiю i калiю.
IGii040Bi слова: тартразин, истки, х1м1чний склад, селеназа.
Стаття е фрагментом НДР «Oco6nneocmi соматичних, вкцералъних та сенсорних систем у квалiфiкованих спортсмешв на рiзних етапах тдготовки», № державноi реестрацн 0116U001614.
Тартразин, або харчова добавка Е102 - це синтетичний моноазобарвник, який широко застосовують для надання продукцй жовтого кольору при виготовленш напо1в, кондитерських вироб1в, чшив, майоиез1в, а також фармаколопчних препарапв, косметичних засоб1в тощо [8, 13]. Широкий вжиток Е102 пояснюсться його вщносною дешевизною та простотою виробництва - його отримують з в1дход1в видобутку кам'яного вугшля. При вживанш вироб1в, що мютять Е102, можуть виникати бронхоспазм, алерпчш прояви тощо [11, 14]. В експериментальних роботах та клшчних дослщженнях in vitro виявлено, що для Е102 властива генотоксична дiя з надмiрною експресieю генiв, збiльшення вмiсту ДНК iз подальшою стимуляцieю мiтозу [12, 15]. Автори висувають припущення, що тартразин може спричинювати розвиток хiмiчного канцерогенезу [10]. Вiдомостi щодо впливу Е102 на структурно-функцюнальний стан скелетних тканин в лiтературi практично вщсутш. Зважаючи на той факт, що тартразин не е природним ендогенним компонентом органiзму, а також на малу кiлькiсть даних щодо морфофункцюнальних, органометричних та iнших змiн складових елеменпв скелету пiд впливом означеного барвнику, актуальним е вирiшення проблеми можливих наслiдкiв застосування i дп Е102 на мiкро- та макроелементний склад юстково! тканини.
Метою роботи було визначення змш хiмiчного складу юсток скелету пiсля тривалого застосування Е102, а також можливосп потенцшно! корекцй несприятливих змiн, викликаних ним, за допомогою препарату селенази.
Матерiал i методи дослiдження. Дослiдження проведено на бших безпородних статевозрiлих щурах-самцях, з вихiдною масою тiла 200 ± 10 г. Постановка експерименту була проведена вщповщно до мiжнародних принципiв Гельсшсько! декларацй «Про гуманне ставлення до тварин», прийнято! Генеральною асамблеею Всесвгтньо! медично! асощацй (2000) i «Спiльними етичними принципами експерименпв над тваринами», затвердженими I Нацюнальним конгресом з бiоетики (Ки!в, 2001). Утримання i манiпуляцi! над лабораторними щурами проводилися вiдповiдно до правил, встановлених «Свропейською конвенцiею з захисту хребетних тварин, що
© Г.В. Лук'янцева, В.А. Пастухова, 2019
використовуються для експериментальних та шших наукових цшей» (Страсбург, 1986) [10] i положеннями Закону Укра!ни № 3477-IV вщ 21.02.2006р. «Про захист тварин вщ жорстокого поводження». Схема експерименту включала в себе уведення тваринам протягом 60 дiб барвнику тартразину, або застосування означено! речовини разом i3 введенням фармакоректору селенази. По закшченш означеного термiну уведення препарапв тварин виводили з експерименту в рiзнi перiоди реадаптаци (на 3, 10, 15, 24, 45 добу). Для дослщження вщбирали по 7 особин на кожен з 5 встановлених термшв спостереження. Пiддослiднi тварини були розподшеш на наступнi групи: група К - це контрольш тварини, яким щодня протягом 60 дiб вводили 1 мл 0,9% iзоосмолярного розчину натрiю хлориду; групи Т1 i Т2 - щури, яким щодня протягом 60 дiб вводили 1 мл тартразину в дозi 750 мг/кг (група Т1) i 1500 мг/кг (група Т2); групи Т1С i Т2С - тварини, яким щоденно протягом 60 дiб вводили 1 мл тартразину в дозi 750 мг/кг i 1500 мг/кг маси тiла, а також селеназу, в дозi 40 мкг/кг маси тша (групи Т1С та Т2С).
Тартразин (виробник Roha Dyechem Pvt ltd (A/44 & A45, Road № 2, MIDC Andheri (East), Mumbai - 400093, India) застосовували у дозах 750 i 1500 мг/кг маси тша. Перед введенням визначених доз, порошок тартразину розчиняли в 1 мл 0,9% фiзiологiчного розчину, далi вводили щурам за допомогою шлункового зонду 1 раз на добу щодня, впродовж 60-ти дiб уранцi з 7 до 8 години. З огляду на позитивну динамшу росту тварин, наприкшщ кожного тижня експерименту проводили корекщю дози Е102. Для обгрунтування можливостей фармаколопчно! корекци виявлених змш використовували препарат антиоксидантно! ди селеназу (натрiю селенiт), виробник Бюсини Арцнаймiттель ГмбХ, Нiмеччина, реeстрацiйне свщоцтво № UA/8796/02/01 (термiн ди посвщчення 09.12.2013, затверджено наказом МОЗ Укра!ни № 1066 вiд 09.12.2013 г.). Препарат вводили тваринам внутршньошлунково, в дозi 0,40 мкг/кг 1 раз на добу.
Пюля закiнчення встановлених строюв уведення препаратiв тварин декаштували пiд ефiрним масковим наркозом, видели i скелетували плечовi кiстки (ПЛ). Хiмiчне дослiдження ПЛ полягало у визначенш вмiсту води, органiчних i мiнеральних речовин, якi вираховували ваговим методом, пюля висушування кiсток до постшно! ваги, при 1050С у сухожаровш шафi й озолiння в муфельнш печi, при температурi 45 0-5 000С впродовж 12 годин; отриману золу розтирали в порцеляновiй ступцi, збериали в герметичних мiкропробiрках. Для подальшого дослiдження 10 мг золи розчиняли в 2 мл 0,1Н хiмiчно чисто! HCl, доводили до 25 мл бщистильованою водою. В отриманому розчиш визначали вмiст натрiю, катю, кальцiю, магнiю, мiдi, цинку i залiза на атомно-абсорбцiйному спектрофотометрi типу «Сатурн-2» у режимi емюи в повiтряно-пропановому полум'! [2], а також вмют фосфору колориметрично за Бригсом на електрофотоколориметрi КФК-3 [3]. Вс проведенi розрахунки i параметри приведенi у вiдповiднiсть iз мiжнародною системою одиниць, отриманi цифровi данi обробляли методами варiацiйно! статистики з використанням стандартних прикладних програм.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Умови експерименту групи Т1 призводили до порушень мшерального та органiчного складу дослiджуваних кюток, найбiльш показового на 15 добi реадаптаци пiсля вiдмiни застосування Е102 в дозi 750 мг/кг (табл. 1). Вмют води у ПЛ при цьому перевищував значення групи контролю на 10,93%, вмют мшеральних речовин поступався референтним значенням на 5,32%, а кшькють оргашчних речовин була нижчою за контрольш вщповщно на 4,57% (ус наведенi даш - зi статистичною вiрогiднiстю р<0,05). Спiввiдношення Са/Р у дослiджених ПЛ щурiв, якi отримували барвник в мшмальнш експериментальнiй дозi (група Т1), було достовiрно меншим порiвняно iз значеннями контролю лише на одному з ушх термiнiв спостереження - на 3 добу (вщхилення склало 7,14%, р<0,05). У подальшi термiни ступiнь вщхилення означеного показника вiд референтних норм був значно зниженим та статистично! вiрогiдностi не набував.
Тривале застосування тартразину в дозi 750 мг/кг призвело до збiльшення у золi дослiджених кiсток щурiв основних пдрофшьних елементiв (табл. 2).
Найбiльш значним було перевищення вмiсту калiю (на 13,59%, 15 доба, р<0,05), в той час коли кшькють натрда перевищила контроль максимально на 9,44% (10 доба, р<0,05). Вмiст шшого макроелементу - магнiю - шд впливом уведення Е102 в дозi 750 мг/кг продемонстрував позитивну динамшу iз достовiрним перебiльшенням референтних значень максимально на 9,83% на 10 добу. Особливосп змш мшроелементного складу ПЛ щурiв пiсля застосування тартразину наведеш у таблицi 3.
Серед мшроелеменпв найбiльш показове вiдхилення вщ контролю пiсля тривалого застосування Е102 було зафшсоване щодо вмiсту цинку - його кшькють у дослщжуваних кютках була зменшеною порiвняно iз контрольними значеннями на 7,35% (15 доба реадаптацп, р<0,05).
Вмют мщ в^^знявся вiд референтних значень меншою мiрою i був зниженим на 6,35% (15 доба, р<0,05), а залiза - на 5,94 (10 доба, р<0,05).
Таблиця 1
Динамика хiмiчного складу ПЛ щурiв пiсля застосування тартразину (Х±8х)
Група Термш, доба Вмют води, % Вмют оргашчних речовин, % Вмют мшеральних речовин, %
К 3 30,00±0,81 27,65±0,83 42,36±0,67
10 30,29±0,73 27,06±0,48 42,65±0,93
15 28,06±1,40 27,09±0,35 44,85±1,01
24 28,14±1,17 26,49±0,72 45,37±0,83
45 27,41±1,08 26,56±0,55 46,03±0,67
Т1 3 33,27±0,77* 26,47±0,35 40,26±0,47*
10 33,60±0,62* 26,03±0,32 40,38±0,40*
15 31,69±0,45* 25,85±0,34* 42,46±0,44*
24 30,90±0,57 25,50±0,34 43,61±0,39
45 29,89±0,59 25,55±0,34 44,56±0,38
Т2 3 34,17±0,62* 26,08±0,29 39,75±0,37*
10 34,30±0,51* 25,91±0,33 39,79±0,44*
15 32,47±0,71* 25,67±0,39* 41,86±0,47*
24 31,85±0,71* 25,20±0,37 42,95±0,46*
45 31,13±0,61* 24,98±0,35* 43,89±0,47*
Т1С 3 32,08±0,66 26,79±0,37 41,13±0,42
10 31,38±0,60л 26,65±0,36 41,97±0,52л
15 29,16±0,47л 26,76±0,40 44,08±0,48л
24 27,92±0,52л 26,50±0,44 45,58±0,43л
45 27,03±0,84л 26,74±0,39л 46,23±0,49
Т2С 3 33,23±0,54* 26,55±0,35 40,22±0,42*
10 32,62±0,49*л 26,28±0,38 41,11±0,58
15 30,24±0,63л 26,53±0,37 43,23±0,34л
24 29,16±0,60л 26,19±0,34 44,64±0,56л
45 26,97±0,43л 26,72±0,35л 46,31±0,60л
Примггка - * - тут i надалi засвiдчуe достовiрну вiдмiннiсть вщ контрольно! групи тварин (р<0,05); л - тут i надалi - достовiрна вiдмiннiсть вiд аналопчно! групи, тварини яко! отримували харчовi добавки без застосування селенази (р<0,05).
Таблиця 2
Динамика макроелементного складу ПЛ щурiв шсля застосування тартразину (Х±8х).
Гру-па Термш, доба Стввщношення Са/Р Вмют натр1ю, % Вмют кал1ю, % Вмют магшю, %
К 3 1,12±0,03 1,30±0,03 1,21±0,03 3,28±0,05
10 1,16±0,02 1,27±0,03 1,06±0,02 3,46±0,09
15 1,15±0,03 1,12±0,03 1,03±0,02 3,40±0,05
24 1,23±0,02 1,07±0,03 0,93±0,02 3,66±0,10
45 1,21±0,02 0,96±0,01 0,83±0,03 3,82±0,09
Т1 3 1,04±0,01* 1,42±0,03* 1,34±0,02* 3,59±0,05*
10 1,10±0,02 1,39±0,03* 1,16±0,02* 3,80±0,06*
15 1,11±0,02 1,22±0,02* 1,17±0,02* 3,71±0,07*
24 1,19±0,03 1,12±0,02 1,01±0,02* 3,87±0,06
45 1,18±0,02 1,01±0,02* 0,90±0,02 3,99±0,08
Т2 3 1,04±0,02* 1,47±0,03* 1,38±0,03* 3,72±0,06*
10 1,10±0,02* 1,42±0,03* 1,21±0,03* 3,89±0,05*
15 1,10±0,02 1,27±0,02* 1,20±0,02* 3,63±0,05*
24 1,18±0,02 1,17±0,02* 1,06±0,02* 4,00±0,05*
45 1,18±0,03 1,05±0,02* 0,92±0,02* 4,06±0,06*
Т1С 3 1,07±0,02 1,38±0,02* 1,28±0,02* 3,43±0,04*л
10 1,16±0,01 1,34±0,02 1,10±0,01л 3,57±0,04л
15 1,15±0,02 1,15±0,02л 1,08±0,01л 3,40±0,05л
24 1,24±0,03 1,06±0,01 0,95±0,02л 3,61±0,06л
45 1,22±0,02 0,96±0,01л 0,84±0,01л 3,74±0,05л
Т2С 3 1,06±0,02 1,42±0,02* 1,35±0,02* 3,52±0,06*л
10 1,13±0,01 1,37±0,02* 1,14±0,01*л 3,70±0,05*л
15 1,11±0,02 1,20±0,02*л 1,14±0,02*л 3,51±0,05
24 1,21±0,01 1,11±0,01л 1,00±0,01*л 3,76±0,06л
45 1,22±0,03 0,97±0,01л 0,86±0,01л 3,73±0,05л
Таблиця 3
Динамика мжроелементного складу ПЛ щурiв шсля застосування тартразину (X±Sx)
Група Термш,доба Вмют у кютковш зол1
магшю, % мвд, мг % цинку, мг % зал1за, мг%
К 3 3,28±0,05 4,29±0,13 2,68±0,03 1,01±0,01
10 3,46±0,09 4,29±0,13 2,70±0,07 1,01±0,03
15 3,40±0,05 4,25±0,06 2,72±0,07 0,96±0,01
24 3,66±0,10 4,11±0,08 2,68±0,06 1,00±0,02
45 3,82±0,09 4,17±0,10 2,58±0,06 1,00±0,02
Т1 3 3,59±0,05* 4,04±0,06 2,57±0,04 0,99±0,02
10 3,80±0,06* 4,10±0,06 2,61±0,04 0,95±0,03
15 3,71±0,07* 3,98±0,06* 2,52±0,04* 0,97±0,02
24 3,87±0,06 3,87±0,08* 2,54±0,04 0,95±0,02
45 3,99±0,08 4,04±0,06 2,47±0,05 0,94±0,02*
Т2 3 3,72±0,06* 3,95±0,06* 2,42±0,04* 0,96±0,02*
10 3,89±0,05* 3,97±0,07* 2,51±0,04* 0,93±0,02*
15 3,63±0,05* 3,97±0,07* 2,46±0,04* 0,94±0,02
24 4,00±0,05* 3,84±0,06* 2,48±0,04* 0,95±0,02
45 4,06±0,06* 3,91±0,06* 2,42±0,03* 0,96±0,02
Т1С 3 3,43±0,04*л 4,17±0,06 2,64±0,04 0,99±0,02
10 3,57±0,04л 4,23±0,07 2,68±0,03 1,00±0,02
15 3,40±0,05л 4,24±0,06л 2,70±0,04л 0,98±0,01
24 3,61±0,06л 4,09±0,06 2,71±0,04л 0,97±0,01
45 3,74±0,05л 4,20±0,06 2,62±0,04л 0,97±0,01
Т2С 3 3,52±0,06*л 4,12±0,06 2,55±0,04*л 0,97±0,01*
10 3,70±0,05*л 4,13±0,05 2,62±0,04 0,99±0,01л
15 3,51±0,05 4,14±0,05 2,62±0,04л 1,00±0,02
24 3,76±0,06л 4,01±0,06л 2,65±0,04л 0,98±0,01
45 3,73±0,05л 4,17±0,05л 2,58±0,04л 0,98±0,01
Застосування подвшно! дози барвнику призвело до тако! само тенденцп дисбалансу основних хiмiчних елементiв у склад кютково! тканини, як i у rpyni i3 застосуванням мiнiмально! дози Е102, однак виявлеш зрушення мали бiльш виразний характер, нiж у щyрiв групи Т1. Тартразин у дозi 1500 мг/кг так само, як i тварин групи Т1, спричинював достовiрний розвиток гшерпдратаци ПЛ протягом уах термiнiв реадаптаци, максимально на 15,72% (15 доба, р<0,05). Частка оргашчних речовин кютково! тканини шсля тривалого уведення тваринам збшьшено! дози колоранту була зменшеною порiвняно iз референтними значеннями максимально на 5,24% (15 доба, р<0,05). Так само зменшеною була кшькють мшеральних речовин у складi плечових кюток щyрiв групи Т2 - на 6,70% (10 доба реадаптаци, р<0,05). Динамика спiввiдношення Са/Р пiсля застосування подвшно! експериментально! дози Е102 також в^^знялася зменшенням вiдсоткового значення порiвняно iз групою контролю та склала 7,14% на 3 добу шсля вщмши уведення барвнику (р<0,05). Частка натрда та калiю у кютковш золi ПЛ так само, як i у щyрiв групи Т1, була доволi значно збiльшеною протягом усього перюду спостереження, причому для обох елеменпв максимально на 15 добi реадаптаци - кiлькiсть калда зросла на 16,05% (р<0,05), а частка натрда -на 13,39% (p<0,05). Позитивну динамику зростання продемонстрували не лише означенi гiдрофiльнi макроелементи, так само збшьшеною протягом ушх термiнiв спостереження була кiлькiсть магшю у щyрiв групи Т2 - вмют цього елементу зрiс порiвняно iз контрольним рiвнем максимально на 13,41% (3 доба спостереження, p<0,05). Серед дослщжених мiкроелементiв у кютковш золi ПЛ тварин групи Т2 найбшьш виразно вiдхилялася вiд значень контролю частка цинку - так само, як у груш Т1. Вщмша склала 9,70% на 3 добi (p<0,05). На вiдмiнy вщ кiлькостi цинку, зменшення вмiстy мщ i залiза було менш значним та склало вiдповiдно 7,93% (3 доба, p<0,05) та 7,92% (10 доба, p<0,05). Таким чином, введення щурам тартразину в обох експериментальних дозах протягом 60 дiб супроводжусться збiльшенням у кiстковiй тканинi ПЛ вмюту води та макроелементiв з одночасним зниженням вмюту органiчних речовин та мшроелеменпв. Означенi змiни були найбшьш вираженими переважно до 15 доби перюду реадаптаци, а на 45 добу фшсували лише поодиною достовiрнi вiдмiнностi вiд контрольно! групи.
Одночасне застосування разом iз Е102 селенази призводить до оптимiзацi! хiмiчного складу кiсток, порушеного впливом барвнику. Уведення коректора на rai застосування обох доз Е102 зменшуе стушнь гiпергiдратацi! кiсток, бiльшою мiрою у тварин групи Т1С - кшькють води була
зниженою на 9,64% (24 доба, р<0,05) ropiB^HO i3 ступенем зменшення вмюту Н2О максимально на 8,45% (24 доба, р<0,05) у щуpiв, яким вводили вдвiчi бiльшу дозу колоранту. Така само тенденщя вiдновлення xiMi4Horo складу кютково! тканини пiд впливом селенази простежусться i щодо кшькост як органiчних речовин, кiлькiсть яких максимально збшьшилася на 6,87% в rpyni Т2С (45 доба реадапатаци, р<0,05), так i вмiстy мшеральних речовин, достовiрне збiльшення кiлькостi яких у той самий термш спостереження склало 5,51% у тварин той само групи (р<0,05). При цьому динамика сшввщношення Ca/P продемонструвала зростання означеного показника максимально на 5,45% (10 доба спостереження) у тварин, яю отримували мiнiмальнy експериментальну дозу тартразину на тлi уведення селенази, проте без досягнення статистично значущо! рiзницi порiвняно iз групою щyрiв, якi отримували барвник без корегуючого впливу селенази.
Оптимiзацiя хiмiчного складу дослщжених ПЛ пiсля застосування селенази проявлялася також у зниженнi вмюту пдрофшьних елементiв, збiльшених впливом Е102. Найбшьшою мiрою це стосувалося вмюту калда, зниження кiлькостi якого було зафшсовано на 10 добу у тварин групи Т1С та склало 7,69% (р<0,05). Вщновлення вмiсту натрда було дещо нижчим та склало 5,74% на 15 добу у тварин i3 застосуванням мшмально! експериментально! дози тартразину на тлi уведення селенази (р<0,05). Нiвелювання негативного впливу Е102 на хiмiчний склад кюток пiд впливом обраного коректора було зафшсовано i щодо вмiсту основних мшроелеменпв у кiстковiй золi ПЛ. Найбшьш значно це стосувалося кшькосп цинку, збiльшення якого у щyрiв групи Т1С склало 7,14% на 15 добу реадаптаци пiсля застосування барвнику (р<0,05 порiвняно iз групою без уведення селенази). Вмют мiдi i залiза зростав меншою мiрою та склав 6,53% (15 доба, група Т1С, р<0,05) та 6,45% (10 доба, група Т2С, р<0,05). Особливосп хiмiчного складу кютково! тканини, а саме -кшькють та сшввщношення мiкpо- i макpоелементiв, а також баланс вмюту води та неоргашчних речовин протягом онтогенезу напряму вщбиваються на бiльшостi унiкальних характеристик кютки, в першу чергу - на !! бiомеханiчних властивостях [7]. Ктшчш i експеpиментальнi данi щодо впливу тартразину на динамшу хiмiчного складу скелетних тканин в опрацьованiй втизняно! i закордонно! лiтератyрi вiдсyтнi. Проте, отримаш нами вiдомостi корелюють з даними шших дослiдникiв стосовно того факту, що хiмiчний склад кюток швидко i реактивно змiнюeться не лише шд дieю рiзноманiтних харчових добавок, а i у вщповщь на вплив багатьох iнших як ендогенних факторiв [1], так i чинникiв зовнiшнього середовища [4 - 6]. Таким чином, змши середовища викликають реакцiю з боку хiмiчного складу кiсток скелету, якому притаманна значна лабшьнють та висока пластичнють.
1. Тривалий вплив барвнику Е102 призводить до значно! гшерпдратацп кiстково! тканини з одночасним тдвищенням вмiстy гiдрофiльних елементiв i зниженням органiчних та мiнеральних речовин.
2. Виявлений ефект тартразину е дозозалежним тому, що стушнь зафiксованих змiн зростав при збшьшенш експериментально! дози Е102.
3. Фармаколопчна корекцiя негативно! ди Е102 селеназою посилюе мiнералiзацiю кюток, призводить до зростання кшькосп оргашчних i мiнеральних речовин, знижуе стушнь пперпдратаци кiсток, спричинений збiльшенням вмюту натрда i калiю.
( МИСОК . IMl'|>ill y|)ll
1. Bilyk AL. Osoblivosti struktury ta khimichnoho skladu plechovykh kistok u bilykh laboratornykh shchuriv-samtsiv z riznym typom avtonomnoho viddilu nervovoyi systemy. Zdobutky klinichnoyi ta eksperymentalnoyi medytsyny. 2007; 2:33-6. [in Ukrainian]
2. Britske EM. Atomno-absorbtsionnyi spektralnyi analiz. M.: Khimiya; 1982. 244 s. [in Russian]
3. Kolb VN, Kamyshnikov VS. Klinicheskaya biokhimiya. Minsk: Belarus; 1976. 211 s. [in Russian]
4. Luzin VI, Lubenets AA, Strii VV. Fazovyi sostav mineralov tazovoy kosti pri implantatsii v bolshebertsovuyu kost biogennogo gidroksilapatita. Travma. 2009; 10(2):216-20. [in Russian]
5. Pastukhova VA, Grishchuk MG. Izmenenie ultrastruktury mineralov kosti i dentina reztsa nizhney cheliusti u belykh krys posle vozdeystviya ekstremalnoy khronicheskoy gipertermii. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2014; 2(2):80-8. [in Russian]
6. Pogorelov MV, Bumeister VI, Tkach GF, Bonchev SD, Sukhodub LF, Danilchenko SM. Makro- ta mikroelementy (obmin, patolohiya ta metody viznachennia). Sumy: Vid-vo SumDU; 2010. 147 s. [in Ukrainian]
7. Tkach GF, Bushtruk AM, Pogorelov MV, Markevich OV. Dinamika rostovykh pokaznykiv ta khimichnoho skladu kistok v postnatalnomu ontogenezi. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik. 2012; 15(4):355-9. [in Ukrainian]
8. Amin KA, Abdel Hameid H, Abd Elsttar AH. Effect of food azo dyes tartrazine and carmoisine on biochemical parameters related to renal, hepatic function and oxidative stress biomarkers in young male rats. Food Chem Toxicol. 2010; 48(10):2994-99.
9. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purpose: Council of Europe 18.03.1986. Strasbourg; 1986. 52 p.
10. Kashanian S, Zeidali S. DNA binding studies of tartrazine food additive. DNA Cell Biol. 2011; 30(7):499-505.
11. Mohamed AA, Gadal AA, Elewa YH. Comparative protective effects of royal jelly and cod liver oil against neurotoxic impact of tartrazine on male rat brain. Acta Histochem. 2015; 117(7):649-58.
12. Mpountoukas P, Pantazaki A, Kostareli E. Cytogenetic evaluation and DNA interaction studies of the food colorants amaranth, erythrosine and tartrazine. Food Chem Toxicol. 2010; 48(10):2934-44.
13. Pestana S, Moreira M, Olej B. Safety of ingestion of yellow tartrazine by double-blind placebo controlled challenge in 26 atopic adults. Allergol Immunopathol (Madr). 2010; 38(3):142-6.
14. Raposa B, Szijarto G, Bereniy K. A brief review of health effects of tartrazine (E 102). Journal of Proactive Medicine. 2012; 1(2):53-6.
15. Soares BM, Araujo TM, Ramos JA, Pinto LC, Khayat BM, De Oliveira Bahia M, et al. Effects on DNA repair in human lymphocytes exposed to the food dye tartrazine yellow. Ramos Anticancer Res. 2015; 35(3):1465-74.
Рефераin
ИЗМЕНЕНИЕ ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ КРЫС ПОД ВЛИЯНИЕМ ЖЕЛТОГО КРАСИТЕЛЯ ТАРТРАЗИНА
Лукьянцева Г.В., Пастухова В.А., Ковальчук А.И., Дутчак У.М.
Длительное введение половозрелым белым крысам желтого красителя тартразина (Е102) в дозах 750 мг/кг и 1500 мг/кг сопровождается значительным дозозависимым нарушением химического состава костей, а именно -приводит к существенному снижению содержания органических и минеральных веществ, повышению количества гидрофильных элементов с одновременной гипергидратацией костной ткани. Комбинированное применение с тартразином фармакологического корректора антиоксидантного действия селеназы достоверно усиливало минерализацию костей, привело к росту содержания органических и минеральных веществ, а также снизило степень гипергидратации костей, вызванной увеличением содержания натрия и калия под воздействием Е102.
Ключевые слова: тартразин, кости, химический состав, селеназа.
Стаття надшшла 16.03.2019 р.
CHANGES IN THE CHEMICAL COMPOSITION
OF THE RAT'S HUMERI UNDER THE INFLUENCE OF YELLOW TARTRAZINE STAIN Lukyantseva H.V., Pastukhova V.A., Kovalchuk A.I., Dutchak U.M.
Long-term administration of yellow tartrazine (E102) stain to sexually mature white rats at doses of 750 mg/kg and 1500 mg/kg is accompanied by a significant dose-dependent disorder in the chemical composition of bones, namely, it leads to a significant decrease in the content of organic and mineral substances, an increase in the number of hydrophilic elements with simultaneous bone tissue overhydration. The combined use of selenase, pharmacological antioxidant action corrector, with tartrazine significantly increased bone mineralization, led to an increase in the organic and mineral substances content, and also reduced the degree of bone overhydration caused by an increase in the content of sodium and potassium under the effect of E102.
Key words: tartrazine, bones, chemical composition, selenase.
Рецензент Срошенко Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-208-213 УДК 616.342: 546-3
М. А. Mip ¡ебасог, А.С. Смирнов, С.М. Смирнов
I У ОГ/1\'Ме :
ВПЛИВ ЕП1ХЛОРГ1ДРИНУ НА СТАН КРИПТ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛО1 КИШКИ ЩУР1В ТА КОРЕКЦ1Я НАСЛ1ДК1В ЦЬОГО ВПЛИВУ
e-mail: snsm60@ukr.net
Стан здоров'я сучасно! людини значною Miporci залежить вщ впливу хiмiчних речовин, яю е антропогенними забруднювачами навколишнього середовища. Етхлорпдрин (ЕПХГ) е одшею з таких хiмiчних речовин. Закономiрностi впливу ЕПХГ на дванадцятипалу кишку (ДК) вивчеш недостатньо. Метою дослщження було дослщити характер дп ЕПХГ на стан крипт слизово! оболонки СО ДК. У дослщженш були використаш самщ бших щурiв. Глибину крипт СО ДК та юльюсть G-ендокриноци'пв в однш крипт СО ДК визначали за допомогою лабораторного мжроскопу серп МС 100 фiрми Micros (Австрiя). Тривалий вплив ЕПХГ призводив до зменшення глибини крипт СО ДК та до зменшення юлькост G-ендокриноциив в однш крипт СО ДК. Введення екстракту ехшаце! пурпурово!, а також введення тютриазолшу у перюд проведення шгаляцш ЕПХГ призводило до зменшення виразност та тривалост зменшення глибини крипт СО ДК, та до запобшання виникнення зменшення кшькосп G-ендокриноци'пв в однш крипт СО ДК, яю були викликаш дiею ЕПХГ. Тютриазолш бшьш ефективно, шж екстракту ЕП, скорочував тривалють зменшення глибини крипт.
IGii040Bi слова: етхлорпдрин. слизова оболонка, дванадцятипала кишка, щури.
Робота е фрагментом НДР «Структурно-фунущональний стан тканин в умовах дн екзогенних i ендогенних факторiв i корекщя змш, що виникають в умовах ди цих факторiв» (№ державноi реестраци 0112U002870) та НДР «Стан тканин в умовах дн екзогенних i ендогенних факторiв i шляхи корекци змш, ят викликат цими факторами», № державног реестраци 0116U006014.
Стан здоров'я сучасно! людини значною м1рою залежить вщ впливу х1м1чних речовин, яю е антропогенними забруднювачами навколишнього середовища. Пщ д1ею таких речовин виникають р!зномаштш порушення морфофункцюнального стану оргашв травно! системами. Даш, наведен! у науковш лггератур!, свщчать про наявнють негативних ефекпв важких метал1в, таких як цинк,
© М.А. Мiрзебасов, А.С. Смiрнов, 2019
