CC BY
11
11. Mohamed AA, Gadal AA, Elewa YH. Comparative protective effects of royal jelly and cod liver oil against neurotoxic impact of tartrazine on male rat brain. Acta Histochem. 2015; 117(7):649-58.
12. Mpountoukas P, Pantazaki A, Kostareli E. Cytogenetic evaluation and DNA interaction studies of the food colorants amaranth, erythrosine and tartrazine. Food Chem Toxicol. 2010; 48(10):2934-44.
13. Pestana S, Moreira M, Olej B. Safety of ingestion of yellow tartrazine by double-blind placebo controlled challenge in 26 atopic adults. Allergol Immunopathol (Madr). 2010; 38(3):142-6.
14. Raposa B, Szijarto G, Bereniy K. A brief review of health effects of tartrazine (E 102). Journal of Proactive Medicine. 2012; 1(2):53-6.
15. Soares BM, Araujo TM, Ramos JA, Pinto LC, Khayat BM, De Oliveira Bahia M, et al. Effects on DNA repair in human lymphocytes exposed to the food dye tartrazine yellow. Ramos Anticancer Res. 2015; 35(3):1465-74.
Рефераin
ИЗМЕНЕНИЕ ХИМИЧЕСКОГО СОСТАВА ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ КРЫС ПОД ВЛИЯНИЕМ ЖЕЛТОГО КРАСИТЕЛЯ ТАРТРАЗИНА
Лукьянцева Г.В., Пастухова В.А., Ковальчук А.И., Дутчак У.М.
Длительное введение половозрелым белым крысам желтого красителя тартразина (Е102) в дозах 750 мг/кг и 1500 мг/кг сопровождается значительным дозозависимым нарушением химического состава костей, а именно -приводит к существенному снижению содержания органических и минеральных веществ, повышению количества гидрофильных элементов с одновременной гипергидратацией костной ткани. Комбинированное применение с тартразином фармакологического корректора антиоксидантного действия селеназы достоверно усиливало минерализацию костей, привело к росту содержания органических и минеральных веществ, а также снизило степень гипергидратации костей, вызванной увеличением содержания натрия и калия под воздействием Е102.
Ключевые слова: тартразин, кости, химический состав, селеназа.
Стаття надшшла 16.03.2019 р.
CHANGES IN THE CHEMICAL COMPOSITION
OF THE RAT'S HUMERI UNDER THE INFLUENCE OF YELLOW TARTRAZINE STAIN Lukyantseva H.V., Pastukhova V.A., Kovalchuk A.I., Dutchak U.M.
Long-term administration of yellow tartrazine (E102) stain to sexually mature white rats at doses of 750 mg/kg and 1500 mg/kg is accompanied by a significant dose-dependent disorder in the chemical composition of bones, namely, it leads to a significant decrease in the content of organic and mineral substances, an increase in the number of hydrophilic elements with simultaneous bone tissue overhydration. The combined use of selenase, pharmacological antioxidant action corrector, with tartrazine significantly increased bone mineralization, led to an increase in the organic and mineral substances content, and also reduced the degree of bone overhydration caused by an increase in the content of sodium and potassium under the effect of E102.
Key words: tartrazine, bones, chemical composition, selenase.
Рецензент Срошенко Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-208-213 УДК 616.342: 546-3
М. А. Mip ¡ебасог, А.С. Смирнов, С.М. Смирнов
I У ОГ/1\'Ме :
ВПЛИВ ЕП1ХЛОРГ1ДРИНУ НА СТАН КРИПТ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛО1 КИШКИ ЩУР1В ТА КОРЕКЦ1Я НАСЛ1ДК1В ЦЬОГО ВПЛИВУ
e-mail: snsm60@ukr.net
Стан здоров'я сучасно! людини значною Miporci залежить вщ впливу хiмiчних речовин, яю е антропогенними забруднювачами навколишнього середовища. Етхлорпдрин (ЕПХГ) е одтею з таких хiмiчних речовин. Закономiрностi впливу ЕПХГ на дванадцятипалу кишку (ДК) вивчеш недостатньо. Метою дослщження було дослщити характер дп ЕПХГ на стан крипт слизово! оболонки СО ДК. У дослщженш були використаш самщ бших щурiв. Глибину крипт СО ДК та юльюсть G-ендокриноци'пв в однш крипт СО ДК визначали за допомогою лабораторного мжроскопу серп МС 100 фiрми Micros (Австрiя). Тривалий вплив ЕПХГ призводив до зменшення глибини крипт СО ДК та до зменшення юлькост G-ендокриноциив в однш крипт СО ДК. Введення екстракту ехшаце! пурпурово!, а також введення тютриазолшу у перюд проведення шгаляцш ЕПХГ призводило до зменшення виразност та тривалост зменшення глибини крипт СО ДК, та до запобшання виникнення зменшення кшькосп G-ендокриноци'пв в однш крипт СО ДК, яю були викликаш дiею ЕПХГ. Тютриазолш бшьш ефективно, шж екстракту ЕП, скорочував тривалють зменшення глибини крипт.
IGii040Bi слова: етхлорпдрин. слизова оболонка, дванадцятипала кишка, щури.
Робота е фрагментом НДР «Структурно-фунущональний стан тканин в умовах дн екзогенних i ендогенних факторiв i корекщя змш, що виникають в умовах ди цих факторiв» (№ державноi реестраци 0112U002870) та НДР «Стан тканин в умовах дн екзогенних i ендогенних факторiв i шляхи корекци змш, ят викликат цими факторами», № державног реестраци 0116U006014.
Стан здоров'я сучасно! людини значною м1рою залежить вщ впливу х1м1чних речовин, яю е антропогенними забруднювачами навколишнього середовища. Пщ д1ею таких речовин виникають р!зномаштш порушення морфофункцюнального стану оргашв травно! системами. Даш, наведеш у науковш л1тератур1, свщчать про наявн1сть негативних ефект1в важких метал1в, таких як цинк,
© М.А. Мiрзебасов, А.С. Смiрнов, 2019
шкель, кадмш та деяю iншi [12, 14, 15]. Стан травно1 системи порушуються пiд дieю хiмiчних компонента добрив [1], пестицидiв. [9], епоксидних смол [13]. Епiхлоргiдрин (ЕПХГ) е однieю з хiмiчних речовин, контакт з якою може призвести до розвитку порушень стану рiзноманiтних систем оргашв, у тому числi кютково1' [5], репродуктивно1' [10]. iмунноï [2]. Результати дослщжень вказують на наявнють негативного впливу ЕПХГ на травноï систему [7]. Однак, закономiрностi ди ЕПХГ на ДК вивченi недостатньо. Додаткового експериментального вивчення потребують також можливi методи корекцiï порушень стану ДК, як виникають внаслiдок впливу ЕПХГ.
Метою роботи було дослщити характер ди ЕПХГ на стан крипт СО ДК, а також експериментально обгрунтувати доцiльнiсть застосування екстракту ехiнацеï пурпуровоï (ЕП) i тiотриазолiну у якостi коректорiв порушень, як викликае ЕПХГ.
Матерiал i методи дослщження. Для експериментального дослiдження було використано 180 самщв бiлих щурiв. Щурiв розподiлили на 6 груп по 30 щурiв у кожнш групi. Щури, якi були контролем, входили у 1-шу групу. Щурiв 2-ï групи 2 мiсяцi п'ять дшв на тиждень на протязi п'яти годин на день шддавали iнгаляцiям ЕПХГ. Доза ЕПХГ дорiвнювала 10 гранично допустимих концентрацiй. Щурам 3-ï групи на протязi 2-х мюящв по п'ять днiв на тиждень о 9.00 через шлунковий зонд у виглядi водного розчину вводили екстракт ЕП у дозi 200 мг/кг маси тша. Щури 4-ï групи протягом 2-х мюящв п'ять дшв в тиждень о 9.00 внутршньочеревно отримували 2,5% розчин тютриазолшу. Доза тiотриазолiну складала 117,4 мг/кг маси тша. Щурам 5-ï групи вводили ЕПХГ та екстракт ЕП. Щурiв 6-ï групи шддавали впливу ЕПХГ та тiотриазолiну.
Пюля припинення введення ЕПХГ, екстракту ЕП та тiотриазолiну на 1-у, 7-у, 15-у, 30-у, 60-у добу з експерименту виводили по 6 щурiв з кожно1' групи. У якосп фiксатора фрагментiв ДК використовували розчин формалiну. Подальшу обробку матерiалу здiйснювали за стандартною гютолопчною методикою. Парафiновi зрiзи фарбували гематоксилш-еозином та за методикою Ван Пзон. З метою вивчення ендокриноцитiв використовували реакщю Грiмелiуса i реакцiю Массона-Гамперла в модифiкацiï В.М.Успенського, В.Ю. Голофеевського. Кiлькiсть G-ендокриноцитiв визначали як рiзницю мiж кiлькiстю аргiрофiльних ендокриноципв, якi виявляли з використанням реакци Грiмелiуса, та кiлькостi аргентафiнних ендокриноципв, виявлених з використанням реакцiï Массона-Гамперля [7]. Для визначення глибини крипт СО ДК та кшькосп G-ендокриноцитiв в однiй криптi використовували лабораторний мшроскоп серiï МС 100 фiрми Micros (Австрiя) та програмне забезпечення «Microvisible» (версiя 1.11.10). за допомогою критерiя U Манна-Уïтнi визначали достовiрнiсть вiдмiнностей отриманих результатiв. Вiдмiнностi вважали достовiрними при p<0,05.
Результати дослщження та ïx обговорення. Мiкроскопiчне дослщження гютолопчних препаратiв показало, що у щурiв, яким проводили iнгаляцiï ЕПХГ, СО ДК мала таю самi структурш компоненти, як i СО ДК щурiв групи контролю: ештелш, власну пластинку та м'язову пластинку. Однак, за умов ди ЕПХГ власна пластинка та м'язова пластинка потоншувалися. При цьому вiдмiчалося зменшення висоти ворсин СО ДК. Ворсини у щурiв групи контролю та у щурiв, яким вводили ЕПХГ мали цилiндричну форму, але у останшх форма ворсин виявилася бшьш варiабельною, спостерiгався полiморфiзм ворсин. У щурiв, якi перенести дiю ЕПХГ, крипти СО ДК в цшому зберпали характерну для крипт щурiв групи контролю трубчасту форму, але глибина крипт зменшувалася, в деяких мюцях просвiти крипт нерiвномiрно розширювалися. Як у щурiв групи контролю, так i у щурiв, на яких дiяв ЕПХГ, епiтелiй СО ДК був цилшдричним одношаровим, однак у останшх висота ештелда дещо зменшувалася. В епiтелiï крипт виявлялися рiзнi типи клiтин: стовпчастi ештелюцити, келихоподiбнi екзокриноцити, ендокриноцити, клiтини Панета, недиференцшоваш епiтелiоцити. Також в ештели крипт були присутнi клiтини, яю подiлялися мiтозом. Цi клiтини лежали у базальнш частинi крипт.
За умов ди ЕПХГ стовпчастi ештелюцити зберпали характерну для щурiв групи контролю полярнють та форму. щшьно прилягали один до одного та утворювали епiтелiальний пласт. Однак, внаслщок впливу ЕПХГ висота цих клггин зменшувалася. Серед стовпчастих епiтелiоцитiв поодиноко лежали келихоподiбнi екзокриноцити, якi у щурiв групи контролю, та у щурiв, якi отримували ЕПХГ, мали бшьш вузький базальний та бшьш широкий ашкальний полюси. Локалiзацiя та форма кл^ин Панета, а також ендокринощв щурiв, якi отримували ЕПХГ, практично не вiдрiзнялись вiд таких у щурiв групи контролю. В обох випадках клiтини Панета переважно поодиноко виявлялися у базальнiй частиш крипт. Тривала дiя ЕПХГ вщбивалася на станi G-ендокриноцитiв, викликаючи змши кiлькостi цих клiтин у криптах СО ДК. Пщ впливом ЕПХГ кшькють G-ендокриноцитiв в однш криптi по вiдношенню до даного показника у щурiв групи контролю зменшувалася. На 7-му добу дослщження це зменшення було статистично достовiрним
та сягало 9,4% (р<0,05). Пюля закшчення введення ЕПХГ у щурiв, яю отримували цю xiMi4Hy речовину, спостерпалася певна динамiка змш кiлькостi G-ендокриноцинв в однiй криптi СО ДК. З 1-i' по 30-ту добу тсля припинення введення ЕПХГ кшькють G-ендокриноцитiв в однiй криптi СО ДК щyрiв збiльшyвалася на 21,1% (р<0,01). Однак, з 30-1 по 60 добу змши цього показнику були статистично недостовiрними (табл. 1).
Введення екстракту ЕП щурам, на яких не впливав ЕПХГ, не призводило до змш стану G-ендокриноцинв крипт СО ДК. Зокрема, кшькють G-ендокриноцитiв в однiй крипн СО ДК пiсля завершення тривалого введення екстракту ЕП змiнювалася по вщношенню до вiдповiдного показника щyрiв групи контролю статистично недостовiрно. Не була також вiдмiчена динамiка змш кшькосп G-ендокриноцитiв в однiй крипн пiсля закiнчення введення цього препарату. Значення кiлькостi G-ендокриноцитiв в однш криптi щyрiв, якi отримували екстракт ЕП, протягом часу з 1-1 по 60-ту добу дослiдження змiнювалися статистично недостовiрно. Пiд впливом тiотриазолiнy кiлькiсть G-ендокриноцитiв в однiй крипн СО ДК щyрiв, якi не отримували ЕПХГ, по вщношенню до тако! у щyрiв групи контролю змшювалися статистично недостовiрно. На протязi спостереження з 1-1 по 60-ту добу змши цього показника у щyрiв, а яких дiяв тютриазолш, не були статистично достовiрними (табл. 1).
Застосування екстракту ЕП на фош введення ЕПХГ впливало на характер прояву ефектiв ще1 хiмiчноl речовини. Кiлькiсть G-ендокриноцитiв в однш крипн СО ДК щyрiв, на яких дiяли ЕПХГ та екстракт ЕП, та кшькють G-ендокриноцитiв в однш крипн СО ДК щyрiв групи контролю у всiх строках дослщження вiдрiзнялися статистично недостовiрно. Не було також виявлено статистично достовiрних вщмшностей мiж значеннями кiлькостi G-ендокриноцитiв в однiй криптi СО ДК у щyрiв, якi отримували ЕПХГ та екстракт ЕП, та у щyрiв, на яких впливав ЕПХГ. На протязi часу з 1 -1 по 60-ту добу тсля припинення введення ЕПХГ та екстракту ЕП у щyрiв, на яких впливали щ хiмiчнi речовини, кшькосп G-ендокриноцитiв в однiй криптi змшювалася статистично недостовiрно (табл. 1).
Введення тютриазолшу пщ час проведення шгаляцш ЕПХГ супроводжувалося змiнами у характерi впливу ЕПХГ на стан G-ендокриноцитiв крипт. Так, за умов тривало! ди ЕПХГ та тiотриазолiну змши кшькосп G-ендокриноцитiв в однiй крипн СО ДК щyрiв по вщношенню до тако! у щyрiв групи контролю, у щyрiв, на яких впливав ЕПХГ, та у щyрiв, як перенесли дiю ЕПХГ та екстракту ЕП, були статистично недостовiрними. З 1-1 по 60-ту добу спостереження у щyрiв, яким вводили ЕПХГ та тютриазолш, кшькють G-ендокриноципв в однш крипн СО ДК змшювалася статистично недостовiрно (табл. 1).
Таблиця 1
Кшьккть G-ендокриноцитiв в однш крипт слюовоТ оболонки дванадцятипало'1 кишки
Параметри Номер групи Доба спостереження
1-ша доба 7-ма доба 15-та доба 30-та доба 60-та доба
1 0,63 0,64 0,65 0,67 0,65
(n=6) ±0,03 ±0,02 ±0,01 ±0,03 ±0,04
2 0,57 0,58 0,61 0,69 0,64
(n=6) ±0,06 ±0,03х ±0,04 ±0,04* ±0,06
Кшькють G- 3 0,64 0,66 0,66 0,67 0,65
ендокриноци'пв (n=6) ±0,06 ±0,06 ±0,03 ±0,05 ±0,04
в однш крипи, М±СКО 4 (n=6) 0,67 ±0,04 0,67 ±0,06 0,68 ±0,05 0,67 ±0,07 0,65 ±0,06
5 0,60 0,62 0,62 0,66 0,67
(n=6) ±0,07 ±0,07 ±0,06 ±0,10 ±0,09
6 0,61 0,62 0,63 0,65 0,64
(n=6) ±0,09 ±0,08 ±0,10 ±0,06 ±0,07
Примiтки: 1) х - р<0,05 - порiвняння з показником групи контролю (1-ша група); 2) *— р<0,05 - пор1вняння з
показниками щурiв однieï групи у pi3m строки дослiдження.
Тривала д1я ЕПХГ супроводжувалася змшами структуры крипт СО ДК. У грут щур1в, яким вводили ЕПХГ, у пор1внянш з1 щурами групи контролю спостерпалася зменшення глибини крипт, яке було найбшьш виразним у ранш строки дослщження. На 1-шу добу зменшення цього показника сягало 14,8% (р<0,01), на 7-му добу 12,6% (р<0,01), на 15-ту добу 7,3% (р<0,01). Пюля закшчення введення ЕПХГ мала мюце певна динамша змш глибини крипт, яка проявлялася у тому, що з 1-ï по 60-ту добу спостереження глибина крипт СО ДК щур1в, на яких д1яв ЕПХГ, збшьшувалася на 19,4% (р<0,01) (табл. 2). У щур1в, на яких не впливав ЕПХГ, екстракт ЕП не викликав суттевих змш структури крипт. Глибина крипт СО ДК щур1в п1д впливом екстракту ЕП у пор1внянш з вщповщними показниками СО ДК щур1в групи контролю зм1нювалася статистично недостов1рно. На протяз1 часу досл1дження з 1-ï по 60-ту добу
глибина крипт у щ^в, яю знаходилися шд дieю екстракту ЕП, змшювався статистично недостовiрно. Введення тiотриазолiну щурам, на яких не впливав ЕПХГ, супроводжувалося розвитком певних змiн стану крипт. Зокрема, глибина крипт СО ДК щурiв, на яких дiяв тiотриазолiн, але не дiяв ЕПХГ, у порiвняннi з глибиною крипт СО ДК у щурiв групи контролю виявилася бiльшою на 6,6% (р<0,05) на 1-шу добу дослщження. Була також присутня динамiка змш глибини крипт п1сля заюнчення введення тiотриазолiну. За перiод часу з 1-1 по 60-ту добу дослщження у щурiв, якi отримували тютриазолш, глибина крипт зменшувалася на 5,6% (р<0,05) (табл. 2).
Введення екстракту ЕП на фот ди ЕПХГ викликало змiни у характерi впливу останнього на глибину крипт СО ДК. Цей показник у щурiв, яю перенесли вплив ЕПХГ та екстракту ЕП, у порiвняннi з глибиною крипт у щурiв групи контролю був меншим на 1-шу добу дослщження на 8,3% (р<0,01). Порiвняння значень глибини крипт щурiв, яю отримували ЕПХГ, та щурiв, яких пщдавали ди ЕПХГ та екстракту ЕП, дозволило встановити, що у других цей показник був бшьшим на 1-шу, на 7-му та на 15-ту добу на 7,6% (р<0,05), на 8,6% (р<0,05) та на 5,1% (р<0,05) вiдповiдно. З 1-1 по 60-ту добу спостереження у групi щурiв, на яких впливали ЕПХГ та екстракт ЕП, глибина крипт збшьшувалася на 10,7% (р<0,01) (табл. 2). Глибина крипт СО ДК у щурiв, на яких впливали ЕПХГ та тютриазолш, у порiвняннi з аналопчним показником щурiв групи контролю на 1-шу добу шсля заюнчення введення цих препаратiв зменшувалась на 5,7% (р<0,05). По вiдношенню до глибини крипт щурiв, яю перенесли дда ЕПХГ, у щурiв, на яких впливали ЕПХГ та тютриазолш, глибина крипт виявилася бшьшою на 1-шу добу на 10,7 % (р<0,01), на 7-му добу на 10,0% (р<0,05), на 15-ту добу на 6,2% (р<0,05). За перюд часу з 1-1 по 60-ту добу тсля закiнчення введення ЕПХГ та тiотриазолiну в експериментальнш групi щурiв, яким вводили щ речовини глибина крипт СО ДК збiльшувалася на 5,9% (р<0,01). У щурiв, яю отримували ЕПХГ та тютриазолш, та у щурiв, на яких впливали ЕПХГ та екстракт ЕП, глибина крипт не мала статистично вiрогiдних вщмшностей (табл. 2).
Таблиця 2
Глибина крипт слизовоТ оболонки дванадцятипалоТ кишки щурiв
Параметры Номер групи Доба спостереження
1-ша доба 7-ма доба 15-та доба 30-та доба 60-та доба
1 (п=6) 245,45±9,30 245,82±13,33 248,48±8,39 247,08±8,69 247,53±8,42
2 (п=6) 209,08±8,34х 214,84±12,70х 230,43±6,95х 246,42±12,38 249,56±11,00*
Глибина крипт, 3 (п=6) 254,52±9,33 251,14±13,67 250,88±8,84 246,67±8,78 248,33±10,30
М±СКО (мкм) 4 (п=6) 261,59±11,46х 255,67±12,59 256,35±10,58 252,73±10,15 247,01±11,91*
5 (п=6) 225,03±9,83х# 233,37±12,09# 242,25±8,14# 243,69±8,80 249,08±8,12*
6 (п=6) 231,46±8,97х# 236,37±13,30# 244,68±8,80# 242,49±9,35 245,01±7,52*
Примггки: 1) х - р<0,05 - порiвняння з показником щурiв групи контролю (1-ша група); 2) # - р<0,05 - порiвняння з показником щурiв, на яких дiяв ЕПХГ (2-га група); 3) *- р<0,05 - порiвняння з показниками щурiв одше! групи у рiзнi строки дослiдження.
Результати нашого дослщження свщчать про те, шо тривале введення ЕПХГ призводить до розвитку порушень у ДК. Зокрема порушуеться стан СО органу. Ц даш пщтверджують висновки шших дослщниюв про наявшсть у ЕПХГ негативних ефекпв, яю проявляються у настанш розлащв стану р1зномаштних оргашв внаслщок ди ц1е! х1м1чно! речовини [2, 5, 10, 11]. Одним з прояв1в ди ЕПХГ на СО ДК е зменшення глибини крипт, яке певний час збер1гаеться шсля заюнчення введення ЕПХГ. Виразшсть цього зменшення з часом зменшуеться та на 30-ту добу значення глибини крипт у щур1в, на яких впливав ЕПХГ, не мають статистично достов1рних вщмшностей вщ значень такого показника у щур1в групи контролю, що свщчить про наявшсть у СО ДК значно! спроможносп до регенерацп, на що вказують результати дослщження шших автор1в [8]. Д1я ЕПХГ супроводжувалася зменшенням юлькосп О-ендокриноципв в однш крипп, що може вказувати на порушення кттинного складу цього структурного компоненту СО ДК. Це пщтверджуе висновки про спроможшсть ЕПХГ впливати на стан ендокриноципв СО, зроблеш за результатами шших експерименпв [6].
Застосування екстракту ЕП та використання тютриазол1ну тд час проведення шгаляцш ЕПХГ в наших експериментах сприяло зменшенню тривалосп та виразносп зменшення глибини крипт СО ДК, а також запоб1гало розвитку зменшення юлькост О-ендокриноципв в однш крипп, шдукованих ЕПХГ, що свщчить про доцшьшсть застосування цих препаранв у якосн коректор1в порушень стану СО ДК, яю викликае ЕПХГ. Наш1 результати розширюють коло
експериментальних доказiв ефективносн використання екстракту ЕП та тютриазолшу з метою корекци негативних ефекпв хiмiчних речовин [3, 4].
шшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшш
1. Тривалий вплив ЕПХГ призводив до зменшення кшькосп G-ендокриноцитiв в однiй криптi та до зменшення глибини крипт СО ДК, як зберпалися пiсля завершення введення ще! хiмiчноl речовини. Виразнють змiни глибини крипт з часом зменшувалася.
2. Введення екстракту ЕП щурам, яких не шддавали шгалящям ЕПХГ, не викликало змiн кшькосп G-ендокриноцитiв в однiй криптi та змш глибини крипт СО ДК. Однак, тд впливом тiотриазолiнy глибина крипт у таких щyрiв, короткочасно збшьшувалася.
3. Введення екстракту ЕП, а також введення тютриазолшу у перюд проведення iнгаляцiй ЕПХГ запобпало виникненню зменшення кiлькостi G-ендокриноцитiв в однш криптi, а також призводило до зменшення виразностi та тривалосп зменшення глибини крипт СО ДК, яка була викликана дieю ЕПХГ. Тютриазолш бiльш ефективно, нiж екстракт ЕП, скорочував тривалють зменшення глибини крипт.
( 1И1ИЖ л11ерл \рм
1. Berezhnoy VG, Novikova II, Erofeev YuV, Batukhtin IV. Nauchnoe obosnovanie deystvennykh faktorov riska zdorovyu naseleniya, prozhivayuschego v otdalennykh selskikh poseleniyakh. Nauka o cheloveke: gumanitarnye issledovaniya. 2014; 4 (18): 179 - 185. [in Russian].
2. Bodienkova GM, Boklazhenko EV, Kurchevenko SI, Alekseev RYu. Sostoyanie i dinamika narusheniy immunoreaktivnosti u rabotnikov khimicheskikh proizvodstv. Acta Biomedica Scientifica. 2014; 1 (95): 9 - 13. [in Russian].
3. Voloshina IS. Osobennosti korrektsii tiotriazolinom morfologicheskikh izmeneniy prostaty i semennykh puzyrkov krys, vyzvannykh vozdeystviem parov epikhlorgidrina. Ulyanovskiy mediko-biologicheskiy zhurnal. 2017. 4: 133 - 139. [in Russian].
4. Luzin VI, Fastova ON, Morozov VN. Gistomorfometricheskie parametry distalnykh izvitykh kanaltsev pochek krys razlichnykh vozrastnykh grupp na fone ingalyatsionnogo vozdeystviya toluola s primeneniem korrektorov. Nauchnye vedomosti Belgorodskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Meditsina. Farmaciya. 2016; 33; 5 (226): 99 - 103. [in Russian].
5. Skorobogatov AN, Pastuhova VA. Vozrastnyie osobennosti rosta i formoobrazovaniya kostey skeleta posle 60-dnevnogo vozdeystviya na organizm parov epikhlorgidrina .Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2017. 2, 4: 140 - 144. [in Russian]
6. Smirnov AS. Vliyanie epikhlorgidrina na endokrinocity slizistoy obolochki piloricheskogo otdela zheludka krys v usloviyakh deystviya adaptogena i antioksidanta. Ukrayinskyi zhurnal ekstremalnoyi medytsyny im. G.O. Mozhayeva. 2016. 17; 3:134 - 138. [in Ukrainian].
7. Uspenskiy VM. K metodike khimicheskoy identifikatsii endokrinnykh kletok slizistoy obolochki zheludka i dvenadtsatiperstnoy kishki. Arhiv patologii. 1980; 42, 1: 81 - 84. [in Russian].
8. Gordon E, Cohen SM, Singh P. Folpet-induced short term cytotoxic and proliferative changes in the mouse duodenum. Toxicol Mech Methods. 2012; 22(1): 54 - 59.
9. Hugar BS, Praveen S, Hosahally JS, Kainoor S, Shetty AR.Gastrointestinal hemorrhage in aluminum phosphide poisoning. J Forensic Sci. 2015; 60 (1): 261 - 263. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25098904.
10. Lee IC, Kim KH, Kim SH, Baek HS, Moon C, Kim SH, et al. Apoptotic cell death in rat epididymis following epichlorohydrin treatment. Hum Exp Toxicol. 2013; 32(6):640 - 646. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23386780.
11. Nikolaieva OV., Smirnov AS. Status of euchromatin in nuclei of pyloric mucous cells after inhalation of epichlorohydrin and correction of emerging changes. Inter Collegas. 2017; 4, (1): 29 - 32. Available from: https://inter.knmu.edu.ua/article/view/168.
12. Ninkov M, Popov Aleksandrov A, Demenesku J, Mirkov I, Mileusnic D, Petrovic A, et al.Toxicity of oral cadmium intake: Impact on gut immunity Toxicol Lett. 2015; 237(2): 89 - 99. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26051590.
13. Sarkar K, Tarafder P, Paul G, Bisphenol A inhibits duodenal movement ex vivo of rat through nitric oxide-mediated soluble guanylyl cyclase and a-adrenergic signaling pathways. J Appl Toxicol. 2016; 36(1): 131 - 139. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25884437.
14. Thompson CM., Seiter J, Mark AC, Ryan VT, Deborah MP, Mina S, et al. Synchrotron-based imaging of chromium and y-H2AX immunostaining in the duodenum following repeated exposure to Cr(VI) in drinking water. Toxicol Sci. 2015; 143(1): 16 - 25.
15. Zhou X, Li Y, Li Z, Cao Y, Wang F, Li C. Effect of dietary zinc on morphological characteristics and apoptosis related gene expression in the small intestine of Bama miniature pigs. Acta Histochem. 2017; 119(3): 235 - 243.
iv<|k|):iiii
ВЛИЯНИЕ ЭПИХЛОРГИДРИНА НА СОСТОЯНИЕ КРИПТ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ КРЫС И КОРРЕКЦИЯ ПОСЛЕДСТВИЙ ЭТОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ Мирзебасов М.А., Смирнов А. С., Смирнов С.Н. Состояние здоровья современного человека в значительной степени зависит от влияния химических веществ, которые являются антропогенными загрязнителями окружающей среды. Эпихлоргидрин (ЭПХГ) является одним из таких химических веществ. Закономерности влияния ЭПХГ на двенадцатиперстную кишку (ДК) изучены недостаточно. Целью исследования было изучить характер действия ЭПХГ на состояние крипт слизистой оболочки СО ДК. В исследовании были использованы самцы белых крыс. Глубину крипт СО ДК
INFLUENCE OF EPICHLOROHYDRIN ON THE STATE OF THE DUODENAL MUCOSA CRYPTS IN RATS AND CORRECTION OF THE CONSEQUENCES CAUSED BY THIS EFFECT
Mirzebasov M.A., Smirnov A.S., Smirnov S.N.
The state of a modern person health is largely dependent on the influence of chemicals that are anthropogenic pollutants of the environment. Epichlorohydrin (ECH) is one such chemical. The patterns of influence of ECH on the duodenum are not well understood. The purpose of the work was to study changes in the state of the crypts of the duodenal mucosa in rats under ECH influence. An experimental study was performed on male white rats. The depth of the crypts and
и количество G-эндокриноцитов в одной крипте СО ДК определяли с помощью лабораторного микроскопа серии МС 100 фирмы Micros (Австрия). Длительное воздействие ЭПХГ приводил к уменьшению глубины крипт СО ДК. Введение экстракта эхинацеи пурпурной, а также введение тиотриазолина в период проведения ингаляций ЭПХГ приводило к уменьшению выраженности и продолжительности уменьшение глубины крипт СО ДК, а также к предотвращению развития уменьшения количества G-эндокриноцитов в одной крипте СО ДК, которое было вызвано действием ЭПХГ. Тиотриазолин более эффективно, чем экстракт эхинацеи пурпурной, сокращал продолжительность уменьшение глубины крипт.
Ключевые слова: эпихлоргидрин, слизистая оболочка, двенадцатиперстная кишка, крысы.
Стаття надшшла 14.02.2019 р.
the number of G-endocrinocytes in one crypt of the duodenal mucosa were estimated using a microscope of the MS 100 series of Micros (Austria). Duodenal mucosa morphofunctional organization in rats changed after the long-term introduction of ECH. The depth of the crypt and the number of G-endocrinocytes in one crypt were reducing. The use of an Echinacea purpurea extract, as well as the use of thiotriazoline during ECH inhalations reduces the severity and duration of the decrease in the depth of the crypts and prevented the development of a decrease in the number of G-endocrinocytes in one crypt that were caused by ECH. The negative effects of ECH were corrected more effective by thiotriazoline than by EP extract.
Key words: epichlorohydrin. mucous membrane, duodenum, rats.
Рецензент Срошенко Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-213-217 УДК 611(477.83)(092)
М.С. На 1|>:11 а. О.Д. Лу ник . li.r.ir.fMxiiii иашома. ii.iiiiii ме iii'iiiiiii у iim>i |k iiu'i ¡Mi'iii Данила I а. iiiiii.koi о. Льни*.
ВЛАДИСЛАВ ШИМОНОВИЧ - ОРГАНВАТОР I ПЕРШИИ КЕР1ВНИК КАФЕДРИ ПСТОЛОГП ТА ЕМБРЮЛОГП ЛЬВ1ВСЬКОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
e-mail: m.nadraga@gmail.com
Стаття присвячена постам Владислава Шимоновича - видатного львiвського пстолога, засновника i керiвника кафедри пстологп та ембрюлогп (1897-1937), декана медичного факультету (1906-1907) Львiвського ушверситету. Представлено життевий шлях та науковий доробок вченого. Проаналiзовано його пращ, присвячет актуальним на той час проблемам гiстофiзiологii надниркових залоз, травно! системи та нервових заюнчень. Особливу увагу звернено на тдручник з пстологп та мкроскотчно! анатомп тша людини, про високу щншсть якого свщчить одинадцять перевидань на п'яти европейських мовах. Владислав Шимонович тдготував п'ятьох професорiв: С. Гжицького, Л. Ябурека, Б. Ялового, Б. Кальварийского, Б. Конопацьку. Про визнання науково-дидактичного доробку львiвського вченого засвщчуе його обрання дшсним членом Польсько! Академп мистецтв i наук у Краюда та присудження почесного звання Заслуженого професора Львiвського унiверситету.
Ключов1 слова: iсторiя гiстологii та ембрiологii, тдручник пстологп, наднирюда залози, чутливi нервовi закiнчення
У березш 2019 р. минуло 150 роюв в!д дня народження професора Владислава Шимоновича, видатного львшського пстолога та ембрюлога, засновника i кершиика одиоймеииоi кафедри, декана медичного факультету Львшського ушверситету. Протягом 40 роюв (1897-1937) професор Шимонович очолював кафедру пстологп та ембрюлогп Львшського ушверситету, виховував молодих спещалютш i розвивав пстолопчиу науку. Йому належить близько 50 иаукових праць. Чшьие мюце серед них посщае шдручиик з пстологп та мшроскошчио! аиатомй тша людини, який уперше був опублшований у 1901 р. В!и витримав одинадцять перевидань на п'яти европейських мовах, що свщчить про його високу цшшсть, а також фахову майстершсть та авторитет автора.
Народився Владислав Шимонович 21 березня 1869 р. в м. Тернополi (тодi Австро-Угорська iM^piH) у змшанш вiрмено-польськiй родинi [2-3]. С шдстави вважати, що до ще! родиии належав вщомий льв1вський поет-гуманют Шимои Шимонович (1558-1629). Батько Владислава Шимоновича, теж Владислав (Wladyslaw Szymonowicz, 1836-1909) був племiиииком Григор1я Шимоновича (1800-1875), архиепископа i митрополита в1рмеисько! церкви у Львов1 та мав титул иадв1риого радиика i иадпрокуратора (radca dworu i nadprokurator) Австро-Угорсько! 1мпери; мати - Йоаииа Косшська (Joanna Kosinska, 1846-1930), була родом з Буковиии. На вщзнаку зиачиого виеску ще! родиии в юторда розвитку мюта Львова тепершия вулиця Аидр1я Мельиика до 1939 р. иосила иазву вулищ Шимоиович1в.
Осв1ту Владислав Шимоиович здобував у льв1вськш пмиазп 1меш Фраица Йосифа I, що зиаходилась иа вул. Батор1я (тепер вул. Киязя Романа, 5). Вже у старших класах вш защкавився природничими науками. Так, навчаючись у шостому гiмназiйному класi, вш придбав i опрацював шдручиик А. Келлшера «Пстолопя i г1стох1м1я» [2]. Закшчивши пмиазда 1887 р. вш вступив иа медичиий факультет Ягеллонського ушверситету в Краков!. Будучи студентом четвертого курсу почав працювати асистеитом у професора Наполеона Цибульського, який иа той час очолював
© М.С. Надрага, О.Д. Луцик, 2019 213
