CC BY
20
ISSN2079-8334. Ceim медицини та бюлоги. 2019. № 4 (70) IV(|k-|>:iiii
КОРРЕЛЯЦИОННЫЙ АНАЛИЗ ВЗАИМОСВЯЗЕЙ ЦИТОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ И ДИНАМИКИ РАНЕВОГО ЗАЖИВЛЕНИЯ ОЖОГОВЫХ РАН КРЫС ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ХИТОЗАНОВЫХ МЕМБРАН В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ Корниенко В.В., Погорелов М.В., Голубничая В.М., Гусак Е.В., Олешко А.Н.
Исследование посвящено изучению возрастных особенностей регенерации кожи с применением хитозана для лечения ожогов. Мы смоделировали ожоговые раны ШЬ степени у крыс экспериментальной и контрольной групп. Хитозановые пленки наносили животным экспериментальной группы для местного лечения. Мы проанализировали заживление ожоговых ран по цитологическим критериям, которые измерялись на 1, 3, 7, 14 и 21 сутки после моделирования ожога. С помощью корреляционного анализа взаимосвязей цитологических показателей с динамикой раневого заживления был обнаружен стимулирующий эффект хитозана на клетки в области ожога. Хитозановые пленки улучшали очищение раны от детрита, предотвращали нарушение пролиферации и дифференциации клеток, снижали интенсивность воспалительных реакций, стимулировали рост грануляционной ткани и улучшали эпителизацию раны. Однако применение хитозановых покрытий у 22-месячных крыс было менее эффективным по сравнению с животными других возрастных групп.
Ключевые слова: ожог, медикаменты, хитозан, лечение, цитология.
Стаття надшшла 25.07.18 р.
CORRELATION ANALYSIS OF CYTOLOGICAL PARAMETERS AND WOUND HEALING DYNAMICS OF BURN WOUNDS OF RATS USING CHITOSAN MEMBRANES IN THE AGE ASPECT Kornienko V.V., Pogorielov M.V., Holubnycha V.M., Husak E.V. Oleshko O.M.
The work is devoted to the study of age-related skin regeneration features using chitosan for the treatment of burns. We simulated Illb degree burn wounds in rats of the experimental and the control groups. Chitosan films were applied to experimental animals for topical treatment. We have analyzed the burn wounds healing according to cytological criteria, which were measured on the 1st, 3d, 7th, 14th, and the 21st days after modeling the burn. Using the correlation analysis of the interdependency between cytological parameters and the wound healing dynamics, the stimulating effect of chitosan on cells in the burn area was found. Chitosan films improved cleansing of the wound from detritus, prevented cell proliferation and differentiation disorders, reduced the intensity of inflammatory reactions, stimulated the granulation tissue growth, and improved wound epithelization. However, the use of chitosan coatings in 22-month-old rats was less efficient compared to animals of other age groups.
Key words: burn, medicines, chitosan, treatment, cytology.
Рецензент Старченко I.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-198-203 УДК: 616.37-091.8-02:616.379-008.64-084
Х.1. Курило, З.М. Небесна, 1.М. Кл1щ, А.С. Вольська Терношльський нацшнальний медичний ушверситет iivieHi I. Я. Горбачевського, Тернотль
КОРЕГУЮЧИЙ ВПЛИВ Ф1ТОКОМПОЗИЦ1Й НА ПРОЦЕСИ НЕФЕРМЕНТАТИВНОГО
ГЛ1КОЗИЛЮВАННЯ ТА СТРУКТУРН1 ЗМ1НИ У П1ДШЛУНКОВ1Й ЗАЛОЗ1 ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ Д1АБЕТ1 2-ГО ТИПУ
e-mail: kurylokh@tdmu.edu.ua
У експериментальних умовах, на моделi цукрового дiабету 2 типу у щурiв, проведене дослщження впливу ф™композицш на основi козлятника лкарського на процеси неферментативного ппкозилювання, а також на морфолопчний стан ендокринного апарату тдшлунково! залози. Встановлено, що ф!токомпозищя на основi козлятника лжарського та Н лтосомальна форма Галев^ проявляе виразний стабшзуючий вплив на порушення вуглеводного обмшу та морфолопчний стан ендокринного апарату тдшлунково! залози в умовах експериментального ЦД 2. На пiдставi мжроморфометричного аналiзу, встановлено, що за виразтстю позитивного впливу на стан ендокринно! частини тдшлунково! залози щурiв при експериментальному ЦД 2 нова композищя Галев^ переважае ф™композищю на основi козлятника лкарського.
Ключов1 слова: тдшлункова залоза, стрептозотоцин, цукровий дiабет 2 типу, козлятник лжарський, чорниця звичайна, таурин, лшосомальна форма.
Робота е фрагментом НДР "Фармакологiчнi та фармакогенетичш аспекты протекторного впливу iмунобiологiчних препаратiв, ентеросорбентiв, речовин природнього та синтетичного походження за pi3Hux патологiчнuх сташв", № державноi реестраци 0116U004148.
Цукровий д1абет (ЦД) - одна з важливих медико-сощальних i економ1чних проблем не тшьки в Укра!ш але й свт та входить в трiаду найпоширешших сучасних хвороб.
Минулого столотя вважали, що ЦД е хворобою людей бшьш старшого вшу, однак, сьогодш ЦД с^мко молодшае [1, 2], що несе пандемiчний характер поширеносп, а висока частота швалщизацш, смертнють визначають потребу в пошуку нових та ефективних методiв лшування, яю потребують комплексних пiдходiв з метою запобпання розвитку метаболiчних, структурних та функцюнальних порушень в оргашзмь
Актуальним е пошук нових протидiабетичних препарата, яю знижуватимуть рiвень глшемп, шсулшорезистентнють, сприятимуть вщновленню шсулшоутворюючо! функцп
© X.I. Курило, З.М. Небесна, 2019
198
шдшлунково! залози (ПЗ). Тому доцшьним е дослщження протидiабетично! дп лiкарських рослин, яК завдяки багатокомпонентному складу впливають на o6míh глюкози, збалансовують прооксидантно-антиоксидантну рiвновагу та запобiгають окисному ушкодженню рiзних компонентiв клiтини [6, 8]. Перспективною рослинною сировиною, для розробки протидiабетичних фiтокомпозицiй е Galega officinalis L. (козлятник лшарський, галега лiкарська) та Vaccinium myrtillus L. (чорниця звичайна). У ТНМУ на кафеда управлiння та eKOHOMÍKM фармацл з технологiею лiкiв проф. Грошовим Т.А. вперше була розроблена та стандартизована перспективна фпокомпозищя та Ii лiпосомальна форма з умовною назвою «Галевп». До cклaдy дocлiджyвaнoi фгшкомпозицл тa Ii лiпocoмaльнoi форми входили cyx™ eкcтpaкт кoзлятникa лiкapcькoгo - 50 мг, сухий екстракт листя чopницi звичaйнoi - 50 мг, тaypин - 1,4 мг [7]. Фгшкомпозици були стандартизованi за вмютом фенольних речовин.
Метою роботи було вивчення впливу фiтокомпозицii, на основi козлятника лiкарського, чорницi звичайно!, таурину, а також його лшосомально! форми тд умовною назвою Галевiт на метаболiзм глюкози, структурнi змiни у шдшлунковш залозi за умов стрептозотоцинового дiабету 2 типу.
Матерiал та методи дослщження. Дослiдження проводили на 50 бших нелiнiйних щурах -самцях масою 260-280 г. ЦД 2 мoдeлювaли зa методикою Islam S., Choi H. шляхом oднopaзoвoгo внyтpiшньooчepeвиннoгo yвeдeння щypaм poзчинy cтpeптoзoтoцинy (STZ, "Sigma", США) y дoзi 65 мг/кг мacи тiлa твapини. З мeтoю знижeння дiaбeтoгeннoi дп стрептозотоцину зa 15 хвилин до його ввeдeння, внyтpiшньooчepeвиннo вводили шкотишмщ (N, "Sigma - Aldrich", США) дозою 230 мг/кг (iнтpaпepитoнeaльнo). fflypi пpoтягoм 12 тижнiв знaxoдилиcь та виcoкoкaлopiйнiй дiетi.
Bcix пiддocлiдниx твapин paндoмiзyвaли мeтoдoм випaдкoвoi вибipки та гpyпи: 1 -кoнтpoль; 2 - твapини з кoнтpoльнoю ттолопею; 3 - твapини, iз експериментальним ЦД 2 типу, iндукованим стрептозотоцином з попередшм введенням нiкотинамiду, oтpимyвaли фiтокомпозицiю на основi козлятника лшарського дозою 50 мг/кг - per os; 4 - твapини, яю нa тлi стрептозотоцину з попередшм введенням шкотинамщу, oтpимyвaли Гaлeвiт дозою 50 мг/кг - per os. Дослщжуваш фггокомпозици уводили внутрiшньошлунково протягом 28 дiб, починаючи через 24 год тсля Гндукцл ЦД типу 2. Контрольна група тварин отримувала вщповщну юльюсть цитратного буферу (pH 4,5).
Евтаназда тварин у експериментi проводили тотальним кровопусканням з серця на тл тюпентал-натрiевого наркозу (60 мг/кг маси, iнтраперитонеально), через 24 год тсля останнього введення засобу корекцл. Дослщи проводили вщповщно до вимог GLP, методичних рекомендацiй ДЕЦ МОЗ Украши (Стефанов О. В., 2001) та комюп з бiоетики ТДМУ (протокол № 41 вщ 15.03.2017 р.).
У тварин дослщних груп визначали рiвень базально! глiкемii, концентращю глiкoзильoвaнoгo гeмoглoбiнy (HbA1c). Найбiльш об'ективна оцшка фармакологiчноi активностi фГтокомпозицш можлива при !х тривалому застосуваннi (не менше 3-4 тижшв), тому дослщжували !х вплив на рiвень базально! глiкемii та глiкозильованого гемоглобiну тсля 4 тижшв вщ моменту вщтворення у тварин з експериментальним д1абетом.
3 метою пор1вняльно1 оцшки фармаколоично^' дп дослiджуваних фггокомпози-цш проводили пстолопчне дослiдження тканини шд шлунково! залози (ПЗ) шддослщних тварин [3, 5]. Пстолопчш препарати вив-чали за допомогою свплового мiкроскопа SEO SCAN та фотодокументували вщеока-мерою Vision CCD Camera з системою виводу зображення з пстолопчних препарапв. Для визначення та оцшки розмГрних характеристик тканинних структур дослщжуваних органiв зображення пстолопчних зрГзГв аналiзувалися за допомогою комп'ютерно! програми "ВидеоТест-5.0, КААРА ImageBase". B-шсулоцити щентифшували альдегiд-фуксином за удосконаленим методом ГоморГ (Григорова Н.В. та im, 2006).
100% 80% 60% 40% 20% 0%
i Контрольна патолопя
зФККЛ
Галевгг
Глюкоза
Гл1кол!зованнй гемоглобш
Рие. 1. Вплив фiтoкoмпoзицiй Ka змши (в %) базального рГвня глюкози тa глiкoзильoвaнoгo гeмoглoбiнy y cиpoвaтцi кpoвi шypiв через 4 тижш шсля вщтворення етpeптoзoтoцинoвoгo дiaбeтy, M±m (n = 10).
Примштка: 1. * - (p<0,05) вщносно групи контрольно! патологи; контролю; 2. # -(p<0,05) ]шж групами, як отримували фгшкомпозищю на основГ козлятника лжарського i ГалевГт.
З метою об'ективно! оцшки ступеня вираженост виявлених патолопчних змш проведено псто- та цитом1кроморфометр1ю ендокринно! частини ПЗ [5].
Результаты дослiдження та Тх обговорення. Проведен досл1дження показали, що через 4 тижн тсля вщтворення у тварин ЦД 2 базальна глшем1я перевищувала показник тварин з групи контролю на 76,9 %, а р1вень глшозильованого гемоглобшу зростав вщповщно на 30,3 %. 4-тижневе введення Галев1ту достов1рно знижувало у д1абетичних тварин р1вень базально! глшемп у 1,72 рази, а вмют НЬА1с - на 16,3. Фггокомпозищя на основ! козлятника лшарського знижувала вщповщш показники у 1,33 рази та на 10,2 % вщносно аналопчних показниюв у нелшованих тварин (рис. 1). При пор!внянш гшогл!кем!чно! дп Галев1ту { фгтокомпозицп на основ! козлятника лшарського нами встановлено, що за ефективнютю гальмування процешв неферментативного ткозилювання Галевгт статистично переважае захисний вплив ф!токомпозицп на основ! козлятника лшарського.
I груиа тварин - контроль.
При пстолопчному дослщженш
шдшлунково! залози жодних
невщповщностей ¿з описами
мшроструктури цих оргашв у
науковш л1тератур1 не виявлено.
Ураження шсулярного апарату у
тварин групи контрольно! патологи
проявлялося зменшенням кшькост
та розм1р1в остр!вщв Лангерганса,
зниженням цитарност збережених
Рис. 2. Пстолопчш змши шдшлунково! залози тварин шсля введення ОСТр!вЩБ, атроф1чНИМИ Змшами
стрептозотоцину з попередшм введенням шкотинамщу. Деструктивш змши шсулоципв (рис 2)
екзокринних ацинус^в, зменшення кшькост кштин в остр1вщ Лангерганса, ут •
атроф1чш змши шсулшоципв, набряк м1жацинарно! сполучно! тканини. Г 1сТолог1ЧН1 досл1дЖеННя
Забарвлення гематоксилшом 1 еозином. х 200. шдшлунково! залози бших щур1в III
групи, яким на тл стрептозотоцину з попередшм введенням шкотинамщу вводили ф!токомпозищю на основ! козлятника лшарського, встановили менш виражеш деструктивш змши, та ознаки вщновлення !х структурних компоненпв.
Вщзначалося збшьшення кшькосп остр!вщв Лангерганса пор1вняно ¿з попередньою експериментальною групою 1 пом1рне збшьшення числа ендокриноципв у збережених остр1вцях. В шсулярному апарап розвивалися { компенсаторш процеси, про що свщчить наявнють гшерплазованих остр!вщв (рис. 3).
А Б
Рис. 3. А. Пстолопчш змши шдшлунково! залози у тварин III групи, яким на тш стрептозотоцину з попередшм введенням шкотинамщу вводили ф1токомпозищю на основ! козлятника лжарського. Пперплаз1я остр1вця Лангерганса, пом1рне кровонаповнення судин мшроциркуляторного русла. Б. Структурна оргашзащя шдшлунково! залози у тварин IV групи, яким на тш стрептозотоцину з попередшм введенням шкотинамщу вводили Галев1т. Гшерплаз1я остр1вця Лангерганса, збережена цшюшсть ацинус1в екзокринно! частини. Забарвлення гематоксилшом [ еозином. х 200.
Пстолопчш дослщження ендокринно! частини ПЗ шддослщних тварин IV групи встановили, що кшьюсть остр!вщв Лангерганса, в одному пол! зору, в1зуально була незначно меншою у пор!внянш з штактними тваринами, при цьому кшьюсна регрешя !х кттинних елеменпв була не настшьки виражена, як у шших експериментальних групах. Часпше зустр1чалися гшерплазоваш остр!вщ (рис. 4). У багатьох остр1вцях Р-кл1тини збер1гали морфолопчно нормальну структуру, без ознак дистрофп та деструкцп, р1вном1рно заповнювали остр1вець, збер1гаючи типове розташування тяжами. Лише у невеликш кшькост! остр!вщв спостерпали вакуол!защю Р-кттин, а
також розрщження !х розташування в межах одного ос^вця. Частина Р-кл^ин була з гшертрофованими ядрами.
При проведенш морфометричного аналiзу мiкропрепаратiв шдшлунково! залози iнтактних щурiв встановлено, що вщносний об'ем iнсулярного апарату складав (1,90±0,12)%, при цьому дiаметр острiвцiв Лангерганса дорiвнював (143,55±4,01) мкм, а поперечний розмiр Р-кттин i !х ядер становив вщповщно (5,28±0,36) мкм та (4,16±0,27) мкм (табл. 1).
Таблиця 1
Морфометрична характеристика структурних компонент ПЗ бiлих щурiв при експериментальному
ЦД та на фонi його ф^окорекци (М ± т)
Морфометричний Дослщжуваш групи
показник I, п=30 II, п=30 III, п=30 IV, п=30
Вщносний об'ем остр1вщв Лангерганса, % 1,90±0,12 1,08 ±0,08 р<0,001 1,34±0,08 р<0,001 1,56± 0,09 р<0,05
Д1аметр остр1вщв Лангерганса, мкм 143,55±4,01 129,32±3,13 р<0,01 131,97±3,80 р<0,05 137,02±4,23
Д1аметр Р-кл1тин, мкм 5,28±0,36 4,09±0,24 р<0,01 4,30±0,27 р<0,05 5,17± 0,35
Д1аметр ядер Р-кл1тин, мкм 4,16±0,27 2,91±0,18 р<0,001 3,78± 0,23 4,01±0,22
Прнмггка: р - вщмшност достов!рш щодо значень штактно! групи, р <0,01.
Зазначеш величини розцiнювали як норму i у подальшому використовували для сшвставлення з результатами, отриманими у експериментальних групах.
Частка ендокринно! паренхiми у структурi шдшлунково! залози бших щурiв з групи контрольно! патологи в умовах експерименту достовiрно зменшувалася, про що свiдчить регресiя вщносного об'ему острiвцiв Лангерганса, який в груш контрольно! патологи дорiвнював (1,08±0,08 ) %, у III груш тварин, яким вводили ф^окомпозищю на основi козлятника лiкарського виявлено менш виражене зниження вiдносного об'ему панкреатичних острiвцiв (1,34±0,08) %, а у IV груш тварин, яю отримували Галевщ редукцiя даного показника була найменшою i становила вiдповiдно (1,56±0,09) %.
Причиною таких структурних змiн було зменшення дiаметрiв острiвцiв Лангерганса (рис. 4). Так у II груш !х розмiри регресували на 9,91 %, у III груш - на 8,07 %, у IV груш - на 4,55 %. О^м зниження цитарносп, шшим чинником трансформацш iнсулярного апарату було зменшення розмiрiв складових елементiв острiвцiв, зокрема Р-клггин. Клiтиннi дiаметри у тварин II групи зменшувалися на 22,54 %. Дещо менш суттевшою була рiзниця у III - 18,56 % та у IV групах -2,08 %.
Ще одним iндикатором ураження Р-кштин було зменшення дiаметрiв !х ядер: на 30,10 % у II груш, на 9,20 % у III груш, на 3,63 % у IV груш. Зазначеш кваититативт змши розмiрних характеристик свщчать про дистрофiчm та атрофiчнi змши у ендокриннш частинi ПЗ вiрогiдно внаслiдок дiабетоген-но! дi! стрептозотоцину, ступiнь виражеиосп яко! швелювалю-
Рис. 4. Змши морфометричних показниюв ендокринно! складово! шдшлунково! вався впливом дослщжуваних залози у бших щур1в р1зних експериментальних груп вщносно штактних тварин (в %). ,
фармацевтичних середниюв.
Експериментально вiдтворений цукровий дiабет супроводжуеться вираженими дистрофiчними та вогнищевими некробютичними змiнами паренхiматозних структур пiдшлунково! залози (екзо- i ендокринного апарату), а також дисциркуляторними та дегенеративними порушеннями з боку строми органа, з одночасним компенсаторним зростанням ознак регенераторних процесiв внаслiдок профiлактичного введення шкотинамщу що в певнiй мiрi узгоджуеться iз дослiдженнями [3, 4, 8].
Введення композицп Галевiт обумовлюе зменшення штенсивносп цих деструктивних змiн з одночасною активацiею компенсаторних механiзмiв, а також вщбуваеться суттеве покращення морфолопчного стану власне P-клiтин, що дозволяе стверджувати про цитопротекторш властивостi дослщжуваного засобу.
— т ш^
р| я £
о\ 5 8? '
Ш а
! ' 1 ■ 1Л ~ Ж <»'
яШ
о
С Д1аметр остр1вщв
Лангерганса ^Д1аметр р-клшш
с Д1амегр ядер Р-юнтин
II група'
III група
IV група
Морфометричний аналiз мшропрепарапв шдшлунково! залози показав, що при введеннi стрептозотоцину спостершаеться виражена атрофiя iнсулiнпродукуючого апарату, яка проявляеться зменшенням частки ендокринно! паренхiми, про що свiдчить регресiя вщносного об'ему та дiаметрiв острiвцiв Лангерганса, а також зменшення розмiрних характеристик шсулшоципв.
Таким чином отриманi результати пстолопчних дослiджень корелюють iз науковими даними шших дослiдникiв [3, 4, 5]. Кшькюш характеристики атрофiчних змш ендокринного апарату шдшлунково! залози щурiв iз стрептозотоциновим дiабетом типу 2 достовiрно зменшувалися при введеннi тваринам дослщжуваних фiтокомпозицiй.
На пiдставi отриманих даних можна зробити висновок, що за виразшстю позитивного впливу на стан ендокринно! частини шдшлунково! залози щурiв при експериментальному ЦД типу 2 нова композищя Галевiт переважае ф^озашб на основi козлятника лшарського.
У подальших дослiдженнях плануеться встановити стутнь морфологiчних змiн структурних компонента шдшлунково! залози в динамщ при експериментальному цукровому дiабетi типу 2.
lilK'lllir.KII
1. Фiтокомпозицiя Галевiт, завдяки лшосомальнш формi, проявляе виразнiший стабшзуючий вплив на порушення вуглеводного o6MÍHy та морфологiчний стан ендокринного апарату шдшлунково! залози в умовах експериментального ЦД 2-го типу.
2. При введенш стрептозотоцину спостершаеться виражена атрофiя iнсyлiнпродyкyючого апарату, з зменшенням частки ендокринно! паренхiми, про що свщчить регресiя вiдносного об'ему та дiаметрiв острiвцiв Лангерганса, а також зменшення розмiрних характеристик iнсyлiноцитiв.
3. Кшьюсш характеристики атрофiчних змiн ендокринного апарату шдшлунково! залози щyрiв iз стрептозотоциновим дiабетом типу 2 достовiрно зменшувалися при введенш тваринам дослщжуваних ф^окомпозицш.
Перспективи подальших дождженъ полягають у тому, що Hoei HayKoei дат отримаш у eKcnepuMeHmi можна Haèani використовувати для дотдженъ впливу фтокомпозицн на стан тдшлунковоХ залози при цукровому дiaбетi типу 2.
*cc
1. Ankiv VI, Pankiv VI. Tsukrovyy diabet: vyznachennya, klasyfikatsiya, epidemiolohiya, faktory ryzyku. Mezhdunarodnyy éndokrynolohycheskyy zhurnal. 2013; 7(55):95-104. [in Ukrainian]
2. Asfandiyarova NS. Smertnost pri sakharnom diabete 2 tipa. Sakharnyy diabet. 2015;18(4): 12-21. [in Russian]
3. Volkov VP. Osobennosti funktsionalnoy morfologii endokrinnoy chasti podzheludochnoy zhelezy pri antipsikhoticheskoy terapii. Sovremennaya meditsina: aktualnyye voprosy. 2014; 29:17-26. [in Russian]
4. Galenova TI, Konopelnyuk VV, Savchuk OM, Ostapchenko LI. Vídtvorennya eksperimentalnoyi streptozototsin-indukovanoyi modeli tsukrovoho diabetu 2 typu u shchuriv. Fizyka zhivoho. 2010; 18(3): 50-54. [in Ukrainian]
5. Horalskyy LP, Khomych VT, Kononskyy OI. Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohiyi. Zhytomyr: ZHNAEU; 2019. 285 s. [in Ukrainian]
6. Katerenchuk VI. Suchasna terapiya tsukrovoho diabetu 2-ho typu z vykorystannyam preparativ kompaniyi «Farmak». Simeyna medytsyna. 2009; 4:110-114. [in Ukrainian]
7. Kurylo KhI, Klishch IM, Volska AS, Barchuk OZ Doslidzhennya hipohlikemichnykh vlastyvostey sukhoho ekstraktu chornytsi zvychaynoyi. Medychna ta klinichna khimiya, 2016; 38-42. [in Ukrainian]
8. Wilmot E, Idris I. Early onset type 2 diabetes: risk factors, clinical impact and management. Therapeutic advances in chronic disease. 2014 Nov; 5(6): 234-44.
IY(|k-i)¡iiii
КОРРЕКТИРУЮЩЕЕ ВЛИЯНИЕ ФИТОКОМПОЗИЦИИ НА ПРОЦЕССЫ НЕФЕРМЕНТАТИВНОГО ГЛИКОЗИЛИРОВАНИЯ И СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЕ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ САХАРНОМ ДИАБЕТЕ 2-ГО ТИПА Курило К.И., Небесная З.М., Клищ И.Н., Вольская А. С.
В экспериментальных условиях, на модели сахарного диабета 2-го типа у крыс, проведено исследование влияния фитокомпозиции на основе козлятника лекарственного на процессы неферментативного гликозилирования, а также на морфологическое состояние эндокринного аппарата поджелудочной железы. Установлено, что фитокомпозиция на основе козлятника лекарственного и ее липосомальная форма Галевит проявляет выразительное стабилизирующее влияние
CORRECTIVE EFFECT OF PHOTOCOMPOSITION ON THE NON-ENZYMATIC GLYCOSYLATION PROCESSES
AND STRUCTURAL CHANGES IN THE PANCREAS IN EXPERIMENTAL TYPE 2 DIABETES MELLITUS Kurylo Kh.I., Nebesna Z.M., Klishch I.M., Volska A.S.
In experimental conditions, on the model of type 2 diabetes mellitus in rats, the effect of goat's rue (Galega officinalis) based phytocomposition on the processes of non-enzymatic glycosylation, as well as on the morphological state of the pancreatic endocrine apparatus was carried out. It was established that the goat's rue based phytocomposition and its liposomal form Halevit has a pronounced stabilizing effect on the
на нарушение углеводного обмена и морфологическое состояние эндокринного аппарата поджелудочной железы в условиях экспериментального СД 2-го типа. Вместе с тем, на основании микроморфометрического анализа, можно сделать вывод, что по выразительности положительного влияния на состояние эндокринной части поджелудочной железы крыс при экспериментальном СД типа 2 новая композиция Галевит преобладает фитосредство на основе козлятника лекарственного.
Ключевые слова: поджелудочная железа, стрептозотоцин, сахарный диабет 2 типа, козлятник лекарственный, черника обыкновенная, таурин, липосомальная форма
Стаття надтшла 28.01.2019 р.
carbohydrate metabolism disorders and morphological condition of the pancreas endocrine apparatus in the conditions of experimental type 2 diabetes mellitus. At the same time, on the basis of micromorphometric analysis, it can be concluded that the expression of the positive effect on the condition of the rat pancreas' endocrine part in experimental type 2 diabetes mellitus, the new Halevit composition is dominated by a phytochemical based on goat's rue.
Key words: pancreas, streptotrozine, type 2 diabetes mellitus, goat's rue, blueberry, taurine, liposomal form.
Рецензент Срошенко Г. А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-203-208 УДК 599.23:611.717.1+547.476.3
I .В. . 1у к Чип п-ва, В. А. I l;u i> хова. О.1. Кова. п.чу к1. У.М. Ду 1ч;|к2 I liinmiiii.iMiiiii у шверсмкч (|)i;iMilium виховаиия i спорт У крашм. К'мТв. 'I II II I. «Inciuiy i Гпо.ким ia чеиишим» К'швськш о шпиона. и.шпо ушверсинчу теш Тараса Шевчеика. К'иУв. 1мчвс1.к-мм иашока. iMiiiii ме.ичимй у iiiBe!CM iеi niciii Данила I а. иии.ко! о. . 1мчв
ЗМ1НИ Х1М1ЧНОГО СКЛАДУ ПЛЕЧОВИХ К1СТОК ЩУР1В П1Д ВПЛИВОМ ЖОВТОГО
БАРВНИКУ ТАРТРАЗИНУ
e-mail: lukjantseva@gmail.com
Тривале введення статевозршим бшим щурам жовтого барвнику тартразину (Е102) в дозах 750 мг/кг i 1500 мг/кг супроводжуеться значним дозозалежним порушенням хiмiчного складу KicTOK, а саме - призводить до суттевого зниження вмюту органiчних та мшеральних речовин, пiдвищення кiлькоcтi гiдрофiльних елеменив з одночасною гiпергiдратацiею кiстковоi' тканини. Комбтоване застосування разом з тартразином фармаколопчного коректора антиоксидантно! дп селенази достдарно посилювало мiнералiзацiю дослiджених исток, призвело до зростання вмюту оргатчних i мiнеральних речовин, знижених впливом Е102, а також знизило стутнь гiпергiдратацii' кiсток, спричинений збiльшенням вмюту натрiю i калiю.
Ключов! слова: тартразин, истки, х1м1чний склад, селеназа.
Стаття е фрагментом НДР «Особлuвостi соматичних, вкцеральних та сенсорних систем у квалiфiкованuх спортсмешв на рiзнuх етапах тдготовки», № державног реестрацн 0116U001614.
Тартразин, або харчова добавка Е102 - це синтетичний моноазобарвник, який широко застосовують для надання продукци жовтого кольору при виготовленш напо'в, кондитерських вироб1в, чшшв, майонез1в, а також фармаколопчних препарапв, косметичних засоб1в тощо [8, 13]. Широкий вжиток Е102 пояснюеться його вщносною дешевизною та простотою виробництва - його отримують з в1дход1в видобутку кам'яного вугшля. При вживанн1 вироб1в, що м1стять Е102, можуть виникати бронхоспазм, алерг1чн1 прояви тощо [11, 14]. В експериментальних роботах та клшчних дослщженнях in vitro виявлено, що для Е102 властива генотоксична дiя з надмiрною експресiею гешв, збiльшення вмiсту ДНК iз подальшою стимуляцiею мiтозу [12, 15]. Автори висувають припущення, що тартразин може спричинювати розвиток хiмiчного канцерогенезу [10]. Вщомосп щодо впливу Е102 на структурно-функцюнальний стан скелетних тканин в лiтературi практично вiдсутнi. Зважаючи на той факт, що тартразин не е природним ендогенним компонентом оргашзму, а також на малу кшьюсть даних щодо морфофункцiональних, органометричних та шших змiн складових елементiв скелету шд впливом означеного барвнику, актуальним е вирiшення проблеми можливих наслщюв застосування i дii' Е102 на мшро- та макроелементний склад кютково! тканини.
Метою роботи було визначення змш хiмiчного складу кiсток скелету шсля тривалого застосування Е102, а також можливосп потенцiйноi' корекцii' несприятливих змiн, викликаних ним, за допомогою препарату селенази.
Матер1ал i методи дослщження. Дослiдження проведено на бших безпородних статевозрiлих щурах-самцях, з вихщною масою тiла 200 ± 10 г. Постановка експерименту була проведена вщповщно до мiжнародних принципiв Гельсiнськоi' декларацii' «Про гуманне ставлення до тварин», прийнято! Генеральною асамблеею Всесвiтньоi' медичноi' асоцiацii' (2000) i «Спшьними етичними принципами експериментiв над тваринами», затвердженими I Нацiональним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001). Утримання i манiпуляцii' над лабораторними щурами проводилися вiдповiдно до правил, встановлених «Свропейською конвенцiею з захисту хребетних тварин, що
© Г.В. Лук'янцева, В.А. Пастухова, 2019
