CC BY
12УДК 635.615: 631.527: 581.4: 551.506.8: 631.544.71
М1НЛИВ1СТЬ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ОЗНАК КОЛЕКЦ1ЙНИХ ЗРАЗК1В КАВУНА У
ПЛ1ВКОВ1Й ТЕПЛИЦ1
З.Д. Сич, доктор альськогосподарських наук, 1.М. Бобось, кандидат альськогосподарських наук Нац1ональний аграрний ун1верситет 1.В. Сидорка, асп1рант *
Дн1пропетровський науково-досл1дний центр ЮБ
Сучасний розвиток галузi овочiвництва передбачае розширення асортименту культур, вирощених у закритому фунтг Розширити овочеве рiзноманiття в закритому фунт можна за рахунок кавуыв, якi у зв'язку з вщсутнютю вiтчизняноí продукцп в несезонний перiод, масово iмпортують з lзраíлю, Туреччини, Грецií, 1спанп та iнших краíн, де пло|Щ пiд ним зросли на 132,5% [4]. Серед споруд закритого фунту досить ефективн плiвковi теплицi, де овочi дозрiвають на 15- 40 дыв ранiше, а врожайнiсть 1хня збiльшуеться у 2-3 рази порiвняно з вiдкритим Грунтом [3,4].
Збтышення площ плiвкових теплиць особливо швидко вiдбувалося в 70-тi роки минулого стол^тя. З 1970 по 1980 рр. виробництво овочiв у пглвкових теплицях на територií колишныого Радянсыкого Союзу зросло вiд 134,9 до 347 тис. тонн [13]. У цей перюд вирю iнтерес до вирощування кавуна в плiвкових теплицях. Практика використання плiвкових теплицы свщчила про економiчну ефективнiсты. Плоди кавуна в плпвкових теплицях отримували на 1,5-2 мюяц ранiше, ыж у вiдкритому фунл, а врожайнюты сягала вiд 5 до 8 кг/м2 [1,13]. При реалiзацií плодiв за цiнами раннiх овочiв, а частина товарноí продукцií (80%) з пливкових теплицы надходиты до початку дозрiвання плодiв у вщкритому фунл, рiвены рентабелыностi баштанних становив бтя 200% [2].
Нинi в УкраМ побудовано понад 3000 га теплицы, зокрема, 930 га - засклених зимових i понад 2000 га - плiвкових весняно-лiтнiх, яга використовуютыся неефективно або не використовуютыся зовам [4]. Останым часом у нашш краíнi вирощування кавуна в плiвкових теплицях набувае поширення, що вимагае розробок технологiй i створення вщповщного сортименту.
Питаннями тепличноí кулытури кавуна займалисы у Лiвобережному Люостепу Л.М. Шулыгiна [11,12], у Донбас - В.Ф. Белик [1], у Криму - Р.Л. Борисова [2]. Як показуюты резулытати попереднiх дослщжены, для
* Науковий керiвник, доктор стысыкогосподарсыких наук, Сич З.Д.
41
одержання високого врожаю кавуна у спорудах закритого фунту потрiбнi скоростиггл, високопродуктивы, з високими смаковими якостями та стмкими до понижених температур, ураження хворобами i пошкодження шкiдниками сорти i гiбриди. Проте до Реестру сорлв рослин УкраТни у 2004 р. занесено 53 сорти кавуна, яга створювалися, випробовувалися, а нин впроваджуються лише для вiдкритого фунту. Перенесення сорлв i гiбридiв у закритий фунт не завжди забезпечуе бажаний результат i врожайнiсть плодiв у них досить низька, тому найголовншою проблемою залишаеться вiдсутнiсть вщповщного сортименту.
Сорти, якi рекомендувалися для плiвкових теплиць, уже не вщповщають вимогам сьогоднiшнього дня. У зв'язку з чим одним з питань наших дослщжень стало створення нового вихщного матерiалу кавуна для наступних селекцмних схрещувань. Завданням статтi було показати видтеы цiннi колекцiйнi зразки кавуна за скоростиглютю, схильними до утворення бiльшоТ надземноТ маси, стмкютю до фузарiозного в'янення, якi можна використати у селекцмнм роботi як батьгавсьга форми у закритому i вiдкритому Грунтах.
Матерiал та методика дослщжень. Експериментальн дослiдження проводили у 2001-2003 рр. на кафедрi овочiвництва Нацiонального аграрного унiверситету (номер державноТ реестрацiТ 0103и008113) i в КиТвському науково-дослiдному центрi 1нституту овочiвництва i баштанництва УААН (номер державноТ реестрацп 0101 и001168).
У колекцшному розсаднику проводили оцшку 17 сортозразкiв кавуна в 2001 р. та 30 - у 2002-2003 рр. До Тхнього складу входили новi гетерозисы пбриди Днiпропетровського науково-дослiдного центру 1ОБ, створенi на основi вищезазначених колекцшних сортозразкiв. Зразки у колекцiйному розсаднику дослщжували за загальноприйнятою методикою з вивчення колекцм баштанних культур [5]. У вах дослiдах проводили фенолопчы спостереження, бiометричнi вимiрювання, оцiнку сшкосл проти хвороб i шкiдникiв, облк врожаю та оцiнку якостi плодiв. За перiод вегетацiТ рослин визначали дати: приживлення рослин, початку цвтння чоловiчих квiток, початку цвiтiння жЫочих квiток, зав'язування плодiв, достигання поодиноких плодiв i збирання врожаю. Початок цвтння жЫочих квiток вiдмiчали, коли у 10 % рослин зацв^али перил квiтки. Визначали тривалiсть фенофаз у сор^в та гiбридiв кавуна. На початку плодоношення проводили бюметричы вимiри на 5 рослинах кожноТ дiлянки. Вимiрювали висоту рослин лайкою, товщину стебла бiля кореневоТ шийки - штангенциркулем, пiдраховували кiлькiсть листов та встановлювали Тхню площу поверхы, яка е важливим структурно-функцiональним елементом фiтоценозiв.
Спостереження i контроль за ходом утворення i ростом пло|Щ
42
поверхн листов використанi для кiлькiсноТ оцшки продуктивностi, яку визначали за допомогою формули Э = IхЬхк. Вона показуе вщношення довжини листка (/) до його ширини (Ь) з поправкою на коефщент (к). Довжину листка вимiрювали за центральною жилкою листковоТ пластинки. Ширина складала середне число з двох вимiрiв: найширшоТ частини листка та найвужчоТ - бiля основи. Значення коефщента к для листкiв кавуна - 0,58 [6].
На рослинах визначали поширення i ступшь ураження хворобами та пошкодження шкщниками [7,8]. Кшьюсть шкiдникiв уперше облковували на початку масового цвiтiння, наступи облiки проводили щодекадно на визначених п'яти рослинах з кожноТ дтянки. Пiдраховували вiдсоток пошкоджених рослин та середнм бал ушкодженостi. Ступiнь пошкодження визначали за дев'ятибальною шкалою.
Агротехнка вирощування кавуна загальноприйнята для плiвкових теплиць [11,12]. Споаб вирощування - розсадний. Розсаду одержували в зимовм теплиц в торфоперегнiйних горщечках розмiром 10x10 см, тсля досягнення 20-30-денного вку ТТ висаджували в плiвкову. Схема висаджування 70x70 см. Рослини формували на шпалеру плоди помчали у сiтки.
Результати дослiджень. Масовi сходи у колекцiйному розсаднику кавуна з'являлися на 10-й день (23 кв^ня) тсля сiвби (у середньому за три роки). Серед вивчених сортозразгав у сорту Фабюла масовi сходи з'являлися пiзнiше iнших зразгав, на 12-й день пiсля авби. Таку ж тенденцiю спостерiгали i за iнтенсивнiстю формування 1-3 справжых листкiв. Рослини сорту Фабiола у розсадний перюд вiдставали у росл i розвитку. Утворення третього справжнього листка у нього вщбувалося на 17-й день, в Ыших зразгав - на 13-15 пiсля сходiв (6-8 травня).
Дослiдженнями встановлено, що цвiтiння чоловiчих i жiночих кв^ок ранiше починалось у сорту ^вычне сяйво (стандарт), вiдповiдно на 33-й i 38-й днi. Раным цвiтiнням чоловiчих i жiночих кв^ок видiлились також Чорногорець, гiбрид Р1 53x69 та Китай № 132 - 4-1. Першими розпочали достигати плоди сорту ^вычне сяйво з найменшим вегетацмним перiодом у 73 дн (табл„1).
Раннi строки цвтння та достигання плодiв установлено також у зразгав: Кримсон свiт, Гюй Бао, Л^я № 139, Китайська скоросптка, Борисфен, Каховський. Тхнiй вегетацмний перiод виявився тривалiшим на 5-7 дыв за стандарт. ^зыше плодоносити розпочали сорти Олешкiвський 2 i Княжич з вегетацiйним перюдом 95 днiв, що на 22 дн бiльше за стандарт.
Таблиця 1
Тривалють фенофаз та плодоношення рослин сорлв i гiбридiв кавуна, днлв (середне за 2001 -2003рр.)
Сорт, г1брид Поход ження Фенофази Трива л1сть плодо ношення
сходи-цвтння се квггок сходи-цвтння V кв1ток цвтння У квггок» достигання плод1в сходи-дости-гання плод1в
П1вн1чне СЯЙВО (стандарт) УкраТна 33 38 35 73 20
Голопристанськ —II— 34 43 38 81 16
Чорногорець —II— 35 40 38 78 20
Л1н1я №139 —II— 37 л 42 36 78 17
Р1 51 х 60 —II— 37 39 41 80 19
Р1 51 х 62 —II— 38 41 л 42 83 17
Р1 51 х 74 —II— Г 39 42 43 85 16
Р1 50 х 69 —II— 37 39 47 86 15
Р1 53 х 69 —II— 34 38 43 81 23
Р1 53 х 73 —II— 37 43 40 83 16
Л1н1я А-14 —II— 37 50 39 89 12
Финлуа № 3-2 —II— 35 43 43 86 13
Китай № 132-4-1 —II— 34 40 40 80 20
Лаос № 2-3 —II— 44 51 38 89 9
Кр1мсон №9-1 —II— 37 47 36 83 15
Китай в1д Давидова №11-1 —II— 34 47 41 88 10
Паноыя №12-1 —II— 38 47 42 89 11
Олешк1вський 2 —II— 39 46 49 95 8
Борисфен . —II— 39 48 32 80 22
Каховський —II— 39 45 35 80 15
Княжич —II— 38 49 46 95 8
Лепнь —II— 35 47 40 87 15
Кримсон св1т США 37 44 34 78 21
Шугар Бейц1 —II— 36 40 42 82 16
Фотон Рос1я 41 48 36 84 18
Подарок солнца —II— 36 44 38 82 19
Фабюла 1тал1я 41 45 37 82 18
Финлуа Китай 40 47 37 84 18
Гюй Бао —II— 38 43 35 78 22
Китайська скоросп1лка —II— 35 45 34 79 22
Довший перюд вщ сходiв до цвтння, як чоловiчих, так i жЫочих квiток установлено в зразка Лаос № 2-3, який становив вщповщно 44 та 51 день, що на
11 -13 дыв бтьше за стандарт. Проте у цього зразка тривалють перiоду "цвтння-достигання плодiв" виявився коротким (38 дыв) порiвняно зi сортами з бтьш раннiми строками достигання плодiв. Коротшим перюдом вiд цвiтiння жiночих кв^ок до достигання плодiв, який становив 32-34 ды, видiлилися сортозразки Кримсон св^, Китайська скороспiлка та Борисфен, вони на 1 -3 дн менше стандарту. У зразгав Гюй Бао та Каховський перюд вщ цвтння до достигання плодiв виявився однаковим зi стандартом i становив 35 дыв. Цей перiод у сорту ^вычне сяйво (стандарт) був довшим через несприятливi погоднi умови, яга склалися в теплицi на момент цвтння i зав'язування плодiв у 2001 р. Найтривалiшим перюдом вщ цвiтiння жiночих квiток до достигання плодiв вiдзначилися зразки Р1 50x69 та Олешкiвський 2, вщповщно 47 та 49 дыв, що на
12 та 14 дыв тзнше стандарту.
У зв'язку з неоднаковою скоростиглютю сортозразкiв у колекцмному розсаднику, тривалiсть перiоду плодоношення Тх рiзний. У скоростиглiших -^вычне сяйво (стандарт), Кримсон свiт, Гюй Бао, Чорногорець, пбрида Р1 53x69, Китай № 132-4-1, Китайська скоросптка та Борисфен - перюд плодоношення становив 20-23 днк Найкоротший перюд плодоношення (8 дыв) установлено в сортозразгав Олешгавський 2 та Княжич, у яких тзнше починалось достигання плодiв. Плодоношення кавуна в колекцмному розсаднику в 2002-2003 pp. закшчилось 1 серпня, що на два тижн ранiше порiвняно з 2001 р. (15 серпня). Це свщчить про зв'язок мЫливост тривалостi мiжфазних перiодiв з мiнливiстю погодних факторiв (температури, вiдносноТ вологостi повiтря, опадiв, освiтленостi) [9,10].
Дослiдженнями встановлено, що за Ытенсивнютю формування вегетативноТ маси сортозразки в колекцмному розсаднику кавуна близьга до стандарту. Спостереження за розвитком асимтяцмного апарату не виявило суттевих вiдмiн у розмiрi листковоТ поверхнi мiж стандартом i 17 сортозразками, що вивчалися протягом трьох рогав (табл. 2).
Вiдмiчено лише схильнють до утворення бiльшоТ листковоТ маси у зразгав Кримсон св^, Фотон, Фабiола, Финлуа, гiбридiв Р1 51x74 та Р1 50x69.
Бтьша товщина стебла бiля кореневоТ шийки встановлена у зразгав Кримсон св^, Фотон, Фабюла та гiбрида Р1 50x69, порiвняно iз стандартом, Суттевих вщмЫ мiж висотою рослин i кiлькiстю листкiв у сортозразкiв не виявлено. Однак, серед сортозразгав кавуна найдовшу огудину з бтьшою гальгастю листкiв мають зразки Фабiола, Чорногорець та пбрид Р1 53x69.
45
Таблиця 2
Характеристика колекцшних зразгав кавуна за морфолопчними ознаками рослин (2001-2003 pp.)
Сорт, гiбрид Площа поверхы листюв, дм2/рослину Товщина стебла бiля кореневоТ шийки, мм Висота рослин, см Кiлькiсть листюв, шт./рослину
Пiвнiчне сяйво 195,3 ± 44,6 7,7 ± 0,6 243 ± 34,2 31 ± 5
(стандарт)
Кримсон св^ 249,5 ± 49,1 11,1 ± 1,4 275 + 17,2 32 ± 2
Шугар Бей^ 185,7 ± 55,4 8,4 ± 3,6 241 ± 19,0 30 ± 2
Голоприс- 194,5 ± 18,3 9,5 ± 1,2 247 ± 36,9 32 ± 7
танський
Фотон 248,9 ± 67,6 9,5 ± 0,6 272 ± 12,0 30 ± 2
Фабiола 263,9 ± 83,9 10,0 ± 1,1 282 ± 12,8 35 ± 2
Финлуа 297,3 ± 112,2 9,3 ± 1,3 253 ± 8,9 27 ± 2
Гюй Бао 165,9 ± 15,2 9,9 ± 2,0 236 ± 3,1 30 ± 2
Чорногорець 185,7 ± 48,9 8,4 ± 1,0 276 + 24,8 39 ± 9
Лiнiя № 139 218,2 ± 43,0 7,8 ± 0,2 222 ± 29,2 30 ± 4
F1 51 х 60 248,8 ± 35,1 8,6 ± 2,0 249 ± 13,0 31 ± 2
F1 51 х 62 239,1 ± 52,3 7,9 ± 2,1 266 ± 24,8 36 ± 3
F1 51 х 74 264,4 ± 68,4 8,7 ± 1,3 262 ± 28,0 28 ± 8
F1 50x69 264,9 ± 76,9 10,5 ± 1,9 271 ± 26,8 30 ± 6
F1 53x69 241,5 ± 40,3 8,5 ± 2,6 281 ± 4,0 35 ± 2
F1 53x73 239,7 ± 64,3 9,1 ± 0,9 259 ± 21,6 31 ± 3
Подарок солнца 245,2 ± 55,4 9,2 ± 1,1 265 ± 17,2 33 ± 3
Упродовж вегетацмного перiоду в колекцмному розсаднику кавуна було виявлено фузарюзне в'янення (Fusarium oxysporum Sochlecht) та бiлу гниль (Ciadosporium cucumerinum Ell. and Arth.). У 2001 p. у перюд пщвищення середньодобовоТ температури повiтря (35-40о) i зниження його вщносноТ вологостi (40-50%) спостер^али поширення павутинного клiща (Tetranychus urticae Koch.).
Обстеження на розвиток хвороб виявило рiзний рiвень стiйкостi колекцмних зразкiв до фузарiозного в'янення, яке завдало найбiльшого ураження рослинам та знизило врожайнють усього сортименту динг
Вiдносно стiйкими проти фузарiозу виявились зразки Голоприс- танський, Фотон, Фабюла, пбрид F1 51x62, Китай № 132-4-1, Паноыя № 12-1, Лепнь, в яких ступiнь ураження хворобою на 65-85% менший за стандарт. Причому у Голопристанського протягом вегетацмного перюду 2001 р. хвороба не була виявлена взагалк Серед колекцмних
46
зразгав 2002-2003 рр. високостiйким проти ураження фузарiозним в'яненням був сортозразок з Китаю № 132-4-1, в якого протягом вегетацмного перюду 2002 р. хвороба так i не була виявлена. На раных етапах розвитку не уражувалися ГЛыя № 139, Китайська скоросптка, Олешкiвський 2, Княжич i гiбрид Р 1 53x73, проте в кiнцi вегетацiТ Тх ураження фузарiозним в'яненням становило 40-50%, що не дае права говорити про Тхню стiйкiсть до хвороби.
У колекцмному розсаднику кавуна бтою гниллю уражувались сортозразки Фабiола, Финлуа, ГЛыя № 139, Кримсон № 9-1, Паноыя № 12-1, Лепнь та гiбриди Р1 51x60, Р1 51x62 i Р 1 53x73. Причому найвищий ступiнь ураження встановлено у гiбридiв Р1 51x60 та Р1 53x73, вiдповiдно ЗО та 25%. 1н1±л сортозразки протягом вегетаци хворобою не уражувалися.
Обстеження на заселенють рослин шкiдниками виявило, що вс сортозразки, якi вивчались, однаково чутливi до павутинного клiща.
Висновки. На основi проведених дослiджень з вивчення вихщного матерiалу кавуна в плiвкових теплицях видiлено цiннi колекцмы зразки, якi можна використати у селекцшнм роботi як батькiвськi форми при створены сорлв i гiбридiв для закритого i вiдкритого фунту, а саме:
- скоростиггл: ^вычне сяйво, Кримсон свiт, Гюй Бао, Чорногорець, Китайська скоросптка, Борисфен, Каховський, Лжи № 139 та Китай № 132- 4-1, вегетацмний перюд яких становив 73-80 дыв;
- вщносно стмга проти фузарюзного в'янення: Голопристанський, Фотон, Фабiола, Китай № 132-4-1, Паноыя № 12-1, Лепнь, у яких ступшь ураження хворобою не перевищував 35%;
- схильн до формування бiльшоТ надземноТ маси: Фабiола, Финлуа, Р1 51x74 та Р1 50x69;
В умовах плiвкових теплиць видiлено скоростиглi та стмга до хвороб новi гетерозисы пбриди Днiпропетровського науково-дослiдного центру ЮБ Р1 51x62 та Р1 53x69, яга рекомендовано передати до ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин з метою державноТ реестрацп сорлв рослин для поширення в УкраТн та державноТ реестрацп прав на них.
Використана л^ература:
1. Белик В.Ф. Бахчевые культуры в защищенном грунте// Картофель и овощи. - 1974.- № 3.- С.34-35.
2. Борисова Р.Л. Овощные и бахчевые культуры в теплицах.- Симферополь: Таврия, 1976.- 109 с.
3. Витенко В. Перспективы развития тепличного хозяйства на Украине// Картофель и овощи.- 1971.- № 5.- С.28-29.
4. 1ваненко П.П., Прилтка О.В. Закритий грунт.- К.: Урожай, 2001 .- С.13-28.
47
5. Методические указания по изучению коллекции бахчевых культур. - Л.: ВИР, 1976.- 14 с.
6. Методика физиологических исследований в овощеводстве и бахчеводстве/ Под ред. В.Ф. Велика. - М., 1970.- 211 с.
7. Методика державного сортовипробування с.-г. культур (картопля, овочевi та баштаны культури)/Пщ ред. В.В.Волкодава.- К., 2001.- 101 с.
8. Методика дослщноТ справи в овочiвництвi i баштанництв^ Пщ ред. Г.Л. Бондаренка i К.1. Яковенка. - X.: Основа, 2001.- 370 с.
9. Сич З.Д. Створення високопродуктивних сорлв i гiбридiв кавуна столового// Автореф. дис. ... д-ра с.-г; наук. - К., 1997.- ЗО с.
10. Сич З.Д. Роль к^матичних факторiв у формуванн врожайност баштанних культур// Овочiвництво i баштанництво, 1995. - Вип.40. - С. 62-65.
11. Шульгина Л.М. Методические рекомендации по выращиванию бахчевых культур в условиях Украины. - К.: Урожай, 1990.- 26с.
12. Шульгина Л.М. Овощные и бахчевые культуры в пленочных теплицах.- К.: Урожай, 1974.- 48 с.
13. Фурса Т.Б. Арбуз (систематика, эволюция, биология исходного материала для селекции)// Автореф. дис. ... д-ра биол. наук.- Л., 1982.-44 с.
УДК 635.615:631.527:581.4:551.506.8:631.544.71
Сич З.Д., Бобось 1.М., Сидорка 1.В., МЫливють морфолопчних ознак колекцмних зразгав кавуна у плiвковiй теплиц // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1. - С. 41 -49.
Серед колекцмних зразгав кавуна в умовах плiвковоТ теплиц виявлено перспективы для наступноТ селекцшноТ роботи скоростигл сорти Пвычне сяйво, Кримсон св^, Гюй Бао, Чорногорець, Китайська скоросптка, Борисфен, Каховський, Лшп № 139 i Китай № 132-4-1. Найбтьшого ураження рослин кавуна у плiвковiй теплиц завдавало фузарюзне в'янення. Вщносно стiйкими до хвороби виявились зразки Голопристанський, Лепнь, Фотон, Фабюла, Китай № 132-4-1 i Панонiя № 12-1. В умовах плiвкових теплиць видтеы скоростиглi i стiйкi до хвороб новi гетерозиснi гiбриди Днiпропетровського науково-дослщного центру 1ОБ Р1 51x62 та Р1 53x69.
Ключовi слова. Кавун, колекцмний розсадник, зразки кавуна, ознаки кавуна морфолопчы, плiвкова теплиця.
УДК 635.615:631.527:581.4:551.506.8:631.544.71
Сыч З.Д., Бобось И.М., Сыдорка И.В., Изменчивость морфологических признаков коллекционных образцов арбуза в пленочных теплицах// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1.- С. 41-49.
48
Среди коллекционных образцов арбуза в условиях пленочной теплицы выявлено перспективные для последующей селекционной работы скороспелые сорта Северное сияние, Кримсон свит, Гюй Бао, Черногорец, Китайская скороспелка, Борисфен, Каховский, Линии № 139, Китай № 132-4-1. Среди болезней в пленочной теплице растения арбуза в большей степени поражаются фузариозным увяданием. Относительно устойчивыми к болезни оказались образцы Голопристанский, Легинь, Фотон, Фабиола, Китай № 132-4- 1, Паноыя № 12-1. В условиях пленочных теплиц выделены скороспелые и устойчивые к болезням новые гетерозисные гибриды Днепропетровского научно -исследовательского центра ИОБ F 1 51 ? 62 та F 1 53 69.
УДК 635.615:631.527:581.4:551.506.8:631.544.71
Sych Z., Bobos I., Sydorka I. Morphological feature's variability of the watermelon's collectional samples in the film hothouses// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 1. - С. 41 -49.
It was revealed perspective for further selective work and fast-ripening watermelon's varieties such as "Severnoye siyaniye", "Krimson svit", "Gyuj Bao", "Chemogorets", "Kitaiskaya skorospelka", "Borisfen", "Kahovsky", Linii № 139", "Kitaj №132-4-1" among the watermelon's sample's collection under conditions of film hothouses. The watermelon's plants in the film hothouses are more affected by fusarial fading among the diseases. There were revealed the samples such as "Golopristanskij", "Legin", "Foton", "Fabiola", "Kitaj №132-4-1", "Panoniya № 12-Г', which are relatively resistible to that disease. There were selected the fast - ripening and resistible to diseases new heterodyne hybrids F1 51x62 and F1 53x69 of the Dnepropetrovsk Experimental Research Center EOB under the film hothouse's conditions.
