CC BY
9Характер успадкування ознак продуктивное^ пбридами Ft помщора в умовах закритого грунту
В. А. Кравченко, УДК 635.64:631.527
академк НААН ^ ^
ОшраКнГан1вська, Характер успадкування о%нак
Нацюнальний уыверситет бiоресурсiв 'Л П * * Г' Л \ П"
i природокориСтуваНня украгНи прооуктииностх ггориоаМи
поМхдора В уМо&ах^закритого (Грунту
Наведено результаты вивчення у 2009-2011 рр. характеру успадкування складових елемент1в продуктивност1 г1бридами F1 пом1дора. Вивчено 21 вихдну форму та 57 г1брид1в F1 пом1дора в умовах скляних зимових теплиць. Обфунтована ефективнйть добору генотипово цнних рослин за фенотипом.
Ключовi слова:
помщор, пбрид, л^я, ступшь фенотипового домшування, гетерозис, успадкування, продуктивысть.
Вступ. Доб1р батьювських форм як компонентов схрещування до-сить складний процес, так ознаки та якост1 успадковуються в потомств1 по-р1зному. В процес1 пбридизаци поеднуеться наб|р ген1в, а ознаки проявляються як результат взаемоди ген1в 1з впливом умов середовища.
Створення скоростиглих пбрид1в Р1 пом1дора з високою продуктив-н1стю одне з основних завдань су-часноТ' селекцп. Доб1р I фактори зо-вн1шнього середовища по-р1зному впливають на ознаки рослин р1зного походження, на елементи Тх продук-тивност1, що потребуе детального вивчення Т'хнього прояву. Р1зн1 типи взаемоди ген1в, явище зчепленого успадкування, стутнь генетичних кореляц1й значною м1рою обмеж-ують потенц1йну можлив1сть пере-комб1нування ознак. Однак, пбриди-зац1я I надал1 залишаеться основним методом для створення нових се-лекцмних л1н1й та г1брид1в, усп1х якоТ' залежить в1д правильного п1дбору компонент схрещування [1, 2].
Селекц1йн1 програми з1 створення високопродуктивних пбрид1в Р1 пом1дора мають базуватися на знанн законом1рностей м1нливост1 господарсько-ц1нних ознак, як1 ви-значають продуктивн1сть, що дае можлив1сть ефективн1ше вести до-б1р вих1дних форм для схрещування, тдбираючи ц1нн1 генотипи.
1снують р1зн1 думки щодо р1вня проявлення ефекту гетерозису у помщора. Багато автор1в вважають, що господарсько-цшш ознаки по-м1дора в пбридах успадковуеться пром1жно, 1нш1 наводять прикла-ди значного перевищення значень шьюсних ознак у г1брид1в, пор1вня-но з батьк1вськими формами, тобто проявляють гетерозис [3].
Ефект гетерозису у пом1дора протягом пер1оду плодоношення проявляеться нер1вном1рно: п1дви-щення продуктивност1 та швидке достигання плод1в пбрид1в спосте-р1гаеться на початку плодоношення, а пот1м процес упов1льнюеться [4].
Пщвищення продуктивност1 у рослин пбрид1в, пор1вняно з бать-к1вськими формами, пов'язано, пе-редус1м, з1 збшьшенням к1лькост1 плод1в на одн1й рослин1, оск1льким середня маса плоду успадковуеться, як правило, за пром1жним типом [2].
Специф1ка успадкування юль-к1сних ознак, зумовлена д1ею бага-тьох фактор1в, показана в роботах №^оп-ЕЫе. На в1дм1ну в1д яюс-них ознак, успадкування к1льк1сних ознак контролюеться бтьшою к1ль-к1сть гешв. Тож, при вивченн1 успадкування складних шьюсних ознак досл1джують Тхн1 компоненти [4].
Розпод1ляти величину продуктив-ност1 пом1дора на складов! (юльюсть плод1в I середню масу) з наступним
ixHiM вивченням важливо, так як кожна з них n0-pi3H0My вiдгукуeться на Ao6ip i д^ факторiв навколиш-нього середовища.
Для дошдження продуктивнос-т А. М. 1патьев подiлив ТТ на бтьш простi ознаки: кiлькiсть китиць на рослиш, кiлькiсть плодiв на кити-цях, середню масу плоду. За даними L. Powers серед складових продуктивного помщора на ознаку «юль-юсть плодiв» припадае 85% варiа-бельностi, решта змiн пов'язана з «середньою масою плодiв». Автор показав, що збтьшенню кiлькостi плодiв на рослинi сприяють площа живлення i тривалiсть вегетацмно-го перюду [4] .
А. А. Жученко в^чае, що круп-ноплiднiсть е одшею з найбiльш ва-р^ючих ознак. Середня масса плоду в пбридах у бтьшосл випадюв успадковуеться в бiк дрiбноплiдноí батьювськоТ форми, а у деяких п-бридiв за цим показником спостери гаеться негативний гетерозис [4] .
Багатьма дошдженнями доведено, що ефект гетерозису у поми дора часлше всього проявляеться за ознаками скоростиглосл, вро-жайностi, адаптаци в екстремальних умовах [2-4].
Мета. Вивчення та оцшювання лУй та гiбридiв F1 помiдора, ви-значення ступеня фенотипiчного домiнyвання (hp) за господарсько-
_СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО_
Характер успадкування ознак продуктивност пбридами Р-, помщора в умовах закритого грунту
цшними ознаками в умовах захи-щеного Грунту.
Методика дослiджень. Досш-дження проводили в 2009-2011 р. у розсадниках: колекцiйному, гiбридiв Рх, в науково-дослiдному i навчаль-ному центрi закритого Грунту при ДП «Агрокомбшат «Пуща-Водиця» в умовах скляних зимових теплиць.
Як вихщний матерiал для пе-редачi потомству цшних ознак до схрещувань залучали лши i гiбриди помiдора в^чизняно)' та зaрубiжноí селекци, створенi в рiзнi роки, якi вiдрiзнялися за генетичним похо-дженням, тривалiстю вегетацiйного перюду, продуктивнiстю, холодос-тiйкiстю, стiйкiстю проти хвороб.
До селекцмно)' програми залучено 21 вихщну форму, у 2009-2011 рр. проведено вщповщн схрещування; отримано насiння F1 з 57 гiбридних комбiнацiй. За стандарт був вико-ристаний гетерозисний гiбрид шо-земно''' селекци Ра'са F1.
Пбридиза^ю здiйснювали вруч-ну. Перед кастра^ею готували ки-тицю, видаляючи розкрит квiтки та несформованi зеленi бутони, а та-кож зав'язанi плоди, залишаючи 4-6 добре розвинутих бутошв. Вран-цi з нерозкритих бутошв жовто-зеленого забарвлення материнсько' форми видаляли пиляки.
Безпосередньо поя кастраци квiтку запилювали пилком батьюв-сько''' рослини. Пилок на приймочку наносили учшвським пером. За-пиленi квiтки iзольовували тонким шаром вати.
В 2010-2011 рр. виавали насiння гiбридiв F1 для порiвняння з вихщ-ними батькiвськими формами. Фе-нолопчш спостереження та бюме-тричний аналiз вихiдного матерiалу та гiбридiв F1 виконували вiдповiдно до загальноприйнятих у селекцмшй практицi методик i рекомендацм [5-7].
Статистичну обробку даних проводили зпдно з методиками, описа-ними Б. А. Доспеховим [8].
Для вивчення характеру успадку-вання господарсько-цшних ознак у
Таблиця 1
Стушнь фенотипового домiнування господарсько-цшних ознак у гiбридiв Р1 помщора, середне за 2010-2011 рр.
Ознака З них мають стушнь дом1нування,%
< - 1 -1 < Ир < -0,5 -0,5 < Ир < 0,5 0,5 < Ир < 1 > 1
Висота рослин до першо'' китиц1 3,5 13,2 20,2 23,1 40,0
Середня масса плоду 10,5 12,3 66,7 7,0 3,5
Юльюсть плод1в на рослин1 7,0 7,0 13,2 19,3 53,5
Продуктивн1сть 3,5 3,5 10,5 7,9 74,6
гiбридiв F1 використовували показ-ник ступеня домшантносп (hp), величину якого визначали за формулою Дж. Брюбейкера [9].
Результати дослщжень. У досш-дженнi аналiзували ознаки структури врожаю та бiометричнi ознаки рос-лин, мiнливiсть яких вiдбуваеться па-ралельно зi змiною продуктивностi.
У 57 гiбридiв F1 показник доми нантностi за вивченими ознаками варивав вiд hp < - 1 до ^ > + 1 (табл. 1).
За висотою до першо''' китицi у 40,0% рослин гiбридiв F1 проявляв-ся гетерозис, депреая - у 3,5%. У решти гiбридiв спостерiгaли про-мiжний (20,2%) i вiд'емний (13,2%) характер успадкування та позитив-не домшування (23,1%).
За середньою масою плоду де-пресiю визначено у 10,5% гiбридiв,
а гетерозис - у 3,5%; у 66,7% пбри-дiв спостерiгaеться промiжне успадкування, у 12,3% - вщ'емне, та ще у 7,0% - позитивне домшування.
За шьюстю плодiв на рослиш депресiя вiдмiченa у 7,0% рослин п-бридiв, гетерозис - у 53,3% гiбридiв, промiжне - у 13,2%, вщ'емне успадкування - у 7,0% i позитивне доми нування - у 19,3%.
За продуктивною гiбридiв у 74,6% випадюв спостерiгaли гетерозис, депреаю - лише в 3,5%, решта гiбридiв мали промiжне успадкування у 10,5%, вщ'емне - у 3,5% та позитивне домшування - у 7,9%.
Можливост змши величини по-казника домiнaнтностi ознаки пщ дiею умов середовища на рiзних етапах розвитку рослин, описано в досшдженнях А. А. Жученка [5]. Сту-пiнь домiнувaння в експеримент
Таблиця 2
Характер успадкування (Ир) висоти рослин до першо'Г китиц та складових ознак продуктивностi гiбридами Р1 помiдора, середне за 2010-2011 рр.
Пбридна комб1нац1я К1льк1сть листк1в до першоГ китиц1, шт. Ир Елементи продуктивност
кшьккть плод1в на рослиш, шт. Ир маса плоду, г Ир
ПВ110хПВ80 8,9 ± 0,1 2,3 48,6 ± 4,3 0,5 121,3 ± 13,7 1,0
ПВ80хПВ81 9,2 ± 0,3 0,6 50,3 ± 7,5 2,0 154,0 ± 38,4 0,1
ПВ75хПВ81 8,7 ± 0,1 1,9 48,6 ± 2,9 1,0 128,0 ± 6,7 -0,4
ПВ88хПВ78 8,8 ± 0,2 1,2 58,3 ± 3,7 7,0 103,3 ± 1,1 -5,5
ПВ88хПВ105 8,3 ± 0,3 -0,1 54,7 ± 2,7 0,3 108,0 ± 6,4 -0,5
ПВ89хПВ80 8,7 ± 0,2 2,3 48,0 ± 3,2 -1,7 139,3 ± 18,1 1,6
ПВ89хПВ59 8,1 ± 0,6 0,1 68,0 ± 5,6 1,4 93,7 ± 13,5 1,1
ПВ86хПВ75 8,2 ± 0,4 2,0 60,7 ± 5,3 10,3 110,7 ± 8,5 -3,7
ПВ107хПВ80 9,1 ± 0,2 1,0 44,3 ± 1,1 3,0 112,3 ± 17,9 -1,0
ПВ113хПВ80 9,0 ± 0,1 1,2 57,0 ± 7,0 5,0 119,3 ± 16,1 -0,2
ПВ76хПВ105 9,4 ± 0,2 -0,5 63,3 ± 5,9 3,0 106,7 ± 7,1 -0,5
ПВ82хПВ80 9,5 ± 0,2 0,4 58,3 ± 3,7 9,0 137,0 ± 21,6 1,0
ПВ83хПВ125 9,2 ± 0,2 0,8 58,7 ± 1,4 -0,9 117,0 ± 18,4 -3,7
ПВ84хПВ80 8,8 ± 0,3 1,9 65,3 ± 3,7 3,0 95,0 ± 12,0 -2,8
ПВ84хПВ78 9,6 ± 0,1 6,00 52,7 ± 2,9 0,8 113,7 ± 19,4 -0,9
Характер успадкування ознак продуктивное^ пбридами Р-, помiдора в умовах закритого грунту
визначаеться не лише проявленням в1домого гена, а його р1внем екс-преси в процес1 росту та розвитку рослин пбрид1в F1.
За показником ступеня феноти-пового дом1нування у пбрид1в пер-шого покол1ння F1 отримали значне вар1ювання в межах в1д депреси до гетерозису. Подано дан1 щодо пятнадцяти г1брид1в F1 та величини показника дом1нантност1 за еле-ментами продуктивност1 (табл. 2).
Анал1зуючи характер успадкування ознак у пбрид1в F1 пом1дора виявилося, що величина показника ступеня фенотип1чного домшуван-ня вар1юе в1д позитивного над домшуванням до депреси'.
За висотою рослин до першо''' ки-тиц1 ступшь дом1нування в г1брид1в Р1 змшювався в1д пром1жного успадкування (ПВ88хПВ105, ПВ89хПВ59, ПВ76хПВ105, ПВ82хПВ80) до гетерозису (ПВ110хПВ80, ПВ75хПВ81, ПВ88хПВ78, ПВ89хПВ80, ПВ86хПВ75,
ПВ107хПВ80, ПВ113хПВ80, ПВ84х ПВ80, ПВ84хПВ78). Позитивне дом1-нування виявлено в пбридних ком-б1нац1ях - ПВ80хПВ81, ПВ83хПВ125.
За к1льк1стю плод1в на рослин1 в б1льшост1 пбрид1в F1 виявлено гетерозис (ПВ80хПВ81, ПВ88хПВ78, ПВ89хПВ59, ПВ86хПВ75, ПВ107х ПВ80, ПВ113хПВ80, ПВ76хПВ105, ПВ82хПВ80, ПВ84хПВ80), депре-с1ю - лише в ПВ89хПВ80, пром1жне успадкування - у ПВ110хПВ80, ПВ88х ПВ105, в1д'емне та позитивне дом1-нування - в1дпов1дно у ПВ83хПВ125 та ПВ75хПВ81, ПВ84хПВ78.
За масою плоду ступшь домшу-вання вар1ював в1д депресИ' до гетерозису. В п'яти пбридах F1 в1дм1чено пром1жнеуспадкування(ПВ80хПВ81, ПВ75хПВ81, ПВ88хПВ105, ПВ113х ПВ80, ПВ76хПВ105), позитивне до-м1нування - у двох комб1нац1ях (ПВ110хПВ80, ПВ82хПВ80), гетерозис - у F1 ПВ89хПВ80 I ПВ89хПВ59 та депрес1ю - у ПВ88хПВ78, ПВ86хПВ75,
ПВ83хПВ125, ПВ84хПВ80. У пбрида Р1 ПВ84хПВ78 в1дм1чено в1д'емне до-м1нування за ознакою маса плоду.
Показники нашого досл1дження св1дчать, що ступ1нь дом1нування ознаки може змшюватися залежно в1д генотип1в компонент схрещу-вання.
Висновки. У г1брид1в першого покол1ння успадкування за елемен-тами продуктивносп та ознаки ви-сота рослин до першо'' китиц1 спо-стер1гаеться в1д позитивного наддо-мшування до депреси.
Виявлено, що кращ1 показники успадкування ознак г1бридами спо-стер1галися в комб1нац1ях, в1д схре-щування л1н1Г - ПВ 80, ПВ82, ПВ88, ПВ75.
Перспективний пбрид ПВ86хПВ75 (достигае за 137 дн1в, маса плоду 120 г, врожай за перший мкяць плодоношення - 6,1 кг/м2) готуеться для передач! до державного сорто-випробування.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Авдеев, Ю. И. Селекция томатов / Ю. И. Авдеев. -Кишинев: Штиинца, 1982. - 281 с.
2. Кравченко, В. А. Помщор: селекц1я, нас1нництво, технологИ' / В. А. Кравченко, О. В. Прилтка. - К.: Аграрна наука, 2007. - 405 с.
3. Боос, Г. В. Гетерозис овощных культур / Г. В. Боос, Г. В. Бодина В. И. Буренин. - Л.: Агропромиздат, 1990. - 223 с.
4. Жученко, А. А. Генетика томатов / А. А. Жученко. -Кишинев: Штиинца,1973. - 644 с.
5. Методика дослано!' справи в овоч1вництв1 I ба-штанництв1 / За ред. Г. Л. Бондаренка,
К. I. Яковенка. - Х.: Основа, 2001. - 369 с.
6. Методи визначення показниюв якосп рослинниць-ко' продукци / П1д ред. О. М. Гончара. — К.: Алефа, 2000. - 144 с.
7. Моисейченко, В.Ф. Основы научных исследований с овощными культурами в защищенном фунте /
В. Ф. Моисейченко. - К.: Изд. УСХА, 1990. - 76 с.
8. Доспехов, Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) /
Б. А. Доспехов. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.
9. Брюбейкер, Дж. Сельськохозяйственная генетика. / Дж. Брюбейкер // Пер. с англ. Лобашов М. Е. - М.: Колос, 1966. - 223 с.
