Научная статья на тему 'Подбор новых сортов дыни (Cucumis melo L. ) для формирования ультрараннего урожая на юге Украины'

Подбор новых сортов дыни (Cucumis melo L. ) для формирования ультрараннего урожая на юге Украины Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
71
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОРТ / НАСіННЯ / СіВБА / РОЗСАДА / КАСЕТА / СТРОКИ ВИСАДЖУВАННЯ / УРОЖАЙ / ПЛіД / МОРФОЛОГіЧНі ОЗНАКИ / СУМА ЕФЕКТИВНИХ ТЕМПЕРАТУР / СМАКОВі ЯКОСТі

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Лещук Н.В., Свиргун Е.В.

Раскрыта суть формирования ультрараннего урожая плодов дыни (Cucumis melo L.) в условиях юга Украины путем подбора новых сортов. Научно обосновано влияние сроков высаживания рассады дыни в открытый грунт и суммы эффективных температур на формирование плодов, их качество.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Selection of the melon (cucumis melo I.) new varieties for generating of ultra early-ripe crop in the South of Ukraine

Essence of ultra early-rape harvest generation of melon's fruitage in conditions of the South of Ukraine by selection of new varieties and hybrids (Cucumis melo L.) is explained. Influence of terms of the melon picking-off to the open ground on the fruitage generating, and on their quality.

Текст научной работы на тему «Подбор новых сортов дыни (Cucumis melo L. ) для формирования ультрараннего урожая на юге Украины»

УДК 635.611.631.526.32: 631. 559

ДОБ1Р НОВИХ СОРТ1В ДИН1 (Cucumis melo L.) ДЛЯ ФОРМУВАННЯ УЛЬТРАРАННЬОГО ВРОЖАЮ НА П1ВДН1 УКРА1НИ

Н.В. Лещук, кандидат сльськогосподарських наук Укранський нститут експертизи сорт'т рослин €.В. Свiргун, агроном

Яким'вська сортодослдна станция Державноï служби з охорони прав на сорти рослин

Вступ. Серед баштанних культур в Укра!ш пюля кавуна диня посщае друге мюце. Культивуеться вона переважно у твденних регiонах i лише частково в Лiсостепу. Вирощують диню у вщкритому i закритому Грунтах.

ЦЫиться диня вмiстом вуглеводiв (12,8 г/100 г. продукту), моно- i дицуфв (9,0 г/100). Плоди дин мютять 82,0-89,5 % води, 10,518,0% сухо!' речовини, до 1% бтка. Калормнють динi становить 39 ккал/100 г продукту [1].

Враховуючи смаковi якостi i лiкувальнi властивостi диш, ïï споживчу цiннiсть i зростаючi потреби споживачiв, проведено вивчення нових сор^в динi (Cucumis melo L.) для формування ультрараннього врожаю на твдш Украïни.

Плiд динi - багатонаанна несправжня ягода (гарбузина) рiзноманiтноï форми. Поверхня гладенька, скибковидна, горбкувата i зморшкувата, з рiзним забарвленням.

Сорти та пбриди динi Сняться своïми ароматичними плодами. М'якуш бтий, часто з прозеленню, жовтогарячий i жовтуватий. Консистен^я плодiв крохмалиста, масляниста, хрустка. У середин плода знаходиться плацента з наанням.

@ Робота виконана пд кер'тництвом доктора с. г. наук, професора, завдувача кафедри овоч'вництва НАУ Сича 3. Д.

Диня жаро- i посухостiйка культура, вимоглива до тепла. МУмальна температура проростання наання становить 15 °С. Оптимальна температура для росту та розвитку рослин 25-30 °С. Диня вщноситься до рослин короткого дня.

Умови та методи проведення дослщжень. Польовi дослщження проводили на дослiдному полi ЯкимiвськоT сортодослiдноT станцiT ЗапорiзькоT област у 2003-2005 рр., де переважають дерново-середньопiдзолистi фунти супiщаного мехашчного складу: вмiст гумусу - до 2,5%, рН - 4,7-5,8, фосфору - 15,1 -25,0 мг, калю -4,117,0 мг/ 100 г фунту.

За перюд дослщжень у середньому щороку випадало 533 мм опадiв. М^мальна середня мюячна ктькють опадiв припадала саме на вегетацмний перiод динi, тому всi польовi дослiдження проводили в умовах краплинного зрошення. Сума ефективних температур за вегетацмний перiод динi в середньому склала 640 °С, i може бути оптимальною для формування ультрараншх плодiв динi рiзного сортименту.

Об'ектом дослiджень були 44 сорти дин ультраранньоТ, ранньоТ i середньоранньоТ груп стиглостк

Дослiди закладали рендомезовано, у 4-кратшй повторностi, з облiковою площею дiлянки 58,8 м2 (довжина - 21 м, ширина - 2,8 м). На дтянц розмщували не менше 30 рослин з площею живлення 144х 140 см. Касетну розсаду динi вирощували в плiвкових теплицях [2,3].

Фенологiчнi спостереження проводили в одному з повторень, де вщзначали дати: авби, початку (10%) повних (понад 75%) сходiв, цвтння жiночих квiток, утворення зав'язi, достигання поодиноких плодiв i збирання. На облковм площi кожноТ дiлянки пщраховували рослини i визначали вiдсоток Тх.

Бiометричнi вимiри проводили в типовому повтореннi на п'яти рослинах у дектька строкiв (через 10-20 дiб), а саме: фаза шатрика, перюд утворення пагоыв першого порядку, масового цвтння жЫочих квiток, початку плодоношення. Вимiрювали висоту рослин, товщину стебла бтя кореневоТ шийки, пiдраховували ктькють листкiв та визначали площу асимтяцмноТ поверхнi листкiв. Для цього використовували два показники - Ыдекс, що показуе вiдношення довжини листка до його ширини i коефiцieнт площi -вiдношення дiйсноT площi листка до добутку довжини на ширину. Довжину листка вимiрювали за центральною жилкою листковоТ пластинки. Ширину визначали як середне число iз двох вимiрiв: найширша частина листка та найвужча бтя основи. Значення коефщента становило 0,64.

Перед початком збирання врожаю дтянки оглядали, пiдраховували

густоту стояння рослин. Якщо на дослщних дтянках рослини випадали протягом 5-7 дiб пiсля садiння, на Тхне мiсце пiдсаджували резервнi, урожайнiсть яких залучали до загального облку. Якщо випади були через одну або дектька рослин, вилучки не робили.

Збирання та облк урожаю проводили за настання оптимально!' бюлопчноТ стиглост плодiв кожного сорту динк

Перший урожай дин збирали вибiрково. Наступнi - через однаковi промiжки часу. 1нтервали змЫювали залежно вiд стиглостi плодiв, щоб не допустити перестигання раншх сор^в.

Зiбранi плоди у всiх повтореннях за кожного збирання сортували (товары i нетоварнi), пiдраховували Тх i окремо зважували. Для визначення скоростиглост пiдраховували врожай стиглих плодiв (кг/м2) за першi два збирання (вщ доби збирання врожаю найскоростиглiшого сорту).

Пщ час масового плодоношення визначали хiмiчний склад i смаковi якост плодiв. Для цього виконували хiмiчнi аналiзи i проводили дегустацiю свiжих плодiв оптимальноТ стиглостi. Для хiмiчних аналiзiв вiдбирали по 3 плоди кожного сорту. Вщ кожного плода брали сегменти з рiзних його частин (верхня та нижня). Використовували загальноприйнят методи з визначення:

- вмюту сухоТ речовини - ваговий;

- сухоТ речовини соку - рефрактометричний;

- вмют цу^в - за Бертраном;

- вмют аскорбЫовоТ кислоти - титрометричний;

- ктькють штра^в - .потенцiометрично iоноселективний електрод.

Смак плодiв оцiнювали шляхом дегустацiT. Три плоди, типових для повного збирання кожного сорту розрiзали поздовж на двi половинки i середню частину використовували для дегустацiT. Смак оцЫювали в балах вiд 1 (несолодкий) до 9 (дуже солодкий). Бал 9 надають плодам з вщмЫним смаком. Додатковими були: соковитють - дуже соковитий, соковитий, малосоковитий i несоковитий; консистен^я м'якуша - дуже ыжна, ыжна, посередня, грубувата, груба. Загальна дегустацмна оцiнка вираховувалася як сумарна оцЫка зовнiшнього вигляду, консистенцп, соковитостi i смаку. Зовнiшнiй вигляд плодiв оцiнювали за 9-ти баловою шкалою, яка е сумарною оцЫкою розмiру, форми, забарвлення. Окрiм цього, визначали привабливють плодiв: 1 - дуже неприваблив^ 3 -неприваблив^ 5 - посередньоТ привабливостi, 7 - приваблив^ 9 -дуже привабливк

Результати дослiджень. Польовi дослщження для формування ультрараннього врожаю здмснювали шляхом вивчення колекцiT з подальшим видiленням сортiв для отримання ультрараннього врожаю.

113

Фенолопчш спостереження та бюметричш BMMipM показали, що переважна частина ознак диш мае значну мЫливють залежно вщ умов вирощування. Тому перед визначенням ультрараншх сортiв проводили групування ознак за базовими морфолопчними ознаками, як не варiюють або варiюють слабко в межах сорту, не залежать вщ умов вирощування i вважаються генетично зумовленими (табл.1).

Таблиця 1

Гoynoei iдентифiкацiйнi ознаки дин (Cucumis melo L.)

Г рупова ознака Града^я ознаки Код

Кв^ки: за статтю чоловiчi 1

жiночi 2

Плщ: основний колiр бтий 1

шкiрки перед достиганням жовтий 2

зелений 3

сiро-зелений 4

Плщ: форма поздовжнього плеската 1

розрiзу округла 2

яйцевидна 3

елттична 4

видовжена 5

Плщ: смуги вiдсутнi 1

наявн 9

Плщ: зморшкуватють дуже слабка 1

поверхнi слабка 3

помiрна 5

сильна 7

дуже сильна 9

Плщ: основний колiр кремовий 1

м'якуша зелений 2

оранжевий 3

Насiнина: забарвлення слоновоТ костi 1

кремово-жовта 2

Необхщно використовувати 5 груп ознак (ознаки: 14, 15, 21, 35, 48), передбачених Методикою проведення експертизи сор^в диш на ВОС [4]. У процес дослщжень виникла необхщнють доповнення додатковими групами морфолопчних ознак, а саме: за зморшкуватютю поверхш плодiв (ознака 39) та кольором наанини (ознака 54) табл.2.

114

Таблиця 2

Групування морфологiчних ознак вегетативних та генеративних органе дин

Вегетативш та генеративн органи Кiлькicть ознак

Паросток 3

Рослина 3

Листок 9

Кв^ка 1

Плщ 36

Наciнина 4

За результатами морфолопчного опису дослщжуваних copTiB видтено ультрараны (до 60 дiб), ранш (61-70 дiб), середньоранш (71-80) сорти, якi мали прояв морфолопчних ознак, характерний BciM сортам, рекомендованим для отримання ультрараннього врожаю дин (Cucumis melo L.) на твды УкраТни:

- за статтю:

жiночi - вci дocлiджуванi сорти; 4onoei4i - не визначено;

- за основним - кольором шюрки плода перед достиганням:

блий - Супер Стар F1, Ольвiя ;

жовтий - F1 ПО 18080, F1 ПО 18082, F1 ПО 18112, Сказка, 1нея;

зелений - Колхознща, Новочеркаська 265, Скopocпiлка cибipcька, Тридцятиденка, Криничанка, lлiйcька, Алтайська, Голянка, Липнева, Титовка, Пчелка, Муза, Арагон, F1 ПО 18078, Early granite, Десертна 5, Early gold, Fengtian 02, Рада F1, Дана, Дачниця, Самарська, Золотиста, Лада, Злата, Сахарная, Орипнальна 46, Бронзовка, Алушта, Думка, Мулатка, Забавка, Jacumba; cipo-зелений - Рання 133, Дiана, Альфа,

- за формою поздовжнього poзpiзу плода:

плеската - Fengtian 02; округла - Колхознща, Скоросптка Тридцятиденка, Супер Стар F1, 1лмська, Алтайська, F1 ПО 18080, F1 ПО 18082, F1 ПО 18112, Липнева, Титовка, Десертна 5, Рада F1, Дачниця, Золотиста, Лада, Злата, Орипнальна 46, Бронзовка;

115

яйцевидна - не визначено;

eninmu4Ha - Новочеркаська 265, Криничанка, Рання 133, ПО 18078, Голянка, Пчьолка, Муза, Арагон, Ольвiя, Дiана, Альфа, Сказка, Дана, 1нея, Самарська, Сахарная, Алушта, Думка, Мулатка, Забавка; видовжена - Early granite, Early gold, Jacumba;

- за наявнютю смуг:

eidcymHi - Колхознща, Скоросптка сибiрська, Тридцятиденка, Криничанка, Early granite, Алтайська, Рання 133, ПО 18078, ПО 18080, Голянка, Титовка, Early gold, Ольвiя, Дiана, Рада Fi, Альфа, Сказка, Дана, Дачниця, 1нея, Золотиста, Лада, Злата, ПО 18082, ПО 18112, Сахарная, Fengtian 02, Оригiнальна 46, Бронзовка, Алушта, Думка, Jacumba, Мулатка, Забавка;

наявн - Новочеркаська 265, Супер Стар Ft, Ыйська, Липнева, Пчьолка, Муза, Арагон, Десертна 5, Самарська;

- за зморшкуватютю поверхш плода:

вдсутня - Новочеркаська 265, Скоросптка сибiрська, Тридцятиденка, Криничанка, Супер Стар F^ 1лмська, Early granite, Алтайська, Голянка, Липнева, Титовка, Пчелка, Муза, Арагон, Десертна 5, Early gold, Рада Ft, Дачниця, Самарська, Сахарная, ПО 18112, Fengtian 02, Орипнальна 46, Алушта, Забавка, Jacumba; слаба - Колхознща, Рання 133, ПО 18078, ПО 18082, Дiана, Альфа, Сказка, Дана, 1нея, Золотиста, Лада, Злата, Думка, Мулатка; пом'рна - Ольвiя, Бронзовка, ПО 18080; сильна - не визначено; дуже сильна - не визначено;

- за основним кольором м'якуша:

кремовий - Колхознща, Скоросптка сибiрська, Тридцятиденка, Криничанка, 1лмська, Алтайська, Рання 133, Голянка, Липнева, Титовка, Пчелка, Муза, Десертна 5, Дiана, Рада F^ Альфа, Дана, 1нея, Самарська, Золотиста, Лада, Злата, Сахарная, Орипнальна 46, Бронзовка, Алушта, Думка, Мулатка, Забавка, Jacumba, Fengtian 02, ПО 18078, ПО 18080, ПО 18082, ПО 18112; зелений - Ольвiя, Сказка, Дачниця;

116

оранжевий - Новочеркаська 265, Арагон, Супер Стар Ft, Early granite, Early gold;

- за кольором наанини:

слоновоi Kocmi - Колхознща, Новочеркаська 265, Скоросптка сибiрська, Тридцятиденка, Криничанка, Супер Стар F^ lлiйська, Early granite, Рання 133, ПО 18078, Fi ПО 18080, Fi ПО 18082, Fi ПО 18112, Тiтовка, Пчелка, Муза, Арагон, Early gold, Дiана, Рада F^ Сказка, Дана, Дачниця, 1нея, Самарська, Золотиста, Злата, Сахарная, Орипнальна 6, Бронзовка, Алушта, Думка, Мулатка, Забавка, Jacumba; кремово-жовта - Алтайська, Голянка, Липнева, Десертна 5, Ольвiя, Аьфа, Лада, Fengtian 02.

За добору сор^в динi в умовах твденного регiону особливо важливо враховувати групу стиглостi сортiв, вегетацiйний перюд, час зав'язування плодiв i перюд Тхнього достигання. Серед сортiв динi, занесених до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТ'ш, найбiльшу зацiкавленiсть було спрямовано на детальнее вивчення ранньостиглих (Криничанка, Липнева, Титовка, Супер Стар, Рада) та середньостиглих (1нея, Берегиня, Дачниця, Злата).

За позитивними дво-трирiчними результатами ДержавноТ' науково- техшчно'Т експертизи сор^в запропоновано 8 нових сортiв диш для занесення до Державного реестру сор^в рослин, придатних для поширення в УкраТ'ш у 2006 р.

Висновки, 1. Добiр нових сор^в динi необхiдно проводити з урахуванням групи стиглост^ строкiв сiвби та висаджування розсади, що випливае з попиту споживача на свiжу баштанну продук^ю.

2. Вивчення сортiв диш показало, що слщ розширювати ТТ добiр новими сортами з метою забезпечення ультраранньою продукцiею плодiв диш з вщкритого Грунту.

Використана л^ература:

1. Барабаш О. Ю., Тараненко Л. К., Сич 3. Д. Бюлопчш основи овочiвництва. - К.: Арютей, 2005. - С.186-191.

2. Методика дослщно'Т справи в овочiвництвi i баштанництвi/ Пiд ред. Г. Л. Бондаренка i К. I. Яковенка. - X., Основа, 2001. - 370 с.

3. Методика опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве/ Под ред. В. Ф. Белика. - М.: ВО Агропромиздат, 1992. - 215 с.

4. Методика проведення експертизи сор^в на вщмЫнють, однорщнють та стабтьнють (ВОС) (овочев^ баштанш культури та

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

117

картопля) // Охорона прав на сорти рослин № 1, частина 2. - К., Алефа, 2004 - С. 207-220.

УДК 631.526.32: 631. 559

Лещук Н.В., CBipryH 6.В. Дoбip нових сор^в диш (Cucumis melo L.) для формування ультрараннього врожаю на пiвднi УкраТни// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С.111-118.

Розкрито суть формування ультрараннього врожаю плoдiв диш (Cucumis melo L.) на твдш УкраТни шляхом добору нових сор^в. Обфунтовано вплив строюв висаджування розсади диш у вщкритий грунт i суми ефективних температур на формування плoдiв та Тхню якють.

Ключовi слова: сорт, наciння, авба, розсада, касета, строки висаджування, урожай, плщ, мopфoлoгiчнi ознаки, сума ефективних температур, cмакoвi якocтi.

УДК 631.526.32: 631. 559

Лещук Н.В., Свиргун Е.В. Подбор новых сортов дыни (Cucumis melo L.) для формирования ультрараннего урожая на юге Украины// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 4. - С. 111-118.

Раскрыта суть формирования ультрараннего урожая плодов дыни (Cucumis melo L.) в условиях юга Украины путем подбора новых сортов. Научно обосновано влияние сроков высаживания рассады дыни в открытый грунт и суммы эффективных температур на формирование плодов, их качество.

УДК 631.526.32: 631. 559

Leshchuck N., Svirgun Е. Selection of the melon (cucumis melo I.) new varieties for generating of ultra early-ripe crop in the South of Ukraine// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - №4. -С. 111-118.

Essence of ultra early-rape harvest generation of melon's fruitage in conditions of the South of Ukraine by selection of new varieties and hybrids (Cucumis melo L.) is explained. Influence of terms of the melon picking-off to the open ground on the fruitage generating, and on their quality.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.