CC BY
92
управление его трудовой деятельностью. Педагог согласовывает содержание и формы труда с педагогическими целями, направляет трудовую деятельность таким образом, чтобы она требовала от учеников проявление тех или иных качеств, оценивает эффективность воспитательных воздействий. Роль педагога состоит также в помощи ученику повысить свой авторитет у сверстников.
Список литературы:
1. Радугин А.А. Психология и педагогика. - М.: Вече, 2000. - 526 с.
2. Столяренко А.М. Психология и педагогика. - М.: Наука, 2001. - 469 с.
3. Харламов И.Ф. Педагогика. - М.: Просвещение, 2002. - 483 с.
4. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика: учеб. для вузов. - СПб.: Дельта, 2000. - 678 с.
5. История педагогики и образование / Под ред. А.И. Пискунова. - М.: Наука, 2001. - 697 с.
6. Савин Н.В. Педагогика. - М., 2002. - 373 с.
1СТОРИКО-КУЛЬТУРН1 ОБСТАВИНИ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ 1СТОРП В ГАЛИЧИН1 У ДРУГ1Й ПОЛОВИН1 Х1Х СТ. -ПЕРШ1Й ТРЕТИН1 ХХ СТ.
© Савшак Т.М.*
1нститут педагопки НАПУ, Украна, м. Дрогобич
У статп розглядаються юторико-культурш обставини розвитку методики навчання ютори в галицьких украшомовних гiмназiях в перiод з 60-их рокiв Х1Х ст. - до першо! третини ХХ ст. У той час пмназш давала основну (середню) освiту. Зазначасться, що становления методики навчання ютори в цей перюд здiйсиювалось у контекст! юнуючих ку-льтурио-iсторичних обставин розвитку освпи. Серед цих обставин ви-дшяемо такi з них, як урахування полп,ично1 ситуаци, у якш знаходи-лася Галичина в доопджуваний перiод, умови колошально1 залежностi вщ Австро-Угорщини i Польщi, роль законодавчих актiв та статистичнi данi, яю виявляють систему та стан украшського шкшьнинтва.
Krnowei слова культурно-iсторичнi обставини, навчання, методика, ю-торiя, освпа, розвиток, Австро-Угорщина, Польща, гiмназiя, украшомов-на, украшська, полiтична ситуацш, законодавчi акти, статистичиi даиi.
Методика навчання юторп у другiй половинi Х1Х ст. - першiй третинi ХХ ст. розвивалася у контексп юторико-культурних обставин розвитку освь
* Соискатель лаборатории общественноведческого образования.
ти у свт та Галичиш. Iсторiя Схвдно! Галичини в обстежуваний перiод тю-но пов'язана з iсторieю Австро-Угорщини та Польщi, нащонально-визволь-ною боротьбою украшського етнiчного населения за сво1 права та свободи [7, 8]. Саме тому розвиток освгга в Галичинi слад розглядати у контекст по-лiтичних обставин Галичини обстежуваного перiоду, а саме:
- штучна територiальна розмежованiсть Украши;
- умови колошально1 залежностi; ввдсутшсть украшсько1 держави на всiй територи Украши;
- репресивна колонiзацiйна полтгака держави-метрополп щодо куль-тури украшщв як корiнного населення Галичини, яю мали статус нацюнально1 меншини краю;
- водночас юнуючий подвiйний денацюнальний польський та авст-рiйський (шмецькомовний) тиск на розвиток украшсько1 культури у кра! як з боку Австро-Угорщини, так i Польщi;
- активна просвиницька дiяльнiсть украшсько1 штел1генци, зокрема духовенства краю, 11 участь у збереженш i розвитку почуття нацю-нально! iдентичностi, укра1нсько1 культури, зокрема укра1нсько1 мови та украшського нацiонального шк1льництва [4, 6, 9].
Розкриемо загальну характеристику iсторико-культурних обставин розвитку освгга в Галичиш в обстежуваний перюд, встановивши при цьому: по-перше, - хронологш подш i фактiв, у яких розвивалася i як1 вщобража-ють стан освгга краю; по-друге, - законодавчi акти держави у сферi освгга, до яко1 в дослвджуваний перюд належали украшсьш земл1 Галичини - Авс-тро-Угорська iмперiя (пiсля австро-угорського компромiсу 1867 р.), Украш-ська Народна Республ1ка - Захвдноукрашська Народна Республ1ка (пiсля злуки 1919 р.), Польська Республ1ка (пiсля 1918 р.); по-трете, - статистичнi даиi, яш виявляють систему та стан украшського шкшьництва в Галичинi: а) на початку обстежуваного перюду (пiсля австршського шк1льного закону 1869 р.), б) у середиш (на початку ХХ ст.) i в) у шнщ першо1 третини ХХ ст. (до початку Друго1 свггово1' вiйни) [1, 2, 7, 9].
Галичина була захвдною окрашою украшських етнiчних земель, але ю-торично, з 1569 року, входила до польсько1 держави Речi Посполшш, а пiсля першого подiлу Польщi 1772 року увшшла разом з частиною польських земель до складу Австрп. У 1867 рощ внаслвдок австро-угорського компро-мюу Австрiя перетворилася на Австро-Угорську iмперiю. На територи Галичини австро-угорський компромiс доповнювався австро-польським комп-ромюом, який розширив полiтичнi права поляюв у краю i, водночас, нехту-вав правами корiнного населення - украшщв. У середиш Х1Х та на початку ХХ ст. пожвавилося нацюнальне змагання украíнцiв у Галичиш, що виявило себе у виршент двох питань: проведення виборчо1 реформи, яка б збшь-шила представництво украíнцiв у галицькому сеймi та створення умов для розвитку украшсько1 освiти у кра1 [4, с. 23].
Розвиток освгги у Галичиш в обстежуваний перiод - це важливий етап в еволюци 1де1 нацюнально1 школи та виховання в юторп украшсько1 педаго-пки, а також у становленнi та розвитку навчальних методик, юторп зокрема. Розглянемо огляд подiй, як1 зумовлювали цей процес.
1861 рiк - створення крайового сейму Галичини, який в1дав i питаниями освiти у кра!;
21 грудня 1867 року - прийнято Основний Закон (конститущю) Австро-Угорщини, зокрема артикул 17 щодо прав громадянства;
22 червня 1867 року - закон «Про мови викладовi в школах Галичини», зпдно з яким заснування укранських державних шк1л вiдбувалося лише за ршенням сейму, а украшська мова як мова викладу е другорядною i може бути впроваджена на основi плебiсциту;
26 червня 1867 року - керiвництво шк1льництвом в Галичиш передано Крайовш шкiльнiй рад^ яка стала центром полошзацп укранського насе-лення краю засобами освгщ
1868 рiк - засновано студентське товариство «Сч» у Вiднi;
1868 рш - засновано громадське культурно--освине товариство «Просвь та», дiяльнiсть якого тривала до 1939 року;
1869 рш - прийнято «Державний шк1льний закон» в Австро-Угорщинi, який мав два роздши: А. Про пубтчш школи народнi; Б. Про приватш за-клади навчальнi;
1871 рш - розпорядження шк1льно1 Ради (на основi рескрипту Мшс-терства вiросповiдань та освiти) про ввдкриття 9 учительських 3 -рiчних чо-ловiчих i ж1ночих семiнарiй як окремих закладiв для шдготовки вчителш для народних шк1л. З 1891 року чоловiчi семшарп стали 4^чними. У 4 се-мiнарiях мовами викладання були польська i руська;
1872 рiк, 20 червня - затверджено у Вiднi закон про навчання релМ;
1874 рiк - створено ттературне товариство iменi Тараса Шевченка у
Львовi, яке вщ 1892 року було реорганiзоване у Наукове Товариство iменi Тараса Шевченка. Розпочато випуск «Записок Наукового Товариства iменi Тараса Шевченка»;
1881 рш - вiд «Просвети» в Галичиш вщщлилося Руське товариство Пе-дагопчне, яке з 1912 називалося «Украшське Педагогiчне товариство», а з 1926 року дютало назву «Р1дна Школа - Украшське Педагопчне товариство»;
1883 рш, 2 травня - прийнято новий Державний шкшьний закон для Галичини;
1884 рш, 26 березня - Ввдозва «Руського Товариства Педагопчного» -перша в юторп Галичини програма розбудови нацюнально1 освгщ
1886 рш - Галицький сейм узаконив уграквiзи (двомовтсть) у школах;
1888 рш - у Перемишлi вадкрито укра1нську гiмназiю (ввд 1895 року -самостшна);
1890-т1 роки - вихвд у Галичиш педагопчних журнал1в «Промшь», «Наша школа», «Прапор», «Украшський вчитель», «Учитель», «Педагогiчний журнал» та ш;
1893 рiк - ввдкрито украшську державну гiмназiю в Коломш;
1894 рш - створення в Галичиш перших пожежно^зкультурних орга-нiзацiй «Сошл»;
1898 рiк - ввдкрито украшську державну пмназш в Тернопол1;
1900 рш - створення в Галичиш перших вшськово-полгтичних оргаш-зацiй «Сч»;
1900 рiк - створено у Львовi з iнiцiативи Клубу Русинок i шд наглядом «Р1дно1 Школи» перше нацiональне товариство «Украшська захоронка».
1903 рiк - Руське Педагопчне Товариство у Львовi заснувало першу приватну украшську дiвочу учительську семшарш;
1905 рiк - ввдкриття державно1 украшсько1' пмназп у Стаиiславi, яка у 1912/13 навчальному роцi стала повною восьмикласною;
1908-1909 роки - заснування 4 приватних украшських пмназш у мюте-чках Копиченцi, Яворiв, Городенка, Рогатин;
1910 рiк - створено Крайовий шюльний союз у Львовi iз представник1в полiтичних партш i центрiв, украшських товариств, при цьому головну ува-гу було звернено на середш школи;
1911 рш - створено у Львовi за зразком англ1йського скаутингу молодь жну оргаиiзацiю «Пласт»;
1913 рш - I. Ющишином виголошено «Проект на змшу школьного закону ввд 14 мая 1869 року» (про право на украшську школу);
1914 рш - шсля вступу росшсько1' арми в Галичину закрито усi украшсьш установи, бiблiотеки, газети, видавництва, школи;
1918-1920 роки - даяльшсть урядiв УНР - ЗУНР у сферi оргашзацп i ро-збудови нацюнально1 освiти;
1919-1939 роки - оргашзащя нацюнально1' освiти в умовах украшсько1 шлпично1' емцрацц (в Польщ1, Чехи, Нiмеччинi i дал1 - на Захвд), у якш збережено досввд галицько1 педагогiки;
31 липня 1924 рiк - у Польщi з iнiцiативи тогочасного мЫстра освiти С. Грабовського прийнято закон про зашну украшсько1' школи в Галичиш на утракшстичну (двомовну) - т.зв. «закон Грабовського»;
1935 рш - скликання та робота Першого Украшського Педагопчного Конгресу у Львов^ який став знаковою подiею освгтнього життя Галичини, оск1льки представляв тдсумок роботи украшського галицького шшльницт-ва у представницга «Р1дно1' школи» за 50 рошв, а тому укладена програма Конгресу, змiст виголошених доповвдей е репрезентативними щодо результата i шдсумшв роботи, визначення напрямiв на перспективу [3].
У доповвдях, резолющях та ухвалах Конгресу визначався взаемозв'язок у вивченш юторп рвдного краю та нацiонального виховання молодо форму-
вання його найвищого Гдеалу наци, творчо1 участi у розбудовГ духовноси Г матерГально1 культури як свого народу, так Г людства. Галицьш педагоги-реформатори визначали мету шкшьно1 освгга як утвердження нацюнально1 укра1нсько1 Где1, що було пов'язано з колошальною залежнютю галицьких земель та тогочасним станом освгга в Галичиш [3, с. УП-ХХП].
Освиня статистика у Галичит в австршський перюд (до 1918 р.) вщо-бражае наслГдки культурно-полггачних обставин у кра1, дш освгтшх зако-нодавчих акпв з боку держави-метрополи, зокрема щодо розвитку нацюна-льно1 освгга етшчних груп держави [1, с. 26]. У цьому контекст великого значення надавалося вивченню всесвГтньо1 та юторп рГдного краю, досвГд яко! засвГдчував, що жоден народ у свт не досягав розквпу Г не виконував свое1 юторично1 мюп поза державою [4, с. 288].
Статистика початку ХХ ст., за свщченням Б. Ступарика, говорить про те, що при ввдкритп 11 польських державних середшх шк1л вГдкривалася лише 1 украшська державна середня школа [6, с. 118].
У зазначений перюд зусиллями украшських галицьких освгтян було ро-зроблено перший в юторп проект закону про розбудову укранського шюль-ництва, який у 1913 рощ у ЛьвовГ опублшував голова «Педагопчно-Науко-во! комюп» товариства «Взаемна помГч Укранського вчительства» I. Ющи-шин. Головною вимогою проекту закону було навчання рГдною мовою, а та-кож визначено необхГднють змш у змюп вивчення юторп в украшських пм-назГях [10, с. 168].
Погляди Г зусилля украшських педагопв обстежуваного перюду виявля-ли розумшня проблем навчання Г виховання засобами юторп рГдного краю. Отже, визначеш нами юторико-культурш обставини сприяли розвитку методики навчання юторп у галицьких пмназГях обстежуваного перюду. Пот-рГбно було виховати активного украшського громадянина в умовах нашо1 сучасносл й прищепити йому державницьк1 Где1.
Список лiтератури:
1. Вихрущ А. ЗакономГрносп оргашзацл навчального процесу в пмназь ях Галичини / А. Вихрущ // Освиянин. - 1998. - № 7. - С. 25-27.
2. Гнатюк В. Нацюнальне ввдродження Австро-Угорських укра'нщв (1772-1880 рр.). - ВГдень, 1916.- 65 с.
3. 1сторГя Першого Укранського Педагопчного Конгресу // Перший укранський педаопчний конгрес, 1935. - ЛьвГв: Накладом товариства «Рь дна школа», 1938. - 252 с. - С. УП-ХХП.
4. 1сторГя Украни [КерГвник авт. кол. Ю. Зайцев]. - ЛьвГв: Свп; 1996. -488 с.
5. Курляк I. Украшська пмназшна освта у Галичиш (1886-1918). - ЛьвГв, 1997. - 222 с.
6. Ступарик Б. Нацюнальна школа: Витоки становлення. Навчально-методичний поабник / Б.Ступарик. - К.: 1ЗМН, 1998. - 336 с.
7. Украшська Галичина та Австрш. 1сторична доводка. - Льв1в: Украша, 2002. - 8 с.
8. Украшська школа тд польським ярмом у Схвдшй Галичинi. - Ввдень, 1921. - 21 с.
9. Федорович К.Украшсью школи в Галичиш в свгш закошв i практики. -Львiв, 1924. - 94 с.
10. Ющишин I. Середовище й програми навчаиия в народних школах / I. Ющишин // Методика i школьна практика: Додаток до часопису «Шлях виховання й навчання». - 1933. - С. 159-182.
СОВРЕМЕННОЕ ПРОГРАММНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ
ОБЕСПЕЧЕНИЕ НРАВСТВЕННО-ПОЛОВОГО ВОСПИТАНИЯ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
© Шадрина М.В.*
Глазовский государственный педагогический институт им. В.Г. Короленко,
г. Глазов
В статье анализируется содержание нравственно-полового воспитания детей дошкольного возраста в основных современных комплексных и парциальных программах дошкольного образования: «Программа обучения и воспитания в детском саду» под редакцией М.А. Васильевой, В.В. Гербовой, Т.С. Комаровой; программа «От рождения до школы» под редакцией Н.Е. Вераксы, Т.С. Комаровой, М.А. Васильевой; программа полоролевого воспитания детей дошкольного возраста «Мир мальчика и девочки», разработанная Н.Е. Татаринцевой; «Программа полового воспитания детей дошкольного возраста» М.В. Пищае-вой, С.В. Денисовой; программа О.И. Ивановой, А.М. Щетининой. На основе их анализа формулируются основные тенденции развития современного программно-методического обеспечения нравственно-полового воспитания детей дошкольного возраста.
Ключевые слова: нравственно-половое воспитание, дети дошкольного возраста, парциальные и комплексные программы, фемининность, маскулинность, полоролевое поведение, межполовое общение, гендер, программно-методическое обеспечение.
Начало XXI века - этап становления нравственно-полового воспитания детей дошкольного возраста, характеризующийся обогащением комплексных программ дошкольного образования элементами гендерного и полоро-левого воспитания, появлением первых парциальных программ, раскрывающих в своем тематическом содержании проблему выполнения фемининной
* Аспирант.
