CC BY
21
кордоцентризм, вiрнiсть, самопожертва тощо. Разом iз тим, жшка-мати мае бути освiченою, розумiтись на музищ, письменствi, ютори, знати украшсью народш звича1 та ремесла, адже саме вона, мати, дуже часто була й першою учителькою власних дггей.
Формування рiвноправного з чоловiками доступу жшок до вищо! освiти в Галичиш вiдбувалось на тлi зггкнення поглядiв прибiчникiв жшочо1 рiвностi в ушх сферах духовного життя з одного боку, та прихильниюв галицького традицiйного устрою з iншого, яю достатньо зверхньо ставились до сощальних прагнень жiнок, скептично оцiнювали 1хш iнтелектуальнi та творчi штенци. Проте реали ХХ ст. все ж внесли змши у гендерну свщомють галицького соцiуму. В середовищi украшсько! штелщенци Галичини поч. ХХ ст. склалися такi основнi напрями професшно! самореалiзацil жiнки, як вчителювання (у початкових школах, гiмназiях, жшочих учительських семiнарiях, згодом Вищому музичному шституп iм. М.Лисенка та його фшях), творча виконавська дiяльнiсть (театральна дiяльнiсть, вокальне та iнструментальне виконавство), письменство.
Саме мистецтво було найбшьш доступною жшщ формою самовияву, творчо1 самореалiзацil. Першими на шлях професшно1 мистецько1 дiяльностi стали видатнi галицькi жшки — письменницi О. Кобилянська, Н. Кобринська, Л. Украшка, акторки — К. Рубчакова, I. Бiберович, С. Федорцева, сшвачки С. Зарицька, С. Крушельницька та iншi. У кожнш iз обраних галузей мистецтва украшсью жiнки досягли художнiх вершин, разом iз тим !м притаманна висока громадянська позищя: вони скрiзь пропагували укра1нське мистецтво, укра1нську духовну культуру, утверджували власну нацiональну та гендерну щентичнють, а також рiвновартiсть украшсько1 наци, укра1нського мистецтва в свт.
Л1ТЕРАТУРА
1. Агеева В. Жшочий прослр: Фемшстичний дискурс укранського модершзму: Монограф1я — К.: Факт, 2003. — 320с.
2. Енциклопедя украшознавства. Словникова частина / за ред. В.Кубшовича — Льв1в, 1993. — Т.2. — С. 405-800.
3. Затварська Р. Корифе1 галицьких театр1в. — Коломия, 1997. — 86 с.
4. Кравець В.П. 1стор1я гендерно1 педагопки. — Тернопшь: Джура, 2005. — 240 с.
5. Комаринець О.1. Мар1я Сабат-Св1рська про себе 1 свш час: Художньо-документальний нарис. — Льв1в: Каменяр, 1995. -61 с.
6. Медведик П. Д1яч1 укра1нсько1 музично1 культури (Матер1али до бю-б1блюграф1чного словника) // Записки Наукового товариства 1м. Т.Шевченка. Пращ Музикознавчо1 комюи. — Льв1в, 1993. — Том СС ХХУ1. — С. 370-455.
7. Медведик П.К. Катерина Рубчакова. — Кш'в: Мистецтво, 1989. — 103 с.
8. Михальчишин Я.В. З музикою кр1зь життя. — Льв1в: Каменяр, 1992. — 230 с.
Олег ВИННИЧУК
ДШЛЬШСТЬ НАЦ1ОНАЛЬНИХ Ф1ЗКУЛЬТУРНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й ЯК ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КУЛЬТУРИ СПОРТИВНОГО ПЕДАГОГА (1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ)
У статтi подано ретроспективний аналiз процесу становления та розвитку нацюнальних фгзкультурних орган1зацш, зокрема Укра'тського Спортивного Союзу. Визначено його роль у формуваннi профестно'1 культури спортивного фахiвця.
Фундаментальш змши сощальних щнностей шляхом шдвищення !х загальнолюдських прюрите^в, поширення процешв гумашзацп на всi сфери людського життя викликали появу нових протирiч, змiну мислення, поглядiв громадян Укра1ни. Як свщчать реали, проблеми розбудови держави, И соцiально-економiчного, морального, культурного розвитку, функщонування рiзних галузей життедiяльностi сусшльства, зокрема осв^ньо1, зумовленi неготовнiстю значно1 частини людей до дiяльностi в нових умовах, недостатшм рiвнем !х освiченостi та вихованостi.
Фiзкультурно-спортивнi товариства в ус часи свого функщонування виступали в ролi синтезуючо1 ланки мiж школами i позашкiльними навчально-виховними закладами та
соцiально-громадськими iнституцiями. Окрiм того, вони створювали необхщний простiр для безпосереднього контакту з сощальним середовищем, тобто виконували i виконують ще й функцiю соцiального виховання молодо
Сьогоднi, коли повертаемося до нащональних систем виховання молодi, системи кадрового забезпечення, це питання е надзвичайно актуальним. Аналiз дiяльностi рiзних спортивних органiзацiй, зокрема Укра!нського Спортового Союзу, дозволяе простежити генезис нацiонального вщродження укра!нського народу, змiннiсть форм та методiв фiзичного виховання, допоможе скорегувати окремi елементи сучасно! пiдготовки фахiвцiв для фiзкультурно-спортивно! галузi.
Близькими до нашого дослiдження е напрацювання та науковi розробки ряду авторiв, серед яких — О. Вацеба, Я. Боднар, С. Приступа, В. Мороз, В. Леник, Б. Трофим'як.
Метою статт1 е ретроспективний анатз становлення та розвитку Укра!нського Спортового Союзу, вивчення його ролi та значимосп у процес формування професшно! культури спортивного фахiвця, виховного потенцiалу та можливостей використання iдей досвiду у сучасних умовах.
Ще з кшця XVIII ст. европейська наукова думка все прихильшше ставилася до проблеми виховання майбутнього поколшня. Педагогiчнi погляди спрямовувалися до системи фiзичного вдосконалення людини. Цьому сприяв i суспшьний розвиток — посилений рiст промисловосп, розвиток педагопчно! науки, медицини, культури, шднесення нацiональних рухiв.
1з початком ХХ-го столотя захщноукра!нсью землi, зокрема Схщна Галичина, стали своерiдним П'емонтом у створенш едино! укра1нсько1 держави, були провюником нащонально-культурного пробудження. Значне мюце в цьому процес належало Укра!нському Спортовому Союзу. Маючи за мету формування та розвиток нащонально! свiдомостi молодi, виховання почуття гiдностi та шанобливого ставлення до нащонально! ютори, культури, вiн формував нову, нацiонально свiдому людину.
Анатзуючи науковi дослiдження та архiвнi матерiали, ми прийшли до висновку, що головними причинами виникнення Укра!нського Спортового Союзу (УСС) були:
а) процес нащонально -культурного вщродження, який зумовив появу оргашзацш, товариств, рухiв, пол^ичних партiй державницького спрямування;
б) напруженють укра!нсько-польських вiдносин, що породжувала протистояння, вимагала створення органiзацiй та товариств нащонального спрямування для вiдстоювання прав i свобод укра!нського народу;
в) зростання серед молодi популярностi ще! фiзичного здоров'я i досконалостi людини, що мало мюце в аналопчних товариствах европейських кра!н;
г) утвердження серед мас iде! самостiйно! Укра!ни, створення нових прогресивних полiтичних партш державницького характеру, яю визначали щеолопчний змiст дiяльностi УСС.
В Укра!нському Спортовому Союзi та в подiбних йому органiзацiях утверджувалися гуманiстичнi принципи й норми стосунюв мiж людьми, побудоваш на дружбi, взаемнiй пщтримщ та допомозi, спiвробiтництвi, тобто т1, якi е загальнолюдськими цiнностями.
Укра!нський Спортовий Союз не був у структурi жодно! полiтично! партi! чи оргашзаци. Та попри це в ньому було чимало видатних дiячiв визвольних змагань 1918-1920 рокiв, Укра!нських Сiчових Стрiльцiв та воякiв Укра!нсько! Галицько! Армi!. Члени союзу стояли на нащональних засадах державотворення, могли належати до Органiзацi! Укра!нських Нащоналюпв, дехто з членiв використовував спортовi клуби УСС як прикриття вщ польсько! влади.
У статтi члена УСС Ярослава Гладкого "1дея та суть спортового виховання та ми" йдеться: "Спортове виховання в укра!нському спортовому клубi повинно бути сього роду, щоби сприяло вихованню молодi на державотворчих громадян-патрiотiв та щоби виробляло нацiональну гiднiсть та окремшнють" [1]. Отже, е зрозумiлим, що з погляду щейно-пол^ично! спрямованостi УСС тд прикриттям спорту прагне виховати справжнiх здорових не тiльки тшом, а й духом, патрiотiв свое! наци.
У дiяльностi Укра!нського Спортового Союзу ми видшяемо два перюди:
Перший перiод — 1923-1930 роки, тобто з початку заснування Спортово! Секцi! при товариствi "Сокiл-Батько" i до впровадження польською владою "пацифшащ!" Галичини.
Другий перiод — вщ запровадження "пацифiкацi!" до повно! лшвщаци Укра!нського Спортового Союзу 4 серпня 1937 року.
Першi установчi збори УСС вщбулися 16 березня 1924 року у Львов^ на яких були представники спортових клубiв Львова, Сташслава, Перемишля, Тернополя, Дрогобича та Золочева.
21 жовтня 1925 року було затверджено статут польським сеймом у Львов^ Укра!нський Спортовий Союз стае самостшним товариством i починае здшснювати керiвництво спортивного руху в Галичиш. Першим головою УСС було обрано Осипа Навроцького.
Чималих зусиль докладав УСС для проведення "Запорiзьких 1грищ" в перiод з 1925 року до 1929 року. Ще одним важливим внеском у розвиток спорту в Галичиш було впровадження щорiчного свята, яке мало назву "День Укра!нського Спортовця". Вперше День Укра!нського Спортовця було проведено 23 травня 1926 року у Львовi. 1дею проведення цього спортивного свята вщразу пiдхопили спортовi товариства усього краю.
Другий дуже важливий перiод у дiяльностi УСС припадае на час вщ запровадження в Галичинi "пацифшащ!" в 1930 роцi до повно! лшвщаци товариства 1937 року. Щд час "пацифiкацi!" проводилося нищення всього укра!нського, не обминуло це лихо i УСС. Виникло скрутне становище у фшансуванш союзу, що не дозволяло проводити "Запорiзьких 1грищ", видавати пропагандистську лiтературу.
У 1931 рощ при Укра!нському Спортовому Союзi у Львовi було створено '"Шкарсько-спортову порадню", дiяльнiсть яко! призначалася для медичного обстеження спортсмешв укра!нських клубiв. Саме ця порадня була перепусткою на змагання для кожного спортовця УСС [2].
Перюд вiд 1935 року до лшвщаци товариства був найкращим у дiяльностi УСС. На початку 1936 року Укра!нський Спортовий Союз об'еднував понад 90 рiзних товариств i клубiв.
Важливим було те, що в 1935 рощ Спортова Рада впроваджуе в життя "Вщзнаку Фiзично! Справностi" для члешв УСС. Польська влада всякими способами перешкоджае цьому, починаються переслiдування члешв союзу, яю носять вiдзнаку [3].
4 серпня 1937 року польська адмшютращя лшвщовуе УСС та Укра!нський Студентський Спортовий Клуб, який був у структурi Укра!нського Спортового Союзу. На час лшвщацп Укра!нський Спортовий Союз об'еднував понад 120 рiзних спортивних товариств, клубiв та секцш.
20-тi роки ХХ столiття характерш постановкою проблеми нацiонального виховання та розвитку шкшьно! фiзично! культури. У статп "Розвiй руханки серед укра!нщв" Тарас Франко висловив думку з приводу того, яким повинно бути виховання в укра!нських школах. Вш пише: "Маю вражiння: щойно вихованщ укра!нських шкiл збудують Укра!ну! Старе поколшня надто мягке, опортунiстичне, до того пересякле росшщиною i без ненависти до не! не здатне кермувати державним кораблем. Т^ яким мимо ударiв ютори й дос не вивiтрiв з голови федератзм (за всяку цiну!) мусять вимерти й дати мюце новим свiжим силам" [4, 140].
Поряд iз цим велико! уваги придiлялося шкшьнш руханцi. Рекомендовано застосовувати такi вправи, якi "мають фiзiологiчну вартiсть (призводять до швидкого обiгу кровi, а не занадто втомлюють, вправи, що змщнюють мязи i збiльшують рухомють суглобiв)". 1деологами УСС вказано на те, що "важюсть вправ слщ подiляти залежно вiд вiку i пола". Бiльше уваги слiд придшяти вправам, що "дадуться примiнити в практичшм життю: елястичний, рiвний хщ чи марш зi спiвом, стартовий бк- швидкий i на витривалють". Зазначаеться, що в шкiльнiй руханщ необхiдним елементом навчання е "ритм у видi спiву, музики, танцювальних крокiв, ритмiчних рухiв" [5].
Година руханки, на думку дiячiв УСС, повинна складалася з трьох частин: "початкових вправ, головних i кшцевих". Вони зауважують, що "при укладанню вправ треба оминати форсоваш вправи шг, отже даемо вправи переважно рамен i туловища" [6].
Результати дослщження дають пiдстави вважати, що Укра!нський Спортовий Союз за сво!м характером i змiстом був прогресивним суспiльно-педагогiчним явищем. Його iде! та дiяльнiсть сприяли:
- суттевому розширенню кола нацюнальних навчально-виховних питань в умовах нацюнального гноблення;
- залучення молодi до числа потенцiйних учасникiв процесу нацiонально-культурного вiдродження краю та загальноукрашського нацiонально-визвольного руху;
- консолщаци украшсько1 сшьсько1, мюько1, учшвсько1 та студентсько1 молодi Галичини навколо нацюнально1 ще1;
- формуванню основ ведення здорового способу життя, активним заняттям фiзичною культурою та спортом;
- розгортанню цшеспрямовано1 i багатогранно1 культурно-просв^ницько1 роботи серед укра1нського населення.
В Укра1нському Спортовому Союзi та в подiбних 1'м органiзацiях утверджувалися гуманiстичнi принципи i норми стосунюв мiж людьми, побудованi на дружбу взаемнiй пiдтримцi та допомозi, сшвробггництв^ тобто тi, якi е загальнолюдськими цiнностями. Все це сприяло формуванню високоморально1, творчо1 та штелщентно1 "людини вiд спорту", людини, яка б вщповщала вимогам творця незалежно1 держави у надзвичайно складний мiжвоенний перюд.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гладкий Я. Спортовий альманах // 1дея й суть ф1зичного виховання. — Льв1в, 1933. — Ч.8. — 7 с.
2. Спорт // 1дея й ршення. — Льв1в, 27 березня 1937 р. — Ч. 4. — 2 с.
3. Спорт // Де сила — там воля вггае. — Льв1в, 11 вересня 1936 р. — Ч. 4. — 3 с.
4. Франко Т. Розвш руханки серед Украшщв. — Коломия — Льв1в: накл. "Сок1ла-Батька", 1923. — 200 с.
5. Готов1 // Про спортову перевтому. — Льв1в, 25 березня 1935 р. — Ч. 6. — 2 с.
6. Вогш // Ф1зичне виховання молодь — Льв1в, кв1тень 1932 р. — Ч. 7. — 55 с.
