CC BY
92
УДК 340:12
О. I. Колич
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", здобувач, старший викладач кафедри теорii та фшософи права
1СТОРИЧН1 ТА Ф1ЛОСОФСЬК1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИХ КОНЦЕПЦ1Й В УКРА1НСЬК1Й ПОЛЕМ1ЧН1Й
Л1ТЕРАТУР1
© Колич О. I., 2016
У цш статт здiйснено аналiз iсторичних та фшософських досл1джень фшософсько-правових iдей у працях иредставникчв украТнсько! полемiчноí течн, яка утворилася внаслщок прийняття Берестейсько! унн 1596 р. Розглянуто ряд наукових праць вггчизняних та заруб1жних кторишв та фiлософiв, на основi яких можна видшити та проанашувати ф1лософсько-11равов1 концепцн украУнських полемк^в.
Ключовi слова: Берестейська унiя, полемiчна лггература, ф1лософсько-мравов11деТ.
О. И. Колич
ИСТОРИЧЕСКИЕ И ФИЛОСОФСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВЫХ КОНЦЕПЦИЙ В УКРАИНСКОЙ ПОЛЕМИЧЕСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ
В данной статье проведен анализ исторических и философских исследований философско-правовых идей в трудах представителей украинского полемического течения, которое образовалось в результате принятия Брестской унии 1596. Рассмотрен ряд научных работ отечественных и зарубежных историков и философов, на основе которых можно выделить и проанализировать философско-правовые концепции украинских полемистов.
Ключевые слова: Брестская уния, полемическая литература, философско-пра-вовые идеи.
O. I. Kolych
THE HISTORICAL AND PHILOSIPHICAL STUDIES OF THE PHILOSOPHICAL AND LEGAL CONCEPTS IN UKRAINIAN POLEMICAL LITERATURE
This article analyzes the historical and philosophical studies of the philosophical and legal ideas in the works of the representatives of the Ukrainian polemical current, which was formed as a result of the Brest Union adoption in 1596. It considers a number of scientific works of the national and foreign historians and philosophers, basing on which you can pick out and analyze the philosophical and legal Ukrainian polemicists' concepts.
Key words: the Brest Union, the polemical literature, philosophical and legal ideas.
Постановка проблеми. Украшськш полемiчнiй лiтературi присвячена значна кшьюсть наукових праць. Велика кшьюсть джерел дае загальну характеристику полемiчного письменства, називае основних полемюпв, ix найвизначн™ пращ та коротко характеризуе змют творiв. В окремих галузевих працях здшснюеться характеристика того чи шшого аспекту полемiчниx творiв. Проте, оскшьки комплексного фшософсько-правового аналiзу полемiчниx творiв ще не здшснено, то аналiз фшософсько-правових вдей у полемiчниx творах можливо здшснювати на основi аналiзу
першоджерел полемiчноi лiтератури, енциклопедичних даних, комплексних та окремих галузевих дослвджень. На характер наукових праць про полемiчну лiтературу значною мiрою впливав той фактор, що протягом тривалого часу, особливо в радянськ часи, таю публшацй мали здебшьшого iдеологiчний, популктський i навiть полiтичний характер. Досить часто дослвдники не наважувалися торкатися проблематики незалежносп, самобутностi та самостшносл Украши, якi розкривали полемiсти.
Аналiз досл1дження проблеми. Над вивчення полемiчноi лiтератури загалом, а також частковим визначенням у нш фшософсько-правових вдей працювали такi науковцi, як В. Белодед,
A. Бичко, О. Бшецький, А. Брюкнер, В. Буслинский, М. Возняк, С. Голубев, М. Грушевський, О. Губар, С. Демчук, Я. Детсов, Л. Дещинський, I. Житецкий, О. Заглада, Р. Зiнкевич, В. 1ваненко, Л. Квасюк, Г. Кривчик, М. Костомаров, I. Крип'якевич, М.Манько, В. Микитась, М. Петров, Н. Поплавська, А. Синицина, М. Скабалланович, I. Старовойт, П. Степаньюв, Я. Стратш, М. Сум-цов, С. Терський, М. Тофтул, М. Трипольський, I. Франко, В. Щедр^ С. Щерба та багато шших.
Мета статть Здшснити аналiз iсторичних та фшософських дослiджень фшософсько-правових концепцiй в украшськш полемiчнiй лiтературi.
Виклад основного матерiалу. Розпочалося наукове дослiдження полемiчноi течii уже у XIX ст. науковцями рiзних напрямiв. I хоча першi науковi доробки не ввдзначалися чiткою систематизованiстю вивчення полемiчного письментсва, та все ж iз них отримуемо ряд ведомостей та висновюв.
У данш статтi розглянемо юторичш та фiлософськi працi, iз яких отримуемо ввдомосл та стан та розвиток фшософсько-правових концепцiй у полемiчному письменствi.
Над дослiдженням полемiчноi лггератури працювали такi вiдомi iсторики, як С. Голубев, М. Грушевський, I. Крип'якевич, М. Костомаров, М. Петров, П. Степаньюв. До ще!' групи джерел також ввдносимо iсторичнi пращ лггературознавщв: О. Бшецького, М. Возняка, С. Демчук,
B. Микитася, Н. Поплавсько1, юториюв-культуролопв Я. Денiсова, Л. Дещинського, Р. Зiнкевича, В. паненка, Г. Кривчика, С. Терлецького та шших.
Одтею iз перших праць, де знаходяться деякi стислi вщомосп про полемiчну течiю, е "Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей" Миколи Костомарова [14]. Аналь зуючи постать князя Константина Константиновича Острожського, автор згадуе i про полемiчну лггературу, нзиваючи й "зародками розумового та релiгiйного руху в польсько-литовськш РусГ'. Автор досить детально розповвдае про iсторiю укладення Берестейськоi унii, наводить вiдомостi про П. Скаргу та його твори, Л. Барановича, I. Галатовського, I. Потм, "Апокрисис" X. Фшалета, Й. Борецького та шших. М. Костомаров зазначае, що "Так було покладено початок тiеi твденно-росiйськоi та захiдноросiйськоi лiтератури, яка надалi розвивалася до значноi мiри".
На противагу ряду росшських науковцiв XIX ст., як дiяльнiсть ктвських полемiстiв розглядали як шкоду для чистого та непорочного московського православ'я, М. Костомаров вважав, що велика заслуга у перенесенш основ кшвсько' освгги у Москву належить ктвськш колегй та й безсмертному засновнику [14].
Пiдсумовуючи дослiдження значення Берестейськоi унй для украшського народу, М. Костомаров зазначае: "Все бшьше та бшьше зближуючись iз католицизмом, унм перестала бути схвдною церквою, а стала чимось посередшм, i в той же час залишалася досягненням простого народу: в крат, до простий народ був опущений до крайнього поневолення, вiра, яка iснувала для цього народу, не могла користуватися рiвною повагою iз вiрою, яку споввдувало панство; тому унм в Польщi стала вiрою нищою, простонародною, надостойною вищого класу; що стосуеться православ'я, то воно у суспшьнш думщ стало вiрою вiдкинутою, найнищою, достойною крайнього призршня..." [14]. На нашу думку, автор досить критично змалював скрутне становище украюсь^ Церкви у тсляуншний перiод, коли у важкому становищi опинилися як унiати, так i частина
православного населення, яка не сприйняла вде1 об'еднання церков, розглядаючи 11 як ввдступ-ництво вiд свое! вiри та вiри батькiв.
Украшський юторик I. Крип'якевич у працi "1стор1я Украши", розглядаючи передумови укладеня унй, зазначае, що "ушя могла i в релiгiйне життя Украши внести лад i нове життя" [15, с. 144]. 1сторик зазначае, що ушя була укладена у результат натиску католицько! церкви, а також у результат полiтичноi кризи в украшському суспiльствi. I. Крип'якевич розглядав ушю як можливiсть об'еднання украшського народу, яка, проте, так i не реалiзувалася, i усi спроби досягти консенсусу виявилися невдалими. Лише у 1632 рощ, коли було проведено розподш церковних маетностей, "релктйна боротьби прибрала лагвдшших форм... Щ часи розмiрного спокою православний табiр використав для внутрiшньоi перебудови церковного життя" [15, с. 151].
I. Крип'якевич наводить шформащю про дмльшсть братств та недолши 1хньо1 оргашзацй: "Братства своею органiзацiею провели сильшше з'еднання украшського громадянства i тднесли його культурний рiвень. Але у братськш дiяльностi були також недолши, що шдкопували основи громадянського життя" [15, с. 143]: участь свггських людей у релшшному життi порушувала церковнi традицii, братчики часто сперичалися iз епископами, i врештi, так i не змогли створити твердих оргашзацшних форм. "Навiть митрополит Борецький, хоч сам був дмчем братського руху, вважав небезпечним для церковно! органiзацii занадто великий розрiст братсько! автономii i вживав заходiв у патрiархiв, щоб обмежити церковнi ставротгй" [15, с. 153]. 1сторик зазначае, що втручання братств у церковш справи часто приводило до анархй в церквах, i це було одтею iз причин переходу частини православного духовенства на сторону унй. При цьому автор зовшм не применшуе значення братств для украшського суспшьства: "Братства, зорганiзованi на основах добровшьних спшок, зумши витворити нащональний авторитет, який здобув собi визнання в усьому суспшьства Братськi школи пiдняли освiту, забезпечили молодь ввд чужих деморалiзуючих впливiв i виявили ряд лiтературних сил, що свог'м знанням обороняли народну справу" [15, с.154].
У свош працi I. Крип'якевич надае критичну ощнку дмльносп та працям таких полемiстiв, як П. Беринда, I. Борецький, I. Вишенський, Л. Зизанш, С. Зизанш, З. Копистенський, К. Острозький, I. Потш, К. Сакович, М. Смотрицький, Х. Фшалет та iншим. Науковець наводить вiдомостi про Острозький та Ктвський осередки полемiки, а також про позитивш та негативнi аспекти реформ П. Могили.
На нашу думку, незважаючи на чггю проукрашсью позицii автора, для пращ I. Крип'якевича характерним е достатнш об'ективiзм та критичний аналiз полiтичних, суспшьних та культурних процесiв в Украг'ш у ХУ1-ХУ11 ст. Автор вiдзначае мiцнiсть культурних позицш та значний творчий i науковий потенцiал на украшських територ]ях.
Присвячений дослiдженню полемiчноi течii п'ятий том "Ьторй украшськог' лiтератури" М. Грушевського. У нiй автор дослщжуе питання передумов зародження реформацiйного руху в Украг'ш у XVI ст. при цьому зазначаючи, що "реформацшний курс у нашiм письменствi зiв'яв i опав, не встигши нпрохи розгорнутись" [7, с. 90]. Значну увагу придшяе полемiцi Г. Смотрицького iз Б. Гербестом, акцентуючи на постай Г.Смотрицького як на "найбшьш яскравий ввдбиток у нашiй лггературГ' [7, с. 89]. Iсторик зазначае, що Г. Смотрицький "порушив велику силу питань ... легко i принагвдно змшуючи богословськi виводи iз екскурсами в сферу сучасних сощальних i побутових питань" [7, с. 83].
Окремо зупиняеться М. Грушевський на дослiдженнi бюграфй та творчосл I. Вишенського, високо ощнюючи його iнтелект та лiтературнi здобутки. Аналiзуючи працi, громадянську позицiю, щншст орiентацii та свiтогляд I. Вишенського, юторик зазначае, що "Вишенський не був зовсiм тшьки книжником-аскетом, а людиною з великим громадським досвщом... походженням мiщанин. Тому так ввдчував соцiальний пiдклад релiгiйного конфлшту..." [7, с. 111]. М. Грушевський захоплюеться та високо ощнюе дiяльнiсть полемюта: "Вишенський настшьки пiдiймаеться свог'ми лггературними, власне емоцiональними засобами над загальним рiвнем нашог' письменностi 1990-х рр., що наче й нмково говорити поруч нього про iнших людей, що писали одночасно з ним у тих же 1590 рр. " [7, с. 163-164]. Проте, назважаючи на таке критичне зауаження, М. Грушевський аналiзуе
творчкть Л. Зизашя, С. Зизанм, З. Копистенського, Ю. Рогатинця, В. Суразького, дiячiв Острозького осередку та ш. Автор згадуе i унiатських авторiв, таких як Б. Гербест, Л. Кревза, I. Мороховський, I. Потш, Й. Рутський, П. Скарга, Т. Шиманович, проте осо6ливо!' уваги гхнш творчостi не придшяе.
У дослвдженнях творчостi полемiстiв М. Грушевський акцентуе, здебшьшого, на актуальних питаннях тогочасних реалш, значно менше придшяючи уваги, а той зовсiм упускаючи релкчйно-богословськi та фiлософськi аспекти полемiчних творiв. Автор зауважуе, що для украшських дiячiв та письменнiкiв полемiчноi доби характерними були спроби створити давньоруську генеалопю козацтва, а також ввдродити стару ктвську традицiю. Таю тендеци М. Грушевський розглядав як "вибух традицiоналiзму", i висловлював жаль iз приводу того, що цей традицiоналiзм "не вилився, не сконкретизувався в якомусь iсторичному творi - чисто вторичному виводi руського народу ввдповвдно тодiшнiм концепщям" [6, с. 225]. На закшчення огляду полемiчноi лiтератури М. Грушевський зазначае, що iз лiтературного та емоцiйно-естетичного погляду полемiчна лiтература, за невеликими винятками, не стопъ дуже високо. Проте рвдко коли писане слово ввдкравало таку роль у життi. Рвдко коли питання школи, освгги та лггератури мали таке значення в розбудженш соцiального потенцiалу - особливо в порiвняннi з попереднiм перюдом занепаду i застою. "Се пвднесення соцiальноi iнiцiативи i культурно!' енерпТ' [7, с. 326], - зауважуе юторик. Ми пiдтримуемо думку юторика, оскшьки полемiка, що розпочалася на релтйному грунтi, поповнила здобутки всього спектру вггчизняно!' науки та культури.
У 1896 роцi вийшла праця польського фшолога та iсторика культури, уродженця Тернопшьщини Александра Брюкнера "Спори про ушю в давнiй лггературГ' [32]. Автор одним iз першим знайомить европейського читача iз украшською полемiчною лiтературою, аналiзуе ряд полемiчних трактатiв, а також надае ощнку Берестейськiй уни, яка нiкого "т не навернула, нi не примирила" [32, с. 643]. I. Франко високо ощнив твори А. Брюкнера про ушю: "Проф. Брюкнер з великим талантом, та при им тверезо i критично, обмальовуе лггературш фiзiономii Герасима Смотрицького, Василя Суразького, Степана Зизанк, Фшалета Бронського, котрого "АпокрисисовГ' присвячуе обширний розбiр. Далi йде характеристика...Потiя...розбiр "Перестороги"...дмльносл Мелетм Смотрицького.." [31, с. 133]. Xарактеризуючи висновки А. Брюкнера про наслвдки Берестей^^ уни, I. Франко зазначае, що "Се е суд дшсного вченого, а не теолога" [31, с. 134]. Ми погоджуемося iз думкою I. Франка, оскшьки у свош пращ А.Брюкнер справедливо зазначив, що унм анi не оправдала надш Риму, оскшьки не перемогла повшстю, анi не впала, як сподiвалися православнi.
У працi "Давньоукраiнськi студенти i професори" [17] вiдомий украшський вчений В. Микитась наводить ввдомосл про життевий та творчий шлях ряду полемюпв. Автор наводить юторичш вiдомостi про Острозьку академiю, братства, Киево-Могилянську академiю та !'х дiячiв; аналiзуе свiтовi культурнi процеси, яю значною мiрою вплинули на розвиток в Украт науки, шкгльництва, культури, фшософи. Звертае увагу автор i на викладання фглософських наук у Киево-Могилянськiй академii, зауважуючи, що "фшософський клас у Киево-Могилянському колегiумi вважався найвищим" [17, с. 81]. Досить детально зупиняеться автор на аналiзi творчостi М. Анд-релли, Л. Барановича, I. Борецького, I. Вишенського, Й. Галятовського, I. Пзеля, Й. Княгиницького, П. Могили, Ф. Прокоповича, Ю. Рогатинця, К. Саковича, Г. Смотрицького, М. Смотрицького.
Багато шформацй для дослвдження фшософсько-правових концепцш у полемiчнiй лiтературi знаходимо у працi М. Возняка "!стор]я украiнськоi лiтератури" [2]. У нш мiстяться вiдомостi не лише про перюди розвитку украюсь^ мови, украiнськоi народностi та письменства, але i процес утвердження украись^ самобутностi у полемiчному письменствi та аналiзуються найвiдомiшi полемiчнi трактати.
У "Xрестоматii давньоi украiнськоi лiтератури (до кшця XVIII ст.)", упорядкованiй ака-демiком О. Бглецьким [1], знаходимо низку полемiчних першоджерел: "Апокрисис", "Пересторогу", працi Г. Смотрицького, М. Смотрицького, I. Вишенського, З. Копистенського, К. Транквшюна-Ставровецького.
Творчосп апологета унй 1пат1я Потш присвячена стаття Н. Поплавсько' "Полемiчна дмльшсть 1пат1я Потш i Волинь" [20]. Автор зазначае, що лгтературна особиспсть Потш в науковiй лiтературi асощюеться виключно з "полгтико-публщистичним" началом. У полемюта спосте-рiгаеться новаторське використання бiблiйного тексту. У своему "Антикризиш" полемiст звертаеться до проблем унй', устрою римсько' церкви та критики схвдно' церкви. I. Потiй належав до чи не найекспресившших полемкпв свого часу. Тим не менше, вiн виступае прихильником "мудрого компромюу, мирного погодження крайностей унiйних проблем" [20, с. 53, 54, 59].
Дослвдженню полемiчно-публiцистичноï прози також присвячена дисертацм Н.Поплавсько' [19], у якш, окрiм iнформацiï про жанровi та стишстичш особливостi полемiчних творiв, дослвджуються також гхт свiтогляднi, культурологiчнi, релшшш, естетичнi особливостi, вплив на самовдентифшащю украшського народу, формування суспiльноï сввдомосп, а також на шелек-туальне та культурне життя. Особливу увагу автор придшила творчостi таких видатних полемюпв, як I. Вишенський, Г. Смотрицький, М. Смотрицький, К. Острозький, I. Потш, В. Суразький, Х. Фшалет. На нашу думку, зазначена праця здшснила значний вклад у розвиток украшсько' фiлологiчноï науки, а матерiали дослiдження викликають зацiкавлення також iз точки зору аналiзу фшософсько-правових iдей полемiстiв.
У статтi "Украшсью вченi й козаки про Берестейську ушю" С. Демчук зазначае, що розумшня Берестейсько' унй як тако', що лише вiдновлюе церковну едтсть, не вiдповiдае дiйсностi [9, с. 23]. Для обгрунтування свое'' думки автор апелюе до праць юториюв I. Крип'якевича, Н. Полонсько'-Василенко, I. Франка, Й. Шумлянського, а також аналiзуючи позицiю укра'нського козацтва: "Добре ввдомо усiм, що славно'' пам'ят Гетьман Богдан Хмельницький з Вшськом Запорозьким не через якусь шшу причину розпочав законну вiйну проти Польсько' Держави, лише прагнучи належно' по праву свободи i захищаючи Православну Вiру" [9, с. 23]. Автор iз позицiй укра'нського патрютизму виступае проти будь-яких проросiйських чи пропольських орiентацiй, проти конфесiйних змш, i закликае дотримуватися заповiту запорозьких козаюв зберiгати християнську Церкву, яка вторично в Украïнi походить ввд князя Володимира Великого. На нашу думку, заслуговуе уваги категорично-патрiотична позицш автора, проте з точки зору об'ективiзму наукових дослвджень вона потребуе певних доповнень. Зокрема, акцентуючи на недолшах та проблемах унiï, варто було також дослвдити артументи та позищю опонуючо' сторони.
У пращ "!стор1я укра'нсько' та зарубiжноï культури" [12] проаналiзовано передумов становлення Ренесансу в Укра'ш, стан книгодрукування в Укра'ш, значення дiяльностi братств, Киево-Могилянсько' академй та Острозького культурно-освiтнього осередку для Украши, наслвдки укладення Берестейсько' унй', оглядово поданi фiлософськi концепцй ряду полемiстiв. У працi справедливо зазначено, що проввдну роль у тогочасному суспшьстш вiдiгравала церква. Вона була "духовним царством" для украшц]в, що об'еднувало християн вiзантiйсько-слов'янського обряду, особливо у зв'язку з процесами державотворення [12, с. 131]. Загалом, дослвдження лакотчно та конкретизовано ознайомлюе iз особливостями суспшьно-культурного життя в У крат у XVI-XVII ст.
Ь особливостями укра'нсько' культури у полемiчний перiод знайомить нас праця В. паненка та Г. Кривчика "!стор1я укра'нсько' культури" [11]. Слiд ввдзначити дещо антиунiатськi позицй' авторiв. Так, Роздш II працi iменуеться "Взаемовплив укра'нсько' та росiйськоï культур XIV -першо' половини XVII ст.". На нашу думку, на укра'нський культурний процес зазначеного перiоду впливала не лише, i не стшьки росiйська культура, як культура европейська, адже саме iз Свропи прийшли в Украшу iдеï Вiдродження та Реформацй. Ряд укра'нських вчених XVI-XVII ст. перiодично працювали у Росй (мова йде про украïнськi штелектуальш ресурси, якi використовувалися Московською державою), а значна частина украшсько' молодi здобувала освiту в европейських навчальних закладах. Очевидно, авторський колектив збагнув це упущення, i у виданш 2016 року аналогiчний пiдроздiл iменуеться як "Укра'нська культура XIV - першо' половини XVII ст." Видаеться також суперечливою позицм авторiв, як зазначили, що "З метою покатоличення православного населення провадили мiсiонерську дмльшсть католицькi чернецькi ордени ... головним завданням яких була не освгта, а пропаганда католицького вiровчення" [11, с. 17]. Зауважимо лише, що велик украïнськi гетьмани Богдан Хмельницький та !ван Мазепа,
полемкти-патрюти Стефан Яворський та Феофан Прокопович були вихованцями езуггських навчальних закладiв. Викликае зацiкавлення розумiння авторами проблематики збереження нащонально!' iдентичностi украшського народу: "У складних умовах iноземного панування украшському народовi вдалося не тшьки вистояти, але й зберегти свою нащональну iдентичнiсть, основою яко!' була православна вiра... Зберегти украшському народовi свою iдентичнiсть значною мiрою вдалося завдяки виникненню в його середовищi тако!' самобутньо!' соцiальноï верстви, як козацтво" [11, с. 18]. Ми погоджуемося i3 думкою, що православна вiра та козацтво вiдiграли важливу роль у збереженш украïнськоï нацiональноï iдентичностi, проте, не верто забувати також про значення у цьому процеш мови, культури, традицiй, почуття приналежностi до певноï нацiï незалежно ввд громадянства тощо.
Також необхвдно вiдзначити науковi працi росiйського юторика Степана Голубева, чие iм'я пов'язане iз Кшвською духовною академiею та Кшвським унiверситетом, про Петра Могилу [4, 5], у якш детально подано бюграфто, а також ввдомоси про дiяльнiсть та оточення П. Могили; працю М. Трипольського про 1патм Потiя [29], М. Скабаллановича про "Апокрисис" Х.Фiлалета [22]; М. Манька "Дев'ятсотлптай Острог" [16]; дослвдження М. Сумцова [27, 28], I. Житецького [10]. Дослвдженню творчостi З. Копистенського присвячено працю М. Петрова "Новооткрытый список "Палинодии" Захария (Копыстенского)" [18], П. Степаньюва "Палiнодiя" Захари Копистенського як iсторичне джерело i пам'ятка укра1'нсько1' iсторiогорафiï XVII ст." [24].
Полемiчне письментсво виступае об'ектом уваги науковцiв-фiлософiв, адже полемiчнi твори мютили спектр фшософських iдей, ввдображали тогочасне розумiння фглософсько!' проблематики та пошуки вiдповiдей на назрiлi релшшш, культурнi та полiтичнi проблеми.
У "Встуш до фшософй" за редакщею С. Щерби надаеться оцiнка зародження та розвитку фшософсько думки на Украшу починаючи iз перiоду Ктвсько!' Русi. Для пояснення ролi фшософського знання в украшському суспiльствi XVI-XVII ст. у працi зазначено, що "у контекст загально!' культури фшософська думка самостiйно набувае контурiв специфiчноï галузi теоретичного мислення" [3, с. 85]. Автори зазначають, що представники украшського гуманiзму для утвердження свободи та гiдностi людини, а також iдеалiв соцiальноï справедливостi, зверталися до фшософй, яка, як вважалося, е найкористшою та найпершою серед наук [3, с. 86]. Погоджуемося iз твердженням авторiв, що украшсью полемiсти ставали на захист культури та мови, оскшьки вбачали у нш запоруку самозбереження украшського етносу [3, с. 87]. У пращ наводяться ввдомосп про фшософський свггогляд полемiстiв (увага зосереджена на представниюв православного напряму), а також про дмльшсть братств, Острозькоï академи, Киево-Могилягськоï академiï та ïхнiй вклад у розвиток украюсь^ фшософй. У пращ також надано узагальнений напрям розвитку фшософсько-правових вдей: "Широко пропагувалася свобода, воля та патрютизм людини. 1стор1я, держава тлумачилися з позицiй теори суспшьного договору та природного права" [3, с. 88]. Такий лакотчний, проте синтезований висновок надае можливють розумiння кiнцевих iдей полемiчних творiв та фшософсько-правових концептiв у них загалом.
У пращ "Фшософ1я" тд авторством I. Старовойта, Т. Сшаева та Г. Орендарчук зазначаеться, що формуванню Киево-Могилянськоï академiï передувала дмльшсть братських шкш, що виникають в Украт в XV ст. Хоча у братських школах фшософ1я не вивчалася окремо, проте учш ознайомлювалися iз нею при вивченнi дiалектики. У розвитку та поширеннi фшософського знання на Украт та у всьому слов'янському свт Киево-Могилянська академм вiдiграла вiдчутнi роль. При виршенш проблем буття усi без винятку професори академи виходили iз релшшних позицiй [23, с. 46-48]. Автори коротко розглядають тогочаст фiлософськi напрямки, де охарактеризовують дiяльнiсть провiдних тогочасних фiлософiв, при цьому висловлюють власне бачення та ощнку процешв фшософствування.
Я. Стратiй зазначае, що украшський Ренесанс, який здiйснювався на свому рiвнi i в тради-щйних схiднослов'янських формах духовностi розумову револющю Вiдродження, перебудовуе всю структуру духовного життя, суспiльноï свiдомостi та особистого самоввдчуття людини, i опирався, перш за все, на давнину - культуру Кт^сь^ Руш [26, с. 237-238]. Автор аналiзуе гуманiстичнi тенденци у працях острозьких дiячiв, а також надае наукову фшософську ощнку ряду полемiчних
тракта™ i робить висновок, що острозью книжники розробили укра'нську вершю ренесансного гумашзму, пiдтримували iдею служiння загальному благу, боротьби за права свого народу, виступали за розвиток культури та ввдстоювання сво'х нацiональних традицш, святинь та вiри. В цьому проявляеться така специфiчна риса схвднослов'янського свiтогляду, як "соборнiсть", тобто розумшня себе як частини певного колективу, народу, як ланки у довгому ланцюжку поколшь, яка повинна тклуватися, перш за все, про штереси цшого [26, с. 244].
Ь особливостями фшософського свiтогляду Ф. Прокоповича та С. Яворського знайомить праця "Описание курсов философии и риторики профессоров Киево-Могилянской академии" [25]. У пращ надаеться юторико-фшософська характеристика фшософських курсiв та коротю ввдомосп про професора, який 'х читав. Варто зауважити, що обсяги та змют фшософських студiй, написаних переважно на латиш, дiйсно вражають. Уже в тогочасних курсах розглядалися практично усi фшософсью напрями та вчення.
У пращ А. Синницино' "Фшософм" [21] полемiчна лiтература згадуеться лише етзодично як один iз етапiв розвитку украшсько' фшософи. Зокрема, автор ввдзначае дiяльнiсть братств, Киево-Могилянсько' академй' та Острозько' академй', а також дмльшсть К. Транквiлiона-Ставровецького. Оглядове, але дещо глибше дослвдження укра'нсько' фшософи XVI-XVII ст. знаходимо i в пращ О.Губар [8]. Автор лакотчно розкривае особливосп свiтогляду I.Гiзеля, Ф. Прокоповича, С. Яворського, аналiзуючи розвиток вгтчизняно' фшософи у контекстi фшософського процесу у свiтi.
Особливостям розвитку фшософсько' думки присвячена праця "Философская мысль в Киеве" [30]. Дослвдження досить глибоко розкривае особливосп свгтогляду укра'нських полемiтстiв, знайомить iз 1'хшми фшософськими iдеями та iдеалами. Досить детально аналiзуються як фiлософськi, так i фiлософсько-правовi концепти. Розкриваеться вклад укра'нських полемiстiв у розвиток фшософи, науки та культури. Проте варто зауважити, що у пращ ввдчуваеться вдеолопчне забарвлення, рiзко негативне ставлення до "польських загарбникiв" та католицько' сторони (при цьому працi ушатських дiячiв не згадуються), а фшософсью концепти досить часто аналiзуються ^зь призму "еднання iз братським росшським народом". Досить спiрним видаеться також натяк на ересь полемюпв-апологепв православно' вiри: "Рацiоналiстичне по сво'й суп вчення про "самовладдя" розуму знаходило, очевидно, в цей час в Киевi багато прибiчникiв. Збереженi документи переконливо свiдчать про iснування у кшщ XV - на початку XVI ст. в межах украшсько-бшоруських земель релтйно' ересi рацiоналiстичного змюту i в наступну епоху. Вчення про "самовладдя" було дуже популярним в Укра'ш ... Прихильниками цього вчення були, зокрема, Лаврентш Зизанш, !ван Вишенський, Кирило Транквшюн-Ставровецький, Христофор Фшалет та iншi украïнськi мислителi кiнця XVI - початку XVII ст" . На нашу думку, думка про еретичну спрямованiсть дмльносп православних полемiстiв е досить стрною, а ототожнення iдеï самовладдя людини iз рацiоналiстичною ерессю швидше можна вважати певною деформащею тлумачення ще' самовладдя.
Дослiдженню творчостi З. Копистенського присвячеш працi Л. Квасюк "Двi духовно-штелек-туальнi традицй' в полемiцi Л. Кревзи i З. Копистенського" [13]. Полемшу мiж З. Копистенським та Л. Кревзою автор вважае апогеем, кульмшащею полемiчноï лiтератури, аналiзуе бюграфто полемiстiв, а також основнi принципи 'хнього свiтогляду та духовнi й штелектуальш константи у ïхнiй творчосп.
Висновки. На нашу думку, полемiчна лiтература потребуе подальших комплексних дослвджень науковцями рiзних напрямiв. Хоча сьогодт наявна значна кiлькiсть праць, присвячених релшшнш полемiцi XVI-XVII ст., щ напряцювання мають, як правило, дещо поверхневий характер, i обмежеш викладом iсторичних фактiв та аналiзом фактичного змюту полемiчних творiв. Потребуе подальшого дослiдження глибинний змiст пам'яток полемiчного письменства, розумiння полемiстами всього спектру духовно-тзнавальних вiдображень та взаемозв'язкiв зовшшнього та внутрiшнього свiту людини. Наприкшщ вважаемо за потрiбне додати, що полемiчне письменство, зокрема комплекс фшософсько-правових вдей, якi у ньому ввдображет, вивченi недостатньо.
Особливо це стосуеться дослвдження TBopiB ушатських aBTopiB вiтчизняними науковцями. Причиною цьому часто виступала полiтична заангажованiсть та пропаганда. Проте ми не можемо ввдкидати вклад прихильниюв уни у розвиток украшсько1 науки та культури i зокрема фшософсько-правових концепта.
1. БЫецький О. I. Хрестоматгя давньог украгнськог лтератури (до ктця XVIII ст.) : для вузгв / Олександр iванович Бглецький ; Наук.ред., передмова Ф.Я. Шолом. - 3-те вид., доп . - Кигв : Радянська школа, 1967 . - 783 с. 2. Возняк М. 1сторгя украгнськог лтератури / Михайло Возняк. -К.: Видавничо-полкрафгчний центр "Кигвський утверситет", 2008. -479 с. 3. Вступ до фтософп (стислий виклад): Навч. посгб. для студ. вищ. навч. закл./ С. П. Щерба, О. А. Заглада, М. Г. Тофтул,
B. К. Щедрг; Мгжрегюн. акад. упр. персоналом. - К., 2002. - 143 с. 4. Голубев С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Т. 1 / С. Т. Голубев. - К., 1883. -1172 с. 5. Голубев С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. Опыт церковно-исторического исследования. Т.2 / [Соч.] С. Голубева. - Киев: тип. С. В. Кульженко, 1898. - 498 с. 6. Грушевський М. 1сторгя украгнськог лтератури в 6-ти томах / М. С. Грушевський / Упоряд, та примт.
C. К. Росовецького. - К.: Либгдь, 1995. - Т. 5. - Кн. 1. - 256 с. 7. Грушевський М .С. 1сторгя украгнськог лтератури: В 6 т. 9 кн. Т. 5, Кн. 2 / М. С. Грушевський / Упоряд. О. В. Дгдух; Примт. С. К. Росовецького. - К.: Либгдь, 1995. - 352 с. 8.Губар О.М. Фтософгя: ттерактивний курслекцш: навчальний посгбник для студ. вузгв / О. М. Губар . - Кигв : Центр учбовог лгт. (ЦУЛ), 2007. -415 с. 9. Демчук C. Украгнськг вчет й козаки про Берестейську унЮ / Степан Демчук // Украгнський часопис Пгдляшшя. - 1996. - № 6 (28). - С. 23. 10.Житецкий И. Литературная деятельность Иоанна Вишенского / И. Житецкий // Киевская старина. - 1890. - Т. ХХ1Х. - Июнь. - С. 494-532. 11. 1ваненко В.В. 1сторгя украгнськог культури [Текст]: навч. посгб. / В. В. 1ваненко, Г. Г. Кривчик. -Д.: РВВ Днтропетр. нац. у-ту, 2010. - 98 с. 12.1сторгя украгнськог та зарубгжног культури: тд-ручник / Л. С. Дещинський, С. В. Терський, Р. Д. Зткевич, Я. Я. Детсов. - Львгв: Бескид Бгт, 2008. -252 с.13.Квасюк Л. Двг духовно-ттелектуальш традицгг в полемц Л. Кревзи i З. Копистенського / Лариса Квасюк // Вгсник Прикарпатського утверситету. Фтософськг i психологгчю науки. -2012. - Вип.16. - С. 29-35. 14. Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописанипях ее главней-шых деятелей / Н.И. Костомаров. - Москва, Мысль. - 1991. - 616 с. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.spsl.nsc.ru/history/kostom/kostom22.htm 15.Крип'якевич I. 1сторгя Украгни / 1ван Крип 'якевич / Вгдп. редактори Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович. - Львгв: Свт, 1990. -520 с. 16. Манько М. Дев'ятсотлтнт Острог : гст.-краезн. нарис /М. Манько. - Острог, 2000. -54 с. 17. Микитась В. Давньоукрагнськг студенти i професори /В. Микитась. - К.:. Абрис, 1994. -288 с. 18. Петров Н. И. Новооткрытый список "Палинодии" Захария (Копыстенского) / Н. И. Петров // Труды Киевской духовной академии. -1884. -No 6. -С. 244-257.19. Поплавська Н. М. Украгнська полемiчно-публiцистична проза ктця XVI - початку XVII ст.: сучасна рецепця та реттерпретащя [Текст] : дис. ... д-ра фтол. наук : 10.01.01 : 10.01.08 / Поплавська Наталiя Миколагвна; Терноп. нац. пед. ун-т iм. В. Гнатюка. - Т., 2008. - 453 с. 20. Поплавська Н. Полемiчна дiяльнiсть Inатiя Потiя i Волинь / Н. Поплавська // Волинь - Житомирщина. - 2007. - № 17. -С. 49-60. 21.Синицына А. В. Философия [Текст] : учеб. пособие для иностр. студентов / А. В. Си-ницына. - Л. : Новий Свт - 2000, 2014. - 351 с. 22. Скабалланович М. Об "Апокрисисе" Христофора Филалета / М. Скабалланович. - Петербург, 1873. -189 с. 23. Старовойт I. С. Фiлософiя: навчальний поабник / I. С. Старовойт, Т. О. Сшаева, Г. О. Орендарчук. - Тернотль : Астон, 1997. - 143 с.
24. Степаньтв П. Я. "Палiнодiя" Захарп Копистенського як кторичне джерело та пам 'ятка украгнськог кторюграфпXVII ст.: автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.06 / П. Я. Степенькта; НАН Украгни. 1н-т укр. археографи та джерелознавства iм. М. С. Грушевського. - К., 2005. - 16 с.
25. Стратий Я. М. Описание курсов философии и риторики профессоров Киево-Могилянской академии /Я. М. Стратий, В. Д. Литвинов, В. А. Андрушко. - К.: Наукова думка, 1982. - 345 с.
26. Стратий Я. М. Особенности развития украиского Ренессанса в поетическом творчестве острожских книжников / Я. М. Стратий // Отечественная философская мысль XI-XVII вв. и греческая культура: Зб. науч. тр. - К.: Наукова думка, 1991. - 340 с. 27. Сумцов Н. О литератур-
ных нравах южнорусских писателей XVII в. // Известия Отделения русского языка и словесности АН (ИОРЯС). - 1906. - Т. XI. - Кн. 2. - С. 259-280. 28. Сумцов Н. О. Характеристика южнорусской литературы семнадцатаго вька. [Текст] / Н. О. Сумцов. - Киевь: Издание редакции "Киевской старини", 1885. - 18 с. 29. Трипольский Н. Униатский митрополит Ипатий Потей и его проповедническая деятельность / Н. Трипольський. - К., 1878. - 298 с. 30. Философская мысль в Киеве : Ист.-филос. очерк / [В. Д. Белодед, В. А. Буслинский, А. К. Бычко и др.; Редкол.: В. И. Шинкарук (отв. ред.) и др.]. - Киев : Наук. думка, 1982. - 357 с. 31.Франко I. Згбрання творгв у п'ятдесяти томах / 1ван Франко; Редакщйна колеггя: С. П. Кирилюк (голова) та 1н. ; Академия наук Украгнськог РСР, 1нститут лтератури 1м. Т. Г. Шевченка. - К.: Наукова думка, 1976-1986. Том 31 : Лте-ратурно-критичт пращ (1897-1899) / Редактори тому Г. Д. Вервес, О. Н. Мороз; Упорядкування та коментарг Ю. Л. Булаховськог, В. П. Ведгног, Т. I. Комаринця, К. Т. Куткоковець, В. П. Лу-к'яновог, А. I. Скоця. - К.: Наукова думка, 1981. - 595 с. 32. Brückner А. Spory o uniq w dawnej literaturze/А. Brückner//KwartalnikHistoryczny . -RocznikX. -Z.III. -Lwow,1896. - S.578-644.
REFERENCES
1. Bilec'kyj O. I. Hrestomatija davn'oi' ukrai'ns'koi' literatury (do kincja XVIII st.) [Reader of ancient Ukrainian literature (to the end of XVIII century)]: dlja vuziv / Oleksandr Ivanovych Bilec'kyj ; Naukred., peredmova F.Ja. Sholom. 3-tje vyd., dop . Kyi'v : Radjans'ka shkola, 1967 . 783 p. 2. Voznjak M. Istorija ukrai'ns'koi' literatury [History of ukrainian literature] / Myhajlo Voznjak. K.: Vydavnycho-poligrafichnyj centr "Kyi'vs'kyj universytet", 2008. 479 p. 3. Vstup do filosofii' (styslyj vyklad) [Introduction to Philosophy (summary)]: Navch. posib. dlja stud. vyshh. navch. zakl. / S. P. Shherba, O. A. Zaglada, M. G. Toftul, V. K. Shhedri; Mizhregion. akad. upr. personalom. K., 2002. 143 p. 4. Golubev S. T. Kyevskyj mytropolyt Petr Mogyla y ego spodvyzhnyky [Kyiv Metropolitan Petro Mohyla and his associates]. T. 1 / S. T. Golubjev. K., 1883. 1172 p. 5.Golubev S. T. Kyevskyj mytropolyt Petr Mogyla y ego spodvyzhnyky.Oput cerkovno-ystorycheskogo yssledovanyja [Kyiv Metropolitan Petro Mohyla and his associates. The experience of church-historical researches] T.2 / [Soch.] S. Golubeva. Kyev: typ. S. V. Kul'zhenko, 1898. 498 p. 6. Grushevs'kyj M. Istorija ukrai'ns'koi' literatury [History of ukrainian literature] v 6-ty tomah / M. S. Grushevs'kyj / Uporjad, ta prymit. S. K. Rosovec'kogo. K.: Lybid', 1995. T. 5. Kn. 1. 256p. 7.Grushevs'kyj M. S. Istorija ukrai'ns'koi' literatury [History of ukrainian literature]: V 6 t. 9 kn. T. 5, Kn. 2 / M. S. Grushevs'kyj / Uporjad. O. V. Diduh; Prymit. S. K. Rosovec'kogo. K.: Lybid', 1995. 352 p. 8.Gubar O.M. Filosofija [Philosophy]: interaktyvnyj kurs lekcij: navchal'nyj posibnyk dlja stud. vuziv / O. M. Gubar . Kyi'v : Centr uchbovoi' lit. (CUL), 2007 . 415 p.
9. Demchuk C. Ukrai'ns'ki vchenij kozakypro Berestejs'ku uniju [Ukrainian scientists andcossacks about the Brest union] / Stepan Demchuk // Ukrai'ns'kyj chasopys Pidljashshja. 1996. №6 (28). P.23.
10. Zhyteckyj Y. Lyteraturnaja dejatel'nost' Yoanna Vyshenskogo [The literary work of Ivan Vyshensky] / Y. Zhyteckyj // Kyevskaja staryna. 1890. T. XXIX. Yjun'. pp. 494 532. 11.Ivanenko V. V. Istorija ukrai'ns'koi' kul'tury [History of ukrainian culture] [Tekst]: navch. posib. / V.V. Ivanenko, G. G. Kryv-chyk. D.: RVV Dnipropetr. nac. u-tu, 2010. 98 p. 12. Istorija ukrai'ns'koi' ta zarubizhnoi' kul'tury [History of Ukrainian and foreign culture] : pidruchnyk / L. Je. Deshhyns'kyj, S. V. Ters'kyj, R. D. Zin-kevych, Ja. Ja. Denisov. L'viv: Beskyd Bit, 2008. 252 p. 13. Kvasjuk L. Dvi duhovno-intelektual'ni tradycii' v polemici L. Krevzy i Z. Kopystens'kogo [Two spiritual and intellectual tradition and controversy L. Krevzy Z. Kopystenskoho] / Larysa Kvasjuk // Visnyk Prykarpats'kogo universytetu. Filosofs'ki i psyhologichni nauky. 2012. Vyp.16. pp. 29-35.14. Kostomarov N.Y. Russkaja ystoryja v zhyzneopysanypjah ee glavnejshuh dejatelej [Russian history in the life of its main figures] / N. Y. Kostomarov. Moskva, Musl'. 1991. 616 s. [Elektronnyj resurs]. Rezhym dostupu: http://www.spsl.nsc.ru/history/kostom/kostom22.htm15.Krypjakevych I. Istorija Ukrai'ny [History of Ukraine] /Ivan Kryp'jakevych / Vidp. Redaktory F. P. Shevchenko, B.Z. Jakymovych. L 'viv: Svit, 1990. 520p. 16. Man'ko M. Dev'jatsotlitnij Ostrog [900-years old Ostrog]: ist.-krajezn. narys / M. Man'ko. Ostrog, 2000. 54 p. 17. Mykytas' V. Davn'oukrai'ns'ki studenty i profesory [Old Ukrainian students and professors] / V. Mykytas'. K.: Abrys, 1994. 288 p. 18. Petrov N. Y. Novootkrutuj spysok "Palynodyy" Zaharyja (Kopystenskogo) [Newly opened list "Palinodia" Zechariah (Kopystensky)] /N. Y.Petrov // Trudy
Kyevskoj duhovnoj akademyy. 1884. No 6. pp. 244-257.19. Poplavs'ka N. M. Ukrai'ns'ka polemichno-publicystychna proza kincja XVI - pochatku XVII st. : suchasna recepcija ta reinterpretacija [Ukrainian polemical and journalistic prose of tge end XVI - early XVII.: reception and modern reinterpretation] [Tekst] : dys. ... d-ra flol. nauk : 10.01.01 : 10.01.08 /Poplavs'ka Natalija Mykolai'vna ; Ternop. nac. ped. un-t im. V. Gnatjuka. T., 2008. 453p. 20. Poplavs'ka N. Polemichna dijal'nist'Ipatija Potija i Volyn' [Ipatii Potij polemic work and Volyn] / N. Poplavs'ka // Volyn' - Zhytomyrshhyna. 2007. № 17. pp. 49-60. 21. Synycyna A. V. Fylosofyja [Philosophy] [Tekst] : ucheb. posobye dlja ynostr. studentov / A. V. Sy-nycuna. L. : Novyj Svit. 2000, 2014. 351 p. 22. Skaballanovych M. Ob "Apokrysyse " Hrystofora Fylaleta [About Christopher Filalet's "Apokrysys"] /M. Skaballanovych. Peterburg, 1873. 189p. 23. Starovojt I. S. Filosofija [Philosophy] : navchal'nyj posibnyk /1. S. Starovojt, T. O. Silajeva, G. O. Orendarchuk. Terno-pil': Aston, 1997. 143 p. 24. Stepan'kiv P. Ja. "Palinodija" Zaharii' Kopystens'kogo jak istorychne dzherelo ta pam'jatka ukrai'ns'koi' istoriografii' XVII st. [Zechariah Kopystensky's "Palinodia" as a historical source and sight of Ukrainian historiography XVII.] Avtoref. dys... kand. ist. nauk: 07.00.06 / P. Ja. Stepen'kina; NAN Ukrai'ny. In-t ukr. arheografii' ta dzhereloznavstva im. M.S.Grushevs'kogo. K., 2005. 16 p. 25. S tratyj Ja. M. Opysanye kursov fylosofyy y rytoryky professorov Kyevo-Mogyljanskoj akademyy [Description of courses philosophy and rhetoric professors of Kyiv-Mohyla Academy]/ Ja. M. Stratyj, V. D. Lytvynov, V. A. Andrushko. Kyev : Naukova dumka, 1982. 345 p. 26. Stratyj Ja. M. Osobennosty razvytyja ukrayskogo Renessansa v poetycheskom tvorchestve ostrozhskyh knyzhnykov [Features of Ukrainian renaissance in poetic creativity Ostroh scribes] / Ja. M. Stratyj // Otechestvennaja fylosofskaja musl' XI-XVII vv. y grecheskaja kul'tura: Zb. nauch. tr. K. : Naukova dumku, 1991.340 p. 27. Sumcov N. O lyteraturnuh nravah juzhnorusskyh pysatelej XVII v. [About the literary nature of South Russian writers of XVII cn.] // Yzvestyja Otdelenyja russkogo jazuka y slovesnosty AN (YORJaS). 1906. T. XI. Kn. 2. pp. 259-280 28. Sumcov N. O. Harakterystyka juzhnorusskoj lyteraturu semnadcatago v'ka [Characteristics south Ruthenian literature of XVII cn]. [Tekst] /N. O. Sumcov. Kyev' : Yzdanye redakcyy "Kyevskoj starynu", 1885. 18 p. 29. Trypol'skyj N. Unyatskyj mytropolyt Ypatyj Potej y ego propovednycheskaja dejatel'nost' [Uniate Metropolitan Hypatia Poti and his preaching of] / N. Trypol's'kyj. K., 1878. 298 p. 30. Fylosofskaja musl' v Kyeve [Philosophical thought in Kyiv] : Yst.-fylos. ocherk/[V. D. Beloded, V. A. Buslynskyj, A. K. Buchko y dr.; Redkol.: V. Y. Shynkaruk (otv. red.) y dr.]. Kyev : Nauk. dumka, 1982. 357 p. 31. Franko I. Zibrannja tvoriv u p'jatdesjaty tomah [Collected works in 50 volumes] / Ivan Franko; Redakcijna kolegija: Je. P. Kyryljuk (golova) ta in. ; Akademija nauk Ukrai'ns'koi' RSR, Instytut literatury im. T. G. Shevchenka. K.: Naukova dumka, 1976-1986. Tom 31: Literaturno-krytychni praci (1897-1899) / Redaktory tomu G. D. Verves, O. N. Moroz; Uporjadkuvannja ta komentari Ju. L. Bulahovs'koi', V. P. Vjedinoi', T. I. Komaryncja, K. T. Kutkokovec', V. P. Lu-k'janovoi', A. I. Skocja. K.: Naukova dumka, 1981. 595 p. 32. Brückner A. Spory o uniq w dawnej literaturze [The debate about the union in ancient literature] / A. Brückner // Kwartalnik Historyczny . RocznikX. Z.III. Lwow,1896. -pp. 578-644.
