CC BY
18Селекц'я ma нaciннuцтвo
УДК 633.11; 632.931.21; 632.03 https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145289
п •• • w • • ••
Âœepeëa кoмплeкcнo1 crié^cn пшeниц1 oзимo1 (Triticum aestivum L.) у ceлeкцíï нa aдaптивн1cть
Л. О. Xoмeнкo*, H. В. Caндeцькa
1нcmumym фiзioлoгiïpocлuн i гeнemuкu HAH ÓKpamu, вул. BacuëbKiâcbKa, 31/17, м. Kuïb, 03022, ÓKparna, 'e-mail: [email protected]
Meïa. Оц'нити гпйккть кoлeкцiйниx зpaзкiв пшeницi озимо! за ознакою пpoдyктивнocтi (мaca зepнa з одного ко-лoca), пocyxo-, жapocтiйкicтю та cтiйкicтю пpoти з6удник1'в xвopoб (бopoшниcтoï pocи, бypoí ipœi та пipeнoфopoзy). Вид1'лити джepeлa кoмплeкcнoï cn^ocn кyльтypи 1'з зaлyчeнням ix до ceлeкцiйниx пpoгpaм з1 cтвopeння виcoкoпpo-дуктивного та виcoкoaдaптивнoгo виxiднoгo мaтepiaлy. Meïoди. Лaбopaтopний, польовий, cтaтиcтичний. Peзультaти. Copтoзpaзки пшeницi озимо'!, як1 виpoщyвaли в кoлeкцiйниx poзcaдникax, за piвнeм пpoдyктивнocтi та нaпpямoм викopиcтaння подано на тpи гpyпи. До ниx вxoдилo 136 copтiв, 1"з якиx 33% ceлeкцiï Iнcтитyтy ф1з1олот poc-лин i гeнeтики HAH У^ажи (киïвcькoï), 19% - пiвдeнниx periom^ Укpaïни (пiвдeннa ceлeкцiя) та 42% - iнoзeмнoï (зaxiднoeвpoпeйcькoï) ceлeкцiï. За ознакою пpoдyктивнocтi в кoлeкцiйнoмy poзcaдникy найб1льший пpiopитeт - 69% мають cop™ кив^ко'! ceлeкцiï 1"з cepeдньoю мacoю зepнa з одного коло^ 3,1-4,0 г. Пiвдeннi copти мають найви-щу пocyxocтiйкicть y paнгy cepeдньocтiйкi (25,0%), вищe cepeдньoгo (17,9%) та виcoкocтiйкi (10,7%). Copти кив^ко'! ceлeкцiï волод1ють найвищим показником y paнгy cepeдньo та вищe cepeдньoï жapocтiйкocтi - 25,5%. За ypaжeнням збудниками xвopoб зaxiднoeвpoпeйcькi copти мають найб1льший вiдcoтoк вищe cepeдньoï cn^ocn пpoти бopoшниcтoï pocи та пipeнoфopoзy - 43%. Copти киïвcькoï та пiвдeннoï ceлeкцiï cтaбiльнo cepeдньocтiйкi пpoти збудник1в тpьox xвopoб - 53-82%. Bиcнoвки. Bидiлeнo джepeлa кoмплeкcнoï cn^ocn пшeницi озимо'! до нecпpиятливиx чинник'в довк1лля та збудник1в xвopoб (бopoшниcтa poca, бypa ipœa та жовта плямиcтicть лиcткiв) 1"з copтiв ceлeкцi'í 1ФР1Г HAHУ: 'Haтaлкa', 'Пepeяcлaвкa', 'Подолянка', 'Дapинкa Килька', 'Збpyч', 'Килька ог^та', 'Cмyглянкa', 'Cнiгypкa' та 'Фaвopиткa'. Дocлiджeнi copти зaлyчeнi до ceлeкцiйниx пpoгpaм з1 cтвopeння виcoкoпpoдyктивнoгo та вигакоадаптивного виxiднoгo мaтepiaлy пшeницi озимо'!.
Нлючов! слова: Triticum aestivum L.; copmu; nocyxocmié^cmb; жapocmiйкicmь; збуднuкuxBopoá; dœepeëa кoмnлeкcнo^ cmié^cmi.
Вегуп
Гpyнтoвo-клiмaтичнi yмoви нa тepeнax namoï дepжaви тa пoтeнцiйнa пpoдyктив-нicть cyчacниx виcoкoeфeктивниx copтiв пшeницi oзимoï Iнcтитyтy фiзioлoгiï pocлин i гeнeтики HAH Укpaïни ('Cмyглянкa', '3o-лoтoкoлoca' тa 'Фaвopиткa') дaють змoгy oтpимaти peкopднi вpoжaï зepнa в Heœax 12,4-13,2 т/га.
Heзвaжaючи нa вeликий нaплив y виpoб-ництвo iнoзeмниx copтiв, яК cyттeвo госту-пaютьcя вiтчизняним зa oзнaкaми пocyxo- i мopoзocтiйкocтi тa якocтi зepнa, caHe copти пшeницi oзимoï êMi^^êo! ceлeкцiï мaють витоку кoнкypeнтocпpoмoжнicть [1].
Бiльшicть copтiв пшeницi oзимoï, якi ви-poщyють в yKparni, нaлeжaть дo cepeдньoгo i нижчe cepeдньoгo piвня пocyxocтiйкocтi [2]. Caмe тoмy нapaзi пoтpiбнa пepeбyдoвa ceлeкцiйнoгo пpoцecy для cтвopeння copтiв кyльтypи, якi б пoeднyвaли в oднoмy ^ro-типi виcoкy пpoдyктивнicть iз дoбpoю зимo-
Lidiia Khomenko
http://orcid.org/0000-0002-3776-6208 Nadiia Sandetska
http://orcid.org/0000-0002-0558-2295
OTmêiCTro тa виcoкими aдaптивними влacти-вocтями дo мiнливиx yмoв дoвкiлля [3].
Одним iз чинникiв, щo oбмeжyють peaлi-зaцiю пoтeнцiйнoï пpoдyктивнocтi copтiв пшeницi oзимoï е xвopoби, yтpaти вpoжaïв вiд якиx мoжyть дocягaти 12-18%, a в poки з eпiфiтoтiйним poзвиткoм 25-50% i бiльшe [4]. Пшeницю ypaœye пoнaд 100 xвopoб, ce-peд якиx пoлoвинy cтaнoвлять гpибнi зaxвo-pювaння, го^д тpeтинy - вipycнi тa го 10% - бaктepiaльнi й нeмaтoднi, якi е дocить нe-бeзпeчними [5].
Змiни клiмaтy icтoтнo впливaють нa cпeктp збyдникiв xвopoб тa ïx cпiввiднoшeн-ня y фiтoпaтoцeнoзi пшeницi oзимoï. Якщo в минyлoмy cтoлiттi зa yмoв пoмipнo тeплo-гo тa вoлoгoгo клiмaтy ввд бopoшниcтoï pocи (Erysiphe graminis DS. f. sp. tritici) yтpaти вpoжaю кyльтypи в piзниx зoнax виpoщy-вaння cтaнoвили 15-20% [6], то cьoгoднi зa пocyшливиx yмoв тa пiдвищeнoгo тeмпepa-тypнoгo peжимy ^ пiвднi кpaïни зpocтae ypaжeння зepнa кoлocoвиx кyльтyp фiтoпa-тoгeнними гpибaми - бypoю ipжeю (Puccinia triticina f. sp. tritici) тa плямиcтocтями лие-тя, зoкpeмa пipeнoфopoзoм (Pyrenophora tritici-repentis (Died.) Drechsler.) [7]. Шд чac дocлiджeння в copтiв y^a'te^Ko'i ceлeкцiï
270
issn 2518-1017 Plant Varieties Studying лпр protection, 2018, т. 14, №3
алельного стану гена Lr34, що забезпечуе чутлив1сть до буро! 1рж1 протягом багатьох десятилггь, найб1льшу середню частку його наявноси (60,8%) мають швденш сорти [8].
Мета дослгджень - ощнити стшк^ть ко-лекцшних зразк1в пшенищ озимо! за озна-кою продуктивноси (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростшшстю та стшыс тю проти збуднишв хвороб (борошнисто! роси, буро! 1рж1 та шренофорозу). Вид1лити джерела комплексно! стшкоси культури 1з залученням i'x до селекцшних програм з1 створення високопродуктивного та високо-адаптивного вихвдного матер1алу.
Материали та методика досл1*джень
Дослвдження проводили на полях досл1д-ного сльськогосподарського виробництва 1нституту ф1з1ологй рослин i генетики HAH Украши (1ФР1Г) (смт Глеваха, Васильк1в-ський р-н, Кш'вська обл.). Mатерiалом для дослiджень слугували 136 сорив пшенищ озимо!, як вирощували в колекцшних роз-садниках порiвняльного сортовипробування.
Закладання досл1ду, збирання та облш урожаю сортозразкiв пшенищ проводили зпдно з Методикою проведення експертизи сорив рослин групи зернових, круп'яних та зернобобових на придатшсть до поширення в Укра!'ш [9]. Середню масу зерна з одного колоса визначали за обмолотом 20 колосмв кожного сортозразка.
Агрометеоролопчш фактичш та середньо-багаторiчнi показники погодних умов вико-ристовували за даними арxiву погоди з ш-тернет-сайту «Погода и климат» (http:// www.pogodaiklimat.ru).
Посухо- й жаростшылть сорив пшенищ ощнювали в лабораторних умовах на проростках сортозразшв, що важливо в першi етапи органогенезу на випадок осшньо!' спеки та посухи, за яких проростання озимих культур затримуеться.
Piвень посухостшкоси сортiв визначали за методикою М. М. Кожушко [10] на розчиш сахарози з осмотичним тиском у 16 атм. Сухе насшня заливали розчином у чашках Петрi та пророщували впродовж 5 дiб у термошафi за температури 20-21 °С. В1дсоток пророс-лих зерен визначали за шльмстю зерен, що сформували мшмальну довжину корiнця.
Piвень жаростшкоси колекцiйниx сортоз-разкiв визначали за методикою В. Г. Шахба-зова [10] зануренням сухого зерна протягом 20 хв у воду з температурою +56 °С. Дорощу-вали зершвки на ф1льтрувальному паперi в чашках Петрi у термошафi за температури 20-21 °С упродовж 7 дiб. До пророслого в1д-
носили нас!ння, яке мало розм1р головного кор!нця не менше довжини зершвки, а ростка - не менше ïï половини довжини.
Ступ!нь ураження рослин борошнистою росою та бурою !ржею оц!нювали в!зуально за методиками В. В. Кириченка [11]. Ст!й-к!сть рослин пшениц! проти збудника жов-то'1 плямистост! листк!в визначали дек!лька раз!в в!д початку формування зерн!вки до молочно-восково'1 стиглост! зерна. Ступ!нь розвитку хвороби розраховували за !нтен-сивн!стю ураження прапорцевого й перед-прапорцевого листка та типом реакц!1 рослин на !нфекц!ю патогена, !нтенсивн!сть ураження листка - у в!дсотках за шкалою О. В. Бабаянц [12].
Повторн!сть досл!д!в - 3-4-кратна. Ста-тистичну обробку результат!в проводили за методикою Б. А. Доспехова [13] !з викорис-танням програмного забезпечення Atte Stat (http://attestatsoft.narod.ru).
Кл!матичн! умови Кшвсько1 област! протягом 2012-2017 рр. характеризувалися п!двищеним температурним режимом !з недобором опад!в за останн! три роки (рис. 1).
Отриман! дан! св!дчать, що за останн! 5 рок!в в!дбувалося перевищення норми се-редньодобово'1 температури пов!тря в!д 0,5 °С у 2016/17 р. до 1,9 °С у 2015/16 р. Опади впродовж цього пер!оду випадали не-р!вном!рно, а в останн! роки спостер!галася тенденц!я зменшення 1х к!лькост!. Особливо значний недоб!р 1х до оптимально' к!ль-кост! заф!ксовано у 2014-2017 рр.
Результати досл1'джень
За р!внем продуктивност! та напрямом ви-користання сорти пшениц! озимо'1, як! ви-рощувались у колекц!йних розсадниках, були под!лен! на три групи. До них входило 136 сорт!в, !з яких 33% селекц!' 1ФР!Г (ки-1всько1), 19% - п!вденних рег!он!в Укра1ни (п!вденна селекц!я) та 42% - !ноземно'1 (за-х!дноевропейсько1) селекц!'.
У польових умовах у фаз! восково'1 стиг-лост! пшениц! озимо'1' в колекц!йних розсад-никах проводили доб!р колос!в сортозразк!в р!зного походження. П!сля обмолоту сор-тозразк!в на колосков!й молотарц!, виз-начали середню масу зерна з одного колоса (рис. 2).
Отриман! дан! св!дчать, що в колекц!йно-му розсаднику сортозразки п!вдня Укра'ни мають найменшу масу зерна з одного колоса, займаючи позиц!' в нижчих та середн!х гру-пах ранжування. Сортозразки селекц!' 1ФР!Г належать до середньо'1 та високо'1 групи за масою зерна з колоса на р!вн! !з сортами !но-
issn 2518-1017 piant vлrietïes studying and protection, 2018, vol. 14, no 3
271
Селекция та наанництво
а)
10,0 9,0 8,0 ^ 7,0 £ 6,0 £ 5,0
(и
14,0 I—
3,0 2,0 1,0 0,0
160
140
120
г
? 100
б)
80 60 40 20 0
Норма 2012/13 2013/14 2014/15 2015/16 2016/17
Роки
2012/13 2013/14
3
2014/15 Роки
4 5
2015/16 2016/17
Рис. 1. Погодш умови вегетацн пшениц озимо1 в район проведения досл1'джень:
а) середня температура пов1тря; б) мльккть опад1В (% В1Д багатортчно'! норми)
80 70 60 50 40 30 20 10 0
1,0-2,0 2,1-3,0 3,1-4,0 4,1-5,0 5,1-6,0
Середня маса зерна з одного колоса, г Сорти: ■ Ки"1вськ1 В П'вдент I Зах1'дноевропейськ1 Рис. 2. Ранжування сортозразктв колекц'йного розсадника за середньою масою зерна з одного колоса
1
2
272
2518-1017 рьлшг vлrieties sтudying лли рготестющ 2018, т. 14, №3
3eMHOï ceëeKD;ïï. TaK, y paHry 4,1-5,0 r nepe-BaœaroTb copTH ÏHOçeMHOï ceëeên;ïï.
y ^HTpaëtHoMy ËïcocTeny yêpaïHH TpH-Baëï nepïo^H nocyxH Ta bhcokï TeMnepaTypH noBÏTpa ocoôëHBo ^acTo cnocTepïraroTtca Bec-Horo, ùo HeraTHBHo BnëHBae Ha pïcT ï po3BH-tok nmeHH^ o3HMoï, npH3BoflHTt ^o 3HHœeH-Ha KÏëtKÏcHHx Ta aêïcHHx noêaçHHKÏB ypo-œaB çepHa. B yMoBax HecTa^ï BoëorH b tpyH-tï Ta noBïTpï npHcêoproeTtca npoцec cTapÏHHa é BïflMHpaHHa ëHcTKÏB Ta ïHmï HeraTHBHÏ Hac-ëïflKH, ùo çyMoBëroroTt npnrHï^eHHa ôÏ3Ïoëo-
Hk BHnëHBae 3 flaHHx TaôëH^ 1, ^o rpynH HecTïéKHx 3a o3Haêoro nocyxocTÏéêocTÏ 3 Haé-ôïëtmHM noêa3HHKoM 70,5% Ta cëaÔKocTÏHKï 32,8% - 3a o3Haêoro œapocTÏéêocTÏ BïflHeceHo ÏHo3eMHï copTH. 3 orëa^y Ha npnpoflHHH ôoh floôopy - KëïMaTH^Hï yMoBH, copTH nÏBflHa yKpaÏHH MaroTt HaËBHùHË bï^cotok nocyxocTïéKocTÏ b paHry: cepeflHtocTÏéKÏ - 25,0%, BHùe cepe^Htoro - 17,9% Ta BHcoKocTÏéKÏ -10,7%. CopTH ceëeK^ï IÔPÏT, y noxo^œeHHÏ aêèx BHKopHcToByBaëaca reHonëa3Ma ceëeK-цïéнoro MaTepïaëy KpaïH œapêoro KëÏMaTy, cTaôïëtHo MaroTt npïopHTeT 3a o3Haêoro œa-pocTÏéêocTÏ - no 25,5% y rpynï cepe^Htoï Ta BHùe cepe^Htoï cTÏéêocTÏ.
3a Kopeëa^éHHM aHaëÏ3oM Tptox o3HaK -eëeMeHTy npoflyKTHBHocTÏ (ÏP), nocyxocTïéKocTÏ (nC) Ta œapocTÏéêocTÏ (®C) oTpHMaëH BeëH^HHy Koeô^ïeHTÏB fleTepMÏHa^ï, aêï no-Ka3yroTt Ha cêïëtKH reHeTH^Ha MÏHëHBÏcTt nepmoï o3HaKH oôyMoBëeHa B3aeMoflïero flBox ocTaHHÏx (Ta6ë. 2).
Ta6nuu,n 2
PeHeTMHHa AeTepMiHauin Ta B3aeM0Aifl 03H3K copT03pa3KÏB nrneHMui 03MM0Ï KOëeKuiÛHoro p03caAHèKa, %*
rpynacopTÏB npOflyKTMBHlCTb nocyxocriéKicTb WapocTiéKicTb
ne we np we np ne
KMÏBCbKi 82,8 91,4 75,7
ÏiBfleHHi 79,2 96,0 94,1
3axiflHo-
EBponeMCbKi 100,0 100,0 0,1
"Koe^iuieHT fleTepMÏHaui'i d = R2
rï^HHx npo^cÏB 3a peaëï3a^ï reHeTH^Horo noTeH^aëy copTy [14]. Bhcokï TeMnepaTypH noBÏTpa 3a yMoB 3MÏH KëÏMaTy Bce ^acTÏme cTaëH cynpoBo^œyBaTH pïcT ï po3BHToK nme-ннцï o3HMoï. Bohh cnpè^HHroroTt nopymeH-Ha ôoTocHHTe3y, 3mïhh b ÏHTeHcHBHocTÏ ^h-xaHHa, 3HHœyroTt ôepTHëtHÏcTt nHëKy, aêïcTt 3epHa Ta Bce ^ Mae HeoôopoTHHé xa-paKTep.
3a BcTaHoBëeHHMH KpHTepïaMH nocyxo-é œapocTÏéêocTÏ flocëïflœeHÏ KoëeK^éHÏ copTo-3pa3KH no^ïëeHo Ha 5 yMoBHHx rpyn (Ta6ë. 1).
^aHÏ cBÏfl^aTt, ùo 3a peaëï3a^ï o^Ho^acHo Tptox reHeTH^Ho ^eTepMÏHoBaHHx o3HaK 3HH-œyeTtca npoflyKTHBHÏcTt 3a bhcokoï nocyxo-Ta œapocTÏéêocTÏ b copTo3pa3Kax nïBfleHHoï ceëeK^ï Ta copTH 3axïflHoeBponeéctKoï ce-ëe^ïï Haéôïëtme 3aëeœaTt bï^ npoaBy ^box ocTaHHÏx o3HaK. y copTÏB KHïBctKoï ceëeK^ï Ha reHeTH^Hy fleTepMÏHa^ro цнx o3HaK Haé-MeHme BnëHBae B3aeMoflïa eëeMeHTy npo^yK-thbhoctï 3 o^HÏero 3 o3HaK cTÏéêocTÏ, ùo cbï^-^HTt npo ïxHro BHcoêy a^anTHBHÏcTt. Bèflïëe-ho copTH 3 noeflHaHHaM bhcokoï npo^yKTHB-hoctï Ï3 cepe^Htoro Ta BHcoKoro nocyxo- é œa-pocTïéêïcTro: 'ïïofloëaHKa', 'CMyrëaHKa', 'Ha-TaëKa', 'nepeacëaBKa', 'XypToBHHa', 'Khïb-ctKa ocTHcTa', '36pyV, 'MaëHHÏBKa', 'CHÏryp-Ka', '^apHHKa KHïBctKa', 'ËHMapÏBHa', 'Ëa-AHœHHKa' Ta ïh.
bï^omo, ùo KëÏMaTH^HÏ yMoBH BnëHBaroTt Ha po3BHToK Ta nomèpeHHa xBopoô nmeннцï o3HMoï 3 npoaBy 3MeHmeHHa KyùHcTocTÏ, nepe^^acHoro 3acHxaHHa ëHcTKÏB ï naroHÏB, 3aTpHMyeTtca KoëocÏHHa, BHHHKae nycToêo-ëocïcTt ï nërocKëïcTt 3epHa, 3HHœyeTtca éoro aêïcTt [15]. ToMy 3a yMoB nocymëHBo-ro Ta œapêoro KëÏMaTy Ha flïëaHKax poôo^oï кoëeкцïï npoBeëH o^HroBaHHa cTÏéêocTÏ copTÏB npoTH ôopomHHcToï pocH, ôypoï ïpœï Ta œoBToï nëaMHcTocTÏ ëHcTKÏB (nïpeHoôo-po3y).
3a bï^cotkom ypaœeHHa Tptox xBopoô copTH poôo^oï кoëeкцïï 6yëo no^ïëeHo TaKoœ Ha 5 KpHTepïïB cTÏéêocTÏ. OTpHMaHÏ pe3yëtTaTH 3acBÏfl^HëH, ùo 3axïflHoeBponeéctKï copTH
Taôëuu,^ 1
PaHœyBaHHn c0pTiâ K0ëeKuiéH0r0 p03caAHèKa nrneHMui 03MM0Ï 3a piBHeM n0cyx0- é œap0CTiéK0CTi, %
KpièTepié cTÎMêocii eeëeKuiï IÔPir HAHY niBflHfl YKpaÏHM lHo3eMHoï ceëeK^ï
nocyxo Wapo nocyxo Wapo Ïocyxo Wapo
HecTiéKi (0-20) 34,1 19,2 17,9 21,4 70,5 24,6
eëaÔKocriéKi (21-40) 38,3 25,5 28,5 32,1 23,0 32,8
eepeflHbocTiéKi (41-60) 17,0 25,5 25,0 17,9 4,9 24,6
Biùe cepeflHboro (61-80) 8,5 25,5 17,9 17,9 1,6 16,4
BmcokoctImkI (81-100) 2,1 4,3 10,7 10,7 0,0 1,6
H^P0,05 0,8 0,4 0,6 0,7 0,9 0,7
issn 2518-1017 Plant Varietîes Studying and protection, 2018, vol. 14, no 3
273
Селекция та наа'нництво
мають найб1льший ввдсоток вище середньо'1 стшкоси проти борошнисто'1 роси та жовто'1 плямистоси листшв - 43%. Сорти кшвсько! та твденно! селекци стаб1льно середньо-стшш проти збудник1в трьох хвороб - 5382%. Серед сорив кшвсько! селекци видь лено 5 сорив 3i сиймстю проти борошнисто'1 роси, 18 - проти буро'1 iржi та 13 - проти шренофорозу.
За статистичним аналiзом сорив кшвсько! селекци встановлено кореляцiйнi зв'язки впливу на ознаку продуктивностi (маса зерна з одного колоса) за взаемоди ознак по-сухо- й жаросийкоси з розвитком трьох хвороб (табл. 3).
Таблиця 3
Вплив на ознаку продуктивносп* (маса зерна з одного колоса) сорт**в селекци 1ФРГ за взаемоди посухо-й жарост1*йкост1* та розвитком хвороб*
Даш св!дчать, що в coptíb ки1всько1 селекци на прояв ознаки елементу продук-тивност! (маса зерна з одного колоса) мае вплив позитивна сильна кореляцшна взае-мод!я жаросийкоси з! сийк!стю проти борошнисто'1 роси r = 0,97 та посухо- й жаросийкоси з шренофорозом r = 0,78 та 0,82 в!дпов!дно.
Висновки
Вид!лено джерела комплексно'1 сийкоси пшениц! озимо'1 до несприятливих чинник!в довк!лля та збудник!в хвороб (борошниста роса, бура !ржа та жовта плямисисть лист-kíb) !з coptíb селекци 1ФР1Г НАНУ: 'Наталка', 'Переяславка', 'Подолянка', 'Даринка Кшвська', 'Збруч', 'Кшвська остиста', 'Смуглянка', 'Сшгурка' та 'Фаворитка'. Досл!-джен! сорти залучен! до селекцшних про-грам з! створення високопродуктивного та високоадаптивного вих!дного матер!алу пшениц! озимо'1.
Використана литература
1. Ф131'олоп'я рослин: досягнення та нов'' напрямки розвитку / за ред. В. В. Моргуна. КиТв : Логос, 2017. С. 6-8.
2. Ул1'ч 0. Л. Зимосл'йм'сть сучасних сорл'в озимоТ пшениц'. Вкн. аграр. науки. 2005. № 4. С. 86-90.
3. 1нновац'йне забезпечення селекц'йного процесу та техноло-п'й вирощування озимо'1 пшениц'. Агропромисловий комплекс Украши / гол. ред. Я. М. Гадзало. КиТв, 2016. 147 с.
4. Лковий М. П., Лисенко С. В., Секун М. П. Особливосл захисту. Прогноз ф1тосаштарного стану агроценоз!в Украти та ре-комендацп щодо захисту рослин. КиТв, 1997. С. 4-5.
5. Моргун В. В.,Топчий Т. В. Пошук нових джерел сл'йкосл пшениц озимо'1 до основних збудник'в грибних хвороб. Физиология раст. и генетика. 2016. Т. 48, № 5. С. 393-400.
6. Новохатка В. Г. Создание исходного для селекции озимой пшеницы материала, устойчивого к мучнистой росе (Erysiphe graminis DC. f. sp. tritici Marchal). Сб. науч. трудов МНИИССП. 1983. Вып. 9. С. 116-126.
7. Трибель С. 0., Ретьман С. В., Борзих 0. I., Стригун 0. 0. Стра-теп'чт культури. КиТв : Феншс, 2012. С. 70-71.
8. Karelov A. V., Pirko Ya. V., Kozub N. A. et al. Identification of the allelic state of the Lr34 leaf rust resistance gene in soft winter wheat cultivars developed in Ukraine. Cytol. Genet. 2011. Vol. 45, No. 5. pp. 271-276. doi: 10.3103/S0095452711050069
9. Методика проведення експертизи сорл'в рослин групи зер-нових, круп'яних та зернобобових на придатт'сть до поши-рення в УкраТт (ПСП) / за ред. С. 0. Ткачик. КиТв : Н'лан-ЛТД, 2014. 82 с.
10. Диагностика устойчивости растений к стрессовым воздействиям / под ред. Г. В. Удовенко. Ленинград : ВИР, 1988. С. 128-154.
11. 0снови селекц'Т польових культур на ст'йк'сть до шк'дливих оргат'зм1'в / за ред. В. В. Кириченка, В. П. ПетренковоТ. Хар-к'в, 2012. 320 с.
12. Бабаянц 0. В. 1мунолоп'чна характеристика рослинних ресур-с'в пшениц' та обфунтування генетичного захисту вп'д збуд-ник'в хвороб грибноТ ет'олоп'Т у Степу УкраТни : дис. ... д-ра б1'ол. наук : спец. 06.01.11 «Ф"|'топатолопя» / Нац. ун-т б"|'оре-сурст'в i природокористування УкраТни. КиТв, 2011. 328 с.
13. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва : Агропромиздат, 1985. 351 с.
14. Варавк'н В., Таран Н. 1нтенсивт'сть ростових процес'в озимоТ пшениц' (Triticum aestivum) р''зноТ селекц'Т за умов ви-сокого осмотичного тиску. BicH. Кшвського нац. ун-ту iM. Т. Шевченко. Сер.: Проблеми регуляцп фiзiологiчниx функщй та бiологiя. 2014. Вип. 4. С. 423-428.
15. Alexandrov A. E., Sibikeev S. N. The search for cultivars and lines of spring bread wheat resistant to powdery mildew. Annual Wheat Newsletter. 1999. Vol. 45. P. 131.
References
1. Morgun, V. V. (Ed.). (2017). Fiziolohiia roslyn: dosiahnennia ta novi napriamky rozvytku [Plant physiology: achievements and new directions in development]. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]
2. Ulich, O. L. (2005). Frost resistance of modern winter wheat varieties. Visnik agrarnon nauki ^Hetm of Agricultural Science], 4, 86-90. [in Ukrainian]
3. Hadzalo, Ya. M. (Ed.). (2016). Innovative support of breeding process and technologies of winter wheat cultivation. In Ahropromyslovyi kompleks Ukrainy [Agribusiness in Ukraine]. Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
4. Lisovyi, M. P., Lysenko, S. V., & Sekun, M. P. (1997). Aspects of protection. In Prohnoz fitosanitarnoho stanu ahrotsenoziv Ukrainy ta rekomendatsii shchodo zakhystu roslyn [Forecast of the phytosanitary state of Ukrainian agrocenoses and recommendations on plant protection] (pp. 4-5). Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
5. Morgun, V. V., & Topchii, T. V. (2016). The search for new sources of winter wheat resistance to the main pathogens of fungal diseases. Fiziologiya RasteniiI Genetika [Plant Physiology and Genetics], 48(5), 393-400. [in Ukrainian]
6. Novokhatka, V. G. (1983). Creation of source material resistant to powdery mildew for winter wheat selection, (Erysiphe graminis DC. f. sp. tritici Marchal). Sbornik nauchnykh trudov Mironovskogo nauchno-issledovatel'skogo instituta selektsii i semenovodstva pshenitsy [Collection of scientific works of the Mironovska Research Institute of Breeding and Seed Production of Wheat], 9, 116-126. [in Russian]
7. Trybel, S. O., Retman, S. V., Borzykh, 0. I., & Stryhun, 0. 0. (2012).
0знака Борошниста роса Бура i ржа Жовта плямисп'сть листав (т'ренофороз)
Посухосп'йм'сть Жаросп'йккть -0,41 0,97 0,64 0,48 0,78 0,82
"Частков! коефтц'енти кореляц'Т r
274
issn 2518-1017 Pbrtnt VftRIETIES Studying ftnd Protection, 2018, т. 14, №3
Stratehichni kultury [Strategic crops] (pp. 70-71). Kyiv: Feniks. [in Ukrainian]
8. Karelov, A. V., Pirko, Ya. V., Kozub, N. A., Sozinov, I. A., Pirko, N. N., Litvinenko, N. A., ... Sozinov, A. A. (2011). Identification of the allelic state of the Lr34 leaf rust resistance gene in soft winter wheat cultivars developed in Ukraine. Cytol. Genet., 45(5), 271-276. doi: 10.3103/S0095452711050069
9. Tkachyk, S. O. (Ed.). (2014). Metodyka provedennia ekspertyzy sortiv roslyn hrupyzernovykh, krupianykh ta zernobobovykh na prydatnist do poshyrennia v Ukraine (PSP) [Method for grain, cereal and leguminous varieties VCU expert examination in Ukraine]. Kyiv: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
10. Udovenko, G. V. (Ed.). (1988). Diagnostika ustoychivosti ras-teniy k stressovym vozdeystviyam [Detection of plant stressresistance] (pp. 128-154). Leningrad: VIR. [in Russian]
11. Kyrychenko, V. V., & Petrenkova, V. P. (Eds.). (2012). Osnovy selektsii polovykh kultur na stiikist do shkidlyvykh orhanizmiv [Principles of field crops selection to increase pest-resistance]. Kharkiv: N.p. [in Ukrainian]
12. Babayants, 0. V. (2011). Imunolohichna kharakterystyka roslyn-nykh resursiv pshenytsi ta obgruntuvannia henetychnoho zakhys-
tu vid zbudnykiv khvorob hrybnoi etiolohii u Stepu Ukraine [Immunological characteristic of wheat plant resources and verification of genetic protection against pathogens of fungal aetiology in the Steppe region of Ukraine] (Dr. Biol. Sci. Diss.). National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]
13. Dospekhov, B. A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezul'tatov issledovaniy) [Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results)]. (5nd ed., rev.). Moscow: Agropromizdat. [in Russian]
14. Varavkin, V., & Taran, N. (2014). The intensity of growth processes of winter wheat (Triticum aestivum) of different breeding under high osmotic pressure. Visnik Kiivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni Tarasa Sevcenka. Seria: Problemi regulacii fiziologicnih funkcij [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv: Problems of Physiological Functions Regulation], 4, 423-428. [in Ukrainian]
15. Alexandrov, A. E., & Sibikeev, S. N. (1999). The search for cultivars and lines of spring bread wheat resistant to powdery mildew. Annual Wheat Newsletter, 45, 131.
УДК 633.11; 632.931.21; 632.03
Хоменко Л. А.*, Сандецкая H. В. Источники комплексной устойчивости пшеницы мягкой озимой (Triticum aestivum L.) в селекции на адаптивность // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 3. С. 270276. https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145289
Институт физиологии растений и генетики НАНУкраины, ул. Васильковская, 31/17, г. Киев, 03022, Украина, *e-mail: [email protected]
Цель. Оценить устойчивость коллекционных образцов пшеницы озимой по признаку продуктивности (масса зерна с одного колоса), засухо-, жаростойкостью и устойчивостью к возбудителям болезней (мучнистой росы, бурой ржавчины и пиренофороза). Выделить источники комплексной устойчивости культуры с привлечением их в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала. Методы. Лабораторный, полевой, статистический. Результаты. Сортообразцы озимой пшеницы, которые выращивали в коллекционных питомниках, по уровню продуктивности и направлению использования разделены на три группы. К ним входило 136 сортов, из которых 33% селекции Института физиологии растений и генетики (ИФРиГ) HAH Украины (киевской), 19% - южных регионов Украины (южная селекция) и 42% - иностранной (западноевропейской) селекции. По признаку продуктивности в коллекционном питомнике наибольший приоритет - 69% имеют сорта киевской селекции со средней массой зерна с одного колоса 3,1-4,0 г. Южные сорта имеют самую высокую засухоустойчивость в ранге среднеустойчивые (25,0%), выше
среднего (17,9%) и высокоустойчивые (10,7%). Сорта киевской селекции обладают высоким показателем в ранге средне и выше средней жаростойкости - 25,5%. По поражению возбудителями болезней западноевропейские сорта имеют наибольший процент выше средней устойчивости к мучнистой росе и пиренофорозу - 43%. Сорта киевской и южной селекции стабильно среднеустойчивые к возбудителям трех болезней - 53-82%. Выводы. Выделены источники комплексной устойчивости пшеницы озимой к неблагоприятным факторам окружающей среды и возбудителям болезней (мучнистая роса, бурая ржавчина и желтая пятнистость листьев) из сортов селекции ИФРиГ НАНУ: 'Наталка', 'Переяславка', 'Подолянка', 'Да-ринка Кт'вська', 'Збруч', 'Кт'вська остиста', 'Смуглянка', 'Ст'гурка' и 'Фаворитка'. Исследованные сорта привлечены в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала озимой пшеницы.
Ключевые слова: Triticum aestivum.; сорта; засухоустойчивость; жаростойкость; возбудители болезней; источники комплексной устойчивости.
UDC 633.11; 632.931.21; 632.03
Khomenko, L. O.*, & Sandetska, N. V. (2018). Sources of complex resistance of winter wheat (Triticum aestivum L.) for adaptive breeding. Plant Varieties Studying and Protection, 14(3), 270-276. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145289
Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine, 31/17 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine, *e-mail: [email protected] Purpose. To study the complex resistance of winter varieties were divided into 3 groups according to the level
wheat collection using productivity index - total weight of all grains in one ear; drought and heat resistances; resistance to pathogens - powdery mildew, brown rust and pyrenophorosis (tan spot). To select plants with complex resistance for breeding programs aimed to create a high-yielding and highly adaptable source material. Methods. Field, laboratory and statistical. Results. The winter wheat
of productivity and the way of use. They included 136 varieties, 33% of which were from Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine (Kyiv breeding), 19% from the southern regions of Ukraine (south-Ukrainian breeding), and 42% from the foreign collection (West European breeding). On the basis of productivity, the highest priority in 69% belongs to Kyiv breeding varieties with grain weight
issn 2518-1017 Piant Varieties Studying and Protection, 2018, vol. 14, no 3
275
CeneKU,ia ma HaciHHUumao
within 3.1-4.0 g/ear. South-Ukrainian breeding varieties are of highest drought tolerance at the rank 'medium-resistant' -25.0%, at the rank 'higher than medium-resistant' - 17.9% and 'highly resistant' - 10.7%. Varieties of Kyiv breeding have the highest percentage at the rank of 'medium heat resistant' and the 'heat resistant' - 25.5%. According to pathogenic resistance, Western European breeding varieties have the highest percentage of the resistance to powdery mildew and pyrenophorosis at the rank 'higher than medium resistant' -43%. Varieties of Kyiv and south-Ukrainian breeding have the steadily medium resistance to diseases of three pathogens within 53-82 %. Conclusions. The sources of complex re-
sistance of winter wheat to the unfavorable environmental factors and pathogen diseases (mildew, brown rust and pyrenophorosis) were identified - 'Natalka', 'Pereiaslavka', 'Po-dolianka', 'Darynka Kyivska', 'Zbruch', 'Kyivska ostysta', 'Smuh-lianka', 'Snihurka' and 'Favorytka' varieties. Studied varieties were involved to the breeding programs on creation of highly productive and highly adaptive winter wheat.
Keywords: Triticum aestivum L.; varieties; drought resistance; heat resistance; pathogens; sources of complex resistance.
Hadiüuna/ Received 06.09.2018 nozodxeHO do dpyny/Accepted 03.10.2018
276
issn 2518-1017 Plant Varieties Studying and Protection, 2018, t. 14, №3
