CC BY
33
«ТРАНСПОРТЫ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ»
36ipHUK наукових праць ДНУЗТ iM. акад. В. Лазаряна. Вип. 11. 2016р.
УДК 656.225.073
1 *
С. В. ГРЕВЦОВ1
1 Львiвський коледж транспортно! iнфраструктури Днiпропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту iMeHi академша В. Лазаряна, вул. Снопковская, 47, 79011, м. Львiв, Укра!на, тел. +38 (032) 276 14 90, ел. пошта Grevtsov@ukr.net, ORCID 0000-0003-2925-4293
ДОСЛ1ДЖЕННЯ УМОВ РОЗД1ЛЕННЯ В1ДЧЕП1В НА НЕМЕХАН1ЗОВАНИХ ГАЛЬМОВИХ ПОЗИЦ1ЯХ
Мета. Метою дослщження е аналiз умов роботи регулювальнишв швидкостi скочування ввдчешв та встановлення конф^раци областi допустимих режимiв гальмування ввдчешв на сортувальних прках з баш-мачними гальмовими позищями. Методика. При виконаннi дослвдження використовувались методи обсте-ження залiзничних станцш та методи теори гiркових процеав. Результати. Башмачнi гальмовi позици на сортувальних колiях е додатковими елементами немеханiзованих сортувальних гiрок, де необхвдно викону-вати перевiркy умов роздшення вiдчепiв. Через значну тривалiсть регулювання швидкостi вщчепу у порiв-нянш з заняттям стрiлок та yповiльнювачiв обмеження по роздiленню на башмачних гальмових позищях е бiльш жорсткими у порiвняннi з обмеженнями на спускнш частинi гiрки. У зв'язку з цим при визначеннi по-трiбного штату регулювальник1в необхiдно виконувати перевiркy переробно! спроможностi гiрок. Наукова новизна. В результата виконаних дослщжень вперше встановленi залежностi для визначення тривалостi регулювання швидкостi скочування ввдчепа на башмачнiй гальмовiй позици. Встановлено, що робота башмачних гальмових позицiй може накладае додатковi обмеження на умови регулювання ввдчешв упов№нювача-ми спускно! частини прки. За рахунок вказаних обмежень уточнена конф^рац1я областi допустимих швид-костей виходу вiдчепiв з yповiльнювачiв спускно! частини прок з немехашзованими парковими гальмовими позищями. Практична значимкть. Результати дослвдження дозволяють удосконалити методи визначення переробно! спроможносл сортувальних прок та нормування штату регулювальнишв швидкосп ваго-нiв.
Ключовi слова: сортувальна гiрка; немеханiзована гальмова позищя; регулювальник швидкостi вагонiв; сортувальний процес; розформування составiв.
Вступ
Для сучасних умов роботи затзничного транспорту Укра!ни характерним е критичний знос техшчних засоб1в виробництва та обмеження витрат на !х ремонти. 1ншою негативною тенденщею е скорочення персоналу з метою зменшення витрат на оплату пращ. У зв'язку з цим досить гостро сто!ть проблема визначення умов безпечного пропкання процесу переве-зень. При цьому проблеми функщонування за-л1зничного транспорту в цшому е повшстю ха-рактерними i для сортувальних прок. Найбшьш загрозливою е ситуащя з1 скороченням регулювальнишв швидкосп вагошв, що безпосередньо забезпечують безпеку процесу розформування-формування состав1в. У зв'язку з цим проблема нормування тривалосп операцш гальмування вщчешв у сортувальних парках е актуальною для зал1зничного транспорту Укра!ни.
Для забезпечення гальмування вщчешв сор-тувальш коли обладнуються башмачними гальмовими позищями. Таю позици застосову-ються як основш гальмов1 засоби на немехаш-
зованих та додатковi на механiзованих сортувальних прках. Зпдно з [1] немехашзоваш га-льмовi позицii одного пучка розташовуються в створi i обладнуються башмакоскидачами, якi розташовуються на вщсташ не менше нiж 25 м вщ граничного стовпчика останнього стршоч-ного переводу або на вщсташ 25 м вiд кшця за-хрестовинноi кривоi. Гальмування вщчешв башмаками пов'язано з цшим рядом небезпечних факторiв таких як робота людей у зош тдви-щеноi небезпеки [2], пошкодження вагошв та вантажiв через перевищення встановленоi шви-дкостi спiвударяння, пошкодження вагошв через рух «юзом» iз заклиненими башмаками колесами [3]. Рекомендаци щодо органiзацii роботи немехашзованих сортувальних гiрок наведено в [4]. Рекомендован нормативи чисельносп регулювальникiв швидкостi вагонiв представлен у табл. 1.
Однак на тепершнш час склалися умови, коли потужшсть сортувальних гiрок не вщпов> дае обсягам вагонопотокiв, що на них перероб-ляеться. У зв'язку з цим темп-розформування-формування поiздiв може бути знижений, а вщповщно потенцiйно можуть бути i зменшеш
©Гревцов С. В. 2016
норми, представлен у табл. 1.
Таблиця 1
Нормативи чисельносп регулювальнишв швид-костi вагонш на колiях сортувальних маркт
Кшьюсть сортувальних Чисельшсть
колш регулювальникш
до 6 1-2
6-10 2-3
10-16 4-5
16-21 5-6
21-27 6-7
На Укрзал1зниц1 чисельшсть регулювальнишв визначаеться зпдно з нормами [5]. При цьому ви-значення шлькосл колш, як1 обслуговуеться регу-лювальником здайснюеться з умови, що регулюва-льник повинен встигати переходити м1ж кол1ями при розрахунковш швидаосп розпуску 1 зводиться до виразу
К
I
вщ
Ур ('г + 'пр )
де /в^ц - довжина розрахункового вщчепа;
Ур - швидюсть розпуску;
1г, - тривалють гальмування ввдчепа та проходу м1ж кол1ями.
Нецолiком вказаного шдходу е те, що по-перше, величина iнтервалу мiж вщчепами не е единим визначальним чинником, що впливае на величину iнтервалу надходження вщчешв у об-слуговування регулювальниками так, як знач-ний вплив здшснюе розподiл вiдчепiв по колiям парка та робота гальмових позицш; по-друге, при виникненнi ускладнень в робот регулюва-льника черговий по прщ регулюе швидкiсть розпуску Ур ; по-трете в методицi немае пояс-
нень щодо джерел отримання норм часу на га-льмування одного вагона.
Вивчення проблеми функцiонування неме-ханiзованих сортувальних показуе, що основна частина наукових робiт, в яких дослiджувалось питання !х функцiонування, пов'язана з оцш-кою ефективностi мехашзаци гальмових пози-цiй [6]. Значна кшьюсть наукових праць прис-вячена дослщженню умов забезпечення безпе-ки розформування составiв на автоматизованих сортувальних прках [7, 8, 9, 10]. В якост критерий ощнки безпечностi умов сортувального процесу при цьому розглядаються величина ро-здшового iнтервалу на стрiлках та уповшьню-вачах, швидкiсть пiдходу вiдчепiв до вагошв на сортувальних колiях, стшюсть вагонiв при !х гальмуваннi. Допустимi режими гальмування вiдчепiв в [7, 11] запропоновано зображувати у
виглядi област допустимих режимiв в системi координат, осi яко! вiдповiдають швидкосп ви-ходу вiдчепiв з гальмових позицш спускно! ча-стини прки, або величина, погашаемо! на них енергетично! висоти.
Особливостями роботи немехашзованих сортувальних гiрок е те, що у !х пiдгiрочних парках працюють регулювальники швидкостi вагошв, як повиннi встигати виконувати гальмування вщчешв на рiзних колiях. Вiдсутнiсть за-лежностей для визначення тривалост заняття регулювальникiв гальмуванням вiдчепiв не до-зволяе використовувати сучасш методи iмiта-цiйного моделювання для дослiдження проце-сiв на прках з немехашзованими гальмовими позищями на сортувальних колiях.
Мета
Метою дослщження е аналiз умов роботи регулювальниюв швидкостi скочування вщчешв та встановлення конфшураци областi допустимих швидкостей виходу вiдчепiв з уповшь-нювачiв спускно! частини прок з немехашзованими парковими гальмовими позищями.
Методика
Вивчення процешв гальмування вщчешв здшснювалось на станцiях Клепарiв та Львiв. При виконаннi дослщження вивчалась вторин-на та первинна шформащя [12]. В якостi джере-ла вторинно! iнформацi! використанi даш фото-графi! робочого часу регулювальниюв швидко-стi вагонiв. Для отримання первинно! шформа-цi! виконано спостереження за процесом регу-лювання швидкосп вiдчепiв.
Аналiз форм фотографiй робочого часу показав, що в них зафшсоваш операци, якi вико-нували регулювальники, !х параметри, момент початку операци та тривалють !! виконання. Зо-крема для операци регулювання швидкост вщ-чепiв зафшсовано кiлькiсть вагонiв у вiдчепi т, кiлькiсть укладених башмакiв иб та трива-лiсть операцi! регулювання швидкостi ¿рг у хвилинах.
Зокрема, фотографiя робочого часу регулю-вальника на станцп Клепарiв була складена 05.10.12 в перюд з 8 до 20 години. Температура повггря при цьому складала 14-19°С, швидкiсть в^ру 2-3 м/с, опацiв не було. В процес спостереження було виконано регулювання швидкосп 75 вщчешв. Середня кшьюсть вагонiв у вщчеш складае 5,5. Середня кiлькiсть башмаюв, що укладаеться пiд вiдчеп - 3,2. В цшому погоднi умови та св^лий час доби були сприятливими
для po6oto peгyлювaльникa швидкocтi вaгoнiв.
^ля тoчoк, щo дeмoнcтpyють зв'язки мiж вeличинaми tpг i тв тa tpг i пб пpeдcтaвлeнo
на рис. 1. а та б вцщовцщо.
12 10
Риа 1. Пoля тoчoк, щo xapaктepизyють зв'язoк тpивaлocтi peгyлювaння швидкocтi вiдчeпa з пapaмeтpaми: а) кiлькicть HaromE y вiдчeпi; б) кiлькicть Tan^oeM бaшмaкiв
Taкoж aнaлiз фoтoгpaфiй poбoчoгo чacy го-кaзye, щo y фopмi фoтoгpaфiï poбoчoгo чacy фaктичнo зaфiкcoвaнo лишe пoчaтoк гaльмy-вaння вiдчeпa, a тpивaлicть гaльмyвaння визта-чaлacь як piзниця мiж мoмeнтaми чacy пoчaткy дaнoï тa нacтyпнoï oпepaцiï. Пpи цьoмy, дo тpи-вaлocтi oпepaцiï вpaxoвaнo як бeзпocepeдньo тpивaлicть peгyлювaння швидкocтi вiдчeпa, тaк i oчiкyвaння вiдчeпiв в пepioди, кoли вoни œo-чyютьcя та iншi гpyпи кoлiй пapкy.
В цiлoмy aнaлiз пoлiв тoчoк, пpeдcтaвлeниx нa pиc. 1, пoкaзye, щo мae мicцe знaчний poзкид тpивaлocтi гaльмyвaння.
З мeтoю дocлiджeння ^ичин цьoгo витта-нo пpямe cпocтepeжeння зa poбoтoю peгyлювa-льникiв. В пepeвaжнiй кiлькocтi випaдкiв pe^-лювaльник poзтaшoвyeтьcя нa кoлiï зaвчacнo дo пpoïздy вiдчeпoм гpaничнoгo cтoвпчикa.
В ^o^ci pyxy вiдчeпa в зoнi бaшмaчнoï га-льмoвoï пoзицiï здiйcнюeтьcя кoнтpoль йoгo швидкocтi i, як пpaвилo, peгyлювaльник cy^o-вoджye вaгoни дo мoмeнтy пepeтинy ними бa-шмaкocкидaчa. В peзyльтaтi oпитyвaння pe^-лювaльникiв вcтaнoвлeнo, щo в yмoвax вдаут-нocтi тoчнoï iнфopмaцiï ^o xoдoвi xapa^rep^-тики вiдчeпiв тa пpo гaльмoвy дiю бaшмaкiв, зacтocyвaння пiзньoгo гaльмyвaння вiдчeпiв дo-
звoляe бiльш якicнo peaлiзyвaти вимoги npHu;i-льнoгo peгyлювaння ïx швидкocтi. Бiльшe тoгo, peгyлювaльник нe мae мoжливocтi пepeйти нa iншy кoлiю, якщo мapшpyт йoгo pyxy пepeтинae вiдчeп, щo cкoчyeтьcя. Вiдчeпи, щo вxoдять y зoнy peгyлювaння зi швидкютю, якa зaбeзпeчye викoнaння вимoг ПТЕ ^и пiдxoдi дo вaгoнiв та copтyвaльниx кoлiяx, peгyлювaльники ^o^c-гають i пepexoдять дo нacтyпнoгo. Випaдки га-льмyвaння вiдчeпiв зa мeжeю бaшмaкocкидaчa нe cпocтepiгaлиcь. Пiд чac cпocтepeжeння бyлo зaфiкcoвaнo двa випaдки, кoли peгyлювaльник нe вcтигaв зaйняти пoзицiю нa copтyвaльнiй кoлiï i вимyшeний 6ув бiгти дo вiдчeпa, тpи ви-пaдки пepexoдy peгyлювaльникiв нa нeзaкpiп-лeнi зa ними cyмiжнi кoлiï для нaдaння дoпo-мoги, ciм випaдкiв зупинки вiдчeпiв y зoнi бa-шмaчнoï гaльмoвoï пoзицiï тa пepeкpиття ними пpoxoдiв мiж кoлiями для peгyлювaльникiв.
В ^o^ci poбoти peгyлювaльникa швидкoc-т pyxy вaгoнiв нa ньoгo дie цiлий pяд нeбeзпe-чниx тa шкiдливиx дecтaбiлiзyючиx фaктopiв. Дo цж фaктopiв вiднocятьcя:
- pyxoмий cклaд, тpaнcпopтнi зacoби, np^ cтpoï тa мexaнiзми;
- пiдвищeний piвeнь шуму;
- пiдвищeний piвeнь вiбpaцiï;
- пiдвищeнa зaпилeнicть тa зaгaзoвaнicть пoвiтpя poбoчoï зoни;
- пiдвищeнa aбo знижeнa тeмпepaтypa гов> тpя poбoчoï зoни;
- пiдвищeнa вoлoгicть i pyxливicть пoвiтpя;
- пiдвищeнa нaпpyжeнicть eлeктpичнoгo пo-
ля;
- пiдвищeний piвeнь cтaтичнoï eлeктpики;
- нeдocтaтня ocвiтлeнicть poбoчoï зoни в тe-мний чac дoби;
- фiзичнi пepeвaнтaжeння.
Збiльшeння кiлькocтi кoлiй, якi oбcлyгoвye peгyлювaльник, викликae нeoбxiднicть бiльш iнтeнcивнoгo пepecyвaння в нeбeзпeчнiй зoнi i, як rn^^o^ зpocтaння чacтoти гояви тaкиx та-бeзпeчниx cитyaцiй як того пaдiння нa кoлiю, та1'зд pyxoмoгo cклaдy, нeвipнa oцiнкa xoдoвиx влacтивocтeй вiдчeпa, зaлишeння вiдчeпy бeз гaльмyвaння. Анaлiз вимoг «Iнcтpyкцiй з oxo-poни пpaцi для peгyлювaльникa швидкocтi pyxy вaгoнiв» пo cтaнцiям Львiв тa Клeпapiв, tocí6-нига [4], a тaкoж «Iнcтpyкцiй з oxopoни пpaцi для peгyлювaльникa швидкocтi pyxy вaгoнiв» ВАТ «Pociйcькi зaлiзницi» [13] пoкaзye, щo вo-ни та мicтять вимoг, щoдo бeзпeчнoï вiдcтaнi пpoxoдy пepeд вiдчeпaми, щo pyxaютьcя.
Бyдeмo нaдaлi нaзивaти зoнoю peгyлювaння швидкocтi вiдчeпa дiлянкy дoвжинoю 25 м вiд
башмакоскидача в сторону прки. Довжина ща зони вiдповiдае мiнiмальнiй вiдстанi до граничного стовпчика, захрестовинно1' криво1' чи упо-вiльнювача парково1' гальмово1' позицii. В нор-мальних умовах за час руху вiдчепа по цш зонi регулювальнику повинно бути достатньо часу для оцiнки ходових властивостей вiдчепа та зниження його швидкосп до прийнятно1' вели-чини. Зоною гальмування будемо називати д> лянку довжиною 20 м вщ башмакоскидача в сторону вершини прки. Укладання пiд вагони башмакiв здшснюеться у зонi гальмування. При цьому довжина юзу не призводить до утворен-ня повзушв на колесах. Дiлянку в межах зони регулювання, де вщчеп може скочуватись з га-льмуванням мехашзованою гальмовою позищ-ею (спускно1' частини гiрки або парковою) бу-демо називати зоною регульованого скочуван-ня.
При нормуванш штатно1' чисельносп регулювальнишв швидкосп вагошв та при визна-ченш переробно1' спроможносп сортувальних гiрок прийнято наступе:
- регулювальник повинен розташовуватись на колй гальмування завчасно до входу вщчепа у зону регулювання;
- одночасне гальмування вщчепа мехашзованою парковою гальмовою позищею та башмаками не виконуеться;
- заюнченням регулювання швидкосп вщ-чепа е момент перетину його останньою вюсю бащмакоскидача;
- розподш регулювальниюв по колiям здш-снюеться старшим регулювальником завчасно до початку розпуску i не змшюеться пiд час йо-го виконання.
В цих умовах тривалiсть. Регулювання швидкосп вщчепа залежить вiд середньо1' швидкос-тi його руху в зош регулювання, а також вщс-таш проходу мiж колiями.
Розрахунковi схеми для визначення трива-лосп заняття регулювальника гальмуванням в> дчепа представлена на рис. 2 а та б.
У випадку, коли на вщчеп, який входить в зону гальмування, не дiе мехашзована гальмова позицiя (1зр > /г + 1р), тривалють його гальму-
вання може бути визначена за формулою
t = т — т
рг вхг в:
/пр , 2 (/г + /бв )
де твхг, твх — вщповщно, моменти входу вiдче-па в зони гальмування та регулювання швидко-сп;
/пр, V — вщповщно вiдстань та середня
швидкiсть проходу регулювальника мiж колiя-ми (для першого вщчепа состава / = 0);
увхг, ^вихг — вiдповiдно, швидкiсть вiдчепа в момент входу його першо1' ос в зону гальму-вання та в момент перетину його останньою вiссю башмакоскидача.
Коли на вщчеп, який входить в зону гальмування, продовжуе дiяти механiзована гальмова позицiя (/ < /г + /р), тривалiсть його гальму-
вання може бути визначена за формулою
/пр , 2 (/зр + /бв — /р )
t =т —т + —*- + -
рг виху вх
V V + V
пр виху вихг
де т,
виху
момент виходу вiдчепа з уповшьню-
вача;
+
V виху швидкiсть вщчепа в момент виходу
його останньо1' ос з уповiльнювача.
У випадку, коли швидюсть входу вiдчепа у зону регулювання е такою, що забезпечуе до-пустиму швидюсть його пiдходу до вагошв на сортувальнш колii регулювальник витрачае час лише на ощнку швидкосп вщчепа:
t = ^ +1 'рг ~ 'от '
V
пр
— витрати часу на оцiнку швидкосп вщчепа.
В якосп прикладу на рис. 3 представлен за-лежностi тривалостi регулювання швидкостi скочування вщчешв для немеханiзованоi сор-тувально1' гiрки вiд довжини вiдчепа для рiзних швидкостей його входу в зону регулювання за умови, що вiдчеп складаеться з вагонiв масою брутто 85 т, а швидюсть виходу вщчепа з баш-мачно1' гальмово1' позици повинна складати 1 м/с.
Для оцшки впливу роботи регулювальниюв швидкосп вагошв на режими гальмування вщчешв гальмовими позищями спускно1' частини прки можуть використовуватись дiаграми допустимих режимiв гальмування.
пр
V + V вхг вихг
а)
'бв
шяштшшя
Башмакоскидач
б)
'бв
'эр
ае
'бв
Упов/'льнювач
Г
'эр
Ir
-
Рис. 2. Pозpaxyнковi сxеми для визгачення тpивaлостi зaняття pегyлювaльникa гaльмyвaнням вiдчепa:
а) hp > i +1 ;б) hp < i + lp.
v" м/с
Рис. 3. Зaлежностi тpивaлостi pегyлювaння швидкосп вiдчепa в1д швидкосп його вxодy в зону pегyлювaння
В якосн пpиклaдy pозглянyтa pозpaxyнковa Tpym з сеpеднього, вaжкого тa сеpеднього 6i-гyнa нa тpьоxпозицiйнiй соpтyвaльнiй гipцi нa 32 коли з меxaнiзовaними гaльмовими позищя-ми та спyскнiй чaстинi. Швидкiсть pозпyскy встaновленa 0,8 м/с. Режими пеpшого тa тpе-тього вiдчепiв 6ули фiксовaнi, a дpyгого змшю-вaлись в ^оцес pозpaxyнкового експеpиментy. Пpи цьому, пеpший вiдчеп скочyвaвся у швид-кому pежимi, остaннiй - у повшьному [7]. Роз-дiлення вщчешв у пеpшiй тa дpyгiй rnpax здш-снювaлось вiдповiдно нa тpетiй тa п'ятiй CTpw-кax по мapшpyтy скочyвaння.
Ha pис. 4 пpедстaвленa облaсть допyстимиx швидкостей виxодy сеpеднього вiдчепa iз гaль-мовж позицiй спускно!' чaстини гipки.
4 -
Q&i 1 1 1
i !¿> / W / Доп уcтuмi режими
i i i i
о
г
4
б V, м/с
Рис. 4. Облaсть допустима швидкостей втоду сеpеднього вiдчепa 1з гальмовт позицш спускно1 чaстини гipки
В ^оцес вибоpy циx швидкостей юнуе pяд обмежень:
1 - по потужносн пеpшоï гaльмовоï позицiï;
2 - по допустимш швидкостi вxодy вiдчепa нa yповiльнювaч дpyгоï гальмово1' позици;
3 - по допустимш швидкосп вxодy вiдчепa нa бaшмaк;
4 - по yмовi звшьнення вiдчепом бaшмaчноï гaльмовоï позицiï;
5 - по yмовi pоздiлення пеpшого тa дpyгого вiдчепiв нa бaшмaчнiй гaльмовiй позицiï;
6 - по yмовi pоздiлення дpyгого тa тpетього вiдчепiв нa бaшмaчнiй гaльмовiй позици.
Анaлiз нaведениx облaстей покaзyе, шо m соpтyвaльниx гipкax з немеxaнiзовaними гaль-мовими позицiями pегyлювaльники швидкосп вaгонiв можуть бути елементaми, що обмежу-ють ïx пеpеpобнy спpоможнiсть.
I
Ir
I
б
г
Результати
Башмачш ranbMOBi позици на сортувальних колiях е додатковими елементами немехашзо-ваних сортувальних гiрок, де необхщно вико-нувати перевiрку умов роздшення вiдчепiв. Через значну тривалють регулювання швидкосп вiдчепу у порiвняннi з заняттям стрiлок та упо-вiльнювaчiв обмеження по роздiленню на баш-мачних гальмових позицiях е бшьш жорсткими у порiвняннi з обмеженнями на спускнш части-ш гiрки. У зв'язку з цим при визначенш потр> бного штату регулювальниюв необхiдно вико-нувати перевiрку переробно! спроможностi ri-рок. Перевiркa може здiйснювaтися як iз засто-суванням методiв iмiтaцiйного моделювання, так i на основi натурних спостережень, сумще-них з aнaлiтичними розрахунками. При засто-сувaннi останнього методу обов'язковим е встановлення пiдвищених вимог до дотримання безпеки сортувального процесу. Резерви часу, яю при цьому утворюються необхiднi для па-рирування небезпечних ситуaцiй, що не зустр> чались пiд час спостереження, але можуть мати мiсце у робот гiрки.
Наукова новизна та практична значимкть
В результaтi виконаних дослщжень вперше встaновленi зaлежностi тривaлостi регулювання швидкосп скочування вiдчепa на башмачнш гaльмовiй позици. Встановлено, що робота ба-шмачних гальмових позицiй може накладае до-дaтковi обмеження на умови регулювання вщ-чепiв уповшьнювачами спускно! частини гiрки. За рахунок вказаних обмежень уточнена конф> гуращя облaстi допустимих швидкостей виходу вщчешв з уповiльнювaчiв спускно! частини прок з немехaнiзовaними парковими гальмовими позищями.
Практична значимють результaтiв досл> дження полягае у тому, що вони дозволяють удосконалити методи визначення переробно! спроможностi сортувальних гiрок та нормуван-ня штату регулювaльникiв швидкостi вагошв.
Висновки
Виконaнi дослiдження дозволяють зробити наступш висновки.
1. Тривaлiсть заняття регулювальника га-льмуванням вiдчепa на сортувальнш коли за-лежить вщ довжини вiдчепa, швидкостi його входу в зону регулювання та задано! швидкост виходу з не! i не залежить вщ числа гальмових башмаюв, що укладаються пiд вагони. Розроб-ленi формули для розрахунку тривалосп дано!
операци.
2. Башмачш гaльмовi позицi! на сортувальних колiях е додатковими елементами для немехашзованих гiркaх на яких необхщно ви-конувати перевiрку умов роздшення вщчешв.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Галузев1 буд1вельн1 норми Укра!ни. Споруди транспорту. Сортувальш пристро!' зал1зниць. Норми проектування. ГБН В.2.3-37472062-1:2012 : затв. : Наказ Мшстерство шфраструктури Украни 17.01.2013 р. № 25. - Ки!в: Мшстерство шфрастру-ктури Укра!ни, 2012. - 112 с.
2. Кулкыбаев, Г.А. Актуальные методологические подходы к комплексной оценке психофизиологического профессионального отбора работников железнодорожного транспорта / Г. А. Кулкыбаев,
A. А. Исмаилова, К. Ш. Шайсултанов // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2006. -№ 1(3). - С. 115-122.
3. Пожидаев, С. А Повышение эффективности сортировочной работы при расформировании составов грузовых поездов на немеханизированных сортировочных горках / С. А. Пожидаев, Ю. Д. Росли-кова // Транспортш системи та технолог!!' переве-зень. - 2013. - № 6. - С. 76-81.
4. Король, В. А. Пособие работникам сортировочных горок / В. А. Король, Л. Б. Тишков, Л. М. Хохлова,
B. П. Шейкин. - Москва: Транспорт. - 1988. - 221 с.
5. Нормативи чисельносл регулювальнишв швидкосп руху вагошв зал1зничних станцш: затв. : Заступником генерального директора Укрзал1знищ М. В. Макаренко 30.04.1996. - Ки!в : Друкарня Шв-денно-Захщно!' зал1зниц1, 1996. - 16 с.
6. Азявчиков, Н. А. Энергоэффективные решения в проектах развития инфраструктуры железнодорожных станций и узлов / Н. А. Азявчиков, С. А Пожидаев // Транспортш системи та технологи пе-ревезень. - 2014. - № 8. - С. 5-12.
7. Бобровский, В. И. Анализ эффективности режимов торможения отцепов на сортировочных горках / В. И. Бобровский, Д. Н. Козаченко, Н. В. Рогов // В1сник Дшпропетровського нацюнального ушвер-ситету зал1зничного транспорту 1меш академжа В. Лазаряна. - 2006. - Вип. 11. - С. 103-111.
8. Lanchin, W. Speed Control and Braking System Automation of Wagon Parking System / W. Lanchin, M. M. Santos, A. B. Lugli // Proceedings of 11th IEEE/IAS International Conference «Industry Applications (INDUSCON)». - 2014. - P. 1-6. DOI: 10.1109/INDUSC0N.2014.7059395.
9. Козаченко, Д. Н. Устойчивость вагонов при торможении замедлителями / Д. Н. Козаченко, С. О. Пожидаев, К. И. Железнов // Транспортш системи та технологи перевезень. - 2015. - № 10. - С.57-63. DOI: http://dx.doi.org/10.15802/tstt2015/57068.
10. Шабельников, А. Н. Управление тормозными средствами сортировочных горок: повышение качества и эффективности / А. Н. Шабельников, И. А., Ольгейзер, С. А., Рогов // Вестник Ростовского го-
cygapcTBeHHoro yHHBepcmeTa nyTen coo6^eHna. -2015. - № 2. - C. 74-79.
11. Bobrovskyi, V. Probabilistic Approach for the Determination of Cuts Permissible Braking Modes on the Gravity Humps / V. Bobrovskyi, D. Kozachenko, A. Dorosh, E. Demchenko, T. Bolvanovska, A. Kolesnik // Transport problems = Problemy transportu/ - 2016. -Vol. 11, is. 1. - P.147-155. - DOI: 10.20858/tp.2016.11.1.14.
12. K03aneHK0, ft M. Opram3a^a nepegnpoeKTHo-ro o6cTe®eHHH 3agi3HHHHHx craH^H Ta By3giB / ft M. K03aneHK0, P. B. BepHHropa, O. B. rop6oBa // TpaHC-nopTHi cncTeMH Ta TexHogorii' nepeBe3eHb. - 2014. -№ 8. - C. 44-48.
C. B. FPEB^B
13. Инструкция по охране труда для регулировщика скорости движения вагонов железнодорожной станции открытого акционерного общества «Российские железные дороги» : утв. : Распоряжением ОАО РЖД от 24 декабря 2007 г. № ВМ-14472 в редакции Распоряжения ОАО «РЖД» от 09.12.2014 № 2921р.
Стаття рекомендована до публ1кацИ' д.т.н., проф. Огарем О.М. (Украгна)
Надшшла до редколеги 14.05.2016
Прийнята до друку 12.05.2016.
ИССЛЕДОВАНИЕ УСЛОВИЙ РАЗДЕЛЕНИЕ ОТЦЕПОВ НА МЕХАНИЗИРОВАННЫХ ТОРМОЗНЫХ ПОЗИЦИЯХ
Цель. Целью исследования является анализ условий работы регулировщиков скорости скатывания отцепов и определение конфигурации области допустимых режимов торможения отцепов на сортировочных горках с башмачные тормозными позициями. Методика. При выполнении исследования использовались методы обследования железнодорожных станций и методы теории горочных процессов. Результаты. Башмачные тормозные позиции на сортировочных путях являются дополнительными элементами немеханизированных сортировочных горок, где необходимо выполнять проверку условий разделения отцепов. Из-за значительной продолжительности регулирования скорости отцепа по сравнению с занятием стрелок и замедлителей ограничения по разделению на башмачные тормозных позициях более жесткие по сравнению с ограничениями на спускной части горки. В связи с этим при определении штата регулировщиков необходимо выполнять проверку перерабатывающей способности горок. Научная новизна. В результате выполненных исследований впервые установлены зависимости для определения продолжительности регулирования скорости скатывания отцепа на башмачной тормозной позиции. Установлено, что работа башмачных тормозных позиций накладывает дополнительные ограничения на условия регулирования отцепов замедлителями спускной части горки. За счет указанных ограничений уточнена конфигурация области допустимых скоростей выхода отцепов из замедлителей спускной части горок с немеханизированными парковыми тормозными позициями. Практическая значимость. Результаты исследования позволяют усовершенствовать методы определения перерабатывающей способности сортировочных горок и нормирования штата регулировщиков скорости вагонов.
Ключевые слова: сортировочная горка; механизированная тормозная позиция; регулировщик скорости вагонов; сортировочный процесс; расформирования составов.
S. V. GREVTSOV
INVESTIGATION OF CUTS SEPARATION ON NON-MECHANIZED BRAKING POSITIONS
Purpose. The aim of the study is to analyze the working conditions of skatemans and determination of cuts permissible braking modes on sorting humps with non-mechanized braking positions. Methodology. In carrying out the research used survey methods railway stations and methods of the theory of hump processes. Findings. Brake positions with railskates on sorting ways are additional elements of non-mechanized gravity humps, where it is necessary to perform testing conditions cars separation. Due to the long duration of cars speed regulation in this elements compared with the occupation of the switches and retarders limit separation on the non-mechanized brake positions more rigid compared to the restrictions on the rolling zone of humps. In this regard, the determination of the staff of the skatemans should test hump capacity. Originality. As a result of the research fitted the formulas for determining the duration of the rolling speed regulation on the brake position with the railskates. It was found that the work of this brake position imposes additional restrictions on the working of car retarders on the rolling zone of sorting humps. Due to these limitations the configuration of permissible speed of cuts coming out from retardant positions on sorting humps with non-mechanized braking positions was verified. Practical value. The results of the research allows to improve methods for estimation the hump capacity of marshaling yards and methods of calculation of skateman staff.
Keywords: sorting hump; non-mechanized braking positions; skateman; marshaling process; train breaking-up.
