CC BY
67
В.В. 1ванова
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕОРП ПОНЯТТЯ ШНОВАЦП
Науково-технiчний прогрес, визнаний у всьому свт як найважливiший чинник економiчного розвитку, усе частiше пов'язуеться з поняттям iнновацiйного процесу. Це единий у своему родi процес, що об'еднуе науку, технiку, економiку, шдприемництво i менеджмент. Вiн полягае у використанш шновацп та охоплюе стадп вiд зародження ще1 до 11 комерщйно1 реатазаци. Як показують дослщження, реалiзацiя наукових i технiчних досягнень забезпечуе близько 75% приросту продуктивност пращ й бшьше 50% приросту НД, зниження удвiчi собiвартостi промислово! продукцп.
Наша кра1на завжди придшяла особливу увагу розвитку науки i технiки. Проте не секрет, що, володдачи значними науковими розробками, передовими щеями, ми часто вiдстаемо в освоенш прогресивних технологiй i навт тих, якi народилися в наший крашь Таке становище пояснюеться не чим шшим, як прорахунками в техшчнш полiтицi, а деколи небажанням зазирнути в завтрашнiй день. Необхвдшсть ефективно1 адаптацп управлiння до економiчних умов, що постiйно змiнюються, потребуе всестороннього вивчення нових концепцiй, як використовуються у свiтовiй практицi. Тому численш розробки iнших кра1н у сферi теорп нововведень, що мають свою передiсторiю i досвiд застосування, е актуальними i мають стати предметом всестороннього аналiзу. У вшх розвинених кра1нах вже склалася щла царина науки -iнноватика, яка займаеться вивченням iнновацiйного процесу.
Концепщя шноващйно1 активностi зай-мае важливе мюце в дослiдженнях учених ХХ та ХХ1 ст. таких, як Й. Шумпетер,
B. Зомбарт, В. Мiтчерлiх, М. Туган-Баранов-ський, С.С. Кузнець, Р. Менш, А. Кляйкнехт,
C. Цуру, Дж. ван Дейн, Р. Фостер С. Глазьев, С.Д. 1льенкова, 1.Т. Балабанов, А.Р. Круглшов, Л. Водачков, О. Водачкова, В.Л.
Попов, В.В. Стадник, М.А. Йохна й ш.
Мета дано1 статп полягае в теоретичному дослiдженнi поняття «iнновацiя», виявленнi особливостей трактування даного поняття,
запропонованого рiзними авторами.
Поняття "iнновацiя" вперше з'явилося в наукових дослщженнях культурологiв ще у
XIX ст. i означало введення деяких елементiв одше1 культури в iншу. Зазвичай iдеться про шфшьтращю европейських звича1в i способiв оргашзацп у традицiйнi азiатськi й африкансью суспiльства. I лише на початку
XX ст. почали вивчатися закономiрностi техшчних нововведень, хоча ще у XVIII ст. Адам См^ у свош роботi «Дослiдження про природу i причини багатства народiв» указував на роль технологiчних шноващй у забезпеченнi зростання продуктивностi пращ.
Найбшьш раннi з iнновацiйних теорш належать зах1дноевропейським дослiдникам В. Зомбарту, В. Мiтчерлiху. В. Зомбарт вважав капiталiстичне пiдприемство основою економiчного мехашзму, На його думку, головною функщею пiдприемства е отримання прибутку за рахунок реалiзацil на ринках техшчних нововведень у матерiалiзованому виглядi. Вважаючи процес розповсюдження нововведень
основоположним для капiталiстичноl економши, В. Зомбарт характеризував пiдприемця як ношя технiчного прогресу. В. Мiтчерлiх усього лише модифiкував пануючi погляди на роль тдприемця в економiчному процесi.
Формування теорiй iнновацiйного розвитку в !х сучасному виглядi е результатом пращ тих учених, яю дослщжували економiчний розвиток суспiльств i економiк та виявили нерiвномiрнiсть темшв економiчного зростання. Серед них англшсью економiсти X. Кларк i В.-С. Джевонс, нiмецький економiст
© 1ванова BiKTopiH Вiталilвна - старший викладач. МакИвський економiко-гуманiтарний iнститут.
ISSN 1562-109X
К. Маркс, голландсью економюти Я. Ванн Гельдерен i С. Де Вольф, украшський економiст М. Туган-Барановський. Ус вони схилялися до думки, що причинами економiчних коливань е екзогенш чинники. I лише росiйський економют М. Кондратьев, дослiдивши великий статистичний матерiал, пов'язаний iз циклiчнiстю проходження фаз, що змiнялися, у промисловому виробництвi, установив iснування довгих хвиль, або великих циктв кон'юнктури, тривалютю в 40-60 рокiв. Основними причинами виникнення довгих хвиль М. Кондратьев вважав нововведення, вiдкриття нових ринюв тощо. Вiн вказав
а зв'язок довгих хвиль iз технiчним розвитком виробництва, науково-технiчними вiдкриттями, винаходами й упровадженнями. М. Кондратьев не використовував поняття «нововведення», але, по суп, дослiджував динамiку саме нововведень. Учений достатньо глибоко дослщжував причини i характер коливань економiчного розвитку, але не зумiв у повному обсязi пояснити причини iнтересу пiдприемцiв до нових технологш у певнi перюди, з'ясувати мотивацiю залучення радикальних нововведень у виробничу дiяльнiсть суб'ектiв господарювання. Цi недолiки в теори спонукали до подальших дослiджень, результатом яких стали iнновацiйнi теори технологiчних змш [1-3].
1мпульсом до виникнення цих теорiй послужила теорiя економiчного розвитку Й. Шумпетера, який першим ввiв термiн "iнновацiя" i виконав класифшащю нововведень за критерiем новизни. Й. Шумпе-тер також зробив спробу дослiдити можливiсть реатзаци нововведень i висунув iдею «ефективно! конкуренци», яка зображала ринковий мехашзм як плщну взаемодiю сил монополи та конкуренци, що базуються на нововведеннях. Вщповщно до теори динамiчного розвитку капiталiзму Й. Шумпетер пояснив коливання
економiчноl кон'юнктури переривистого потоку нововведень, що викликаеться коливаннями кашталовкладень. Циклiчнiсть економiчного розвитку розглядалася Й. Шум-петером як закономiрнiсть. Вщповщно до
тако! концепци рушiйна сила економiчного розвитку капiталiстичного суспiльства -масовi швестици в основний каштал. Згiдно iз висновками Й. Шумпетера, що грунтуються на емпiричному аналiзi характерних етапiв НТП, саме технолопчш нововведення е причиною коливань економiчноl активностi [4].
Послiдовники Й. Шумпетера (С.С. Куз-нець, Р. Менш, А. Кляйкнехт, С. Цуру, Дж. ван Дейн, Р. Фостер, С. Глазьев та ш.) доводили правомiрнiсть кон'юнктурних циклiв кашталютично1 економши як результату "припливiв i вiдпливiв нововведень", наслiдком яких виступали фази зростання i деиреси в економщь Проте вони не додали шякого статистичного обгрунтування цих явищ. Безперечною заслугою Й. Шумпетера було те, що вш одним iз перших видiлив феномен нововведення i проаналiзував його [5-7].
Подальший розвиток теорiя нововведень отримала у США тсля друго1 св^ово1 вiйни, у ФРН - у середиш 60-х роюв. Серед iнновацiйних розробок тслявоенних рокiв можна видiлити моделi нововведень, орiентованих на попит. При такому пiдходi передбачаеться автономний розвиток техшки i можливiсть конкретного вибору з широкого спектра техшчних рiшень вщповщно до економiчних критерilв. А також модел^ мотивованi пропозицiею (у цьому випадку видшяеться необхiднiсть внутрiшнього зв'язку мiж дослiдженнями i виробництвом як джерела активно1 стратегil виробництва). Останнш тип моделей ураховуе досвiд великих кашталютичних фiрм, що створюють науково-дослщницью лабораторil безпосередньо на пiдприемствах, не покладаючись на традицiйну взаемодiю ушверсите^в i промисловостi.
Дослiдження Й. Шумпетера i його послiдовникiв сформували техшко-економiчну парадигму економiчного розвитку, яка пояснила, що змша технологiй вщбуваегься не через фiзичний знос, а внаслщок того, що тривале використання певно1 технологil, И розповсюдження в певнш галузi зменшуе норму прибутку пiдприемцiв. Прагнучи И збiльшити, вони
упроваджують принципово новий вигляд техшки. Услщ за пiдприемцями шновацл починають впроваджувати i iншi фiрми, переконавшись у здатност iнновацiй збiльшувати прибутковють вiд вкладеного капiталу.
У 70-т роки, а також на початку 80-х ХХ ст., iз проблем управлшських i науково-дослiдних нововведень з'явився ряд робп радянських фахiвцiв, у яких критично дослiджувалися iснуючi теорп та пропонувалися деякi новi пiдходи [9-10].
Розробка впчизняно1 теорп нововведень, як будь-яко1 складно1 та комплексное' проблеми, потребуе
систематизаци та класифшацп вiдповiдних категорiй i понять.
Уперше термiн «iнновацiя» ввiв у на-уковий обiг австрiйський (шзшше американський) учений Йозеф Алоiз Шумпетер у
першому десятилiтri ХХ ст. У свош робо-тi «Теорiя економiчного розвитку» (1911 р.). Й. Шумпетер уперше розглянув питання нових комбiнацiй змш у розвитку (тобто питання шноваци) i дав повний опис шновацшного процесу [4].
Й. Шумпетер вцщляв п'ять змiн у розвитку:
1) використання ново1 технiки, технологiчних процешв або нового ринкового забезпечення виробництва;
2) упровадження продукци з новими властивостями;
3) використання ново1 сировини;
4) змши в оргашзаци виробництва i в його матерiально-технiчному забезпеченнi;
5) поява нових ринюв збуту.
Сам термш «iнновацiя» Й. Шумпетер почав використовувати у 30-т роки ХХ ст.
При цьому тд шноващею Й. Шумпетер мав на увазi змiну з метою впровадження i використання нового вигляду споживчих товарiв, нових виробничих, транспортних засобiв, ринюв i форм оргашзаци у промисловость
Дослiдження Й. Шумпетера послужили поштовхом до роботи учених у сферi iнновацiй.
Семантично термiн «нововведения» оз-начае впровадження деяко1 ново1 субстанци, тобто нового, або нововведення. Хоча поняття
«новшество», «нововведення» i «iнновацiя» у лiтературi iнодi ототожнюють, вони коршним чином вiдрiзняються один вiд одного.
Нововведенням може бути новий порядок, новий метод, винахщ, патент, товарний знак, рацiоналiзаторська пропозицiя, документацiя на новий або вдосконалений продукт (технолопю, управлiнський або виробничий процес, оргашзацшну, виробничу або iншу структуру), «ноу-хау», поняття, науковi пiдходи або принципи, документи (стандарти, рекомендаций методики, шструкци тощо). Новшество - це оформлений результат фундаментальних, прикладних дослiджень, розробок або експериментальних робгг у якш-небудь сферi дiяльностi по пiдвищенню li ефективностi [11].
Слiд вiдзначити, що новацieю (лат. novation - змша, оновлення) може бути новшество, якого не було рашше. Термши «новшество», «новацiя» тотожнi.
Нововведення означае, що новшество використовуеться. З моменту ухвалення до розповсюдження нововведення набувае нову якiсть i стае шноващею.
Таким чином, шноващя е матерiалiзованим результатом, отриманим вiд вкладення капiталу в нову технiку або технолопю, у новi форми оргашзаци виробництва працi, обслуговування i управлшня, включаючи новi форми контролю, облшу, методiв планування, аналiзу тощо.
1нноващю можна назвати також iнновацiйним продуктом.
1з поняттям «iнновацiя» тiсно пов'язанi поняття «винахiд» i «вiдкриття».
Щд винаходом розумiють новi прилади, мехашзми, iнструмент, iншi пристосування, створенi людиною.
Вiдкриттям же е процес отримання рашше невщомих даних або спостереження рашше невщомого явища природи.
Вщкриття вiдрiзняеться вiд шноваци за такими ознаками:
1. Вщкриття, а також винахщ, робиться, як правило, на фундаментальному рiвнi, а шноващя проводиться на рiвнi технолопчного (прикладного) порядку.
2. Вщкриття може бути зроблене
винахщником-одинаком, а шноващя розробляеться лабораторiями, вщдшами, iнститутами i утiлюеться у формулi iнновацiйного проекту.
3. Вiдкриття не мае на мет отримати вигоди. 1нноващя ж завжди ставить за мету отримати яку-небудь вщчутну вигоду, зокрема бшьший приплив грошей, велику суму прибутку, пiдвищити продуктивнiсть пращ й понизити собiвартiсть виробництва за рахунок застосування будь-якого нововведення в техшщ та технологи.
Вщкриття може вiдбутися випадково, а шноващя завжди е результатом пошуку. II випадково не виробляють. Вона потребуе говно! ч^ко! мети i технiко-економiчного обгрунтування.
Сучаснi автори застосовують рiзноманiтнi визначення термiна
«нововведення» згiдно з щлями i специфiкою дослiджуваного об'екта. Наприклад, К. Найт розглядае нововведення як «упровадження чого-небудь нового щодо оргашзацн або И безпосереднього оточення» i розцiнюе нововведення «як особливий випадок процесу змши в оргашзацн» [10]. А.Г. Круглшов вважае, що «нововведення» - це нове науково-техшчне досягнення, що
знайшло використання в людськiй дiяльностi» [8]. Е. Менсфшд стверджуе: «Коли винахщ починае застосовуватися, вiн стае науково-техшчним новшеством» [10]. Чiткiше розмежування цих понять дае П. Лелон: «новшество - це новий вид продукцн, методу, технологи», а нововведенням необхщно вважати «упровадження новшества в економiчний виробничий цикл» [10].
Найбiльш штегроване й об'ективне трактування понять дае радянський дослiдник Н.1. Лапiн, який вважае, що нововведення «визначаеться як комплексний процес створення, розповсюдження i використання нового практичного засобу (новшества) для ново! або для кращого задоволення вже вщомо! потреби людей; одночасно це е процес пов'язаних iз введенням даного новшества змш у тому соцiальному i речовому середовищi, у якому здшснюеться його «життевий цикл» [10].
Результатом аналiзу робiт учених, що професшно займаються iнновацiями, е таблиця варiантiв визначення поняття «iнновацiя» [1-13].
Автори Визначення
1 2
Шумпетер Й. 1нноващя - змша з метою впровадження i використання нових виглядiв споживчих товарiв, нових виробничих, транспортних засобiв, ринкiв i форм оргашзацн в промисловостi
Найт К. 1нноващя - це впровадження чого-небудь нового по вщношенню до оргашзацн або И безпосереднього оточення, особливий випадок процесу змши в оргашзацн
Круглшов А.Г. 1нноващя - це нове науково-технiчне досягнення, що знайшло використання в людськш дiяльностi
Менсфвд Е. Iнновацiя - це винахщ, який починае застосовуватися на практищ
Лелон П. Iнновацiя - це впровадження новшества в економiчний цикл
Латн Н.1. Iнновацiя - це комплексний процес створення, розповсюдження i використання нового практичного засобу (новшества) для ново! або для кращого задоволення вже вщомо! потреби людей; одночасно це е процес пов'язаних iз введенням даного новшества змш у тому сощальному i речовому середовищ^ у якому здшснюеться його «життевий цикл»
Гунiн В.Н. 1нноващя - результат практичного (або науково-техшчного) освоення новшества
1льенкова С.Д. 1нноващя - перетворення потенцшного науково-техшчного прогресу на реальний, такий, що втшюеться в нових продуктах i технологiях
Таблиця. Вар!анти визначення поняття «гнновацгя»
Заюнчення таблицг
Балабанов 1.Т. Iнновацiя - матерiалiзований результат, отриманий вiд вкладення капiталу в нову технiку або технолопю, у новi форми оргашзаци виробництва працi, обслуговування i управлшня, аналiзу тощо
Морозов Ю.П. Iнновацiя - це будь-яю технiчнi, органiзацiйнi, економiчнi й управлшсью змiни, вiдмiннi вiд юнуючо! практики в данiй оргашзаци
Гамiдов Г.С. 1нноващя - це нововведення «пiд ключ»
Фатхутдшов Р.А. 1нноващя - це кiнцевий результат упровадження новшества з метою змши об'екта управлiння i отримання економiчного, соцiального, науково-технiчного, екологiчного або шшого виду ефекту
Попов В. Л. Iнновацiя - це замша старого об'екта (явища) новим
1 2
Стадник В.В., Йохна М.А. 1нноващя - кiнцевий результат креативно! дiяльностi, втiлений у виведеному на ринок новому або вдосконаленому продукт^ технолопчному процесi, який використовуеться у практичнш дiяльностi, або новому пiдходi в наданш споживчих послуг
Брайан Т. Iнновацiя - це процес, у якому штелектуальний товар - винахщ, iнформацiя, «ноу-хау» або щея, - набувае економiчного змiсту
Водачков Л., Водачкова О. Iнновацiя - цiльова змша у функцiонуваннi пiдприемства як системи (кiлькiсне, якiсне в будь-якiй сферi дiяльностi пiдприемства)
Санто Б. Iнновацiя - це суспшьний, технiчний, економiчний процес, практичне використання iдей, винаходiв, яке призводить до створення кращих по сво!х властивостях виробiв, технологiй, орiентоване на економiчну вигоду, прибуток, додатковий дохщ, охоплюе весь спектр видiв дiяльностi - вiд дослiдження i розробок до маркетингу
«Керiвництво Осло» 1нноващя - введення у вжиток якого-небудь нового або значно полшшеного продукту (товару чи послуги) або процесу, нового методу маркетингу або нового оргашзацшного методу в дшовш практицi, органiзацil робочих мiсць або зовнiшнiх зв'язках
Свразшська рада зi стандартизации метрологи та сертифшаци 1нноващя - новi або вдосконаленi технологи, види продукцп або послуг, а також оргашзацшно-техшчш рiшення виробничого, адмшютративного, комерцiйного або iншого характеру, що сприяють просуванню технологiй, товарно! продукцп та послуг на ринок
Наведеш в таблиц численнi визначення поняття «iнновацiя»
вщображають проблеми, з якими стикалися автори, оскшьки iснуе багато конкретних ситуацш по переходу об'ектiв i суб'екпв у досконалiший, iнновацiйний стан.
При переходi до досконалiшого, iнновацiйного стану впроваджуються новшества в 1'х рiзних видах i формах (новi засоби, технологи, продукти, способи, методи, принципи органiзацi тощо).
Iнновацiя як реалiзоване новшество повинна мати практичне застосування й ефект (економiчний, соцiальний, науково-технiчний, екологiчний, iнформацiйний i ш.) у вiдповiдних сферах.
Залежно вщ об'екта i предмета дослщ-
ження шноваци розглядаються як результат (у роботах 1.Т. Балабанова, С.Д. 1льенково1, Р.А. Фатхутдiнова), як змiна (у роботах Й. Шумпетера, Л. Водачкова, О. Водачково1), як процес (у роботах Б. Санто, Т. Брайана).
Методолопя системного опису шновацш в умовах ринково1 економiки базуеться на мiжнародних стандартах. Для координаци роб^ зi збору, обробки й аналiзу шформаци про науку й шноваци в рамках Оргашзаци економiчного сшвробггаицтва i розвитку (ОЕСР) була створена Група нацюнальних експертiв за показниками науки i технiки, яка розробила «Керiвницгво Фраскатi» («Передбачувана стандартна практика для обстежень дослщжень i експериментальних розробок»). Цей документ
отримав таку назву у зв'язку з тим, що перша його вершя рекомендацш була прийнята в мст Фраскатi (Iталiя) у 1963 р.
Положення Керiвництва Фраскатi перiодично уточнюються, що обумовлене змiною у стратеги науково-техшчно1' полiтики на нацiональному i мiжнародному рiвнях, в органiзацiï наукових дослщжень i розробок.
Методика збору даних про технолопчш iнновацiï базуеться на рекомендащях, прийнятих в Осло в 1992 р. Вона отримала назву «Керiвництво Осло».
Вiдповiдно до мiжнародних стандартiв iнновацiя визначаеться як кшцевий результат iнновацiйноï дiяльностi, що набув втшення у виглядi нового або вдосконаленого продукту, упровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технолопчного процесу, який використовуеться у практичнiй дiяльностi, або в новому пiдходi до сощальних послуг.
Поняття iнновацiï, прийнятого в цих документах, дотримуеться бшьшють теоретикiв i практикiв у сферi управлiння. Саме воно прийняте за основу при розробщ нормативно-правовоï бази з шновацш в Украïнi.
Зпдно iз Законом Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» поняття «iнновацiя» трактуеться таким чином [14]: тновацй -знов створеш (вживаш) i (або) удосконалеш конкурентоспроможнi технологiï, продукцiя або послуги, а також оргашзацшно-техшчш рiшення виробничого, адмiнiстративного, комерцiйного або iншого характеру, яю iстотно полiпшують структуру i якють виробництва i (або) сощально1' сфери.
Визначення складу iнновацiï мае труднощ^ пов'язанi з тим, що бшьшють продукпв i, звичайно, процешв, що ix створюють, е складними системами. 1нноваци визначають змши вщносно властивостей i характеристик ефективност продукту в цiлому i змши в компонентах продукту, яю тдвищують його ефективнiсть, включаючи характер послуг, яю вiн забезпечуе. 1нновацп знаходяться всередиш економiчного процесу.
З урахуванням недолiкiв i слабких сторiн, яю були виявленi у процесi даного дослщження, запропоновано нове визначення поняття «шноващя». 1нновацгя -це сукупнють знов створених i (або)
полшшених товарiв, послуг, процесiв, iдей, методiв, принципiв, якi мають практичне застосування з метою отримання економiчного, науково-теxнiчного,
екологiчного, сощального, iнформацiйного або iншого виду ефекту. Це визначення охоплюе всю рiзноманiтнiсть видiв новшеств, якi лежать в основi самого iнновацiйного процесу, ураховуе той факт, що будь-яке новшество набувае статус iнновацiï тiльки в результат практичноï реалiзацiï. А головне, у цьому понятт вказуеться мета - вигода (ефект), яку переслщуе будь-який новатор (вщ винаxiдника до промислового пiдприемства). Таким чином, при формулюванш даного визначення, були враховаш основнi ознаки, якi xарактернi для шновацш: новизна, затребуванють ринку, прибутковють.
Нововведення як цiлеспрямована змiна стану об'екта i як процес створення новшества - предмет дослщження шноватики. 1нноватика - сфера науки, що вивчае рiзнi проблеми теори нововведень, -формування новшеств, ïx розповсюдження, ошр нововведенням, пристосування до них шновацшних органiзацiй, вироблення iнновацiйниx ршень та iн. 1нноватика мае практичну спрямованiсть, дозволяе пояснити причину устху (невдачi) при реалiзацiï рiзниx нововведень.
1нноващя е реалiзованим на ринку результатом, отриманим вщ вкладення кашталу в новий продукт або операщю (теxнологiю, процес). При реалiзацiï шноваци, запропоновано1' до продажу, вiдбуваеться обмш «грошi - iнновацiя». Кошти, отримаш пiдприемцем (продуцентом, iнвестором - продавцем) у результатi такого обмiну, по-перше, покривають витрати по створенню i продажу шновацш, по-друге, приносять прибуток вiд реалiзацiï iнновацiй, по-трете, виступають стимулятором до створення нових шновацш, по-четверте, е джерелом фшансування нового
шновацшного процесу.
Виходячи з цього можна видшити три функци, якi виконуе iнновацiя:
1) вщтворювальну;
2) iнновацiйну;
3) стимулюючу.
Вiдтворювальна функцiя означае, що шноващя е важливим джерелом
фшансування розширеного вiдтворення.
Грошова виручка, отримана вiд продажу iнновацiï на ринку, створюе тдприемницький прибуток, який виступае джерелом фiнансових ресурсiв i одночасно мiрою ефективностi iнновацiйного процесу. Пщприемницький прибуток може прямувати на розширення обсягiв виробничо-торговельноï, iнвестицiйноï, iнновацiйноï та фiнансовоï дiяльностi.
Прибуток, отриманий за рахунок реалiзацiï шноваци, може використовуватися по рiзних напрямах, у тому числi i як каштал. Цей капiтал може прямувати на фшансування як ушх швестицш, так i конкретно нового вигляду шновацш. Таким чином, використання прибутку вiд iнновацiï для iнвестування складае змiст iнвестицiйноï функцiï iнновацiï.
Отримання пiдприемцем прибутку за рахунок реалiзацiï iнновацiï прямо вiдповiдае цiльовiй функци будь-якого комерцiйного господарюючого суб'екта. Цей збш служить стимулом пiдприемця до нових iнновацiй; спонукае його постшно вивчати попит, удосконалювати органiзацiю маркетингово1' дiяльностi, застосовувати сучаснiшi прийоми управлшня фшансами. Усе це i становить змют стимулюючо1' функцiï iнновацiï.
Для усшшного управлiння
iнновацiйною дiяльнiстю необхщне ретельне вивчення iнновацiй. Перш за все необхщно вмiти вiдрiзняти шноваци вщ неiстотних змiн у видах продукту i технолопчних процесах (наприклад, змiна кольору, форми тощо); незначних технiчних або зовнiшнiх змiн у продуктах, що залишають незмiнними конструктивне виконання i не справляють достатньо пом^ного впливу на параметри, властивосп, вартiсть виробу, а також матерiалiв i компонентiв, якi входять до його складу; вщ розширення номенклатури продукцп за рахунок освоення виробництва продукпв, що не випускалися рашше на даному пiдприемствi, але вже вщомих на ринку, з метою задоволення поточного попиту i збшьшення доходiв пiдприемства.
Висновки. Ринковi умови
господарювання створюють для суб'ектiв економши високий рiвень конкурентних вiдносин, у яких виграе той, на чиш сторош конкурентнi переваги у сферi виробництва i реалiзацiï товарiв. Конкурентш переваги
досягаються завдяки впровадженню iнновацiй. Формування грамотно1' шновацшно1' полiтики потребуе
всестороннього вивчення св^ово1' практики iнновацiйного розвитку i теори iнноватики. Дослiдження в цiй сферi показало, що в даний час юнуе велика варiацiя у трактуванш поняття «iнновацiя», яка пов'язана iз проблематикою конкретних ситуацiй, що розглядаються i враховуються рiзними авторами, у шдходах до вивчення процесу. Це дало можливють сформулювати нове поняття шноваци з урахуванням основних ознак, характерних для дано1' категорiï.
Л^ература
1. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Н.Д. Кондратьев. - М.: Экономика, 1989. - 526 с.
2. Туган-Барановский М.И. Промышленные кризисы / М.И. Туган-Барановский. -К.: Наук .думка, 1996. - 260 с.
3. Йохна М.А. Економша i оргашзащя шновацшно1' дiяльностi: навч. посiб. / М.А. Йохна, В.В. Стадник. - К.: Академiя, 2005. - 400.
4. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. -М.: Прогресс, 1982. - 453 с.
5. Цуру С. Конец японского «экономического чуда» / С. Цуру. - М., 1981.
6. Фостер Р. Обновление производства: атакующие выигрывают / Р. Фостер. - М.: Прогресс, 1987.
7. Глазьев С. Ю. Экономическая теория технического развития / С.Ю. Глазьев. - М.: Наука, 1990.
8. Кругликов А.Г. Системный анализ научно-технических нововведений. / А.Г. Круг-ликов. - М.: Наука, 1991. - 120 с.
9. Статистика науки и инноваций. Краткий терминологический словарь / Под ред. Л.М. Гохберга. - М.: Центр исследований и статистики науки, 1996.
10. Добров Г.М. Прогнозирование и оценки научно-технических нововведений / Г.М. Добров, А.А. Коренной, В.Б. Мусиенко и др.; Отв. ред. В.Б. Мусиенко; АН УССР. Центр. исслед. научн.-техн. потенциала и истории науки. - К.: Наук. думка, 1989. - 280 с.
11. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент / И.Т. Балабанов. - СПб.: Питер, 2000. - 208 с.
12. Руководство Осло. Рекомендации по сбору и анализу данных по инновациям. -3-е изд., совместная публикация ОЭСР и Евростата. - М.: Центр исследований и статистики науки, 2006. - 192 с.
13. Евразийский Совет по стандартизации, метрологии и сертификации (ЕАСС). Межгосударственный стандарт
ГОСТ 31279-2004 «Инновационная деятельность. Термины и определения». -Мн.: Белгосстандарт, 2005.
14. Закон Украины «Об
инновационной деятельности » // Ведомости Верховной Рады Украины. - 2002. - № 36. -Ст. 266.
