CC BY
12
Оригинальные исследования
/Original Researches/
УДК 616.379-008.64-071-092:612.122.1.
ТОМАШЕВСЬКИЙЯ.1., БУМБАР О.1., ТОМАШЕВСЬКА Н.Я., БУМБАР З.О. Льв'вський нацональний медичний унверситетiменiДанила Галицького
ДОС^ДЖЕННЯ СТАЫВ ГОРМОНАЛЬНО! РЕГУЛЯЦИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМЫУ У ЗАГАЛЬНМ ПОПУЛЯЦП
Резюме. Застосовано пруватдепдрогеназний та альфа-кетонуричний тести з метою д':агностики шести станiв гормональноI регуляци вуглеводного обману у загальнй популяцп: частота фiзюлопчного стану циклу трикарбонових кислот та пруватдепдрогеназноIсистеми м'тхондрй становить 41,44 %, спадко-во1 схильност до цукрового дабету — 32,19 %, вiтамiнозалежноI мiтохондрiальноI нсулнорезистентнос-т — 7,53 %, йододеф!цитного прихованого гипотиреозу — 15,41 %, гiперiнсулiнiзму мiтохондрiального — 2,40 %, гiперiнсулiнiзму iз синдромом Сомодж! — 1,03 %.
Ключовi слова: пруватдепдрогеназний та альфа-кетонуричний тести, стани гормональноI регуляци вуглеводного обмiну.
Вступ
Ключове мшце у програмi ранньо! дiагностики шсулшорезистентносп та цукрового дiабету (ЦД) займають шруватдепдрогеназний (ПДГ) та аль-фа-кетонуричний тести [2, 4]. Зпдно з результатами дослщжень А. Штейнерга та Р. У!льдера [1], спадкова схильшсть населення до ЦД становить 20—25 %. При цьому загальна частота дiабету ^а-гностованого, недiагностованого та потенцшного) перевищуе 5 %.
Мета роботи — вивчення сташв гормонально! регуляци вуглеводного обмшу у людей Прикарпатського репону за даними шруватдегщрогеназного та альфа-ке-тонуричного тестав.
Матерiали та методи дослiдження
Обстежено 31 579 практично здорових оиб (вжом вiд 6 мiсяцiв до 80 роюв), що iмiтують загальну по-пуляцiю, iз застосуванням пiруватдегiдрогеназного та альфа-кетонуричного тестiв. Лабораторнi дослiдження виконувалися на 120-й хвилинi глюкозотолерантного тесту (ГТТ). Вуглеводний снiданок мiстив 100 г вугле-водiв (200 г бшого хлiба i 20 г (три чайш ложки) цукру на 300 мл води). Може бути використана глюкоза (50 г на 1 м2 поверхш тша — для дорослих i 40 г на 1 м2 поверхнi тша — для дiтей, простiше — 1,75 г на 1 кг маси тша ди-тини, але не бшьше за 75 г. Стандартна доза глюкози для дорослих — 75 г.
Площу поверхнi тiла визначають за таблицями (табл. 1—3), що складеш нами виходячи з таких даних: новонароджеш — 0,2—0,3 м2; 10 кг — 0,5 м2; 30 кг — 1,0 м2; 50 кг — 1,5 м2; 70 кг — 1,7 м2.
Визначення функционального стану пруватдепдрогеназно)' системи м'похондрй
При обстеженш шруватдепдрогеназний тест вико-ристовуеться з метою виявлення шести сташв гормонально! регуляци вуглеводного обмшу та диференщаци шсулшорезистентносп вiтамiнонезалежно! (спадково! схильностi до ЦД) i В^гшовггамшозу, що вiдображений показниками знижено! функщонально! активностi т-руватдегiдрогеназного комплексу та надмiрно! екскреци з сечею альфа-кетокислот.
В основу ферицiанiдного методу визначення активной пiруват- та альфа-кетоглютаратдегщрогенази мiтохондрiй покладений принцип вiдновлення фери-цiанiду калiю (К3[Ре(СМ)6]), що нерозривно пов'язане з окисленням кетокислоти. Для зручност у пропис наведен не тiльки назви реактивiв, але i склад проби, що пщлягае iнкубацi!.
У дослiдну i контрольну пробiрки вносять реактиви згщно з табл. 4.
Дослщну пробу iнкубують 20 хв при 37 °С у водянш банi або термостат! (для спрощення процедури пацiент може тримати пробiрку в кулаку або п!д пахвою). Пiсля iнкубацl! реакцш зупиняють, вносячи у пробiрку 0,3 мл 50% розчи-ну трихлороцтово! кислоти (ТХО). У контрольну пробiрку ТХО вносять безпосередньо пiсля забору кровг
Далi проби центрифугують i фотометрують проти Н2О на фотоелектроколориметрi (ФЕК, синiй свпло-фiльтр, 440 нм, кювета з довжиною оптичного шляху 5 мм) або спектрофотометрi при 417 нм. Кшьюсть вщ-новленого ферищанщу калiю визначають за калiбру-вальною кривою, активнiсть ферменту визначають у мкмоль/(с-л) або мккат/л (табл. 5).
Таблиця 1. Обчислення площ1 поверхн1 тла удорослих людей
Маса тша, кг Зрют, м
1,50 1,55 1,60 1,65 1,70 1,75 1,80 1,85 1,90 1,95
Площа поверхн тша, м2
48 1,330 1,374 1,418 1,462 1,506 1,550 1,594 1,638 1,682 1,726
50 1,354 1,390 1,435 1,480 1,525 1,570 1,615 1,660 1,705 1,750
52 1,360 1,405 1,451 1,496 1,541 1,587 1,632 1,677 1,723 1,768
54 1,375 1,421 1,467 1,513 1,559 1,604 1,650 1,696 1,742 1,788
56 1,390 1,436 1,482 1,592 1,575 1,621 1,668 1,714 1,760 1,807
58 1,405 1,452 1,499 1,546 1,593 1,639 1,686 1,733 1,780 1,827
60 1,420 1,467 1,514 1,562 1,609 1,656 1,704 1,751 1,798 1,846
62 1,435 1,483 1,531 1,579 1,627 1,647 1,722 1,770 1,818 1,866
64 1,450 1,498 1,546 1,595 1,643 1,691 1,740 1,788 1,836 1,885
66 1,465 1,514 1,563 1,612 1,661 1,709 1,758 1,807 1,856 1,905
68 1,480 1,529 1,578 1,628 1,677 1,726 1,776 1,828 1,874 1,924
70 1,500 1,550 1,600 1,650 1,700 1,750 1,800 1,850 1,900 1,950
72 1,530 1,581 1,632 1,683 1,734 1,785 1,836 1,887 1,938 1,989
74 1,560 1,612 1,664 1,716 1,768 1,820 1,872 1,924 1,976 2,028
76 1,590 1,643 1,696 1,749 1,802 1,855 1,908 1,961 2,014 2,067
78 1,620 1,674 1,728 1,782 1,836 1,890 1,944 1,998 2,052 2,106
80 1,650 1,705 1,760 1,815 1,870 1,925 1,980 2,035 2,090 2,145
82 1,680 1,736 1,792 1,848 1,904 1,960 2,016 2,072 2,128 2,184
84 1,710 1,767 1,824 1,881 1,938 1,995 2,052 2,109 2,166 2,223
86 1,740 1,798 1,856 1,914 1,972 2,030 2,088 2,146 2,204 2,262
88 1,770 1,829 1,888 1,974 2,006 2,065 2,124 2,183 2,242 2,301
90 1,800 1,860 1,920 1,980 2,040 2,100 2,160 2,220 2,280 2,340
92 1,830 1,891 1,952 2,013 2,074 2,135 2,196 2,257 2,318 2,379
94 1,860 1,922 1,984 2,046 2,108 2,170 2,232 2,294 2,356 2,418
96 1,890 1,953 2,016 2,079 2,142 2,205 2,268 2,331 2,394 2,457
98 1,920 1,984 2,048 2,112 2,176 2,240 2,304 2,368 2,432 2,496
100 1,950 2,015 2,080 2,145 2,210 2,275 2,340 2,405 2,470 2,535
Таблиця 2. Обчислення площi поверхн1 тла у дтей дошкльного i шкльного в1ку
Маса тша, кг 3picT, м
0,90 0,95 1,00 1,05 1,10 1,15 1,20 1,25 1,30 1,35 1,40 1,45 1,50
Площа поверхн тша, м2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
10 0,45 0,48 0,50 0,53 0,55 0,58 0,60 0,63 0,65 0,68 0,70 0,73 0,75
12 0,47 0,50 0,52 0,55 0,58 0,60 0,63 0,65 0,68 0,71 0,73 0,76 0,79
14 0,49 0,51 0,55 0,57 0,60 0,63 0,66 0,68 0,71 0,74 0,77 0,79 0,82
16 0,51 0,54 0,57 0,60 0,63 0,66 0,68 0,71 0,74 0,77 0,80 0,83 0,86
18 0,53 0,56 0,59 0,62 0,65 0,68 0,71 0,74 0,77 0,80 0,83 0,86 0,89
20 0,56 0,59 0,62 0,65 0,68 0,71 0,74 0,77 0,80 0,83 0,86 0,89 0,93
22 0,58 0,61 0,64 0,67 0,70 0,74 0,77 0,80 0,83 0,86 0,90 0,93 0,96
24 0,60 0,63 0,66 0,70 0,73 0,76 0,80 0,83 0,86 0,90 0,93 0,96 1,00
26 0,62 0,65 0,69 0,72 0,76 0,79 0,82 0,86 0,89 0,93 0,96 1,00 1,03
28 0,64 0,68 0,71 0,75 0,78 0,82 0,85 0,89 0,92 0,96 0,99 1,03 1,07
30 0,66 0,70 0,73 0,77 0,81 0,84 0,88 0,92 0,95 0,99 1,03 1,06 1,10
32 0,68 0,72 0,76 0,80 0,83 0,87 0,91 0,95 0,98 1,02 1,06 1,10 1,14
Заюнчення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
34 0,70 0,74 0,78 0,82 0,86 0,90 0,94 0,98 1,01 1,05 1,09 1,13 1,17
36 0,72 0,76 0,80 0,84 0,88 0,92 0,96 1,00 1,04 1,09 1,13 1,17 1,21
38 0,74 0,79 0,83 0,87 0,91 0,95 0,99 1,03 1,08 1,12 1,16 1,20 1,24
40 0,77 0,81 0,85 0,89 0,94 0,98 1,02 1,06 1,11 1,15 1,19 1,23 1,28
42 0,79 0,83 0,87 0,92 0,96 1,00 1,05 1,09 1,14 1,18 1,22 1,27 1,31
44 0,81 0,85 0,90 0,94 0,99 1,03 1,08 1,12 1,17 1,21 1,26 1,30 1,35
46 0,83 0,87 0,92 0,97 1,01 1,06 1,10 1,15 1,20 1,24 1,29 1,33 1,38
Таблиця 3. Обчислення площ1 поверхн1 тла удтей грудного в'1ку
Маса тша, кг Зрют, м
0,50 0,55 0,60 0,65 0,70 0,75 0,80 0,85 0,90 0,95 1,00
Площа поверхш тта, м2
2,0 0,200 0,220 0,240 0,260 0,280 0,300 0,320 0,340 0,360 0,380 0,400
2,5 0,203 0,223 0,244 0,264 0,284 0,305 0,325 0,345 0,365 0,386 0,406
3,0 0,206 0,227 0,247 0,268 0,290 0,310 0,330 0,351 0,372 0,392 0,413
3,5 0,209 0,230 0,251 0,272 0,293 0,314 0,335 0,356 0,377 0,398 0,419
4,0 0,213 0,234 0,255 0,277 0,298 0,319 0,340 0,361 0,383 0,404 0,425
4,5 0,216 0,238 0,259 0,281 0,302 0,324 0,345 0,367 0,388 0,410 0,431
5,0 0,219 0,241 0,263 0,285 0,307 0,329 0,350 0,372 0,394 0,416 0,437
5,5 0,222 0,244 0,266 0,289 0,311 0,333 0,355 0,377 0,400 0,422 0,444
6,0 0,225 0,248 0,270 0,293 0,315 0,338 0,360 0,383 0,405 0,428 0,450
6,5 0,228 0,251 0,274 0,296 0,319 0,342 0,365 0,388 0,410 0,433 0,456
7,0 0,231 0,254 0,277 0,301 0,324 0,347 0,370 0,393 0,417 0,440 0,463
7,5 0,234 0,258 0,281 0,305 0,328 0,352 0,375 0,399 0,422 0,446 0,469
8,0 0,238 0,262 0,285 0,309 0,333 0,357 0,380 0,404 0,428 0,451 0,475
8,5 0,241 0,265 0,289 0,313 0,337 0,361 0,385 0,409 0,433 0,457 0,481
9,0 0,244 0,268 0,293 0,317 0,342 0,366 0,390 0,415 0,439 0,464 0,488
9,5 0,247 0,272 0,296 0,321 0,346 0,371 0,395 0,412 0,445 0,469 0,494
10,0 0,250 0,280 0,300 0,330 0,350 0,380 0,400 0,430 0,450 0,480 0,500
10,5 0,260 0,290 0,320 0,340 0,370 0,390 0,420 0,450 0,470 0,500 0,530
11,0 0,280 0,300 0,330 0,360 0,390 0,410 0,440 0,470 0,500 0,520 0,550
Таблиця 4
Реактиви Вмют у проб^ мл
KCl, 0,15 М, або 1,12% розчин 1,0
Ферищанщ калю, 6,7 ммоль/л, або 220,6 мг% розчин (М = 329,26): 50 мг реактиву у 22,67 мл Н2О 0,70
MgSO4, 0,2 М, або 2,41% розчин (10 мл 25% розчину розвести водою до 103,8 мл) 0,10
Кров iз пальця, мл 0,04
Таблиця 5
Розведення стандартного розчину ферищанщу, 6,7 ммоль/л: Вмют ферищанщу в проб^ мкмоль Оптична щшьшсть
Стандарт, мл Н2О, мл
0,1 1,9 0,67 0,05
0,2 1,8 1,34 0,10
0,3 1,7 2,01 0,15
0,4 1,6 2,68 0,20
0,5 1,5 3,35 0,25
0,6 1,4 4,02 0,30
0,7 1,3 4,69 0,35
Таблиця 6. Шкала оптичноI щЛьносТ розведень стандартного розчину фериц1анщу у проб!
Оптична щшьшсть CoTi частки показника оптичноТ щшьност
0,00 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,06 0,07 0,08 0,09
Вмют ферицiанiду в npo6i, мкмоль
0,0 - 0,13 0,27 0,04 0,54 0,67 0,08 0,94 0,94 1,21
0,1 1,34 1,47 1,61 1,74 1,88 2,01 2,14 2,28 2,41 2,55
0,2 2,68 2,81 2,95 3,08 3,22 3,35 3,48 3,62 3,75 3,89
0,3 4,02 4,15 4,29 4,42 4,56 4,69
Таблиця 7. Показники ПДГ-активност кров1, мкмоль/(с-л) = (К - Д) х 2,79167
Рiзниця показниюв ФЕК для дослщу i контролю (К - Д)
0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,06 0,07 0,08 0,09
ПДГ-активнють KpoBi, мкмоль/(с-л)
2,79 5,58 8,38 11,2 14 16,8 19,5 22,3 25,1
Наведет показники оптично! щшьноста використо-вуються для побудови к^брувально! криво! розведень стандартного розчину ферищанщу (табл. 6).
Результати виконаних дослщжень (табл. 7) пщтвер-джують наявшсть лшшно! залежностi величин оптично! щшьноста вiд показникiв вмiсту ферищанщу в пробь
Визначено цiну сото! частки (0,01) шкали ФЕК у
мкмоль/(с-л) ПДГ-активностi кровi:
ПДГ-актившсть кровi, мкмоль/(с-л),
вiдnовiдно до 0,01 шкали ФЕК =
6,7 х 0,7 х 0,01 х 100
=-= 2,79167мкмоль/(с-л),
0,35 х 0,04 х 1200
де 6,7 — концентрация ферищанщу, мкмоль/мл; 0,7 — об'ем розчину ферищанщу в проб^ мл; 0,01 — коефщент для перерахування на соту частку шкали ФЕК; 1000 — ко-ефщент для розрахунку в мкмоль/л; 0,35 — оптична щшь-нiсть стандартного розчину ферищанщу (4,69 мкмоль у проб^; 0,04 — кiлькiсть кров^ витрачено! для аналiзу, мл;
У результата складено формулу для обчислення ПДГ-активностi кровi:
ПДГ-актившсть кровi, мкмоль/(с.-л) = = (К - Д) х 2,79167, де К — оптична щшьшсть контролю; Д — оптична щшьшсть дослщу; iншi показники е аналогiчними даним по-передньо! формули.
Полегшуе розрахунки табл. 7.
У здорових людей ПДГ-актившсть кровi вщобра-жена величинами оптично! щшьноста у межах 0,03— 0,06, що становить 8,4—16,8 мкмоль/(с.-л), М = 12,6 ± ± 0,15 мкмоль/(с-л), Р < 0,01.
Визначення сумарного вмсту альфа-кетокислот у сеч модифкованим методом Умбрайта
Принцип. Шруват- та альфа-кетоглютарат сечi кон-денсуються з 2,4-диштрофеншгщразином (ДНФГ) з утворенням гiдразону, що в лужному середовищi дае
червоно-оранжеве забарвлення розчину. Його штенсив-HicTb пропорцiйна концентрац!! кетокислоти.
Обладнання:
1. Фотоелектроколориметр (ФЕК).
2. Двi пробiрки (5 мл).
3. Пшетка (1 мл).
Реактиви:
1. Розведена соляна кислота (HCl, 8,33%).
2. Солянокислий 0,1% розчин ДНФГ. 50 мл реактиву розчиняють у 30 мл розведено! соляно! кислоти (8,33%) при слабкому пщ^ванш сумшь Розчин залишають до наступного дня, потам його об'ем доводять до 50 мл дис-тильованою водою.
3. Розчин натрш гщроокису (NaOH) — 12 г/100 мл.
Х1д визначення
У двi пробiрки (5 мл) — дослщну (Д) i контрольну (К) вносять розчини, наведет у табл. 8.
Таблиця 8
Розчин Д К
H2O, мл 0,5 0,6
ДНФГ, мл 0,4 0,4
Сеча, мл 0,1 -
Вмют пробiрок змшують пiсля додавання кожного реактиву i на 20 хв залишають у темному мющ при юм-натнiй температурi. Потiм у пробiрки додають по 1 мл 12% розчину №ОН, змiшують i через 5 хв колориме-трують штенсившсть червоно-оранжевого забарвлення дослiду щодо контролю (ФЕК, свплофшьтр синiй — 490 нм, кювета з довжиною оптичного шляху 5 мм). По-казники оптично! щшьноста переводять у мкмоль/л, помноживши кожен iз них на 5000.
Для обчислення сумарного вмюту альфа-кетокислот у сечi використовують табл. 9, 10.
Табл. 9 i 10 складен на пiдставi даних калiбруваль-но! криво! розведень стандартного розчину трувату — 5000 мкмоль/л (44 мг%) (табл. 11).
Таблиця 9. Обчислення сумарного вмсту альфа-кетокислот у сеч!
Об'ем ce4i, мл Оптична щшьшсть
0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,06 0,07 0,08 0,09
Вмют альфа-кетокислот, мг
100 0,44 0,88 1,32 1,76 2,20 2,64 3,08 3,52 3,96
150 0,66 1,32 1,98 2,64 3,30 3,96 4,62 5,28 5,94
200 0,88 1,76 2,64 3,52 4,40 5,28 6,16 7,04 7,92
250 1,10 2,20 3,30 4,40 5,50 6,60 7,70 8,80 9,90
300 1,32 2,64 3,96 5,28 6,60 7,92 9,24 10,6 11,9
350 1,54 3,08 4,62 6,16 7,70 9,24 10,8 12,3 13,9
400 1,76 3,52 5,28 7,04 8,80 10,6 12,3 14,1 15,8
450 1,98 3,96 5,94 7,92 9,90 11,9 13,9 15,8 17,8
500 2,20 4,40 6,60 8,80 11,0 13,2 15,4 17,6 19,8
550 2,42 4,84 7,26 9,86 12,1 14,5 16,9 19,4 21,8
600 2,64 5,28 7,92 10,6 13,2 15,8 18,5 21,1 23,8
650 2,86 5,72 8,58 11,4 14,3 17,2 20,0 22,9 25,7
700 3,08 6,16 9,24 12,3 15,4 18,5 21,6 24,6 27,7
750 3,30 6,60 9,90 13,2 16,5 19,4 23,1 26,4 29,7
800 3,52 7,04 10,6 14,1 17,6 21,1 24,6 28,2 31,7
850 3,74 7,48 11,2 15,0 18,7 22,4 26,2 29,9 33,7
900 3,96 7,92 11,9 15,8 19,8 23,8 27,7 31,7 35,6
950 4,18 8,36 12,5 16,7 20,9 25,1 29,3 33,4 37,6
1000 4,40 8,80 13,2 17,6 22,0 26,4 30,8 35,2 39,6
1050 4,62 9,24 13,9 18,5 23,1 27,7 32,3 37,0 41,6
1100 4,84 9,68 14,5 19,4 24,2 29,0 33,9 38,7 43,4
1150 5,06 10,1 15,2 20,2 25,3 30,4 35,4 40,5 45,5
1200 5,28 10,6 15,8 21,1 26,4 31,7 37,0 42,2 47,5
1250 5,50 11,0 16,5 22,0 27,5 33,0 38,5 44,0 49,5
1300 5,72 11,4 17,2 22,9 28,6 34,3 40,0 45,8 51,5
1350 5,94 11,9 17,8 23,8 29,7 35,6 41,6 47,5 53,5
1400 6,16 12,3 18,5 24,6 30,8 37,0 43,1 49,3 55,4
1450 6,38 12,8 19,1 25,5 31,9 38,3 44,7 51,0 57,4
1500 6,60 13,2 19,8 26,4 33,0 39,6 46,2 52,8 59,4
1550 6,82 13,6 20,5 27,3 34,1 40,9 47,7 54,6 61,4
1600 7,04 14,1 21,1 28,2 35,2 42,2 49,3 56,3 63,4
1650 7,26 14,5 21,8 29,0 36,3 43,6 50,8 58,1 65,3
1700 7,48 15,0 22,4 29,9 37,4 44,9 52,4 59,8 67,3
1750 7,70 15,4 23,1 30,8 38,5 46,2 53,9 61,6 69,3
1800 7,92 15,8 23,8 31,7 39,6 47,5 55,4 63,4 71,3
1850 8,14 16,3 24,4 32,6 40,7 48,8 47,0 65,1 73,3
1900 8,36 16,7 25,1 33,4 41,8 50,2 58,5 66,9 75,2
1950 8,58 17,2 25,7 34,3 42,9 51,5 60,1 68,6 77,2
2000 8,80 17,6 26,4 35,2 44,0 52,8 61,6 70,4 79,2
Таблиця 10. Обчислення р1вня альфа-кетокислоту кров1 та сечi
Оптична щшьшсть CoTi частки показника оптичноТ щшьност
0,00 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,06 0,07 0,08 0,09
. мкмоль/л PiBeHb альфа-кетокислот у KpoBi та ce4i, -мг% —
0,0 — 50 0,44 100 0,88 150 1,32 200 1,76 250 2,20 300 2,64 350 3,08 400 3,52 450 3,96
0,1 500 4,40 550 4,84 600 5,28 650 5,72 700 6,16 750 6,60 800 7,04 850 7,49 900 7,92 950 8,36
0,2 1000 8,80 1050 9,24 1100 9,68 1150 10,1 1200 10,6 1250 11,0 1300 11,4 1350 11,9 1400 12,3 1450 12,8
0,3 1500 13,2 1550 13,6 1600 14,1 1650 14,5 1700 15,0 1750 15,4 1800 15,8 1850 16,3 1900 16,7 1950 17,2
0,4 2000 17,6 2050 18,1 2100 18,5 2150 18,9 2200 19,4 2250 19,8 2300 20,3 2350 20,7 2400 21,1 2450 21,6
0,5 2500 22,0 2550 22,5 2600 22,9 2650 23,3 2700 23,8 2750 24,2 2800 24,7 2850 25,1 2900 25,5 2950 26,0
0,6 3000 26,4 3050 26,9 3100 27,3 3150 27,7 3200 28,2 3250 28,6 3300 29,1 3350 29,5 3400 29,9 3450 30,4
0,7 3500 30,8 3550 31,3 3600 31,7 3650 32,1 3700 32,6 3750 33,0 3800 33,5 3850 33,9 3900 34,3 3950 34,8
0,8 4000 35,2 4050 35,7 4100 36,1 4150 36,5 4200 37,0 4250 37,4 4300 37,9 4350 38,3 4400 38,7 4450 39,2
0,9 4500 39,6 4550 40,1 4600 40,5 4650 40,9 4700 41,4 4750 41,8 4800 41,8 4850 42,7 4900 43,2 4950 43,6
1,0 5000 44,0
Таблиця 11
Розчин шрувату Оптична щшьшсть
мкмоль/л мг%
500 4,4 0,1
1000 8,8 0,2
2000 17,6 0,4
3000 26,4 0,6
4000 35,2 0,8
5000 44,0 1,0
Таблиця 12. Обчислення показниюв рiвня пiровиноградноl кислоти у KpoBi та сечi
Мг% Сол частки показника у мг%
0,00 0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,06 0,07 0,08 0,09
Рiвень шровиноградноТ кислоти, мкмоль/л
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
0,0 - 1 2 3 5 6 7 8 9 10
0,1 11 12 14 15 16 17 18 19 20 21
0,2 23 24 25 26 27 28 30 31 32 33
0,3 34 35 36 37 39 40 41 42 43 44
0,4 45 47 48 49 50 51 52 53 55 56
0,5 57 58 59 60 61 62 64 65 66 67
0,6 68 69 70 72 73 74 75 76 77 78
0,7 79 81 82 83 84 85 86 87 89 90
0,8 91 92 93 94 95 97 98 99 100 101
Закнчення табл. 12
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
0,9 102 103 104 106 107 108 109 110 111 112
1,0 114 115 116 117 118 119 120 122 123 124
1,1 125 126 127 128 129 131 132 133 134 135
1,2 136 137 139 140 141 142 143 144 145 146
1,3 148 149 150 151 152 153 154 156 157 158
1,4 159 160 161 162 164 165 166 167 168 169
1,5 170 171 173 174 175 176 177 178 179 181
1,6 182 183 184 185 186 187 189 190 191 192
1,7 193 194 195 196 198 199 200 201 202 203
1,8 204 206 207 208 209 210 211 212 213 215
1,9 216 217 218 219 220 221 223 224 225 226
2,0 227 228 229 231 232 233 234 235 236 237
Обчислення: [мкмоль/л] х 0,008 806 = [мг%]; [мг%] х 113,56 = [мкмоль/л].
Таблиця 13
Стандартний розчин трувату, 90ОО мкмоль/л, мл Н2О, мл Концентрафя розведення, мкмоль/л
0,5 4,5 900
1,0 4,0 1800
1,5 3,5 2700
2,0 3,0 3600
2,5 2,5 4500
У здорових людей у 2-годиннш прандiальнiй сечi рь вень альфа-кетокислот становить 550—850 мкмоль/л, су-марний 1х вмiст е у межах 5,0—11,4 мг (Р < 0,05), у шчнш сечi — 500-800 мкмоль/л i 12-24 мг (Р < 0,05), у 2-годин-нш сечi натще — 450-750 мкмоль/л i 4-7 мг (Р < 0,05).
Для вiзуально! диагностики п'яти ступен1в шсулшорезис-тентносп (I ступшь—900 мкмоль/л (7,9254 мг%), II ступiнь— 1800 мкмоль/л (15,85 мг%), III ступ1нь — 2700 мкмоль/л (23,78 мг%), IV ступiнь — 3600 мкмоль/л, (31,70 мг%) i V сту-пiнь — 4500 мкмоль/л (39,63 мг%)) використовують кольоро-ву шкалу, яку можна зробити самому З щею метою готують стандартний розчин шрувату (9000 мкмоль/л, або 79,254 мг%: 50 мг пiрувату натр1ю (вщповщае 40 мг чисто! шровиноград-но! кислоти) розчиняють у 50,47 мл ЦО. Пойм готують роз-ведення стандартного розчину (табл. 13).
Для анатзу вiдбирають по 0,1 мл розчину з кожного розведення, вносять у пробiрки, додають по 0,5 мл Н2О i 0,4 мл 0,1% розчину 2,4-динпрофеншпдразину, а через 20 хв — 1 мл 12% розчину №ОН. Через 5 хв забарвле-ний еталон фотографують, використовуючи кольорову плiвку, з метою поширення «Програми самоконтролю вуглеводного обмшу».
Сумарний вмiст альфа-кетокислот у сечi визначають, помноживши показник рiвня кетокислот у мг% на об'ем порци сечi у мл. Отриманий результат дшять на 100 мл.
Приклад. У сечi об'емом 200 мл рiвень альфа-кето-кислот становить 15,85 мг% (1800 мкмоль/л). Звiдси
вмют альфа-кетокислот дорiвнюe 15,85 мг% х 200 мл : 100 мл = 31,7 мг. Зручнше користуватися табл. 14.
Асоцiйованi показники 2-годинно! альфа-кетонури та ПДГ-активностi кровi на 120-й хвилиш ГТТ надають можливють диференцiювати шiсть станiв гормонально! регуляци вуглеводного обмiну в органiзмi (табл. 14).
Методика обчислення динамки поширеност цукрового дiабету в УкраТн за останн 60 рокв
З огляду на гшотезу про автосомно-рецесивне успадку-вання ЦД i беручи до уваги частоту зареестрованого ЦД у 1950 рощ за 1 % (100 на 10 000 населення), А. Штенберг та Р У!лдер теоретично визначили, що спадкова схиль-нiсть населення до ЦД на той час становить 20—25 % [1]. У «Протоколi надання медично! допомоги хворим на цу-кровий д!абет» зазначено, що в Укра'Ы зареестрована по-ширенiсть ЦД становить 2,4 %, а число хворих на ЦД по-двоюеться впродовж кожних 12—15 рокiв, що викликае певнi сумнiви [3]. Тому виникла необхiднiсть досл!дити фактичну динамiку частоти ЦД в Укра'Ы за останш 60 ро-кiв (1950—2010) та скласти епiдемiологiчний прогноз до 2036 року [5].
Для обчислення динамжи поширеноста ЦД в Укра'!нi за останш 60 роюв використано запропоновану нами формулу. Стае очевидним, що порiвняно з 1950 роком кшьюсть хворих на ЦД збшьшилася вдвiчi впродовж 43 рок!в i до-сягла рiвня 2 % (200 на 10 000 населення) у 1993 рощ.
Визначено спадкову схильшсть населення до ЦД; за параметрами функщонального стану циклу Корi та т-руватдепдрогеназно! активностi кровi вона становить 32,42 % (табл. 16).
Подiбним чином визначають тривалiсть перiоду по-троення частоти ЦД. Виконанi обчислення показали (табл. 15), що число хворих на ЦД подвошося впродовж 43 роюв — у 1950 рощ поширенють ЦД становила 1 % (100 хворих на 10 000 населення), а в 1993 рощ — 2 % (200 хворих на 10 000 населення); у 2036 рощ доказова частота ЦД становитиме 3 % (300 хворих на 10 000 населення), тобто за 86 роюв (1950—2036) частота ЦД утричi збшьшиться порiвняно з 1950 роком.
Результати досл^дження та Тх обговорення
За звггний перюд обстежено 31 579 людей Прикар-патського регюну iз застосуванням альфа-кетонурично-го та пiруватдегiдрогеназного тестав. Поглиблений ста-тичний аналiз виконано при оглядi 292 осiб (вж вiд 6 до 80 роюв), що iмiтують загальну популяцiю.
Таблиця 14. Обчислення сумарного вмсту ал
У першу групу обстежених залучено 121 особу без факторiв ризику щодо можливого розвитку ЦД. Це дало можливють побудувати криву нормального розподшу показникiв ПДГ-активностi кровi на 120-й хвилиш ГТТ. Вона охоплюе величини у межах 8,14—16,30 мккат/л: п = 121 (41,44 %), М = 12,16 мккат/л ± 0,14 мккат/л, 3ст = 4,14 мккат/л, М ± 3ст = 8,02—16,30 мккат/л, що взято за норму; при цьому 2-годинна альфа-кетонурiя пере-бувала у межах 5,0—11,4 мг.
Показники вуглеводного обмшу, отриманi в перiод вуглеводного навантаження, вщображають функцiо-нальний стан циклу трикарбонових кислот та ПДГ-системи мiтохондрiй. Такий пщхщ дозволяе зробити ви-сновок, що частота фiзюлогiчноl активностi цих систем у загальнш популяци становить 41,44 % (у 121 особи iз 292 обстежених, Р < 0,01).
Другу групу обстежених становлять 94 практично здоровi особи (32,19 % загально! популяци), у яких дiа-гностовано вiтамiнонезалежну iнсулiнорезистентнiсть у цикт трикарбонових кислот (ендогенна або спадкова схильшсть до ЦД). Маркерами тако! шсушнорезистент-
Ьа-кетокислот у 2-годиншй пранд'альнй сеч'1
Об'ем сеч^ мл Рiвень альфа-кетокислот у сечi
900 1800 2700 3600 4500
7,9254 15,8508 23,7762 31,7016 39,627
Вмiст альфа-кетокислот у сеч^ мг
50 3,96 7,93 11,89 15,85 19,81
60 4,76 9,51 14,27 19,02 23,78
70 5,55 11,10 16,64 22,19 27,74
80 6,34 12,68 19,02 25,36 31,70
90 7,13 14,27 21,40 28,53 35,66
100 7,93 15,85 23,78 31,70 39,63
110 8,72 17,44 26,15 34,87 43,59
120 9,51 19,02 28,53 38,04 47,55
130 10,30 20,61 30,91 41,21 51,52
140 11,10 22,19 33,29 44,38 55,48
150 11,89 23,78 35,66 47,55 59,44
160 12,86 25,36 38,04 50,72 63,40
170 13,47 26,95 40,42 53,89 67,37
180 14,27 28,53 42,80 57,06 71,33
190 15,06 30,12 45,17 60,23 75,29
200 15,85 31,70 47,55 63,40 79,25
210 16,64 33,29 49,93 66,57 83,22
220 17,44 34,87 52,31 69,74 87,18
230 18,23 36,46 54,69 72,91 91,14
240 19,02 38,04 57,06 76,08 95,11
250 19,81 39,63 59,44 79,25 99,09
260 20,61 41,21 61,82 82,42 103,0
270 21,40 42,80 64,20 85,59 107,0
ност е величини пщвищеного вмiсту альфа-кетокислот у 2-годиннiй прандiальнiй сечi (11,9—40,0 мг) на фош нормально! ПДГ-активност кровi (8,0—16,30 мккат/л).
До третьо! групи залучено 22 особи (7,53 % загально! популяц!!), в яких виявлено бiохiмiчнi маркери вггамь нозалежно! iнсулiнорезистентностi у циклi трикарбо-нових кислот (ЦТК): пщвищеш показники 2-годинно! прандiально! альфа-кетонур!! (12,0—29,0 мг) на фош ПДГ-недостатност мггохондрш (3,40—7,80 мккат/л).
До четверто! групи обстежених залучено 45 ойб з! зб1льшенням щитопод!бно! залози 1—11 ступешв, у яких виявлено синдром контршсулярно! недостатносл (гшо-тиреоз, йододефщитний стан). Його прояви: низька ПДГ-актившсть кров! (2,03—7,80 мккат/л), що рееструеться в
оаб !з показниками нормально! (6,0—11,0 мг) або понижено! (3,0—4,9 мг) 2-годинно! пранд!ально! альфа-кетонур!!. Це можна вважати за легкий ступшь зобно! ендем!!, що рееструеться у 15,41 % людей Прикарпатського регюну згщ-но з критер!ями, рекомендованими ВООЗ (1994).
Окремо видшено п'яту групу (7 ойб, або 2,40 % загально! популяц!!), в яких д!агностовано гшершсушшзм мп"охондр!альний (ПДГ — гшертолерантнють до глюко-зи): 2-годинна пранд!альна альфа-кетонур!я не переви-щувала 9 мг на фон! тдвищено! ПДГ-активност кров! у межах 17,47—26,00—60,00 мккат/л ! надм!рно! маси тла при пщвищеному апетит!.
У шостш груп! — 3 особи з ендогенним синдромом Сомодж!, надшрною масою т1ла та п!двищеним апети-
Таблиця 15. Доказова динамка поширеност ЦД за 60 роюв (1950-2010) та показник еп'щем'юлопчного прогнозу до 2036 року
Рк Поширешсть ЦД Р^ Поширешсть ЦД Р^ Поширешсть ЦД
1950 100 1980 170 2010 240
1951 102 1981 172 2011 242
1952 105 1982 175 2012 245
1953 107 1983 177 2013 247
1954 109 1984 179 2014 249
1955 112 1985 182 2015 252
1956 114 1986 184 2016 254
1957 116 1987 186 2017 256
1958 119 1988 189 2018 259
1959 121 1989 191 2019 261
1960 123 1990 193 2020 263
1961 126 1991 196 2021 266
1962 128 1992 198 2022 268
1963 130 1993 200 2023 270
1964 133 1994 203 2024 273
1965 135 1995 205 2025 275
1966 137 1996 207 2026 277
1967 140 1997 210 2027 280
1968 142 1998 212 2028 282
1969 144 1999 214 2029 284
1970 147 2000 217 2030 287
1971 149 2001 219 2031 289
1972 151 2002 221 2032 291
1973 154 2003 224 2033 294
1974 156 2004 226 2034 296
1975 158 2005 228 2035 298
1976 161 2006 231 2036 301
1977 163 2007 233
1978 165 2008 235
1979 168 2009 238
Таблиця 16
Стан гормонально! регуляци ПДГ-актившсть KpoBi, мккат/л (у знаменнику — показники 2-годинноГ альфа-кетонурп, мг) Частота у загальшй популяцп, %
1. Фiзiологiчний стан ЦТК 8,01-16,30 5,00-11,40 41,44 (n = 121)
2. 1нсулшорезистентнють ЦТК вгга-мшонезалежна (спадкова схиль-HicTb до цукрового Aia6eTy) 8,01-16,30 > 11,40 32,19 (n = 94)
3. 1нсулшорезистентнють ЦТК вгга-мшозалежна < 8,01 > 11,40 7,53 (n = 22)
4. Йододефщитний стан (контрш-сулярна недостатнють, ппотиреоз) < 8,01 < 11,40 15,41 (n = 45)
5. Ппершсул^зм мггохон^альний > 16,30 < 11,40 2,40 (n = 7)
6. Ппершсул^зм i3 синдромом Сомодад > 16,30 > 11,40 1,03 (n = 3)
Усього 100 (n = 292)
том. Маркерами реактивно! гшерконтррегулящ! були по-казники надмiрно! екскрец!! з сечею альфа-кетокислот у межах вщ 14 до 16 мг за 2 години тсля стандартного вуг-леводного снщанку як вщповщь на гiперiнсулiнемiю, що вiдображена показниками шдвищено! ПДГ-активностi кровi (17,47—26,60 мккат/л). Частота ендогенного синдрому Сомодш у загальнш популяц!! — 1,03 %.
Проведет дослщження дають пщставу рекоменду-вати критери дiагностики шести сташв гормонально! регуляци ЦТК та шруватдегщрогеназно! системи мгго-хондрш, n = 292 (табл. 16).
Висновки
1. Виконаш дослiдження дають пщставу рекомен-дувати критери дiагностики шести сташв гормонально! регуляци циклу трикарбонових кислот та шруватдеп-дрогеназно! системи мггохондрш.
2. Перiод, упродовж якого в Укра!ш к1льк1сть хворих на ЦД подвоюеться, становить 43 роки (1 % у 1950 рощ i 2 % — 1993 рощ).
Томашевский Я.И., Бумбар О.И., Томашевская Н.Я., Бумбар З.О. Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
ИССЛЕДОВАНИЕ СОСТОЯНИЙ ГОРМОНАЛЬНОЙ РЕГУЛЯЦИИ УГЛЕВОДНОГО ОБМЕНА В ОБЩЕЙ ПОПУЛЯЦИИ Резюме. Применены пируватдегидрогеназный и альфа-кето-нурический тесты с целью диагностики шести состояний гормональной регуляции углеводного обмена в общей популяции: частота физиологического состояния цикла трикарбоновых кислот и пируватдегидрогеназной системы митохондрий составляет 41,44 %, наследственной предрасположенности к сахарному диабету — 32,19 %, витаминозависимой митохондриальной инсулинорезистентности — 7,53 %, йододефицитного скрытого гипотиреоза — 15,41 %, гиперинсулинизма митохондриального — 2,40 %, гиперинсулинизма с синдромом Сомоджи — 1,03 %.
Ключевые слова: пируватдегидрогеназный и альфа-кетонурический тесты, состояния гормональной регуляции углеводного обмена.
3. Утричi збшьшиться частота ЦД до 2036 року (300 на 10 000 населення), якщо показник щорiчного приросту поширення ЦД не перевищуватиме 2,33 хворого на 10 000 населення.
Список лператури
1. Диабет: Пер. с англ. /Под. ред. Р. Уильямса. — М.: Медицина, 1964. — 294 с.
2. Ендокринологiя: Навчальний поабник для студентiв та лiкарiв / За ред. Я. Томашевського та О. Сергieнка. — Львiв: НТШ, 2009. — 291 с.
3. Жданова М.П. Протокол надання медичноI допомоги хворим на неускладнений цукровий дiабет //Новости медицины и фармации. — 2009. — № 21(301). — С. 1-7.
4. Томашевський Я.1. Актова промова: «Укратський мiж-народний тститут профыактичног медицини НТШ на ма-гiстралi боротьби з ендокринними захворюваннями» (3 грудня 2009р.). — Львiв, 2009. — 32 с.
5. Томашевський Я.1., Бумбар О.1., Томашевська Н.Я., Бумбар З.О. Вивчення динамки nоширеносmi цукрового дiабету в Украгт // Здоровий споаб життя: Збiрник наукових статей. — Вип. 49. — Львiв, 2010. — С. 35-38.
Отримано 28.08.11 0
Tomashevsky Ya.I., Bumbar O.I., TomashevskaN.Ya., BumbarZ.O. Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Lviv, Ukraine INVESTIGATION OF STATES OF HORMONAL REGULATION OF CARBOHYDRATE METABOLISM IN THE GENERAL POPULATION
Summary. A pyruvate dehydrogenase and a-ketonuric tests were applied to diagnose six states ofhormonal regulation of carbohydrate metabolism in the general population. It was defined that the frequency of physiological state of tricarboxylic acids cycle and pyruvate dehydrogenase mitochondrial system was up to 41.44 %, hereditary predisposition to diabetes mellitus — 32.19 %, vitamin-dependent mitochondrial insulin resistance — 7.53 %, iodine deficit latent hypothyroidism — 15.41 %, mitochondrial hyperinsulinism — 2.40 %, hyperinsulinemia with Somogyi syndrome — 1.03 %.
Key words: pyruvate dehydrogenase and a-ketonuric tests, states of hormonal regulation of carbohydrate metabolism.
