CC BY
25
Науковий вкник ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького, 2017, т 19, № 74
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7441
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 331.46
Дослвдження шляхiв зниження професшного ризику серед
MexaHi3aTopiB в АПК
С.С. Адам1в, В.П. Голод vp_bati@ukr.net
Вгдокремлений тдроздт Нацюнального утверситету бгоресурав та природокористування Украши
«Бережанський агротехнгчний Iнститут», вул. Академгчна 20, м. Бережани, 47501, Украна
Проблема зниження професшного ризику в стьському господарствг е надзвичайно складною, г в даний час не знайдено утверсального способу и виргшення. Зниження професшного ризику потргбно розглядати як основну складову частину охорони пращ, як одну з найважливгших функщй оргашв державноI влади та суб'ектгв господарювання. Сучаст тенденци зростання професшних (виробничих) ризиюву стьському господарствг обумовлюють необхгдтстьрозвитку единоI галузе-воI системи Их ощнки г впровадження сучасних методгв управлтня безпекою пращ. Одним гз пр1оритетних напрямгв зниження кглькостг нещасних випадюв на виробництвг е посилення уваги до профилактики нещасних випадюв та професшних захворювань на основг врахування наявних виробничих небезпечних та шюдливих чинниюв, тобто визначених ризиюв трав-мування та втрати здоров 'я. Сучаснг науково-методологгчш тдходи та досвгд розвинених крат свгдчать, що ефективна модель захисту пращвниюв вгд несприятливоI (небезпечно!) ди виробничого довюлля мае спиратися на управлтня профе-сшними ризиками. Запровадження юльюсних методгв ощнки професшних ризиюв е одним гз стратеггчних напрямгв досяг-нення у державг прийнятного ргвня безпеки пращ, природного довкглля та виробничих об'ектгв. За умов сучасного аграрного виробництва - складноI ймовгршсно! системи, в яюй, зазвичай, присутня потенщйна небезпека, що закладена через участь у технологгчному процесг людини з и емощйною, фгзгологгчною г психологгчною слабюстю, завжди гснуе ризик не-щасного випадку. У традищйних завданнях охорони пращ дослгджують ди пращвника, як потенщйного джерела небезпеки через його помилковг ди, незнання ним безпечних способгв виконання робт. Разом з тим, техтчш засоби безпеки пращ мають вгдггравати виргшальну роль у розв 'язанш проблеми комплексного зниження ризику травмування на мехатзованих процесах АПК, що дозволяе розглядати дане завдання як нове г актуальне.
Ключовi слова: професшний ризик, охорона пращ, травмування, втрата здоров 'я, небезпечш та шюдливг чинники, рг-
Обособленное подразделение Национального университета биоресурсов и природопользования Украины
«Бережанский агротехнический институт», ул. Академическая, 20, г. Бережаны, 47501, Украина
Проблема снижения профессионального риска в сельском хозяйстве является чрезвычайно сложной, и в настоящее время не найдено универсального способа ее решения. Снижение профессионального риска следует рассматривать как основную составляющую часть охраны труда, как одну из важнейших функций органов государственной власти и субъектов хозяйствования. Современные тенденции роста профессиональных (производственных) рисков в сельском хозяйстве
Citation:
Adamiv, S.S., Holod, V.P. (2017). Study ways of reducing occupational exposure among machine operators in agriculture. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 188-191.
вень безпеки.
Исследование путей снижения профессионального риска среди механизаторов в АПК
С.С. Адамив, В.П. Голод vp_bati@ukr.net
Науковий вкник ЛНУВМБТ ÍMern С.З. Гжицького, 2017, т 19, № 74
обусловливают необходимость развития единой отраслевой системы их оценки и внедрение современных методов управления безопасностью труда. Одним из приоритетных направлений снижения количества несчастных случаев на производстве является усиление внимания к профилактике несчастных случаев и профессиональных заболеваний на основе учета имеющихся производственных опасных и вредных факторов, то есть определенных рисков травмирования и потери здоровья. Современные научно-методологические подходы и опыт развитых стран свидетельствуют, что эффективная модель защиты работников от неблагоприятного (опасного) воздействия производственной среды должна опираться на управление профессиональными рисками. Внедрение количественных методов оценки профессиональных рисков является одним из стратегических направлений достижения в государстве приемлемого уровня безопасности труда, окружающей природной среды и производственных объектов. В условиях современного аграрного производства - сложной вероятностной системы, в которой, как правило, присутствует потенциальная опасность, что заложена через участие в технологическом процессе человека с его эмоциональной, физиологической и психологической слабостью, всегда существует риск несчастного случая. В традиционных задачах охраны труда исследуют действия работника как потенциального источника опасности из-за его ошибочных действий, незнания им безопасных способов выполнения работ. Вместе с тем, технические средства безопасности труда должны играть решающую роль в решении проблемы комплексного снижения риска травмирования на механизированных процессах АПК, что позволяет рассматривать данную задачу как новую и актуальную.
Ключевые слова: профессиональный риск, охрана труда, травмы, потеря здоровья, опасные и вредные факторы, уровень безопасности.
Study ways of reducing occupational exposure among machine operators in agriculture
S.S. Adamiv, V.P. Holod vp_bati@ukr.net
Separated subdivision of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
«Berezhansky Agricultural Institute» Academichna Str., 20, Berezhany, 4750 ,Ukraine
The problem of reducing occupational risk in agriculture is extremely complex and at present not found a universal way to solve it. Reduction of occupational risk should be considered as a major component part of occupational safety as one of the most important functions of state authorities and business entities. Current trends in the growth of professional (production) risks in agriculture necessitated the development of an industry-wide system assessment and the introduction of modern methods of management of labour safety. One of the priority areas reducing the number of accidents at production is increased attention to the prevention of accidents and occupational diseases on the basis of existing production of dangerous and harmful factors, there are certain risks of injury and health loss. Modern scientific and methodological approaches and experiences of developed countries show that an effective model of protecting workers from negative (threat) impact the production environment should be based on occupational risk management. Implementation of quantitative methods for the assessment of occupational risks is one of the strategic directions achievements in the state acceptable level of safety, environmental and industrial objects. In the conditions of modern agricultural production is a complex probabilistic system, in which, as a rule, there is an unresolved danger that is inherent through participation in the process of a man with his emotional, physiological and psychological weakness, there is always the risk of an accident. In the traditional tasks of labour protection are investigating the actions of the employee as a potential source of danger because of his wrong actions, ignorance of safe methods of work. However, the technical security will play a critical role in solving problems of complex reduce the risk of injury to the mechanized processes of agriculture, that allows to consider this problem as a new and up to date.
Key words: professional risk, occupational safety, personal injury, loss of health, dangerous and harmful factors, the level of security.
Дослщженням впливу на робочих мюцях сшьсько-господарського виробництва наявносп, функцюналь-носп та працездатносп техшчних 3a^6ÍB безпеки на стутнь дотримання нормaтивiв безпеки пращ не при-дiляють надежно! уваги. Керуючись статистичними даними про причини виробничого травматизму в АПК, яш вказують на оргашзацшш (близько 80%) як визначальш причини травм на тдприемствах аграрно! галуз^ основш напрямки профшактично! роботи зосе-реджено на розробленш та впровадженш шформацш-но-методичного забезпечення наглядово! дiядьностi за охороною пращ, методологи контролю умов пращ, удосконаленш оргашзацшних засад системи управ-лшня охороною пращ. Але глибинними причинами травматизму е саме вщсутнють захисних пристро!в чи !х несправшсть - сучасний розвиток науки i техшки
дозволяють обладнати ними сшьськогосподарську техшку, унеможливлюючи помилков1 дп оператора.
Ниш загальноприйнятою аксюмою е те, що стутнь забезпеченосл зарубежно! сшьськогосподарсько! техшки техшчними засобами захисту значно вищий, шж вичизняно! (Ivasiuk et al., 2000). Разом з тим впровадження сучасних пристро!в захисту пращвни-шв на впчизняних тракторах та комбайнах стриму-еться з ряду причин. I справа не лише у намаганш максимально здешевити сшьськогосподарську машину, що часто вщбуваеться за рахунок здоров'я, а шко-ли й життя пращвника. Помилково вважають, що яшсть виготовлення (складання) i техшчний р1вень визначають здебшьшого лише продуктившсть та на-дшшсть агрегату. Але забувають, що надшшсть техшки чи точшсть виавання зерна сшьськогосподарсько! культури залежать не лише вщ якосп металу шес-
HayK0BHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. Ikh^koto, 2017, t 19, № 74
TepHi hh KoHcrpyK^HHux oco6gHBocTen arperary, a h Big CTaHy 3gopoB'a i 6e3neKH MexaHi3aT0pa, HanpuKgag noro caMonyrra, ncuxo$i3iogoriHHHx gaHux. n0Tpi6H0 3po3yMiTH, io TigbKH TexHiHHi 3aco6u 6e3neKH 3acTepe-KyTb пpaцiвннкa Big Heo6gyMaHux hh n0MugK0Bux gin, 10 0c06guB0 BaKguBo nig Hac po6oTH Ta TexHiHHoro o6cgyroByBaHHa cyHacHux Mo6igbHux cigbcbKorocno-gapcbKux arperaTiB, Kogu Ha po3gyMH i BaraHHa npa^B-HHKy He 3agumaeTbca Hacy.
iHmuM acneKT0M $yHK^0HyBaHHa TexHiHHHx 3aco-6iB 6e3neKu Ha TpaKTopax i K0M6aHHax e Te, io pecypc HaaBHoi y cigbcbKorocnogapcbKux nignpueMcTBax Tex-HiKu npaKTHHHo BHHepnaHo (BiH gocar KpuTHHHoi MeKi) (Shandra, 2006). nicga 10-piHHoro i 6igbme TepMiHiB eкcпgyaтaцii 3a peagin cigbcbKorocnogapcbKoro Bupo6-ннцтвa b yKpaiHi rpaKTopu Ta iHmi caMoxigHi cigbcbKo-rocnogapcbKi MamuHH e BKe MopagbHo Ta $i3HHH0 3a-cTapiguMH, 3a ocTaHHe gecaTupiHHa MamuHHo-TpaKTopHHH napK cigbcbKorocnogapcbKux nignpueMcTB 3MeHmuBca KigbKicHo, BiH He 3a6e3neHye cBoenacHoro BHK0HaHHa MexaHi30BaHux po6iT, io npu3BoguTb go 36igbmeHHa npo^eciÖHoro pu3HKy. EaraTo BHeHux y ragy3i oxopoHH пpaцi b AnK BBaKaMTb, io yHHKHyTu pu3HK0Bux curya^H y MexaHi30BaHux пpoцecax cigbcbKorocnogapcbKoro Bupo6HH^Ba HHHi BKe HeM0KgHB0. OgHiero 3 npuHHH цboro e TaK0K i Te, io nig Hac peM0H-TiB nuTaHHaM BigHoBgeHHa TexHiHHHx 3aco6iB 6e3neKH пpaцi He npugigaMTb HageKHoi yBaru.
3a yM0B cyHacHoro arpapHoro внpo6ннцтвa - cKgag-Hoi' HMoBipHicHoi' cucTeMH, b aKin, 3a3BHHan, npucyma npuxoBaHa He6e3neKa, io 3aKgageHa Hepe3 yHacTb y TexHogoriHHoMy пpoцeci groguHH 3 ii eM0^HH0M, $i3io-goriHHoM i ncHxogoriHHoM cga6KicTM, 3aBKgu icHye pu3HK HeiacHoro BunagKy. y Tpagu^HHux 3aBgaHHax oxopoHH пpaцi gocgig®yMTb gii пpaцiвннкa aK noTeH-^HHoro gKepega He6e3neKH Hepe3 noro n0MugK0Bi gii, He3HaHHa hhm 6e3neHHux cnoco6iB BHK0HaHHa po6iT. Pa30M 3 thm TexHiHHi 3aco6u 6e3neKH пpaцi MaMTb Bigi-rpaBaTH BupimagbHy pogb y po3B'a3aHHi npo6geMH kom-ngeKcHoro 3HHKeHHa pu3HKy TpaBMyBaHHa Ha MexaHi30-BaHux npo^cax AnK, io go3Bogae po3rgagaTH gaHi 3aBgaHHa aK H0Be i aKTyagbHe.
Ha ocHoBi aHagi3y $yHK^0HyBaHHa pi3Hux BugiB TexHiHHHx 3aco6iB 6e3neKH пpaцi Ha BiTHH3HaHux Ta 3apy-6iKHux TpaKTopax i K0M6anHax Mae 6yTH 3anp0n0H0Ba-ho onTHMi3a^HHHH nigxig 3a6e3neHeHHa cucTeMaMH TexHiHHoro 3axucTy cigbcbKorocnogapcbKux arperaTiB 3 ypaxyBaHHaM nigBHieHHa piBHa npo^eciÖHoro pu3HKy MexaHi3aTopiB y pa3i BigcyTHocTi (BHHepnaHHa pecypcy po6oTu) TaKux cucreM (Shandra, 2006).
MeTogu gocgigKeHHa noBHHHi 6a3yBaTuca Ha MeTo-gogorii cucTeMHoro aHagi3y, 6araro$aKTopHoi oцiнкн i 6araroKpHTepiagbHoi мiнiмiзaцii pu3HKiB aBapiHHux cmya^H Ha MexaHi30BaHux пpoцecax b AnK. ^ go-3BoguTb o6rpyHTyBaTH TexHiHHi 3aco6u 6e3neKH пpaцi aK BH3HaHagbHi egeMemu cucTeMH 3ano6iraHHa curya-цiaм icToTHoro, KpuTHHHoro i (a6o) Karacrpo^iHHoro pu3HKy b cigbcbKorocnogapcbKoMy внpo6ннцтвi.
OgHHM 3 nepmoHeproBux 3aBgaHb 36epeKeHHa Kurra h 3gopoB'a пpaцiвннкiв cega, 3a6e3neHeHHa oxopoHH пpaцi y cigbcbKorocnogapcbKoMy Bupo6HH^Bi, 3MeH-meHHa KigbKocTi HeiacHux BunagKiB, noKpaieHHa yM0B
пpaцi Ta ycyHeHHa TpaBM0He6e3neHHux cmya^fi e po3-po6geHHa Ta BnpoBagKeHHa cucTeMH BigcTeKeHHa bh-po6HHHux He6e3neK.
^.ocgigHHKH (Tkachuk et al., 2004; Iesypenko and Romanenko, 2006; Podobied, 2007) nigKpecgMMTb, ^o MoHiTopHHroBi cucTeMH y ragy3i oxopoHH npa^ noTpi6-ho po3rgagaTH He TigbKH aK 3aco6u HaKonuHeHHa iH^o-pмaцii npo He6e3neKH Ha bhpo6hhhhx пpoцecax, a i aK 6a30BHH KoMngeKc nporH03yBaHHa cTaHy 6e3neKH o6'eKTa Ta HMoBipHocTi BHHUKHeHHa TpaBMaTHHHux cmya^H i HeicacHux BunagiciB gga 3ano6iraHHa TpaB-MaM, xBopo6aM i aBapiaM. TaKHH nigxig go3Bogae kom-ngeKcHo BigcTeKyBaTH He6e3neKH Ta BnpoBagKyBaTH 3axogu gga ixHboro ycyHeHHa.
y cTarri (Varenia, 2004) 3anp0n0H0BaH0 Bigo6paKa-th npo^c BigcTeKeHHa He6e3neK y Burgagi cucTeMH nocgigoBHux пpoцegyp: igeнтн$iкaцia He6e3neKu; oцi-HKa MoKgHBHx HacgigKiB; cBoeHacHe po3po6geHHa Ta BnpoBagKeHHa Heo6xigHux oprarn3a^HHHx 3axogiB 3 MeT0M HegonyieHHa TpaBM0He6e3neHH0i cнтyaцii; 3gincHeHHa KoHTpogM Ta noBTopHoro MoHiTopHHry. 3anp0n0H0BaHa cucTeMa e pi3H0Bug0M BHieBHKgageHux MeTogogorin, oKpiM Toro, He BpaxoBye MoKgHBocTi nporH03yBaTH piBHi Bupo6HHHoro TpaBMaTH3My i noro HacgigKH.
y po6oTax (Lisichkin, 1979; Radaev, 2002) BHeHi 3a-nponoHyBagu oцiнмвaтн Bupo6HHHi pu3HKH 3rigH0 3 $i3iogoriHHHMH KpurepiaMH пpaцiвннкiв npoMHcgoBoro nignpueMcTBa 3 ycrageHHMH TexHogoriHHHMH пpoцeca-mh. B ocHoBy noKgageHo MeTog, aKHH cTBepgKye, io gMguHa Hece y co6i iHgHBigyagbHHH pu3HK («pu3HK y co6i»), HacgigKoM aKoro e BiporigHicTb HacTaHHa HeiacHoro BunagKy. Age noKa3HHKH BiporigHocTi gga KoKHoro пpaцiвннкa iHguBigyagbHi h geTagbHo nigpa-
xoBaHHMH 6yTH He M0KyTb.
nuTaHHaM oцiнкн pu3HKiB Ha Bupo6HH^Bi cyTTeBy yBary npugigae BceyKpaiHcbKHH bhpo6hhhhh KypHag «npoMHcgoBa 6e3neKa», ge npoTaroM 2015-2016 pp. 6ygo 0ny6giK0BaH0 noHag 10 HayK0BHx cTaTen npucBa-HeHux oцiнцi Ta ynpaBgiHHM bhpo6hhhhmh pu3HKaMH.
3aragoM, Ha nigcTaBi BHKoHaHoro aHagi3y giTepaTyp-hhx gKepeg, M0KHa oKpecguTH TaKi HanpaMKH nogagb-mux gocgigKeHb. BBaKaeMo, io gga oцiнкн npo-^eciÖHoro pu3HKy MexaHi3aTopiB n0Tpi6H0 rgu60K0 i Bce6iHH0 bhbhhth Ta gocgiguTH npuHHHH TpaBMaTH3My nig Hac Bupo6HHHux пpoцeciв y cigbcbK0My rocno-gapcTBi.
OgHaK Bci цi gocgigKeHHa He gaMTb BignoBigi Ha nuTaHHa - aK KigbKicHo 6a30Bi (nepBHHHi) nogii-npuHHHH BnguBaMTb Ha rogoBHy nogiM-HacgigoK i aKHH K0KHa 3 hhx Mae BnguB.
BapTo 3a3HaHHTH, io nepeBaKHa 6igbmicTb gocgigKeHb 3 gaHoi npo6geMH npoBogugacb Ha nignpueMcT-Bax npoMucgoBocTi, eHepreTHKH Ta TpaHcnopTy, a cigb-cbKorocnogapcbKa ragy3b внpo6ннцтвa 6yga 3agumeHa no3a yBaroM, ogHaK craTHcTHKa HeiacHux BunagKiB, b T0My Hucgi h 3i cMepTegbHHM HacgigKoM, BKa3ye Ha Te, 10 cigbcbKorocnogapcbKe bhpo6hh^tbo HageKHTb go ragy3en 3 bhcokhm piBHeM TpaBMyBaHHa.
B pe3ygbTaTi BHK0HaH0r0 aHagi3y ochobhhx giTepa-TypHux gKepeg 3 gaHoi npo6geMH M0KHa 3po6uTH bh-
HayKOBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^KOTO, 2017, T 19, № 74
chobok, ^o goc^ig^eHHH TexmnHux 3aco6iB 3axucTy Ta BucoKoro piBHa npo^ecrnHHx pu3HKiB Ha^e^arb go CK^agHux (KOMngeKCHux) 3aBgaHb i BHMararoTb npoBe-geHHa cne^a^bHux HayKOBux gocmg^eHb.
Ei6.iorpa$iHm iIOCII. lanim
Ivasiuk, V.V., Koval, S.M., Horbatov, V.V., Afanasieva, S.Ie. (2000). Osnovni napriamky vidpratsiuvannia nadiinosti silskohospodarskoi tekhniky. Tekhniko-tekhnolohichni aspekty rozvytku ta vyprobuvannia novoi tekhniky i tekhnolohii dlia silskoho hospodarstva Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats. Doslidnytske. 3(17), 21-25 (in Ukrainian).
Shandra, V.M. (2006). Stratehichni napriamy rozvytku vitchyznianoho mashynobuduvannia dlia ahropromyslovoho kompleksu. Tekhnika APK. 5, 6-7 (in Ukrainian).
Podobied, I.M. (2007). Traktoiyst-mashynist -naibilsh travmonebezpechna profesiia ahrarnoho sektoru
ekonomiky Ukrainy. Informatsiinyi biuleten z promyslovoi bezpeky Natsionalnoho NDI promyslovoi bezpeky ta okhorony pratsi. 1, 43-49 (in Ukrainian).
Iesypenko, A.S., Romanenko, N.V. (2006). Udoskonalennia kompleksnoho vykorystannia informatsii pro stan promyslovoi bezpeky. Problemy okhorony pratsi v Ukraini. Zbirnyk naukovykh prats NNDIOP. 11, 7-12 (in Ukrainian).
Tkachuk, K.N., Kruzhylko, O.E., Prakhovnik, N.A. (2004). Zastosuvannia informatsiinykh system v haluzi okhorony pratsi. K.TOV «Eksponata» (in Ukrainian)
Varenia, H.I. (2004). Upravlinnia ryzykamy neshchasnykh vypadkiv yak aksioma pratseokhoronnoi diialnosti. Okhorona pratsi. 4, 22-24 (in Ukrainian).
Radaev, N.N. (2002). Riski v chrezvychajnyh situacijah prirodnogo i tehnogennogo haraktera. Uprav-lenie riskom. 2, 24-31 (in Russian).
Lisichkin, V.A. (1979). O dostovernosti prognozov. M. Znanie (in Russian).
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 27.03.2017
