CC BY
23
УДК 613.62-036.3:622+669(477) https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142357
О.В. Орехова, ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ
ai Павленко ПРОФЕС1ЙНО1 ПАТОЛОГП
В ПРАЦ1ВНИК1В Г1РНИЧО-МЕТАЛУРГШНО1 ГАЛУЗ1 УКРА1НИ
ДУ «Укра'шсъкий науково-дослiдний тститут промислово'1 медицини» вул. Виноградова, 40, Кривий Рг Дтпропетровсъка обл., 50096, Украша SE "Ukrainian Research Institute of Industrial Medicine" Vinogradov str., 40, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50096, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: професшний ризик, професшна nатологiя, гiрничо-металургiйна галузъ
Ключевые слова: профессиональный риск, профессиональная патология, горно-металлургическая отрасль
Key words: professional risk, professional pathology, mining and metallurgical industry
Реферат. Определение риска развития профессиональной патологии у работников горно-металлургической отрасли украины. Орехова О.В., Павленко А.И. Профессиональное здоровье является одним из информативных показателей состояния общественного здоровья, которое чутко реагирует на условия труда, что требует разработки новых профилактических технологий с учетом накопленных новых научных разработок и современного экономического состояния государства. Усовершенствованный существующий метод определения индивидуального риска развития профессиональной патологии путем введения коэффициента класса условий труда, продолжительности трудового стажа (года) и балла в зависимости от степени тяжести заболевания позволит объективизировать степень риска причинения вреда здоровью и предложить адекватные меры по управлению профессиональным риском. Установлено достоверное отличие в уровнях относительного риска заболеваемости профессиональной патологией у работников, занятых подземной добычей железной руды (КИ 5,45 при С1 95% 5,29-5,60 (р<0,05)), открытой добычей железной руды (КИ 1,82 при С195% 1,67-2,0 (р<0,05)), что обусловлено особенностями технологического процесса и уровнями вредных производственных факторов, действующих на организм работающих. Показатель группового относительного риска для металлургического производства не отражает реального состояния профессиональной заболеваемости, что требует определения индивидуального профессионального риска у металлургов. Проведенные исследования открывают перспективы для разработки и внедрения в горно-металлургической отрасли Украины современных и эффективных принципов по управлению профессиональным риском с целью улучшения условий труда и уменьшения уровней профессиональной патологии.
Abstract. Determination of the risk of professional pathology development in workers of mining and metallurgical industry of Ukraine. Oriekhova O.V., Pavlenko O.I. Professional health is one of the informative indicators of the state of public health, which reacts sensitively to working conditions; this requires the development of new preventive technologies, taking into account the accumulated new scientific developments and the current economic state of the state. An upgradated existing method for determining the individual risk of developing occupational pathology by introducing ratio of class of working conditions, duration of work experience (years) and a ball, depending on the severity of the disease, allows to objectivize the risk of causing harm to health and offer adequate measures to manage occupational risk. There is a significant difference in the levels of relative risk of morbidity for occupational pathology among workers engaged in underground mining of iron ore (RR 5,45 with CI 95% 5,29-5,60 (p <0,05)), open ore extraction (RR 1,82 at CI 95% 1,67-2,0 (p <0.05)) due to the peculiarities of the technological process and the levels of harmful production factors affecting the organism. The indicator of group relative risk for metallurgical production does not reflect the real state of occupational morbidity, which requires the identification of individual occupational risk in metallurgists. The conducted research opens the prospects for the development and introduction of modern and effective principles of professional risk management in the mining and metallurgy industry of Ukraine in order to improve working conditions and reduce occupational pathologies.
Професшне здоров'я e одним з шформа-тивних показниюв стану сусшльного здоров'я, яке чутливо реагуе не тшьки на сощально-еко-номiчнi змши, якють життя, але й на умови пращ [2, 3, 7]. Людський каштал як економiчна кате-горiя, яка сприяе зростанню добробуту сус-тльства, його економiчноl незалежносп,
обороноздатносп, культурного розвитку, посщае визначне мюце в системi виробничо-трудових вщносин. Вщтворення продуктивних сил, покра-щення здоров'я працюючих, збереження генофонду наци e важливим напрямком державно! полггики Украши, визначеним Конститущею Украши [1, 5].
148
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
В Укра1ш щороку рееструеться в середньому 3-4 тис. професшних захворювань [4, 6]. Незва-жаючи на те, що питанням професшно1 патологи в Укра1ш присвячено багато дослiджень, яю стосувались професшно1 захворюваностi в целому або окремих патологiчних станiв, i зай-маються цiею проблемою не одне десятилггтя -вона й до тепершнього часу лишаеться невирь шеною. У зв'язку з цим виникае необхщшсть у розробщ нових технологiй з урахуванням на-копичених нових наукових розробок i сучасним економiчним станом держави [4, 7].
Мета - визначити iндивiдуальний та груповий ризик розвитку професшно! патологи в пращв-ниюв прничо-металургшно1 галузi Украши.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Аналiз професшно1 захворюваносп проведено за документом «Карта облшу профзахворювань (профотруень)» (2467 карт) та статистичними звiтами облiку професiйних захворювань (84 ста-тистичних звiти). Визначення iндивiдуального та групового ризику професшно1 патологи вико-нано згiдно з мiжнародною методикою [9]. За ступенем вагомостi доказiв результатiв оцiнки про-
фесшних ризиюв власнi дослiдження зараховаш до категорп 1А (доведений професшний ризик).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Для визначення iндивiдуального ризику розвитку професшно1 патологи нами удосконалено юнуючий метод Файна i Кшш [10], який базу-вався на оцшщ наслiдкiв вiд вiрогiдноl ди шюд-ливо! поди, яка дiяла вiдповiдний промiжок часу, шляхом введення класiв умов працi, як ймовiр-нiсть заподiяння шкоди органiзму працюючого, тривалостi трудового стажу (роки), який показуе тривалють впливу шкiдливого виробничого фактора на органiзм пращвника та можливi наслiдки дп шюдливих виробничих факторiв, що проявляються у вигляд захворюваностi рiзного ступеня тяжкосп, яю визначенi в результатi наших дослщжень.
1дея методу Файна i Кiннi полягае в оцiнцi ш-дивiдуальних ризиюв, як добуток трьох скла-дових - впливу, ймовiрностi та наслщюв настання поди:
Ризик = Р х V х S
де, Р - бал залежно вщ класу умов пращ ощнений згщно з «Гшешчною класифжащею пращ» (табл. 1); V - бал залежно вщ стажу роботи в шюдливих умовах (табл. 2); S - бал залежно вщ ступеня тяжкосп захворювання (табл. 3).
Таблиця 1
Бал залежно вщ класу умов пращ
Клас умов пращ
1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
Бали (Р) 0,1 0,2 0,5 1 3 6 10
Таблиця 2
Бал залежно вщ стажу роботи в шкщливих умовах
Трудовий стаж у шшдливих умовах, роки
0-5
5-10 11-20 21-30 31-40
41-50
Бали (V) 0,5 1 2 3 6 10
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
149
Таблиця 3
Бал залежно вщ ступеня тяжкост1 захворювання
Бали (8)
Наслвдки дм шкцдливих фактор1в
Захворювання без втрати працездатносп або з тимчасовою втратою працездатност1 (менше трьох тижн1в), ГРВ1 не б1льше двох раз1в на р1к
Захворювання, що призводять до тривалоК втрати працездатносп (б1льше трьох тижн1в), ГРВ1 не б1льше трьох раз1в на рж
Захворювання, що пов1льно прогресують та призводять до тривалоК непрацездатносп (тимчасова непрацездатн1сть два м1сяц1 на р1к), ГРВ1 три рази на рш 1 б1льше
15
40
Захворювання, що мають тенденц1ю до стаб1л1зацй або регресу при припинент контакту з1 шшдливим виробничим чинником, ст1йка профестна непрацездатн1сть, частково збережена загальна працездатшсть
Захворювання, що прогресують п1сля припинення контакту з1 шк1дливим виробничим чинником, стшка профес1йна непрацездатн1сть, знижена загальна працездатшсть
100
Захворювання та Кх ускладнення, що призводять до смерт1 пращвника
1
3
7
Оцiнка розрахованого iндивiдуального ризику ся за таблицею 4, де рiвень ризику коливаеться розвитку професшно1 патологи в працiвникiв вiд вщсутнього (<4) через середнiй (70-159) та прничо-металургшно1 галузi Укра1ни проводить- високий (160-279) до недопустимого (>320).
Таблиця 4
Критерн оцшки профес1йного ризику
Бали Ризик
> 320 Недопустимий
280-319 Дуже високий
160-279 Високий
70-159 Середнш
20-69 Малий
5 - 19 Малозначущий
< 4 Ввдсутнш
На пiдставi попереднiх власних дослщжень [8] розповсюдженосп професiйних захворювань серед пращвниюв прничо-металургшно1 галузi, якi е невщ'емною складовою розробки та впро-вадження сучасних ефективних заходiв з керу-вання ризиком, визначено груповi професiйнi ризики (табл. 5).
Показник абсолютного ризику (AR) розвитку професшно1 патологи в основних виробництвах коливаеться вщ 0,0077 у металургiйному вироб-ництвi до 0,042 у тдземному видобуваннi залiз-
но! руди. Значення абсолютного ризику у всiх цехах основное' групи перевищуе абсолютний ризик групи контролю (р<0,05).
Рiвень вiдносного ризику (RR) захворюва-носп на професiйну патологiю е найменшим у металургшному виробництвi, де вш нижчий за контроль, найвищим - у тдземному видобуванш залiзноl руди RR 5,45 при С1 95% 5,29-5,60 (р<0,05), що пов'язано з найвищим рiвнем шкiдливих виробничих факторiв.
150
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕШСМ РЕЯЗРЕКТШ
Таблиця 5
Ризики npotlïecii"!™--^ зaxвoрювaнь у npa^eMHRÍe гiрничo-мeтaлургiйнoï гaлузi Укрaïни (р<0,05)
Пaрaмeтри ризику
Вирoбництвo N, чoл.
AR RR, CI 95 % EF, % AtP
Шл^м^ видoбувaння зaлiзнoï руди 5487 0,042 5,45* 5,29-5,6 81,7% 0,0343
Вiдкритe видoбувaння зaлiзнoï руди 5742 0,014 1,82* 1,67-2,0 45,1% 0,0063
Мeтaлургiйнe nNpofiMMmno 7794 0,0077 - - -
Пpимiткa. * - piзниця дocтoвipнa з кoнтpoльнoю гpyпoю х (p<0,05).
Анaлiз етioлoгiчнoï чacтки вiднocнoгo pизикy (EF) шкiдливих виpoбничих фaктopiв, щс мaють мicце y пpaцiвникiв ocнoвних виpoбництв, cвiд-чить, ще зaхвopювaнicть нa пpoфеciйнy raTO-лoгiю cтaнoвить вiд 45,1% да 81,7%, ща вщго-вiдae виcoкoмy cтyпеню пpoфеciйнo зyмoвленoï зaхвopювaнocтi тa cвiдчить ^o дyже виcoкy зa-лежнicть зaхвopювaнocтi вiд yмoв пpaцi (p<0,05). Ризик poзвиткy пpoфеciйнoï пaтoлoгiï нaйбiльш витокий пpи пiдземнoмy видoбyвaннi зaлiзнoï pyди тa пoвнicтю зyмoвлений yмoвaми npauj.
Пpи aнaлiзi pизикy poзвиткy o^eM^ нoзo-лoгiчних фopм пpoфeciйних зaхвopювaнь y ^a-цiвникiв гipничo-мeтaлypгiйнoï гaлyзi Укpaïни вcтaнoвлeнo, щo piвeнь вiднocнoгo pизикy (RR) зaхвopювaнocтi нa пpoфeciйнy пaтoлoгiю e тай-меншим y мeтaлypгiйнoмy виpoбництвi, a тай-вищим - y пiдзeмнoмy видoбyвaннi зaлiзнoï pyди RR 54,6 пpи CI 95% 13,7-217,0 (p<0,05) (тaбл. 6). to6to нaйбiльшa вipoгiднicть зaхвopiти та пpoфeciйнe зaхвopювaння icнye пpи пiдзeмнoмy видoбyвaннi зaлiзнoï pyди.
Таблиця б
Ризики рoзвитку oRpewnx нoзoлoгiчниx фюрм ni^iecn"!™--^ зaxвoрювaнь у прaцiвникiв riрничo-мeтaлургiйнoï гaлузi Укрaïни (р<0,05)
Вирoбництвo N, чoл. Пaрaмeтри ризику Прoфeciйнi зтшрювпши
пнeмo-кoнiooз ХОЗЛ ВХ ту™-вуxicть Ra!a-рaктa рaдику-лoпaтiя ВСП iншi вcьoгo
Пiдзeмнe 5487 AR(10-4) 1,7 28 2,5 7,3 0,4 21,8 4,0 4,4 71
видoбувaння RR, CI 95% 34,0* 46,7* 15,6* 60,8* 20,0* 54,5* 4,4* 54,6*
зaлiзнoï руди 32,2- 37,9- 2,3- 33,7- 5,0-80,3 51,0-58,2 3,25- 13,7-
35,9 57,6 105,3 109,7 95 81,7 5,9 217,0
EF, % 97,1 97,9 93,6 98,4 100 7,3 98,1
Вiдкритe 5742 AR(10-4) 0,5 2,4 2,1 1,2 0,1 0,9 - 0,3 7,5
видoбувaння RR, CI 95 5 10,0* 3,4* 13,1* 10,0* 5,0* 2,25* 0,3 5,8*
зaлiзнoï руди 2,5-39,7 2,1- 10,5- 8,1-12,3 1,25- 0,96-5,3 - 5,3-6,3
90 5,5 16,3 90,0 19,8 55,6 - 82,8
EF, % 70,6 92,4 80,0 -
Мeтaлургiйнe 7794 AR(10-4) 0,05 0,62 0,16 0,12 0,02 0,4 - 1,0 1,34
nNpoflMMmno
Пpимiткa. * - piзниця дocтoвipнa з кoнтpoльнoю гpyпoю х2 (p<0,05).
У CTpyCTypi пpoфeciйних зaхвopювaнь y ^a- нaйвищий pизик виникнення пpoфeciйнoï тугову-цiвникiв пiдзeмнoгo видoбyвaння зaлiзнoï pyди xocxi, paдикyлoпaтiй xa хpoнiчнoгo oбcтpyктивнoгo
18/ Том XXIII/ 3 ч.1
151
захворювання легень (RR=60,8 при CI 95% 33,7109,7, RR=54,5 при CI 95% 51,0-58,2 та RR=46,7 при CI 95% 37,9-57,6) (р<0,05), що зумовлено високим класом умов пращ вщповщних шкщли-вих виробничих факторiв, якi е провщними для пiдземного видобування залiзноï руди.
Анатз етiологiчноï частки вiдносного ризику (EF) шкщливих виробничих факторiв у пращв-никiв пiдземного видобутку залiзноï руди свiдчить, що розвиток професшних захворювань на 81,7-98,4% зумовлений умовами пращ, що вщповщае високому ступеню професiйно зумов-леноï захворюваностi та свщчить про дуже ви-соку залежнють захворюваностi вiд умов пращ (р<0,05).
У структурi професiйних захворювань у пра-цiвникiв вiдкритого видобування залiзноï руди найвищий ризик виникнення вiбрацiйноï хво-роби, професiйноï туговухостi та пневмоконюзу (RR=13,1 при CI 95% 10,5-16,3, RR=10,0 при CI 95% 8,1-12,3 та RR=10,0 при CI 95% 2,5-39,7) (р<0,05), що пов'язано з особливостями техноло-гiчного процесу та наявними на робочому мющ машинами та механiзмами, яю генерують високi рiвнi вiбрацiï, шуму та шкщливих хiмiчних речовин.
Аналiз етiологiчноï частки вiдносного ризику (EF) шкщливих виробничих факторiв у пращв-никiв вiдкритого видобування залiзноï руди свщчить, що розвиток професiйних захворювань на 55,6-92,4% зумовлений умовами пращ, що вщповщае високому ступеню професшно зумовлено!' захворюваносп та свщчить про дуже високу залежнiсть захворюваносп вiд умов працi (р<0,05).
Суттева вiдмiннiсть рiвнiв ризику розвитку професiйноï патологiï в працiвникiв металур-гшного виробництва порiвняно з прничо-видо-бувною промисловiстю пов'язана з меншим сту-
пенем шкiдливостi класу умов пращ вщповщних шкiдливих виробничих чинникiв.
ВИСНОВКИ
1. Професшне здоров'я е одним з шформатив-них показникiв стану суспшьного здоров'я, яке чутливо реагуе на умови пращ, що потребуе розробки нових профшактичних технологш з урахуванням накопичених нових наукових роз-робок i сучасного економiчного стану держави.
2. Удосконалений iснуючий метод визначення шдивщуального ризику розвитку професiйноï патологiï шляхом введення коефiцiенту класу умов пращ, тривалосп трудового стажу (роки) та бала залежно вщ ступеня тяжкосп захворювання дозволить об'ективiзувати ступiнь ризику запо-дiяння шкоди здоров'ю та запропонувати адек-ватш заходи з керування професiйним ризиком.
3. Встановлено достовiрну вiдмiннiсть у рiв-нях вiдносного ризику захворюваносп на про-фесiйну патологiю в пращвниюв, якi зайнятi пщ-земним видобування залiзноï руди (RR 5,45 при CI 95% 5,29-5,60 (р<0,05)), вщкритим видобу-ванням залiзноï руди (RR 1,82 при CI 95% 1,672,0 (р<0,05)), що зумовлено особливостями тех-нолопчного процесу та рiвнями шкщливих виробничих факторiв, якi ддать на органiзм пра-цюючих. Показник групового вщносного ризику для металургшного виробництва не вiдображае реального стану професiйноï захворюваностi, що вимагае визначення шдивщуального професш-ного ризику в металурпв.
4. Проведенi дослiдження вщкривають перс-пективи для розробки та впровадження в пр-ничо-металургiйнiй галузi Украши сучасних та ефективних принцишв з керування професiйним ризиком з метою покращення умов працi та зменшення рiвнiв професiйноï патологiï.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Богатирьова Р.В. Детермшанти здоров'я та на-цiональна безпека / Р.В. Богатирьова; за ред. Ю.1. Ку-ндieва. - Ки1:. Авiцена, 2011. - 445 с.
2. Динамша професшно! захворюваностi в Ук-ра!ш та досвщ 1нституту медицини працi НАМН Украши / Ю.1. Кундieв, А.М. Нагорна, М.П. Соколова, 1.Г. Кононова // Укр. журнал з проблем медицини правд. - 2013. - № 4. - С. 11-22.
3. Измеров Н.Ф. Национальный проект «Здоровье» - роль медицины труда / Н.Ф. Измеров // Медицина труда и промышленная экология. - 2007. -№ 12. - С. 4-11.
4. Кундieв Ю.1. Професшне здоров'я в Укра!ш та шляхи його покращення / Ю.1. Кундieв, А.М. Нагорна, В.1. Чернюк // Журнал АМН Украши. - 2007. - Т. 13. - С. 464-475.
5. Левчук Н.М. Сощальний каптал та здоров'я населения в Украш / Н.М. Левчук // Демограф1я та сощальна економша. - 2011. - № 1 (15). - С. 47-57.
6. Нагорна А.М. Економ1чш та медико-сощальш втрати в1д професшно1 захворюваносп в Украшг методолопя та розрахунки / А.М. Нагорна, О.1. Коло-дяжна // Журнал НАМН Украши. - 2014. - Т. 20, № 2. - С. 220-228.
7. Нагорна А.М. Трудовий потенщал в Украш : медико-сощальш i демограф1чш характеристики (огляд лттератури та власних дослщжень) / А.М. Нагорна // Журнал НАМН Украши. - 2016. - № 1. - С. 70-80.
8. Орехова О.В. Оцшка ризику розвитку професшних захворшвань у пращвнишв, що зайняп до-буванням зал1зних руд / О.В. Орехова // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2017. - № 1 (50). - С. 69-75.
152
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
9. Профессиональный риск для здоровья работников: Руководство / под ред. Н.Ф. Измерова, Е.И. Денисова. - Москва: Трасант, 2003. - 448 с.
10. Теличко К. Ощнка ризишв. Метод Файна i Кшш / К. Теличко, Н. Данько // Охорона пращ та по-жежна безпека. - 2018. - № 3. - С 9-11.
REFERENCES
1. Bohatyrova RV. [Health determinants and national security]. Kyiv, Avicena. 2011;445. Ukrainian.
2. Kundiiev Yul, Nahorna AM, Sokolova MP, Ko-nonova IG. [The dynamics of occupational diseases in Ukraine and the experience of the Institute of Labor Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2013;4:11-22. Ukrainian.
3. Izmerov NF. [The national project "Health" - the role of labor medicine]. Medicina truda i promyshlennaya ehkologiya. 2007;12:4-11. Russian.
4. Kundiev Yul, Nagorna AM, Chernyuk VI. [Professional health in Ukraine and ways to improve it]. Zhurnal AMN Ukrainy. 2007;13:464-75. Ukrainian.
5. Levchuk NM. [Social capital and population health in Ukraine]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2011;1(15):47-57. Ukrainian.
6. Nahorna AM, Kolodyazhna OI. [Economic, medical and social losses from occupational diseases in Ukraine: methodology and calculations]. Zhurnal AMN Ukrainy. 2014;20(2):220-8. Ukrainian.
7. Nahorna AM. [Labor potential in Ukraine: medical and social and demographic characteristics (review of literature and own researches)]. Zhurnal NAMN Ukrainy. 2016;1:70-80. Ukrainian.
8. Oriekhova OV. [Risk assessment of occupational diseases in workers of mining and metallurgical industry of Ukraine engaged in the mining of iron ore]. Ukrainskyi zhur-nal z problem medytsyny pratsi. 2017;1:69-75. Ukrainian.
9. Yzmerov NF, Denysov EY. [Occupational Health Risk: Guidance]. Moskva, Trasant. 2003;448. Russian.
10. Telychko K, Danko N. [Risk assessment. The method of Faina and Kenny]. Okhorona pratsi ta pozhezhna bezpeka. 2018;3:9-11. Ukrainian.
♦
УДК 616.24-007.271-036 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142360
Т. О. Перцева, БРОНХОЕКТАТИЧНА ХВОРОБА:
КЮ Гашинова, СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
В.В. Дмитриченко, ТА КЛ1Н1ЧНИЙ ВИПАДОК
К. С. Суська
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»
кафедра професшних хвороб та Knmi4H0i iмунологii
(зав. - д. мед. н., доц. К.Ю. Гашинова)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of occupational diseases and clinical immunolog
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: бронхоектатична хвороба, бронхоектази, комп'ютерна томографiя, Pseudomonas aeruginosa Ключевые слова: бронхоэктатическая болезнь, бронхоэктазы, компьютерная томография, Pseudomonas aeruginosa
Key words: bronchoectatic disease, bronchiectasis, computed tomography, Pseudomonas aeruginosa
Реферат. Бронхоэктатическая болезнь: современное состояние проблемы и клинический случай. Перцева Т.А., Гашинова Е.Ю., Дмитриченко В.В., Суская К.С. В связи с увеличением диагностических возможностей рентгенологических исследований, на сегодняшний день все чаще диагностируются бронхоэктазы. Проблемой ведения пациентов является гетерогенность этиологических факторов, а также отсутствие достаточной доказательной базы в оценке эффективности терапии. В статье приведен клинический случай бронхоэктатической болезни у пациента с хроническим носительством Pseudomonas aeruginosa (мукоидный штамм) и Klebsiella pneumoniae.
18/ Том XXIII/ 3 ч.1 153
