CC BY
66
УДК 339.922: 338.48-44(100)
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФАКТОР1В ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК М1ЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В КРА1НАХ цсе
М.С. Смець, к.е.н.
Одеська нацгональна академ1я харчових технологш, Одеса, Украгна
СмецьМ.С. Досл1дження фактор1в впливу на розвиток м1жнародного туризму в крашах ЦСС.
Для здшснення повного аналiзу розвитку мiжнародного туризму, кнуе необхщшсть у вивченш процесiв туристично! штеграци ринку послуг у свт, якi використовують статистичш данi туристських доходiв i витрат. Кра!ни ЦСС географiчно, iсторично i духовно е найближчою частиною Свропи до Укра!ни. Тому саме цей регюн обраний для проведення кшьккного i якiсного аналiзу факторiв функцюнування сектора подорожей i туризму. У робот були iдентифiкованi переваги i перешкоди розвитку мiжнародного туризму в репош, а також запропоновано напрями подолання виявлених бар'ерiв; також для цього були виявлеш лiдери за доходами вщ мiжнародного туризму в репош, проведено порiвняльний аналiз показниюв, що характеризують окремi аспекти процеав в областi туризму.
Ключовi слова: мiжнародний туризм, фактори впливу, штеграцшш процеси
ЕмецМ.С. Исследование факторов влияния на развитие международного туризма в странах ЦВЕ.
Для осуществления полного анализа развития международного туризма, существует необходимость в изучении процессов туристической интеграции рынка услуг в мире, которые используют статистические данные туристского доходов и расходов. Страны ЦВЕ географически, исторически и духовно являются ближайшей частью Европы к Украине. Поэтому именно этот регион выбран для проведения количественного и качественного анализа факторов функционирования сектора путешествий и туризма. В работе были идентифицированы преимущества и препятствия развития международного туризма в регионе, а также предложены направления преодоления выявленных барьеров; также для этого были выявлены лидеры по доходам от международного туризма в регионе, проведен сравнительный анализ показателей, характеризующих отдельные аспекты процессов в области туризма.
Ключевые слова: международный туризм, факторы влияния, интеграционные процессы
Yemets M.S. A study of factors of influence to the development of international tourism in CEE.
There is a need to study the processes of tourist services market integration in the world, which use statistics of tourist income and expenses comprising cost estimates tourism. Countries of Central and Eastern Europe (CEE) geographically, historically and spiritually are the closest part of Europe to the Ukraine. In connection with this fact this region was chosen for quantitative and qualitative analysis of the functioning of the sector of travel and tourism factors. In this paper were identified leaders earnings from international tourism in the region, a comparative analysis of indicators characterizing certain aspects of the processes (including integration) in tourism was carried, advantages and obstacles of international tourism development in the region have been identified. And also in the paper was proposed directions to overcome the identified barriers.
Keywords: international tourism, the influence factors, integration processes
Вумовах политично! та економiчно! неста-бшьносп у свт туристична галузь, почи-наючи з шсля кризового 2010 року, продовжуе свш розвиток. У 2015 року показники зростання по мiжнародним туристич-ним прибуттям склали 4,4%, що вщповщае середньому показнику зростання за останш роки. Експерти вщзначають, що в 2015 рощ попит на мiжнароднi подорожи був стабшьним навиъ на фош силъних коливанъ курав валют, падшня цш на нафту та iншi сировинш продукти, а також необхвдносп введения шдвищених заходiв безпеки. Показники зростання мiжиародного туризму у 2015 р. для кра!н Близъкого Сходу вирю на 3%, у африканських кра!нах - знизився на 3%, а найбiльшi показники зростання спостерталися в крашах Свропи, Азiатсъко-Тихоокеансъкого репону, Швшчно! та Швденно! Америк i склали в середньому 5% [1].
Свропейський континент, який захвдт експерти вважають мiсцем зародження туризму, i в теперiшнiй час залишаеться провiдним на ринку туристичних послуг. Лише на початку економiчно! кризи у розвитку мiжиародного туризму в Свропейському регiонi спостерiгалися серйозш проблеми, як1 пов'язанi з и наслiдками. Проте, аналiзуючи статистичнi данi таблицi 1, можна зробити висновок, що туризм е потрiбною сферою економiчноl дiялъностi в Свропейському репош. Частка Свропи у световому туризмi у 2010-2015 рр. перевищуе 50%, що свщчить про значну роль цього репону на световому ринку туристичних послуг (хоча у репош i спостертаеться тенденцiя до спаду порiвняно з 2000 р., коли його частка складала 58%) [6].
За останш двадцять рок1в головною особливютю розвитку европейського ринку туристичних послуг стала поява на ньому нових гравшв - кра!н Центрально! та Схщно! Свропи. Проте не всi кра!ни е достатньо залученими до мiжнародних туристичних процесiв, хоча наявний туристично-рекреацшний потенцiал держав створюе можливостi для штенсивного розвитку багатьох видiв туризму. Потреба в адаптацп ринку туристичних послуг кра!ни до сучасних светових процесiв вимагае виявлення та дослщження впливу рiзних факторiв на розвиток мiжнародного туризму та вдосконалення шструменетв регулювання цього впливу задля залучення позитивного ефекту.
Виявлення факторiв впливу на розвиток мiжнародного туризму потребуе постiйного впровадження к1льк1сного та яшсного аналiзу цих процесiв, вдосконалення методологи !х дослi-дження, насамперед, за рахунок поглиблення та
Кра1ни Центрально-Сх^но! £вропи (ЦС£) гео-графiчно, iсторично i духовно е найближчою час-тиною £вропи до Украши. Кра1ни цього репону вiдносяться до кра1н з перехщною економiкою, як1, як i Укра!на з к1нця XX столитя, перейшли на шлях ринково! системи господарства. Тому саме цей репон вибраний для дослщження, оск1льки е бшьш зрозумiлим для порiвняння [6].
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш
Показники доходiв вiд мiжнародного туризму i кiлькостi прибуттiв в кра!нах ЦС£ за перiод 20102015 рр. постшно зростали у середньому на 6% в рж, за винятком 2014 р., коли динамжа кiлькостi
Розвиток в'1'зного туризму - один iз прюрите-тiв в економщ багатьох кра!н регiону. Проте за характером i ступенем впливу туристичних дохо-дiв на нацюнальну економiку серед кра!н регiону спостерпаються значнi диспропорций як1 обумов-леш ефективнiстю функцiонування туристичного комплексу держави. Зокрема, Чехiя i Болгарiя здобувають вiд туристично! дiяльностi дохiд, який забезпечуе значну частину !х бюджету. Взагал^ економiка багатьох кра!н репону все бшьше стае економiкою сфери послуг [6].
Метою статтi е здiйснення повного i комплексного аналiзу розвитку мiжнародного туризму з'являеться необхадшсть дослiдження штеграци
повноти наукового шдгрунтя. В роботi реалiзований метод порiвняльного аналiзу показник1в розвитку мiжнародного туризму в кра!нах ЦС£. З огляду на це, можна вщзначити актуальнiсть здiйсненого автором дослiдження.
мiжнародних прибуттiв скоротилася на 6% в порiвняннi з 2013 роком.
Частка ж кра!н ЦС£ у свггових i европейських доходах вiд мiжнародного туризму в цей перiод практично не змшилася (рис. 1). Протягом цього перюду доходи кра!н ЦС£ склали в середньому одну амнадцяту частину доходiв вiд мiжнародного туризму у свт i одну восьму - ввд доходiв £вропи. Це сввдчить про те, що ринок туристичних послуг кра!н ЦС£ постшно розвиваеться, але поки не займае провщних позицш нi у свт, т в £вропi.
ринк1в туристичних послуг у свт, для чого засто-совують статистику туристичних доходiв i витрат, яка мiстить варпсш оцiнки туризму. Вимiр мiсця мiжнародного туризму у свiтовому, регiональному або нацюнальному господарствi визначають за допомогою сшввщношення об'ему доходiв вiд мiжнародного туризму з розмiром свiтового, реп-онального ВВП або ВВП краши. Також для цього аналiзу розглядають значения частки туристичних надходжень в експорп, частки зайнятого населення у сферi туризму, надходження туризму на душу населення, витрати на туризм на душу населення, спiввiдношения сальдо туристичного, торгового та плапжного балансiв тощо [8].
Таблиця 1. Позицюнувания £вропи на свишому ринку туристичних послуг (2010-2015 рр.)
Рк 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Прибуття (млн.) 494,9 517,5 533,9 562,8 580,3 609,1
Дохiд вiд МТ (млрд. дол.) 409,3 463,4 454,0 489,3 509,3
Частка у свггових прибуттях 53% 50% 50% 50% 51% 51%
Частка у свггових доходах 44% 45% 42% 42% 41%
Джерело: Власна розробка автора
14 12 10 8 6 4 2 0
12 3
12 5
12 3
Частка доходiв ЦСЕ в доходах ввд МТ у свт
Частка доходiв ЦСЕ в доходах ввд МТ в £врот
2011
2012
2013
2014
Рис. 1. Часка доходiв ввд мiжнародного туризму кра!н ЦС£ Джерело: Власна розробка автора
Одними Гз основних показнишв розвитку мГжшродного туризму е доходи вщ туриспв, що в'1'жджають до репону та шлькосп в'1'жджаючих туриспв, що е пропорцшними величинами. За допомогою цих показнишв вивчаються процеси штеграци риншв туристичних послуг. Виклад основного матерiалу дослiдження
ПроаналГзувавши статистичш даш доходГв вщ в'1'жджаючих туриспв кра!н ЦС£ за 2004-2015 рр., можна видшити лщерГв за прибутком вщ мГжнародного туризму в репош, до яких вГдносяться: ЧехГя, Хорвапя, Естошя, Словешя, Польща та Угорщина. Якщо порГвняти показники доходГв за останш роки, то позитивна тенденщя наявна в уах крашах-лвдерах, зокрема, в Словенп спостерпаються найбшьшГ показники зростання (у середньому на 14% кожний наступний рж). Проте у Румуни, яка е крашою-аутсайдером за показниками доходГв протягом останшх рок1в, встановлеш найбшьшГ показники зростання, що можна пов'язати з низькими пороговими показниками.
За даними таблиц 2 у кра!нах ЦС£ протягом 2011-2013 рр. продовжувалася тенденщя зрос-
тання доходГв вщ мГжнародного туризму й у 2013 р. темпи зростання склали 2%, але у 20142015 рр. у репош вже виявилося спадання цих показнишв. Цей факт можна обумовити продов-женням економГчно! кризи, а також посиленням нестабшьносп у свт, зокрема, в крашах репону.
Проте за рГвнем частки та динамГки доходГв вщ мГжнародного туризму в кра!нах репону спостерпаеться значна диспропорщя. Найбшьшу вагу у сукупному обсязГ доходГв вщ мГжнародного туризму в репош протягом 2012-2015 рр. мають одш й п ж кра1ни: Польща, ЧехГя, Хорвапя, Угорщина, БолгарГя Г з 2014 р. - Естошя. Молдова Г Македошя. Як сввдчать статистичш даш щодо доходГв вщ в'1'жджаючих туриспв на душу населення, лщерами та аутсайдерами за цим показником е п ж краши. Проте за розмГром динамГки доходГв до групи лщерГв у деяких перюдах входять аутсайдери за першим показником: Бшорусь, Молдова. Цей факт сввдчить про бшьш високу динамжу зростання частки доходГв серед кра1н, як тшьки починають розвивати нацюнальш ринки туристичних послуг [6].
Таблиця 2. Динамжа та частка доходГв кра!ни у сукупному обсязГ доходГв вщ мГжнародного туризму
кра!н ЦС£ за 2012-2015 рр.
Частка Динамжа Частка Динамжа Частка Динамжа Динамжа
2012 2012/2011 2013 2013/2012 2014 2014/2013 2015/2014
Албашя 0,0265 0,969918 0,0273 1,0500 0,0310 1,1598 1,130
Бглорусь 0,0187 1,39х 0,0107" 1,0007 0,0149 1,1385 0,890
Бостя та Герцеговина 0,0110 1,0278 0,010718 0,9986 0,0128 1,0261
Болгарш 0,0682 1,0028 0,0706 1,05804 0,07524 1,0184 1,071
Естошя 0,0252 1,0017 0,0246 0,9988 0,0260 1,0294 1,2072
Латвш 0,0167 1,0227 0,0182 1,1121 0,0173 1,1053 1,118
Литва 0,0213 1,0070 0,0204 0,9796" 0,0262 0,9815 0,920
Македошя 0,003818 1,028 0,0038 1,0272 0,0053 1,1048 1,048
Молдова 0,0041" 1,0610 0,0043 1,06473 0,00418 1,0309 0,890"
Польща 0,191' 1,10093 0,1851 0,9920 0,19881 0,9670 0,920
Румушя 0,0371 1,19192 0,0411 1,1320* 0,0329 1,1402 1,3971
Серб1я 0,0173 1,0069 0,0177 1,0492 0,0207 1,0816 1,026
Словаччина 0,0379 1,010 0,0359 0,968118 0,0469 1,0086 1,024
Словешя 0,0433 0,9938 0,0443 1,04515 0,0494 1,0036 1,074
Угорщина 0,1014 0,9728" 0,1004 1,0151 0,1070 1,0965 1,010
Чехм 0,1343 1,0649 0,1313 0,9958 0,12173 0,9568 1,030
Укра!на 0,0868 1,0749 0,0907 1,06792 0,0293 0,3171
Хорваття 0,1542 1,07804 0,1542 1,0189 0,17952 1,0358 1,1383
Всього 1,0 1,05 1,0 1,02 1,0 0,958
Приметка. Верхшм Гндексом позначено ранги краш-лщерГв Г аутсайдерГв за часткою доходГв у сукупному обсязГ доходГв вщ в'1'жджаючих туриспв у репош та динамжою доходГв
Джерело: Власна розробка автора
ГрафГчне зображення динамГки доходГв вщ мГжнародного туризму по кра!нах ЦС£ наведено на рисунку 2. З рисунку видно, що переважна к1льк1сть кра1н ЦС£ демонструе збшьшення доходГв вщ мГжнародного туризму протягом визначених останшх трьох рошв (2011-2013). Проте лшя динамГки доходГв за 2013/2012 рр. е бшьш згладженою порГвняно з 2012/2011 рр., що
сввдчить про спадання темтв зростання доходГв вщ мГжнародного туризму за останш два роки [6].
У 2015 рощ спещалктами ВЕФ розроблений оновлений Гндекс конкурентоздатносп сектора подорожей та туризму, який мГстить чотири субГндекси: сприятливе середовище (бГзнес середовище, охорона Г безпека, здоров'я Г ппена, людськ ресурси, ринки пращ, 1КТ
забезпечешстъ); политика в сфер1 подорожей та туризму i створення сприятливих умов; шфраструктура; природш та культурш ресурси, дшов1 по1здки. Звгт за 2015 р1к м1стить
дослщження в1дпов1дних показник1в для 141-о! краши, причому 1з кран ЦСС до цього списку не ввшшли Бшорусь, Босшя та Герцеговина i Укра!на [3].
1,4 1,2 1
0,8 0,6 0,4 0,2 0
if
11ПМП1П1ГМП1
J^.Jp jp
¿^ # &
s
¿г
•Я Jr «Р Жж <t
J*
Динамжа доход1в в 2013/12рр
Динамжа доход1в в 2014/13 рр
Динамжа доход1в в 2015/14 рр
Рис. 2. Динамжа доход1в в1д м1жнародного туризму по кра!нам ЦСС протягом 2012-2015 рр.
Джерело: Власна розробка автора
За р1внем конкурентоздатносп на световому ринку туристичних послуг краши ЦСС не входять до перших двох десятков светових л1дер1в (за оцшками ВЕФ). Найкращ1 позицп у 2015 рош займають Хорваетя, Чех1я, Естошя, Словешя,
Угорщина, Польща, як1 в загальному рейтингу поадають на м1сцях у третьому десятку серед европейських кра!н i у п'ятому десятку - серед кра!н свету (рис. 3) [6].
Сприятливе середовище
Т&Т политика
Инфраструктура
Природш та культурш ресурси, дшов1 по1здки
Загальний показник
Рис. 3. Пор1вняльний анал1з туристично! привабливосп краш ЦСС за 2015 р1к
Джерело: Власна розробка автора
Як видно з рисунку 3, найвищГ рГвш в рейтингу конкурентоспроможносп для кра!н ЦС£ спостерпаються серед показнишв сприятливого середовища, а найменшГ - серед показнишв природних та культурних ресурав. Причому бшьшГсть кра!н-лГдерГв за цими характеристиками перетинаеться з групою лщерГв за показниками доходГв вщ мГжнародного туризму. Однак е Г винятки. Наприклад, лщер загального рейтингу Хорвапя займае останш позици за рГвнем сприятливого середовища, причому в основному за рахунок низьких показнишв забезпечення дшового середовища. Ще один лщер загального рейтингу, Естошя, також не займае провщних позицш за показниками природних та культурних ресурав, за рахунок низького рГвня числа культурних ресурав та дшових по!здок.
З рисунку 3 також видно, що менший розмах для уах кра!н ЦС£ спостерпаеться мГж показниками розвитку шфраструктури (повиряно!, назем-но!, портово! та туристично!) Г показниками поль тики в секторГ подорожей, туризму Г створення сприятливих умов. Причому щ показники е також
близькими до загальних показнишв рейтингу конкурентоспроможносп практично для уах кра!н ЦС£.
Важливо вщзначити, що за окремими показниками политики, у тому числГ у сферГ подорожей Г туризму, Г рГвнями доходГв вщ мГжнародного туризму спостерпаються значш вщхилення, що свщчить про вщсутшсть прямого зв'язку мГж цими величинами. Наприклад, Хорвапя займае одну Гз останшх позицш за рГвнем державних витрат на туризм Г рГвнем впливу бГзнес-правил на П11, однак е лщером розвитку мГжнародного туризму Г в загальному рейтингу конкуренто-спроможносл Проте, Молдова, маючи достатньо висок1 рГвш показник1в природних ресурав Г державних витрат на туризм, займае останш позици за об'емами доходГв вщ мГжнародного туризму Г е аутсайдером загального рейтингу конкуренто-спроможносп серед кра!н ЦС£. Безумовно, такий результат свщчить про неефектившсть реалГзаци конкурентних переваг ще! кра!ни, тобто неефективну систему управлшня сектором подорожей Г туризму.
Показник критерГю Перелж кра!н-лщер1в Значення показника по груш кра!н Перетин множин кра!н-лщер1в за р1зними показниками
Частка доходГв вщ МТ у доходах регюну Польща, Хорва™, Чех1я, Угорщина, Болгар1я, Словешя Сумарне по груш: 73,2% (тобто 33% кра!н регюну створюють 73,2% експорту Хорва™, Чех1я, Угорщина, Словешя Польща, Хорва™, Чех1я, Угорщина, Словешя Чех1я, Словешя, Угорщина
Доходи вщ МТ на д.н. (REVP) Хорва™, Словешя, Естошя, Чех1я, Болгар1я, Угорщина Середне по груш: 1,08 тис. дол. Естошя, Чех1я, Словешя, Хорва™, Угорщина
1ндекс туристично! конкурентоспроможностГ Хорва™, Естошя, Чех1я, Словешя, Угорщина, Польща Середне по груш: 4,18 (1-7) Естошя, Чех1я, Угорщина, Польща, Словешя
Сприятливе середовище Естошя, Латв1я, Литва, Чех1я, Угорщина, Польща, Словешя Середне по груш: 5,4 (найвище) Чех1я, Словешя, Угорщина
Т&Т политика, створення сприятливих умов Угорщина, Естошя, Чех1я, Латв1я, Болгар1я, Словешя Середне по груш: 4,6 Чех1я, Словешя, Угорщина Хорва™, Словешя
1нфраструктура Чех1я, Хорва™, Словешя, Естошя, Латв1я, Угорщина 4,4
Природш та культурш ресурси, дшов1 по!здки Хорва™, Польща, Болгар1я, Словешя, Угорщина, Чех1я Середне по груш: 2,7 (вщставання)
% приросту доходГв вщ МТ Румушя, Естошя, Хорва™, Албашя, Латв1я, Словешя Середне по грут:+17,7%
Приметка. Критерш: показник критерш групи кра!н бшьше вщповщних показник1в шших кра!н
Рис. 4. Ранжування кра!н ЦС£ за показниками експорту туристичних послуг Г туристично! конкурентоспроможностГ
Джерело: Власна розробка автора
З даних рисунку 4 видно, що за бшьшГстю належать одш й теж кра!ни: ЧехГя, Угорщина, показник1в розвитку МТ Г конкуренто- Словешя, Хорвапя, Естошя (останш двГ кра!ни не спроможносп кра!н ЦС£ до групи лщерГв володшть значними сировинними ресурсами).
Якщо поршняти значения показник1в рисунку 4 з аналопчними показниками попереднього року, то наявною е тенденция спадання: за загальним значенням 1ндексу конкурентоспроможносп по груш краш-лщерш (4,18 проти 4,68); по середньому значенню доход1в в!д МТ на душу населення (1,08 тис. дол. проти 1,25 тис. дол.); за часткою доход1в в!д МТ краш-лщерш у доходах репону (73,2% проти 77,5%). Однак середнш ршень приросту доход1в в!д МТ для ш1стки лщерш за цим показником вир1с (17,7% проти 8,6%),
Инфраструктура повпряного транспорту
З рисунку 5 видно, що зближення кривих спостерпаеться по позищях розвитку шфраструктури (за винятком повиряного транспорту, де кра!ни ЦСС значно вщстають), створення умов бпнес-середовища, 1ндексу глобально! конкурентоспроможносп (Чехш навгть випереджае 1спашю за GCI). Причому крив!, як1 характеризують 1спашю i Чехш, е бшьш згладженими, н!ж крива для Хорвати, що може свщчити про бшьш комплексний, стшкий i довгочасний процес розвитку сектору подорожей i туризму в цих кра!нах.
Проте за показниками, як напряму пов'язаш з штегральними процесами в туризм^ виявилися значш вшхилення (на користь 1спанп), що свщчить про значний вплив фактора штеграцп на розвиток МТ. Це вшноситься до питань мшнародного сшвробгтництва (культурних, спортивних, дшових та шших заходш), впливу бпнес-правил на надходження прямих шоземних швестицш (П11) в крашу, зручносп найму шоземно! робочо! сили. Тшьки фактор мшнародно! вшвертосп зршнюе позицп кра!н. Цей факт обумовлений ршними умовами в1зових вимог, яш для вс!х кра!н не е найбшьш
причому тшьки у цьому напрям1 до групи лшерш увшшли Румушя i Албашя, яш за бшьшютю показник1в не вшносяться до групи лшерш серед кра!н ЦСС [3, 4].
З метою дослщження факторш впливу на розвиток МТ автор вважае корисним проведення поршняльного аналпу показник1в, як1 характер-ризують окрем1 аспекти процеав (у тому числ! штеграцшних) в туризм^ на приклад1 кра!н-лшерш у свт i ЦСС: 1спанп, Хорватп i Чехп.
1спашя
Хорватш
Чехш
лШеральними (72 м1сце у загальному рейтингу), i ршними показниками кшькосп репональних торговельних угод (перш1 позицп в загальному рейтингу), що свщчить про ршну щнову конкурентоспроможшсть.
Висновки
Проведений аналп дозволш виявити усшхи та перешкоди для збшьшення конкурентоспроможносп кра!н ЦСС. Результати такого дослщження допомагають щентифжувати, з одного боку, конкурентш переваги окремих кра!н, а з другого - бар'ери, яш перешкоджають розвитку сектору подорожей i туризму в кра!нах. Тому головною задачею системи управлшня сектором подорожей i туризму в кра!нах е розробка програм по координацп зусиль, яш спрямоваш на використання виявлених переваг i подоланню перешкод.
Було встановлено, що туристична галузь в кра!нах ЦСС постшно розвиваеться, демон-струючи в цшому стшшсть до процеав нестабшьносп, проте юнуе тенденция спадання динам1ки цього зростання для провщних кра!н репону. За показниками розвитку туристично!
Индекс глобально! конкурентоспроможно
Ызнес-середовище
зручшсть найму шоземно! роб.сили
Державш витрати туризм
наземна i портова шфраструктура
Туристична lнфраструктура
Вплив б!знес-правил на ПП
Мlжнароднl зустрич!
Мlжнародна в^рилсть
Рис. 5. Позицюнування краш-лщерш в системl показнишв штеграцп в туризм!
Джерело: Власна розробка автора
галузГ кра!ни регюну не е лщерами свггового рейтингу. Цей факт обумовлений Гснуванням цшого ряду стримуючих факторГв Г вказуе на те, що потрГбно багато ще зробити, щоб залучити шоземних туриспв до кра!н регюну Г тдвищити конкурентоспроможиiсть галузг Важливе мюце серед цих необхщних заходГв займають засоби, як1 пов'язаш з процесами штеграци [7].
Серед основних напрямшв перетворень спеша-люти ВЕФ видГляють подолання адмшГстративних бар'ерГв, яш перешкоджають пересуванню туриспв [7, 8]. Цей напрямок стосуеться кра!н ЦС£, оск1льки в рейтингу лГбералГзаци вГзових вимог кра!ни регюну займають позици в другш половиш списку. Складання двостороншх вГзових угод, за оцшками експерпв, е одшм Гз ефективних шструменпв збшьшення туристичних потоков.
Хоча кра!ни ЦС£ показали стшшсть до проце-ав нестабшьносп у свт, тем не менш питання забезпечення безпеки туриспв постшно зростае. Експерти вважають за необхщне створення сучасних засобГв попередження Г достатшх рГвшв
ствробггаицтва мГж мГжнародними оргашзащями, урядами Г приватним сектором.
Оск1льки за показниками рГвня створення умов для бГзнес-середовища кра!ни ЦС£ значно вщстають вщ провщних кра!н свиу Г з урахуванням наявносп тенденци змши складу туристичного попиту в свт у бш бГзнес-стратегш, з'являеться необхщшсть розробки Г просування туристичного продукту цього сегменту.
Оск1льки штеграцшш процеси в кра!нах ЦС£ Гдентифжоваш в робоп як впливовГ на сферу туризму, то пропонуеться регулювання штеграцшних процеав у цш сферГ зробити самостшним напрямком державного регулювання на основГ приватно-державного ствробггаицтва.
Проблема вадставання мГж швестищями в шфраструктуру Г промисловють на користь останньо! в кра!нах регюну також потребуе розв'язання. Експерти вказують на необхщшсть складання комплексно! стратеги розвитку шфраструктури шляхом створення угод мГж державними Г приватними секторами.
Abstract
Resume of the paperwork. In order to implement a complete and comprehensive analysis of international tourism development, there is a need to study the processes of tourist services market integration in the world, which use statistics of tourist income and expenses comprising cost estimates tourism. Countries of Central and Eastern Europe (CEE) geographically, historically and spiritually are the closest part of Europe to the Ukraine. In connection with this fact this region was chosen for quantitative and qualitative analysis of the functioning of the sector of travel and tourism factors. In this paper were identified leaders earnings from international tourism in the region, a comparative analysis of indicators characterizing certain aspects of the processes (including integration) in tourism was carried, advantages and obstacles of international tourism development in the region have been identified. And also in the paper was proposed directions to overcome the identified barriers.
JEL Classification: F150, F290.
Список лператури:
1. Барометр свггового туризму 2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/unwto_barom15_06_december_excerpt_2015.pdf.
2. Барометр свггового туризму 2014 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://mkt.unwto.org/barometer/december-2014-volume-12.
3. The Travel & Tourism Competitiveness Reports 2015 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://reports.weforum.org/.
4. The Travel & Tourism Competitiveness Reports 2007-2013 / Jennifer Blanke, Thea Chiesa; World Economic Forum. - Geneva: [s. n.], 2007-2013.
5. £мець М.С. Шляхи шдвищения ефективносп учасп Укра!ни на свишому ринку туристичних послуг / М.С. £мець // Актуальш проблеми розвитку сучасно! економ!ки: матер. мiжнар. наук.-практ. шт.-конф. (13-14 березня 2014). - Д., 2013. - С. 61-64.
6. £мець Мар1я. Порiвняльний аналiз розвитку мiжнародного туризму в ЦС£ та Укра!ш в контексп штеграцшних процеав / М.С. £мець // Науковий вюник Одеського нащонального економiчного ушверситету. - Науки: економжа, полгголопя, iсторiя. - 2015. - № 2 (222). - С. 54-72.
7. Гуслев А.П. 1нтегращя туристично! iндустрi! Укра!ни до глобального ринку туристичних послуг / А.П. Гуслев // Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук. - ХНУ. - 2015. - 240 с.
8. Shchelkunova M.S. Competitiveness of Ukrainian oilseeds in the world market / M.S. Shchelkunova // Academic and scientific challenges of diverse fields of knowledge in the 21st: матер. мiжвуз. студ. наук. конф. (24 лютого 2012). - Х., 2011. - С. 16-19.
References:
1. UNWTO. (2015). Barometr svitovoho turyzmu [World tourism Barometer]. Vol. 13. Retrieved from http://cf.cdn.unwto.org/sites/all/files/pdf/unwto_barom15_06_december_excerpt_2015.pdf.
2. UNWTO (2014). Barometr svitovoho turyzmu [World tourism Barometer]. Vol. 12. Retrieved from http://mkt.unwto.org/barometer/december-2014-volume-12.
3. The Travel & Tourism. (2015). Competitiveness Reports. Retrieved from http://reports.weforum.org/.
4. The Travel & Tourism (2013). Competitiveness Report. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/WEF_TT_Competitiveness_Report_2013.pdf.
5. Yemets, M. (2013, 13-14 march). Shlyakhy pidvyshchennya efektyvnosti uchasti Ukrayiny na svitovomu rynku turystychnykh posluh [Ways to improve the efficiency of Ukraine's participation in the global tourism market]. Actual problems of the modern economy: materials for the International Scientific Conference. Kharkov.
6. Yemets, M. (2015). Porivnyalnyy analiz rozvytku mizhnarodnoho turyzmu v TSSYE ta Ukrayini v konteksti intehratsiynykh protsesiv [Comparative analysis of international tourism in CEE and Ukraine in the context of integration processes]. Science reporter of Odesa National Economic University. Science: economics , political science , history, 2 (222), pp. 54-72.
7. Guslev, A. (2015). Intehratsiya turystychnoyi industriyi Ukrayiny do hlobalnoho rynku turystychnykh posluh [The integration of the tourism industry of Ukraine to the global tourism market] Candidate's thesis. Kharkov national university, Kharkov, Ukraine.
8. Shchelkunova, M. (2012, 24 February). Competitiveness of Ukrainian oilseeds in the world market. Academic and scientific challenges of diverse fields of knowledge in the 21 st: materials for the Scientific Students Conference. Kharkov.
HagaHO go pegaK^HHoi' KO^erii 19.02.2016
GMe^ Mapia Ceprii'BHa / Mariia S. Yemets
mshelkunchik@gmail. com
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
До^дження факторiв впливу на розвиток мiжнародного туризму в крашах ЦСС [Електронний ресурс] / М. С. Смець //Економта: реалп часу. Науковий журнал. - 2016. - № 2 (24). - С. 56-63. - Режим доступу до журн.: http://economics. opu. uafiles/archive/2016/n2. html
