CC BY
46
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.62-008.97-02:616.089.819.1[-053.2 DOI: 10.22141/2224-0586.3.98.2019.165494
Садова-Чуба З.Т.
Льв1вський нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на КНП «ЛОДКЛ «ОХМАТДИТ», м. Льв\в, Украна
Дослшження частоти виникнення
■ V ■ | ■ V
катетер-асоцмованих шфекцм сечовившних шляхiв у дiтей залежно BiA умов катетеризацiT сечового мiхура
Резюме. Метоюроботи було долдити частоту виникнення катетер-асоцшованих шфекцш се-човивiдних шляхiв у nацieнтiв вiддiлення штенсивно1 терапи дитячо1 клшки залежно вiд умов, в яких проводилась катетеризащя сечового мiхура. Долджено 60 пацieнтiв вiддiлення штенсивно1 терапи дитячог клшки вжом 6—12ро^в з гншною хiрургiчною патологieю та пневмотею. Пащен-тiв подлено на двi групи: група 1 — пащенти, яким катетеризащя сечового мiхура проводилась в умовах операцшно1; група 2 — пащенти, яким катетеризащя сечового мiхура проводилась в умовах вiддiлення штенсивно1 терапи. Результати долдження показали, що катетер-асоцшоват шфекци сечовивiдних шляхiв виникають швидше i з бльшою частотою у пацieнтiв групи 2. Також, за результатами нашого долдження, бактерiурiя у дтей iз катетеризованим сечовим мiхуром ви-никае швидше й у бльшо1 кiлькостi о^б жшочо1 статi.
Ключовi слова: катетер-асоцшоват шфекци сечовивiдних шляхiв; дти; внутршньогосптальт шфекци
Вступ
Одним iз лiдерiв серед нозокомiальних шфекцш е шфекци сечовидшьно! системи. На !х долю припадае 40 % уах внутршньогосттальних ш-фекцш, 600 000 пашенпв на рж — з катетер-асо-цшованими iнфекцiями сечових шляхiв (КА1СШ). У США нозокомiальнi шфекци сечових шляхiв стають безпосередньою причиною або сприяють летальному завершенню захворювання у 7500 ви-падках щорiчно. Приблизно у 80 % випадюв !х роз-виток пов'язаний iз використанням сечових кате-терiв i дренажiв [1, 2, 11].
Бшьшосп пацiентiв iз внутрiшньолiкарняними iнфекцiями сечово! системи виконувались шстру-ментальнi машпуляци на сечовiй системi (10—20 %) ^або катетеризацiя сечового мiхура (80 %), основна частина внутршньолжарняних шфекцш сечових шляхiв е катетер-асоцiйованими (74 %) [3, 4, 11].
Катетер-асоцшована шфекц1я сечових шлях1в — одна з найбшьш частих iнфекцiй, що асоцшована з катетером. Сечовидiльнi шляхи е одним з основних
джерел нозокомiальних iнфекцiй, зокрема за наяв-HOCTi сечового катетера. Частота катетер-асоцшова-них iнфекцiй сечових шляхiв у США зростае i ста-новить 2,5/1000 катетеро-дшв. У свiтi цей показник становить 4,8/1000 [5, 6, 10].
За даними Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я, серед дорослих пащенпв вщдшення ш-тенсивно! терапи (В1Т) у кра!нах з високим рiвнем прибуткiв частота iнфекцiй сечових шляхiв становить 4,1/1000 катетеро-днiв, а у крашах i3 середнiм i низьким рiвнем прибутку — 8,8/1000 [7, 8].
У 15—20 % пашенпв, госпи^зованих у стацю-нар хiрургiчного профiлю, виникае потреба катете-ризаци сечового мкура, у 15—30 % iз них розвива-еться бактерiурiя (у ж1нок цей показник становить до 70 %). Пащенти з уретральним катетером мають схильшсть до розвитку ускладнених iнфекцiй сечо-видiльних шляхiв, навiть при використанш закритих систем. Дещо менш гостро сто!ть питання iнфекцiй сечових шляхiв у пацiентiв з цистостомiчними i не-фростомiчними дренажними трубками, але i в них
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Садова-Чуба З.Т., Львiвський нацiональний медичний унiверситет ii^m Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected] For correspondence: Z. Sadova-Chuba, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
Таблиця 1. Частота виникнення КА1СШ у дтей, яК перебувають у В1Т, %
Час забору ce4i для мшробюлопчного поаву Група 1 Група 2 P
3-й день 10,0 ± 5,4 23,0 ± 7,7 0,17
5-й день 16,0 ± 6,7 40,0 ± 8,9 0,004
розвиток шфекци сечових шлях1в (1СШ) — питания лише часу. За останшми даиими, ризик виникнення 1СШ на фоиi сечового катетера зростае на 4—7,5 % на день [1, 8—10].
Ризик виникнення КА1СШ залежить вщ методу й тривалост1 катетеризаци, якостi догляду за катетером i сприйнятливосп оргаиiзму [2, 9, 10].
Мета роботи: дослiдити частоту виникнення КА1СШ у пацieитiв в^шення штенсивно! тераш! дитячо! клш1ки залежно вщ умов, в яких проводилась катетеризацiя сечового мiхура.
Матерiали та методи
Обстежено 60 пацieитiв, як, л1кувались у в1дд1-леииi штенсивно! тераш! КНП ЛОДКЛ «ОХМАТ-ДИТ», в1ком 6—12 рок1в, з гншною х1рурпчною патолопею та пневмошею. Спiввiдиошеиия хлоп-чик1в та д1вчаток було р1вним. Використовували закриту дренажну систему. Bri пац1енти отриму-вали антибютикотерашю препаратами широкого спектра дл з приводу основного захворювання. Критер1ем виключення була наявшсть у пащенпв патологи сечостатево! системи. Пац1ент1в подГлено на дв1 групи по 30 чоловж: пащенти, яким катете-ризац1я сечового м1хура проводилась в умовах опе-рацшно! (група 1), i пащенти, яким сечовий м1хур було катетеризовано у вщдшенш штенсивно! тера-пи (група 2). Зпдно з даними нащонально! мереж1 безпеки охорони здоров'я США (NHSN), наявшсть сечового катетера понад 2 дш, гарячка i бактер1ур1я е достатшми шдставами для д1агностики катетер-асоцшовано! шфекци сечових шлях1в. ОскГльки вс1 нами набраш пац1енти на Грунп основного за-хворювання мали т1 чи шш1 ознаки запального про-цесу, то основним критер1ем д1агностики КА1СШ була бактер1ур1я > 105 КУО/мл. Мжробюлопчний пос1в сеч1 проводився на 3-й та 5-й день катетеризаци сечового м1хура.
Результати та обговорення
Як показують результати проведеного досль дження, частота КА1СШ i швидкють виникнення бактер1урГ1 у груш 1 суттево нижч1, нГж у груш 2 (табл. 1).
Р1зниця е ютотною мГж групою 1 та групою 2 на 5-й день.
На 3-й день бактер1ургя спостер1галась лише у 10 % пащентш, яким сечовий м1хур катетеризували в умовах операцшно!. Натом1сть, пац1енти, яким сечовий мГхур катетеризували у BIT, на 3-й день мали вже у 23 % бактер1ур1ю, а до 5-го дня КА1СШ спо-стериали у 40 % пащенпв ц1е! групи (рис. 1).
Рисунок 1. Залежнсть частоти виникнення КА1СШ вД умов катетеризаци сечового м'1хура (%)
Рисунок 2. Частота i швидксть виникнення
бактерiурil у дтей з катетеризованим сечовим мiхуром залежно вД стат
Також ми можемо побачити, що у дiвчаток бшь-шою мiрою (у 43 % до 5-го дня катетеризаци) i швид-ше (у 20 % на 3-й день катетеризаци) розвиваеться бактерiурiя на фонi катетеризованого сечового мь хура, н1ж у хлопчиюв (7 i 17 % вщповщно) (рис. 2).
Висновки
1. На швидюсть виникнення катетер-асоцшова-но! шфекци сечових шляхiв у дiтей впливають бшь-шою мiрою умови постановки катетера, н1ж фонова антибiотикотерапiя.
2. У дiвчаток загалом швидше i у бшьшо! кшькос -т осiб розвиваеться бактерiурiя на фош катетеризованого сечового мiхура, нiж у хлопчикiв, що можна пов'язати з анатомiчними особливостями перших.
Конфлжт iнтересiв. Автор заявляе про вщсутшсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
150
Медицина нев^кладних стаыв, ISSN 2224-0586 (print), ISSN 2307-1230 (online)
№ 3 (98), 2019
Список лператури
1. Dudeck M.A, Edwards J.R., Allen-Bridson K. et al. National Healthcare Safety Network report, data summary for Device-associated Module // Am. J. Infect. Control. — 2015. — 43. — P. 206-221.
2. Rosenthal V.D, Al-Abdely H.M., El-Kholy A.A. et al. International Nosocomial Infection Control Consortium report, data summary of 50 countries for 2010—2015: device-associated module //Am. J. Infect. Control. — 2016. — 44. — P. 1495-1504.
3. Lewis S.S., Knelson L.P., Moehring R.W. et al. Comparison of nonintensive care unit (ICU) versus ICU rates of catheter-associated urinary tract infection in community hospitals//Infect. ControlHosp. Epidemiol. — 2013. — 34. — P. 744-747.
4. Chant C., Smith O.M., Marshall J.C., Friedrich J.O. Relationship of catheterassociated urinary tract infection to mortality and length of stay in critically ill patients: a systematic review and meta-analysis of observational studies // Crit. Care Med. — 2011. — 39. — P. 1167-1173.
5. Tandogdu Z., Wagenlehner F.M. Global epidemiology of urinary tract infections // Curr. Opin. Infect. Dis. — 2016. — 29. — P. 73-79.
6. Lam T.B., Omar M.I., Fisher E. et al. Types of indwelling urethral catheters for short-term catheterisation in hospitalised adults// Cochrane Database Syst. Rev. — 2014. — 9. — Cd004013.
^m
7. Mullin K.M., Kovacs C.S., Fatica C. et al. A multifaceted approach to reduction of catheter-associated urinary tract infections in the intensive care unit with an emphasis on 'stewardship of culturing'// Infect. Control Hosp. Epidemiol. — 2017. — 38. — P. 186-188.
8. LaRocco M.T., Franek J., Leibach E.K.. et al. Effectiveness of preanalytic practices on contamination and diagnostic accuracy of urine cultures: a laboratory medicine best practices systematic review and meta-analysis // Clin. Microbiol. Rev. — 2016. — 29. — P. 105-147.
9. Жалко-Титаренко В.П., Синетар Е.О. Бштехноло-гiчна характеристика катетеризованих ce4oeueidHux шля-xie як проточног системи // Вкник Днтропетровського уш-верситету. Бюлогiя, медицина. — 2016. — 7(1). — С. 53-58.
10. Васильев А.О., Говоров А.А., Ширяев Д.Ю. Роль уретрального катетера в развитии катетер-ассоциированной инфекции мочевыводящих путей // Урология. — М., 2017. — С. 23-29.
11. Касьянова И.А., Квашнина Д.В., Ковалишена О.В. Оценка заболеваемости катетер-ассоциированными инфекциями мочевыводящих путей у пациентов урологического отделения многопрофильного стационара // Молодой ученый. — 2018. — № 27. — С. 49-54.
Отримано 12.03.2019 ■
Садовая-Чуба З.Т.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина КНП «ЛОДКБ «ОХМАТДЕТ», г. Львов, Украина
Исследование частоты возникновения катетер-ассоциированных инфекций мочевыводящих путей у детей в зависимости от условий катетеризации мочевого пузыря
Резюме. Целью работы было исследовать частоту возникновения катетер-ассоциированных инфекций мочевыводящих путей у пациентов отделения интенсивной терапии детской клиники в зависимости от условий, в которых проводилась катетеризация мочевого пузыря. Исследовано 60 пациентов отделения интенсивной терапии детской клиники 6—12 лет с гнойной хирургической патологией и пневмонией. Пациенты разделены на две группы: группа 1 — пациенты, которым катетеризация мочевого пузыря проводилась в условиях операционной; группа 2 — пациен-
ты, которым катетеризация мочевого пузыря проводилась в условиях отделения интенсивной терапии. Результаты исследования показали, что катетер-ассоциированные инфекции мочевыводящих путей возникают быстрее и с большей частотой у пациентов группы 2. Также, по результатам нашего исследования, бактериурия у детей с катетеризированным мочевым пузырем возникает быстрее и у большего числа лиц женского пола.
Ключевые слова: катетер-ассоциированные инфекции мочевыводящих путей; дети; внутригоспитальные инфекции
Z.T. Sadova-Chuba
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine MNPE "LRCCH "OHMATDYT", Lviv, Ukraine
Studying the frequency of catheter-associated urinary tract infections in children depending on the conditions of catheterization of the bladder
Abstract. Instrumental manipulations on the urinary system and/or catheterization of the urinary bladder have been applied to the majority of patients having hospital-acquired urinary tract infections. Most hospital-acquired urinary tract infections are catheter-associated. The purpose of the work was to study the frequency of catheter-associated urinary tract infections in patients of the intensive care unit in the pediatric clinic, depending on the conditions in which the catheterization of the bladder was performed. Sixty patients of the intensive care unit of Lviv Regional Children's Clinical Hospital "Ohmadyt" aged 6—12 years with purulent surgical pathology and pneumonia were examined. They were divided into two groups, 30 persons in each: patients who underwent catheterization of the bladder in the operating room (group 1); children to whom catheter-ization of the bladder was conducted in the intensive care unit (group 2). The main criterion for the diagnosis of catheter-associated urinary tract infection was bacteriuria (> 105 CFU/ml).
Microbiological urine culture was performed on days 3 and 5 after catheterization of the bladder. According to the study results, the frequency of catheter-associated urinary tract infections and the rate of bacteriuria were significantly lower in group 1 compared to group 2. The difference between group 1 and group 2 is significant on day 5. Also, we can observe that in girls, bacteriuria due to catheterized bladder occurred more often (in 43 % of female patients on day 5) and was faster (in 20 % on day 3 of catheterization) than in boys (7 and 17 %, respectively). The results obtained allow us to draw the following conclusions: the rate of catheter-associated urinary tract infections is more influenced by the conditions in which the catheteriza-tion of the bladder is performed rather than background antibiotic therapy; generally, bacteriuria after bladder catheterization develops faster and more often in girls than in boys. Keywords: catheter-associated urinary tract infections; children; hospital-acquired infections
