CC BY
9
Вюник Дншропетровського унiверситету. Бюлопя, медицина Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seriâ Biologiâ, medicina Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, medicine
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Med. 2016. 7(1), 53-58.
ISSN 2310-4155 print ISSN 2312-7295 online
doi:10.15421/021610
www.medicine.dp.ua
УДК 636.034:616.61-089
Бютехнолопчна характеристика катетеризованих сечовивщних шляхiв
як проточно'1 системи
'ДУ «1нститут етдемюлогп та тфекцшних хвороб iMeni Л.В. Громашевського НАМН Украти», Кшв, Украта
2Кшвська м1ська minium лжарня № 6, Кшв, Украта
Виникнення катетер-асощйованих шфекщй сечовивщних шляхш вщбуваегься згiдно i3 закономрностями, притаманними про-точним системам. На модет Candida albicans (C.P. Robin) Berkhout, 1923 доведено, що в ce4i бактерii розмножуюгься швидше, тж на середовищ Сабуро. Один i3 факторш виникнення катетер-асощйованих гнфекнш сечовивщних шляХв - наявнiсгь сгалого за-лишку сечi навколо голгвки катетера в сечовому мiхурi, де мiкроорганiзми отримують достатнi умови для розмноження га не мо-жугь бути елiмiнованi протоком сечi. У випадку потрапляння та розмноження збудника у сечовий мгхур, останнш стае резевуаром шфекци на зразок «маточнм культури», iз поступовим оброщенням катетера дрiжджоподiбними грибами C. albicans. Отримат данi свщчагь, що механiзм змiцнення катетер-асоцiйованих шфекщй сечовивiдних шляхш - угворення бюплшок мжрооргашзма-ми навколо голгвки катетера та на його поверхнях. Пропонуеться подальше удосконалення конструкцii катетергв та сечоприймача у такий спосiб, щоб випорожнення сечового мгхура було повним, а уретральний рефлюкс був унеможливлений.
Ключом слова: Candida albicans, катетер-асощйоваш гнфекци, силжоновий катетер; адгезш, бюплшка
Biotechnological charactheristic of catheterized urinary tract as flow system
V.P. Zhalko-Tytarenko1, E.A. Synetar1, S.I. Savoschenko2
'State Institution "L.V. Gromashevsky Institute of Epidemiology and Infectious Diseases of NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
2Kyiv City Clinical Hospital N 6, Kyiv, Ukraine
It is well known that the ureter of mammals and man works as a flow system that normally remains uninfected. In biotechnology flow systems are used to produce microbial mass on orders greater than when grown in laboratory and industrial periodic cultures. Therefore, these systems are used in the microbiological industry. But there ina flow systems one can observe a growth in microbial populations, the patterns of which can be fruitful in studying the process of catheter-associated urinary tract infections. The main factors are the speed of propagation and speed of flow, and their variation in conditions of the catheterized urinary tract, which determines the magnification factor of microbial infection. In this lies the general biological need to study them from a biotechnology perspective. Hence the question arises -why are there changes in the flow system of the urinary tract during catheterization, which contribute to the reproduction of opportunistic microorganisms, as a factor of infection? In the study of the biological properties of agents of catheter-associated infections this issue has not attracted sufficient attention from researchers. In view of the above, the purpose of our study was to establish patterns of population growth of agents of urinary tract infections on the model of the yeast fungus species Candida albicans (C.P. Robin) Berkhout, 1923 in the catheterized human urinary tract, treated as a flow system. The results of the research show that the emergence of catheter-associated urinary tract infections is a regularity inherent throughout the flow system. It was proved that with the model C. albicans, bacteria in urine multiply faster than in the medium Saburo. The study established that one of the factors leading to catheter-associated urinary tract infections is the persistent presence of urine deposits around the head of the catheter in the bladder, which provides bacteria with sufficient conditions for reproduction and where bacteria cannot be eliminated by urine flow. When the pathogen enters and reproduces in the bladder, the latter is a
ДУ «1нститут етдемголоаï та тфекцтнш: хвороб îmchî Л.В. Громашевського НАМН Украти», вул. Амосова, 5, Knie, 03680, Укра1на State Institution "L.V. Gromashevsky Institute of Epidemiology and Infectious Diseases of NAMS of Ukraine", N. Amosov Str., 5, Kyiv, 03680, Ukraine
Tel.: +38-096-197-37-47. E-mail: editsinetar@rambler.ru
Ктвська мкька клжчна лжарня № 6, пр. К. Комарова, 3, Кшв, 03680, Украïна Kyiv City Clinical Hospital N 6, Komarov Ave., 3, Kyiv, 03680, Ukraine
В.П. Жалко-Титаренко1, Е.О. Синетар1, C.I. Савощенко
2
reservoir of infection like a "royal culture", with a gradual overgrowth in the catheter of yeast fungi of the species C. albicans. These data suggest that the mechanism of strengthening catheter-associated urinary tract infections are the formation of biofilms by microorganisms around the catheter head and on its surfaces. It is recommended to further improve the design of urinal catheters in such a way that ensures the complete emptying of the bladder and avoidance of urethral reflux.
Keywords: Candida albicans, catheter-associated infections; silicone catheter, adhesion; biofilms
Вступ
За даними свггово!' лтератури (Kondratjuk, 2009; Sernjak et al., 2005; Jayasukhbhai et al., 2015), катетер-асо-цшоват шфекцц сечовивщних шляхв (КА1СВШ) належать до найпоширешших нозокомiальних шфекцт. Що-денний ризик розвитку катетер-асоцшовано!' шфекцц складае 3-6%. Дослвдники рiзних кра!'н свпу (Thomas et al., 2010; Lo et al., 2014) провели глобальш дослвдження частоти та ролi сечових катетерiв у розвитку нозо-комальних катетер-асоцшованих шфекцш сечовивщних шлях1в, а також розробки методв !х профшактики та ефективного лшування. Однак використання рiзних захо-дiв профшактики та лшування КА1СВШ не сприяе запобшанню iнфекцiй сечовивщних шлях1в. Осюльки патогенез КА1СВШ вщбуваеться двома шляхами: екстра-люмiнарний (пд час уведення катетера, або за рахунок власно!' мжрофлори шири хворого) та iнгралюмiнарний (використання негерметично! дренажно!' системи, Sernjak et al. (2005)). Екстралюмшарний шлях контамшаци кате-терiв мае бiльше значення у жiнок у зв'язку з такими анашшчними особливостями, як коротка уретра та близь-кiсть анального отвору. У чоловшв основний шлях про-никнення бактерiй - просвгт катетера. Бактерй' проника-ють у сечоприймач, мiгрують у дренажну трубку, катетер i сечовий м1хур. У 20% пащенпв сечовi шляхи колот-зуються вiдразу пiсля катетеризацй сечового мiхура. Бактерiурiя спостерiгаегься у жiнок значно частiше (70-80%), нiж у чоловшв (20-30%) (Thomas et al., 2010). Доведено (Al-Hazmi, 2015; Mladenovic et al., 2015) значу-щий зв'язок мiж швидкiстю розвитку шфекцш сечовивщ-них шляхiв та тривалютю катетеризацй'.
Етiологiчними чинниками у розвитку КА1СВШ е Escherichia coli, Enterococcus sp., Candida sp., Klebsiella sp. i Pseudomonas aeruginosa. Остантми роками дажд-жоподiбнi гриби роду Candida досить часто беруть участь у рiзних мiкробних асощащях, е «маркерами» запальних захворювань сечостатевого тракту (Douglas, 2003; Coogan et al., 2006; Zacheslavskj, 2006; Keten et al., 2014).
Ми не торкатимемося медичних аспектiв проблеми, а залишимо за собою лише мшробюлопчний аспект питан-ня, осюльки вiн вiдiграе роль етюлопчного фактора. Як свiдчить наведений огляд лiтератури, мiкробiологiчнi шдходи переважно скерованi на дослщження бiологiчних властивостей i видового складу мiкроорганiзмiв при КА1СВШ. Залишаеться невизначеним головне: що змъ нюеться у такш досконалш системi як сечовiдilльна, зав-дяки чому в нш набувае розвитку КА1СВШ?
Нашу увагу привернуло те, що сечовщ ссавцiв i люди-ни працюе як проточна система, яка в норм! залишаеться нешфшованою. Як вщомо, проточш системи у бютехно-логи використовуються для одержання мшробно!' маси, на порядки бшьшо!', шж за умов вирощування в лаборатор-них i промислових перюдичних культурах. Тому такi системи використовуються у мжробюлойчнш промисловосп (Pert, 1978).
Як yci техтчт засоби, вони забезпечен сталими конструкциями та контрольним обладнанням, технолопч-ний процес у них п1дгримуегься на вщпрацьованих ста-лих критер1ях i процесах. Тому механiчне перенесення !х на живi органiзми може викликати заперечення. Але у проточних системах вщбуваеться рiст мжробних популя-цш, закожмрносп якого можуть бути шпдними шд час вивчення процесу КА1СВШ. Основн з них, на нашу думку, - швидксть розмноження та швидюсть протоку, !х варшвання в умовах людського органiзмy. У цьому по-кладена загальнобiологiчна необхщтсть вивчення !х iз бiотехнологiчного погляду. У вивченн бiологiчних властивостей збуднимв КА1СВШ у свiтовiй лiтераIyрi не враховано провщш харатеристики: здатнiсть i швидксть розмноження мiкроорганiзмiв у сеч^ конфiгyрацiя сечо-вивщно! системи, те, що сеча перебувае у руа (безпере-рвно протiкае).
У зв'язку з вищевикладеним, мета нашо! статт -встановити закономiрностi росту популяци збудника КА1СВШ на моделi дрiжджоподiбних грибiв Candida albicans (C.P. Robin) Berkhout, 1923 у катетеризованих сечовивщних шляхах людини як проточно! системи. Поставлена мета вимагае вщповвд на три питання:
1) чи може бути сеча поживним середовищем для дрiжджоподiбних грибiв роду Candida як модел^
2) яю бiотехнологiчнi параметри характеризують ка-тетеризовану проточну сечовивiднy систему людини;
3) яке мкце та яку функщю можуть вiдiгравати про-цеси бюптвкоутворення у разi виникнення КА1СВШ у катетеризованш сечовивiднiй системi?
Матерiал i методи досл1джень
Завись культури C. albicans 11 готували у 5 мл буль-йонного середовиша Сабуро i в 5 мл стерильно! сечi (рН = 6,5) у концентраци 103 кл/мл в обох випадках. Пробiрки iз сус-пензiями iнкyбyвали у термостатi за 37 °С та через кожнi двi години вiдбирали по 0,1 мл суспензй, iз подальшим засiванням на агаризоване середовище Сабуро. Через од-нy-двi доби пщраховували кiлькiсть колонш, якi виросли на середовищ1. Для обрахунку швидкостi розмноження мiкроорганiзмiв та часу генераци (Egorov, 1989; Pechurkin, 1978; Zhdan-Pushkina, 1983) використано формулу:
t lg 2 ,
g =
lg nt - lg и0
де n0 - кшьюсть КУО на початку розмноження, nt -кшьюсть КУО у процеа розмноження на момент часу t, g -час генераци. Для визначення логарифтчного показника швидкосп розмноження використано сшввщношення:
Milax
lg2;
g
де цт£К - логарифм1чний показник швидкосп розмно-ження.
Вивчення динамжи утворення бющтвки проводили з використанням клшчного штаму C. albicans 11, який
видалено i3 сеч хворого втд лення реанiмацii та 1нтенсивно! терапй' (ВР1Т) та iдентифiковано загально-прийнятими методами в ДУ «1нститут нейрохiрургü' iM. А.П. Ромоданова НАМН Украши». Штам С. albicans, за даними проведених нами дослвджень, характеризувався високою адгезившстю за значениям показника шдексу адгезивносгi мiкрооргаиiзмiв (1АМ складав 8,3 ± 3,0). За результатами дослвдження чутливосп штаму до чо-тирьох протигрибкових препаратiв iз використанням автоматичного аналiзатора Vitek 2TM - Compact 15 та карт AST-YSO1 (виробництва bioMerieux, Фраицiя) встановлено, що штам чутливий до флюконазолу, амфо-терицину В, вариконазолу та стшкий до флуцитозину.
Для дослвдження бiоплiвкоутворения C. albicans фрагмента сшпкоювого катетера (виробник Jiangsu Suyun Medical Materials Co., КНР) занурювали у вертикальному положент у попередньо приготовану на бульйот Сабуро завись C. albicans за концентраци 1,5 108 кл./мл, яку вста-новлювали за допомогою денситометра Densimat (bioMerieux, Францiя) i набору стандарпв оптично! густини бак-терiальних зависей McFarland. Пiсля шкубаци зазначених вище фрагментв у термостат за 37 °С через 24, 48, 72 го-дини !х фiксували за модифшованою нами методикою (Galkin, 2013). Дослвджуват зразки промивали дистильо-ваною водою, фарбували генщанвюлетом, тричi промивали у дистильованш водi та фшсували протягом 30 хвилин 96% етиловим спиртом. Перед вмщенням у камеру скану-вального електронного мжроскопа iз високим вакуумом (6 10-2 Па) зразки висушували для фшсування мжроорга-нiзмiв на поверхт фрагментв дослвджувашго катетера.
Результати та ix обговорення
Для порiвняния ростових якостей сечi та середовища ввдгворено початкову стадаю росту C. albicans, яка охоп-лювала латентний перюд i початок логарифтчю1 фази, щоб можна було визначити максимальний показник швид-косп розмноження. Результати порiвняния швидкосп росту в сечi та у середовищi Сабуро показали, що сеча -бшьш сприятливе середовище для розмноження др1жджо-подiбних грибiв роду Candida, нiж середовище Сабуро. Адже на сечi латентна фаза тривае лише одну годину, у той час як на середовищi Сабуро - чотири години. Також i швидк1сть розмноження грибiв роду Candida, у сечi ви-ща (0,4771 проти 0,4064 на Сабуро), а час генераци на сечi коротший (37,8 проти 44,4 хв на середовищi Сабуро). Отриман1 результати показують, що сеча - середовище швидкого розмноження дрiжджоподiбних грибiв, вона може зумовлювати розвиток кандидозиоl шфекци. Звщси випливае необхвдтсть установлена характеристик сечовивщного тракту як проточно! системи.
Сечоввд складаеться iз тонких трубок (сечоводав i уре-три) з двома розширеннями - лоханок i сечового мiхура. У лоханки потрапляе стерильна сеча з нирок. У випадку катетеризацй' мiсце уретри займае катетер i додаеться трете розширення - сечоприймач. Зрозумiло, що у розши-реннях швидк1сть протоку зменшуеться, а у трубках п^двишуеться.
Кожний iз двох людських сечоводiв являе собою трубку з максимальним виутрiшиiм дiаметром у 0,3-0,4 см за довжини 25-30 см (Abrams, 2006; Blaivas, 2007). Таким
чином, максимальний об'ем сечовода не перевищуе 3,8 см3. Якщо за добу через кожний iз двох сечоводiв проходить по 750 см3 сечi (сумарно - 1 500 мл), то швидксть протоку, як показуе розрахунок, мае становити 199,0 сечо-водних об'емiв на добу, або 8,29 на годину (0,1382 об'емiв за хвилину).
Насамперед з'ясуемо, чи може стати сечоввд осеред-ком розмноження та спричинити розвиток КА1СВШ. Для цього визначимо, який об'ем сечi пройде через сечовщ за час генераци С. albicans. Розрахунок показуе, що добуток часу генераци (37,8 хв) на число об'емiв протоку за хвилину (0,1382 мл/хв) становить 5,22 мл, що значно перевищуе максимальнийй об'ем сечоводу. 1з цього випливае, що клгтана, яка подаляеться, не мае шанс1в затриматись у сечовода та спричинити розвиток КА1СВШ. Але дат сеча потрапляе до другого розширення - сечового м1хура в якому рух сечi уповiльнюегься. У иормi сечовий мiхур на-копичуе в штервалах сечовипорожнення понад 100-200 мл сеч! Через зупинку витоку, у випадку потрапляння мiкроорrанiзмiв, у ньому може розпочинатись iитеисивие розмноження мiкрооргаиiзмiв i за 2-3 години !х кон-цеитрацiя здатна щдвищитись у 4-6 разiв (кожну годину бшьше нiж удвiчi). Проте в иормi це не вщбуваеться через те, що уретра вислана слизовою оболонкою та мае доско-налу систему закриття витоку.
Катетеризащя уретри зменшуе к1льк1сть сечi у сечо-вому мiхурi, але не здатна зупинити розмноження мiкроорганiзмiв через недосконалу конструк^ю сучас-них катетерiв. Особливiсть и полягае в тому, що на вщсташ 2-3 см вщ голiвки вони мають наливну «помпу», яка фiксуе катетер у сечовому мiхурi та не дае йому вислизнути. У порожнит сечового мiхура голiвка катетера височить на вiдстаиi 5 см.
Щд час випорожнення сечового мiхура через катетер стiнки його облягають голiвку з бiчиим отвором, але при цьому навколо не! неодмшно утворюеться паразитна конусоподiбиа порожнина, яка, за нашими щдрахунка-ми, складае щонайменше 4,1 см3. На жаль, ця величина не може врахувати складчастосп внутр^то!' поверхн1 сечового мiхура, ввд чого зазначена порожнина насправда бiльша. Певне збiльшеиня додатково виникае за рахунок того, що катетер мае внутршнш дiаметр, такий як у сечовода, але сечоводiв два. Отже, у катете-ризованому сечовому мiхурi завжди iснуе невеличкий тдшр сечi. Цей п^пр може врiвиоважуватись лише за рахунок додаткового розширення коиусоподiбиоl по-рожнини сечового м1хура справжтй обсяг яко! важко визначити. За всiх обставин це забезпечуе залишок достатньо1 кiлькостi сечi (приблизно 5-10 мл), яка може стати осередком розмноження мiкроорганiзмiв у разi !х потрапляння туди. Особливiсть конусоподабю1 порож-нини полягае у тому, що немае шшого шляху для витоку сеч^ крiм як угору до однобiчного отвору на гол1вщ катетера. Цей отвiр не спроможний до к1нця випорожнити залишок сеч^ оцiиеиий нами у 5-10 мл. Св1ж1 порцй' сечi потрапляють до паразитю1 конусоподiбиоl порожнини збоку та знизу. Цих умов достатньо, щоб у разi коитамiиацii за декшька годин у коиусоподiбнiй порожниш розмножилась достатня юльюсть мшро-органiзмiв, здатна iифiкувати сечу, яка протшае в катетер, коитамiнувати його внутршню поверхню та сечоприймач. 1з бiотехиологiчиого погляду кологол1вковий
залишок сеч в конусоподабнш порожнинi ввдграе функ-цш «маточно! культури» для розмноження мшроорга-нiзмiв. При цьому кологолiвкова «маточна культурам» постшно отримуе надлишок стерильно! ce4i, й у тш же кшькосп через бiчний отвiр у голiвцi випускае вже шфшовану. У таких випадках катетеризована сечовиввд-на система перетворюеться на реальну проточну систему, тому що стабiльно шдживлюеться сечею та «маточ-ною культурою» з конусоподабно! порожнини. Вихщ iз цiеï проблеми полягае лише у створеннi шшо! конст-рукцп гол1вки катетера, яка б повшстю ел1м1нувала наявнiсть залишково! кшькосп сечi. Тривале проткання шфшовано! сечi спричинюе адгезш мiкроорганiзмiв, iз подальшим утворенням бiоплiвок. Про це сввдчать проведенi нами дослвди.
Трете розширення - сечоприймач, який поеднано з катетером додатковим патрубком. £мшсть сечоприймача може сягати добово! норми сечовидшення. У нижнш частит сечоприймача вмонтоване зливне пристосування, яке дозволяе видалити сечу, не порушуючи стерильносп системи. Хоча за рiзних нештатних обставин порушення стерильносп може ввдбутися через неохайнiсть хворих, помилки асептично! процедури випорожнення сечоприймача. В обох випадках контамшащя викликае розмноження мiкроорганiзмiв у сечоприймач! Це не загрожува-ло б хворому, якби iснував додатковий пристрш, який виключав би рефлюкс (зворотний потк) у напрямку другого розширення - кологолiвкового простору. На жаль, такий пристрш у катетерi не передбачений, що е другим конструктивним недолжом сучасних катетерних систем.
Проведет нами дослвдження показали, що культура C. albicans, через високий р1вень адгезивносп, сприяе утворенню бюшпвок також у разi вирошування на середо-вищi Сабуро (рис. 1). Оскшьки адгезия, як правило, ввдбу-ваеться за рахунок екзополiмерних субстанций, вона дос-татньо мшна, витримуе домжроскошчну обробку.
На поверхнях сшпконового катетера через 24 години шкубацп бульйонно! культури дрiжджоподiбних гриб1в С. albicans на середовищi Сабуро мжрооргатзми адгезу-
вались у виглядi поодиноких кл1тин (рис. 1), а також спостериався !х подальший подл у вигляд рiзних за кшькютю щшьно розташованих кл1тинних скупчень, на-званих нами «мшроколошями». Через те, що експозицш культури та фрагмента катетера тривала 24 години, на фотографи спостериаються рiзнi за кшьюстю клггин мшро-колони С. albicans, що вщбивають рiзнi стада !х поход-ження. Таким чином, на поверхт силиконового катетера вже через 24 години in vitro формуються основт струк-турнi одиниц1 бiоплiвки - мшроколони С. albicans, якi скла-даються iß щшьно об'еднаних дажджоподбних клiтин.
V> ■
„ m i Él^llfe 1> -
View field: 100 fm SEM MAG: г.89 kx
Рис. 1. Формування мжроколонш С. albicans на поверхн1 си. мкоиового катетера in vitro протягом 24 годин: помiтнi адгезованi клiтин С. albicans, поряд з якими угруповання клiтин - мiкроколонiï
Подальша шкубащя фрагментiв силiконового катетера протягом 48 годин зумовлювала об'еднання мшроколонш С. albicans i нарощування !х у висоту, тоб-то утворення нашарувань (рис. 2).
Рис. 2. Формування агломератш С. albicans на поверхт силжонового катетера in vitro протягом 48 годин:
стршками жмчет агломерати
Таю структури ми назвали агломератами. У деяких дшянках м1ж агломератами залишалися окремi мшро-колонй' С. albicans, що свщчить про тривалiсть процесш, як1 споглядались на першу добу. Таким чином, агломерата характеризувались подшом клiтии С. albicans з утворенням мiкроколонiй, що передувало йому (рис. 2). На 72-гу годину шкубаци фрагмеитiв силiкоиового катетера ми спостерпали аутолiз клiтии С. albicans (рис. 3).
Рис. 3. Аутатз клттин С. albicans на поверхт
сил1конового катетера in vitro протягом 72 годин
Це свщчить, що бiоплiвкоутворения дрiжджоподiбних гриб1в С. albicans проходить уа вiдомi стада росту попу-ляцш мiкрооргаиiзмiв. Отже, за допомогою сканувалью1 електрониоl мжроскопи встаиовлеио послiдовнi фази фор-мування бiоплiвки дрiжджоподiбними грибами С. albicans на поверхнях фрагмеитiв медичних катетерiв. Цей процес характеризуеться чотирма етапами: адгезгя клiтии до поверхт, утворення мжроколотй клiтии - колотзащя поверхт, формування агломерапв, аутолiз клттин С. albicans. Якщо ввдбулася коитамiиацiя системи щд час катетеризаци сечового мiхура, проводною ланкою розм-иожения мiкрооргаиiзмiв стае сечовий залишок у паразитн1й конусоподiбиiй порожнит. Тшьки за ще1 умови може розпочатися бiоплiвковий рiст, на зовтшнш поверхт голiвки катетера та «помпи», а також на його внутрiшиiй поверхт. Щ два чинники (бiоплiвка та паразита конусоподiбиа порожнина), на нашу думку, зу-мовлюють прогресуючий рiст популяцй' мiкробиого чинника, чим власне i е КА1СВШ.
У медичтй лiтературi причину КА1СВШ вбачають в утриманн! у сечовивщних шляхах чужорщного тша -катетера. Будь-яка катетеризацiя иавiть iз дотриманням уйх правил асептики та антисептики небезпечна, оскiльки це вторгнення у внутршне середовище. Вважаеться, що за рахунок контакту чужорщного тша iз тканинами, перш за все, вщбуваеться активна адаеая бактерiальних клiтии на поверхт катетера. Крiм того, може виникнути дефект слизово1 оболонки у вигляд ерозй' та можлива бактерiальиа iнвазiя, яка у подальшому спричинюе розви-ток шфекцл сечовивщних шляхiв. У лiтературi наводять-ся iншi клш1чно важливi насл^дки катетеризаци. 1з цим
важко не погодитись, але витоки та динамка розвитку розмноження контамшувальних мiкрооргаиiзмiв, на нашу думку, вщбуваються саме через те, що катетеризований сечовщ перетворюеться на проточну систему, яка вперше розглянута та змодельована у наведених матерiалах.
Висновки
Уперше доведено, що виникнення катетер-асоцшова-них шфекцш сечовивщних шляхiв (КА1СВШ) вщбуваеть-ся згщно iз закоиомiриостями, притаманними проточним системам. Устаиовлеио, що одна iз причин розвитку КА1СВШ - це потрапляння збудниюв у сечовивщну систему за рахунок уретрального рефлюксу з контамшова-ного мшроорган1змами сечоприймача. Катетер-асоцшова-н1 шфекци сечовивщних шляхiв пщтримуються за рахунок того, що у сталому залишку сечi довкола голiвки катетера в сечовому мiхурi мжроорган1зми отримують достатн1 умови для розмноження та не можуть бути елiмiиоваиi протоком сечi. Мехатзм змiцнения катетер-асоцшованих iифекцiй сечовивщних шляхiв - утворення бiоплiвок мшрооргатзмами навколо гол1вки катетера та на його поверхнях. Ростовий субстрат за умов контамь наци сечовивщних шляхiв - сеча, яка за свохми ростовими параметрами перевершуе загальновживане штучне жи-вильне середовище Сабуро. Конструкция сучасних катете-р1в мае бути вдосконалена таким чином, щоб випорож-иения сечового мiхура було повним, а уретральний рефлюкс був унеможливлений.
Б1бл1ограф1чн1 посилання
Abrams, P. (ed.), 2006. Urodynamics. 3rd ed. Springer Verlag, London.
Al-Hazmi, H., 2015. Role of duration of catheterization and length of hospital stay on the rate of catheter-related hospital-acquired urinary tract infections. Res. Rep. Urol. 7, 41-47. Blaivas, G.J., Chancellor, M.B., Verhaaren, M.R., Weiss, J. (eds.),
2007. Atlas of urodynamics. Wiley-Blackwell. Coogan, M.M., Fidel, P.L., Komesu, M.C., 2006. Candida and
mycotic infections. Adv. Dent. Res. 19, 130-138. Douglas, L.J., 2003. Candida biofilms and their role in infection.
Trends Microbiol. 11(1), 30-36. Egorov, N.S., 1989. Promyshlennaja mikrobiologija [Industrial
microbiology]. Vysshaja Shkola, Moscow (in Russian). Galkin, M.B., 2013. Formuvannya bioplivky Pseudomonas aeruginosa za prysutnosti vismutovyh kompleksyv porfyrinyv [Pseudomonas aeruginosa biofilm formation in the presence of bismuth complexes of porphyrins]. Instytut Mikrobiologii' i Virusologii' im. D.K. Zabolotnogo, Kyiv (in Ukrainian). Golovko, S.V., 2003. Prichiny vozniknovenija uretral'nih refl-juksov [Causes of ureteral reflux]. Suchasni Aspekti Vijs'kovoyi Mediciny 8, 98-101 (in Russian). Hooton, ТЖ, Bradley, S.F., Cardenas, D.D., Colgan, R., Geerlings, S.E., Rice, J.C., 2010. Diagnosis, prevention, and treatment of catheter-associated urinary tract infection in adults: 2009 international clinical practice guidelines from the Infectious Diseases Society of America. Clin. Infect. Dis. 50, 625-663. Huang, W.C., Wann, S.R., Lin, S.L., Kunin, C.M., Kung, M.H., Lin, C.H., Hsu, C.W., Liu, C.P., Lee, S.S., Liu, Y.C., Lai, K.H., Lin, T.W., 2004. Catheter-associated urinary tract infections in intensive care units can be reduced by prompting
physicians to remove unnecessary catheters. Infect. Control Hosp. Epidemiol. 25(11), 974-978.
Jayasukhbhai, D.M., Komal, D.P., Vegad, M.M., 2015. Study of incidence and risk factors of urinary tract infection in cathe-terised patients admitted at tertiary care hospital. Int. J. Res. Med. Sci. 3(12), 3808-3811.
Keten, D., Aktas, F., Guzel, T.O., Dizbay, M., Kalkanci, A., Biter, G., Keten, H.S., 2014. Catheter-associated urinary tract infections in intensive care units at a university hospital in Turkey. Bosn. J. Basic Med. Sci. 14(4), 227-233.
Kondratjuk, V.M., 2009. Mikrobiologichne obgruntuvannja de-jakih sposobiv profilaktiki gnijno-zapal'nih uskladnen', pov'ja-zanih z vikoristannjam kateteriv [Microbiological justify some ways to prevent inflammatory complications associated with the use of catheters]. Institut Mikrobiologiji ta Imunologiji im. I.I. Mechnikova AMN Ukrajiny, Kharkiv (in Ukrainian).
Lo, J., Lange, D., Chew, H.B., 2014. Ureteral stents and foley catheters-associated urinary tract infections: The role of coatings and materials in infection prevention. Antibiotics 3(1), 87-97.
Mladenovic, J., Veljovic, M., Udovicic, I., Lazic, S., Jadranin, Z., Segrt, Z., Ristic, P., Suljagic, V., 2015. Catheter-associated urinary tract infection in a surgical intensive care unit. Vojnosanitetski Pregled 72(10), 883-888.
Pechurkin, N.S., 1978. Populjacionnaja mikrobiologija [Population microbiology]. Nauka, Novosibirsk (in Russian).
Pert, S.D., 1978. Osnovy kul'tivirovanija mikroorganizmov i kletok [Basics of microorganisms and cells cultivation]. Mir, Moscow (in Russian).
Sernjak, J.P., Fukszon, A.S., Roshhyn, J.V., Kryshtopa, M.V., 2005. Problema kateter-assocyyovannyh infekcyj mo-chevogo trakta y bakteryal'nyh byologycheskyh plenok v sovremennoj urology [The problem of catheter-associated urinary tract infections and bacterial biological biofilm in modern urology]. Zdorov'e Muzhchyny (Men's Health) 2, 40-44 (in Russian).
Su-Pen, Y., Yin-Yin, C., Han-Shui, H., Fu-Der, W., Liang-Yu, C., Chang-Phone, F., 2013. A risk factor analysis of healthcare-associated fungal infections in an intensive care unit: A retrospective cohort study. BMC Infect. Dis. 13(1), 10.
Zacheslavs'kij, O.M., 2006. Urazhennja organiv sechostatevoji sistemy gribami rodu Candida u cholovikiv i racional'nij vibir antimikotikiv [The defeat of the genitourinary Candida in men and rational choice antimycotics]. Odes'kij Medich-nij Zhurnal 6, 34-37 (in Ukrainian).
Zhdan-Pushkina, S.M., 1983. Osnovy rosta kul'tur mikroor-ganizmov [Fundamentals of microorganisms crop growth]. Leningrad (in Russian).
Hadiumna do редкonегii 28.02.2016
