CC BY
83ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
СТУДЕНТІВ
Шапаренко Х. А.
Харківський гуманітарно-педагогічний інститут
Анотація. Стаття розкриває моделі проективних технологій які впливають на формування професійної компетентності студентів і визначає значущість інтерактивних методів навчання для формування педагогічних знань і умінь. Формування професійної компетентності особистості в системі педагогічної підготовки фахівців є найбільш успішним при створенні необхідних умов. Вони стимулюють суб’єктивну позицію в особистісному розвитку студентів Самі студенти усвідомлюють важливість самоактуалізації особистості для формування професійної компетентності та соціально-моральної зрілості.
Ключові слова: проективна технологія, професійна компетентність, модель.
Аннотация. Шапаренко К.А. Использование проективных технологий в процессе профессиональной подготовки студентов. Статья раскрывает модели проективных технологий, которые влияют на формирование профессиональной компетентности студентови раскрывает значение интерактивных методов обучения при формировании педагогических знаний и умений. Формирование профессиональной компетентности личности в системе педагогической подготовкиспециалистов есть наиболее успешным при создании необходимых условий. Они стимулируют субъективную позицию в личностном развитии студентов Самые студенты сознают важность самоактуализации личности для формирования профессиональной компетентности и социально-моральной зрелости.
Ключевые слова: проектировочная технология, профессиональная компетентность, модель.
Annotation. Shaparenko H.A. Employment of project tehnologies in the process of professional education of a student. The article describes existing models of project technologies which influence the formation of professional competence of students and distinguishes the importance of interactive teaching methods in the formation of pedagogical knowledge and skills. Forming professional competence of the person in system of pedagogical preparation of specialists is the most successful at building necessary requirements. They boost a subjective position in personal development of students. The students understand importance of a self-actualization of the person for shaping professional competence and social - intellectual maturity.
Key words: project technologies, professional competence, model.
Вступ.
Суттєві політичні, економічні, соціальні зміни у суспільстві за останнє десятиріччя зумовили переорієнтацію духовних цінностей людини на утилітарно-прагматичний зразок поведінки. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба особистісного і професійного самовизначення людини, набуття нових моральних орієнтирів у професійній ідентифікації.
У цьому аспекті особливого значення набуває вивчення та застосування нових технологій, які б забезпечували формування і розвиток професійно-особистісних якостей, як домінуючих і вирішальних для ціннісної системи майбутнього педагога дошкільної освіти.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що на сучасному етапі активізувався пошук перспективних педагогічних моделей гуманітарної підготовки спеціалістів (А.Косогова Л.Лузіна); визначаються соціокультурні і психолого-педагогічні умови формування професійної і соціальної компетентності на основі застосування інноваційних освітніх технологій (І.Бех, О.Савченко, В.Ляудис); вирішуються питання активізації особистості в умовах організації практики (О.Сухомлинськ^).
Однак ще недостатньо визначений, як у педагогічному, так і в акмеолого-розвиваючому аспектах, процес створення гнучкої, високо-лабільної професійної компетентності майбутніх педагогів у роботі з дітьми дошкільного віку, що передбачає вибір оптимального підходу, відповідних умов виховання особистості.
Таким чином виникає протиріччя між соціальною значущістю цілісно-смислових надбань майбутніх спеціалістів і рівнем їх практичної готовності до педагогічної діяльності.
Робота виконана за планом НДР Харківського гуманітарно-педагогічного інституту
Формулювання цілей роботи.
Метою дослідження ми визначили виявлення комплексу педагогічних умов, які забезпечують процес особистісного зростання студентів в системі професійної освіти.
Результати досліджень.
Прагнення педагога до вершини своєї майстерності, як вказує низка сучасних досліджень, є
особливим типом науково-прогностичного бачення дійсності, який охоплює і змінює її згідно вимогам розвитку практики і виражається у вигляді педагогічного проектування Взятишев, Джонс, Новіков, Монахов, Ніжніков).
Проектна діяльність - це завжди прагнення до зміни недосконалого дійсного рівня , у тому числі і професіоналізму, і тим самим наближення до більш досконалого
Аналіз досліджень свідчить про великий потенціал педагогічного проектування студентів як до процесу позитивної зміни себе вже в умовах навчання у вищому навчальному закладі. Важливо зазначити, що у результаті створення проекту студентам забезпечується засвоєння нових знань, формування нових
уявлень, поява нових сенсів, динаміки цінностей, нової інформації, освоєння нового вигляду активності. Включення в проектну діяльність змінює позицію студента як зростаючого у своїх акмеологічних можливостях майбутнього спеціаліста, його самовдосконалення Таким чином, проектна діяльність стає дієвим засобом розвитку і саморозвитку як специфічних проектувальних здібностей, так і особи в цілому, виступаючи універсальним джерелом навчання, виховання, творчої взаємодії дітей і дорослих. Не зважаючи на зацікавленість науковців та практиків до даної проблеми, ще залишаються недостатньо розкритими акмеологічні можливості формування професійної компетентності у студентів як раз через проективну діяльність, що покликані в майбутньому працювати з дітьми дошкільного віку.
У се це вимагає від викладача, керівника-технолога навчального процесу вміння, орієнтуючись у широкому спектрі сучасних інноваційних технологій, вибрати ті технології, методи і форми роботи, за допомогою яких, реалізуючи основні завдання педагогічної освіти, він зможе самоактуалізуватися -розкритися, вдосконалитися і, вдосконалюючись, вдосконалювати підготовку фахівців педагогічної ниви.
Процес формування педагогічних знань, умінь і навичок може бути ефективним лише за умов умілого моделювання активної особистісно орієнтованої педагогічної взаємодії - усе це зумовлює необхідність посилення застосування проективних методів і форм роботи з майбутніми педагогами
У педагогічному плані основні тенденції застосування проективних методів характеризуються переходом від стандартизованого навчання студентів і викладача до співпраці у навчальній діяльності, яка перетворюється в певну модель соціального спілкування особистостей у реальній творчій (продуктивній) діяльності. “Особистісні компоненти навчальної взаємодії в ході спільної навчальної діяльності, а не самі по собі засвоєні студентами знання, справляють прямий вплив на їх внутрішній світ і є головними носіями виховної функції навчальної ситуації”(В. Ляудис)
Зміст і форми проективного навчання органічно поєднуються з усією системою психолого-педагогічної підготовки майбутніх вихователів і створюють відповідні умови для визначення особистісних цінностей як професійних надбань людини.
Особистісні цінності - це толерантність, доброзичливість, повага до себе і до іншого, унормованість поведінки, що виникають у процесі навчальної особистісно орієнтованої взаємодії, утворюють внутрішній стрижень особистості, формують професійно ціннісну орієнтацію.
Завдання викладача - не просто передати знання, а навчити студентів гідно поводити себе в унікальних та нестандартних ситуаціях, самостійно здобувати знання, виявляти творчість у процесі взаємодії.
Центр уваги при застосуванні проективних методів переміщується з процесу передачі знань на розвиток навичок колективногоаналізу і прийняття рішень.
Моделювання особистісно орієнтованої педагогічної взаємодії вимагає від викладача відповідних якостей: майстерно володіти проективними освітніми технологіями, самому бути творчим аналітиком, знаходити нестандарті рішення ділових проблем, уміти переконувати, висловлювати думки, співпрацювати, вести за собою, обмінюватись інформацією, постійно працювати в умовах експромту, мати відчуття команди, вміти адаптуватися у мінливому діловому середовищі й навчати цього студентів
Студенти повинні ретельно відчути, що в роботі над певною проблемою, ситуацією, як і у житті, рішення часто доводиться приймати на основі неповної інформації - її успіх залежить від відчуття особистісної значущості та особистісних взаємин і взаємодій.
Застосування проективних методів педагогічної взаємодії допомагає викладачу залучити сту дентів до співпраці та співтворчості у розробці сценаріїв ділових, педагогічних і рольових ігор (науково-практичних конференцій, прес-конференцій, круглих столів, вікторин, конкурсів аукціонів тощо), плануванні та здійсненні роботи творчих груп, дискусійного клубу, проведенні дослідницької роботи при написанні курсових та дипломних проектів, доборі та виготовленні наочності до проведення тренінгів, підготовці матеріалів для виставок.
Навчальна діяльність студентів є головним компонентом їхньої фахової підготовки, тому вона за вимогами сучасного суспільства потребує переорієнтації із націленості її на запам’ятовування готових знань
- на формування особистісних новоутворені, умінь творчо вчитися, перепрацьовуючи наукові знання і суспільний досвід відповідно до вимог практики.
Активізація навчального процесу вимагає гнучкого моделювання особистісно орієнтованої педагогічної взаємодії викладача і студента з метою успішного засвоєння навчального матеріалу, свідомого ставлення до оволодіння знаннями, практичними вміннями, навичками, стимулювання потреби в розширенні педагогічного світогляду, формування творчої активності.
В основі активного навчання лежить принцип взаємодії тих, хто навчається, з тими, хто навчає.
Модель педагогічної взаємодії являє собою варіант взаємопов’язаних дій викладача і студентів, спрямованих на реалізацію мети навчальної діяльності та розвиток загальнолюдських цінностей на засадах співпраці та співтворчості В ній викладач і студенти виступають як партнери, які розуміють і поважають один одного, погоджують цілі спільної діяльності, разом добирають засоби їх реалізації, беруть участь у контролі та оцінюванні.
Моделювання особистісно орієнтованої педагогічної взаємодії дає можливість перевести студента з позиції об’єкта в позицію суб’єкта. Використання такої моделі допомагає викладачам подолати звичний авторитарний стиль взаємодії зі студентами оволодіти на практиці демократичним стилем, усвідомити свою
роль і роль студентів на різних етапах взаємодії, опанувати критерії та методи самоконтролю в процесі навчальної діяльності.
Самореалізація та самовираження студентів дають можливість побачити результати оволодіння навчальним матеріалом, власні особистісні якості, соціальну орієнтацію.
Окремі висновки аналізу існуючих концепцій діяльнісного (О. Леонтьєв, С.Рубінштейц П.Г альперін, Л.Виготський, В.Ляудис) та ціннісного (І.Бех, О.Савченко) підходу до учіння підводять до одного загального: методика навчання (викладання) може бути дієвою тоді, коли вона будується на методах і прийомах, які активізують діяльність того, хто навчається, передовсім розумову, і служить духовному та інтелектуальному розвитку особистості Якраз активні методи навчання і є відповіддю дидактики на потребу природних законів засвоєння знань, відкритих педагогічною наукою і саме вони забезпечують ствердження ефективності особистісно орієнтованої педагогічної взаємодії у процесі навчання у вищому навчальному закладі.
З точки зору педагогіки активні методи навчання (проблемно-пошукові, творчі, діалогічні, ігрові) можна об’єднати в педагогічних технологіях на основі особистісної орієнтації педагогічного процесу і на основі активізації та інтенсифікації навчальної діяльності, які водночас поєднують у собі:
> орієнтацію на властивості особистості, її розвиток у відповідності з духовними та розумовими цінностями;
> гуманістичну спрямованість змісту освіти як основу оточення в якому відбувається становлення і розвиток особистості, формування її світоглядної культурі;
> пошук методів та засобів навчання і виховання, які відповідають індивідуальним особливостям кожного студента: психодіагностика зміна взаємин й організації навчальної діяльності, використання проблемно-пошукових творчих засобів навчання, перебудовазмісту освіти;
> високий рівень мотивації, усвідомлену потребу в засвоєнні знань і вмінь, результативність і відповідність соціальним нормам діяльності.
З нашого погляду, ці концептуальніположення найефективніше виявляються в проективних методах навчання.
Проектування також пов'язане з моделюванням як методом дослідження об'єктів різної природи на їх аналогах (моделях).
Модель (від лати. modulus - міра, зразок, норма) - це штучно створений зразок у вигляді схеми, опису, фізичних конструкцій або формул подібний до досліджуваного об'єкту (явищу) і що відображає або відтворюючий в простішому вигляді структуру, властивості і відношення між елементами об'єкту (явища) [
5].
Моделювання широко використовуєтьсяв проектуванні для уявлення і перетворення об'єктів, явищ або процесів, яких ще немає в реальності або вони з якихось причин недоступні Модель дозволяє оперувати з ними, визначаючи стійкі властивості, виділяти окремі сутнісні аспекти проектованих об'єктів, явищ і процесів і піддавати їх більш серйозному логічному аналізу.
В рамках проектування модель дозволяє:
- створювати образи об'єктів або явищ;
- імітувати реальні процеси майбутньої діяльності;
- програвати, порівнювати і оцінювати можливі резу льтати проектування
- робити обґрунтований вибір одного з альтернативних варіантів вирішення проблем.
Розв’язання завдань самоактуалізації в процесі моделювання особистісно орієнтованої педагогічної взаємодії розпочинається ще у ранньому дитинстві і продовжується все життя.
Особливого значення в цьому процесі набуває створення акмеологічного середовища із застосуванням особистісно орієнтованих методик, які створюють умови для розвитку професійної компетентності, творчості та самоактуалізації особистості: тренінги, імітаційні ігри, креативні технології генерування ідей тощо.
В моделюванні педагогічної взаємодії активність викладача поступається місцем активності студентів Викладач виконує роль консультанта-фасилітатора, тобто помічника, супроводжуючи власний пошук учасників (М.Кларин, І.Бех). Завдання фасилітатора - допомогти прорости зернам нового у досвіді учасників педагогічної взаємодії. З нашого погляду це виявляється у одному із порівняно нових методів моделювання взаємодії у навчальному середовищі - тренінгу [ 1].
Тренінг - моделювання системи ситуації міжособистісної взаємодії у навчальному середовищі, яка сприяє поглибленню та систематизації знань, формуванню вмінь або розвитку життєво важливих навичок, адаптивних способів поведінки, дій, які є засобом задоволення найважливіших життєвих потреб [ 6 ].
Результативність тренінгу залежить від науково-методичного забезпечення: програми, блоки, заняття, психодіагностика інтерактивні ігри і вправи.
Наприклад, навчальна програма предмета “Педагогічне проектування передбачає застосування тренінгу особистісного спрямування як однієї із інтерактивних форм її моделювання.
Програмові завдання включають формування у студентів поняття про тренінг як інтерактивний метод практичного вивчення теорій самоактуалізації особистості; дозволяє побачити можливості власного зростання впевнитись у тому, що всі учасники мають багато спільного, хоча і відрізняються один від одного; передбачають формування навичок вербального та невербального спілкування, визначення позиції “Я -
інший", оволодіння Я-повідомленнями, емоційними переживаннями, рефлексією, емпатією, стратегією успіху тощо.
Елементи тренінгу (рольові ігри, метод інсценування, аналіз конкретної ситуації, метод інцидентів) застосовуються в діяльності творчих груп, до складу яких входять викладачі, студенти вихователів дошкільних навчальних закладів.
Так, робота творчої групи з проблеми “Шляхи та умови професійної адаптації студентів’ здійснюється за конкретним планом, який включає теоретичний розгляд проблеми, психодіагностику (дослідження) мотивації вступу до гуманітарно-педагогічного інституту, рівня педагогічного покликання, характерологічних особливостей, соціального статусу студентів лабільності їх інтелекту, індивідуальних особливостей пам’яті, мислення тощо. Для здійснення психокорекції виявлених індивідуально-психологічних особливостей, які гальмують процес адаптації, застосовуються інтерактивні ігри, психологічні вправи спрямовані на:
• створення умов для кращого і скорішого знайомства членів новоутвореної групи, ознайомлення з принципами роботи групи, вироблення групових цінностей, оволодіння ігровим стилем спілкування, запуск процесу саморозкриття, визначення особистісних особливостей кожного учасника ігри і вправи:
(“Знайомство”, “Кошик для сміття ”, “ “Телефон довіри ” тощо);
• закріплення ігрового стилю спілкування, подальше саморозкриття, відкриття в собі сильних якостей (навички, прагнення), які людина приймає, цінує в собі, які дають почуття внутрішньої стійкості і довіри до себе; вивчення можливостей використовувати свої сильні якості у взаєминах з іншими людьми (“Сонечко”, “Параграф”, “Гора”, “Гриби”, “Інтерв’ю”, “Очікування-побоювання”, “Сильні якості ”);
• вивчення різних стилів спілкування, перехід до аналізу негативних якостей особистості, ретроспективне самоспостереження, підсилення психологічного проникнення у світ значимого іншого, а також рефлексія після виконання кожного завдання (“Штурм”, “Кордон”, “Анонімка”, “Тому що.”, “Чарівне слово”, “Жести”, “Реаніматор”, “Стиль спілкування”, “Я - повідомлення”, “Зрозумій іншого”, “Педагогічний портрет”, “Списокпретензій”);
• подальший розвиток уміння сприймати і розуміти себе й оточуючих у процесі спілкування з ними,
активне саморозкриття, визначення слабких якостей учасників групи, оволодіння навичками висловлювання, Я - повідомлення та прийняття зворотного зв’язку, спілкування на межі відвертості, активної емпатії (“Театр Форум”, “Акваріум”, “Навчаючись вчусь”, “Інформаційне коло”,
“Спілкування в парах”, “Гаряче крісло ”);
• закріплення власного нового педагогічного досвіду (“Тематичне асоціювання”, “Сім кроків до вирішення проблеми”, “Прес-конференція”, “Роби як я”, “Ураган для тих хто ...”, “Рішуча відмова”).
На нашу думку важливе значення для здійснення професійної адаптації має формування в процесі педагогічної взаємодії самопрогнозування та самопрограмування розвитку загальнолюдських цінностей, здатності до навчання та оволодіння фаховими уміннями на основі усвідомленого аналізу наслідків діагностування своїх можливостей та мотивів, що спонукають до навчання.
У ході застосування проективних методів у студента виникає мотив -успішно виконати взяту на себе роль, моделювати вдало взаємодію, застосовуючи знання та уміння спілкування
Висновки.
Можна зробити висновок, що формування професійної компетентності особистості в системі педагогічної підготовки фахівців є найбільш успішним, якщо з одного боку педагог створює необхідні умови, які стимулюють суб’єктивну позицію в особистісному розвитку студентів з іншого боку, самі студенти усвідомлюють важливість самоактуалізації особистості для формування професійної компетентності та соціально-моральної зрілості.
У подальшому ми продовжимо роботу щодо розкриття специфіки проектної діяльністі, яка стає дієвим засобом розвитку і саморозвитку як специфічних проектувальних здібностей, так і особи в цілому, виступаючи універсальним джерелом навчання, виховання, творчої взаємодії дітей і дорослих.
Література
1. Бех І.Д. виховання особистості: У 2 кн. Навч- метод посібник. - К.: Либідь, 2003. - 344 с.
2. Взятышев В.Ф. Методология проектирования в инновационном образовании // Инновационное образование и инженерное творчество. - М., 1995.
3. Кларин М.В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках - М.: “Арена", 1994. - 223 с.
4. Кон И.С. Моральное сознание личности и регулятивные механизмы культуры// Социальная психология личности/ Отв. ред. М.И. Бобнева, Е.В. Шорохова - М.: Наука, 1979. - С. S5 - 113.
5. Ляудис В.Я. Психологические предпосылки проектирования моделей инновационного обучения в школе// Инновационное обучение в школе: стратегия и практика / Под ред. В.Я.Ляудис - М., 1994. -С.13 - 32.
6. Панфилова А.П. Игровое моделирование в деятельности педагога - М.: Академія, 2006.
7. Семиченко В. А. Моделювання структури педагогічної діяльності. - КДП. - Ялта: НМЦ "Надія", 2000. -7б с.
Надійшла до редакції 0S.05.200S р.
