CC BY
47
УДК 665.35 Ст. викл. М.1. Солод, канд. техн. наук -
Львiвський iнститут економ^ i туризму, м. Львiв
ВИКОРИСТАННЯ ПАЛЬМОВО! ОЛ11 У ХАРЧОВ1Й ПРОМИСЛОВОСТ1: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д
Розглянуто проблему доцiльностi використання пальмово! олй' у харчовш промис-ловостi Украши. Наведено коротку iсторiю появи виробництв пальмово! олil та й' основы технологiчнi властивостi, завдяки яким вона зайняла вигiдну позицiю на свтово-му ринку та у харчовш промисловостi. Проаналiзовано сучаснi дослщження стосовно й' безпеки для здоров'я людини. Узагальнено наслiдки виробнидтва пальмово! олil для еколопчно! ситуадil у свт. Зроблено висновки щодо можливост використання альтер-нативних джерел отримання олй', не шюдливо! для середовища та здоров'я людини.
Ключов1 слова: пальмова олiя, транс-жирнi кислоти, холестерин, сердево-судинш захворювання, екологiчна ситуадiя.
Вступ. Олп та жири вiдносять до основних харчових речовин. Якщо го-ворити про правильне харчування загалом, у рацiонi людини повиннi бути рiзнi олii. У рацiонi сучасно! людини середнiй рекомендований рiвень жиру не повинен перевищувати 30 % вщ загально' кiлькостi енергп, що споживаеться. При цьому вмкт у добовому рацiонi полiненасичених жирних кислот мае бути за-безпечено для дорослих часткою 6-10 % вщ калорiйностi добового рацюну, для дггей - 5-10 % ввд калорiйностi добового рацюну [1]. З шшого боку, рацiон сучасно!' людини мктить багато транс-жирiв - рiзновид ненасичених жирiв, що знаходяться у транс-конфiгурацii, тобто мають розташування вуглеводневих за-мiсникiв по рiзнi боки подвiйного зв'язку "вуглець-вуглець". 1х отримують шляхом гiдрогенiзацii iз рiдких рослинних жирш.
У 90-х роках ХХ ст. з'явилися публжацц, в яких було наголошено на збшьшенш ризикiв серцево-судинних захворювань вщ споживання транс^зоме-рiв жирних кислот (зокрема, було вказано на 20 тис. смертей на рш у США вщ споживання транс-жирiв) [2].
Транс4зомери жирних кислот можуть бути природними або штучними. Природш транс-жири виникають унаслiдок життедiяльностi бактерш багатока-мерного шлунка жуйних тварин та зберкаються у м'ясних та молочних продуктах у частщ 5-8 %. Штучнi транс-iзомери утворюються пiд час промислового отвердiння (пдрогешзацп) рiдких олiй. Дослiдження останнiх роюв встановили, що вплив на оргашзм людини природних i штучних джерел транс-iзомерiв од-наковий. Гiпотеза про рiзну шкiдливiсть цих речовин для людського оргашзму пов'язана iз рiзною кiлькiстю транс-iзомерiв, що !'х споживае пересiчна людина: менш нiж 0,5 % вщ денно!' кiлькостi калорш для природних джерел та ввд 2 до 3 % денного споживання для штучних джерел.
Дослiдження останнiх роюв пiдтвердили кореляцiю мiж вживанням транс-4зомерш жирних кислот та зростанням кiлькостi лiпопротеiдiв низько' щiльностi (ЛПНЩ) та ризиком iшемiчноi хвороби коронарних судин. Лшопро-тещи низько! щшьносп (ЛПНЩ) е основною транспортною формою холестерину i переносять його головним чином у виглядi ефiрiв холестерину. Вони належать до бета-лшопротеЫв. Лiпопротеiни у кровi здшснюють транспорт лiпiдiв, включаючи холестерин, ввд однiеi клiтинноi популяцii до шшо1. Вважають, що
показник холестерин - ЛПНЩ бiльше корелюе з ризиком атеросклерозу, нiж pi-вень загального холестерину, оскiльки саме ця фpакцiя забезпечуе приплив холестерину до судин та оргашв. В умовах патологи ЛПНЩ захоплюються ктти-нами у стiнках судин з утворенням атеросклеротичних бляшок, якi звужують отвip судин та сприяють утворенню тpомбiв. Отже, хоча олй та жири е потpiб-ним складником нашого харчування, 1хня користь чи шкщливкть для оpганiзму людини залежить ввд складу олй. Важливiсть цього питания пiдкpеслюе той факт, що в США ще у ачш 2006 р. директивою уряду було встановлено, що список компонентiв харчових пpодуктiв повинен мiстити пеpелiк тpанс-жиpiв, що походять з частково пдрогешзованих олiй та е основною причиною серце-вих захворювань. Багато виробникш харчово'' пpомисловостi шукають можли-вост для виключення тpанс-жиpiв з виробництва шляхом замiни !х на iншi олй'. Пальмову ол1ю (ПО) вважають одним iз таких ваpiантiв.
Використання пальмово! олй' у хаpчовiй промисловосп почали обгово-рювати у наукових колах свiту з друго! половини ХХ ст. Саме у цей час почали виникати питання щодо доцiльностi та безпечностi ii' використання у харчовш пpомисловостi. Кргм цього, площi вирощування олшно'' пальми почали стршко розширюватись, та усе шиpшi кола свiтовоi' науково! спiльноти почали вислов-лювати занепокоення щодо змш ландшафтiв кра!н, де ii вирощували, а саме, 1н-донези та Малайзи Отже, питання та проблеми, пов'язанi з piзними аспектами виробництва та використання пальмово! олй, дослвджували численш заpубiжнi науковцi, як наприклад: В.С. Вiллетт (W.C. Willett), М. Дж. Стампфер (M.J. Stampfer), Дж.1. Менсон (J.E. Manson), Дж. Даню (G. Danyo), Ю. Басipон (Y. Basiron), Ч.К. Венг (Ch. K. Weng), А. Ашерю (A. Ascherio), укpаiнськi на-уковцi Л. Кузнецова, В. Кщенко, О. Пiвень, Д. Крисанов, П. Некрасов та in Серед оргашзацш, яю виршують цю проблему - Малайзiйська Рада з пальмово! олй (англ. - The Malaysian Palm Oil Board, MPOB), Дослвдницький шститут тро-шчного торфу (англ. - Tropical Peat Research Institute) тощо.
Отож, мета дослвдження - аналiз деяких аспектов використання пальмо-во'' олй у сучаснш хаpчовiй пpомисловостi. Визначено таи завдання: здшснити аналiз лiтеpатуpних джерел, дослвдити позитивнi та негативнi особливост використання пальмово'' олй у харчовш промисловосп, а також, за потреби, мож-ливост використання ii замiнникiв.
Гiпотезою дослiджения е припущення, що вивчення свiтового досвiду використання пальмово'' олй' у харчовш промисловосп сприятиме оргашзаци здорового харчування населення Укра'ни.
Основна частина. У Гаш перше мiжнаpодне пiдпpиемство з тоpгiвлi пальмовою олiею з'явилось у 1820 р. як результат промислово'' революци в Gвpопi. Британський колонiалiзм пiдтpимував тоpгiвлю олiею, яка стала основ-ним заняттям для колишшх pаботоpговцiв i iхнiх кораблш тсля заборони рабо-тоpгiвлi. Спочатку плоди збирали iз диких видш пальми, але з 1850 р. виникли пеpшi плантаци i пальма стала сшьськогосподарською культурою. Отже, паль-мова ол1я стала основним експортним товаром Золотого Узбережжя та до 1880 р. становила 75 % експорту кра'ни. Тим не менше, вiдкpиття мiнеpальноi
олii та ввдкриття европейських плантацiй в 1ндонези та Малайзii призвело до колапсу промисловост пальмово! олii на Золотому Узбережж1
1стор1я виробництва пальмово!' олп в Iндонезi! розпочалася з малопом^-но! поди. Чотири пальми потрапили iз Захiдно! Африки у боташчний сад м. Бо-гор, 1ндонезк у 1848 р. Тшьки у 1871 р. насшня потрапило на узбережжя Ма-лайзи. Упродовж наступних чотирьох десятирiч плантатори з компанш, що на той час вирощували каучуковi дерева, вивчали можливостi вирощування олiйно! пальми. Науковi дослiдження, що !х проводили тодi для вивчення влас-тивостей олп, невдовзi виявили значний потенцiал ново! олшно! культури. За результатами дослiджень, перша комерцшна плантацiя розпочала свою д1яль-нкть у Куала Селенгор у 1911 р. Усшх цього пiдприемства був таким вража-ючим, що площа пiд культурою швидко розширювалась, найбшьше зростання було вiдзначено у 30-х, 70-х та 90-х роках ХХ ст. [3, с. 2].
Пальмову олда використовують в усьому свт у таких харчових продуктах: маргарин, як жир для вишчки, солодощах. Однак бiомедичнi дослiдження застеркають, що ПО, яка мiстить значну кшьккть насичених жирш i малу юль-кiсть полiненасичених жирш, сприяе виникненню серцевих захворювань. Хоча вона менш шкiдлива, нiж частково пдрогешзована рослинна ол1я, усе ж вона е бшьш небезпечною, нiж таю ради олп, як оливкова, соева та канолова (ршако-ва) олш. У США пальмову олiю використовують в основному у бакалшних товарах, де потрiбно використовувати твердий жир. Iнодi пальмову олiю використовують разом iз соевою, каноловою та iншими ол1ями, але у деяких продуктах саме пальмова ол1я е головним компонентом.
Виробники пальмово! олп з Малайзп - плантатори, обробники та уряд -публшують великий обсяг шформацп, що агресивно рекламуе позитивнi якостi !хнього продукту порiвняно iз частково гiдрогенiзованою соевою олiею. Зви-чайно, виробники харчових продукпв, що дбають про здоров'я сво!х покупцiв, шукають альтернативу для частково пдрогешзовано! олп, щоб усунути з !хнiх виробш транс-жири. Пальмова ол1я е дуже привабливим варiантом, адже вона мае нейтральний смак, хорошi кулiнарнi властивостi. Крiм цього, вона на трети-ну дешевша, нiж соева олш (частково тому, що пальмовi рослини дають у 10 ра-зiв бiльше олп з гектара, шж соя). На жаль, пальмова олш, хоча i не така шкодлива, як частково пдрогешзована соева олш, все таки значно менш корисна для здоров'я, шж iншi рослиннi олп. Звичайно, представники промисловостi та де-якi науковцi (часто оплаченi шею промисловктю) стверджують, що пальмова олш не тшьки корисна, але й безпечна для здоров'я. Вони зазначають, що ПО не мктить транс-жирш i стверджують, що вiд не! не шдвищуеться ршень холестерину в кров1 Представники промисловостi наголошують, що 39 % пальмово! олп становить корисна для здоров'я оле!нова кислота, яка переважае у складi оливково! та канолово! олiй. Бшьше того, пальмiтинова кислота, що становить 44 % ПО, впливае на ршень холестерину так само, як i оле!нова [4, с. 321].
На противагу до стверджень представниюв промисловостi, що виробля-ють пальмову олда, бшьшкть видатних представникiв медицини, ям дослвджу-ють вплив на здоров'я рiзних олiй, констатують, що пальмова ол1я спричиняе серцево-судиннi захворювання. Дослiдження цього питання розпочалися ще у
1970-х роках. Для отримання достовiрних результат було застосовано мета-аналiз - поняття науково! методологи, яке передбачае об'еднання результатiв кiлькох подiбних паралельних незалежних дослiджень методами статистики з метою перевiрки однiеi або кiлькох взаемопов'язаних наукових гiпотез. У 1997 р. внаслвдок мета-аналiзу, що базувався на 134 експериментах, британськi медики констатували, що пальмтнова кислота значно шдшмае рiвень холестерину в кров^ тодi як полiненасиченi жирнi кислоти, таю як лшолева кислота та рщю рослиннi жири, його знижують [5].
У 2003 р. науковц з Нiдерландiв провели наступний мета-аналiз на осно-вi клiнiчних дослвджень. На додаток до iстотного впливу на вмiст холестерину в кров^ вони дослiдили те, що багато експерпв вважають важливим iндикатором ризику серцево-судинних захворювань: спiввiдношення загального холестерину до холестерину високо! щiльностi ("хорошого холестерину"). Чим вище сшвввд-ношення, тим вищий ризик. Пальмiтинова кислота тдвищуе цей рiвень бiльше, шж iншi насиченi жирнi кислоти, враховуючи лауринову та мiристинову кислоти, яю у великiй кiлькостi мктяться в олii з пальмових ядер, кокосовш олii та ш-ших "тропiчних" ол1ях. Усi три жирш кислоти збiльшують холестерин майже однаково. Той же мета-аналiз показав, що пальмова ол1я пiднiмае вiдношення загального холестерину бшьше, нiж звичайний харчовий жир (США), хоча мен-ше, шж твердий маргарин, спред (зроблений з частково пдрогешзовано! рослин-но! олii) та масло. Ця шформащя показуе, що стосовно холестерину, пальмова ол1я е бiльш шквдливою, шж звичайнi жири у дiетi американщв, та значно бiльш шквдлива, шж такi рiдкi олii, як оливкова, соева та каналова [6].
З шшого боку, згаданi вище дослвдження стосувались очищено!' пальмо-во! олп. Природна пальмова олiя е джерелом природного провггамшу А (каро-тино!дав), вiтамiну Е (токоферолiв i токотрiенолiв), кофермента Q10, вiтамiнiв В6, Б i Г. При цьому важливо розумiти, що бiльшiсть рослинних олш перероб-ляють, а саме - рафшують, що призводить до втрати корисних речовин. Пiсля перероблення у соняшниковш та пальмово! олii залишаеться приблизно однако-ва кiлькiсть корисних речовин.
Зв'язок мiж харчовими жирами та серцево-судинними захворюваннями спричинив зростаючу зацiкавленiсть у червонiй пальмовiй олп. И отримують iз м'якотi плоду, тодi як безколiрну пальмову олда (пальмоядерну) добувають iз кiсточки плоду. Вплив харчування на здоров'я, окиснювальний стрес (дисбаланс мiж виробництвом вiльних радикалiв i здатнiстю оргашзму до нейтралiза-цii !хньо! руйшвно! дii) та важкiсть чи прогресування захворювань стимулюва-ло подальшу защкавлешсть науковцiв у потенцiйнiй здатностi червоно! пальмо-во! олii (природного антиоксиданту) покращувати метаболiзм та окиснювальний статус оргашзму у хворих на серцево-судинш недуги, онкологiчнi захворю-вання та iншi хронiчнi проблеми. Незважаючи на високий вмiст насичених жир-них кислот (50 %), червона пальмова ол1я, як показують дослщження, не прово-куе атеросклероз чи артерiальний тромбоз. Це вiдбуваеться, ймовiрно, завдяки вдалому спiввiдношенню насичених жирних кислот до ненасичених та високш концентрацii таких антиоксидантiв, як бета-каротин, токотрiенол, токоферол та вiтамiн Е [7, с. 184].
Отже, пальмову олда вживають як свiжою (червона ПО), так i в рiзних фазах окиснення. Окиснення вiдбуваеться шд час теплового оброблення олп для рiзномаштних потреб кулiнарi!. На жаль, значна кшьккть пальмово! олп, що потрапляе до споживача, знаходиться в окисненому сташ та е безпосе-редньою загрозою для органiзму людини (його бiохiмiчних i фiзiологiчних фун-кцiй). Це означае, що потрiбно контролювати кiлькiсть перероблено! ПО, що споживаеться, з метою уникнення ^оксикацц органiзму та руйнацi! його на клггинному рiвнi.
Можемо додати ще одне ствердження про пальмову олда: вона спричи-няе слабкий запальний процес, що пов'язаний iз шсулшовою залежнiстю, ожи-рiнням та шшими захворюваннями обмiну речовин. Слабкий запальний процес - вщгук iмунно! системи органiзму (нейроендокринний вiдгук) на певний шкiдливий вплив - проявляеться у пiдвищеннi температури та змшах в обмiнi речовин. Дослiдники у Францл нещодавно провели дослiдження на мишах що-до споживання чотирьох видiв жиру (молочного жиру, рафшовано! пальмово! олп, канолово! олп та соняшниково! олп) iз рiзним вмктом жирних кислот. Не-залежно ввд жиру, його вмiст у харчуванш мишей становив 22,4 %. Мишей подшили на п'ять груп (одна - контрольна, з !жею, не збагаченою жиром). Через деякий час дослщники з'ясували, що рiзнi жири спричинили рiзнi рiвнi ендоток-синiв у кишкiвнику та рiзне пiдвищення маркерiв запалення. Виявилось, що дiета iз пальмовою олiею спричинила найвищий ршень цих показникiв. Найнижчий ршень показала канолова ол1я [8].
На цей час дослщники Ушверситету м. Бат (Велика Британия) вважають, що вони знайшли замшник для пальмово! олп - дрiжджi. У лабораторi! факультету бiохiмi! були успiшно вирощенi олiйнi дрiжджi, що дае змогу отримувати продукт iз лiпiдним складом та властивостями, майже iдентичними до ПО. Ла-бораторнi дослiдження показали, що дрiжджi Metschnikowia рыЬкетша, якi к-торично використовують у виноробнiй промисловостi Швденно! Африки, мо-жуть давати приркт олiевмiсно! бiомаси до 20 г/л при використанш як сирови-ни вщходш - лiгноцелюлози, та внаслщок можна отримувати ол1ю з лЫдним профiлем, аналогiчним до пальмово! олп. Серед iнших позитивних якостей М. рыЫетша - ц можна знайти практично всюди, наприклад, на поверхш листя, квiтiв i фрукт1в. Вони не потребують стерильних умов i !х можна вирощувати у вщкритих емностях поза лабораторними умовами. Ще одна особливкть - вони ростуть на практично будь-якш органiчнiй сировиш. С також над1я, що вщходи цього виробництва можуть бути використаш повторно i, таким чином таке ви-робництво може бути безвщходним.
Незалежно вiд того, що використано як харчову основу для М ри1сЬегг1-та - насiння ршаку, солому чи харчовi вiдходи, щ дрiжджi можуть використо-вувати цукри iз пде! сировини та рости на них. Потреби у виробничих площах для комерцiйного виробництва олп з М рикИетта можуть бути до 100 разiв менш^ нiж для пальмово!. Це може сприяти покращенню безпечностi харчових продукпв i довкiлля, оск1льки розширення площ плантацiй олiйно! пальми спри-чиняе не т1льки вирубування тропiчних лгав - !хня поширенiсть у трошчних ре-гiонах зменшуе угiддя, призначеш для вирощування iнших культур, що створюе
iхнiй дефщит та збiльшуe цiни на xap40Bi продукти. Щоправда, такий оптимiзм може бути передчасним - уже були спроби знайти замiнники для n^bMOBoi олii на 0CH0Bi водоростей або рослин, що ростуть на слабородючих землях (наприк-лад, Jatropha curcas). Окр1м деяких локальних випадюв, щ варiанти не змогли стати конкурентними у промисловому масштабi. Але факт, що M pulcherrima розвиваеться за температури 12-30 °С, iстотно знижуе потребу у джерелах енер-rii, а вiдсутнiсть потреби у додаткових ензимах значно здешевлюе процес. Тес-тування цього iнновацiйного процесу в Университет! м. Бат буде продовжено у реакторi емнiстю 30-50 л, а до юнця цього року - до 10 000 л [9].
Висновки. Свого часу пальмову олда оголосили панацеею вiд уах проблем - вона мала позбавити ввд бiдностi дрiбних фермерiв, широко використову-ватись у харчовш промисловостi через значну харчову щншсть та бути джере-лом еколопчного бiопалива. Внаслiдок попиту споживачiв - або, можливо, це був попит виробниюв - пальмова ол1я знаходиться в одному з двох харчових продуктiв у будь-якому супермаркетi. Ii можна знайти у випiчцi, кашах, чшсах, солодощах, маргаринi, а також популярних сортах мила та косметики. Ii наяв-нiсть також не завжди легко визначити, осюльки ii вносять у склад продукту шд рiзними назвами, наприклад, пальмат чи натрда лаурил сульфат. Але, за результатами дослвджень, рафiнована пальмова олк та пальмова олiя, яку шдда-вали термообробцi, негативно впливае на здоров'я людини, зокрема на ii гмунну та серцево-судинну системи. Хоча пальмова ол1я е надзвичайно дешевою сиро-виною, недоцiльно нехтувати впливом ii вирощування на навколишне середо-вище, який може спричинити непередбачуванi негативнi змiни клiмату на зем-нiй кулi. Для покращення стану здоров'я населения Украiни та з метою економп валютних фшансових засобiв, спрямованих на закушвлю пальмовоi' олii' за кордоном, украшським науковцям потрiбно шукати новi джерела харчових олш у спiвпрацi iз зарубiжними колегами на передовiй свiтовоi науки.
Лiтература
1. Willett W.C. Intake of trans fatty acids and risk of coronary heart disease among women / W.C. Willett, M.J. Stampfer, J.E. Manson // The Lancet. - 1993. - Vol. 341, Issue 8845. - Pp. 581-585.
2. Willett W.C. Trans fatty acids: are the effects only marginal? / W.C. Willett, A. Ascherio // American Journal of Public Health. - 1994. - Vol. 84 (3). - Pp. 722-724.
3. Basiron Y. The oil palm and its sustainability / Yusof Basiron, Chan Kook Weng // Journal of Oil Palm Research, June 2004. - Vol. 16, No. 1. - Pp. 1-10.
4. Edem D.O. Palm oil: biochemical, physiological, nutritional, hematological, and toxicological aspects: a review / D.O. Edem // Plant foods for human nutrition (Dordrecht, Netherlands). - 2002. -Vol. 57(3-4). - Pp. 319-341.
5. Saxon E. The Root of the Problem. Palm Oil / Earl Saxon and Sarah Roquemore // Washington, DC: Union of Concerned Scientists, 2011. - 16 p.
6. Brown E. Cruel Oil. How Palm Oil Harms Health, Rainforest & Wildlife / Ellie Brown, Michael F. Jacobson. - Washington, DC: Center for Science in the Public Interest, 2005. - 48 p.
7. Kritchevsky D. Impact of red palm oil on human nutrition and health / David Kritchevsky // Food and Nutrition Bulletin: The United Nations University, 2000. - Pp. 182-188.
8. Jeff Leach. Palm Oil: maybe not such a good idea after all. [Electronic resource]. - Mode of access http://humanfoodproject.com
9. Scientists reveal revolutionary palm oil alternative: yeast. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.theguardian.com/sustainable-business/2015
Солод Н.И. Использование пальмового масла в пищевой промышленности: мировой опыт
Рассмотрена проблема целесообразности использования пальмового масла в пищевой промышленности Украины. Приведена краткая история возникновения производства пальмового масла и ее основные технологические свойства, благодаря которым она заняла выгодное положение на мировом рынке и в пищевой промышленности. Проанализированы современные исследования в области его безопасности для здоровья человека. Обобщены последствия производства пальмового масла для экологической ситуации в мире. Сделаны выводы касательно возможности использования альтернативных источников получения масел, безопасных для окружающей среды и здоровья человека.
Ключевые слова: пальмовое масло, транс-жирные кислоты, холестерин, сердечнососудистые заболевания, экологическая ситуация.
Solod M.I. Using Palm Oil in the Food Industry: World Experience
The problem of suitability of using palm oil in the food industry of Ukraine is considered. The brief history of palm oil production and its major technological characteristics which caused its advantageous position on the world market are shown. Modern investigations of palm oil safety for human health are analyzed. The consequences of palm oil production for world ecological situation are summarized. Conclusions concerning the possibilities of applying the alternative sources of oils which are friendly and safe for environment and the health of our citizens are drawn.
Keywords: palm oil, trans fatty acids, cholesterol, cardiovascular disease, ecological situation.
УДК 57.087 Проф. Я.П. ДраГан, д-р ф.-м. наук - НУ "Львiвська полтехтка ";
асист. Ю.Б. Паляниця; доц. О.В. Гевко, канд. мед. наук; ст. викл. 1.Ю. Дедiв, канд. техн. наук - Терноптьський НТУ т. 1вана Пулюя
ОБГРУНТУВАННЯ СТРУКТУРЫ СИСТЕМИ ДИСТАНЦ1ЙН01 Д1АГНОСТИКИ АДАПТАЦ1ЙНИХ РЕЗЕРВ1В СЕРЦЯ
Розглянуто принципи побудови системи дистанцшно! дiагностики серця людини для своечасного виявлення порушень у серцевш дiяльностi. Показано актуальшсть зав-дання розроблення ефективних методiв виявлення захворювань серцево-судинно! системи як одше'1 з основних причин смертности Описано основш критерп функцюнуван-ня системи вщбору фонокардюсигналу на шдсташ математично! моделi його як перь одично корельованого випадкового процесу. Розроблена структура дiагностичноi системи грунтуеться на застосуванш та вщповщнш модифшацп синфазного методу опра-цювання фонокардiосигналу.
Кlючовi слова: серцево-судинна система, система дистанцшно! дiагностики, електрокардюграфш, фонокардiографiя, спосiб вiдбору, перiодично корельований ви-падковий процес.
Постановка задачг Зростання кшькосп серцево-судинних захворювань в УкраЫ та свт спонукае до розроблення та удосконалення дiагностики серце-во! патологи. Особливо гостро постае проблема внаслщок почастiшання випад-кiв раптово! серцево! смертi, зокрема i поза межами л^вальних закладiв. Нап-риклад, шдвищились показники летальностi вiд захворювань серця шд час ви-конання фiзичних навантажень [1]. Насторожують також випадки безсимптом-них фатальних порушень ритму. Тому прюритетним напрямком сучасно! кардь ологп е дистанщйний монiторинг серцево-судинно! системи. Саме новiтня ш-женерна думка сприятиме вирiшенню багатьох аспекпв цього питання.
Аналiз дослщжень та публжацш. Цiкавою та перспективною, на сьогодш, е галузь "розумного одягу". Проте ця iдея наразi перебувае у зародко-
