CC BY
35
€вков Андрш Миколайович,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивльного права № 2, На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш ОИСЮ 0000-0002-7299-656Х
10.21564/2414-990Х.135.78668 УДК 347.77
ВИКОРИСТАННЯ ОБ'еКЛВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА В РЕКЛАМ1 У КОНТЕКСТ1 ПРОБЛЕМАТИКИ ВИЧЕРПАННЯ ВИКЛЮЧНИХ ПРАВ
Досл1джуються теоретичт та практичт проблемы правового регулювання використання об'ект1в авторського права у реклам1 в контекст1 проблематики вичерпання виключних прав на об'екти ттелектуальног власность Проанал1зовано, як1 виключт правомочност1 автора вико-ристовуються тд час рекламування товар1в, що мгстять охоронюват об'екти творчост1, та чи пгдлягають вони вичерпанню пгсля правом1рного придбання таких товаргв набувачем. Обгрунто-вуеться, що при дотримант певних умов ди щодо подальшого просування придбаних товаргв на ринок I гх реклама е правом1рними.
Ключовi слова: вичерпання виключних прав; реклама; авторське право; межi здшснення прав; баланс штереав.
Евков А. Н., кандидат юридических наук, доцент кафедры гражданского права № 2, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
Использование объектов авторского права в рекламе в контексте проблематики исчерпания исключительных прав
Исследуются теоретические и практические проблемы правового регулирования использования объектов авторского права в рекламе в контексте проблематики исчерпания исключительных прав на объекты интеллектуальной собственности. Анализируется, какие исключительные правомочия автора используются в процессе рекламирования товаров, содержащих охраняемые объекты творчества, и подлежат ли они исчерпанию после правомерного приобретения таких товаров приобретателем. Обосновывается, что при соблюдении определенных условий действия по дальнейшему продвижению приобретенных товаров на рынок и их реклама являются правомерными.
Ключевые слова: исчерпание исключительных прав; реклама; авторское право; пределы осуществления прав; баланс интересов.
ОКСт 0000-0002-7299-656Х
Постановка проблеми. Використання об'екпв авторського права у рекламi у наш час е вельми поширеною практикою, масштаби такого використання постшно збiльшуються, що обумовлено стрiмким розвитком iнформацiйних технологш I це надае особливоТ актуальной проблематицi визначення пра-вомiрностi дш щодо використання в рекламi охоронюваних об'ектiв творчостi, особливо з огляду на те, що дшче законодавство УкраТни майже не мiстить спещальних норм, якi б окремо регулювали такi вiдносини.
Зокрема, заслуговуе на увагу проблема визначення правомiрностi дш тих осiб, якi не е правоволодшьцями, але правомiрно набули право власност на певнi матерiальнi носи (товари), що втшюють в собi охоронюванi твори, i здш-снюють рекламування таких товарiв з метою Тх подальшого розповсюдження. Зазначенi питання знаходяться у безпосередньому зв'язку з проблематикою вичерпання виключних прав на об'екти штелектуальноТ власносп, яке е досить новим i маловивченим явищем у вiтчизнянiй юридичнiй науцi й потребуе додаткового дослщження.
Аналiз остантх до^джень та публтащй. Окремi аспекти зазначених питань були певною мiрою висвiтленi в роботах авторiв, яы вивчали проблематику вичерпання виключних прав та у загально-теоретичному аспект проблематику здшснення суб'ективних цивiльних прав та його меж, зокрема, В. В. Пирогова, Л. В. Зубарев, В. П. Грибанов, Л. I. Подшибiхiн, В. Кернз та ш, проте залишаються актуальними i потребують подальшого дослвдження.
Метою статт^1 е дослщження теоретичних та практичних проблем правового регулювання використання об'екпв авторського права у рекламi в контекст проблематики вичерпання виключних прав на об'екти штелектуальноТ власность
Виклад основного матерiалу. Рекламування товарiв з метою просування Тх на ринок та доведення ввдповвдно'Т шформацп до потенцшних покупщв передбачае вчинення рiзноманiтних дiй, якi можуть пiдпадати шд регулювання нормами законодавства у сферi охорони виключних прав на об'екти штелектуальноТ власность Проте на вщмшу вiд законодавства у сферi охорони засобiв iндивiдуалiзацГТ (де так способи використання прямо передбаченi як виключш права) i патентного законодавства (де подiбнi дГТ можуть шдпадати пiд поняття «пропонування до продажу»), дшче законодавство УкраТни у сферi охорони авторських прав не передбачае такого окремого виключного права, як «право на рекламування» або подiбних за змктом.
Але, по-перше, перелш виключних авторських прав не е вичерпним (ч. 2 ст. 441 Цившьного кодексу УкраТни [1], ч. 3 ст. 15 Закону УкраТни «Про автор-ське право i сумiжнi права» [2]) ^ вщповвдно, будь-якi способи використання творiв вимагають дозволу правоволодшьця. По-друге, використання охоронюваних об'екпв творчостi у рекламi може здiйснюватися шляхом рiзних дш, якi охоплюються тiею або шшою традицiйною правомочнiстю i вважаються використанням твору у розумшш вищезазначених норм (наприклад, ввдтво-рення твору чи його фрагмента на афшах, передача твору в ефiр чи по кабелю, публiчна демонстрацiя тощо).
Водночас Закон УкраТни «Про рекламу» фактично не врегулював щ право-вщносини, оскГльки мiстить лише вiдсилочну норму загального характеру. Так, зпдно 3i ст. 4 цього Закону: «Використання у рекламi об'eктiв авторського права i (або) сумiжних прав здшснюеться вiдповiдно до вимог законодавства УкраТни про авторське право i сумiжнi права» [3].
Але виникае питання: чи можна вважати, що виключш авторсью права пра-воволодiльцiв е вичерпаними шсля першого правомiрного вщчуження певних матерiальних носГТв (товарiв), що втГлюють в собi охоронюванi твори, i вщтепер згода правоволодiльцiв на дп з такими об'ектами, що вчиняються третiми особами - набувачами, не потрiбна?
Так званий «принцип вичерпання прав», закршлений у ч. 7. ст. 15 Закону УкраТни «Про авторське право i сумГжш права», встановлюе обмеження виключних прав автора саме в такш ситуацп: «Якщо примГрники правомiрно опублГ-кованого твору законним чином введет у цивГльний о6Гг шляхом Тх першого продажу в УкраТш, то допускаеться Тх повторне введення в обп шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора (чи шшо'Т особи, яка мае авторське право) i без виплати авторсько'Т винагороди, а щодо творГв образотворчого мис-тецтва - з урахуванням положень ст. 27 цього Закону. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи комерцшний прокат залишаеться виключно за особою, яка мае авторське право» [2].
Передумовою нормативного закршлення принципу вичерпання прав е необ-хГднГсть забезпечення балансу мГж приватними iнтересами правоволодГльщв i iнтересами загальними (споживачiв, держави). Так, на думку Л. I. ПодшибГхша, метою встановлення норми про вичерпання виключних прав е «...необхщшсть обмеження сфери дп виключних прав на результати творчо'Т дГяльностГ для встановлення обгрунтованого балансу приватних штересГв правоволодГльщв i iнтересiв суспiльства та забезпечення сприятливих умов торпвлЬ» [4, с. 15].
Визнаеться, що правоволодГлець, за загальним правилом, може використати свое виключне право для отримання вигоди (прибутку) тГльки вГд первГсного введення вГдповГдних товарiв до обороту шляхом Тх продажу або шшо'Т пере-дачi права власностi [5]. Ключовим моментом у зв'язку з цим е задоволення iнтересiв правоволодГльця (досягнення мети, призначення належних правово-лодГльцю виключних прав). Як вказуе В. П. Грибанов, ri цт, для яких може використовуватися суб'ективне право, складають призначення права, яке, таким чином, виражае не тГльки осо6истГ i не ильки загальнi iнтереси, а Тх поеднання [6, с. 240].
МожливГсть же дотримання майнових штересГв правоволодГльця при здшс-неннГ подальшого перепродажу пов'язана саме з наявшстю вГдокремленого у просторГ (матерГалГзованого) об'екта, можливГсть володГння, користування i роз-порядження яким у кожний конкретний момент часу належить конкретному пев-ному суб'ектовГ (оскГльки це дае можливГсть визначити i кшьюсно обмежити коло осГб, якГ можуть використати охоронюваний об'ект штелектуальноТ власностГ, а отже, i розмГр потенцГйного прибутку вщ продажу такого матерГального носГя).
Таким чином, застосування принципу вичерпання знаходиться у пря-мш залежност в1д питання про допустим! цШ використання (призначення) виключних прав [7, с. 80; 8, с. 310]. З цього випливае розумшня юридично! природи «вичерпання права» як меж1 здшснення правоволодшьцем належних йому виключних прав, котра визначаеться вимогою (принципом) здшснення прав в1дпов1дно до !х призначення, оскшьки, як наголошуе В. П. Грибанов, «...коло шдивщуальних штерес1в, що визнаються законом 1 е сощально зна-чущими, для задоволення яких може бути використане суб'ективне право, визначае не зм1ст суб'ективного права, а його сощальне призначення, сферу використання, тобто меж1 його здшснення 1 захисту» [6, с. 244]. Тобто норму законодавства, що закршлюе принцип вичерпання, можна вважати спещальною нормою по ввдношенню до ст. 13 «Меж1 здшснення прав» Цивильного кодексу Укра!ни [1].
З вищевказаного випливае, що якщо особа правом1рно придбала матер1аль-ний носш охоронюваного об'екта 1 мае право здшснювати його подальше вщчу-ження, то ця особа також мае право здшснювати й дп, як1 потр1бш для такого ввдчуження (пошук контрагента, у тому числ1 1 шляхом реклами). Оскшьки вщповвдний товар уже був правом1рно вщчужений правоволодшьцем, то дп з таким товаром, за загальним правилом, не можуть завдати збитку штересам пра-воволодшьця, а отже, здшснення правоволодшьцем належних йому виключних прав для запобиання таким д1ям може розглядатися як зловживання правом.
Але в нормах законодавства Укра!ни щодо вичерпання прав стосовно р1зних об'ект1в 1нтелектуально! власност1 такий шдхщ до розум1ння принципу вичерпання прав втшений неодноман1тно, 1 це дае шдстави для р1зного тлумачення в1дпов1дних норм.
Найб1льше в1дпов1дае вищезазначеному п1дходу норма щодо вичерпання прав, що закршлюеться в ч. 4 ст. 23 Закону Укра!ни «Про охорону прав на зазначення походження товар1в». Зпдно з щею нормою не вважаеться порушен-ням прав власника сввдоцтва нанесення географ1чного зазначення на упаковку товару, застосування в реклам!, запис на бланках, рахунках 1 шших документах, яю супроводжують товар [9].
Норми вггчизняного законодавства щодо вичерпання прав, яю випливають 1з патенту, а також норма щодо вичерпання прав на торговельну марку не кон-кретизують виключш права, що шдлягають вичерпанню (лише вказуеться, що дозволяеться подальше «використання» або «введення в оби»). Але оскшьки щ загальн1 термши включають у себе 1 так1 способи використання охоронюваних об'ект1в, як1 зд1йснюються в процес1 рекламування товар1в, то вищезазначений п1дх1д до тлумачення цих норми е щлком допустимим. До того ж под1бна практика тлумачення вщповщних норм е поширеною.
Так, анал1зуючи практику Суду 6С з ц1е! категорГ! спор1в, В. В. Пирогова зазначае: «Очевидно, що маркетинг товар1в, що законно 1мпортуються до кра!н сп1втовариства, значно ускладниться, якщо буде д1яти заборона на використання товарних знаюв у реклама Остання потр1бна для заохочення покупщв,
i цей аргумент складно заперечувати. Свропейський Суд дае неоднозначш роз'яснення. З одного боку, Гмпортер, використовуючи вид реклами, що вщрГз-няеться вГд реклами прямих дистриб'ютор1в, не створюе достатшх шдстав, щоб квалГфГкувати його дп як завдання збитку репутацй' товарного знаку. З Гншого боку, збиток може бути завданий, якщо товарний знак показаний у рекламГ у такому контекстГ, який може серйозно зменшити створений його власником образ. Варто тГльки додати, що судовГ рГшення ухвалюються з урахуванням антитрестового законодавства» [10, с. 44].
ПодГбна практика склалася не лише у крашах Свропейського Союзу, але й у державах пострадянського простору. У зв'язку з цим досить щкавою е справа, пов'язана з використанням товарних знаюв у рекламГ, яку наводить С. 1ващенко [11]. Ця справа розглядалася судами Росшсько1 Федерацп за позовом фГрми «Фольксваген Акциенгезельшафт» до ТОВ «Аспект-Моторс». Заявник вважав, що використання товарних знаюв фГрми Volkswagen (VOLKSWAGEN i логотипу VW) без дозволу в друкованш i зовшшнш рекламГ ТОВ «Аспект-Моторс» пору-шуе виключнГ права фГрми на щ товарнГ знаки i е недобросовГсною рекламою. Хоча антимонопольний орган не визнав дп ТОВ «Аспект-Моторс» з розпов-сюдження реклами порушенням вимог Федерального закону «Про рекламу», суд не погодився з такими висновками. Як зазначае С. 1ващенко: «Стаття 23 Закону РФ «Про товарш знаки, знаки обслуговування i найменування мГсць походження товарГв» свГдчить, що реестрацГя товарного знаку не надае права правоволодГльцю заборонити використання цього товарного знаку шшими особами стосовно товарГв, уведених до цивГльного обороту на територп Росшсько1 Федерацп' безпосередньо правоволодГльцем або з його згоди. На думку суду, до таких осГб належать суб'екти господарювання, що спещалГзуються на послугах стосовно цих товарГв. ПодГбш послуги можуть вщбиватися також i в рекламГ на територп РФ. Водночас використання товарних знаюв шшими особами в ïx тор-говельнш дГяльностГ з обслуговування та шшш дГяльностГ стосовно правомГрно введених до цивГльного обороту товарГв можливо, якщо при цьому не порушу-еться законодавство про рекламу, особливо у сферГ вимоги сумлшностЬ» [11].
З огляду на викладене слГд визнати, що i вГдносно об'ектГв авторського права слГд застосовувати такий самий шдхвд до тлумачення принципу вичерпання виключних прав, а саме: шсля першого правомГрного продажу мате-рГальних носпв об'ектГв авторського права набувач (власник) вГдповГдного матерГального об'екта може використовувати його самостшно, здГйснювати його подальше вГдчуження, а також здГйснювати й шшГ дп, необхГднГ для такого вГдчуження (наприклад, використання охоронюваного об'екта в рекламГ).
Такий шдхвд до визначення правомГрностГ використання об'ектГв авторського права у рекламГ вщповщае свГтовш практищ i, зокрема, був використаний Судом СС у справГ Parfums Christian Dior SA and Parfums Christian Dior BV v Evora BV. Ця справа, наведена Л. В. Зубаревим, становить особливий штерес у зв'язку з тим, що у нш йдеться про використання у рекламГ i товарних знаюв, i об'ектГв авторських прав [12, с. 77].
Як зазначае Л. В. Зубарев, у cnpaBi Parfums Christian Dior SA and Parfums Christian Dior BV v Evora BV №337/95 Суд розглядав наступну ситуащю. Фiрма Evora BV не входила до дистриб'юторсько1 мережi компанп Parfums Christian Dior. Фiрма Kruidvat, яка була дочiрньою компашею Evora BV i володша мережею парфюмерних магазинiв i аптек, розповсюдила брошури, що рекламують продукщю фiрми Parfums Christian Dior, придбану шляхом пара-лельного iмпорту. Компашя Parfums Christian Dior подала позов про порушення прав на товарний знак i авторських прав. На думку позивача, його товарш знаки використовувалися або порушуючи його виключш права на щ товарнi знаки, або таким чином, що це завдало шкоди престижу i репутацп товарних знаюв i ïx власника. Parfums Christian Dior також звинуватила фiрму Kruidvat у порушенш сво'1'х авторських прав на флакони i упаковку. У кв^ш 1997 р. Генеральний адвокат Суду СС у своему висновку запропонував наступне тлумачення Директиви Комiсiï СС № 89/104. Якщо товари були помщеш на ринок СС володшьцем товарного знаку або з його згоди, то перепродавець мае право використати такий товарний знак для привертання уваги громадськост до цих товарiв. Воло-дшець товарного знаку мае право заборонити рекламу, якщо вона може значно пошкодити репутацп i престижу товарного знаку або самого власника. Проте факт нанесення значного збитку мае бути переконливо доведений. Нарешп, володшець товарного знаку або володшець авторських прав стосовно флакошв або упаковки може використати авторсьы права або права, що випливають з володшня товарним знаком, для заборони реклами, що завдае значно!" шкоди репутацп його товарiв. У цьому разi факт завдання значного збитку репутацп товарного знаку мае також бути доведений у нащональному судь У листо-падi 1997 р. вщбулося ршення Суду СС у цш справь Суд шдтримав позищю Генерального адвоката i шдкреслив, що при доведеннi факту нанесення збитку репутацп товару володшець прав штелектуально1 власностi не може посилатися лише на те, що спосiб реклами товару, звичайний для перепродавця, прший за яыстю, нiж спосiб реклами, використовуваний офiцiйними дистриб'юторами або самим володшьцем прав iнтелектуальноï власност [12, с. 77].
Висновки. Осюльки вiдповiдно до принципу вичерпання виключних прав правомiрний набувач товарiв, що мютять у собi оxоронюванi об'екти авторських прав, мае право вщчужувати щ товари, слiд визнати, що вш також може здiйс-нювати й тi дй", якi потрiбнi для подальшого просування цих товарiв на ринок (пропонування до продажу, використання в реклам^ у супровщнш документацй" тощо). Проте таке використання не повинне завдавати збитку охоронюваним законом штересам правоволодшьщв, порушувати права споживачiв, а також вимоги законодавства про обмеження монополiзму i недобросовкно1 конку-ренцй". Слiд мати на уваз^ що дй' з рекламування товарiв, якi мiстять у собi оxоронюванi об'екти авторських прав, мають бути виправданi у кiлькiсному й яысному вiдношеннi (зрозумiло, що не можна розклеювати афiшi по всьому мюту i транслювати рекламу по радю чи телебаченню для продажу одного при-мiрника аудiозапису, вартють якого е несумiрно меншою, порiвняно з витратами
на рекламу). Також неприпустимою е реклама, що шкодить репутацп автора, здатна спотворити сприйняття твору публжою тощо.
Список лiтератури:
1. Цившьний кодекс Украши ввд 16.01.2003 р. № 435-IV // Ввдомосп Верховно'1 Ради Украши. - 2003. - № 40. - Ст. 356.
2. Про авторське право i сушжт права : Закон Украши ввд 23.12.1993 р. № 3792-Х11 // Ввдомосп Верховно'1 Ради Украши. - 1994. - № 13. - Ст. 64.
3. Про рекламу : Закон Украши ввд 3.06.1996 р. № 270/96-ВР // Ввдомосп Верховно'1 Ради Украши. - 1996. - № 39. - Ст. 181.
4. Подшибихин Л. И. Принцип «исчерпания прав» в области охраны интеллектуальной собственности / Л. И. Подшибихин // Вопр. изобретательства. - 1989. - № 8. - С. 15-18.
5. Комментарий к Патентному закону Российской Федерации [Электронный ресурс] / В. И. Еременко. - Режим доступа : http://www.book-ua.org/FILES/pravo/1_03_2008/pravo_0272. txt.
6. Грибанов В. П. Интерес в гражданском праве / В. П. Грибанов // Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. - Москва: Статут, 2000. - С. 233-244.
7. Абдуллин А. И. К вопросу о соотношении права интеллектуальной собственности и принципов единого рынка в Европейском Союзе / А. И. Абдуллин // Государство и право. -1999. - № 2. - С. 77-83.
8. Кернз В. Вступ до права бвропейського Союзу: навч. пошбник / В. Кернз; [пер. з англ. В. С. 1сакович]. - Ки'1в: Т-во «Знання», КОО, 2002. - 381с.
9. Про охорону прав на зазначення походження товарiв : Закон Украши № 752-XIV: [ввд 16 червня 1999 р.] // Ввдомосп Верховно'1 Ради Украши. - 1999. - № 32. - Ст. 267.
10. Пирогова В. В. Исчерпание прав на товарный знак / В. В. Пирогова // Патенты и лицензии. - 2001. - № 2. - С. 40-45.
11. «Чужие» товарные знаки в рекламе [Электронный ресурс] / С. Иващенко. - Режим доступа : http://www.yurpractika.com/article.php?id=10004218.
12. Зубарев Л. В. Интеллектуальная собственность и свободное движение товаров / Л. В. Зубарев // Государство и право. - 1999. - № 12. - С. 73-80.
References:
1. Tsyvil'nyj Kodeks Ukrainy [The Civil code of Ukraine] vid 16.01.2003 №435-IV. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy 40, art. 356 [in Ukrainian].
2. Pro avtors'ke pravo i sumizhni prava [On copyright and related rights]. Zakon Ukrainy vid 23.12.1993 №3792-KhII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy 1994, 13, art. 64 [in Ukrainian].
3. Pro reklamu [On advertising]. Zakon Ukrainy vid 3.06.1996 № 270/96-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy 39, art. 181 [in Ukrainian].
4. Podshibihin L.I. Princip «ischerpanija prav» v oblasti ohrany intellektual'noj sobstvennosti [Principle of «exhaustion of rights» in the field of intellectual property protection] (1989). Voprosy izobretatel'stva - Questions of invention, 8, 15-18 [in Russian].
5. Eremenko V.I. Kommentarij k Patentnomu zakonu Rossijskoj Federacii [Comments to the patent law of the Russian Federation]. Retrieved from: http://www.book-ua.org/FILES/ pravo/1_03_2008/pravo_0272.txt [in Russian].
6. Gribanov V.P. (2000). Interes v grazhdanskom prave [Interest in civil law]. Osushhestvlenie i zashhita grazhdanskih prav [Exercise and protection of civil rights]. Moscow, Statut, 233-244 [in Rus-
7. Abdullin A.I. (1999). K voprosu o sootnoshenii prava intellektual'noj sobstvennosti i principov edinogo rynka v Evropejskom Sojuze [On the question of the relationship between intellectual property rights and the principles of the single market in the European Union]. Gosudarstvo ipravo - State and law, 2, 77-83 [in Russian].
8. Kernz V. (2002). Vstup do prava Yevropejs'koho Soiuzu [Introduction to EU Law] [transl. V. S. Isakovych]. - Kyiv, Znania [in Ukrainian].
9. Pro okhoronu prav na zaznachennia pokhodzhennia tovariv [On the protection of appellations of origin] : Zakon Ukrainy №752-XIV vid 16.06.1999. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, №32, art. 267 [in Ukrainian].
10. Pirogova V.V. (2001). Ischerpanie prav na tovarnyj znak [The exhaustion of trademark rights]. Patenty i licenzii - Patents and licenses, 2, 40-45 [in Russian].
11. Ivashhenko S. «Chuzhie» tovarnye znaki v reklame [«Another's» trademarks in advertising]. Retrieved from: http://www.yurpractika.com/article.php?id=10004218 [in Russian].
12. Zubarev L.V. (1999). Intellektual'naja sobstvennost' i svobodnoe dvizhenie tovarov [Intellectual property and free movement of goods]. Gosudarstvo i pravo - State and law, 12, 73-80 [in Russian].
Yevkov A. M., Candidate of Legal Sciences, Assistant Professor of Department of Civil Law № 2, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
ORCID 0000-0002-7299-656X
Use of copyrighted objects in advertising in the context of problems of exclusive rights exhaustion
The article examines issues of legal regulation of copyrighted works' civil circulation in the scope of usage of copyrighted works in order to advertise goods containing such works after their first legitimate sale. These issues are described in close connection with the problem of use of so-called principle of exhaustion of exclusive intellectual property rights, also known as first-sale doctrine.
The article analyzed the set of author's exclusive powers which are used in the process of advertising of goods containing protected works. It also examines whether such author's exclusive powers are exhausted after first legitimate purchase of such goods and what criteria must be met in this regard. The article focuses on the fact that the solution of abovementioned question depends on identification of the exclusive rights purpose, so-called specific subject matter of exclusive rights, and also on strict observance of private and public interests balance.
In the paper there also described relevant examples of court practice, especially the EU court decisions, which are important for the correct interpretation of legislation.
Keywords: exhaustion of exclusive rights; advertising; copyright; limits of rights; balance of interests.
Надшшла до редколегй 15.09.2016 р.
