CC BY
35
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
УДК 341.2(088.72)(4-672 еС) doi: 10.21564/2225-6555.2018.13.126562
ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ФУНКЦП ТОРГОВЕЛЬНО1 МАРКИ У ПРАВ1 еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Ярмак Владислав Юршович,
астрант кафедри м1жнародного права, Нацюнальний юридичний ушверситет iмен1 Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харюв е-mail: vladyarmak@gmail.com ORCID 0000-0002-2980-6505
Статтю присвячено правовому аналiзу та встановленню особливостей визначення понять торговельног марки у законодавствi Свропейського Союзу та нацюнальному законодавствi його держав-члешв i в науковш лiтературi. Виокремлено wтотш ознаки торговельног марки, що вiдрiзняють гг вiд тших засобiв iндивiдуалiзацiг та результатiв ттелектуально'г дiяльностi, а також до^джено функцп торговельног марки.
Ключов1 слова: торговельна марка; Свропейський Союз; ознаки торговельно'! марки; функцп торговельно'1 марки.
/ г' V лгК. j\ \ \ \ /1 \ / / / if J у^'у у И \
Вступ. З метою адаптацп законодавства Укра'ни до законодавства
~ У^ /"уГ\\\ г—
Свропейського Союзу (дал - СС) уявляеться необхщним виршити певш
термшолопчш проблеми з метою правильного розумшня та единого
\V| \\\ \
тлумачення поняття «торговельна марка» (дай - ТМ), що дозволить запоб1гти помилок при його застосуванш та штерпретацп. З метою шдвищення р1вня
\ ^ % Нд^о ^V \Ч ! /f Jr ° л' ■ / А О
ефективност захисту прав ТМ актуальним е також питання визначення 11
ютотних ознак i прикладно! функцп.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. При опрацюваннi теми
дослiдження було проанаизовано законодавчi акти як СС, так i окремих його
держав-члешв. Понятшний апарат ТМ, змiст цившьних правовiдносин у сферi
1х використання, чинне законодавство, iмплементацiя мiжнародно-правових
аклв, правове регулювання охорони ТМ в останш роки тiею чи шшою мiрою
були предметом дослiджень багатьох вггчизняних i зарубiжних вчених, зокрема
таких, як А. Герц (A. Hertz), А. Горнюевич (А. Gornisevich), Т. Демченко
(T. Demchenko), Ф. Котлер (P. Kotler), А. Кур (A. Kur), О Шхурець (O. Pyhurets),
Л. Романадзе (L. Romanadze), С. Савич (S. Savych) та ш. Проте низка правових © Ярмак В. Ю., 2018 1
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
аспеклв зазначеного кола питань Hapa3i залишаються недо^дженими чи дискусшними.
Метою статт е визначення поняття, iстотних ознак i функцш ТМ та !х розумiння у прaвi GC. При цьому основну увагу придшено дослiдженню поняття ТМ у зaконодaвствi GC, законодавчих актах окремих його держав-членiв та в науковш лiтерaтурi; визначенню суттевих ознак та aнaлiзу правово!' природи й основних функцш ТМ.
Виклад основного матерiалу. Однiею з основних умов штеграцп Украши як рiвнопрaвного суб'екта в мiжнaродне спiвтовaриство е вщповщшсть !! нaцiонaльного законодавства загальноприйнятим мiжнaродним нормам i стандартам. На цьому еташ прiоритетнi напрямки вдосконалення вiтчизняного законодавства з метою його гармошзацп з мiжнaродно-прaвовими нормами визначено на законодавчому рiвнi й зумовлено прагненням Украши штеграцп до СС. До таких прiоритетних сфер вщнесено й законодавство про охорону
об'еклв iнтелектуaльноi влaсностi, зокрема ТМ.
f^rW - /J/l^Mi г—
З огляду на необхщнють гaрмонiзaцii вiтчизняного законодавства про
охорону ТМ з мiжнaродно-прaвовими нормами одним iз важливих завдань е забезпечення правильного розумшня й единого тлумачення поняття ТМ з метою запоб^ання неоднозначного використання та штерпретацп цього
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
термiнa. Головними цшями у сферi iнтелектуaльноi власност для Украши за рaтифiковaною Угодою про асощацш мiж Украшою, з одше! сторони, та Свропейським Союзом, Свропейським сшвтовариством з атомно! енергп i
^jill У1Г7П Г! 111 |У
iхнiми державами-членами, з iншоi сторони (дaлi - Угода про асощацш) е сприяння спрощенню створення i комерцiйного використання шновацшних продуктiв i продуктiв творчо1' дiяльностi та досягнення належного й ефективного рiвня охорони та захисту прав штелектуально1' влaсностi.
Зазначимо, що поняття ТМ, як i всього нормативного регулювання iнтелектуaльноi влaсностi в СС, сформувалось переважно пiд впливом правових моделей, як склались у зaконодaвствi його держaв-членiв. Крiм того, норми права СС щодо визначення термша ТМ зазнали впливу норм © Yarmak V. Yu., 2018 2
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
мiжнaродного права, тому лише в результат спшьного анаизу аклв СС та мiжнaродних нормативних аклв, якi регламентували рaнiше й регламентують сьогоднi прaвовiдносини у сферi використання та охорони ТМ, з'явилася можливють простежити процес змiн визначень ТМ та встановити цш законодавця у регулюванш цих прaвовiдносин.
Нaцiонaльний досвщ правового регулювання статусу ТМ в европейських крашах та норми мiжнaродного права в цiй сферi певною мiрою вплинули на формування вщповщних нормативних aктiв в СС. Потреба у прийнятл нaднaцiонaльних норм, зокрема щодо охорони ТМ, обумовлена необхщнютю унiфiкaцii вiдповiдного правового регулювання та забезпечення функцюнування спiльного ринку СС. У рамках СС було прийнято низку аклв, зокрема, Директиву Ради СС 89/104/СЕС «Про наближення законодавства держав-члешв, що стосуеться торговельних марок», та Регламент Ради СС «Про торговельну марку спшьноти». Вщповщно до ст. 288 Договору про
функцюнування СС директива е обов'язковою щодо результату, якого
\\\ IJlC^Ji г—
необхiдно досягти для кожно! держави-члена, яюй ii адресовано, проте залишае
нaцiонaльним органам влади вибiр форми та зaсобiв. Так, перша Директива
\ \ \\ (I \\\ \ _ - /// ii I / /
Ради СС 89/104/СЕС «Про наближення законодавства держав-члешв, що
стосуеться торговельних марок» (ст. 2) визначае, що ТМ може складатися з
\ р с ^ \ I \Ч ' S Ж ^Г ^ 1 / ■ ° i / / Mm. О /
будь-якого знака, який можна представити у грaфiчнiй формi, зокрема ^в, включаючи влaснi iменa, малюнки, лггери, цифри, зображення товaрiв чи 1'хшх упаковок, за умови, що таю знаки здатш вiдрiзняти товари чи послуги одного виробника вiд товaрiв чи послуг шших виробникiв [1].
20 грудня 1993 р. був прийнятий Регламент Ради СС «Про торговельну марку спшьноти», головною вщмшнютю якого вщ директиви е його загальне застосування. Вш е обов'язковим у повному обсязi та повинен прямо застосовуватися в ушх державах-членах (ст. 289 ДФСС). Тобто Регламент фактично прирiвнюеться до нацюнального закону i навпъ мае прiоритет вiдносно нього. У ньому зазначаеться, що ТМ може складатися з будь-яких позначень, за умови, що таю позначення здатш вирiзняти товари чи послуги © Ярмак В. Ю., 2018 3
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
одного виробника вщ TOBapiB або послуг шших виробниюв (ст. 4). Попри те, що Регламент мае пряме застосування, bíh не мютить вичерпного перелшу елеменпв у визначеннi ТМ, якi можуть бути вiдображенi в деяких нацюнальних нормах i породжувати певнi проблеми для тих держав-члешв СС, де визначення ТМ е ширшим або бшьш конкретним.
Так, тсля ознайомлення з цим визначенням залишаються незрозумшими критерп виокремлення (iдентифiкацii) ТМ, що призводить до неможливост ii ефективного правового захисту через недостатню законодавчу регламентацш. Крiм Регламенту та Директив СС, держави-члени СС у практиш правового забезпечення використання ТМ орiентуеться також на положення TRIPS вщ 15 квггня 1994 р. Зокрема, в його ст. 15 зазначаеться, що будь-яке позначення чи комбшашя позначень, за допомогою яких можна вiдрiзнити товари i послуги одного тдприемства вщ товарiв i послуг шшого, можуть являти собою товарний знак [2]. При цьому, характеризуючи поняття ТМ у правi СС та в нацюнальному законодавствi краш-члешв СС, слiд зауважити, що нацюнальш
\\\ /// "И г—
ТМ у вiдносно нових державах-членах мають право паралельно спiвiснувати з ТМ СС, маючи своi особливосп, проте нiвелюючи ключовi вiдмiнностi мiж
\ rL \м) У.....4 \\\ \ -/// 1/у (V/ 5¡5 /
ними та реформуючи чинне законодавство за принципами регулювання ТМ в рамках СС, що може породжувати проблему.
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
23 березня 2016 р. набрав чинност Регламент (СС) № 2015/2424 Свропейського Парламенту та Ради [3], що вносить змши до Регламенту про ТМ Союзу. Цей законодавчий акт впорядковуе вс аспекти матерiального права
^jillм^ПГ! 1 Vi |V
в регулюванш ТМ. У своiй основi це право е iдентичним праву, що регулюе вiдносини у сферi нацiональних зареестрованих знакiв у кожнш краiнi-членi СС, оскiльки це право гармошзовано згiдно з Першою Директивою. Сднють у застосуваннi й тлумаченш всього комплексу законодавчих актiв забезпечуеться рiшеннями Суду СС.
Стаття 4 Регламенту про торговельну марку [3] надае визначення ТМ Сшвтовариства: будь-як знаки, що мають графiчне зображення, за умови, що цi знаки слугують розрiзненню товарiв i послуг одного тдприемства вщ © Yarmak V. Yu., 2018 4
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
TOBapiB i послуг шших тдприемств. Це визначення супроводжуеться прикладами знаюв, як вiдповiдають двом вимогам - мати графiчне зображення та розрiзняльний характер: «слова, включно з особистими прiзвищами, малюнки, лiтери, цифри, форма продукту та його упаковка». Це дуже широке визначення, яке дозволяе, зокрема, рееструвати марки об'емних форм (наприклад, вид пляшки), звуковi сигнали (наприклад, музичний мотив, ричання лева) й навпъ нюховi знаки.
Анаиз розвитку правового регулювання використання та охорони ТМ в СС дае шдстави стверджувати, що процес становлення наднащональних норм у цш сферi е в цiлому устшним. Основнi принципи права СС щодо забезпечення об^у ТМ СС вщповщають потребам й очiкуванням мiжнародного та национального бiзнесу.
Регламент (СС) № 2015/2424 [3] змшюе назву ТМ Ствтовариства на ТМ
1 11 J \ I \ Ш ^ \
СС. Головною вщмшшстю ТМ СС вiд нащонально!' ТМ у державах-членах СС е територiальне поширення ïï дiï, тобто не обмеженють однiею крашою, а правове закрiплення права на зареестровану ТМ в ушх краïнах СС.
Серед новел СС, що почали дiяти з 1 жовтня 2017 р., також слщ зазначити сертифшацшну марку СС. Сертифжацшна марка е новим видом ТМ на рiвнi СС, хоча вони юнують декшька рокiв у певних системах национального
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
рiвня в СС. Сертифжацшна марка СС визначаеться як така, що е «придатною для вiдрiзнення товарiв чи послуг, якi сертифжоваш власником знака стосовно матерiалу, способу виробництва товарiв або виконання послуг, якосп, точностi чи iнших характеристик, за винятком географiчного походження, вiд товарiв i послуг, якi не е сертифжованими у такий спосiб».
По суп сертифжацшна марка СС стосуеться гарантп специфiчних характеристик певних товарiв i послуг. Це вказуе на те, що товари i послуги з щею маркою вщповщають певному стандартов^ що викладений у правилах використання, та контролюються пiд вщповщальнють власника сертифiкацiйного знака, незалежно вщ iдентифiкацiï пiдприемства, яке дiйсно виробляе або надае вiдповiднi товари та послуги й насправдi використовуе © Ярмак В. Ю., 2018 5
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. - Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
сертифжацшний знак [4].
Регламент (GC) № 2015/2424 Свропейського Парламенту та Ради, спрямований на спрощення процедур та тдвищення правово!' визначеносл, а також чггке визначення вшх завдань Вiдомства GC з питань штелектуально!' власностi, включаючи рамки сшвпращ та зближення практики мiж Вiдомством i вiдповiдними вiдомствами держав-члешв. У результат створено систему за принципом «те, що ви бачите, - це те, що ви отримаете», що допомагае спростити реестращю та щентифшащю ТМ [4].
Статтею 3 Регламенту (GC) № 2015/2424 встановлюються спецiальнi правила та вимоги представлення найбшьш поширених видiв ТМ, включаючи деяк технiчнi вимоги, вщповщно до специфiки та атрибутiв певно!' ТМ.
Для розкриття змiсту поняття ТМ та ïï функцiй у правi GC окрiм норм права слщ також звернутись до теоретичних джерел. Анаиз науково!'
/ ¿> / I / \ I I ъЛ
лiтератури пiдтверджуе iнтерес багатьох учених до цього поняття ТМ. Так, О. Шхурець (о. Pyhurets) визначае ТМ як марку (знак), яка вiдрiзняе товари
\\\ Un, H Г"^
(послуги) одних осiб вiд однорiдних товарiв (послуг) шших ошб i призначена для реклами цих товарiв (послуг) та полегшення споживачам вибору товарiв (послуг) певноï якостi [5]. Вчений закладае в поняття ТМ як правового феномену, а також вщображае родо-видовi вщносини й приналежнiсть ТМ до
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
категорiï марок (або знаюв).
Розгорнуте визначення ТМ надае О. Марушева: «... це позначення, яке
представляе собою слова, лггери, цифри, зображувальш елементи, комбiнацiï
Гf Ê■/¿/i lГ \\ \\
кольорiв та iншi позначення (або 1'х комбiнацiï), яке дозволяе вiдрiзнити товари (послуги) одних суб'еклв (правоволодiльцiв) вщ однорiдних товарiв (послуг) iнших суб'еклв i щодо якого правоволодiльцю надаються виключнi права використовувати таке позначення, надавати третiм особам дозвiл на використання позначення, а також перешкоджати його неправомiрному використанню третiми особами» [6]. Вбачаеться, що дослщник зосередив увагу на необхщносл додаткового закршлення прав на розпорядження торговельними марками, зокрема лептимнють 1'х використання трелми особами. © Yarmak V. Yu., 2018 6
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Цжавим для анаизу е визначення ТМ, надане Ф. Котлером: «... iM^, термш, знак, символ, малюнок або !х поеднання, призначеш для щентифшацп товарiв або послуг одного продавця або групи продавшв i диференцiацii ix вiд товарiв i послуг конкурент» [7]. На думку автора, визначальною рисою е саме диференщащя мiж ТМ та конкуренщя як обов'язковi умови необхщност ТМ. За Ф. Котлером, марка включае до свого складу кшька елементiв: марочне iм'я, марочний знак i товарний знак. Наприклад, у сучасних ринкових умовах товаровиробниковi вочевидь недостатшм буде застосувати лише iм'я, знак та правовий захист у виглядi товарного знака, оскiльки таю елементи не повною мiрою зможуть розкрити властивост ТМ.
Таким чином, анаиз визначень ТМ, що мютяться в лiтературi та нормативно-правових актах, дозволяе виокремити низку ютотних ознак, що вiдрiзняють ii вiд шших засобiв iндивiдуалiзацii та результатiв iнтелектуальноi дiяльностi:
а) нематерiальний характер;
S Р" "7"уГ\\\ ///г—
б) комерцiйна цiннiсть;
в) iнформацiйний змiст;
г) розрiзняльна здатнють.
Вважаемо за необxiдне додати до зазначених вище ще одну визначальну ознаку ТМ - ii територiальний характер. Визнаючи права ТМ, кожна нацюнальна правова система ставила перед собою завдання створення вщповщного закону, який був би здатним регулювати вщносини щодо цих
^jiilУ1Г7ПГ!
нематерiальниx об'ектiв, що «не знають кордошв» i можуть бути використанi в рiзниx мiсцяx, причому одночасно. Отже, необхщно було ввести iдею локалiзацii, прив'язки до мюця.
Критерiй «прив'язка до мюця» в юриспруденцii традицiйно виражаеться у формi «мiсце, де права реаизуються». Стосовно нематерiального об'екта ним е мюце, де дiе право на нього. Одностайне прийняття такого правила правовими системами численних держав призвело до появи твердження, що права ТМ шдлягають загальному принципу територiальностi, вiдповiдно до якого © Ярмак В. Ю., 2018 7
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
нацюнальне законодавство дiе лише на територп, де дшть повноваження законодавця. З цього випливають таю наслщки:
а) охорона, надана в однш державi, дiе незалежно вiд охорони, що може юнувати в iншiй державi (принцип незалежност паралельних прав ТМ);
б) порушеннями прав вважаються лише дii, вчинеш на тiй територii, де охорона цих прав гарантована державою.
Для того, щоб стати об'ектом правово!' охорони, ТМ, крiм об'ективних ознак, мае вщповщати умовам реестрацii.
Розглянемо детальшше таку засадничу ознаку ТМ, як ii розрiзняльна здатнiсть. Имецька дослiдниця професор 1нституту iнтелектуальноi власност та конкурентного права Макса Планка А. Кур зауважуе, що в Директивi № 89/104/СЕС про торговельш марки згадуеться про розрiзняльну здатнють ТМ, двiчi та кожного разу ш надаеться рiзного значення. Про розрiзняльну здатнiсть, як про ii абстрактну властивють, йдеться у визначенш ТМ (ст. 2), а як про конкретну, вщносно конкретних товарiв (послуг), - у ст. 3 [8, с. 152].
W\
Позицiя подiлу розрiзняльноi здатност ТМ на абстрактну та конкретну
неодноразово знаходила вщбиття в судовш практицi краiн-членiв GC. Так. у
• • \\ч ///
рiшеннi Вищого адмiнiстративного суду Польшд у справi товарного знака
«Supermarket» щ двi категорii було чггко розмежовано. Зокрема, було
наголошено, що абстрактна розрiзняльна здатнiсть мае встановлюватись у
вiдривi вiд товарiв та послуг, яю позначае ТМ, лише стосовно позначення як
такого. Наявнють абстрактноi розрiзняльноi здатностi, зокрема, означае, що ТМ
igи У1Г7П Г! 111 |У
мае бути надiлена можливiстю легко та доступно, без зайвих iнтелектуальниx зусиль, сприйматися та запам'ятовуватися споживачами. 1накше кажучи, вона повинна мати здатнють виступати ношем шформацп, вказiвкою на виробника, а тому сприйматися ними однозначно (цшсно) та не бути при цьому складовою товару (мати самодостатнють). Лише наявнють цих ознак дозволить перешчним споживачам у подальшому сприймати позначений такою ТМ конкретний товар i правильно асощювати його з виробником. Лише тодi можна буде визначити, чи знак не вказуе виключно на вид товару, його яюсть, призначення, тобто чи © Yarmak V. Yu., 2018 8
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
мае вш розрiзняльну здатнють, тшьки вже конкретну [9].
Доцшьним е висновок Т. Демченко, що «розрiзняльнa здaтнiсть знака (...) завжди повинна визначатися виходячи iз зв'язку: знак - позначуваний товар -защкавлене товаром населення. Йдеться про те, що не можна зробити висновок про наявнють чи вщсутнють розрiзняльноi здaтностi знака, розглядаючи останнш незалежно вiд позначуваних ним товaрiв» [10, с. 50-51].
Приеднуемося до точки зору С. Савича, що абстрактна розрiзняльнa здатнють - це властивють ТМ як позначення (знака, символу) вирiзнятися на фош будь-якого товару та сприйматися будь-якими особами. Конкретна розрiзняльнa здатнють - це властивють ТМ вирiзнятися на фош конкретного позначеного нею товару (послуги) та сприйматися защкавленими цим товаром (послугою) особами [9].
Отже, в результат анаизу визначення ТМ в мiжнaродних нормативно-правових актах та зaконодaвствi СС, розгляду ii засадничих ознак нами сформований науковий погляд на ТМ як на умовне позначення, що мае
I \\\ ///
немaтерiaльний та територiaльний характер, певну комерцiйну цiннiсть у цившьному оборотi, iнформaцiйний змiст, абстрактну та конкретну розрiзняльнiсть, призначене для шдивщуаизацп товaрiв i вiдповiдно до законодавства може бути зареестроване як торговельна марка.
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
Розкриття змюту та призначення ТМ уявляеться недостатньо повним без визначення ii функцш. Слщ вiдзнaчити, що iдентифiкуючи товар певного
виробника, ТМ виконуе для виробниюв i споживaчiв рiзнi функцп. У нaуковiй
\\\ %
ллератур^ присвяченiй дослiдженню функцiй ТМ, наводиться розмаггтя функцiй, притаманних ТМ. Традицшно визначальною функцiею ТМ нaуковцi визнають розрiзняльну (розпiзнaвaльну) функцiю. Вона дозволяе вiдрiзнити товари або послуги конкретноi компaнii вiд товaрiв i послуг конкуруючо! компaнii, зробити !х легко розшзнаваними й полегшити споживaчевi вибiр товaрiв та послуг.
Друга функщя ТМ - iнформaтивнa, яка полягае у донесенш до споживача шформацп про якiсть продукту або послуги, дозволяючи тим самим © Ярмак В. Ю., 2018 9
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
споживачевi робити усвщомлений вибiр. Бшьш того, коли споживач звикае до того, що продукти з певною ТМ задовольняють його потребам i вимогам до якостi, вiн готовий купувати й iншi товари ж ТМ. Ця функцiя теж е дуже важливою, адже вщ ii виконання залежить загальна щннють ТМ та репутацiя ii правовласника. 1нформативна функцiя ТМ тiсно пов'язана з розрiзняльною. У поеднаннi вони можуть дати вичерпну iнформацiю як про виробника, так i про товар. Насамперед, марка е продовженням й шформативним рiзновидом фiрмового найменування тдприемця, виробника, продавця тощо [11, с. 84].
Третьою функщею ТМ е рекламна. Торговельна реклама являе собою дшову шформащю, яка допомагае покупцям вибирати потрiбнi товари. Добре вщомий покупцевi товарний знак, який завоював довiру на ринку, створюе його устшний збут, тобто реклама допомагае тдприемствам продавати випущенi товари або надаш послуги. Рекламна функщя ТМ надае товару поряд з шформацшною функцiею якiсть популярностi, роблячи його популярним серед споживачiв.
~ Г^" - ///ixSm Н г—
Рекламна функцiя ТМ - це здатнють сприяти здшсненню ефективноi
реклами товару й виступати безпосередньо як об'ектом реклами.
^ у\
Рекламоздатнють ТМ - це здатнiсть привертати увагу споживачш до маркованих нею товарiв. Рекламоздатнiсть включае низку ознак, як
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^ Г/ / / jr Л /
застосовуються одночасно. До них вщносяться: новизна iдеi, асощативнють, естетичнiсть, лаконiчнiсть, колiр. Для того, щоб ТМ стала засобом реклами, вона повинна стати об'ектом реклами, тобто використовуватися в ушх сво!х вiзуальниx проявах.
Вважаемо, що рекламна функщя ТМ виступае у двох аспектах: вона дозволяе споживачам дiзнатися про товар, його характеристики, вiдрiзняти його вщ шших аналогiчниx товарiв, що створюе певну перевагу для виробника; водночас рекламна функщя може виступати як спошб створення iмiджу товару, показника його ексклюзивностг
Четвертою функщею ТМ е охоронна. Ця функщя випливае з монопольного права на використання ТМ, яке гарантуеться ii власниковг Ця © Yarmak V. Yu., 2018 10
Теорiя i практика правознавства. — 2018. — Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
функщя призначена для захисту продукцп, яка випускаеться на зовшшнш ринок i використовуеться в боротьбi проти недобросовюно! конкуренцп. Ефективному здшсненню цiеi функцii ТМ сприяе, передушм, ii правова природа як на нащональному, так i на мiжнaродному рiвнях. Слiд зауважити, що охоронювану функцш можуть виконувати лише зареестроваш у встановленому порядку ТМ [11, с. 85].
П'ятою функщею ТМ е гарантгйна, яка полягае в гарантп вщповщно! якостi товару. Виконання цiеi функцii повною мiрою можливе лише за умови постiйного тдвищення якостi товару, його модернiзaцii. Крiм просто! вiдмiнностi одного товару вщ iншого ТМ гарантуе споживaчевi певний нaбiр корисних властивостей товару, його яюсть та репутaцiю на ринку. Ця функцiя ТМ дозволяе споживачам виправдано очiкувaти певнi характеристики товару саме цього виробника, що й формуе певну репутацш правовласника.
М. МакКенна вважае ТМ iнструментaрiем, за допомогою якого споживaчi
отримують достовiрну iнформaцiю, подiбну до !х очiкувaнням з приводу
~ \\\ ///^ЛП]
придбання того чи шшого товару. Це можливо, на його думку, за двома
напрямками: по-перше, ТМ зaстерiгaють споживaчiв вщ покупки товaрiв, якi
Л \м) У \\\ \ ^-/// "}) (V/ ^ /
вони не бажали купувати; по-друге, ТМ дозволяе споживачам повшстю покладатися на достовiрнiсть тих чи шших позначень з метою зменшення
\ q ГУ .. ' I , \ I X \ //J!l ° J^ У / jr Л /
витрат часу на вибiр товару [12]. Функцiя гaрaнтii якостi сьогодш виходить на перший план також i у зв'язку з поширенням практики надання права використання ТМ (наприклад, за лщензшним договором, договором
tg [ I / СУ П Г* 11 \ \
комерцiйноi концесii). У таких випадках ТМ вже не вказуе на певного виробника, а стае штампом якосл, влaстивоi товарам, як виробляються правовласником ТМ, i яко! дотримуеться користувач права.
I, нарешл, шостою важливою функцiею ТМ е психологгчна. Вона тюно пов'язана з гарантшною та рекламно! функщями й полягае в тому, щоб створити у покупця переконашсть у тому, що товар, який вш купуе, е найкращим за яюстю й тим самим привернути увагу до цього товару.
Отже, розглянувши вш функцп ТМ як засобу шдивщуаизацп товaрiв i © Ярмак В. Ю., 2018 11
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13) ISSN 2225-6555
послуг, можна дшти висновку про те, що так само як iм'я людини щентифшуе й вiдрiзняе ii вщ шших людей, ТМ виконуе основну функцш щентифшаци виробника продукту, вiдмiнностi певного продукту вщ безлiчi iншиx, а також захищае виробника й споживача вщ пiдробок.
Проаналiзувавши всi положення щодо функцш ТМ, е тдстави вважати, що основною функщею ТМ е розрiзняльна (розтзнавальна) функцiя, оскшьки функцiональне призначення ТМ саме в тому, що вона передовшм вiдрiзняе певний товар, виокремлюе його з числа однорщних, слугуе засобом його щентифшаци, тобто вiдрiзняе товар одного виробника вщ товару iншого. Натомють усi перелiченi функцii взаемопов'язанi й тому, з практичних мiркувань, вони завжди мають розглядатися комплексно.
Висновки. Грунтуючись на порiвняльному аналiзi рiзниx визначень та характеристики iстотниx умов ТМ, вважаемо доцшьним визначити ТМ як умовне позначення, яке мае нематерiальний характер, являе певну комерцшну щннють у цивiльному оборот^ мае iнформацiйний змiст i призначене для
~ Н г™
iндивiдуалiзацii товарiв, мае абстрактну та конкретну розрiзняльнiсть, якi вщповщно до законодавства можуть бути зареестроваш як торговельнi марки та мають територiальний характер.
Iстотнi ознаки, що вiдрiзняють ТМ вiд шших засобiв iндивiдуалiзацii та
\ р с ^ \ Is" \\ ! /f Jr ^V/zl ° j / / JL Л /
деяких результатiв iнтелектуальноi дiяльностi: нематерiальний характер, комерцiйна цiннiсть, iнформацiйний змют, розрiзняльна здатнiсть, територiальний характер.
if Я П |7 Г1 Г" 11 \ 1 \V
Сертифiкацiйна марка GC визначаеться як марка, яка е «... придатною для вiдрiзнення товарiв чи послуг, як сертифiкованi власником знака стосовно матерiалу, способу виробництва товарiв або виконання послуг, якостi, точност чи iншиx характеристик, за винятком географiчного походження, вiд товарiв i послуг, якi не е сертифжованими у такий спосiб».
Вважаемо, що саме сертифшацшна марка буде затребуваною i пiдприемцями, i споживачами, активно використовуватиметься з часом, тому що саме цей вид марки вказуе на те, що товари i послуги, споряджеш щею © Yarmak V. Yu., 2018 12
Теорiя i практика правознавства. — 201S. — Вип. 1 (1З)
ISSN 2225-б555
маркою, вщповщають певному стандарту, викладеному в правилах використання, та контролюються тд вщповщальшсть власника сертифжащйно1' марки.
Основна функщя торговельно1' марки е розрiзняльна (розпiзнавальна) функцiя, тому що функцiональне призначення торговельно! марки саме в тому, що торговельна марка перш за все вiдрiзняе певний товар, видшяе його з маси однорщних, служить засобом щентифшаци товару, тобто вiдрiзняе товар одного виробника вщ товару iншого.
Уш перелiченi функцiï - розрiзняльна (розтзнавальна), iнформативна, рекламна, охоронна, гарантiйна, психолопчна - е взаемопов'язаними й тому, з практичних мiркувань, завжди повинш розглядатися комплексно. ТМ здiйснюють захист не лише приватного штересу, i й невизначеного кола ошб -споживачiв, тому саме захист прав споживачiв, на наш погляд, е найголовшшим ïï завданням. Тшьки пiсля того, як ТМ виконуватиме сво1' функцiï i права споживача будуть захищенi, виробник товарiв зможе отримати
S г—
ту вiддачу вiд швестицш, якi вiн вклав у свою ТМ.
hi I ' / ^ \ \\ \ -—/ / И Ш N ' 'ill
Список л1тератури:
1. Перша Директива Ради вщ 21 грудня 1988 р. про наближення законодавства держав-члешв, що стосуеться торговельних марок (89/10 4/GEC) (ОВ L 040, 11.02.1989 р., с. 1). URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_352 (дата звернення: 17.02.2018).
2. Угода про торговельш аспекти прав штелектуально'1 власносп в межах св^ово!' оргашзацп торгiвлi вiд 15.12.1993 р. (Угода TRIPS). URL: http://zakon2.rada.gov.ua /1 aws/show/981_018 (дата звернення: 17.02.2018).
3. Регламент (€С) № 2015/2424 Свропейського Парламенту та Ради. URL: https://euipo.europa.eu/tunne1-web/secure/webdav/guest/document_1ibrary/contentPdfs/1ega1 _reform/regu1ation_20152424_en.pdf (дата звернення: 17.02.2018).
4. Горшсевич А. М. Деяю новели другого етапу реформи торговельно1 марки Свропейського Союзу. 1нтелектуальна властсть. 2017. № 8. URL: http://iii.ua/uk/fund/inte1ektua1na-v1asnist-v-ukrayini-2017-no8 (дата звернення: 17.02.2018).
5. Шхурець О. В. Охорона права на торговельну марку (цившьно-правовий аспект): дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2005. 203 с.
6. Марушева О. Г. Особливосп визначення поняття торговельно1 марки. Право i Безпека. Харюв, 2012. № 5. С. 214-217.
7. Kot1er P., Jatusripitak S., Maesincee S. The Marketing of Nations: A Strategic Approach to Bui1ding Nationa1 Wea1th. NY: The Free Press, 1997. URL: http://mobi1oad.info/the-marketing664838.pdf (дата звернення: 17.02.2018).
8. Kur A. Fundamenta1 concernsin th eharmonization of trademark 1aw. Trademark Law and Theory. A Handbook of Contemporary research. Edward E1gar Pub1ishing Ltd, 2008. P. 151-177 (дата звернення: 17.02.2018).
© Ярмак В. Ю., 201S
13
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2018. — Issue 1 (13)
ISSN 2225-6555
9. Савич С. С. Розр1зняльна здатшсть торговельно'1 марки:до питания визначення поняття. 1сторико-правовий часопис. 2014. № 2. С. 69-74. URL: http://nbuv.gov.ua /UJRN/ipch_2014_2_16 (дата звернення: 17.02.2018).
10. Демченко Т. С. Проблеми гармошзацп законодавства Украши про товарш знаки з м1жнародно-правовими нормами: дис. ... канд. юрид. наук. Кшв, 2002. 214 с.
11. Романадзе Л. Д. Поняття, функцп та види торговельних марок. Теоргя i практика ттелектуальног власностi. 2010. № 5 (55). С. 82-88.
12. McKenna Mark P. The Normative Foundations of trademark law. Notre Dame Law Revue. 2007. Vol. 82, No. 5. P. 1846.
References:
1. Persha Dyrektyva Rady vid 21 hrudnia 1988 roku pro nablyzhennia zakonodavstva derzhav-chleniv, shcho stosuietsia torhovelnykh marok (2016) (89/10 4/IeEC) (OV L 040, 11.02.1989 r. s. 1). URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_352 [in Ukrainian].
2. Uhoda pro torhovel'ni aspekty prav intelektual'noyi vlasnosti v mezhakh svitovoyi orhanizatsiyi torhivli. (1993). (Uhoda TRIPS). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/981_018 [in Ukrainian].
3. Rehlament № 2015/2424 Yevropeys'koho Parlamentu ta Rady (2016): URL: https://euipo.europa.eu/tunnel-web/secure/webdav/guest/document_library/contentPdfs/legal _reform/regulation_20152424_en.pdf [in Ukrainian].
4. Hornisevych, A.M. (2017). Deyaki novely druhoho etapu reformy torhovel'noyi marky Yevropeys'koho Soyuzu. Intelektual'na vlasnist', 8. URL: http://iii.ua/uk/fund/intelektualna-vlasnist-v-ukrayini-2017-no8web/secure/webdav/guest/document_library/contentPdfs/legal_reform /regulation_20152424_en.pdf [in Ukrainian].
5. Pikhurets', O.V.( 2005). Okhorona prava na torhovel'nu marku (tsyvil'no-pravovyy aspekt): Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
6. Marusheva, O.H. (2012). Osoblyvosti vyznachennya ponyattya torhovel'noyi marky. Pravo i Bezpeka. Kharkiv, 5, 214-217 [in Ukrainian].
7. Kotler, P., Jatusripitak, S., Maesincee, S. (1997). The Marketing of Nations: A Strategic Approach to Building National Wealth. NY: The Free Press, URL: http://mobiload.info/the-marketing664838.pdf.
8. Kur, A. (2008). Fundamental concernsin th eharmonization of trademark law. Trademark Law and Theory. A Handbook of Contemporary research. Edward Elgar Publishing Ltd, 151-177.
9. Savych, S.S. (2014). Rozriznyal'na zdatnist' torhovel'noyi marky: do pytannya vyznachennya ponyattya. Istoryko-pravovyy chasopys, 2, 69-74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipch_2014_2_16 [in Ukrainian].
10. Demchenko, T.S. (2002). Problemy harmonizatsiyi zakonodavstva Ukrayiny pro tovarni znaky z mizhnarodno-pravovymy normamy: Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].
11. Romanadze, L.D. (2010). Ponyattya, funktsiyi ta vydy torhovel'nykh marok. Teoriya i praktyka intelektual'noyi vlasnosti - Theory And Practice оf Intellectual Property, 5 (55), 82-88 [in Ukrainian].
12. McKenna, Mark P. (2007). The Normative Foundations of trademark law. Notre Dame Law Revue, vol. 82, 5, 1846.
Ярмак В. Ю. Понятие, признаки и функции торговой марки в праве Европейского Союза.
Статья посвящена правовому анализу и установлению особенностей определения понятия торговой марки в законодательстве Европейского Союза, в национальном законодательстве его государств-членов и в научной литературе. В результате исследования выделены существенные признаки торговой марки, отличающие ее от других средств индивидуализации и результатов интеллектуальной деятельности, а также исследованы функции торговой марки.
© Yarmak V. Yu., 2018
14
Теорiя i практика правознавства. — 2018. - Вип. 1 (13) ISSN 2225-6555
Ключевые слова: торговая марка; Европейский Союз; признаки торговой марки; функции торговой марки.
Yarmak V. V. The concept, features and functions of the trademark in the law of the European Union.
The article is devoted to the legal analysis and definition of the trademark definition in the national legislation of the European Union members, the notion of the trademark in the EU legislation and the scientific literature. As the result of the study the essential features of a trademark were found, distinguishing it from other means of individualization and the results of intellectual activity. The article examines the functions of the trademark.
Keywords: trademark; European Union; trademark signs; trademark features.
Надтшла доредколегИ 23.02.2018 р.
© Ярмак В. Ю., 2018
15
