CC BY
13
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2008 р. Вип. № 18
УДК 658.141
Адарюкова М.О.*
1НВЕСТИЦ1ЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Досл1джено стан, умоеи i проблемы переходу економти на тновацтну модель роз-еитку у пор1внянт 3i сетоеим doceidoM розеинених крат. Проанал1зовано тенден-цп твестицтно-тновацтних процеав в Украгт. Розглянута ефектиена схема ф1-нансуеання науки та тновацтного розеитку. Визначено перспективы державноi полтики в сфер! регулювання твестицтного забезпечення тновацтног д1яльност1, зокрема промисловост1.
Уряди багатьох держав створюють сприятливе для появи шновацш внутршне i зовшшне середовище; шдтримують yci види ¡нновацш. hobí оргашзацшш структуры й hobí ckohomíhhí мехашзми; реал1зують программ розвитку окремих територш на ochobí шновацшннх моделей.
Для шдвищення конкурентоспроможносп в рамках GC передбачено реал1зувати Рамкову програму конкурентоспроможносп та шновацш GC на 2007 - 2013 роки, яка включатиме в себе: Програму розвитку пщприемництва та шновацш: Програму сприяння полппщ ITK; Програму розвитку штелектуально! енергетики Свропи.
Для Украши саме цей напрям д1яльносп GC е щкавим, оскшьки вказана програма буде вщкрита для у част i кра!н-члешв GC та краш-кандидат1в на членство в GC, а також для кра1н-cyciflÍB.
1нновацшне джерело зростання ckohomíkh е найбшып привабливим. Р1зниця mí>k результатами науково-техшчних та íhllihx шновацш i витратами на них бувае надто значною. Цим шляхом ¿дуть розвинеш краши, i в нашому суспшьств1 е bcí передумови ор1ентуватися на нього.
Проблема швсстицшного забезпечення шновацш е одшею з найбшып складних в Укра!-hí. Багато проблем, що стосуються формування оптимально! структури швсстнцш залишаються дискусшними. Це пояснюеться не лише р1зними пщходами до обговорювано! проблеми, а й динампмом швсстнцшннх процсслв. пошуком шлях1в оптим1зацп розподшу швсстнцшннх ре-cypcÍB на MaKpopÍBHi.
На сьогодш tcopcth4h¡ проблеми пщвищення р1вня шновацшного наповнення íhbccthuíííhhx вкладень на засадах реал1зацш стратеги випереджального розвитку ckohomíkh в умовах и переходу до модел1 швестицшно-шновацшного розвитку е предметом активних дослщжень бчених-ekohomíctíb ycix кра1н cbíty [2 - 6, 8].
Внаслщок вщсутносп 4Ítkoi системи державного впливу на шновацшний розвиток ckohomíkh впчизняне виробництво вщдае перевагу закушвл1 заруб1жно! tcxhíkh. Недостатш обся-ги фшансування власно! науки, умови кредитування шновацшного процесу, система стимулю-вання НДДКР та розвитку шновацш не тшьки не вщповщають сучасним вимогам i стандартам розвинених кра1н, а й науковим та ckohomíhhhm можливостям, яи мае Украша. Тому необхщно дослщити оргашзащю фшансування науки та шновацшного розвитку краши.
Метою статп е з ясування значения шновацшного розвитку ckohomíkh Украши на сучас-ному eTani, його стану у промисловосп та визначення прюритетних напрям1в i першочергових заход i в державно! полтжи у напрямку стимулювання залучення швсстнцшннх джерел шнова-цшно! д1яльносп.
Статистичш дан i про стан шновацшно! активносп впчизняних пщприемств дають пщ-стави для серйозного занепокоення (табл. 1). Питома вага пщприемств, що займались шноващ-
*ПДТУ, acnipaHTKa
ями за перюд з 2000 р. по 2006 р. знизилась на 6,8 %, а шдприемств, яю впроваджували шнова-цп - вщповщно на 4,8 %. Проте помггно збшыпуються деяю показники загальних витрат за на-прямами шновацшно! д1яльносп. Наприклад, загальна сума витрат зросла на 4400 млн. грн. (або 16,8 %), в тому числ1 витрати на дослщження 1 розробки зросли на 726, 7 млн. грн. (23,7 %), на придбання нових технологш - на 86,7 млн. грн. (8,8 %), на подготовку виробництва для впровадження шновацш - на 790,8 млн. грн. (20 %), на придбання машин та обладнання -на 2414,7 млн. грн. (15,7 %) та шип витрати - на 381 млн. грн. (13,5 %) [1].
Таблиця 1 - 1нновацшна активнють шдприемств Украши в 2000 - 2006 рр.
Показник 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Питома вага шдприемств (%): - займалися шноващями 18,0 16,5 18,0 15,1 13,7 11,9 11,2
- упроваджували шновацп 14,8 14,3 14,6 11,5 10,0 8,2 10,0
Загальна сума витрат (млн. грн.) 1760,1 1979,4 3018,3 3059,8 4534,6 5751,6 6160,0
у тому числ1 за напрямами: - дослщження 1 розробки 266,2 171,4 270,1 312,9 445,3 612,3 992,9
- придбання машин та облад- 1074,5 1249,4 1865,6 1873,7 2717,5 3149,6 3489,2
нання
- придбання нових технологш 72,8 125,0 149,7 95,9 143,5 243,4 159,5
- подготовка виробництва для 163,9 183,8 325,2 527,3 808,5 991,7 954,7
впровадження шновацш - шип витрати 182,7 249,8 407,7 250,0 419,8 754,6 563,7
Проанал1зувавши шновацшну активнють шдприемств Украши, можна зробити висновок, що питома вага шдприемств, яю активно займаються шновацшною д1яльшстю, постшно зни-жуеться. Але спостер1гаеться тенденщя росту показниюв загальних витрат за напрямами шновацшно! д1яльносп.
Науковий потенщал краши 1 зд1бнють до його реал1зацп детермшують ¡нновацшно - ш-вестицшний розвиток економ1чно! системи. В умовах сконо\пки знань виграе той, хто вмщо 1х використовуе 1 перетворюе на доходи. Саме тому в свт все бшып збщыпуеться увага до науки.
В 2002 р. швестицн в знания в окремих крашах ОЕСР склали майже 9 % ВВП, частка витрат на науку, зокрема, коливалася вщ 1,8 до 6,8 %. Одночасно з цим зростання швестицш в машини 1 устаткування сповшьнилося 1 склало в 2002 р. 6,9 % ВВП. Це свщчить про те, що досягнувши певного р1вня забезпечення техшчного парку, краши переор1ентують сво! засоби (табл. 2) [2].
Таблиця 2 - Р1вень 1 дина\пка швестицш кра1н ОЕСР за перюд з 1994 - 2002 рр.
Краша Р1вень швестицш % до ВВП
В знания В машини 1 устаткування
1нвсстицп Вщхилення 1нвсстицп Вщхилення
Швещя 6,8 1,7 7,3 0,6
Фшлящця 6,0 1,3 5,7 0,0
ГПвдснна Корея 5,8 1,0 10,4 -3,7
Великобриташя 3,7 0,2 6,8 -0,4
Япошя 5Д 1,2 8,7 -0,6
ЬПмсччина 3,9 0,5 7Д -0,1
США 6,7 1,2 5,9 -0,8
3 урахуванням ситуацп 1 св1тових тенденц1й розвитку науки, що склалася, украй необхщ-ний аналп реального положения справ 1 достов1рна оц1нка наукового потенц1алу Украши.
Анал1зуючи ф1нансування науки як головну складову наукового потенщалу Украши, слщ оц1нювати не т1льки загальн1 обсяги 1 дина\пку показниюв, але також 1х частку у ВВП. За да-ними Всесв1тнього банку, 85 % сукупних свшэвих ¡нвсстиц1й в науку здшснюють краши-члени
ОЕСР, 11%- 1ндш, Китай, Бразил1я, нов1 технолопчно розвинуп краши Схщно1 Ази 1 лише 4 % - решта кра1н свпу, у тому числ11 Украша [2].
В Укранп дотепер фшансування науки залишаеться недостатшм, особливо в пор1внянш з розвинутими крашами. Наприклад, в 2004 р. витрати на науку склали: в США - понад 300 млрд. дол., в Японп - близько 120 млрд. дол., тсцц як в Укранп вони ледве вийшли на вщмтсу 1 млрд. дол. [2].
Таким чином, у нас ш держава, ш реальний сектор, не говорячи вже про о крем 1 шдпри-емства, не в змоз1 сьогодш забезпечити швестицп в науку на р1вш розвинутих кра1н.
Обсяги вкладення засоб1в в науку у високому ступеш визначають II результативнють зро-стання кшькосп винаход1в. р1вснь 1х орипнальносп [ конкурснтоспроможност 1. Широкомасш-табний прогрес науки можливий тшьки тодк коли обсяг 1х фшансування росте зпдно залежнос-т1, встановлено! Решером: для подвоення числа винаход1в за певний про\пжок часу потр1бно заддавати протягом нього в 100 раз1в бщыне рссурав. для потроення - в 1000 раз ¡в бщыне ресурсов 1 т.д. Таю сшввщношення дають чтее уявлення про обсяги фшансування науки, необ-хщш для забезпечення II розвитку [3].
Аналп сучасного стану втшзняно!' с коном ¡ки показуе, що в промисловому виробництв1 домшуе трстш тсхнолопчний уклад, отже вщетавання Украши вщ провщних кра!н у часовому вим1рюванш складае щонайменше 50 рою в.
Не мае сумшву в тому, що необхщно пщвищувати науково-техшчний р1вснь третього, тобто шдустр1ального за своею природою тсхнолопчного укладу, але для вдосконалення струк-тури скономпчи необхщно вкладати швестицп в забезпечення прюритетного розвитку галузей вищих технолопчних уклад1в (табл. 3) [4].
Таблиця 3 - Тсхнолопчна багатоукладшеть скономп<и Украши, %
Показник Уклад
3-й 4-й 5-й 6-й
Обсяг виробництва продукцн 57,9 38,0 4,0 ОД
Фшансування наукових розробок 6,0 69,7 23,0 0,3
Затрата на ¡нновацп 30,0 60,0 8,6 0,4
1нвсстицй' 75,0 20,0 4,5 0,5
Каптальш затрата на модершзащю 83,0 10,0 6,1 0,9
Для розвитку ¡нновацшно! д1яльносп важлива шфраструктура по фшансовому забезпе-ченню ¡нновацшних проекпв. Найпоширсшшою II формою е венчурний бпнсс. з одного боку, сприяючи упровадженню у виробництво новтпх досягнень НТП, а з шшою - зводячи до мпп-муму фшансов1 ризики окремих швсстор1в.
Саме венчурний бпнсс дозволив розвинутим крашам протягом останньо! четверо мину-лого столггтя яклено змшити структуру продуктивних сил 1 пом1тно впливати на виробнич1 вщ-носини. В США за пер ¡од з 1980 по 2000 рр. ринок венчурного капталу збшыпився в п'ять ра-з1в (з 20 до 100 млрд. дол.). Под1бна картина спостср1галася [ в бшыпосп провщних шдустр1а-льних кра!н Захщно! Свропи. Певне уявлення про масштабшсть використання венчурного каш-талу може дати такий приклад: в США в 1997 - 1998 рр. швестицп отримали 5695 венчурних ф1рм. з них 1863, або 32,7 %, що знаходилися в технопарку «Силп<онова долина» [5].
В Укранп в 2004 р. д1яли 7 венчурних фонд1в. сукупш ресурси яких складали, за рпними оцшками, 400 - 800 млн. дол., а вартють швестицшного портфеля - 250 - 300 млн. дол. Але на-впъ при такому незначному обсяз1 швсстування венчурш фонди не проявили ознак «ризикова-ного капталу», направляючи сво! ресурси головним чином на фшансове забезпечення тради-цшних швсстпросктлв. Жоден з них не вклав засоби в розвиток перспективних тсхнологш шос-того тсхнолопчного укладу [5].
Якщо визначати перспективи упровадження в Укранп шновацшнш модел1 економши, то, безперечно, св1товий доевщ створення 1 використання венчурного бпнссу 1 шновацшно! шфра-структури доцщьно взяти до уваги.
В 2005 рощ на ресурсне забезпечення рсалпацп виключено ¡нновацшних проекпв зор1е-нтована д1яльнють об екпв специф1чно! шфраструктури шновацшно! д1яльност1, яку станов-лять Украшська державна ¡нновацшна компашя; 7 фощцв венчурного капталу та прямих шве-
стицш; 1нновацшна палата Украши; 3 шновацшних центри; 14 технолопчних парков. у тому числ1 8 технопарков. створених вщповщно до ЗУ "Про спещальний режим швестицшно! та ш-новацшно! д1яльност1 технолопчних парков [5].
Технопарки Украши практично едиш на сьогодш ефективно ддач! мехашзми, що забез-печують зв'язок науки з виробництвом 1 представляють комплекс шфраструктурних послуг за рахунок спещального режиму виконання шновацшних проекпв. Проте 1х кшыасть зовам не вщповщае умовам шновацшно! стратеги розвитку с коном ¡кн.
В 2006 рощ у технопарках Украши зареестровано 55 шновацшних та 8 швсстицшних проекта (табл. 4) [6].
Таблиця 4 - Фшансов! показники шновацшно-швестицшно! д1яльносп технопарков Украши
Показник Сума, млн. грн.
1нвестицн згщно проектам 2,996
Залучен! ¡нвсстиц1!. у тому числ! ¡нозсмн1 2,736 2,665
Залучен! кредита 284,077
Залучен! бюджета! кошти, у тому числ! капггальш вкладення 0 0
Загальш витрати, у тому числ! НДДКР та дослщш зразки 1062,484 1,371
Обсяг реал!зовано! шновацшно! продукцн: - на внутр!шньому ринку - на зовшшньому ринку 1106,919 967,196 139,722
Валов! доходи вщ реал!зац!! !нновац!йного (швестицшного) проекту 557,466
Валов! витрати по шновацшному (!нвестиц!й-ному) проекту 559,801
Одержано податкових пшьг: - по податку на прибуток - по ПДВ - по вв!зним митам 13,730 10,980 -0,043 2,793
В цшому узагальнення евггового доевщу дозволяе стверджувати, що система державно! та мюцево! полггики в сфер! стимулювання шновацшно! д1яльносп формуеться в кожнш кра!ш з урахуванням особливостей нацюнально! скономнчи. системи побудови 1 взаемод1! державних структур влади. Виходячи з територ1ально!, галузево! та структурно! неоднорщност1 науково-техн1чного потенц1алу Украши, на еташ становления ринкових в1дносин можна використовува-ти р1зн1 модел1 ¡нновац1йного розвитку, а саме: "активно! дифузп шновацш : "державно! пщ-тримки ¡нновац1йних форм"; "локального ¡нновац1йного середовища на зразок "наукових пар-ков . "тсхнопол1с1в . а в Укра!ш - "територ1ально науково-техшчних центр1в"; "м1жгалузевих наукових техн1чних комплексов (МНТК); модель СНД; "св1тового сп1вроб1тництва [7].
На рис. 1 запропоновано схему оргашзацп ф1нансування науки та шновацшного розвитку Украши [8]. Вщм1нн1сть !! вщ ситуац1!, що склалася на сьогодш. полягае у тому, що значну роль у формуванш пропозицш щодо структури 1 бюджетних витрат мають вщ1гравати Рада з питань науково-тсхнолопчно! пол1тики при Президентов! Украши, М1жвщомча рада з питань шновацшного розвитку 1 безпосередньо Дсржкомпст (М1н1стсрство) з питань науки та ¡ннова-ц1йного розвитку. Другою суттевою в1дм1нн1стю е те, що вщповщш бюджета! кошти науков! орган!зац!! здебшыпого (принайми! 60 %) отримають через Держкомпет (М!н!стерство) з питань науки та шновацшного розвитку, яке завдяки цьому може налагодити контроль за ефек тившетю !х використання. Ще одшею новащею е те, що передбачаеться участь держави у вен-чурних фондах з р!зними формами власност! (така практика оргашзацп пщтримки ризикованих проект!в продемонструвала свою надзвичайно високу ефектившеть у багатьох крашах св!ту).
- пропозицп щодо формування бюджету ; ^- фшансування наукових та ¡нновашйних проеючв 1 програм;
базове фшансування з державного бюджету: - консультаци ! узгояження позпшй при формуванш бюджету
Рис. 1 - Схема оргашзацп фшансування науки та шновацшного розвитку Украши
Для досягнення зростання сфсктивносп й конкурентоспроможносп сконом ¡ки в цщому слщ шдтримувати сталий р1вень кашталовкладень у знания, дослщження, шновацп. пщвищен-ня п роду кт и в ноет i npaui. удосконалення шфраструктури. Прюритети ¡нновацшного розвитку с коном ¡ки краши вимагають вщповщного швсстицшного забезпечення. В uiii ситуацп Kpivi ßi-домих метод ¡в залучення ресурсов необхщно продовжити пошук та використання нетрадицш-них фшансових шетруменпв i схем.
Висновки
1. Проведений анагиз стану швсстицшного потенщалу Украши евщчить про необхщнють ви-значити основш фактори, що стримують шновацшний розвиток промислових пщприемств: низький р1вснь державного фшансування шновацшного розвитку та недостатнють власних кошт ¡в пщприемств; низька швестицшна активн1сть в1тчизняних та шоземних ¡нвсстор1в: не-досконал1сть податкового законодавства; послабления взаемозв язюв науки та виробництва.
2. Проблема надежного р1вня швестування мае вир1шуватися не лише на засадах самофшансу-вання, залучення приватного, в тому числ1 ¡ноземного кап ¡талу, а й з активною участю дер-жави. Тому, враховуючи св1товий досв1д, державна полтжа мае бути спрямована на форму-вання необхщного обсягу швестицшних pecypciß, i'x ц1льове використання (особлива увага мае придщятися розвитку галузей високих тсхнолопй). створення умов для пор1вняно неви-coKoi' кап ¡талом i сткост i ¡нновац1йного прориву за допомогою ефективного регуляторно-¡нституц1онального середовища.
üepeniK посиланъ
1. Офщшний сайт Держкомстату Украши. Наукова та шновацшна д1яльнють в Укра1н1. Стати-стичний зб1рник: http: www.ukrstat.gov.ua.
2. Гончаров Ю. Научный потенщал як чинник розвитку шновацшно-швестицшно! системи Украши / К). Гончаров, А. Касич II Економпса Украши. - 2007. - № 3. - С. 42 - 51.
3. Дука А.П. Фшансове забезпечення науково-техшчно! та шновацшно! д1яльност1 / А.П. Дука II Фшанси Украши. - 2004. - № 11. - С. 40 - 46.
4. Геецъ В.М. 1нновацшш перспективи Украши / В.М. Геецъ, В.П. Семиноженко. - Харклв: Константа, 2006. - 272 с.
5. Антонюк Л.Л. 1нновацп: Tcopin. механ1зми розробки та комерц1ал1зац11: Монограф1я / Л.Л. Антонюк, A.M. Поручник, B.C. Савчук. - К.: КИСУ. 2003. - 394 с.
6. Кабмин возвращает льготы технопаркам // Экономические известия. - 2006.-№ 198. -С. 4.
7. ВарналШ 3. Проблеми та прюритетш напрями шновацшного розвитку малого пщприемниц-тва у Киев1 / 3. ВарналШ, В. Хаустов, В. Бтич II Економют. - 2006. - № 3. - С. 36 - 39.
8. Малщький Б. Про невщкладш заходи щодо посилення poni науки та техно-логш в економ1ч-ному та сощальному розвитку Украши / Б. Малщький, О. Попович // Економют. - 2005. -№4.-С. 31-35.
Рецензент: М.Г. Белопольський д-р екон. наук, проф., ПДТУ
Стаття надшшла 20.11.2007
