CC BY
23
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*165:181 Доц. Ю.А. Мельник, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. А. С. Мельник; наук. ствроб. О. О. Ефремова; наук. ствроб.
1.Г. Мелешко; доц. Т.М. Чуйко, канд. хм. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
1НТРОДУЦЕНТИ СХ1ДНО-АЗ1ЙСЬКО1 ФЛОРИ СУДИННИХ РОСЛИН В УМОВАХ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Визначено систематичний склад штродукованих лшарських рослин Маньчжур-сько флористично'1 провшцл. Проаналiзовано результати штродукцп. Визначено перспективнють видiв для впровадження. Сировину запропоновано використовувати для виробництва лшарських препара^в. Багаторiчнi спостереження, здiйсненi за рядом видiв рослин Маньчжурсько флористично1 провiнцГi, як в урбашзованому сере-довищi, так i на люодослщних станцiях захiдних областей Украши дають змогу стверджувати, що нашi клiматичнi умови вiдповiдають екологiчному оптимуму ш-тродуцентiв. Ti види рослин, яю зарекомендували себе як перспективы й особливо перспективы, заслуговують особливого штересу для впровадження у промислову культуру.
Ключов1 слова: iнтродукованi рослини, Маньчжурська флористична провiнцiя.
За практичним використанням дикоросл1 корисш рослини розподшя-ють на так групи: ефективш, перспективш i потенщальш. До ефективних вщ-несено види, як широко використовують для потреб людини; перспективни-ми вважають види, можливють яких як корисних рослин уже встановлена, од-нак у наш час ix не використовують, оскшьки вщсутня сировинна база або не опрацьовано способи вирощування; потенцшними е види, як виявили корисш властивост в дослщних умовах, але не пройшли виробничих випробувань.
Поряд is використанням корисних рослин автоxтонноi флори, у вироб-ництво впроваджують значну кшьюсть штродукованих вид1в з шших реп-ошв. Особливого значення набувають цшт лшарсью рослини, цшющд влас-тивост яких зумовлюють ix лжувальний ефект [1, 3]. На територи захщного регюну Украiни природно-кшматичш умови Розточчя, Опшля та Прикарпат-тя сприятлив1 для штродукцп дикорослих рослин з репошв з под1бними еко-лопчними умовами [2].
Схщно-азшська область, до складу яко' входить Маньчжурська флористична провшщя, займае територда П1вденно-Сх1дно1" Ази, охоплюе Уссу-ршський край, Приамур'я, швдень Сахалшу, Япотю, Корею, Швтчний, Цен-тральний, Швденно-Схщний Китай, швшчну частину 1ндокитаю i схщт ri-мала1. Однiею з найбагатших у флористичному аспект е Маньчжурська флористична провшщя, яка охоплюе швденно-схщну частину Сибiру, басейн Амура, Примор'я, пiвнiчну частину Коре!', пiвнiчно-сxiдну частину Китаю, пiвденно-сxiдну частину Забайкалля i пiвнiчно-сxiдну Монголiею [7]. Флора цiеi провiнцii охоплюе велику кшьюсть рослин, як за сво'ми лiкарськими,
8
Зб1|)ник науково-технiчних праць
Наукрвий вicник НЛТУ УкраГни. - 2G1G. - Вип. 2G.3
техшчними, хaрчовими i декорaтивними влaстивостями нaбaгaто перевершу-ють мiсцевi види, aбо e унiкaльними для дaного регiону [4, S].
З нaдбaнь нaродiв Сходу проклaли свiй шлях в шукову прaктику aдaптогени з родини aрaлieвих, лимонник китaйський, дiоскорея ншпонсьга, родiолa рожевa (золотий корiнь), бaрхaт aмурський тa iн. Рослиннa сировиш бaгaтьох видiв мiстить вaжливi бюлопчно aктивнi речовини, якi входять до скгаду лiкaрських препaрaтiв, зокремa Aralia мютить aрaлозид, Bergenia -iзокумaрин, Berberis - берберин, Datiska - шулш, Eucommia - aукубин, Filipendula - фенологлшозиди, Juglans - юглон, Lespedeza - хеленiн, Magnolia -мaгнолокумaрин, Schisandra - л^нши, Securinega - cекуринiн, Stephnolobi-um - шулш [2, S, б]. Цшшсть i велике ^a^MH^ зшчення цих рослин спри-яло ix широкому викориcтaнню в бaгaтьох крaïнaх cвiту, зокремa в Укрaïнi. Геогрaфiчне положення регiону доcлiджень - крaйнiй Зaxiд Укрaïни i Голов-ний европейський вододiл (Розточчя). Це зумовило особливост клiмaту, який мae перехщний xaрaктер вiд морського до континентaльного, що дae можли-вicть проводити роботи з введення в культуру бaгaтьоx видiв рослин.
Мaтeрiaли i метеди дocлiджeння. Метою нaшоï роботи було узaгaль-нення результaтiв штродукци трaв,яниx i деревних рослин з л^рськими влac-тивостями Мaньчжурcькоï флористично1' провiнцiï. Трaв,янi рослини пред-cтaвленi нa колекцiйнiй дiлянцi лiкaрcькиx рослин, деревш - е чacтиною ко-лекцiйного фонду вiддiлу дендрофлори ботaнiчного caду. Вaрто вiдзнaчити, що у колекщях е предcтaвники релiктовиx тa ендемiчниx родин Gingkoaceae, Cercidiphillacea, Eucomiaceae, родiв: Cryptomeria, Microbiota, Akebia тa окремi види: Bergenia pacifica, Securinega suffruticosa, Rhododendron sichoteuse, Syrin-ga amurensis, Juglans mandshurica, Aralia mandshurica, Maackia amuresis.
Нaуковi прaцiвники ботaнiчного caду НЛТУ Укрaïни тa гафедри ботa-нiки, деревинознaвcтвa i недеревних ресурЫв лicу виконaли доcлiдження сис-темaтичного cклaду, aреaлiв, корисних влacтивоcтей i cпоcобiв вирошувaння рослин Мaньчжурcькоï флори.
Iнтродукцiйне оцiнювaння рослин здiйcнювaли зa методикою вивчен-ня бюлого-еколопчних i гоcподaрcькиx влacтивоcтей перспективних видiв. Брaли до увaги оcновнi критерп життeздaтноcтi рослин: розмноження - веге-тaтивне тa генерaтивне, 1'хню зимостшюсть, cтiйкicть до хвороб i шюдниюв. Кожен пaрaметр вiдзнaчaли оцiнкою вщ 1 до 3 бaлiв. Сумaрнa оцiнкa може cтaновити вiд S до 1S бaлiв. 3a кшьюстю бaлiв оцiнювaли перcпективнicть ш-тродуценлв: S-S бaлiв для кaтегорiï мaло перспективних (МП), 9-12 - перспективних (П), 13-1S - особливо перспективних (ОП). До групи мaло перспективних вщнесено види, дослщження яких ще не зaвершено i окремi з них нaдaлi можуть бути переведеш у кaтегорiю перспективних.
Одним з основних нaпрямiв дослщжень було визнaчення aдaптaцiï ш-тродуковaниx рослин в умовax 3axоду Укрaïни. Флористичний cклaд i дaнi дослщжень нaведено в тaбл.
1. Л^ве та caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
9
Ha^OH&^bHHH ^icoTexHiHHHÖ yHÍBepcHTeT yKpaiHH
Taá.i. Q^iiKa ycniiuiiocrni iiimpodyi^iimuapcbHux poauii
№ 3/n Ha3BH BHgÍB ^HTTCBa $opMa || O^HKa (B 6anax)
HacÍHHGBe p03MH0^eHHa BereTaTHBHe p03MH0^eHHa ■ pa X K o « 'S H ?3 ^O H o O ft £ O • ^ K •p o o S K CO 3aran&HHH CTaH POCHHH pa • ^ cd lO cd ^ o H ¡= ■a * M £ i e S £
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Acanthopanax sessiliflorum Seem. K 2 3 2 3 3 13 on
2 Actinidia arguta Planch. ex Miq. n 2 2 3 3 3 13 on
3 Actinidia kolomicta Maxim. n 3 2 3 3 3 14 on
4 Ailanthus altissima (Mill.) Swingle g 2 3 3 3 3 14 on
5 Aralia mandshurica Rupr. et Maxim. g 1 3 3 2 2 11 n
6 Astilbe chinensis (Maxim.) Franch. et Sav. T 1 3 3 3 3 13 on
7 Belamcanda chinensis (L.) DC. T 2 3 3 2 3 13 on
8 Berberis amurensis Rupr. K 3 2 2 3 2 12 n
9 Berberis julianae C.K. Schneid. K 1 1 2 2 2 8 Mn
10 Berberis thunbergii DC. K 2 1 3 3 2 11 n
11 Bergenia pacifica Kom. T 3 3 3 3 3 15 on
12 Betula albo-sinensis Burkil. g 3 2 2 3 2 12 n
13 Cerasus tomentosa Wall. K 3 2 1 3 2 11 n
14 Chaenomeles japonica (Thunb) Lindl. ex Spach K 3 2 3 2 3 13 on
15 Chaenomeles maulei Schneid. K 3 3 3 3 3 15 on
16 Cimicifuga dahurica (Turcz.) Maxim. T 2 3 3 3 3 14 on
17 Crataegus chlorosarca Maxim. K 2 3 2 3 2 12 n
18 Datiska cannabina L. T 3 3 3 3 3 15 on
19 Dioscorea nipponica Makino T 2 3 3 3 3 14 on
20 Elaeagnus angustifolia Thunb. K 2 2 3 2 2 11 n
21 Elaeagnus multiflora Thunb. K 2 2 3 2 3 12 n
22 Eleutherococcus senticosus Maxim. K 1 2 3 3 3 12 n
23 Eucommia ulmoides Oliv. g 2 3 3 2 2 12 n
24 Euonymus maaekii Rupr. K 2 2 2 3 2 11 n
25 Filipendula kamtchatica (Pall.) Maxim. T 1 3 3 3 3 13 on
26 Ginkgo biloba L. g 2 3 3 3 3 14 on
27 Heracleum sosnowsky Manden. T 3 1 3 3 3 13 on
28 Hypericum chinensis L. K 2 2 2 2 2 10 n
29 Juglans mandshurica Maxim. g 3 2 3 3 3 14 on
30 Koelreuteria paniculata Laxm. g 1 1 2 2 2 11 Mn
31 Lespedeza bicolor Turcz. K 2 2 1 1 2 8 Mn
32 Lonicera edulis Turcz. et Freyn K 2 2 3 3 3 13 on
33 Lonicera ruprechtiana Regel K 3 3 2 3 3 14 on
34 Maackia amurensis Rupr. et Maxim. g 3 2 2 3 3 13 on
35 Macleaya microcarpa (Maxim.) Fedde T 3 3 3 3 3 15 on
36 Magnolia denudata Desr. g 2 2 2 3 2 11 n
37 Magnolia kobus DC. g 3 2 3 3 3 14 on
38 Magnolia obovata Thumb. g 3 1 2 2 3 13 on
39 Malus prunifolia (Willd.) Borkh. g 3 2 2 3 3 13 on
10
36ipHHK HayKOBO-TexHiHHHx iipani»
Шуствий вкник HЛTУ Ук-paÏHn. - 2G1G. - Вип. 2G.3
1 2 3 4 3 6 V Б 9 10
40 Microbiota decussata Komarow к 2 3 3 3 3 14 оп
41 Morus alba L. д 3 2 2 3 3 13 оп
42 Paulownia tomentosa Stend. д 1 2 2 2 2 9 п
43 Pentaphylloides daurica Ikonn. к 2 3 2 3 3 13 оп
44 Pentaphylloides fruticosa O. Schwarz к 2 3 2 3 3 13 оп
43 Phellodendron amurense Rupr. д 3 2 3 3 3 14 оп
46 Platicladus orientalis (L.) Franco д 2 3 2 2 2 11 п
4V Poligonum sachalinense Fr.Schmidt т 1 3 3 3 3 13 оп
4s Prunus maackii Rupr. д 3 2 2 3 2 12 п
49 Rhododendron sichoteuse Pojark. к 2 2 3 3 3 13 оп
30 Rosa rugosa Thunb. к 3 2 3 3 3 14 оп
31 Salix matsudana Koidz. д 1 2 2 1 2 s мп
32 Schisandra chinensis (Turcz.) Baill. л 3 2 3 3 3 14 оп
33 Scutellaria baicalensis Georgs т 3 2 3 2 2 12 п
34 Securinega suffruticosa (Pall.) Rehd. к 3 2 3 2 2 12 п
33 Stephnolobium japonicum (L.) Schott д 0 2 2 2 2 s мп
36 Syringa amurensis Rupr. к 2 2 3 3 3 13 оп
3V Taxus cuspidata Siebold et Zucc. д 1 1 2 2 2 s мп
3s Tilia amurensis Rupr. д 3 2 2 3 3 13 оп
39 Tilia mandschurica Rupr. et Maxim. д 3 2 2 3 3 13 оп
60 Vitis amurensis Rupr. л 2 3 2 3 3 13 оп
Примтки: 1) д - деpево, к - кущ, л - л1ана, т - тpав'янi pослини; 2) мало rop-спективш види - мп, пеpспективнi - п, особливо пеpспективнi - оп.
Результати дослiджеммя та ix амалiз. Порiвняння природно-кима-тичних умов Заходу Укра'ни та деяких регюшв Маньчжурськоi флористич-но'' провшци дають змогу встановити ряд сшльних екологiчниx чинникiв: тривалий вегетацiйний перюд, який настае з III декади березня i закiнчуеться у II-III декадах листопада; значна волопсть повггря та грунту i вiдносно неви-сокi екстремальнi температури (у липш - додатнi, у сiчнi-лютому - вщ'емш), що забезпечують нормальний розвиток рослин. Проте варто зазначити й таю негативш чинники, як вщлига взимку та настання ранньо' весни, яю спричи-нюються до пробудження рослин; тзш веснянi заморозки, яю згубно вплива-ють на генеративш органи, що призводить до зниження або втрати плодоно-шення. Посушливий i спекотний перiод негативно впливае на загальну життездатнiсть рослин. Так, внаслщок настаннi посухи перед цвтнням, вiд нестачi вологи порушуеться розвиток суцвггь, зменшуеться ix кiлькiсть i роз-мiри, вiдбуваеться опадання недозрших плодiв.
Внаслiдок адаптацii виду до нових еколопчних умов виробляються певш його особливостi, а саме: темпи росту, здатшсть до насiнневого розмно-ження та вегетативного поновлення. Щ показники пов,язанi з сезонним ритмом розвитку дослщних рослин, який е виршальним чинником оцiнки пер-спективностi виду. Керуючись ним, уже на раншх етапах аклiматизацii, мож-на здiйснювати вiдбiр перспективних видiв, а враховуючи ix зимостiйкiсть i стiйкiсть до пошкодження мiсцевими хворобами та шюдниками, можна су-марно оцшити успiшнiсть iнтродукцii та визначити перспектившсть викорис-тання окремих видiв рослин.
1. Лiсoвe Ta сaдoвo-пaркoвe гoспoдaрствo
11
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Аналiз результата дослiджень показуе, що за piBHeM адаптацiï в умо-вах заходу Украши, picT i розвиток низки видiв рослин припиняеться, не до-сягаючи вiдповiдного етапу онтогенезу. Так, Aralia mandshurica та Filipendula kamtchatica цвггуть, зав'язують плоди, однак насшня не встигае дозpiвати. У Lespedeza bicolor у зимовий перюд вщ'емними температурами пошкоджу-ються пагони до piвня cнiгового покриву, але щоpiчно пагони поновлюються, рослини цвггуть, формують плоди i дають доброяюсне наciння. У Paulownia tomentosa вщ'емш температури пошкоджують одноргчнг пагони, однак, в ок-ремг роки, вгдзначено цвтння, зав'язування плодгв i дозргвання життездатно-го наciння. Влаcтивi виду вегетативш органи формуе Stephnolobium japoni-cum, цвiте, однак плоди i насшня не дозpiвають.
Проте, бшьшють доcлiджуваних видгв, як деревних, так i трав'яних рослин Маньчжуpcькоï флоpиcтичноï пpовiнцiï, в умовах Розточчя, Опшля i Передкарпаття досягають найвищого ргвня адаптацiï. Вони не втрачають роз-мгргв, яю пpитаманнi 1'м на батьювщиш, цв^уть, плодоносять, дають житте-здатне наciння, здатнi до генеративного поновлення. Так, Heracleum sosnow-sky, Macleaya microcarpa та Poligonum sachalinense потужно поновлюються вегетативно, продукують масовий самоЫв, мають не тшьки високу конкурен-тну здатнicть з автохонними видами, а нашть, проявляють тенденщю до агре-сй" в ргзних флористичних угрупованнях.
Найвищого ргвня адаптаци (15 балiв) в умовах заходу Украши досягли таю види, як Bergenia pacifica, Chaenomeles maulei, Datiska cannabina, Maackia amuresis, Macleaya microcarpa. Досить високого ргвня, який дае змогу викорис-товувати данi види до впровадження у виробництво, досягли таю види, як Acti-nidia kolomicta, Cimicifuga dahurica, Dioscorea nipponica, Ginkgo biloba, Phello-dendron amurense, Rosa rugosa, Schisandra chinensis, Securinega suffruticosa.
Висновки. Багатоpiчнi спостереження, проведет за рядом видгв рослин Маньчжурсь^ флоpиcтичноï пpовiнцiï, як в урбашзованому cеpедовищi, так i на люодослщних cтанцiях захiдних областей Украши дають змогу стверджувати, що шшг кшматичш умови вiдповiдають екологiчному оптимуму штродуценив. Ti види рослин, яю зарекомендували себе як перспективш i особливо пеpcпективнi, заслуговують особливого штересу для впровадження у промислову культуру. Наступним етапом впровадження штродукованих ль карських рослин залежно вщ \х пеpcпективноcтi е такi шуковГ та пpактичнi заходи як розроблення рекомендацш з агpотехнiки вирощування в захщному pегiонi Украши для групи особливо перспективних, проведення лаборатор-них та польових дослщжень групи перспективних видГв i визначення доцшь-ност подальших доcлiджень рослин, яю на цей час вщнесено до групи мало перспективних.
Такий комплексний шдхщ до визначення асортименту штродукованих рослин дасть змогу значно збагатити флору захщного регюну Украши як си-ровинну базу лжарських рослин.
Лггература
1. Ботанико-фармацевтический словарь : справ. пособие / К.Ф. Блинова, Н.А. Борисова, Г.Б. Гортинский. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1990. - 272 с.
12
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.3
2. Вайнагш 1.В. HaciHHa продуктивнiсть деяких трав'яних рослин Украшських Карпат, занесених до Червоно'1 книги Украши / 1.В. Вайнагiй, В.1. Вайнагiй // Укра'шський ботанiчний журнал. - 1993. - Т. 50, № 6. - С. 23-32.
3. Обухов А.Н. Лекарственные растения, сырье, препараты / А.Н. Обухов. - Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1962. - 296 с.
4. Плотникова Л.С. Интродукция древесных растений Китайско-Японской флористической подобласти в Москве / Л.С. Плотникова. - М. : Изд-во "Наука", 1971. - 136 с.
5. Растительные лекарственные средства / Н.П. Максютина, Н.Ф. Комисаренко, А.П. Прокопенко и др. / под ред. Н.П. Максютиной. - К. : Вид-во "Здоров'я", 1985. - 280 с.
6. Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. - Л. : Изд-во "Наука". - 1984. - Т. I. - 460 с.; 1985. - Т. II. - 336 с.; 1987. - Т. III. -326 с.
7. Жизнь растений. - В 6 т. / гл. ред. Ал.А. Федоров. - Т. 4: Отдел голосеменные / под ред. И.В. Грушвицкого, С.Г. Жилина. - М. : Изд-во "Просвещение", 1978. - 447 с.; Т. 5, ч.1 : Цветковые растения / под ред. А. Л. Тахтаджяна. - 1980. - 430 с.
8. Шретер А.И. Лекарственная флора Советского Дальнего Востока / А.И. Шретер. -М. : Медицина, 1975. - 327 с.
Мельник Ю.А., Мельник А.С., Ефремова О.О., Мелешко И.Г., Чуй-ко Т.М. Интродуценты Восточно-Азиатской флоры сосудистых растений в условиях запада Украины
Определен систематический состав интродуцированных лекарственных растений Маньчжурской флористической провинции. Проведен анализ результатов интродукции. Определена перспективность видов для внедрения. Сырье предложено использовать для производства лекарственных препаратов. Многолетние наблюдения, проведенные по ряду видов растений Маньчжурской флористической провинции, как в урбанизированной среде, так и на лесоисследовательских станциях западных областей Украины дают возможность утверждать, что наши климатические условия отвечают экологическому оптимуму интродуцентов. Те виды растений, которые зарекомендовали себя как перспективные и особенно перспективные, заслуживают особенное внимание для внедрения в промышленную культуру.
Ключевые слова: интродуцированные растения, Маньчжурская флористическая провинция.
Melnyk Yu.A., Melnyk A.S., Yefremova O.O., Meleshko I.G., Chuj-ko T.M. Introduction plants of the East-Asiatic flora vascular plants in the conditions of the west of Ukraine
Certainly systematic composition of introduction medical plants of the Manchurian floristically province. The analysis of results of is conducted. Certainly perspective of species for introduction. It is suggested to use raw material for the production of medicinal preparations. Long-term supervisions, conducted after the row of types of plants of the Manchurian floristic province enable to assert that our climatic terms required the ecological optimum of introducents. Those types of plants deserve the special interest for introduction in an industrial culture.
Keywords: introduction plants, Manchurian floristically province.
УДК 630*658.011.54 Доц. C.I. Овсянмков, канд. техн. наук -Хармвський
НТУСГ M. Петра Василенка
СТАН I ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТРЕБ В ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАСОБАХ П1ДПРИеМСТВ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УКРА1НИ
На основi аналiзу обсяпв люогосподарських заходiв, вщповщно до нових нор-мативних докумешив, структури юнуючого тракторного парку, новггшх технологш i
1. Лкове та садово-паркове господарство
13
