CC BY
12
кредит. Накшщ 90-х роюв XX ст. депозиты! ставки для ф!зичних oci6 колива-лися в Украхт в!д 4 % до 27 % р1чних залежно в!д суми, терм!ну депозиту, банку, тобто середня норма дохвдносп становила 10-15 % [10, с.37. Державне кредитування вищо! освии в УкраГш було запроваджено у 2001 рощ, однак через бюрократизацию вггчизняного чиновництва, видшеш 1з держбюджету кош-ти не дшшли до адресата. Вузи змушеш були таких студенпв-"кредитниюв" у кращому випадку переводити на бюджетну форму навчання, в пршому - в!д-раховувати. 16 червня 2003 року уряд прийняв постанову № 916, якою затвер-джено новий "Порядок надання цшьових пшьгових державних кредитш для здобуття вищо! освии". 1з держбюджету було видшено 15 млн. грн. Кредит ви-даватиметься на 15 рошв шд 3 % р!чних. Ртення, кому надавати кредит, прийматимуть ректори ВЗО. Кредит надаеться лише раз за одшею спещальшс-тю для здобуття р1вня в!д молодшого спец!ал!ста до мапстра. Повернення кредиту обов'язкове шсля 12-го мшяця шсля закшчення навчання.
Можемо вадштити позитивш зрушення в суспшьнш свщомосп як ук-ра!нського сощуму, так i держави. Суспшьство розуше ключову роль ос-винього комплексу у формуванш конкурентоспроможного трудового ресурсу, що дасть в^дчуття безпеки i стабшьносп. А держава, в свою чергу, докла-дае зусиль для становлення штелектуально! основи соц!ально-економ!чного розвитку, штелектуально-шновацшного ресурсу укра!нського суспшьства -глибинно! основи побудови структури та початково-спонукально!, активнот-ворчо! сили ефективного соц!ально-економ!чного процесу [4, с. 390].
Лггература
1. Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы. - М.: Рефл-бук, - К.: Ваклер, 2002. - 480 с.
2. Дергачев В А. Геоэкономика (Современная геополитика). - К.: ВИРА-Р, 2002. - 512 с.
3. Норт, ДаГлас. 1нституцп, шституцшна змша i функцюнування економки. - К.: Ос-нови, 2000. - 198 с.
4. Скаленко О. Глобальт резерви поступу. - К.: Основи, 2000. - 394 с.
5. ФШпенко А.С. Цившзацшт вим1ри економ1чного розвитку. - К.: Знання Укра-!ни, 2002. - 190 с.
6. Патора Р. Ринок освгга в систем1 кадрового забезпечення стратепчного розвитку кра!ни. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська пол1техн1ка", 2002. - 338 с.
7. Каленюк 1.С. Осв1та в економ1чному вим1р1: потенщал та механ1зм розвитку. К.: ТОВ "Кадри", 2001. - 326 с.
8. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К., 1996.
9. Ортега - i - Гасет. Вибрат твори. - К.: Основи, 1994. - 420 с.
10. Мортиков В.В. Окуптсть i дохщтсть 1нвестиц1й в осв1ту// Ф1нанси Украши. -1998, № 5. - С. 34-41. _
УДК 330.14 1нж. Ю.1. Турянський - Льв1вська КА
1НТЕРПРЕТАЦ11 ТА ТИПОЛОГ13АЦ1Я Л1БЕРАЛ13АЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В В ЕКОНОМ1Ц1
Окреслюються штерпретаци лiбералiзацií як cпецифiчнoгo екoнoмiчнoгo процесу та окремо! продуктивно! сили сустльства. Здiйcнена типoлoгiзацiя екoнoмiч-них систем за ступенем !х лiбералiзацil та виoкремленi маcштабнi (метролопчт) ти-пи лiбералiзацli екoнoмiчних систем.
Eng. Yu.I. Turyanskiy - Commercial Academy of L'viv Interpretation and typologization of the liberalization processes in economics
In this stage analyzes interpretations of the liberalization as the specifical economical process and separate productive power of society. The author realizes typopologization of economical systems for the degree of their liberalization and separate standard (metrologi-cal) types liberalization of economical systems.
Functional types of capital as the material basis of capitalization of transitive economic systems are being analyzed. General characteristics of material (human) and financial capital is being given. The structure of all functional types of capital are being clearers out.
Анашз науково'' лггератури дае шдстави окреслити, принаймш, три ш-терпретаци лiбералiзацií як cnen^inHoro економ1чного процесу, як окремо! продуктивно! сили суспшьства. Дамо конспективний аналiз кожно'' i3 них.
1нтерпретащя 1. Вона е характерною для марксистськог eкoнoмiчнoí' лггератури i и суть полягае в тому, що лiбeралiзацiя негативно впливае на результатившсть функцioнування eкoнoмiчних систем [1-15]. Така точка зору чи така оцшка лiбeралiзацiйних прoцeciв не е безшдставною, за певних умов вона мае сенс.
1нтерпретащя 2. У лiбeральнiй чи лiбeральнo-кoнceрвативнiй еконо-мГчнш лiтeратурi, тобто у класичнш чи cучаcнiй нeoклаcичнiй гтщ розвитку eкoнoмiчнoí теорп лiбeралiзацiя оцшюеться як такий eкoнoмiчний процес, який лише, чи у кращому випадку в основному позитивно впливае на еконо-мГчний розвиток, продуктившсть ле!' чи шшо'' господарсько'' системи [16-24].
Либеральна оцшка е адекватною за певних умов. По-перше, в такому коридор! часу, в якому позитивш ефекти лiбeралiзацii' ще перевищують за своею величиною И негативш ефекти, тобто, як ми вже вище зазначили, "до" точки так звано'' лiбeралiзацiйнoi' рiвнoваги eкoнoмiчнoi системи. По-друге, за недостатнього розвитку лiбeралiзацiйних прoцeciв, тобто за таких ''х мас-штабiв, коли нeгативнi И ефекти е ще незначними, а позитивш ''х явно чи в якоюсь м1рою перевищують. По-трете, такий позитивний вплив лiбeралiзацii' на господарсью системи може бути i тод1, коли вона oцiнюетьcя дослГдником з позицш й' coцiальнoi' чи духовно'' цши.
Iнтерпретацiя 3. У сучаснш кeйнciанcькiй полГтичнГй eкoнoмií, а також деякою м1рою у coцiал-дeмoкратичнiй чи сощашстичнш лiтeратурi пануючою е та точка зору, що лiбeралiзацiя впливае на eкoнoмiчний розвиток як позитивно, так i негативно [25-28].
Ця точка зору на характер впливу лiбeралiзацii' на продуктивнГсть функцioнування eкoнoмiчних систем е, на нашу думку, найбшьш виваженою i пoмiркoванoю, вона одночасно i найадeкватнiшe вiдпoвiдае реальному характеру и впливу на eкoнoмiчний розвиток. Щоправда, вона також вoлoдiе рядом нeдoлiкiв. I, що е дуже важливим i парадоксальним, на перший погляд - центристська оцшка лiбeралiзацii' вoлoдiе тими ж недолшами (щоправда, менш значними), що i двГ пoпeрeднi, розглянутГ нами вище.
У цьому кoнтeкcтi значне теоретико-методолопчне значення для по-дальшого дocлiджeння проблем лiбeралiзацii' eкoнoмiчних систем мае здшснення типoлoгiзацii' лiбeралiзацii' чи лiбeралiзацiйних прoцeciв. На осно-
в1 детального вивчення 1 узагальнення практики л1берал1зацп в розвинутих 1 перех1дних економ1к 1 л1берал1зацшно! политики держави ми вважаемо за до-ц1льне здшснювати типолопзацш ц1е! практики в розр1з1 таких принципов. По-перше, це типолопзащя л1берал1зацЙ за формац1йно-системною ознакою, по-друге, за функц1онально-економ1чною ознакою, по-трете, за функцюналь-но-системною ознакою, по-четверте, за масштабною ознакою.
3 позиций формацшно-системних р1вшв функц1онування та розвитку господарських систем можна видшити так1 типи л1берал1зацЙ. По-перше, це власне економ1чна л1берал1зац1я, яка полягае у зниженн1 адм1н1стративного економ1чного тиску на суб'екти економ1чно! д1яльност1. Дослщження ще! еко-ном1чно! л1берал1зацЙ - один 1з предметов вивчення в економ1чнш теорЙ, еко-ном1чн1й науц1 загалом [29-37]. По-друге, це так звана политична л1берал1зац1я, яка полягае у зниженш административного (державного) тиску на суб'екпв политично!' д1яльност1 1 у принципа повинна бути предметом дослщження у пол1-тичних науках. Однак у зв'язку з тим, що економ1чна д1яльн1сть формуеться у певному политичному середовищ1 1 це середовище е одним 1з факторов еконо-м1чного розвитку, ми змушен1 нав1ть у чисто економ1чному анал1з1 входити у сферу вивчення политично! л1берал1зацЙ 1 й' впливу на економ1чну л1берал1за-ц1ю. По-трете, це духовно-1нтелектуальна л1берал1зац1я, що зводиться до зни-ження административного тиску на суб'екпв духовно-штелектуально! д1яльнос-т1, а тому вона може бути безпосередн1м (п1дкреслюемо, безпосередн1м, бо опосередковано вона 1 в економ1чних науках може досл1джуватися чи вивчати-ся) предметом вивчення у соц1альних досл1дженнях.
В економ1чному анал1з1 проблем ефективност1 л1берал1зац1йних про-цес1в значно б1льше методолог1чне навантаження мае типолог1зац1я л1берал1за-цЙ з позиций функционально-системно!' структури господарських (економ1чних) систем [38-44]. У даному контекст1 можна вид1лити так1 типи л1берал1зацЙ.
По-перше, так звану виробничо-технолог1чну л1берал1зац1ю, яка поля-гае у зниженн1 адм1н1стративного тиску на виробничо-технолог1чну сферу еко-ном1ки. По-друге, соц1ально-економ1чну л1берал1зац1ю, за яко! знижуеться ад-м1н1стративний тиск на соц1ально-економ1чну сферу економ1чною д1яльност1. По-трете, цшову л1берал1зац1ю, що полягае в л1берал1зацЙ ц1н на ресурсному 1 продуктовому ринках. По-четверте, грошову л1берал1зац1ю, яка, в1дпов1дно, проявляе себе на грошовому ринку, особливо у сфер1 формування державно! политики щодо грошово! пропозицЙ 1 регулювання нею. По-п'яте, фшансову л1берал1зац1ю, коли держава створюе в1дпов1дн1 л1беральн1 умови для функц1-онування та розвитку финансового 1 фондового ринку [45-48]. По-шосте, так звану споживчу л1берал1зац1ю, що мае в1дношення 1 проявляе себе най1стотн1-шим чином на споживчому ринку (чи у споживчш сфер1 економ1ки) [49-50].
3 позиц1й основних функц1онально-системних р1вн1в економ1ки можна вид1лити так1 типи л1берал1зацЙ. По-перше, це м1кроеконом1чна л1берал1за-ц1я, в умовах яко'' створюються в1дпов1дш сприятлив1 умови на основ1 зни-ження адм1н1стративно-економ1чного тиску з боку держави для ф1нансування та розвитку м1кроеконом1чних систем (ф1рм, концерн1в, комб1нат1в, консорц1-ум1в 1 т.д.) того чи 1ншого галузевого типу. По-друге, це мезоеконом1чна л1-
бepaлiзaцiя, зa якoï' oкpeмi гaлyзi нaцioнaльнoï' eкoнoмiки "звiльняютьcя" вiд aдмiнicтpaтивнo-eкoнoмiчнoгo тюку з бoкy дepжaви i тим caмим cтвopюють-cя yмoви для ïx "вiльнoгo" poзвиткy. Meзoeкoнoмiчнy лiбepaлiзaцiю пoтpiбнo здiйcнювaти iз вpaxyвaнням того, в якш cфepi (зa coцiaльнo-eкoнoмiчнoю чи, iнaкшe, фopмaцiйнoю oзнaкoю) нaцioнaльнoï' eкoнoмiки пepeбyвae тa гaлyзь, ям лiбepaлiзyeтьcя. Якщo гaлyзь нaлeжить дo cycпiльнoгo (дepжaвнoгo, дe-якoю мipoю i y пeвнoмy вiднoшeннi coцiaльнoгo) ceктopa (cфepи) нaцioнaль-нoï eкoнoмiки, тo ïï лiбepaлiзaцiя бyдe cпpичиняти нaйшвидшe ïï зaнeпaд, pe^ pec, знижeння пpoдyктивнocтi. Haвпaки, лiбepaлiзaцiя гaлyзeй, щo нaлeжaть дo пpивaтнoгo ce^opa eкoнoмiки, нaйчacтiшe i зa пeвниx yмoв cyпpoвoд-жyeтьcя ïx пoдaльшим пpoгpecивним poзвиткoм. Цieï' вaжливoï' ocoбливocтi y здiйcнeннi мeзoeкoнoмiчнoï' лiбepaлiзaцü' дyжe чacтo нe бepyть дo yвaги як eкoнoмicти-пoлiтики (eкoнoмicти-пpaктики), тaк i eкoнoмicти-тeopeтики. Ем-пipичний i тeopeтичний фaкти piзнoгo впливу лiбepaлiзaцü' та poзвитoк piз-ниx ceктopiв (cфep) нaцioнaльнoï' eкoнoмiки пoвинeн нeoдмiннo вpaxoвyвa-тиcь пpи фopмyвaннi вiдпoвiднoï' лiбepaлiзaцiйнoï' пoлiтики (пoвeдiнки) дep-жaви. Ця пoлiтикa мae бути нeoдмiннo вiддифepeнцiйoвaнoю, вoнa пoвиннa бути piзнoю щoдo piзниx cфep нaцioнaльнoï' eкoнoмiки ^^o ïx poзглядaти з фopмaцiйнo-cиcтeмниx гозицш). Taк, якщo oбидвi cфepи нaцioнaльнoï' e^ro-мiки - пpивaтнy i дepжaвнy - oднaкoвoю мipoю лiбepaлiзyвaти, тo ми в oднiй чacтинi eкoнoмiки (пpивaтнiй) oтpимaeмo пoзитивнi eфeкти, a в iншiй ^ep-жaвнiй) - нeгaтивнi. Пo-тpeтe, цe мaкpoeкoнoмiчнa лiбepaлiзaцiя, якa мae вщ-нoшeння вжe дo нaцioнaльнoï' eкoнoмiки в ц^му i пoлягae y зaгaльнoмy зни-жeннi aдмiнicтpaтивнo-eкoнoмiчнoгo тиcкy m roí' з бoкy пoлiтичниx i e^ro-мiчниx cтpyктyp дepжaви.
З гозицш мeтpoлoгiчнoгo (кiлькicнoгo) piвня лiбepaлiзaцiï' мoжнa видь лити тaк звaнi ïï мeтpoлoгiчнi типи (див. pro. 1). Пo-пepшe, цe гiпoлiбepaлiзa-щя aбo дyжe cлaбкa лiбepaлiзaцiя, вoнa e нaйпpoдyктивнiшoю щoдo cyrarn^ ниx (дepжaвниx) cиcтeм. Xoчa, звичaйнo, мoжe бути i в бyдь-якoмy iншoмy ceктopi нaцioнaльнoï' eкoнoмiки. Пo-дpyгe, го квaзiпoмipнa лiбepaлiзaцiя, в yмoвax ^a^^roi' peaлiзaцiï' якoï' aдмiнicтpaтивний тиcк m eкoнoмiкy зни-жyeтьcя вжe го дyжe cлaбo, a влacнe cлaбo. Kвaзiпoмipнa лiбepaлiзaцiя y дe-якж випaдкax мoжe бути eфeктивнoю y cycпiльнoмy iквaзicycпiльнoмy тек-тopax, aлe нaйдoцiльнiшe ïï здiйcнювaти y пpивaтнoмy чи квaзiпpивaтнoмy ceктopax. Пo-тpeтe, го пoмipнa лiбepaлiзaцiя, в yмoвax ято'' aдмiнicтpaтивнo-eкoнoмiчний тиcк нa cyб'eктiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi вжe знижyeтьcя зтчго (пoмipнo), aлe щe нe дyжe cильнo. Ця пoмipнa лiбepaлiзaцiя e дoпycтимoю (i нeoбxiднoю) y пpивaтнoмy i квaзiпpивaтнoмy ceктopax, aлe ïï нeдoцiльнo i ro-eфeктивнo здiйcнювaти y cycпiльнoмy i квaзicycпiльнoмy ce^ropax. ^^e^ вepтe, цe гiпepлiбepaлiзaцiя, ята вжe пoлягae y дyжe зтачгому знижeннi aдмi-нicтpaтивнoгo тиcкy та cyб'eктiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi. Haйeфeктивнiшoю вoнa мoжe бути y влacнe пpивaтнoмy ceктopi eкoнoмiки i aбcoлютнo нeдoпyc-тимoю e y cycпiльнoмy i квaзicycпiльнoмy ceктopax.
Щoпpaвдa, нeoбxiднo зaзнaчити, щo пoлiтикa лiбepaлiзaцü' мiкpoeкo-нoмiчниx cиcтeм будь-ято'' нaцioнaльнoï eкoнoмiки говинт тaкoж дифepeн-
цшовуватися залежно в1д ступеня монопол1зацп (концентрованосп) приватного сектора економ1ки (чи ступеня його конкурентности). Гшерл1берал1зац1я не повинна заходити у сферу чистого монополистичного сектору, бо вона в ньому буде неефективною (неефективною не з позицш 11 м1кроеконом1чних ефекпв, а з позицш 11 макроеконом1чних ефекпв); чисп монополп дуже добре будуть розвиватись в умовах гшерл1берал1зацп, але за рахунок шшо! час-тини суспшьства 1 економ1ки). На нашу думку, гшол1берал1зац1я, квазЫбера-л1зац1я, пом1рна л1берал1зац1я 1 пперл1берал1зац1я е найефектившшими, в1д-пов1дно, в чистому монополистичному, ол1гопол1стичному, конкурентно-мо-нопол1стичному 1 чистому конкурентному секторах економ1ки.
Рис. 1. Основш масштабш (метролог^чш) типи л^бералгзацп економгчних систем
Виб1р масштабу (м1ри) л1берашзацц повинен визначатися характером сп1вв1дношення м1кроеконом1чного 1 макроеконом1чного л1берал1зац1йного ефекпв. У тому раз1, коли макроеконом1чний л1берал1зац1йний ефект е нульо-вим (не зростае 1 не знижуеться), л1берал1зац1ю можна продовжувати до початку його зниження (див. рис. 2), тобто в1д ппол1берал1зацц можна переходити до кваз1-, пом1рно1' 1 гшерл1берал1зацп (якщо цей переход, звичайно, не супровод-жуеться зниженням величини макроеконом1чного л1берал1зац1йного ефекту).
Економ1чна (соц1ально-економ1чна та сощально-духовна також) ефек-тивн1сть л1берал1зацп значною м1рою залежить в1д и початкового р1вня (ок-р1м 1нших перерахованих чи згаданих вище факторов). С певн1 теоретична п1дстави вважати, що при значних масштабах л1берал1зацп и наступне поси-лення вже не буде супроводжуватись п1двищенням економ1чно! ефективност1
фyнкцioнyвaння пeвниx eкoнoмiчниx cиcтeм, a нaйшвидшe, нaвпaки, ïï вплив нa eкoнoмiчний poзвитoк бyдe нeгaтивним. У зв'язку з тим дyжe вaжливy мe-тoдoлoгiчнy (тoчнiшe, тeopeтикo-мeтoдoлoгiчнy) poль для дocлiджeння лiбe-paлiзaцiйниx пpoцeciв бyдe вiдiгpaвaти poзв'язaння тaкoï нayкoвoï' пpoблeми як типoлoгiзaцiя eкoнoмiчниx cиcтeм (як мiкpoeкoнoмiчниx, тaк i мaкpoeкo-нoмiчниx) зa пapaмeтpoм ïï пoпepeдньoï' лiбepaлiзaцiï' (pиc. 3). Пo-пepшe, дo poзpядy гiпoлiбepaлiзoвaниx, тoбтo тaкиx, якi функцюнують i poзвивaютьcя в yмoвax cK^roro дepжaвнoгo тиcкy, знaчнoгo aбo гiпepзнaчнoгo дepжaвнoгo peгyлювaння i дepжaвнoгo впливу нa ниx, нaлeжaть, як пpaвилo, чиcтi мoнo-пoлicтичнi aбo oлiгoпoлicтичнi eкoнoмiчнi cиcтeми.
дoцiльнo продовжувати MiKp0eK0H0Mi4Hy лiбepaлiзaцiю Puc. 2. Buзнaчeння мacшmaбie лiбepaлiзaцiïмiкpoeкoнoмiчнux cucmem na omoei cniecmaeлeння мaкpoeкoнoмiчнoгo i мiкpoeкoнoмiчнoгo лiбepaлiзaцiйнux eфeкmie (eapiaнm nepexody мaкpoeкoнoмiчнoгo eфeкmy i3 noзumueнoгo e нeйmpaльнuй i нeгamueнuй)
Cepeд мaкpoeкoнoмiчниx (нaцioнaльниx) cиcтeм дo poзpядy гiпoлiбepa-лiзoвaниx мoжнa вiднecти тaкi eкoнoмiки, в якж дyжe знaчнoю зa впливoм e cиcтeмa дepжaвнoï' peгyляцiï, aбo в якж знaчним чи дyжe зтачним зa oбcягoм e дepжaвний ^уш^ний) ceктop eкoнoмiки. Якщo тa чи iншa eкoнoмiчнa OTCTe-мa e гiпoлiбepaлiзoвaнoю (нeзaлeжнo вiд тoгo, ятою вoнa e - мaкpoeкoнoмiч-гою чи мiкpoeкoнoмiчнoю), тo цe ж oзнaчae, щo ïï пoдaльшy лiбepaлiзaцiю пoтpiбнo чи мoжнa здiйcнювaти бeз бyдь-якиx oбмeжeнь, щo кopидop для го-дaльшoï' лiбepaлiзaцiï' e дyжe i дyжe шиpoким. Цe ж зaвжди тaк. Пpи poзв'язaн-ш цieï' пpoблeми пoтpiбнo вpaxoвyвaти, пo-пepшe, cтpyктypy нaцioнaльнoï' мш-poeкoнoмiчнoï' cиcтeми (тoбтo cпiввiднoшeння мiж cycпiльним i пpивaтним ceктopaми) i, пo-дpyгe, етушнь кoнцeнтpoвaнocтi (чи кoнкypeнтнocтi, щo e oд-ним i тим caмим зa cвoïми нacлiдкaми для poзвиткy вкaзaниx вищe пpoцeciв) тиx чи шшж мiкpoeкoнoмiчниx cиcтeм. Якщo в нaцioнaльнiй eкoнoмiчнiй otc-тeмi питoмa вaгa дepжaвнoгo ceктopa eкoнoмiки e зтчгою, тo нaвiть гiпoлiбe-paлiзaцiя мoжe пpизвecти дo нeгaтивниx eкoнoмiчниx нacлiдкiв.
Економтж системи
Е-системи
Л ¡бералЬацшж типи систем
Тип 1 Тип 2 Тип 3 Тип 4 Тип 5
▼ ▼ ▼ ▼ ▼
ПполШера- л¡зован¡ економ¡чн¡ системи Квазшомф-но л^ера-лЬоваш системи Пом¡рно л¡берал ¡зо-ван¡ системи ПперлЮе-рал¡зован¡ системи Метаппер-л^ералЬо-ваш системи
ГПЛЕ-сис-те ми КПЛЕ-сис-те ми ПЛЕ-системи ГРЛЕ-системи МГРЛЕ-си-с те м и
Основний змют вщповщного типу систем
Дужеслабо л1берал1зо-ван системи
Слабо л1бе-ралЬоваж системи
Помфно л1берал ¡зо-ван системи
Сильно л^ берал¡зо -
ван¡ системи
Надзвичай-но сильно л^ералЬо-ван¡ систе-ми
Рис. 3. Типологгзац^я економЬчних систем за ступенем Их тберал1заци
Другим типом л1берал1зацшного порядку е так зваш квазшом1рнол1бе-рал1зоваш системи, або, ¡накше, слабол1берал1зоваш системи. Вони також, як 1 системи попереднього типу, е значною м1рою регульованими державою. Масштаби подальшо! л1берал1зацп таких систем теж будуть визначатися !х формацшним та конкурентним (ринковим) типом. Якщо це сустльш макро-економ1чш системи, то !х подальша л1берал1защя не обов'язково буде продуктивною, а в тому випадку, коли мова йде про певш ринков1 типи мшроеконо-м1чних систем, то тут також потр1бно враховувати р1вень !х концентрованосп (чи монопол1зацп). Найчаспше квазшом1рною л1берал1защею характеризу-ються олйополштичш та деякою м1рою монополютичш системи. У таких системах державна регулящя може ще переважати державну !х л1берашзацш. Трепм типом економ1чних систем за р1внем !х л1берал1зацп е так зваш пом1р-но л1берал1зоваш системи, яю за характером сшввщношення м1ж !х державною регулящею 1 л1берал1защею займають пром1жне положення. Найчаспше таю пом1рно л1берашзоваш системи (серед систем м1кроеконом1чного порядку) е системами конкурентного монополютичного типу. 1х подальша л1бера-л1защя буде, звичайно, супроводжуватися формуванням позитивних мшро-економ1чних ефекпв (вона буде "випдною" для конкретно взято! конкурентно! монополп), однак, дуже часто чи найчаспше при цьому будуть формува-тися негативш макроеконом1чш ефекти (для суспшьства в цшому вона вже
бyдe нeвигiднoю). I, нapeштi, мoжнa видшити тaкi лiбepaлiзoвaнi типи cиcтeм як гiпepлiбepaлiзoвaнi (cильнo лiбepaлiзoвaнi) i мeтaгiпepлiбepaлiзoвaнi (нaд-звичaйнo cильнo лiбepaлiзoвaнi). У мiкpoeкoнoмiчнiй cфepi нaцioнaльнoï e^-гомши нaйчacтiшe тaким виcoким piвнeм лiбepaлiзaцiï xapaктepизyютьcя чиcтi кoнкypeнтнi тa чиап (aбo мaйжe чиcтi) кoнкypeнтнi стогеми. Ix пoдaль-шa лiбepaлiзaцiя втpaчae y пeвнoмy poзyмiннi пeвний cмиcл, ocкiльки вoнa i тaк e та aбcoлютнo гpaничнoмy piвнi. Зaтe piвeнь ïx дepжaвнoï peгyльoвaнocтi e дyжe i дyжe нeзнaчним. Tari cиcтeми з пoзицiй piвня ïx дepжaвнoï peгyльo-вaнocтi мoжнa квaлiфiкyвaти як гiпopeгyльoвaнi. Cepeд нaцioнaльниx мaкpo-eкoнoмiчниx cиcтeм дo poзpядy гiпepлiбepaлiзoвaниx чи мeтaгiпepлiбepaлiзo-вaниx (ocтaннi мoжливi лишe в тeopiï, лишe кoнцeптyaльнo, a пpaктичнo вoни мaйжe ж зycтpiчaютьcя) мoжнa вiднecти тaкi eкoнoмiки, ЯК1 мaйжe нe pe^-люютьcя з бoкy дepжaви (зa винят^м тoгo, щo дepжaвa вcтaнoвлюe лишe пeвнi гpoшoвi i пoдaткoвi пapaмeтpи для ïï poзвиткy), a зa xapaктepoм толь тичнoгo ycтpoю e aбcoлютнo дeмoкpaтичними. Tим нe мeншe eфeктивнicть чи пpoдyктивнicть тaкиx eкoнoмiк e нaдзвичaйнo низькoю, тoмy щo гозитив-н1 eфeкти poзвиткy нaдзвичaйнo cильнo лiбepaлiзoвaнoгo пpивaтнoгo ceктopa eкoнoмiки звoдятьcя нaнiвeць нeгaтивними eфeктaми тaкoï ж лiбepaлiзaцiï cycпiльнoгo ceктopy.
Пopiвняльний aнaлiз poзвинyтиx i пepexiдниx eкoнoмiк зa пapaмeтpoм cтyпeня ïx лiбepaлiзaцiï дae змoгy зpoбити виcнoвoк, щo y пepшиx лiбepaлiзa-ц1я eкoнoмiки пocилюeтьcя в мipy пepexoдy в1д cycпiльнoгo дo пpивaтнoгo ceктopa eкoнoмiки, вoнa дифepeнцiюeтьcя. Якщo cycпiльний ce^rop y poзви-нyтиx кpaïнax e cильнo peгyльoвaним, гiпoлiбepaлiзoвaним, тo пpивaтний, нaвпaки, в1н e cлaбo peгyльoвaним i cильнo лiбepaлiзoвaним. У пepexiдниx eкoнoмiкax cлaбo дифepeнцiйoвaнa лiбepaлiзaцiйнa пoлiтикa дepжaви e ^и-чинoю piзкoгo знижeння як eфeктивнocтi, тaк i пpoдyктивнocтi eкoнoмiки.
Лiтepaтypa
1. Бaбeнкo С.Г. Meтoдoлoгiчнi пpoблeми cтaнoвлeння i poзвиткy eкoнoмiчнoï тeoplí кooпepaтивниx cиcтeм: cyчacнi (пocттpaдицiйнi) пiдxoди// Bicник Львiвcькoï кoмepцiйнoï ara-дeмli. Cepiя e^rat^ra. Bип. б. - Льв1в: Kooпocвiтa, 1999. - C. 3-14.
2. fopp Paймoн. Пcлити^ecкaя экoнoмия. T. 1. - M.: Meжayнapoдныe oтнoшeния, 1995. - 6G8 c.
3. fopp Paймoн. Пoпити^ecкaя экoнoмия. T. 2. - M. : Meжayнapoдныe oiœraeifflû, 1995. - 752 c.
4. Миль Дж. С. Ocнoвы пoлитичecкoй экoнoмии. T. 2. - M.: ^orpecc, 198G. - 48G c.
5. Сaмyeльcoн Пoл. Eкoнoмiкa. - Льв1в: Cвiт, 1993. - 494 c.
6. Сaмyэльcoн П. Экoнoмикa. T. 1. - M.: HПO "AЛГOH" BHИИCИ, 1992. - 333 c.
7. Сaмyэльcoн П. Экoнoмикa. T. 2. - M.: HПO "AЛГOH" BHИИCИ, 1992. - 415 c.
S. Сквopцoв I.B. Aнaлiтичнi мeтoди eкoнoмeтpli y cфepi i^ecra^^ Bвeдeння в arn-л1тичну erarn«^. - Льв1в: ДУЛП, 1999. - 2GG c.
9. Слюcapчик М.П. Рингав! eкoнoмiчнi cиcтeми: пpoблeми cтaнoвлeння, функць oнaльнoí' ^y^^p^a^'í i типoлoгiзaцlï// Диcepтaцiя нa здoбyття нayкoвoгo dy^Era кaндидaтa eкoнoмiчниx нayк. - Льв1в: ЛKA, 1998. - 17б c.
10. Стaнoвлeння нoвoí' eкoнoмiчнoï cиcтeми в Укpaïнi. Ч. 2. - Льв1в, 1994. - 134 c.
11. Стaнoвлeння нoвoí' eкoнoмiчнoí' cиcтeми в Ук^яхн!. Ч. 3. - Льв1в: ЛKA, 1994. - 82 c.
12. Стишц Дж. E. E^rnm^ дepжaвнoгo ceHropa. - K.: Ocнoви, 1998. - 854 c.
13. Хмке Дж. P. Cтoимocть и кaпитaл. - M.: Пpoгpecc-Унивepc, 1993. - 488 c.
14. Чупик I.O. Eкoнoмiчнa eфeктивнicть ^pexi^m eкoнoмiчниx cиcтeм (пpoблeми мeтoдoлorií' зaгaльнoгo вимipy)/ Диcepтaцiя нa здoбyття нayкoвoгo dy^Era кaндидaтa erarn)-мiчниx тук. - Льв1в: ЛKA, 1999. - 21G c.
15. Шевчик Б.М. Функц1ональна типолог1зац1я соц1ал1стичних економ1чних систем// В1сник львшсько! комерц1йно! академп. Т. 3. - Льв1в: Коопосв1та, 1998. - С. 385.
16. Гальчинський А. Теор1я грошей. - К.: Основи, 1998. - 413.
17. Мальтус Т.Р. Опыт закона о народонаселении// Антология экономической классики. Т. 2. - М.: Эконов, 1993. - С. 5-136.
18. Маршалл А. Принципы экономической науки Т. 1. - М.: Прогресс-Универс, 1993. -485 с.
19. Маршалл А. Принципы экономической науки Т. 2. - М.: Прогресс-Универс, 1993. -310 с.
20. Маршалл А. Принципы экономической науки Т. 3. - М.: Прогресс-Универс, 1993. -315 с.
21. Миль Дж. Основы политической экономии. Т. 3. - М.: Прогресс, 1980. - С. 447.
22. Миль Дж. С. Основы политической экономии. Т. 1. - М.: Прогресс, 1980. - 495 с.
23. Миль Дж. С. Основы политической экономии. Т. 2. - М.: Прогресс, 1980. - 480 с.
24. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов// Антология экономической классики. Т. 1. - М.: Эконов, 1993. - С. 79-396.
25. Дзюбик С., Ривак О. Основи економ1чно! теорп. - К.: Основи, 1994. - 336 с.
26. Долан Эдвин Дж., Линдсей Дэйвид Е. Макроэкономика. - С. - Пб.: АО "Санкт-Петербург оркестр", 1994. - 455 с.
27. Долан Эдвин Дж., Линдсей Дэйвид Е. Микроэкономика. - С. - Пб.: АО "Санкт-Петербург оркестр", 1994. - 455 с.
28. Дорнбуш Руд1гер, Ф1шер Стенль Макроекономжа. - К.: Основи, 1996. - 814 с.
29. Макконнелл Кемпбелл Р., Брю Стенл1 Л. Макроекономжа. Аналогична еконо-м1я. - Льв1в: Просвиа, 1997. - 671 с.
30. Макконнелл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. Т. 1. - М.: Республика, 1992. - 399 с.
31. Михасюк 1.Р., Залога З.М., Сажинець С.И. Державне регулювання перехщно! укра!нсько! економжи. - Льв1в: ЛДУ, 1998. - 46 с.
32. Михасюк I., Мельник А, Крупка М., Залога З. Державне регулювання економ1-ки. - Льв1в: Украшсью технологи, 1999. - 640 с.
33. Ойкен Вальтер. Основные принципы экономической политики. - М.: Прогресс-Универс, 1995. - 496 с.
34. Пиндайк Роберт, Рибинфельд Даниэль. Макроэкономика. - М.: Экономика-Дело, 1992. - 510 с.
35. Туган-Барановський М.1. Пол1тична економ1я. Курс популярний. - К.: Наук. думка, 1994. - 263 с.
36. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. - М.: Дел ЛТД, 1995. - 864 с.
37. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал. - М.: Прогресс-Универс, 1993. - 488 с.
38. Башнянин Г.1. Деяк проблеми становления ново! економ1чно! системи в Украшу/ Ки!вська церква, 1999, № 5. - С. 62-66.
39. Грабинський 1.М. Еколого-економ1чна система: пор1вняльний анал1з. - Льв1в: НТШ, 1997. - 240. 8.
40. Пол1тична економ1я: структура 1 програма курсу для студент1в економ1чних спе-ц1альностей/ За ред. професора Башнянина Г.1. - К.: 13МН, 1998. - 84 С. 27, 58, 37.
41. Башнянин Г.1., Загорський В.С. Зав'ялова О.Р. Про сучасну 1нтерпретац1ю предмету економ1чних наук 1 !х едн1сть// Аудиторська д1яльн1сть в умовах становлення ринко-вих економ1чних вщносин. - Льв1в: ЛКА, 1995. - С. 162-170.
42. Башнянин Г.1., Середа А.Р., Шевчук £.С. До питання про принципи структури-зацй економ1чно! теорп// Конференц1я професорсько-викладацького складу 1 асп1рант1в академп. - Льв1в: ЛККА, 1999. - С. 93-98.
43. Економ1чна теор1я: концепц1я подготовки студент1в з економ1чно! теорИ в еконо-м1чному вузь/ За ред. професора Башнянина Г.1. - К.: 1СДО, 1995. - 87 с.
44. Дубовий Б.В. Про структуру виробничих систем 1 проблему вим1ру 1нтегрально! ефективност1 !х функц1онування// Соц1ально-економ1чн1 досл1дження у перех1дний пер1од. Вип. X. Використання статистичних метод1в (рег1ональний аспект). Щор1чник наукових праць. - Льв1в: 1РД НАН Укра!ни, 1999. - С. 66-70.
45. Башнянин Г.1., Герцунь М.П., Коцупей В.М. Функц1онування чисто! ф1нансо-во! системи у перех1дн1й економ1ц1 Укра!ни// Проблеми реформування економ1ки Укра!ни в умовах транзиц1!'. - Харьков, 1998. - С. 136-137.
46. Башнянин Г.1., Копич 1.М., Рехлецький £.А. Ф1нансов1 економ1чн1 системи: проблеми типолог1зац1! 1 структуризац1!// Промислово-ф1нансов1 групи в укра!н1: проблеми
HayKOBHH bíchhk, 2004, bhd. 14.1
CTBopeHHa, craHoBneHHa Ta po3BHTKy. Bíchhk № 317 ,ep:aBHoro yHiBepcHTeTy "HtBiBctKa noni-TexHiKa" - h&bíb: 1997. - C. 90-106.
47. Tporni Ta Kpe«HT/ 3a pe«. B.C. iBaciBa. - K.: KHEY, 1999. - 404 c.
48. ^o^aH 3ahbhh ^œ., K3Mn5e^ Ko^hh KsMnôe^ PoîMapH ,3,œ. ,eHtrH, 6aH-KoBCKoe «eno h fleHe:Ho-Kpe,,HTHaa nojiHTHKa. - M.-H., 1991. - 448 c.
49. HiKÔaxT EftcaH, Tponne^i AHœe^iKO. OÍHaHCH. - K.: Ochobh, 1993. - 383 c.
50. Cmht A. HccjiefloBaHHa o npHpo«e h npHHHHax 6oraTCTBa Hapo«oB// AHronoraa 3ko-homhtockoh KnaccHKH. T. 1. - M.: 3kohob, 1993. - C. 79-396.
yffK 336.2 ffou.. P.H. Xom 'hk, Kaud. ckoh. HayK - HY "HbeiecbKa nonimexHiKa ";
cm. euKn. B.M. KponyK -MAYnnpuKapnamcbKa $inin
nO^ATKOBHH OB^IK OPAXTOBHX OnEPA^H 13 3A.TYHEHHAM IHBECTH^HHOrO KAniTA^Y
3ocepe«:eHo yBary Ha npoôneMy, ^o BHHHKae mí: ÍHBecTopaMH 3aKop«oHHHx ^ipM Ta «ep:aBHHx ÍHCTHTyaiH, 3oKpeMa 3 no«aTKoBoro cny:6oro. BH3HaneHo BHpimeH-Ha npoôneMH.
Doc. R.L. Homyak - National University "L 'vivpolytechnic ";
Senior teacher V.M. Krochuk - Inter-regional Academy of personnel management
The taxable legislation transport operations with using of investment fund
Particularly taxable service concentrates on the problem which appears between intestates of foreign firms and governmental institutions, and on the ways of its decision.
üpHcyTHÍCTt ÍHo3eMHHx ÍHBecTopÍB b YKpaÏHÎ B:e He e hhmocb Ha«3BH-qanHHM hh oco6^hbhm. 3 ko:hhm pokom 3obhíohí íнвecтнцíï BÍ«irparoTt «e«ani noMÍTHÍmy pont b eKoHoMÍHHoMy :httí YKpaÏHH - sk Ha 3arantHoHa^oHantHo-My, TaK i Ha perioHantHoMy pÍBHax.
Y HHcneHHHx CTaTTax нayкoвцíв, npaKTHKÍB mBecranji' nopÍBHroroTtca 3 «BHryHoM eKoHoMÍKH, reHepaTopoM eKoHoMÍHHoro po3BHTKy Ta KaTanÍ3aTopoM ÍHHoBa^n. 0«HaK, b no«antmoMy BHBHeHHÍ cyri ÍHBecTH^HHoro npoцecy, 3a3Ha-hhmo, ^o «aHa «iantmcTt He e TaKoro o«HonnaHoBoro, sk цe BHrna«ae Ha nep-mHH norna«. 0co6nHBo ^ CTocyeTtca po6oTH 3 ÍHo3eMHHMH ÍHBecTopaMH Ta ího-3eMHHMH íнвecтнцíaмн. 3axi«HHH ni«npHeMe^ He nHme ÍHBecTye b YKpaÏHy cboï KomTH - bíh nnaHye oTpHMaTH neBHHH npH6yToK, a BÍ«TaK Mae cbíh ÍHTepec, skhh nparHe BCÍnaKo bí«ctosth. i He 3aB:«H TaKHH 3axHCT e bí«kphthm í tochhm. iHKonH «obo«htbcs MaTH cnpaBy Í3 cynepennHBHMH npo6neMaMH Ta Hea«eKBaT-hhmh oцíнкaмн.
üotpí6ho 3HaTH, ^o ÍHo3eMHa íнвecтнцía - цe Ta HacTHHa KanÍTany (o6i-roBHx KomTÍB ni«npHeMCTB), aKa y KpaÏHi noxo«:eHHa He H,e Ha cno:HBaHHa (He BHTpanaeTtca Ha 3apo6ÍTHy nnaTy, «HBÍ«eH,H, nonoBHeHHa 6aHKÍBCtKHx aK-thbíb ÍHBecTopa), a BKna«aeTtca y ni«npHeMHH^Ky «iantmcTt 3a kop«ohom, ^o o3«opoBnroe yKpaÏHCtKy eKoHoMÍKy. BKna«aronH KomTH 3a kop«oh, oco6nmo b KpaÏHy Í3 nepexi«Horo eKoHoMÍKoro, ÍHo3eMHÍ ÍHBecTopH craKaroTtca 3 pH3HKaMH, sk 3 6oKy ^icKantHHx, TaK i 3 6oKy a«MÍHÍCTpaTHBHHx opraHÍB.
Ochobhoto npHHHHoro eKcnopTy npaMHx ÍHo3eMHHx ÍHBecTH^ñ e nparHeHHa 3axi«HHx ni«npHeMqÍB po3mícthth cbíh KanÍTan y tíh «ep:aBÍ, «e bíh, Ha ÏxHro «yM-
