CC BY
19
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
лення у напрямi досягнення балансу соцiально-економiчних та лiсiвничих щ-лей дiяльностi. Досвщ показуе, що вузьковiдомчi пiдходи до цих питань е не-ефективнi. Для еколого-економiчного узгодження розвитку секторiв економь ки з урахуванням вимог щодо охорони довкiлля потрiбно створити належш науково-методичнi, законодавчо-нормативнi та оргатзацшт умови щодо пе-реведення до люового фонду залiсених дiлянок лук та полонин, що перебува-ють у межах земель запасу сшьських рад, пайових земель. Доцiльно створити прийнятну для власниюв схему замши цих д^нок на не затсет дiлянки ль сового фонду, зокрема свiжi зруби, що знаходяться навколо населених пун-ктiв та можуть бути придатш для пасовищ та забудови. Це вписуеться в коло основних завдань Рамково! конвенци про охорону та стадий розвиток Карпат щодо розроблення i здшснення основних заходiв екологiчно збалансованого управлiння та просторового планування в Карпатському регют.
Лггература
1. Голубець М.А. Концептуальт засади сталого розвитку прського регюну. - Львiв : Вид-во "Палш", 2007. - 288 с.
2. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтно! екологи : пiдручник. - К. : Вид-во "Либвдь", 1993. - 224 с.
3. Заячук В.Я. Дендрология : пiдручник. - Львiв : Вид-во "АпрюрГ1, 2008. - 656 с.
4. Концепщя збереження бюлопчного рiзномaнiття Укра!ни / Затв. Постановою КМУ № 439 вiд 12.05.1997 р. - К., 1997. - 28 с.
5. Солодкий В.Д. Екосистемний тдхщ у люокористуванш. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2003. - 56 с.
6. Стратепя виконання РамковоТ конвенци про охорону та сталий розвиток Карпат. Розпорядження Кабшету Мтс^в Украши вщ 16 сiчня 2007 р. № 11-р.
7. Термена Б.К. Лсознавсгво з основами дiсiвниuтвa. - Чершвщ : Книги ХХХ1, 2005. - 160 с.
8. Фурдичко О.1., Лавров В.В., Солодкий В.Д., Програма сталого розвитку Буковини // Агроеколопчний журнал. - К., 2007. - № 2. - С. 16-24.
УДК 630*232 (477.43) Ст. викл. С.М. Шевченко, канд. с.-г. наук -
Хмельницький НУ
ШТЕНСИВШСТЬ ТРАНСШРАЦП ЛИСТЯМ КАРАГАНИ ДЕРЕВОПОД1БНО (CARAGANA ARBORESCENS LAM.) У ПРИДОРОЖН1Х ЗАХИСНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ
ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОД1ЛЛЯ
Дослщжено iнтенсивнiсть транстраци листям карагани деревоподiбноï у при-дорожнiх захисних люових насадженнях Центрального Подiлля. Встановлено, що карагана у другш половинi вегетацшного перiоду значно знижуе ïï ефектившсть.
Ключов1 слова: карагана деревоподiбна, лiсовi насадження, волога, штенсив-нiсть транстраци.
Senior lecturer S.M. Shevchenko - Khmelnytsky National University
Siberian acaciain (Caragana Arborescens Lam.) leaves Transpirration intensity in the wayside protective forest planting of Central Podolie
Is investigated intensity transpiration leaves of Siberian acaciain the wayside protective forest planting of Central Podolie. It is set that siberian acacia in the second half of vegetation period considerably reduces its efficiency.
Keywords: Siberian acacia, forest planting, moisture, intensity transpiration.
Науковий тсиик НЛТУ УкраТии. - 2009. - Вип. 19.7
Постановка питания. Трансшращя - це основний процес, що вщоб-ражае залежнiсть рослин вщ води, оскiльки вона забезпечуе енергетичний градiент, який зумовлюе перемщення води у рослинi та ii вихiд в атмосферу. Якщо транспiрацiйнi витрати перевищують надходження води до кореневих систем, то це негативно впливае на життедiяльнiсть бшьшосп рослин i, зок-рема, спричиняе водний дефщит та в'янення листя, призупинення ростових процеЫв, зниження iнтенсивностi фотосинтезу та порушення обмiнних процеЫв, що може призвести не лише до зниження продуктивности а й до заги-белi рослин [8].
1нтенсившсть трансшраци - мшливий показник, який змiнюеться за-лежно вщ пори року, а також вщ поеднання грунтово-еколопчних та метеоро-логiчних чинникiв. Вiдомо, що у деревних рослин листя верхшх яруЫв тран-спiруе бiльше вологи, шж середнiх та нижнiх. Тiньовитривалi породи трансш-рують воду менш штенсивно, нiж свiтлолюбнi. Iнтенсивнiсть трансшраци листя бшьша у рослин, якi зростають на узлiссi пiд прямим сонячним промш-ням, що пiдвищуе температуру листя та випаровування вологи з нього [1].
Зважаючи на те, що в люових насадженнях формуються своерщт мж-роклiматичнi та люорослинш умови, ми дослiдили iнтенсивнiсть трансшраци листям карагани деревоподiбноi у придорожшх захисних лiсових насадженнях Центрального Подшля.
Карагана деревоподiбна - високий листопадний чагарник або невелике деревце зi жовто-зеленими або зеленувато-Ырими лиснючими гладкими гшка-ми, до 7 м заввишки, з гладкою зеленувато-Ырою корою, покритою шиповид-ними, завдовжки до 1 см колючками, з дiаметром стовбурщв до 20 см [5]. У природних насадженнях рослина поширена у швденнш частинi Сибiру, Казахстану, у Забайкаллi, на Алта! та в Середнiй Ази [4]. В Укра1ну штродуко-вана з твденно! частини Захiдного та Схщного Сибiру [9].
Для створення живопло^в уздовж залiзниць ii вперше ввiв i випробу-вав Н.К. Средшський 1878 р. За його спостереженнями, рослина виявилася надзвичайно придатною для цього [6]. Карагана росте як шдшсок у темнох-войних, соснових i березових люах, у розрщжених модринниках, на узлюсях, берегах рiчок i схилах ярiв, на пiсках, кам'янистих осипах. У гори шдш-маеться до 1650 м н.р.м. [7].
Об'екти та методика дослвджень. Об'ектами дослiджень були рiзно-вiковi придорожнi захиснi лiсовi смуги з пiдлiском карагани та чист наса-дження карагани деревоподiбноi.
Дослiдження здiйснювали протягом трьох лггшх сезонiв (2006-2008 рр.) за методикою Л.А. 1ванова, А.А. Силiноi i Ю.Л. Цельникера [3]. Ця методика заснована на припущенш, що зрiз частини рослини змiнюе транспiрацiю не вщразу, а лише через деякий час, нехай нав^ь на короткий промiжок часу. Тому швидке зрiзування та зважування могло дати величини трансшраци, близью до ^е! трансшраци, яка була до зрiзу.
Листя для дослщження брали у швденному секторi крони на однiй ви-сотi вiд поверхнi землi. Зрiз виконували в розплавленому парафiнi (tm. - 58°С) секатором. Зрiзане листя зважували не пiзнiше, нiж через 30 с на торсшних терезах з точшстю до 0,5 мг. Шсля 3-хвилинно!' експозици листя зважували
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
вдруге. Повторювашсть визначення 10-кратна. Так отримували два зважуван-ня, рiзницю у вазi мiж якими брали за кшьюсть вологи, що випаровувалася за 3°хв. Iнтенсивнiсть трансшраци вирахували на одиницю площi (грам за год на°м2) листя.
Одночасно з iнтенсивнiстю трансшраци визначали освiтленiсть (люксметр Ю-116), швидкiсть та температуру повiтря на висот 1 м за сухим та зволоженим термометром психрометра Ассмана. За психометричними табли-цями визначали вщносну та абсолютну вологiсть повпря.
Результати дослiджень. Показники дефiциту та вщносного вмiсту вологи в лист перебувають у прямiй залежност вiд iнтенсивностi трансшраци. Результати дослщжень щодо iнтенсивностi трансшраци листям карагани де-ревоподiбноl загалом збiгаються з результатами дослщжень М.М. Грисюка та О.М. Царенка у дендропарку "Олександрiя" [2]. Дат табл. 1 та рис. 1. пока-зують, що штенсившсть трансшраци листям карагани деревоподiбноl, залеж-но вiд температури повггря та вегетацшного перiоду, значно вiдрiзняеться.
Табл. 1.1нтенсившсть трансшраци листям карагани деревоподiбноi
залежно вiд пори року в умовах Центрального Подтля _(мг вологи на 1 г сирого листя за 1 хв.)_
№ з/п 15-17 червня | 20-22 липня | 11-15 серпня | 9-14 вересня
Температура пов1тря, °С
19-22 29-32 21-23 | 20-22
Ввдносна волопсть, %
58,3 53,3 51,4 | 57,8
Атмосферний тиск, мм. рт. ст.
761 | 743 | 734 | 747
Придорожна захисна смуга поблизу м. Староконстантитв
1 22,42 24,73 14,43 11,21
2 19,17 20,08 13,75 12,24
3 17,69 20,62 15,33 12,69
Придорожна захисна смуга поблизу м. Деражня
4 20,36 22,75 14,25 11,70
5 21,98 25,18 15,62 13,25
6 15,01 18,87 13,17 12,14
Придорожна захисна лшосмуга вздовж автошляху Житомир-Тереблече, 199-ий км
7 14,95 19,60 14,42 10,95
8 17,01 21,48 16,13 13,67
9 18,36 24,28 14,45 14,01
10 16,25 21,87 15,05 13,21
Середне з-ня 18,32 21,95 14,66 12,51
Дослщження засвщчили, що листя карагани деревоподiбноl трансш-руе в середиш червня за температури 19-22°С 18,32 мг вологи на 1 г сирого листя за 1 хв., у середньому iз вЫх вимiрiв найбшьша iнтенсивнiсть трансшраци була в липш за температури повпря 29-32°С i становила в середньому 21,95 мг вологи на 1 г сирого листя за 1 хв. Найменшу штенсившсть трансшраци простежено у вересш, за температури повпря 20-22°С, яка становила
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2009. - Вип. 19.7
12,51 мг вологи на 1 г сирого листя за 1 хв. Також було встановлено, що в серпш за температури повггря 21-23°С штенсившсть трансшрацп листям ка-рагани становила в середньому 14,66 мг вологи на 1 г сирого листя за 1 хв., хоча волопсть у серпш була нижчою на 3,7 %.
t 30
S
| 25
С
I 20
А
1 15
О
X
и
JÜ 10
5 0
Червень Липень Серпень Вересень
Рис. 3. Динамжа HmeHcueHocmi транстраци караганою деревоподiбною протягом вегетацшного nepiody (мг-г'1 сирого листя за 1 хв.)
Висновки. Здшснеш дослщження щодо штенсивност трансшрацп ка-рагани деревоподiбноi показали, що рослина у другш половинi вегетацiйного перiоду значно знижуе li ефективнiсть. Посухостiйкiсть карагани за недостат-ньо!" кiлькостi вологи у Грунт виявляеться в тому, що вона здатна витрачати вологу економно, нав^ь протягом декiлькох рокiв шдряд, переносячи зневод-нення не тшьки листя, але i пагонiв, що, безумовно, позначаеться на прирост деревно!" маси рослини. Карагана в екстремальних умовах знижуе штенсив-нiсть трансшрацп. Тому ii можна рекомендувати як шдлюок до насаджень го-ловних деревних порщ пiд час створення захисних люових насаджень. Адже, зменшуючи iнтенсивнiсть транспiрацii, рослина дае змогу бшьше використа-ти вологи головним породам.
Лггература
1. Веретенников А.В. Физиология растений с основами биохимии. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 1987. - 256 с.
2. Грисюк Н.М. Бобовые растения в защитном Лесоразведении / Грисюк Н.М., Царен-ко О.Н. - К. : Вид-во "Урожай", 1991. - 168 с.
3. Иванов Л.А. О методе быстрого взвешивания для определения транспирации в естественных условиях / Ботнический журнал // Иванов Л. А., Силина А.А., Цельникер Ю.Л. -1950. - Т. 35, № 2. - С. 171-185.
4. Исаченко Х.М. Деревья и кустарники наших лесов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1964. - С. 43-44.
5. Колесников В.А. Плодоводство. - М. : Изд-во сельхоз. литературы, 1959. - 440 с.
6. Озеленение населенных мест / под ред. А.И. Барбарича, А.Я. Хорхота. - К. : АН УССР, 1952. - С. 233-236.
7. Пояркова А.И. Новые таксоны флоры СССР // Новости систематики высших растений. - Л. : Изд-во "Наука", 1966. - С. 266-268.
8. Свириденко В.С. Лiсiвництво / Свириденко B.C., Бабiч О.Г., Киричок Л.С. : шдручник. - К. : Вид-во "Арютей", 2005. - 544 с.
9. Щепотьев Ф.П. Дендрология. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1949. - 348 с.
1нтенсивн1сть транстраци
