CC BY
27
УДК 636.598.082.2
Хвостик В. П., к.с.-г.н. ©
1нститут птах1вництва НААН, с. Ырки
ШТЕНСИВШСТЬ РОСТУ ГУСЕЙ СТВ0РЮВАН01 ДИМОРФНО! ПОПУЛЯЦ11
Визначено параметры ттенсивност1 росту гусей другого та третьего поколгнъ селекцИ в процеа выведения диморфног популяцп. Гуси третъог генерацп вир1знялися быъш высокими значениями визначених параметр1в.
Ключое1 слова: гуси, ттенсившстъ росту, тдекс р1вном1рност1 росту, тдекс напругиросту.
Постановка проблеми. Вивчення законом1рностей динамжи ростових процеав оргашзм1в тварин \ птищ в онтогенез! постае одшею з важливих проблем в зоотехшчнш наущ, оскшьки вони певним чином впливають на ефектившсть застосовуваних метод1в вщбору на полшшення вщгод1вельних та м'ясних ознак особин, лшш, порщ. Це обумовлено тим, що процес росту, перш за все, виявляеться в збшьшенш розм1р1в \ маси оргашзму в онтогенез! та його штенсившсть визначае скоростиглють тварин, строки настання статево! зршост1, збережешсть {резистентшсть потомюв [7, 8].
Для кшькюно! ощнки енерги росту використовуються переважно показники абсолютного, середньодобового \ вщносного прироспв, кратшсть збшьшення живо! маси в пор1внюваш перюди. В1тчизняними вченими запропоновано прийоми ощнки швидкост1 росту птищ за показниками його р1вном1рност1, напруги та штенсивност1 формування, яю дозволяють ощнити таю законом1рност1 росту як ритм1чшсть, р1вном1ршсть, стабшьшсть [6].
Стан вивчення проблеми. Кр1м традицшних показниюв ощнки росту та розвитку тварин \ птищ останшм часом все бшьшого значения набувае використання нових критерив штенсивност1 росту - шдекав формування, р1вном1рност1 та напруги [4, 5]. В дослщженнях на птищ показано високу кореляцшну залежшсть даних параметр1в штенсивност1 росту з 1х господарсько корисними ознаками [2, 3, 9]. Актуальними так1 дослщження постають при характеристик новостворених селекцшних форм птищ для вивчення особливостей шдивщуального розвитку особин на раншх етапах онтогенезу.
Метою дослвджень було визначити параметри штенсивност1 росту гусей друго! та третьо! генерацш в процес1 виведення диморфно! популяцп.
Матер1ал 1 методика дослвджень. Для ощнки законом1рностей росту птищ використовували загальноприйнят1 показники штенсивност1 формування (Д1:) [10], шдекси р1вном1рност1 1 напруги росту [5]. Параметри штенсивност1 росту гусей вихщних батьювських форм, пбрид1в першого поколшня вивчено рашше [11].
Результати дослщжень. За результатами визначення живо! маси гусей розраховано параметри штенсивност1 !х росту (табл. 1). Показник штенсивност1
©Хвостик В. П., 2012
348
формування протягом перших трьох тижшв життя у гусей дослщжених груп практично однаковий. Найбшьшим значениям Дt характеризувалися гуси вихщно! батьювсько! форми - рейнсько! породи (0,3408). За ними слщували гуси велико1 с1ро! породи вихщно! материнсько! форми з1 значениям At=0,3099, а найменший показник встановлено у пбрид1в першого поколшня [11]. Цжаво вщм1тити, що величина даного критерш збшьшувалася в ряду поколшь нащадюв Е1-Б3. До того ж, чистопородна птиця характеризувалася бшьш високою штенсившстю росту, шж пбридна.
3 отриманих даних виходить, що рейнських гусей, у яких встановлено найвище значения шдексу формування, можна вщнести до тих, що швидко формуються, а пбрцщв з найменшим значениям At - до таких, що повшьно формуються.
Таблиця 1
Параметры !нтенсивносп росту Група птищ
Нащадки Б2 Нащадки Б3
М 0,2909 0,3010
1р 43,8111 46,8809
СП 56,5557 60,9921
вп 1,2724 1,2596
1н 12,9299 14,5750
Жива маса у 9-тижневому вщ1, г. 3626,13 3514,58
1ндекс р1вном1рност1 вказуе на бшьш р1вном1рне формування молодняку [1]. Найбшьш1 значения цього шдексу мали гуси велико! Ыро! породи -1р=48,1350, що вказуе на кращий поступовий р1вном1рний розвиток !х внутршшх оргашв I систем пор1вняно з птицею шших дослщжених груп. Пбридш гуси Б1, маючи найбшьшу живу масу в 9-тижневому вщ1 (4141,07 г), характеризувалися й високим значениям шдексу р1вном1рност! росту. Гуси рейнсько! породи та нащадки Б3, незначно вщр1зняючись м1ж собою за живою масою у 9 тижшв, мали й под1бне значения шдексу р!вном1рносп росту -вщповщно 46,2261 та 46,8809. Високий корелятивний зв'язок з живою масою дослщжених груп гусей у 9-тижневому вщ1 проявляв шдекс р1вном1рност! росту - г =0,6314. Це свщчить, що з його використанням можна з досить високою ймов1ршстю прогнозувати подальшу живу масу птищ.
Максимальна величина середньодобового приросту (СП=63,0521 г) у гусей велико! Ыро! породи вщповщае високому значению живо! маси ще! птищ, визначено! у 9-тижневому вщг Гуси мали найменш1 значения ще! величини, а нащадки Б3 - под1бне до пбрид1в першого поколшня та рейнських гусей. В нашому дослщженш встановлено кореляцшний зв'язок середнього р1вня м1ж живою масою гусей у 9 тижшв та величиною середньодобових прироста у в1ковий перюд 1-3 тижш, коефщент кореляци становив г =0,4555.
31 збшьшенням середньодобового приросту за перш1 три тижш життя гусей зростатимуть I значения показнику штенсивност1 формування (At) й, особливо, ¿ндексу р1вном1рност! росту (1р). Про це свщчать позитивш
349
коефшденти кореляци встановлеш м1ж ними: СП { Дt - г=0,4863, СП { 1р -г=0,8690.
Величина вщносного приросту (ВП) проявляв обернену залежшсть з показником штенсивност! формування (At). Так, у пбридних гусей за максимального показнику ВП=1,2922 величина Дt набувае найнижчого значения - 0,2694. Коефщент кореляци м1ж ВП та Дt негативний на р!вш г= -0,4495.
Проте, з живою масою гусей р1зних генотишв величина вщносного приросту проявляв високий позитивний зв'язок - г=0,8834. В даному випадку ч1тко простежуеться тенденщя пщвищення живо! маси птиц! у 9 тижшв з1 зростанням 1х вщносних прироста.
Висою показники середньодобових (63,0521) 1 вщносних (1,2774) прироста та шдексу р1вном1рност1 росту (48,1350) сприяють формуванню високо1 живо! маси у великих арих гусей у ранньому вщг Це свщчить про !х пом1рний тип росту, тобто отримаш близью показники вщносного приросту в сум1жш вжов! перюди.
1ндекс напруги росту вщображае бшьш р1вном1рний напружений рют молодняку [1]. Показник напруги росту враховуе як штенсившсть формування, так I енергш росту (тобто р1вень середньодобових прироста). За шдексом напруги росту простежуеться под1бна тенденщя, як I для показнику штенсивност! формування. У пбридних гусей першого поколшня, яю вир1знялися найвищою живою масою у 9-тижневому вщ1, шдекс напруги росту, аналопчно показнику штенсивност! формування, був мш!мальним. Про тюний зв'язок цих двох параметр1в свщчить високий коефщент кореляци м1ж ними г=0,9580. Гуси Б2-Р3 за шдексом напруги росту займали пром1жне положения м1ж нащадками першо! генераци та вихщними формами.
31 збшьшенням шдексу напруги росту передбачаеться й пщвищення величини середньодобового приросту. Коефщент кореляци м1ж 1н та СП встановлено на р1вш г=0,7112.
Негативна корелящя кнуе м1ж шдексом напруги росту та величиною вщносного приросту за перш! три тижш життя гусей - г=-0,3995. Й насправд!, у пбридних гусей першого поколшня, у яких вщм1чено максимальне значения вщносного приросту (1,2922), шдекс напруги росту найменший - 1н=12,5773.
В наших дослщженнях не вщм!чалося ч1ткого переважання пбрид1в над чистопородною птицею за визначеними параметрами штенсивност! росту, що вказуе на специф1чш мехашзми формування цих процеав для кожно! дослщжено! групи гусей.
Висновки. Проведен! дослщження показують, що використаш параметри штенсивност! росту доцшьно використовувати для оцшки законом1рностей росту гусей. Вони дають можливють виявляти птицю з високою енерпею росту в ранньому онтогенез! й широко використовувати !! в подальшш селекц!йн!й робот! з популяц!ею на пщвищення живо! маси птах!в.
Л1тература
1. Ак!мов О. В. 1нтенсившсть росту чистопор!дного ! породно-л!н!йного молодняку свиней / О. В. Аюмов // Вкник аграрно! науки Причорномор'я. -2010. - Вип. 1, т. 2. - С. 131 - 135.
350
2. Задорожний В. В. Пор1вняльна ощнка лшш бройлерних Kpocie за енерпею росту / В. В. Задорожний // Тавршський науковий вкник. - Херсон, 2000. - Вип. 14. - С. 79 - 81.
3. Коваленко В. П. Зв'язок типолопчних особливостей гусей з ix вщгод1вельними та м'ясними якостями / В. П. Коваленко, В. Г. Краснощок // В1сник Сумського ДАУ. - Суми, 2001. - Вип. 5. - С. 100 - 103.
4. Коваленко В. П. Принципы отбора мясной птицы по напряженности роста в раннем онтогенезе / В. П. Коваленко, С. Ю. Болелая // Тезисы II Украинской конференции по птицеводству. - Борки, 1996. - С. 62.
5. Коваленко В. П. Прогнозирование племенной ценности птицы по интенсивности процессов роста в раннем онтогенезе / В. П. Коваленко, С. Ю. Болелая, В. П. Бородай // Цитология и генетика. - 1998. - Т. 32, №3. - С. 88 -92.
6. Коваленко В. П. Сучасш методи ощнки i прогнозування законом1рностей онтогенезу тварин i птищ / В. П. Коваленко, Т. I. Нежлукченко, С. Я. Плоткш // Вкник аграрно! науки. - 2008. - №2. - С. 40 - 47.
7. Мина М. В. Рост животных / М. В. Мина, Г. А. Клевезаль. - М. : Наука, 1976. - 291 с.
8. Остапенко В. I. Визначення законом1рностей росту птищ з використанням алометричних функцш / В. I. Остапенко // Тавршський науковий вкник. - 2009. - Вип. 64. - Ч. 2. - С. 47 - 53.
9. Патрева Л. С. Ощнка законом1рностей росту качок в ранньому онтогенез! / Л. С. Патрева // Науковий вюник Льв1всько! нащонально! академи ветеринарно! медицини ¿м. С. Г. Гжицького. - Льв1в, 2005. - Т. 7 (№2). - Ч. 3. -С. 214 - 217.
10. Свечин Ю. К. Прогнозирование продуктивности животных в раннем возрасте / Ю. К. Свечин // Вестник сельскохозяйственной науки. - 1985. - №4. -С. 103 - 105.
11. Хвостик В. П. Пор1вняльна ощнка штенсивност1 росту гусей в ранньому онтогенез! / В. П. Хвостик // Вюник Степу: Наук. зб. Юровоградського шституту АПВ (Матер1али VI Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених i спец1ал1ст1в "Агропромислове виробництво Украши - стан та перспективи розвитку"). - Юровоград, 2010. - Вип. 7. — С. 195 - 197.
Summary
The parameters of the growth rate of geese second and third generations of selection in the dimorphic breeding population is established. Geese are the third generation characterized by higher values of the parameters used.
Key words: geese, growth rate, an index of uniformity of growth, the stress index of growth.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щербатий 3.£.
351
