Інтелектуальні дороговкази модернізації вищої освіти в Україні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК: 378.091

Олена ЛАЗОРЕНКО

1НТЕЛЕКТУАЛЬН1 ДОРОГОВКАЗИ МОДЕРШЗАЦП ВИЩО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1

Теоретичш розвiдки украгнського напряму за-гальноевропейського «модертзацшного порядку денного» вищог школи потребують штелекту-альних дороговказiв. Певним академiчним тд-Грунтям можуть слугувати концепци «сустль-ства знания» як чинник сустльного розвитку i сталого та iнклюзивного економiчного зростання. Робиться спроба показати Генезу термшу «сустльство знань», наголошуючи на важливостi знання як фундаментального чинника не тыьки для освти, а й полтики, економти, навчання дорослих та культури сучасного сустльства.

Подаеться коротка характеристика дотичних документiв у царим освт-ньог державног полтики , а саме: «Освтньог та третнговог стратеги 2020» бвропейськог Комки; «Модершзацшний порядок денний европейськог системи вищог освти» бвропейського Союзу, а також «1нчхонська декларацш» 2015 Свтового освтнього форуму, ят можуть також бути важливими дорогов-казами для розбудови украгнськог освтньог полтики, стратеги та навчальног практики у майбутньому.

Ключовi слова: «сустльства знання», знання, ЫформацЫ, модернiзацiя вищог освти, европейська освтня полтика.

Вступ

Дискуй про модершзащю украУнськоУ вищоУ освiти, важлив1стъ шп-лементацп принцишв европейського простору вищо1 освпи , про ство-рення якого було заявлено в 2010 рощ шд час Будапештсько - Вщен-сько1 мш1стерсько1 конференций, та штеграцп Украши у европейський освпнш 1 науковий простр е предметом сучасних вичизняних транс-формацш ще1 сфери. Водночас мае сенс привернути увагу академ1чного та осв1тянсъкого загалу, що европейсъкому дискурсу та освпнш державши поллищ також притаманна та ж сама проблематика модертзащУ вищоУ освiти. Практичного забарвлення вона отримала у 2009 з прийнят-тям бвропейсъкою Ком1с1ею «Освпнъо1 та треншгово1 стратеги 2020» [7] та згодом у 2011 рощ, коли був прийнятий м1н1страми у сфер1 осв1ти бвропейського Союзу та погоджений бвропейсъким Парламентом так

званий «Модертзадшний порядок денний европейсько1 системи вищо1 осв1ти» [15]1

У фокусi европейського «Модернiзацiйного порядку денного» для вищо1 освiти знаходяться п'ять ключових напрямк1в [8]:

1. Зб1льшення кiлькостi випускник1в вищих навчальних закладiв;

2. П1двищення якостi та актуальностi викладання та навчання;

3. Сприяння мобiльностi студенлв i персоналу та прикордонного сп1в-робiтництва;

4. Зм1днення «трикутника знань», пов'язуючи освiту, досл1дження та шновацп;

5. Створення ефективних механiзм1в управл1ння та фiнансування ви-що1 освгги, яким слугують Програма Erasmus+ та бвропейський Структурний та Iнвестид1йний Фонд.

Анал1зуючи вищезгаданi документи, звертаемо увагу на той факт, що саме у центр! «Освиньо! стратеги 6С» та «Модернiзад1йного порядку денного» знаходяться знання, як шдГрунтя для сусшльного розвитку i сталого та шклюзивного економ1чного зростання [14, р.2]. Визнанню знання як фундаментального чинника для политики, економти, освти, навчання та культури сучасного сусп1льства передувала велика штелек-туальна робота, яка велась також у сод1ально-ф1лософському концептуальному дискурс1 «сусп1льства знання» (в1д англ. knowledge societies). Цей терм1н використовують як «сусп1льства знання» у множит, або в однин1 як «сустльство знань» (в1д англ. knowledge society).

Концепцм суспiльства знання: гёнеза та спроба визначення

Теоретичт конструкцп кондепди сусп1льства знання мае досить ко-ротку 1стор1ю, але дуже довгу перед1стор1ю, яка майже зб1гаеться за три-вал1стю з 1стор1ею ф1лософсько1 та сод1ально1 рефлексп. Анал1з останньо1 залишиться поза межами розгляду у д1й статт1. Початок дискусш про «1нформад1йне сусп1льство» та «суспшьство знань» можна в1днести до перюду 1960-х та 1970-х рок1в. Теорп пост1ндустр1ального сусп1льства, 1н-формад1йного сусп1льства i сусп1льства знання довгий час являли собою родинш теоретичт побудови, засноват на впевненост1 в тому, що яюсш

1 Запропоноват у статт1 «1нтелектуальн1 дороговкази» були презентован автором у допов1д1 Лазоренко О. (2015), «Кондепди «сусп1льства знання» як траекто-р1я модершзади вищо! осв1ти в Украгш» п1д час м1жнародно! конференди "Реформа вищо! осв1ти в Укра'М: критичн1 питання у сфер1 законодавчих та шститудшних трансформащй" 28-29 травня 2015 року, Кшв, [Електронний ресурс] http://www.edu-trends.info/conference-materials/

соцiальнi трансформаций в сучасному свт нерозривно пов'язан1 з новою роллю iнформацiï i знання. Не вдаючись до аналiзу теорiй постiндустрiаль-ного та шформацшного суспiльства, зазначу, що кн1м розвитком займалися Д. Белл, М. ГайдегТер, М. Портер, Е. Тоффлер, Ф. Махлуп [12]. Останн1й вв1в поняття «1ндустрц знань», до якш в1н включив п'ять сектор1в 1нфор-мацiйноï д1яльност1 у сусп1льств1: осв1та, науков1 досл1дження i розробки, засоби масовоï 1нформац1ï, 1нформац1йн1 технологи та шформацшт по-слуги. Базуючись на ц1й класиф1кац1ï i статистичних даних США, Ф. Мах-луп (Machlup, 1973) вирахував, що наприклад, в 1959 рощ 29 % валового нацюнального продукту США було вироблено 1ндустр1ею знань.

Таким чином, починаючи з 60-х рок1в минулого столпгя i до публ1ка-цц в кшщ 1990-х рок1в трилогп Мануеля Кастеллса «П1дйом мережевого сусп1льства: 1нформац1йна ера» (Castells, 1996), поняття шформацшно-го сусп1льства, так би мовити, узагальнюе зм1ни i тенденцп, описан або передбачен в присвячених ц1й тем1 працях першопрох1дц1в, яю говорили про проникнення технологш у владу, про нову економ1ку наукових знань, про глибою зм1ни в сфер1 пращ тощо. Мануель Кастеллс (Castells, 1996) [5], дае наступне визначення 1нформац1ï: «1нформац1я - це оргаш-зован i передан дат». В1дносно знання в1н наводить просте, але в1днос-но в1дкрите визначення Данеля Белла (Белл, 1999):

«Знання - це оргатзований комплекс опису факт1в чи думок, що представляе зважене судження або експериментальний результат, який передаеться в систематизованому вигляд1 за допомогою сшлкування...». 1нформащя i знання е, таким чином, р1зними поняттями. Однак вони волод1ють загальними рисами, до яких належать органзащя зм1сту i ïï передача. У cycnitbcmei знання особлива увага звертаеться на здаттсть створювати i штегрувати mei знання, на доступтсть шформацп, знань, даних та тших штелектуальнихресурыв.

Актуал1защя концепцп сусп1льства знання проявилася наприкшщ ХХ столпгя, коли проблематика економ1ки i сощального управл1ння, заснованих на знанш, стала розглядатися у принципово новому сощ-ально-полгтичному i технолоичному контекстi як чинники модертзацл або наукова модель модернiзацiï сусшльства, сам феномен посилюеться у раз1 взаемозалежност1 процес1в модернзацц та розвитку шформацшно-комун1кац1йних технолог1й.

Введення у науковий об1г терм1ну «знаюче суспшьство» (англ. Knowledgeable Society) у 1966р. [11], завдячуе американському полгтоло-гу Роберту Лейну (Lane,1966), який в1н використовував для характеристики впливу наукового знання на публ1чну сферу (полгтику i державне управлшня). Вважаеться, що поповнення понят1йного апарату сощ-альних та гумангтарних наук саме поняттям «сусшльство знання» (англ.

knowledge society) в1дноситься до здобуткiв американського вченого Ш-тера Дракера (Drucker, 1969), який вперше використовуе його у робот1, назву яко1 можна перекласти як «Епоха розривiв, керiвнi принципи до нашого мiнливого сусп1льства» [6]. П. Дракер, неодноразово поверта-еться до цього поняття у б1льш пiзнiх дослiдженнях, наприклад, у «По-стекономiчному сусп1льствЬ>, яке побачило свгт у 1993 р. Перша частина цього досл1дження мае назву «В1д капiталiзму до сусп1льства знання» (англ. «From Capitalism to Knowledge Society») [1].

Суттевий вплив на розбудову та емансипац1ю концепц1й «сусп1ль-ства знання» вщ теор1й iнформац1йного сустльства мали напрацювання Н1ко Стера (1994 р.) у робот1 «Сусп1льства знання: трансформащя пращ власност1 та знання у сучасному сусп1льствЬ>, Роб1на Манселла та Ульр1-ха Вена (1998 р.) «1нформацшш технологи та сталий розвиток» [13],[16]; М. Кастелса (1996 р.); П. Друкера (1993 р.); Е. Фора (1972 р.); Р. Мансе-ла, А.Сена (1999 р.).

Однак б1льш важливо те, що не т1льки щ пращ але вся сукупшсть пу-бл1кац1й i м1ркувань, присвячених новш, тепер вир1шальн1й рол1 знання в економ1чнш, полгтичнш i сощальнш оргашзацп, виявилася вельми за-питаною. «Суспiльство знань — це суспшьство, джерелом розвитку якого е власна багатоманiтнiсть та власт здiбностi...Знання перетворилося на предмет колосальних економ1чних, полгтичних i культурних 1нтерес1в наст1льки, що може служити для визначення яюсного стану сусп1льства, контури якого лише починають перед нами вималюватися» [2: c.19] - як визначаеться у всесвгтнш допов1д1 «До сусп1льств знання», яку п1дготу-вали у ЮНЕСКО у 2005 рощ.

Поняття шформащйного сусп1льства Грунтуеться на досягненнях технологи. У свою чергу, поняття сусп1льств знання бере до уваги б1льш широк1 сощальщ етичш i полгтичш параметри. Множина тут викорис-тана очевидно невипадково, а для того, щоб п1дкреслити, що не кнуе якогсь едино1 модел1, яку можна «поставити п1д ключ» i яка достатньо в1дображала б культурне та мовне р1зноманптя, яке т1льки i може до-зволити кожн1й людиш ор1ентуватися i знайти свое м1сце при нин1шн1х стр1мких зм1нах. Побудова будь-якого сусп1льства завжди включае р1зш форми знання i культури, в тому числ1 й т1, на як1 робить сильний вплив сучасний розвиток комун1кац1йних та цифрових технолог1й. Сустльство знань eiöpi3HMembCM eid шформацшного сустльства в тому, що перше служить для перетворення шформацп в ресурси, як1 дозволяють сусп1ль-ству вживати ефективних заход1в, у той час як останне т1льки створюе i поширюе вих1дш дат. Характерними рисами сустльства знання та його ключовими ценностями е навчання для вс1х протягом усього життя i розвиток всього рвномашття знань як цiнностi.

Анал1зуючи теор1ю сусп1льства знання у ракурс1 модернiзац1йноï сус-п1льноï модел1, сл1д звернутися до проблематики розвитку. Нов1 спроби використання «людського капталу» дозволяють вважати, що традицш^ модел1 розвитку, що сходять з неминучост1 величезних жертв i зусиль, необх1дних для забезпечення зростання в недалекому майбутньому щ-ною нер1вност1 та авторитаризму, поступаються м1сцем моделям, засно-ваним на знанш, на взаемодопомоз1 i загальн1й залученост1 до процес1в соцiальноï участ1. Насправд1, чи не призводить використання знання у розгляд1 новоï модел1 розвитку, заснованш на сшвпращ та забезпеченн1 з боку держави деякоï к1лькост1 «громадських благ», в рамках якоï зростання е не самоц1ллю, а його засобом - риторично запитують автори ви-щезгаданоï Допов1д1 «До сусп1льств знання» (ЮНЕСКО, 2005). Забезпе-чивши небачену ран1ше доступшсть знання, всеб1чно заохочуючи роз-виток зд1бностей кожноï людини, технолопчна революц1я мала би по-новому визначити кшцеву мету людського розвитку. На думку Амарт1я С1на (Sen, 1999) [17], [19] ця мета полягае в пошуку елементарних, так званих «сужсних» свобод, яю конструюються емпрично, а не т1льки юридично. Вони будуть одночасно метою та головним засобом розвитку. Щ свободи включають елементарш можливост1 доступу - зокрема, для д1вчат i ж1нок - до освгти, ринку пращ, охорони здоров'я, продуктам харчування, участ1 в прийняти полгтичних р1шень, р1вного доступу до шформацп та права на колективну безпеку. Водночас, хоча вiдзначають-ся швидт темпи формування свтового шформацшного сустльства, в яко-му технологи дозволили значно зб1льшити обсяги доступноï шформацп i швидюсть ïï передач^ людству належить пройти довгий шлях до появи справжнЬ суспыьств знання.

По-перше, бурхливе зростання 1нформац1йних та сощальних мереж саме по соб1 не е достатн1м, щоб закласти основи сусп1льства знання. Адже, сл1д звернути увагу, що, наприклад, за даними емпричного досль дження [4], проведеного у 2014 р. в Украт не користуються 1нтернетом 45% населення. Серед цих людей, яю не користуються 1нтернетом, 58% не в1дчувають потреби в цьому, тобто люди не розум1ють переваги, як1 надае 1нтернет не т1льки у комун1кац1ях з владними структурами, але i в повсякденному житл, навчанш, дозв1лл1 тощо.

По-друге, 1нформац1я, навгть за умов ïï кращоï передач! (без викрив-лення та помилок) до рецип1ента, не обов'язково буде 1нтерпретована у в1рний спос1б. Доки у свт не вс1 матимуть р1вн1 можливост1 в галуз1 освгти, в питаннях доступу до шформацп та ïï здоровоï i критичноï оц1н-ки, ïï анал1зу, сортування та включення найб1льш ц1кавоï ïï частини в базу знань, доти 1нформац1я буде залишатися т1льки набором незрозу-

м1лих ведомостей та факт1в. I багато людей тод1 усв1домлять, що не вони волод1ють 1нформац1ею, а, навпаки, вона опанувала ними.

Таким чином, поняття «сустльства знання» автором визначаеться як форма «мережевого» сусп1льства, в якому:

• його актори здатш створювати i 1нтегрувати нов1 знання;

• шформащя, знання та 1нш1 штелектуальш ресурси, дозволяють сус-п1льству вживати ефективних д1й та знаходяться у в1льному доступ1;

• джерелом розвитку якого е власна багатоманпшсть та власт зд1бност1;

• ключовими характеристиками е навчання впродовж життя, розвиток всього р1зноматття знань як ц1нност1, дотримання принципу р1вних можливостей та ун1версального доступу ус1х до знань та шформацп.

Сусп1льство знання заохочуе дотримання прав людини i передбачае, наск1льки це можливо, р1вн1 можливост1 та ушверсальний доступ для вс1х у створенн знань. У Всесвпнш допов1д1 ЮНЕСКО (2005) встанов-люе чотири принципи, яю необх1дш для побудови р1вноправного сусп1ль-ства знань:

• Принцип перший: Культурна р1зноманпшсть;

• Принцип другий: Р1вний доступ до освпн та навчання;

• Принцип трет1й: Загальний доступ до 1нформацп (данш у в1дкритому достут);

• Принцип четвертий: Свобода вираження думок.

Чи е в украшськш сошальнш реальност1 явища, яю би св1дчили на користь зародження процес1в, яю за своïм напрямком були би дотичт до розбудови «сусп1льства знання»? Розглянемо наприклад, сферу «за-гального доступу до шформацп» (трет1й принцип з наведеного вище ви-значення ЮНЕСКО щодо р1вноправного сусп1льства знань) та корис-тування населенням краïни досягненнями новггшх технолог1й, у части-н 1нформатики та комушкацп (цей напрямок входить також до Ц1лей ООН з розвитку тисячолпгя [19, p.158], до яких приедналася й Украша). У перел1ку показник1в Ц1лей розвитку тисячолгття (ЦРТ) виокремлено, наприклад, завдання 18: У сшвпращ з приватним сектором зробити до-ступним досягнення нов1тн1х технолог1й, в особливост1 в 1нформатиц1 та комун1кац1ях. Показники мон1торингу та прогресу досягнення цього завдання е: 48а. Користувач1 персональними комп'ютерами на 100 людей; 48б. Користувач1 1нтернету на 100 людей, тощо. Хоча у 2015 р. на зм1ну ЦРТ було розроблено ЦЫ сталого розвитку [18], означений огляд не втрачае своеï актуальност1 у ракурс1 тематики, що розглядаеться.

По-перше, позитивною е динам1ка зростання тих, хто використовуе 1нтернет у своему житп в Украт щодня, к1льюсть такого дорослого на-селення в Украïнi в 2013 р. пор1вняно з 2012 р. зросла на 6% [3], за да-

ними регулярного досл1дження ринку телекомун1кац1йних послуг GfK Ukraine. Б1льше половини населення (55%) краïни мае та використовуе всесвгтню мережу щоденно. Для цього 93% вс1х користувач1в мають доступ до 1нтернету вдома, майже третина на робот1 i 11% у громадських м1сцях, де е Wi-Fi [3].

Яким чином виглядае узагальнений портрет вгтчизняного доросло-го користувача 1нтернету? 65% використовують 1нтернет для доступу до соцальних мереж, 45% - для передач1 пов1домлень електронною по-штою (чолов1ки i ж1нки користуються соцальними мережами i електронною поштою на одному р1вш). Р1зниця пом1ж чолов1ками та ж1нками спостер1гаеться щодо 1нших найб1льш розповсюджених ц1лей доступу до всесвiтньоï мереж1.

Чолов1ки част1ше заходять в 1нтернет, ан1ж ж1нки з метою:

• завантаження музики i ф1льм1в (48% чолов1к1в проти 39% ж1нок),

• перегляду телепрограм, онлайн-в1део i прослуховування радюстан-

ц1й (34% проти 27%),

• гра в комп'ютерш 1гри (30% проти 16%).

Жшки част1ше використовують всесвгтню мереж з метою пошуку 1н-формацп про здоров'я -32% (жшки) проти 19% (чолов1ки) [3].

По-друге, в УкраМ спостер1гаеться тенденц1я зб1льшення (на 5% протягом року) к1лькост1 користувач1в електронних пристроïв, таких як комп'ютер, планшет, смартфон, ноутбук. Цей в1дсоток складав 52% у 2012 р. та зр1с до 57% у 2013 р. Водночас, 81% користувач1в приеднали ц1 елек-тронн пристроï до комун1кац1йних мереж [3] (домашнього 1нтернету).

Водночас з розвитком концепцп сусп1льств знань з 1969 р. у робот1 П.Дракера [6] з акцентом на «навчитися вчитися», з'являються поняття «навчаюче сусшльство» (англ. learning society; рус. обучающее общество). Розробку концепцп «навчаюче сусшльство» пов'язують з працями Роберта Хатчинсона (1968) та Торстена Хусена (1974) [10], де воно розумь еться як новий тип сусп1льства, де набуття знань не окреслюеться т1льки простором i рамками навчальних заклад1в, не завершуеться часом набуття початковоï (середньоï) осв1ти. В сучасному, все б1льш складному св1т1, стае необх1дним продовжувати навчання протягом всього життя; тут робиться основний акцент не ст1льки на тих, хто вже волод1е певни-ми знаннями, а на тих людей, яю намагаються опанувати новими зна-ннями, використовуючи для цього не т1льки формальну систему осв1ти, а й неформальне та спонтанну форми навчання.

3aMicTb висновюв

Продовженням даноï тенденц1ï впливу академiчноï концепц1ï «сус-п1льства знання» на практику розробки та впровадження освiтньоï по-лгтики можна (з певними застереженнями) також в1днести 1нчхонську декларац1ю, яка була прийнята у рамках Св1тового осв1тнього форуму [20]. 1нчхонська декларац1я сфокусована на п'яти сферах:

• Право на освгту (забезпечення справедливоï i всеосяжноï якост1 осв1-ти i впродовж всього життя для вс1х до 2030 року);

• Ргвшсть в освт (р1вний доступ до навчання, особливо для д1вчаток i ж1нок, повинш стояти в центр1 псля 2015 року порядку денного, щоб розкрити весь потенц1ал вс1х людей);

• 1нклюзивна освгта (1нклюзивна освгта не т1льки реагуе i пристосову-еться до потреб кожного учня, але мае в1дношення до ïх сусшльства i повагу до культури - це г1дний двосторонн1й процес);

• Як1сть освпи (хороша як1сть освпи, за умови навчених i пщтримуваних вчител1в, це право вс1х дней, молод1 та дорослих, а не прившей небагатьох);

• Безперервне навчання (або навчання протягом життя, це коли кожна людина, на кожному етат свого життя повинна мати можли-вост1 для безперервного навчання, для набуття знань i навичок, необ-х1дних ш для досягнення своïх прагнень та внеску до своïх громад

1нчхонська декларац1я була схвалена мтстрами, представниками неурядових органзащи з б1льше н1ж 100 краш свпу.

I на завершення, для досягнення вже згаданоï на початку статп «Освiтньоï та трен1нговоï стратеги 2020» бвропейською Ком1с1ею були розроблеш та визначен1 наступн1 показники у цариш освiтньоï держав-ноï полпики для 6С:

• Принаймн1, 95% дгтей (в1д 4 рок1в до шильного в1ку) повинн1 бути охоплеш дошк1льною осв1тою;

• К1льк1сть тих, хто не закшчуе осв1ту та професшну п1дготовку у в1ц1 18-24 повинна бути нижче 10%;

• принаймш, 40% людей у вщ1 30-34 мають завершити деяк1 форми ви-щоï осв1ти;

• принаймш, 15% дорослих мають брати участь у навчанш протягом усього життя;

• принаймш, 20% випускник1в вищих навчальних заклад1в та 6% 18-34-р1чних з початковою профес1йною квал1ф1кац1ею повинш ви-тратити деякий час на освгту або трен1нги за кордоном тощо [9].

Вищенаведен1 европейськ1 показники можуть також бути важливими дороговказами для розбудови украïнськоï освiтньоï стратеги та навчаль-ноï практики у майбутньому.

Лггература:

1. Дракер П. (1999). Посткапиталистическое общество// Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л.Иноземдева. М.: Academia, С. 71 (Drucker P.F Post-Capitalist Society. N.Y., Harper-Collins Publishers, 1995). Переклад по виданню: Drucker P.F. Post-Capitalist Society. N.Y, Harper-Collins Publishers, 1995.

2. К обществам знания. Всемирный доклад ЮНЕСКО (2005), Париж, [Електро-нний ресурс]. http://unesdoc.unesco.org/ (доступно станом на лютий 2013).

3. Исследования ринка телекоммуникадионных услуг GfK Ukraine (в IV квартале 2013. [Електронний ресурс] http://www.rbc.ua/rus/news/society/v-ukraine-v-2013-g-kolichestvo-polzovateley-interneta-uvelichilos-08042014221700 (доступно станом на 8.10.2014).

4. Результати содюлопчного опитування «Електронне урядування в в1добра-женн1 громадсько! думки», яке провела содюлопчна служба Центру Разум-кова в середин вересня 2014р. Оприлюднено РБК-Украша [Електронний ресурс] http://www.rbc.ua/rus/news/society/opros-45-ukraintsev-ne-polzuyutsya-internetom-08102014112000 (доступно станом на 8.10.2014).

5. Castells, M. (1996), «The Rise of the Network Society» in the Information Age: Economy, Society and Culture, Vol. 1, Oxford, Blackwell.

6. Drucker, P. (1969), The Age of Discontinuity, Guidelines to our changing society, New York, Harper & Row.

7. European Commission (2009), "Council conclusions of 12 May 2009 on a strategic framework for European cooperation in education and training" (ET 2020), Brussels, available at: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX:52009XG0528(01)

8. European Commission (2015), "The modernisation agenda for higher education fixes five key priorities for higher education in the EU" in EU activities in the field of higher education, available at: http://ec.europa.eu/education/policy/higher-education/ index_en.htm (assessed 18 March 2016).

9. European Commission, Strategic framework - Education & Training 2020, available at: http://ec.europa.eu/education/policy/strategic-framework/index_en.htm (assessed 18 March 2016).

10. Hutchins, R. (1968), The Learning Society, London, Harmondsworth, Penguin. & Torsten Husn,T. (1974), The Learning Society, London, Methuen.

11. Lane, R. (1966), "The Decline Politics and Ideology in the Knowledgeable Society", American Sociological Revie, Vol. 31 No. 5, pр. 650.

12. Machlup, F (1973), The production and distribution of knowledge in the United States, Princeton University Press, Princeton, N.J.

13. Mansell, R. and When, U. (1998), Knowledge Societies: Information Technology for Sustainable Development, United Nations Commission on Science and Technology for Development, Oxford University Press, New York.

14. The Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of Regions (2011), «Put knowledge at the heart of the Union's efforts for achieving smart, sustainable and inclusive growth» in Supporting growth and jobs - an agenda for the modernisation of Europe's higher education systems, 20.09.2011, available at: http://ec.europa.eu/ education/policy/higher-education/index_en.htm

15. The Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of Regions (2011), 'Supporting growth and jobs - an agenda for the modernisation of Europe's higher education systems" published 20.09.2011, available at: http://ec.europa.eu/education/ policy/higher-education/index_en.htm

16. Stehr, N. (1994), Knowledge Societies: the Transformation of Labour, Property and Knowledge in Contemporary Society, London.

17. Sen, Amartya (1999), Development as Freedom. Anchor Books.

18. Sustainable Development Goals available at: https://sustainabledevelopment. un.org/?menu=1300 (assessed 2 March 2016)

19. United Nations Development Programme (2004), Human Development Report 2004, New York, 2004. - p. 158.

20. World Education Forum 2015, Incheon, Republic of Korea, 19-22 May 2015, available at: http://en.unesco.org/world-education-forum-2015/ (assessed 26 May 2015).

Елена Лазоренко. Интеллектуальные драйверы модернизации высшего образования в Украине

Теоретические исследования украинского направления общеевропейской «модернизационной повестки дня» высшей школы требуют интеллектуальных указателей. Некоторой академической основой для этого могут служить концепции «общества знания» как фактор общественного развития, устойчивого и инклюзивного экономического роста. Делается попытка показать генезис термина «общество знаний», подчеркивая важность знания как фундаментального фактора не только для образования, но и политики, экономики, обучения взрослых и культуры современного общества.

В статье предлагается краткая характеристика сопутствующих документов в области образовательной государственной политики, а именно: «Образовательная и тренинговая стратегии 2020» Европейской Комиссии; «Мо-дернизационная повестка дня европейской системы высшего образования» Европейского Союза, а также «Инчхонская декларация» 2015 Всемирного образовательного форума, которые могут также быть важными драйверами для развития украинской образовательной политики, стратегии и учебной практики в будущем.

Ключевые слова: «общества знания», знание, информация, модернизация высшего образования, европейская образовательная политика.

Olena Lazorenko. Intelligent Orienting Points for Modernization of Higher Education in Ukraine

Theoretical studies of Ukrainian direction in European «modernization agenda» of high school need intelligent guides. The concept of «knowledge society» as a factor of social development and sustainable and inclusive economic growth should be understood as the certain methodological foundation for such studies. The author analyzes the origins of the terms as "knowledge society" and "nowledge

societies", emphasizing the importance of knowledge as a fundamental factor not only for education but also for politics, economics, adult education and culture of contemporary society. It is given the brief description of relevant documents in the field of educational public policy, namely: "Education and Training Strategy 2020" (European Commission); "Modernization Agenda for European Higher Education System" (European Union), as well as Incheon Declaration provided by 2015 World Education Forum. All these documents may be also mportant signs for the development of Ukrainian education public policy, strategies and practical training in the future.

Keywords:«knowledge societies», knowledge, information, modernization of higher education, European education policy.

Олена Лазоренко — кандидат ф1лософських наук, старший науковий ствробпник 1нституту фшософп 1м. Г. Сковороди Национально! академи наук Украши, Президент ГО «Жноча Професшна Л1га» www.lpw.org.ua, http://nas.academia.edu/OlenaLazorenko E-mail: lpw.network@gmail.com

Olena Lazorenko — Senior Researcher at H.Skovoroda Institute of Philosophy at the National Academy of Sciences of Ukraine http://nas.academia.edu/ OlenaLazorenko. President (Head of the Board) position at Ukrainian NGO "League of Professional Women"(LPW) www.lpw.org.ua E-mail: lpw.network@gmail.com